Advanced Linguistics, № 8
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Тематичні групи англомовних термінів фахової мови вищої освіти США(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Шеремета, КатеринаУ статті на основі системного підходу висвітлено визначені автором тематичні групи англомовних термінологічних одиниць фахової мови вищої освіти США. Здійснена спроба наукового осмислення співвіднесеності понять «тематична група» та «лексико-семантична група». Зазначено, що тематична класифікація лексем, яка є найбільш розповсюдженим способом об’єднання слів, базується на внутрішніх зв’язках предметів і явищ дійсності та зумовлена предметно-логічними ознаками і спільним функційним призначенням цих лексем. Тематичні групи тієї чи іншої галузевої терміносистеми можуть містити по кілька ядерних лексикосемантичних груп, а їхні одиниці характеризуються чіткою диференціацією ознак. Наголошено, що у тлумаченні поняття тематичної групи сучасна лінгвістика ставить своїм завданням визначення шляхів та особливостей семантичного розвитку (екстралінгвістичних аспектів) не окремих слів, а груп лексем, які мають одну смислову спрямованість. Під тематичною групою розуміють групу слів, що охоплює слова, виділені й об’єднані на основі спільності предметнологічних зв’язків, однієї й тієї ж частини мови; або слова інших частин мови, необхідні для розкриття тієї чи іншої загальної теми. У процесі системного вивчення англомовної термінології вищої освіти США на понятійному рівні терміни розподілені авторкою у певному порядку – вибудовано предметно-тематичну класифікацію, результатом якої є об’єднання термінів у тематичні групи. Тематична класифікація передбачає чітку, логічно обґрунтовану організацію термінологічної лексики. Класифікацію термінолексики американської вищої освіти здійснено, виходячи з визначення її змісту, встановлення обсягу семантики кожного окремого терміна, того поняття, яке за певною родовою ознакою поєднується з іншими термінологічними одиницями в єдиній терміносистемі вищої освіти США.Документ Відкритий доступ Специфіка перекладу лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги в англомовній літературі жахів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Шепелєва, Олена; Лободзінська, КатеринаCтаття присвячена комплексному аналізу специфіки перекладу лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги в англомовній літературі жахів. Засоби створення наративної напруги у літературі жахів є однією з актуальних тем для лінгвістичних досліджень, оскільки література жахів стає все більш популярною. Метою статті є виявлення та аналіз специфіки перекладу лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги в англомовній літературі жахів. У роботі зосереджено увагу на стилістичному забарвленні англомовного художнього наративу жанру жахів, на основі чого було проведено аналіз лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги та специфіки їх перекладу українською мовою. Рівень наративної напруги у літературі жахів напряму залежить від детальності портретних характеристик образів персонажів, емоційної складової та специфіки хронотопу. Матеріалом дослідження слугував роман жанру жахів «Воно» американського письменника Стівена Кінга та його український переклад. Дослідження виявило широкий спектр лінгвостилістичних засобів на різних рівнях мови, які допомагають створити наративну напругу в тексті жанру жахів, що сприяє появі у читачів інтересу до наративу та виникненню у них спектру емоцій. У розвідці розглянуто приклади використання лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги у творі жанру жахів та проаналізовано специфіку їх перекладу українською мовою. Для створення наративної напруги письменники літератури жахів використовують нагромадження лінгвостилістичних засобів, які викликають у читачів емоції страху, тривоги, огиди, співчуття і перед перекладачем стоїть задача перекласти їх так, щоб зберегти стилістичні й експресивні особливості художнього тексту. Наголошено, що основна задача перекладача полягає у цілісній та точній передачі змісту оригіналу засобами іншої мови, за умов збереження його стилістичних та експресивних особливостей.Документ Відкритий доступ Концепт «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» у лексико-семантичному, когнітивно-дискурсивному, семіотичному та лінгвокультурному аспектах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Тікан, ЯнаСтаття присвячена дослідженню лексико-семантичного, когнітивно-дискурсивного, семіотичного та лінгвокультурного аспектів концепту «ТОЛЕРАНТНІСТЬ». На основі аналізу поняття «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» у лексико-семантичному аспекті за словниковими дефініціями, встановлено, що існує переважно чотири способи його розуміння: 1) байдужість до існування різних поглядів; 2) неможливість взаєморозуміння; 3) поблажливість до слабкості інших у поєднанні з певною дозою зневаги до них; 4) розширення власного досвіду та критичного діалогу. На наш погляд, перші три способи мають негативні конотації. Концепт «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» виявляє когнітивну сторону мови, яка виражає різнобічні характеристики людини, її численні якості, когнітивні здібності, гуманізм в аспекті етнокультурних відносин. Однак унікальною є позиція щодо багатозначності та емоційного забарвлення цього явища, часто залежного від сприйняття в тій чи іншій культурній концептосфері. В основу типології толерантності покладено основний критерій – моральний потенціал, наявність або відсутність моральної основи у того чи того напрямку толерантності. Вектор толерантності дозволяє віднести складники концепту «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» з семіотичної точки зору до паліативно чи конструктивно спрямованих. Базуючись на дослідженні, ми можемо зробити висновок, що три складові концепту «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» мають негативну конотацію і паліативний вектор, такий, що закриває шлях до діалогу (толерантність як байдужість, толерантність як неможливість взаєморозуміння, толерантність як поблажливість), і тільки одну складову можна схарактеризувати як таку, що має конструктивну спрямованість, моральний потенціал – толерантність як розширення власного досвіду та критичний діалог». Лінгвокультурний аспект концепту «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» полягає в тому, що у різних мовах поняття «толерантність» відрізняється та має свою специфіку вербалізації. У сучасних англійській та українській мовах концепт «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» зберігає амбівалентне значення: його можна замінити словом «терпимість» (до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, думок, ідей, переконань). Толерантність – це готовність прихильно прийняти та визнати поведінку, переконання та ставлення інших людей, що відрізняються від власних, навіть якщо переконання не є спільними, але приймаються як такі, що мають право на існування.Документ Відкритий доступ Способи відтворення англомовних висловлювань з ознаками мови ворожнечі українською мовою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Марченко, Валентина; Матюшенко, ОленаСтаття присвячена вивченню особливостей перекладу висловлювань з ознаками мови ворожнечі засобами української мови. Серед методів дослідження чільне місце посідає структурний метод, завдяки якому було розглянуто мову ворожнечі як систему, з характерними їй компонентами: вербальними та невербальними засобами й формами реалізації у мові. Використання зіставного методу дозволило встановити подібності, відмінності та специфіку англомовних засобів вираження мови ворожнечі через системне порівняння з українською мовою. Домінуючим методом представленого дослідження є кількісний аналіз текстів оригіналу й перекладу, який було використано для визначення найчастотніших способів відтворення засобів мови ворожнечі при перекладі. Особлива увага приділяється виявленню найчастотніших способів перекладу мови ворожнечі, що уможливлюють збереження її лінгвопрагматичних та соціокультурних особливостей. Розглянуто також лінгвопрагматичний та соціокультурні аспекти. У статті представлено результати кількісного аналізу використання перекладацьких трансформацій при відтворенні мови ворожнечі для іноземної лінгвокультури. У представленому дослідженні було продемонстровано результати кількісного аналізу, що базується на майже 400 англомовних висловлюваннях, які було зафіксовано у різних сферах використання та у різних формах прояву. Найяскравіші приклади було детально проаналізовано, обгрунтовуючи той чи інший вибір способу перекладу. Аналіз перекладу було представлено за такою структурою: мова ворожнечі у сучасних соціальних мережах; прояви мови ворожнечі, зафіксовані у сучасних рекламних кампаніях та вінтажній рекламі; прояви мови ворожнечі, викликані COVID-19; мова ворожнечі, зафіксована у телешоу, серіалах та кіно; прояви мови ворожнечі у Інтернет-мемах. Феномен «мови ворожнечі» розглядається також як актуальне міждисциплінарне явище, яке потребує ґрунтовних науковолінгвістичних розвідок, для запобігання його небезпечним наслідкам.Документ Відкритий доступ Особливості функціонування голосних звуків північного сходу Англії впродовж 1990-2000 років(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Колісник, Марина; Корницька, ЮліяУ статті наведено результати експериментального дослідження особливостей актуалізації носіями північно-східного діалекту Англії відхилень у системі голосних звуків, зафіксованих у період 1990- 2000 років. З огляду на сучасні тенденції до включення діалекту до поля інтересів не лише географічної діалектології, а й соціолінгвістики та з метою детального вивчення особливостей функціонування будь-якого діалекту та північно-східного діалекту англійської мови, зокрема, було вирішено досліджувати актуалізацію його одиниць вокалічної системи, які відрізняються від орфоепічної норми в мовленні носіїв різних соціокультурних рівнів та статі, які проживають на території певного регіону та у визначений період 1990-2000 років. Обраний проміжок часу визнається критичним для розвитку діалекту, позаяк устрій англійського суспільства зазнав значних змін в кінці ХХ-го століття. Встановлено номенклатуру сегментного складу вокалічної системи північно-східного діалекту шляхом проведення аудитивного і порівняльного аналізів відхилень фонетичних одиниць сегментного рівня від орфоепічної норми англійської мови. Систематизовано такі типові відхилення в актуалізації голосних від вимовного стандарту: невідтворення явища редукції: заміна фонеми [] на [d], фонеми [] на [P], фонеми [?] на [T]; якісна редукція фонеми [t]; заміна фонеми [U] на [T]; відтягнення язика назад під час вимови фонеми [z]; неправильна реалізація положення язика під час артикуляції фонем [I], [N], [@]; заміна ядра дифтонга [D]; звуження ядра дифтонга [dI]; опущення глайду дифтонга [dI], [I]; заміна дифтонга [I]; опущення ядра дифтонга [I]; заміна дифтонга [T]; заміна ядра дифтонга [T]; повна редукція голосних звуків у ненаголошених складах. Наведено графічну інтерпретацію кількісної залежності реалізацій конкретних видів відхилень у системі голосних звуків від соціокультурного рівня (високий, середній та низький) та статі носіїв досліджуваного діалекту (мовці жіночої та чоловічої статі у віці від 16 до 80 років). Встановлені кількісні показники чітко демонструють вплив суспільних змін північного сходу Англії у період 19990-2000 років на тенденцію щодо зміщення традиційного унормування мовлення здебільшого носіями діалекту високого та середнього соціокультурного рівнів.Документ Відкритий доступ Маркери ідіостилю автора і перекладача (на матеріалі роману Джозефа Конрада «Ностромо: приморське сказання» та його українського перекладу пера Олени О’Лір)»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Демиденко, Ольга; Цзян, МаринаСтаттю присвячено актуальному питанню визначення характерних рис ідіостилю автора і перекладача художнього тексту. Метою статті є висвітлення особливостей ідіостилю автора і перекладача на прикладі роману Джозефа Конрада «Ностромо: Приморське сказання» (Conrad, 2000) та його українськомовного перекладу пера Олени О’Лір, який у 2019 році вийшов друком у видавництві «Астролябія». Розглянуто лексико-стилістичні та граматико-синтаксичні маркери ідіостилю англійського письменника Джозефа Конрада на прикладі роману «Ностромо: Приморське сказання» та маркери ідіостилю перекладачки Олени О’Лір, перу якої належить українськомовний переклад роману. У статті окреслено підходи до вивчення ідіостилю автора художнього тексту (системно-структурний, естетично-маркований, образно-композиційний, комунікативно-когнітивний, адресно-діяльнісний, функціонально-домінантний), згадані основні представники кожного з них та наведено визначення поняття ідіостилю перекладача художнього тексту. Проаналізовано основні маркери ідіостилю Джозефа Конрада та можливі чинники, що зумовили їх появу. Особлива уваги приділена лексико-стилістичним та граматико-синтаксичним маркерам ідіостилю письменника, зокрема рамковому способу викладу, інтерлінгвалізму, кольоронімам, алюзіям, контрасту, поєднанням сильних прикметників з абстрактними іменниками, алітерації, рефрени (повторення), а також збалансованим реченням. Ідіостилю перекладачки, проаналізованому за аналогічними маркерами, притаманне використання діалектизмів та архаїзмів, слів розмовного стилю, іменників у зменшувально-пестливій формі, а також словотвір шляхом словоскладання та оказіоналізми. Авторки стверджують, що навіть у найпрофесійнішому перекладі можливо виявити особливості ідіостилю перекладача, який можна розглядати крізь призму аналізу притаманних такому ідіостилю прийомів та засобів, одні з яких покликані відтворити маркери ідіостилю автора тексту оригіналу, а інші є невіддільною частиною мовної особистості самого перекладача.Документ Відкритий доступ Засоби синтаксичної компресії в текстах галузі механічної інженерії та особливості їх перекладу українською мовою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Ващило, Ольга; Нагнибіда, ВалентинаСтаттю присвячено дослідженню частотності використання засобів синтаксичної компресії та частотності застосування способів їх перекладу на матеріалі текстів галузі механічної інженерії. Матеріалом дослідження слугували двомовні сайти міжнародних машинобудівних компаній SKF та DENSO, посібники з механічної інженерії, інструкції з експлуатації приладів. Результати проведеного дослідження показали, що найбільш продуктивними засобами синтаксичної компресії у текстах галузі механічної інженерії є інфінітив (27%), герундій (18%), дієприкметник (16%). Менш продуктивними виявилися такі засоби синтаксичної компресії, як еліпсис (11%), заміна (10%), синтаксична редукція (9%) та номіналізація (9%). Дослідження способів перекладу англомовних компресованих структур текстів галузі механічної інженерії в залежності від засобу синтаксичної компресії виявило, що найчастіше інфінітив перекладається складнопідрядним реченням мети (65,4%), а найрідше – складнопідрядним реченням причини та наслідку (0,7%); найбільш частотним способом перекладу дієприкметника є складнопідрядне означальне речення (72,8%), найменш частотним – розгорнення (1,2%); герундій у досліджуваних текстах найчастіше перекладається за допомогою заміни частин мови (78,7%), найрідше – складнопідрядним реченням способу дії (1,1%); найтиповішим способом перекладу еліпсису є розгорнення (80%), найменш частотними способами перекладу еліпсису є складнопідрядні речення мети (1,7%), часу (1,7%) та допусту (1,7%); номіналізація найчастіше перекладається складнопідрядним реченням мети (40,7%), найрідше – складнопідрядним означальним реченням (1,9%); найчастотнішим способом перекладу синтаксичної редукції у текстах механічної інженерії є розгорнення (89,4%), найменш частотним – роз’яснювальний переклад (10,6%); такий засіб синтаксичної компресії, як заміна, найчастіше перекладається шляхом розгорнення (75,5%), найменш уживаним способом перекладу заміни є роз’яснювальний переклад (24,5% випадків).Документ Відкритий доступ Terminological conceptualization in healthcare professional communication(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Voloshchuk, Iryna; Mukhanova, OlenaThe article considers healthcare terminology in the cognitive aspect of professional knowledge cognition and conceptualization by an expert. We apply the notion of frame semantics as the linguistics method introduced by Charles Fillmore as the model of professional cognition in the process of professional communication. The aim of the research is to illustrate cognition in science from the point of conceptualization of professional terminology and health care terminology in particular. For the study of healthcare texts and instructions we used the methods of conceptual analysis in combination with the practice of frame analysis, which consists in modeling the concept by combining different types of basic frames: comparative, subject, action, possessive, taxonomic. The frame that marks the conceptual structure of a healthcare terminology is also the issue of our analysis. Healthcare terminology is considered as a macro-term system, which splits into subsystems, for example: anatomical and histological nomenclature, a complex of pathological-anatomical, pathological-physiological and clinical terminology, pharmaceutical terminology, terminology in the field of reproductive medicine and so on. Following these approaches, the study of healthcare terms takes into account the frame semantics and its role in cognition and afterwards the nomination of professional knowledge in health care. Since concept represents the basic units of processing, storage and transfer of knowledge, one of the main properties of the frame is the categorical nature of the knowledge organization, i. e., formation in the concept a phenomenon, an object, symptoms of a particular diseases, and modeling its relationship with other units of professional knowledge. The method of frame analysis was also used to study the texts of healthcare, which consists in modeling the concept by combining different types of basic frames: subject, action, possessive, taxonomic, and comparative.Документ Відкритий доступ Gender difference in language use and language attitudes in online Facebook posts of Ukrainian migrants in Germany(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Kuznietsova, AnastasiiaThis article studies the gender difference of language use and language attitudes of Ukrainian communities in Germany in online social media. Since 2014, the conflict in the East of Ukraine has led to a remarkably intense flow of Ukrainian migrants to Western Europe giving rise to longstanding issues of identity formation, language use and attitudes both within Ukraine and inside Ukrainian diaspora communities. This article will examine Ukrainian diaspora in Germany on the subject of language ideologies, language use and attitudes by analyzing its linguistic online activity. To do so, our analysis will draw on a range of interdisciplinary methodologies, including studies of linguistic identity positioning, gender in migration, imagined migrant communities, and studies of discursive constructions of nationhood, which explore language indexing in relation to national identity. Social media data were collected from Facebook groups in Germany basing on follower numbers, the variety of language use, frequency of posts, and the variety of their social, cultural or political focusIt is noted that language use by members of the three studied Facebook groups in no way represents the positioning of all Ukrainian immigrants in that country. In addition, the lack of access to the migrants’ offline multimodal and dialogic language interactions posed limitations on this study. It was concluded that as opposed to men, Ukrainian migrant women may likely to develop less-Ukrainian oriented identities with less attention paid to the Ukrainian language. Therefore, while national mythologies view women as responsible for upholding Ukrainian language and traditions, women themselves, as opposed to Ukrainian men, tend to use internationally established languages as a marker for their social advancement. Thus, in the future perspective, language use and attitudes, as well as immigrants’ identity research would benefit from additional studies that examine more diverse groups of immigrants and by adding additional methods.Документ Відкритий доступ Particularites de la traduction Ukrainienne de la terminologie des brevets d’invention Français(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Ibragimova, SvitlanaLes brevets d’invention en tant que forme de communication écrite du discours scientifique ont des éléments caractéristiques, qui font l’objet de l’analyse particulier pour former la compétence professionnelle du futur traducteur de textes techniques français en ukrainien. L’arsenal de ces éléments réside dans la spécificité de leur fonctionnement et de leur utilisation. Ainsi, il affecte directement le choix des méthodes et des techniques de traduction lors du traitement et de la production de texte technique dans la langue de traduction. Les particularités des textes des brevets d’invention sont directement liées à la spécificité de la formation des termes du système terminologique français. Cela pose le problème du choix des stratégies et des techniques de traduction, en tenant compte des particularités et des différences de la langue de traduction. La différence entre la langue du texte source et la langue du texte traduit au niveau du micro-texte oblige le traducteur à choisir une variété de techniques de traduction qui font l’objet de notre analyse, étant donné le besoin croissant de promouvoir la recherche dans le domaine de la traduction scientifique et technique vers l’ukrainien. Après tout, l’exigence du programme universitaire pour les étudiants du premier niveau de l’enseignement supérieur est de former la compétences dans l’analyse préliminaire du texte source et de ses éléments constitutifs pour leur reproduction adéquate lors de la traduction et de la production de textes techniques écrits dans la langue ukrainienne. D’où est le besoin urgent d’étudier les spécificités de la traduction des textes du brevet en ukrainien en tant que forme du texte technique écrit. Visant nos recherches antérieures à analyser un large éventail de classifications des transformations de traduction de divers spécialistes nationaux et étrangers dans le domaine de la traduction, nous avons choisi le système de V.N. Komissarov, qui divise les techniques et les transformations de traduction en lexicales, grammaticales et lexico-grammticales. Sur la base de l’étude, une série de techniques de traduction qui sont le plus souvent utilisées dans la traduction ukrainienne des termes des brevets français ont été identifiées. On a établi un lien entre les particularités du système terminologique français et le choix de la technique de traduction en ukrainien. Parmi les types productifs de formation de thermes du brevet français, la nomination simple, la dérivation, la confixation, la compositon, l’abréviation ont été distinguées. Parmi les techniques de traduction visant à résoudre les difficultés de la traduction en ukrainien, liées au principe d’équivalence fonctionnelle du texte traduit, les méthodes de transcription, translittération, calque, concrétisation, généralisation, modulations sémantique, syntaxque et grammaticale sont analysées.Документ Відкритий доступ Electronic thesaurus on translation studies as data mining tool(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Fokin, SerhiiThe article presents the results of the experiment on organizing an electronic thesaurus of translation terms, which was prepared as a part of practical classes on translated computer lexicography and terminography. The thesaurus is supplemented by terms from the field of translation studies in Ukrainian, Spanish and Portuguese. The need to organize the thesaurus is dictated by the significant disorder of translation terminology, the lack of definitions for the terms used or significant differences between the available definitions. Thesaurus allows extracting the following paradigmatic characteristics of the term: hyperonym, hyponym, meronym, holonim, cause, effect, characterization and others. Among the syntagmatic characteristics of the term in the thesaurus adjectives and verb collocations are given. The former can shed light on the qualitative characteristics of the phenomenon / object denoted by the term; the second is able to describe the actions performed by the object or the actions affected by the object. It is stated that the semantic paradigm of a term is based mainly on its connections with other terms; partially paradigmatic relations can be derived from its syntagmatic characteristics: adjective collocations of the term naturally indicate its hyponyms. Characterization of the term according to these characteristics (in particular, hyperonym, as well as other essential seven: cause, effect, meronym, holonim, etc.) can be exploited to develop a definition of the term by intentional. New knowledge can be generated on the basis of links between thesaurus articles, in particular, due to the transitivity of most thesaurus functions, chains of thesaurus links can be automatically created; inversion search allows finding not only the article in which the original term is indicated in the lemma, but also its use in the gloss and the corresponding semantic connections with other terms.Документ Відкритий доступ Perceptions of Turkish school teachers on the use of mother tongue in EFL classes(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Dilek Durukan; Ayhan KahramanThe article focuses on the research into the opinions of Turkish school teachers whether the mother tongue (L1) should be included or excluded in the foreign language classes. The problem under study has been debated by researchers and there is no consensus on this controversial issue. It is stated that most of the studies are conducted on the tertiary level, and there are very few ones on the primary & secondary levels. Therefore, this study explores the perspectives of English teachers working in primary schools in comparison to high schools affiliated with Turkish national education. It also investigates for which language skills both of those groups find the use of mother tongue (Turkish) relatively effective and their justification behind the use of L1 in their classes in which English is taught as a foreign language. A total of 30 primary and 30 high school teachers working in Usak (Turkey) participated the study voluntarily. The study has employed mixed-method and data were collected through a questionnaire developed by Kuru and Tekin (2019). Moreover, semi structured interviews were conducted to obtain qualitative data with randomly selected primary school (8) and high school teachers (8). By means of the Statistical Package for Social Sciences (SPSS), descriptive statistics were conducted and qualitative data were analyzed thematically. Findings of the quantitative data indicated that majority of both primary and high school teachers support the use of mother tongue in English as a Foreign Language (EFL) classes. Additionally, there is no significance difference between the perceptions of primary school and high school teachers regarding the use of L1. Finally, results of the qualitative data advocate the findings of the quantitative data.