Advanced Linguistics, № 3

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • ДокументВідкритий доступ
    Дискурс епідемій як проблема перекладу
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Поворознюк, Роксолана
    Медичний переклад розглядається як арена зіткнення дискурсних очікувань, цінностей і стереотипів дискурсної поведінки представників джерельної й цільової культури, занурених у ситуацію, що має безпосередній вплив на стан їхнього здоров’я й добробуту (наприклад, в період епідемічних сплесків, хвилі інфекційних захворювань тощо). У таких умовах медичний перекладач бере на себе роль посередника-інформатора, зв’язківця між експертами й пацієнтами, для чого необхідне володіння спеціальним набором інформаційних кластерів, що мають культурно- специфічну, контекстуальну й лексикосемантичну варіативність. Метою нашого дослідження є виявлення стратегій і тактик відтворення дискурсних особливостей медичних текстів, присвячених проблемі епідемій, виходячи з універсальної й культурно-специфічної природи їхніх лінгвосеміотичних компонентів, прагматичних очікувань адресатів та норм і стереотипів оформлення подібних текстів у рецептивній культурі. Матеріалом дослідження слугував 251 контекст вживання біомедичних концептів царини «епідемії», «інфекційні захворювання», з них 83 одиниці українською мовою та 168 одиниць англійською мовою з їхніми перекладацькими відповідниками. Було доведено, що дискурс епідемій є цариною реалізації біомедичних концептів з відчутною емоційною складовою. При цьому зіставний перекладацький аналіз текстів епідеміологічної тематики, спрямованих на непрофесійного реципієнта, служить інструментом досліджень крос-культурного характеру, адже емоційний компонент по-різному виявляє себе в культурах, породжуючи низку дискурсів і текстів, позначених трансжанровою інтерференцією й адаптацією. Кінцевим етапом адаптації є асиміляція, тобто повне підпорядкування жанрово- стилістичних особливостей існуючим очікуванням цільової аудиторії, або жанрова трансплантація, тобто перенесення певних жанрових норм з культури МО в культуру МП.
  • ДокументВідкритий доступ
    Формування ідіолекту підлітка в художньому тексті роману Донни Тартт «Щиголь» та особливості його відтворення у перекладі
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Козко, Олена; Крамар, Юлія
    Стаття присвячена дослідженню засобів формування ідіолекту підлітка, його відображення у художньому тексті і збереження у перекладі. Матеріалом дослідження є ідіолекти центральних персонажів роману Донни Тартт «Щиголь» Тео та Бориса. У статті розглянуто такі поняття як ідіостиль, стиль автора та ідіолект; визначено поняття ідіолекту як сукупності формальних і стилістичних особливостей, притаманних мовленню окремого носія певної мови. На прикладі тексту роману Донни Тартт «Щиголь» було з’ясовано, що засобами формування ідіолекту підлітка є сленг, арго, жаргонізми; також з’ясовано, що елементами ідіолекту персонажа є стилістичні та лексичні засоби, що відображають його особистий життєвий досвід: у Тео такою лексикою є психологічні та мистецтвознавчі терміни, витончений та інтелігентний стиль висловлювань, а згодом — лайка та русизми, полонізми й інші запозичення, які потрапили у мовлення хлопця після знайомства з Борисом; у Бориса, сина українського емігранта, що мав змішане українсько-польське походження — це лайка, арго, запозичення з української, російської та польської мов. Під час аналізу перекладу роману, здійсненого Василем Шовкуном, з’ясовано, що перекладач суттєво пом’якшив і певною мірою нейтралізував мовлення підлітків. У результаті аналізу 300 мовних одиниць, обраних методом суцільної вибірки, встановлено частотність використання перекладацьких трансформацій, виявлено доцільність та коректність їхнього застосування. Зазначено, що основними труднощами перекладу ідіолекту є збереження конотації та стилістичного забарвлення у перекаладі, передача ідіом, адаптація ідіолекту до мови перекладу та співвіднесення його з мовленням читачів, а також визначено перспективи подальших досліджень засобів формування ідіолекту та способів його перекладу.
  • ДокументВідкритий доступ
    Характеристики та мовні репрезентанти лінгвокультурного типажу «сучасна американська жінка»
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Демиденко, Ольга; Сіволодська, Анастасія
    Стаття присвячена дослідженню лінгвокультурного типажу «сучасна американська жінка» як нової реалії концептосфери сучасного суспільства. Наразі внаслідок масштабної американізації, цей типаж активно формується засобами масової інформації в мовних картинах світу багатьох народів, а відтак дослідження особливостей його створення та стереотипних уявлень, покладених в основу цього процесу, є актуальним. Авторки аналізують поняття «лінгвокультурного типажу», розглядають підходи до його визначення та класифікації, приділяючи основну увагу особливостям моделювання лінгвокультурного типажу. Аналіз перцептивно- образних та ціннісних характеристик типажу «сучасна американська жінка» здійснюється за методикою Дмитрієвої із застосуванням методів корпусного аналізу. Оскільки засоби масової інформації є одним із найпотужніших засобів формування нашої концептуальної реальності, а також стереотипізації певних образів, наше дослідження проводився на матеріалі транскриптів сучасних американських серіалів, а також анкетування українців щодо їх уявлень про представниць досліджуваного типажу. Результати свідчать попри невеликі відмінності, перцептивно-образні та ціннісні характеристики лінгвокультурного типажу «сучасна американська жінка» у відповідях респондентів та в засобах масової інформації подібні і та формують досить цілісну картину. Типаж сучасної американки, схарактеризувати як привабливу молоду жінку або жінку середнього віку, яка хоче досягти успіху у своїй кар’єрі, улюблених заняттях, так і в особистому житті. Вона є незалежною та сильною жінкою, яка знає, чого вона хоче і готова цього досягти. Її кар’єра та самореалізація часто є більш важливими, ніж усі інші сфери її життя, що й є найбільшою особливістю цього типажу.
  • ДокументВідкритий доступ
    Особливості вживання лінгво-стилістичних засобів у текстах збірки Джеймса Джойса «Дублінці»
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Глінка, Наталія; Лисиця, Оксана
    Стаття присвячена аналізу особливостей вживання лексико-стилістичних засобів у художніх текстах англійської літератури, зокрема представлених в оповіданнях збірки Джеймса Джойса «Дублінці». Головною метою статті є висвітлення основних лексико-стилістичних засобів, застосованих автором, та аналіз їхнього прагматичного ефекту. Здійснено аналіз лексико- стилістичних засобів та синтактико-стилістичних прийомів, у результаті якого встановлено, що ці засоби широко застосовуються автором у текстах збірки «Дублінці» для створення певного прагматичного ефекту: надають мові емоційного та експресивного забарвлення, підкреслюють та уточнюють образи, акцентують увагу читача на важливий змістових деталях. Зазначено, що застосування різних стилістичних засобів не є рівномірним, що пояснюється їх особливостями вираження понятійної сфери. Проаналізувавши частотність уживання таких засобів у текстах збірки «Дублінці» було відмічено активне вживання метафори, епітету, гіперболи, персоніфікації, а також капіталізації та риторичних питань у різнобічному описі предметів, людей, життєвих ситуацій. Наголошено, що особливе місце посідає вживання метафори як підсилювального елементу та певного стилістичного наголосу в досліджуваних текстах збірки, що пояснюється бажанням автора перенести власне розуміння різних ситуацій та досягнути естетичного враження. Серед проаналізованих у текстах мовних одиниць метафори складають третину, що вказує на можливість її визначення як стильової домінанти в ідіостилі Джеймса Джойса. Дослідження ролі стилістичних засобів у створенні образності автором художнього тексту є перспективним напрямком у сучасній лінгвістиці. Зокрема багата мова текстів Джеймса Джойса дає можливість засобами стилістики дослідити глибинний образний світ творів письменника, осягнути його мовний потенціал та прагматичний ефект.
  • ДокументВідкритий доступ
    Відтворення в українському перекладі англійських прагматичних ідіом в актомовленнєвих контекстах
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Бондаренко, Тетяна; Велика, Вікторія
    Стаття присвячена англійським прагматичним ідіомам, створеним комунікативними інтенціями мовця, в актомовленнєвих контекстах та їх відтворенню в українському перекладі. Ці стандартизовані вирази використовуються як в усному, так і в писемному мовленні і використовуються для вираження інтенцій мовця залежно від комунікативних ситуацій. Розглянуто підходи до визначення терміну «прагматичні ідіоми» та створено матрицю їхніх основних рис, визначених за дефініціями кількох вчених. Висвітлено структурно-семантичні риси цих одиниць, а саме класифікації прагматичних ідіом за структурою, частинами мови та лексико-семантичними групами. Крім цього, проаналізовано особливості застосування цих одиниць у різноманітних мовленнєвих актах, таких як директиви, комісиви, асертиви, експресиви та декларативи, з виокремленням контекстів, характерних для кожного з них. З урахуванням цих характеристик було визначено у кількісному співвідношенні основні способи перекладу англійських прагматичних ідіом українською мовою. Результати аналізу, подані у вигляді діаграми, демонструють наявність відмінних рис у вживанні цих одиниць у мовах, що порівнюються. Специфіка перекладу прагматичних ідіом полягає, перш за все, у культурних відмінностях та різниці граматичних систем англійської та української мов. Тому відтворення дослівного змісту повідомлення у процесі перекладу може спотворити сенс та порушити норми мови перекладу. У більшості випадків це зумовлює застосування таких перекладацьких трансформацій, як пошук функціонального відповідника, граматична заміна, модуляція та антонімічний переклад. У випадках, коли доцільних відповідників у мові перекладу не існує, можливе використання калькування. Частотність уживання тих чи інших трансформацій під час перекладу прагматичних ідіом відрізняється залежно від актомовленнєвих контекстів. Основні положення та висновки, зроблені на основі ретельного практичного дослідження особливостей перекладу англійських прагматичних ідіом українською мовою можуть використовуватися в подальших дослідженнях, наукових роботах, а також бути опорними знаннями для роботи з цими одиницями.
  • ДокументВідкритий доступ
    Strategien und verstehensschwierigkeiten beim hör-sehverstehen
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Bilytska, Viktoriia
    Der vorliegende Beitrag stellt die Zusammenfassung der Ergebnisse langjähriger Forschung zu Hör-Sehverstehen, Verstehensschwierigkeiten und Strategien der Hör-Seher vor, die im Rahmen meines Promotionsprojektes durchgeführt wurde. Die Probanden der Studie (24 Personen) sind erwachsene Deutsch-als-Fremdsprache-Lernende aus Kiew, Ukraine. Als Stimulusmaterial wurden zwei im Voraus ausgesuchten und analysierten Reportagen der Deutschen Welle angewendet. Die durchgeführte Untersuchung liegt an der Schnittstelle einiger Forschungsbereiche und knüpft entsprechend an empirische Untersuchungen der Medienlinguistik und der Psycholinguistik sowie an theoretische Überlegungen und empirische Studien aus dem Bereich HSV in der Fremd- und Zweitsprachenforschung an. Es handelt sich vom Begriff “Kompetenz Hör-Sehverstehen”, seiner Definition und drei Bestimmungsebenen. Es werden empirische und theoretische Erkenntnisse zu Verstehensschwierigkeiten und auf deren Überwindung gerichtete Strategien beim Hör-Sehverstehen analysiert sowie Unterschiede zwischen den Verstehensschwierigkeiten und Strategien der Hör-Seher und denen der Hörer aufgezeigt. Anhand einer genauen Darlegung der wissenschaftstheoretischen Arbeiten und mit Rücksicht auf gewonnene empirische Forschungsergebnisse wurden im Bezug auf die Gegenstände des Projektes, nämlich Verstehensschwierigkeiten und Strategien der Hör-Seher, abschließende Schlussfolgerungen gezogen. Die Ergebnisse der durchgeführten Analyse werden mit Rücksicht auf die in der Einleitung aufgestellte Forschungslücke zusammengefasst. Die wissenschaftstheoretischen Klassifikationen der Sehund Hör-Sehverstehensstrategien erweisen sich für die empirischen Untersuchungen als kaum operationalisierbar und somit nicht anwendbar. Seh- und Hör-Sehverstehensstrategien, wurden in der Studie anhand der retrospektiv erhobenen Daten induktiv abgeleitet und als objektive Kategorien für die Analyse der erhobenen Daten angewendet. Außerdem werden weitere forschungsbedürftige Aspekte des HSV erläutert und zur Diskussion gestellt.
  • ДокументВідкритий доступ
    Kommunikativer aspekt der deutschsprachigen elektronischen kommunikation
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Bezzubova, Olena
    In der Medien- und Informationsgesellschaft spielt elektronische Kommunikation eine wesentliche Rolle. Die Evolution elektronischer Kommunikation führte zur Entstehung zahlreicher Kommunikationsformen, die die räumlich-zeitliche Reichweite der gesellschaftlichen Kommunikation bestimmen und qualitative Transformationen kommunikativer Prozesse prägen. Der vorliegende Artikel ist dem kommunikativen Verhalten von deutschsprachigen Benutzern im elektronischen Raum von WhatsApp, Twitter und Instagram gewidmet. Die Besonderheiten der untersuchten Kommunikationsdienste etablieren höhere technische Möglichkeiten kommunikativer Prozesse, denn es lassen sich Bilder, Audio-Dateien und Videos in den Text der Nachricht einfügen, was die Parameter des Textes verändert. Der Text, der im elektronischen Raum funktioniert, ist durch eine kurze Präsentation von Informationen gekennzeichnet und spiegelt relevante soziale, kulturelle und politische Prozesse in der Gesellschaft wieder.
  • ДокументВідкритий доступ
    Contribution of English lingua franca to stable cross-cultural communication
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Pozhydaieva, Nadiia
    The article deals with the phenomenon of English lingua franca (ELF) and its rapid expansion on the territory of Europe influencing cross-cultural communication. With globalization processes growing worldwide, cross-cultural awareness is bound to be enhancing the use of a common language for international interactions. The expanding circle of English incorporates its variety which is used for crosscultural communication exclusively by non-native speakers. There is no one who speaks English lingua franca as a native language. Thus, the analysis of its functional value should be focused on the success of communication rather than on the number of deviations from the norms. The functional range of ELF allows its users to exploit it more liberally without being bound to any specific norms or regulations. The paper illustrates the influence of the linguistic situation in Europe on the formation of a new type of the language of intercultural communication (English lingua franca) with reference to the professional culture of seafarers. It has been taken into consideration that international seafarers use ELF for their communication, both oral and written, thus contributing to the process of de-standardization of the English language. The content analysis of certain texts (extracts from seafarers’ professional correspondence) shows some independence of communicative effect from correct / incorrect grammatical and structural form of the utterance based on the use of professional sublanguage and its implicit effect. English lingua franca is promptly becoming an effective communicative instrument of mighty force. It represents a certain cultural segment and enjoys sustainable development.
  • ДокументВідкритий доступ
    Teaching programming with Python for linguistics students: whys and how-tos
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Ivashkevych, Lesia
    The article shows why it is worth introducing the basics of computational linguistics in general and programming as a method of the natural language processing in particular to the linguistics students. Computational linguistics has become the basis for solving many practical tasks in the language industry. Providing the linguistics students with the basics and the methods of the computational linguistics we widen their views on linguistics and show a perspective field of their possible future engagement to them. To get acquainted with computational linguistics, students have to learn how to work with corpora and acquire the basics of programming. This article demonstrates why Python is a good choice for linguists to start learning to programme. It also suggests an approach to teaching the fundamentals of the programming in Python for such students and gives step by step the main structures which can be used for processing texts or corpora. To such structures belong strings, variables, lists, loops, print-function, splitmethod, incrementation, and control structure. Combining these elements one can, for instance, split text into sentences or words, count words or sentences in text or count only some concrete elements in the text which satisfy a special condition. The article also outlines how to start working with input files. The further structures of Python are named, which can be introduced to the students next so that they become able to do more operations with texts. It is stressed that teaching programming is impossible without trying out every structure, so it is important to encourage the students to write their own code experimenting with each new element of Python and offer them enough practical tasks. Some examples of such tasks are illustrated in the article.