Advanced Linguistics, № 8

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/55630

Переглянути

Перегляд Advanced Linguistics, № 8 за Ключові слова "author of the literary text"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Маркери ідіостилю автора і перекладача (на матеріалі роману Джозефа Конрада «Ностромо: приморське сказання» та його українського перекладу пера Олени О’Лір)»
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Демиденко, Ольга; Цзян, Марина
    Статтю присвячено актуальному питанню визначення характерних рис ідіостилю автора і перекладача художнього тексту. Метою статті є висвітлення особливостей ідіостилю автора і перекладача на прикладі роману Джозефа Конрада «Ностромо: Приморське сказання» (Conrad, 2000) та його українськомовного перекладу пера Олени О’Лір, який у 2019 році вийшов друком у видавництві «Астролябія». Розглянуто лексико-стилістичні та граматико-синтаксичні маркери ідіостилю англійського письменника Джозефа Конрада на прикладі роману «Ностромо: Приморське сказання» та маркери ідіостилю перекладачки Олени О’Лір, перу якої належить українськомовний переклад роману. У статті окреслено підходи до вивчення ідіостилю автора художнього тексту (системно-структурний, естетично-маркований, образно-композиційний, комунікативно-когнітивний, адресно-діяльнісний, функціонально-домінантний), згадані основні представники кожного з них та наведено визначення поняття ідіостилю перекладача художнього тексту. Проаналізовано основні маркери ідіостилю Джозефа Конрада та можливі чинники, що зумовили їх появу. Особлива уваги приділена лексико-стилістичним та граматико-синтаксичним маркерам ідіостилю письменника, зокрема рамковому способу викладу, інтерлінгвалізму, кольоронімам, алюзіям, контрасту, поєднанням сильних прикметників з абстрактними іменниками, алітерації, рефрени (повторення), а також збалансованим реченням. Ідіостилю перекладачки, проаналізованому за аналогічними маркерами, притаманне використання діалектизмів та архаїзмів, слів розмовного стилю, іменників у зменшувально-пестливій формі, а також словотвір шляхом словоскладання та оказіоналізми. Авторки стверджують, що навіть у найпрофесійнішому перекладі можливо виявити особливості ідіостилю перекладача, який можна розглядати крізь призму аналізу притаманних такому ідіостилю прийомів та засобів, одні з яких покликані відтворити маркери ідіостилю автора тексту оригіналу, а інші є невіддільною частиною мовної особистості самого перекладача.