Кафедра фізики металів (ФМ)
Постійне посилання на фонд
Припинила існування 1.07.2021 згідно НАКАЗУ НУ/43/2020 ВІД 31.12.2020
Переглянути
Перегляд Кафедра фізики металів (ФМ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Фізичні властивості та методи дослідження матеріалів. Навчальний посібник(Центр учбової літератури, 2016) Холявко, Валерія Вікторівна; Владимирський, Ігор Анатолійович; Жабинська, Олена ОлексіївнаНавчальний посібник призначений для студентів, що навчаються за програмою підготовки бакалаврів за напрямом «Матеріалознавство». Основна ідея посібника полягає у наданні теоретичного підґрунтя для повноцінного опанування стандартних експериментальних методик дослідження фізичних властивостей металевих матеріалів та алгоритму кваліфікованої обробки отриманих експериментальних даних. Представлена інформація дозволить студентам заповнити прогалини в базових знаннях з фізики та краще підготуватися до виконання лабораторних робіт та контрольних заходів. Навчальна програма дисципліни «Фізичні методи досліджень матеріалів» була оновлена в рамках TEMPUS проекту «MMATENG». Видання може бути корисним для студентів, аспірантів та пошукачів будь-яких матеріалознавчих спеціальностей.Документ Відкритий доступ Фізичні властивості та методи дослідження матеріалів. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт(Центр учбової літератури, 2016) Холявко, Валерія Вікторівна; Владимирський, Ігор Анатолійович; Жабинська, Олена ОлексіївнаМетодичні вказівки містять шаблони протоколів та покрокові інструкції до виконання лабораторних робіт. Наведені запитання для формулювання висновків та схема їх написання, представлена у вступній частині, дозволять студентам повноцінно опанувати компетентність з аналізу та узагальнення експериментальних даних. Дисципліна «Фізичні методи дослідження матеріалів» була модернізована в рамках TEMPUS проекту «Модернізація навчальних планів дворівневої програми підготовки (бакалаври/магістри) з інженерного матеріалознавства на основі компетентнісного підходу та найкращого досвіду з впровадження положень Болонського процесу («MMATENG»)». Видання може бути корисним при вивченні будь-яких матеріалознавчих спеціальностей.Документ Відкритий доступ Механічні властивості та конструкційна міцність матеріалів. Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Холявко, Валерія Вікторівна; Владимирський, Ігор АнатолійовичЛабораторний практикум призначено для студентів спеціальності 132 – «Матеріалознавство». Він допоможе набути компетентностей щодо практичного виконання основних стандартизованих механічних випробувань та визначення рівня відповідних властивостей матеріалів та їх експлуатаційних характеристик. У практикумі наведено необхідні теоретичні відомості для підготовки до кожної лабораторної роботи та покрокова інструкція до їх виконання. Перелік запитань до самопідготовки після кожної роботи допоможе підготуватися до її здачі. Представлені шаблони протоколів лабораторних робіт дозволять студентам швидко та якісно оформити роботи. У вступі наведені загальні правила написання висновків. Видання може використовуватися студентами будь-яких матеріалознавчих спеціальностей.Документ Відкритий доступ Структура і властивості металів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Ларіков, Леонід Нікандрович; Сидоренко, Сергій Іванович; Волошко, Світлана МихайлівнаДокумент Відкритий доступ Наукові основи механохімічного УЗУО-синтезу зносостійких покриттів конструкційних сплавів авіаційної техніки для підвищення військової спроможності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Волошко, Світлана Михайлівна; Voloshko SvitlanaЗапропоновано новий підхід для створення композиційних зносостійких покриттів, який полягає у реалізації переваг об’єднання ефекту механічної нанокристалізації і перебігу механохімічних реакцій у приповерхневих шарах оброблюваних ультразвуковою ударною обробкою (УЗУО) матеріалів у хімічно-активних та інертних середовищах. Це принципово відрізняє запропоновану методику від відомих методів синтезу об’ємних композиційних матеріалів і забезпечує більш ефективне, порівняно із термічним обробленням та стандартними схемами УЗУО, зміцнення поверхні. Визначені критерії впливу різних технологічних режимів УЗУО на структурно-фазові перетворення, концентраційні неоднорідності, пошарову еволюцію структури, механічні властивості, жаростійкість, зносостійкість та корозійну стійкість композиційних покриттів, сформованих втіленням у поверхневі шари конструкційних сплавів (сталі, латуні, титанові та алюмінієві сплави) дисперсних частинок Ti, Ni, Zr, Al2O3, B4C, BN тощо. Відпрацьовані технологічні режими комбінованого впливу УЗУО та електроіскрової або лазерної обробок. Проведені дослідження забезпечують практичні можливості підвищення ефективності процесів модифікації поверхні конструкційних сплавів та збільшення експлуатаційного ресурсу виробів, а саме: зміцнення поверхні та підвищення зносостійкості до 6 разів, збільшення товщини модифікованого шару від 500 мкм до мм, зменшення тривалості процесів обробки поверхневих шарів матеріалу до декількох десятків секунд, зниження питомих енерговитрат на ~30%. Щодо підвищення жаростійкості, то найкращий ефект досягнуто для титанового сплаву ВТ6 після УЗУО з порошком β-Si3N4 – втрата маси після циклічного відпалу за температури 650°С сумарною тривалістю 50 годин зменшується втричі.Документ Відкритий доступ Вплив йонного опромінення на структуру, абсорбційну здатність та корозійні властивості нанорозмірних металевих композицій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Сидоренко, С. І.; Sydorenko, SergiiПоказано перспективність методу бомбардування нанотовщинної вакуумноконденсованої металевої речовини іонами малих енергій – як інструменту цілеспрямованого формування таких градієнтних розподілів структурно-фазових станів, які забезпечують нові властивості. Розроблено нові методичні підходи до структурного аналізу нанорозмірних матеріалів із використанням синхротронного випромінювання (із щільністю потоку фотонів більшою на 12 порядків, а тривалістю експозиції – в 150 разів меншою, ніж за традиційними методами рентгеноструктурного аналізу). Показано пасивуючий вплив йонного опромінення низької енергії (до 2000 еВ) поверхні тонкоплівкових систем (товщиною до 100 нм) на матеріали металевих шарів, що сприяє відновленню оксидів на внутрішніх інтерфейсах, зменшує кількість домішкових атомів вуглецю та збільшує ступень кристалічності провідного шару із збереженням вихідного фазового складу. Запропоновано нову модель відновних процесів у нанорозмірних плівкових системах, засновану на ефекті дальнодії бомбардуючих йонів, яка пояснює видалення домішок з границь зерен та границь розділу компонентів, потовщення шарів та покращення корозійних властивостей за рахунок «армування» поверхневого шару аргоном. Вперше продемонстровано, що комбінування низькоенергетичної йонної обробки за оптимального режиму (E ~ 800 еВ, t ~ 20 хвилин) з термічним відпалом (в інтервалі 200°С - 450°С) дозволяє зберегти позитивні ефекти йонного впливу і додатково підвищити ступень досконалості кристалічної структури шару провідного матеріалу, стабілізувати нанокристалічну структуру шляхом гальмування процесів рекристалізації, уповільнити дифузійну взаємодію компонентів, значно підвищити фізико-механічні та адгезійні властивості і тим самим підвищити термічну стабільність плівкового матеріалу. Визначено закономірності щодо фізичної природи залежності ймовірності іонізації розпорошених атомів від атомарної й електронної структури металів, розбавлених твердих розчинів і концентрованих сплавів, що підаються бомбардовуванню іонами нейтральних газів (матричний ефект).Документ Відкритий доступ Формування композиційних покриттів ультразвуковою ударною обробкою поверхні латуні ЛС59-1 з використанням армуючих часток карбіду кремнію(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Крутяк, Роман Ярославович; Бурмак, Андрій ПетровичРезультати досліджень та їх новизна – досліджено можливість синтезу за допомогою ультразвукової ударної обробки високоміцних композиційних покриттів деформаційного походження із більш високими, порівняно із аналогічними умовами обробки поверхні латуні ЛС59-1 механічними властивостями.Документ Відкритий доступ Формування фазового складу плівкових композицій на основі Fe/Pt з різним розташуванням додаткового шару Au(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Олексієнко, Денис Русланович; Владимирський, Ігор АнатолійовичРезультати досліджень та їх новизна: виявлено, що після осадження плівкових композицій Pt/Fe, Pt/Au/Fe/Pt/Fe, Pt/ Fe/Au/Pt, Pt/Fe/Pt/Au/Fe в їх структурі формується невпорядкована фаза A1-FePt. Встановлено, що після відпалу за температури 400 °С протягом 30 хвилин введення додаткового шару Au призводить до прискорення взаємної дифузії між шарами Fe та Pt у всіх розглянутих плівкових композиціях порівняно із плівкою Pt/Fe. Починаючи з відпалу за температури 450 °С протягом 60 хвилин, усі досліджувані плівки мають двофазну структуру – спостерігається спільне існування фаз A1 і L10, концентраційне співвідношення яких залежить від вихідного положення додаткового шару Au. Сфера застосування: матеріали функціональних елементів спінтроніки та наноелектроніки.Документ Відкритий доступ Формування фазового складу, структури і властивостей нанорозмірних плівок на основі CoSb3(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Левчук, Леонід Сергійович; Макогон, Юрій МиколайовичРезультати досліджень та їх новизна - Виявлено, що після відпалів у вакуумі в інтервалі температури (300–500) оС зміна фазового складу в плівках Со- Sb не відбувається. Нанорозмірні плівки на основі скутерудиту CoSb3 термостабільні до 300 оС. Показано, що при підвищенні температури відпалу у вакуумі відбувається сублімація надлишкової кристалічної сурми, що відображається в зміні фазового складу. Сфера застосування - функціональні елементи для термоелектрики, плівкові холодильники для комп’ютерної техніки та інфрачервоних датчиків (елементи Пельтьє).Документ Відкритий доступ Формування зміцнених покриттів на сталі ХВГ послідовним електроіскровим легуванням Cr та W(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Цехан, Максим Сергійович; Іващенко, Євген ВадимовичРезультати досліджень та їх новизна: встановлена можливість підвищення мікротвердості поверхневого шару та збільшення зносостійкості сталі ХВГ при електроіскровому легуванні Cr та W, а також при постадійному легуванні цими елементами у різних послідовностях; показано, що ЕІЛ сталі ХВГ в послідовності W - Cr приводить до мікротвердості 12 ГПа та зростанню зносостійкості у 3,7 разів у порівнянні з необробленим зразком, а ЕІЛ при послідовності Cr - W приводить до зміни мікротвердості до 10 ГПа, а зносостійкість зростає у 6,5 разів. Практичне значення: отримані в роботі експериментальні данні та встановлені закономірності формування фазового складу та властивостей зміцнених шарів після електроіскрового легування можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів.Документ Відкритий доступ Структурно-фазові перетворення на межах розділу в нанорозмірних функціональних композиціях «графен-метал» та «метал-кремній»(2021) Конорев, Сергій Ігорович; Сидоренко, Сергій ІвановичДокумент Відкритий доступ Структурно-фазові перетворення на межах розділу в нанорозмірних функціональних композиціях «графен-метал» та «метал-кремній»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Конорев, Сергій ІгоровичДокумент Відкритий доступ Зміцнення поверхні сплаву АМг6 комбінованою високоенергетичною обробкою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-05) Малахов, Дмитро Сергійович; Волошко, Світлана МихайлівнаОб’єкт дослідження – фізико-хімічні процеси, які відбуваються внаслідок електроіскрового легування титаном, вольфрамом, міддю та ультразвуковою ударною обробкою поверхні алюмінієвого сплаву АМг6. Мета роботи – синтез композиційних покриттів на поверхні сплаву АМг6 електроіскровим легуванням Ti, W та Сu з подальшою ультразвуковою ударною обробкою. Методи дослідження – мікродюрометричний, рентгеноструктурний та мікрорентгеноспектральний аналіз, просвічувальна електронна мікроскопія, а також випробування на корозійну стійкість. Практичне значення – одержані в роботі наукові результати представляють практичний інтерес для машинобудування та авіаційної галузі. Результати досліджень – запропоновано ефективний спосіб зміцнення поверхневого шару алюмінієвого сплаву АМг6 за допомогою комбінованої обробки – ЕІЛ та УЗУО. Електроіскрове легування сприяє зміцненню поверхні за рахунок утворення в приповерхневому шарі товщиною до 25 мкм інтерметалідних фаз – Al3Ti, Al18Ti2Mg3, Al12W, Al5W, Аl2Cu та Al6Mg4Cu. Ультразвукова ударна обробка обумовлює диспергування субзеренної/зеренної структури, підвищує твердість на 70-80 % та сприяє інтенсифікації масопереносу легуючого елементу. Результатом комбінованої обробки є підвищення мікротвердості (до 3,5 разів) та корозійної стійкості поверхневих шарів сплаву АМг6 у порівнянні з вихідним станомДокумент Відкритий доступ Структура і механічні властивості аморфних сплавів на основі заліза після високочастотної ударної обробки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Лозова, Анна Василівна; Волошко, Світлана МихайлівнаВ даній роботі досліджували зміну механічних властивостей аморфних металевих стрічок на основі заліза FINEMET складу Fe81B7Si1P10Cu1 та Fe79,9B3,4Cu1,2Si13,4Nb2,1 після впливу високочастотної ударної обробки. Також розглядали явище сегрегації компонентів сплаву поблизу зон механічного навантаження. Для дослідження зразків використовували методи електронної мікроскопії (ТЕМ, РЕМ), атомно-силову мікроскопію, рентгеноструктурний аналіз, мікроіндентування, мікрорентгеноспектральний аналіз та випробування на одновісний розтяг. Дослідження показали, що короткотривала дія ВЧУО не викликає структурних змін досліджуваного сплаву і призводить тільки до часткового зниження мікротвердості. Проте, після впливу ВЧУО упродовж 50 с спостерігається часткова нанокристалізація зразка та значне підвищення його мікротвердості в порівнянні з початковим станом. Під час механічного навантаження зразків навколо зони впливу також спостерігається ефект сегрегації компонентів сплаву. Після впливу ВЧУО спостерігається незначне підвищення напруження розриву та подовження, а також зниження значення модуля Юнга.Документ Відкритий доступ Формування впорядкованої магнітно-твердої фази L10–FePt у плівкових композиціях Pt/Ag/Fe та Fe/Ag/Pt на підкладці SiO2/Si (001)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Новік, Андрій Олександрович; Макогон, Юрій МиколайовичМетою роботи є дослідження формування структури і фазового складу нанорозмірних плівкових композицій Fe/Ag/Pt та Pt/Ag/Fe при термічній обробці у вакуумі. Об’єкт дослідження: дифузійно індуковані процеси фазоутворення у нанорозмірних плівкових композиціях Fe(15 нм)/Ag(10 нм)/Pt(15 нм) та Pt(15 нм)/Ag(10 нм)/Fe(15 нм) після осадження та термічної обробки у вакуумі. Предмет дослідження: структура, фазовий склад концентраційний розподіл у нанорозмірних плівкових композиціях Fe(15 нм)/Ag(10 нм)/Pt(15 нм) та Pt(15 нм)/Ag(10 нм)/Fe(15 нм) на підкладках SiO2(100 нм)/Si(001) після осадження та термічної обробки у вакуумі Методи дослідження: рентгеноструктурний фазовий аналіз, масспектрометрія вторинних нейтральних частинок (МСВН), SQUID-магнітометрія Результати досліджень та їх новизна: отримані нові знання про закономірності фазоутворення під час термічної обробки у вакуумі в плівкових композиціях Fe(15 нм)/Ag(10 нм)/Pt(15 нм) та Pt(15 нм)/Ag(10 нм)/Fe(15 нм).Документ Відкритий доступ Формування функціональних покриттів на сталі 40Х електроіскровим легуванням хромом та ніобієм(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Яременко, Денис Олегович; Іващенко, Євген ВадимовичОб’єкт дослідження – поверхневі шари сталі 40Х, отримані електроіскровим легуванням анодами хромом та ніобієм на повітрі. Мета роботи – встановити вплив послідовності ЕІЛ хромом і ніобієм на мікроструктуру, фазовий склад і мікротвердість поверхневих шарів сталі 40Х. Методи дослідження – гравіметричний, мікроструктурний, мікродюрометричний та рентгенофазовий. Показана можливість формування зміцнених покриттів (мікротвердістю 9,5 ГПа – 14,5 ГПа і товщиною 20 мкм – 35 мкм) електроіскровим легуванням Cr та Nb сталі 40Х при різній послідовності нанесення матеріалів анодів. Встановлено вплив нанесення хрому та ніобію під час електроіскрового легування сталі 40Х на поверхневу мікротвердість, фазовий склад та мікроструктуру модифікованого шару. Виявлено, що найбільшу мікротвердість (14,5 ГПа) має легований шар після ЕІЛ сталі Nb, а найбільшу товщину (35 мкм) – при пошаровому ЕІЛ у послідовності Cr- Nb. Практичне значення: одержані в роботі результати та з’ясовані закономірності формування структури та характеристик модифікованих шарів під час електроіскрового легування можуть бути застосовані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів.Документ Відкритий доступ Interdisciplinary Projects and Gender Initiatives of Engineering Schools Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. 25 Years of Actions by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in the Interdisciplinary Dimension of the Gender Sphere(Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 2025) Sydorenko, S. I.; Akimova, O. A.; Strebkova, Yu. V.; Yudkova, K. V.; Zhovta, I. I.Interdisciplinary projects and gender initiatives of the engineering schools of Igor Sikorsky KPI (nuclear technologies, energy, space, materials science) are described, which define the gender dimension in teaching, learning, and research. The Gender Equality Plan (GEP), introduced at the university in 2024 in accordance with UNESCO strategies, the requirements of the European Commission, and the directives of the EU programme "Horizon Europe", is presented. Es werden interdisziplinäre Projekte und Gender-Initiativen der Ingenieurschulen des Igor Sikorsky KPI (Kern-Technologien, Energie, Weltraum, Materialwissenschaft) beschrieben, die die Gender-Dimension in Lehre, Ausbildung und Forschung bestimmen. Der Gender Equality Plan (Der Aktionsplan zur Umsetzung der Prinzipien der Geschlechtergleichstellung), der 2024 an der Universität gemäß den Strategien der UNESCO, den Anforderungen der Europäischen Kommission und den Richtlinien des EU-Programms „Horizont Europa“ eingeführt wurde, wird vorgestellt.