Магістерські роботи (ТНР,ВтаЗХТ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ТНР,ВтаЗХТ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 26
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Коагулянт з вторинної сировини для очищення води від гумінових речовин(2018) Душко, Анастасія Юріївна; Косогіна, Ірина ВолодимирівнаПояснювальна записка: 82 c., 10 рис., 13 табл., 115 посилання, 2 додатки Об’єкт дослідження – комплексний коагулянт з заданим складом та властивостями, а також модельна та природна вода з вмістом гумусових речовин. Предмет дослідження – вплив і взаємозв’язок характеристик комплексного коагулянту на його фізико-хімічні властивості. Задачі дослідження – встановити закономірності перебігу процесу очищення води від гумінових речовин, дослідити залежності складу коагулянту від залишкових іонів заліза та алюмінію та порівняти його ефективність з промисловим аналогом. Метою даної роботи є одержання комплексного коагулянту сталого складу активацією сульфатною кислотою «червоного шламу» та дослідження його властивостей при статичній та динамічній коагуляції на модельній та природній воді. Новизна роботи – запропоновано і теоретично обґрунтовано умови простого та економічного синтезу комплексного коагулянту з заданою концентрацією компонентів, а саме сульфатів металів, що містяться у складі «червоного шламу», що ефективно видаляє гумінові речовини з води.Документ Відкритий доступ Модифікований вуглецевмісний сорбент для глибокого вилучення органічних сполук(2018) Носік, Вікторія Вікторівна; Косогіна, Ірина ВолодимирівнаНаявність органічних сполук в стічних водах, що надходять у водойми, повинна бути знижена до надзвичайно малих концентрацій для попередження негативних екологічних наслідків. Глибоке очищення води від органічних речовин може бути здійснено шляхом застосування адсорбційної технології. На сьогоднішній день дослідження можливостей синтезу сорбентів з відходів глиноземних виробництв для очищення стічних вод набувають все більшої популярності. Метою магістерської роботи є модифікування поверхні активованого вугілля та використання його в технології глибокого очищення стічних вод фармацевтичного виробництва. Основними завданнями магістерської дисертації є: вибір методу модифікування та встановлення основних параметрів процесу модифікування; виявлення типу модифікатору; встановлення морфології та складу отриманого зразку модифікованого вугілля; дослідження структурно-сорбційних характеристик поверхні модифікованого активованого вугілля; виявлення основних параметрів (тривалість процесу, температурний режим, концентрація модифікатору) сорбційного процесу; дослідження ефективості застосування отриманих зразків модифікованого вугілля для очищення води від левамізолу, норсульфазолу та стрептоциду; створення технологічної схеми глибокого очищення води від левамізолу, норсульфазолута стрептоциду. Об’єкт дослідження – процес модифікації вуглецевмісного сорбенту, дослідження закономірностей його застосування для глибокого вилучення органічних сполук. Предмет дослідження – активоване вугілля, «червоний шлам» Миколаївського глиноземного заводу, модельні розчини фармацевтичних стічних вод (левамізолу, норсульфазолу та стрептоциду). Синтезовано сорбент з використанням відходів глиноземного виробництв та перевірено його ефективністі в порівнянні з торговою маркою активованого вугілля. Встановлено, що ефективнішим є модифіковане активоване вугілля. Модифікування поверхні АВ призводить до збільшення сорбційної ємності сорбенту. Результати досліджень відображено у матеріалах міжнародних конференцій.Документ Відкритий доступ Змішані оксиди титану та стануму та їх властивості(2018) Кутузова, Анастасія Сергіївна; Донцова, Тетяна АнатоліївнаПояснювальна записка: 168 стор.; 62 рис.; 33 табл.; 1 додаток; 54 посилання. Об’єкт дослідження – індивідуальні та змішані оксиди титану (IV) і стануму (IV). Предмет дослідження – синтез і властивості фотокаталізаторів на основі оксидів титану (IV) і стануму (IV). Мета роботи полягає у виявленні взаємозв’язку між умовами синтезу фотокаталізаторів на основі оксидів титану (IV) і стануму (IV) та їхніми фізико-хімічними і каталітичними властивостями. Методи дослідження – фізико-хімічні, що включають рентгенофлюоресцентний аналіз, дифракційні методи аналізу, електронну мікроскопію, інфрачервону мікроскопію, визначення рН точки нульового заряду, визначення ширини забороненої зони та дослідження структурно-адсорбційних характеристик методом адсорбції-десорбції азоту; експериментальні, що включають дослідження сорбційної та фотокаталітичної активності фотокаталізаторів, синтезованих в різних умовах. Розроблено новітні гетерогенні фотокаталізатори на основі оксидів титану (IV) і стануму (IV). Досліджено вплив методу синтезу та його умов, складу і розміру частинок нанокомпозитів, їхньої морфології поверхні на сорбційно-фотокаталітичні властивості одержуваних фотокаталізаторів. Вперше запропоновано використання стануму (IV) ізопропоксиду разом із титану (IV) ізопропоксидом в якості прекурсорів для одержання нанокомпозитів титану (IV) оксиду та стануму (IV) оксиду. На підставі проведеної роботи одержано патент на корисну модель № 107865 «Спосіб синтезу наноструктурного титану (IV) оксиду». Пропозиції щодо напрямку подальших досліджень – пошук оптимальних умов та методу синтезу гетерогенних фотокаталізаторів на основі оксидів титану (IV) і стануму (IV).Документ Відкритий доступ Синтез та електромагнітні властивості нікелевих феритів та композитів на їх основі(2018) Лесік, Сергій Миколайович; Іваненко, Ірина МиколаївнаПояснювальна записка 93 стор., 79 рис., 15 табл., 2 додатки, 62 посилань. Шпінелі феритів являються важливими магнітними матеріалами сьогодні, через їх надзвичайно високі магнітні та електричні властивості, з наявною хіміч-ною і термічною стійкістю. Подібні матеріали знайшли застосування у багатьох галузях промисловості, таких як: носії інформації, каталіз, медицина, датчики, пі-гменти, магнітно-рідинної та інші. Об’єкт дослідження – нікелеві ферити на композити на їх основі. Предмет дослідження – синтез, фізико-хімічні властивості нікелевих фери-тів та композитів на їх основі. Метод дослідження – експериментальний. Складається з досліджень каталі-тичної активності на модельній каталітичній гетерогенній реакції розкладу боро-гідриду натрію; дослідження кінетики цього процесу; визначення магнетизму си-нтезованих зразків магнітометром Штейнберга. Вперше запропоновано метод синтезу співосадження з горінням. Визначено оптимальні умови такого синтезу. Синтезовано композитні нікелеві фериті на ос-нові активного вугілля. Новий метод синтезу дозволяє отримувати нікелеві ферити з вищими ката-літичними і магнітними властивостям, ніж аналогічні. Синтезовані композитні ні-келеві ферити можна застосовувати у борогідридних паливних комірках прямої дії.Документ Відкритий доступ 3D-моделювання у виробництві нітратної кислоти(2018-12) Концева, Марія Володимирівна; Кримець, Григорій ВолодимировичАзотна промисловість являє собою одну з провідних підгалузей сучасної хімічної промисловості, що пояснюється важливим значенням зв’язаного азоту в народному господарстві. В технологічних схемах отримання нітратної кислоти процес каталітичного окиснення аміаку є дуже важливим, оскільки саме він визначає основні показники – витрату аміаку, вклад і втрати металів платинової групи, а також енергетичні можливості технологічної схеми. У зв’язку з цим удосконалення процесу каталітичного окиснення аміаку має велике значення для виробництва нітратної кислоти і мінеральних добрив в цілому. Метою магістерської дисертації було створення віртуальної 3d-моделі виробництва нітратної кислоти для покращення подальшого вивчення особливостей проектування окремих стадій цього процесу та будь-яких інших хіміко-технологічних процесів, а також перевірка адекватності опису реальної технології виробництва цією моделлю, шляхом проведення розрахунків за розробленими раніше алгоритмами. Об’єктом дослідження є процес виробництва нітратної кислоти, а предметом дослідження є 3d-модель даного виробництва, в процесі розробки якої застосовувалися такі емпіричні методи досліджень, як спостереження за реальним виробництвом, експеримент зі створення його віртуальної моделі та порівняння отриманої моделі із реальним виробництвом нітратної кислоти. В результаті виконання дисертації створена 3d-модель, яка може бути використана для більш повного вивчення процесу виробництва нітратної кислоти та виконання різноманітних варіацій розміщення об’єктів 3d-моделі, чим дозволяє полегшити завдання розробки проектів об’ємно-планувальних рішень.Документ Відкритий доступ Синтез та каталітичні властивості мезопоруватих нікель-кобальтових шпінелей та їх композитів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-05) Воронова, Анастасія Сергіївна; Іваненко, Ірина МиколаївнаУ контексті сучасного пошуку та досліджень альтернативних джерел енергії електрохімічні системи зберігання та перетворення енергії займають значну нішу. Відкритим для дослідження питанням, пов'язаним з електрохімічними джерелами енергії, є розробка та пошук ефективних, екологічно чистих та економічно ефективних каталізаторів для паливних елементів. Перспективним напрямком у цій сфері є дослідження змішаних оксидних каталізаторів, зокрема каталізаторів зі структурою шпінелі. Сполукою, що привертає значну увагу у цій області є Ni-, Co-шпінель складу NiCo2O4 та її різноманітні композитні матеріали із поруватими носіями з розвиненою поверхнею. Об’єкт дослідження – нікель-кобальтові шпінелі та їх композити з багатошаровими вуглецевими нанотрубками та активованим вугіллям. Предмет дослідження – синтез, фізико-хімічні властивості нікель-кобальтових шпінелей та їх композитів з багатошаровими вуглецевими нанотрубками та активованим вугіллям. Метод дослідження – експериментальний. У ході роботи досліджено структурні характеристики, морфологію поверхні та фазовий склад зразків за допомогою методів низькотемпературної адсорбції-десорбції азоту, скануючої електронної мікроскопії, інфрачервоної спектроскопії та рентгеноструктурного аналізу. Каталітичну активність синтезованих зразків досліджено в модельних рідинно-фазних гетерогенно-каталітичних реакціях гідролізу борогідриду натрію та розкладання пероксиду водню. Іоннообмінні характеристики поверхні синтезованих зразків досліджено методом pH-потенціометричного титрування. У якості методу синтезу запропоновано простий на технологічний метод співосадження. Синтезовано чисті нікель-кобальтові шпінелі, а також та їх композити з багатошаровими вуглецевими нанотрубками та активованим вугіллям. Як показали отримані дані, синтезовані зразки володіють усіма властивостями ефективного каталізатора, який може бути використаний в електрохімічних джерелах енергії. Синтезовані композитні матеріали можна застосовувати у різноманітних електрохімічних пристроях зберігання та перетворення енергії, в тому числі у борогідридних паливних комірках прямої дії.Документ Відкритий доступ Реагенти із відходів виробництв для очищення стічних вод(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-05) Ободенко, Любов Сергіївна; Косогіна, Ірина ВолодимирівнаПояснювальна записка: 94 стор., 36 рис., 17 табл., 1 додаток, 75 посилань. Різні органічні сполуки такі як барвники, а також фосфати є основними забрудювачами стічних вод текстильних підприємств. Неефективне очищення стічних вод від таких сполук може призвести до забруднення екологічних систем і є недопустимим. Повторне використання разом з сталим розвитком користування водними ресурсами є важливими цілями текстильної промисловості в галузях захисту та запобігання забрудненню навколишнього середовища. Актуальним є створення реагентів водоочищення з відходів глиноземних виробництв та моделювання на їх основі технологічної послідовності для очищення стічних вод у текстильній промисловості. Метою магістерської дисертаційної роботи є створення реагентів водоочищення з відходів глиноземних виробництв; визначення їх коагуляційних та сорбційних властивостей для використання їх в технології очищення стічних вод, забруднених барвниками різного походження та фосфатами. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: • Вибір методу та модифікування активованого вугілля АВ та обробки ЧШ ; • Отримання зразків, виявлення їх основних параметрів (тривалість, температурний режим, концентраційний параметр) та встановлення їх морфології та складу; • Дослідження коагуляційних та сорбційних властивостей отриманих зразків, доведення ефективності їх застосування для вилучення барвників. • Моделювання технологічної послідовності очищення стічних вод від барвників отриманими реагентами на основі відходів глиноземних виробництв Об’єкт дослідження процес обробки «червоного шламу» (ЧШ) для отримання коагуляційних та сорбційних реагентів, а також закономірності їх застосування для вилучення барвників та фосфатів. Предмет дослідження «червоний шлам» Миколаївського глиноземного заводу, активоване вугілля, розчини барвників («метиленовий синій», «конго червоний»), синтезовані сорбційні матеріали на основі відходів глиноземних виробництв.Документ Відкритий доступ Обґрунтування раціональних режимів очищення стічних вод від ПАР та барвників для повторного використання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Данельська, Анастасія Сергіївна; Толстопалова, Наталія МихайлівнаПояснювальна записка 100 с., 21 рис., 27 табл., 26 посиланнь. Об’єкт дослідження – модельні зразки стічних вод, забруднені барвником та ПАР, характерними для текстильної та хімічної промисловості. Предмет дослідження –механізм та закономірності адсорбційного, коагуляційного та сепараційного очищення стічних вод, забруднених барвником та ПАР. Методи дослідження – експериментальний, використовувалися хімічні методи аналізу. Мета роботи полягає у пошуку універсальної технології очищення стічних вод від даних забрудників, за допомогою комбінації декількох методів очистки. Досліджено закономірності сумісного вилучення барвників та ПАР за різної початкової концентрації, за різним значенням рН та різними методами очистки. Методи очистки стічних вод від ПАР та барвників можуть буди застосовані в процесах водоочищення на текстильних комбінатах, в легкій промисловості.Документ Відкритий доступ Виробництво фталоціанінових пігментів та барвників(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Федосова, Наталія Миколаївна; Толстопалова, Наталія МихайлівнаОб’єкт дослідження – фталоціанінові комплекси цирконію та гафнію. Предмет дослідження – синтез та гідролітична стійкість дихлорфталоціанінатів цирконію та гафнію, реакційна здатність дигідроксофталоціанінатів цирконію та гафнію, їх спектральна поведінка. Мета роботи – аналіз літературних джерел, розробка методик синтезу пігментів і барвників на основі фталоціанінів цирконію і гафнію дихлоридів, дослідження їх гідролітичної стійкості, реакційної здатності та дослідження фізико-хімічних властивостей отриманих сполук. Метод дослідження – експериментальний, фізико-хімічний аналіз Наукова новизна: розроблено методи одержання дигідроксофталоціанінатів цирконію та гафнію та встановлено їх реакційну здатність. Показано, що реакція дигідроксофталоціанінатів цирконію та гафнію з ізопропілацетоацетатом приводить до утворення відповідних комплексів з значно більшим виходом, чим описано у літературі. Пропозиції щодо напрямку подальших досліджень – дигідроксофталоціанінати цирконію та гафнію пропонується використовувати як високостабільні та відносно не дорогі органічні пігменти. Їх перевага у порівнянні з іншими галогенвмісними металофталоціанінами полягає у тому, що в процесі використання не відбувається гідроліз, який супроводжується виділенням агресивного хлороводню; використання дигідроксофталоціанінатів цирконію та гафнію як стартових матеріалів для синтезу нових пігментів та барвників.Документ Відкритий доступ Моніторинг якості питної води міста Києва(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Чкан, Катерина Василівна; Толстопалова, Наталія МихайлівнаПояснювальна записка: 92 стор.; 10 рис.; 41 табл.; 1 додаток; 23 посилання. Населення планети зростає с кожним днем, відповідно, зростає і потреба людства у якісній та безпечній питній воді. У дипломній роботі досліджується стан світових водних ресурсів, водних ресурсів України та, зокрема, Києва. Підготовлений перелік показників якості питної води та виконані дослідження за ним 1819 проб водопровідної води міста Києва. Розроблений стартап проект по створенню підприємства з забезпечення водопостачання та водоочищення.Документ Відкритий доступ Підвищення ефективності роботи сорбційних картриджів для доочищення питної води(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Большак, Анна Павлівна; Мітченко, Тетяна ЄвгенівнаПояснювальна записка: 97 стор.; 32 рис.; 28 табл.; 2 додатки; 19 посилань. Об’єкт дослідження – процес розробки картриджу для фільтр-глечика з найкращими властивостями і перевірка його ефективності при доочищенні водопровідної води від хлору, іонів твердості та органічних сполук. Предмет дослідження – промислові картриджі для фільтр-глечиків; складові завантаження експериментальних картриджів: слабокислотний катіоніт, кокосове активоване вугілля, поліпропіленовий інертний матеріал, матеріали дренажної системи; модель водопровідної води з вмістом хлору 0,5 мг/дм3. Мета дослідження – порівняльна оцінка роботи картриджів для фільтр-глечиків, що промислово випускаються, і пошук шляхів підвищення їх ефективності. Задачі дослідження – провести порівняльну оцінку складу завантаження і фільтруючих властивостей картриджів для фільтр-глечиків, що промислово випускаються; визначити основні фактори, що впливають на ефективність роботи сорбційних картриджів та сформулювати вимоги до картриджу з оптимальними властивостями; розробити картридж з оптимальними властивостями та дослідити його ефективність. Новизна роботи – розроблено новий картридж з покращеними властивостями для доочищення води на побутових фільтр-глечиках.Документ Відкритий доступ Синтез нанокристалічного оксиду титану(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Біла, Катерина Олександрівна; Донцова, Тетяна АнатоліївнаПояснювальна записка 38 стор.; 11 рис.; 6 табл.; 21 посилання. Об’єкт дослідження – титан (IV) оксид з допуванням станумом. Предмет дослідження – умови синтезу нанокристалічного титану оксиду та фізико-хімічні його характеристики. Мета роботи – полягає в синтезі зразків різними методами, охарактеризувати фотокаталітичні властивості отриманих зразків. Проведено літературний огляд щодо необхідності модифікації титану оксиду і методи синтезу покращенного фотокаталізатора. Отримано зразки титану (IV) оксиду і стануму оксиду гідротермальним методом та проведено їх характеризацію.Документ Відкритий доступ Закономірності флотоекстракційного видалення синтетичних барвників з водних розчинів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Баранюк, Надія Віталіївна; Обушенко, Тетяна ІванівнаПояснювальна записка: 154 стор.; 56 рис.; 28 табл.; 73 посилань. Актуальність теми. Недосконалість існуючих технологій очищення стічних вод, забруднених барвниками, зумовлює необхідність пошуку альтернативних методів. Одним з перспективних методів є технологія флотоекстракції. Об’єкт дослідження: модельні зразки стічних вод, забруднених синтетичними барвниками. Предмет дослідження: механізм і закономірності процесу флотоекстракції барвників із забруднених водних систем та технологічні параметри процесу. Метод дослідження: експериментальний, що включає дослідження впливу технологічних параметрів на ефективність процесу флотоекстракції. На підставі огляду літературних джерел та експериментально отриманих даних обрано і обґрунтовано спосіб очищення стічних вод за допомогою флотоекстракції. Проведено дослідження процесу флотоекстракції барвників на прикладі бромкрезолового зеленого та індиго карміну з використанням гексадецилпіридиній хлориду та гексадецилпіридиній броміду в якості поверхнево-активних речовин, у якості екстрагента використано октанол та ізоаміловий спирт. Досліджено залежності ступенів вилучення барвника від pH, часу флотоекстракції, молярного співвідношення (ПАР:барвник), вихідної концентрації барвників, витрати та розміру бульбашок газу. Визначено раціональні умови процесу.Документ Відкритий доступ Синтез та властивості дрібнодисперсних залізовмісних адсорбентів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Антонюк, Роман Ігорович; Толстопалова, Наталія МихайлівнаПояснювальна записка: 81 cтор., 25 рис.; 6 табл.; 74 посилань. Об’єкт дослідження – фізико-хімічні закономірності очищення води за допомогою дрібнодисперсного залізовмісного сорбційного реагенту; виявлення сорбційних властивостей реагенту по відношенню до сполук Арсену різного генезису, а також природних органічних речовин. Предмет дослідження – синтез та властивості дрібнодисперсних залзовмісних адсорбентів; фізико-хімічні закономірності сорбційної ефективності отриманих реагентів; сорбційні характеристики отриманих продуктів. Мета роботи полягає у синтезі дрібнодисперсних суспензійних сорбентів зі стабільно розвиненою площею поверхні та високою адсорбційною ефективністю по відношенню до різних типів забрудників та розробці принципової схеми використання цих адсорбентів у водопідготовці, а також для запобігання мембранному фоулінгу. Метод дослідження – експериментальний, який включає виявлення фізико-хімічних закономірностей встановлення сорбційної ефективності отриманих продуктів щодо видалення із водних розчинів сполук органічного походження та арсену, а також визначення сорбційних характеристик шляхом проведення сорбційних експериментальних досліджень та подальшому визначенню залишкового вмісту полютантів. Новизна роботи: досліджено сорбційні характеристики синтезованого дрібнодисперсного залізовмісного адсорбенту, а також розраховано питому та граничну адсорбцію для арсено-ароматичної сполуки, арсенату та арсеніту. Пропозиції щодо напрямку подальших досліджень – створення технології одержання товарного продукту у якості сорбційного реагенту для доочищення індустріальних стічних вод від сполук арсену та, після перевірки на безпечність, для очищення природних арсеновмісних вод у питному водопостачанні.Документ Відкритий доступ Визначення механізму гетерогенних хімічних реакцій методами машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Кудрик, Олександра Юріївна; Концевий, Сергій АндрійовичПояснювальна записка: 84 стор., 47 рис., 10 табл., 3 додатокb, 13 посилань. Об’єкт дослідження – мехінізми гетерогенних каталітичних реакцій. Предмет дослідження – розрахунок констант швидкостей складних хімічних процесів, алгоритми машиного «навчання», генерація даних для «навчання» нейронних мереж. Метою роботи є дослідження та викорисання методів машинного навчання для визначення механізму гетерогенних хімічних реакцій на прикладі реакції синтезу аміаку. На основі кафедрального програмного продукту, що дає змогу грунтуючись на експериментальних даних щодо зміни концентрацій реагентів протягом хімічного процесу та ряду додаткових даних отримати значення констант швидкостей хімічних реакцій, було проведено пошук констант швидкостей хімічних реакцій та аналіз правильності припущеного мезанізму. Було свторено інструкцію щодо корисування програмою та удосконалено інструкцію для встановлення програми. Створено нейронну мережу для передбачення констант швидкості на базі Azure. Програмний продукт створено для обробки експериментальних даних з використанням алгоритмів машинного навчання. Пропозиції щодо подальших досліджень - застосування нових алгоритмів, вдосконалення інтерфейсу користувача, прискорення та систематизація даних.Документ Відкритий доступ Дослідження механізмів хімічних реакцій у середовищі Python(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Осьмук, Марія Петрівна; Концевий, Андрій ЛеонідовичПояснювальна записка: 80 стор., 47 рис., 10 табл., 16 посилань. Об’єкт дослідження – мехінізми хімічних реакцій. Предмет дослідження – розрахунок констант швидкостей процесу синтезу аміаку, генерація даних для «навчання» нейронних мереж. Метою роботи є дослідження та викорисання методів машинного навчання для визначення механізмів хімічних реакцій на прикладі реакції синтезу аміаку. На основі кафедрального програмного продукту, що дає змогу грунтуючись на експериментальних даних щодо зміни концентрацій реагентів протягом хімічного процесу та ряду додаткових даних отримати значення констант швидкостей хімічних реакцій, було проведено пошук констант швидкостей хімічних реакцій та аналіз правильності припущеного мезанізму. Програмний продукт створено для обробки експериментальних даних з використанням алгоритмів машинного навчання. Пропозиції щодо подальших досліджень - застосування нових алгоритмів, вдосконалення інтерфейсу користувача, прискорення та систематизація даних.Документ Відкритий доступ Установка знесолення води на ТЕЦ(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Ткачук, Олена Олегівна; Концевий, Сергій АндрійовичПояснювальна записка 79 с.; 6 рис.; 23 табл.; 19 посилань; 2 додатки. В магістерській дисертації розроблено модернізовану технологічну схему установки знесолення води для ТЕЦ. Наведено фізико-хімічні основи методів знесолення, а саме іонного обмінну і нанофільтрації. Охарактеризовано продукцію, сировину і допоміжні матеріали. Проведено конструктивно-технологічні розрахунки основного та допоміжного обладнання. Підібрано засоби автоматичного управління і регулювання згідно технологічної схеми. Оцінено можливість реалізації даної установки знесолення через стартап-проєкт. Вирішено питання екологізації виробництва та утилізації утворених відходів. Розглянуто техніку безпеки на виробництві, оцінено шкідливі фактори виробництва і методи їх знешкодження. Розроблений план-розріз цеху і охарактеризовано компонування і підбір обладнання у цеху.Документ Відкритий доступ Оцінка і прогнозування якості води сучасними методами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Дрікер, Юхим Дмитрович; Мітченко, Тетяна ЄвгенівнаПояснювальна записка: 108 стор.; 26 рис.; 32 табл.; 3 додатки; 41 посилання. Мета роботи полягає у оцінці можливості використання сучасних методів аналізу баз даних для прогнозування якості води з підземних джерел і оптимізації витрат на її очищення. На основі аналізу літератури було обрано найбільш доцільні сучасні математичні методи обробки багатомірних даних, за допомогою яких проведено аналіз бази даних моніторингового проєкту «Карта якості води» щодо артезіанських вод Києва та Київської області. Встановлено, що основними забруднювачами підземних вод Києва та Київської області є нітрати, органічні домішки, солі твердості, іони заліза та марганцю. Встановлено можливість та доведена статистична значимість результатів прогнозування якості підземних вод з урахуванням інформації щодо глибини залягання та географічного зонування свердловини. Проведено техніко-економічні розрахунки локальних систем водопідготовки та визначені оптимальні умови організації децентралізованого джерела водопостачання.Документ Відкритий доступ Очищення стічних вод від важких металів(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2020-12) Казначеєв, Олександр Сергійович; Обушенко, Тетяна ІванівнаПояснювальна записка: 116 стор.; 26 рис.; 28 табл.; 36 посилань. На сьогодні актуальною екологічною проблемою України є забруднення водних басейнів стічними водами промислових виробництв, що містять іони важких металів. Традиційні методи очищення недостатньо ефективні та призводять до утворення великої кількості відходів та безповоротної втрати цінних компонентів. Перспективним методом є флотоекстракція, яка надає можливість досягнути високих ступенів очищення при менших затратах, а також забезпечую регенерацію компонентів. Дана робота є продовженням досліджень флотоекстракційного очищення стічних вод від важких металів, що ведуться на кафедрі ТНР, В та ЗХТ протягом декількох років. Мета дослідження – дослідження закономірностей вилучення металів Cu2+ та Ni2+ від природи збирача, рН, молярного співвідношення Ме:ПАР, природи та об’єму органічного екстрагенту, тривалості процесу, висоти водного шару, вихідної концентрації металу. Об’єкт дослідження – процес очищення стічних вод гальванічних виробництв від іонів важких металів за допомогою методу флотоекстракції. Предмет дослідження – закономірності очищення стічних вод від іонів важких металів в залежності від різних параметрів процесу. Новизна – дослідження основних закономірностей флотоекстракційного очищення стічних вод від важких металів Cu2+ та Ni2+, розрахунок кінетичних параметрів процесу, розрахунок ціни інноваційної пропозиції на ринку.Документ Відкритий доступ Виробництво дрібнодисперсного активованого вугілля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Якимечко, Микола Миколайович; Супрунчук, Володимир ІллічПояснювальна записка 96 с., 3 рис., 26 табл., 3 додатки, 28 посилань. Розроблено проект виробництва дрібнодисперсного активованого вугілля. Підібрано вихідну сировину та допоміжні матеріали. Обгрунтовано вибір паро-газового методу отримання активованого вугілля. Представлено технічні вимоги до готової продукції – активованого вугілля. Обгрунтовано норми технологічного режиму, наведено принципову технологічну схему та ії опис. Здійснено розрахунок основного та допоміжного технологічного об-ладнання. Наведено схему автоматичного контролю та керування процесом, проведено аналіз екологічної безпеки виробництва та запропоновано методи його екологізації. Обгрунтовані об’ємно-планувальні рішення по комплектуванню та розміщенню цеху. Проведено аналіз всіх можливих шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Розроблено стартап – проект, та проведено його економічні розрахунки.