Кафедра інформатики та програмної інженерії (ІПІ)
Постійне посилання на фонд
Сайт кафедри: https://ipi.kpi.ua/
Переглянути
Перегляд Кафедра інформатики та програмної інженерії (ІПІ) за Ключові слова "004.043"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Онофрійчук, Анна Вікторівна; Ліщук, Катерина ІгорівнаРозмір пояснювальної записки – 142 аркушів, містить 23 ілюстрації, 18 таблиць, 3 додатки, 20 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему використання обробки відеозапису обличчя для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень у медичній діагностиці та дослідженнях, показано основні особливості існуючих розв'язань проблеми, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці та вдосконаленні алгоритмів та програмного забезпечення для ефективного вимірювання частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя. Мета дослідження. Основною метою є розробка алгоритмічного та програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя з метою підвищення точності та швидкості аналізу. Об’єкт дослідження: алгоритмічні та програмні рішення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі відеозапису обличчя. Предмет дослідження: методи, моделі, інструменти для представлення і перетворення знань щодо програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі відеозапису обличчя. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести огляд існуючих методів аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя та визначити їхні переваги та недоліки; − визначити оптимальні методи обробки відео, такі як відслідковування обличчя, витягування ключових точок та інші, з урахуванням їхньої ефективності та швидкодії; − розробити комбінаційний алгоритм, який інтегрує вибрані методи обробки відео, алгоритми розпізнавання обличчя та точний розрахунок частоти пульсу; − реалізувати програмне забезпечення на основі розробленого алгоритму; − провести валідацію та тестування розробленого програмного забезпечення з використанням відеозаписів різних умов. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набуло подальшого розвитку використання існуючих методів та алгоритмів обробки відеозапису обличчя, точного обчислення частоти пульсу та ефективного пристосування до різних умов для аналізу частоти серцевих скорочень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя може бути використане в медичній діагностиці, фітнесі, психофізіологічних дослідженнях та технологіях носимих пристроїв, надаючи ефективний та неінвазивний метод вимірювання пульсу для моніторингу здоров'я та активності. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Онофрійчук А.В., Алгоритмічне та програмне забезпечення для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя/ А.В, Онофрійчук, К.І.Ліщук // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 19-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Архітектура вебсервісу безпечного планування подорожей на основі розподіленої бази даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Соколов, Олександр Павлович; Халус, Олена АндріївнаПояснювальна записка магістерської дисертації складається з п’яти розділів, містить 40 таблиць, 2 рисунки, 2 додатки та 32 джерела － загалом 99 сторінок. Актуальність теми: на сьогодні не існує програмних продуктів, спрямованих на передбачення та убезпечення мандрівників до настання небезпечної ситуації. Ситуація ускладнюється відсутністю зручних, надійних та достовірних джерел інформації, які забезпечили би безпечне подорожування. Мета дослідження: удосконалення мікросервісної архітектури у контексті спрощення процесу отримання актуальних рекомендацій щодо культурних та національних особливостей різних країн, для забезпечення безпеки перебування в них під час подорожі, за рахунок реалізації програмного комплексу. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: 1) виконати аналіз класичної мікросервісної архітектури та запропонувати шляхи її вдосконалення; 2) розробити архітектуру програмного продукту з використанням мікросервісів та розподіленої бази даних; 3) визначити комплексний узагальнений показник безпеки подорожування; 4) реалізувати компоненти кінцевого продукту; 5) дослідити ефективність архітектури реалізованого вебсервісу. Об’єкт дослідження: вебсервіс для планування безпечної подорожі. Предмет дослідження: архітектура вебсервісу безпечного планування подорожей на основі розподіленої бази даних. Науковою новизною результатів магістерської дисертації є удосконалення мікросервісної архітектури з використанням розподіленої бази даних у контексті програмного забезпечення для безпечного подорожування, яке, на відміну від існуючих рішень, надає користувачеві актуальні дані при мінімальних витратах часу та кількості необхідних дій для початку роботи. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що удосконалення мікросервісної архітектури з використанням розподіленої бази даних може використовуватися у комерційних проектах. Також формула зведеного індексу безпеки, отримана у процесі дослідження, є придатною для досліджень та може включати необмежену кількість показників. Також реалізовано вебсервіс, за допомогою якого створено можливість побудувати безпечний маршрут та отримати рекомендації з безпеки на кожному його етапі. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech2021) – м. Київ. Публікації: Соколов О.П. Проблеми та перспективи застосування розподілених баз даних у веб-сервісах безпечного планування подорожей / О.П. Соколов, О.А. Халус // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2021 р.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для взаємодії смарт-годинника з іншими цифровими пристроями(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Щербаков, Антон Олександрович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 98 аркушів, містить 19 ілюстрацій, 18 таблиць, 2 додатки, 10 посилань на джерела. Актуальність теми. Тема є важливою з точки зору розвитку сучасних технологій у спортивній галузі. Виконання даної роботи сприяє покращенню тренувального процесу, підвищенню ефективності тренувань та забезпеченню кращої взаємодії між спортсменами та тренерами. Мета дослідження забезпечити ефективний обмін цифровими даними фізичних тренувань між розумним годинником, який використовує спортсмен, та іншими пристроями, що використовують тренери. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для фітнесу та спорту. Предмет дослідження: методи та алгоритми збору, зберігання та аналізу фізичних даних спортсмена, методи організації взаємодії між пристроями, якими користуються тренер та спортсмен. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − проаналізувати існуючі рішення та визначити їх недоліки у контексті взаємодії між спортсменом та тренерами; − імплементувати велику мовну модель для генерації персоналізованих тренувань спортсменів; − реалізувати функціональність для обміну даними між спортсменом та тренером, включаючи можливість коригування створених тренувальних програм. Наукова новизна: набуло подальшого розвитку використання паттерну MVVM. На рівні Model запропоновано використання двох типів сховищ даних для забезпечення роботи в режимах онлайн та офлайн. На рівні ViewModel запропоновано використання великої мовної моделі, яку інтегровано у систему для генерації персоналізованих тренувальних планів. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці працюючого програмного забезпечення, яке дозволяє спортсменам створювати персоналізовані тренування, а їх тренерам переглядати, корегувати та погоджувати чи відхиляти їх. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024» – м. Київ, 20-22 листопада 2024р. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Щербаков А.О., Ліхоузова Т.А. Програмне забезпечення розумного годинника для самостійних занять спортом та фітнесом // Системні технології, том 5(148), 2023 – с.99-108. 2) Щербаков А.О., Ліхоузова Т.А. Архітектурне рішення для взаємодії смарт-годинника з іншими цифровими пристроями // VІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024). Матеріали конференції. 20-22 грудня 2024 р. Київ. – с. 144-146.Документ Відкритий доступ Метод забезпечення надійності та захищеності систем онлайн-голосування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Карандюк, Олена Олександрівна; Сирота, Олена ПетрівнаРозмір пояснювальної записки – 97 аркушів, містить 27 ілюстрацій, 25 таблиць, 3 додатків. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему системи голосування, показано основні особливості існуючих електронних систем голосування, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні архітектури системи онлайн-голосування. Мета дослідження. Підвищити рівень надійності та захищеності систем онлайн-голосування. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для голосування в реальному часі. Предмет дослідження: методи забезпечення надійності та захищеності систем онлайн-голосування. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − розробити процес (алгоритм) проведення електронних виборів; − запропонувати архітектуру системи; − виявити критичній властивості системи та надати методи їх забезпечення; − реалізувати систему; − довести її роботоспроможність шляхом тестування її в тестовому середовищі Testnet. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано удосконалену архітектуру програмного забезпечення для підвищення надійності за рахунок використання технології Blockchain. Практичне значення Запропоновано метод забезпечення надійності та захищеності систем онлайн-голосування з використанням технології Blockchain за допомогою шифрування та розподіленого зберігання даних. Розроблено програмне забезпечення для онлайн-голосування на базі технології Blockchain. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Карандюк О.О. Архітектура системи онлайн-голосування на базі блокчейн / О.О. Карандюк, О.П. Сирота // Перша Всеукраїнська науково- практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р. – С.162-164Документ Відкритий доступ Методи та програмні засоби керування залежностями з використанням алгоритмів великих даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Молнар, Михайло Михайлович; Ліщук, Катерина ІгорівнаРозмір пояснювальної записки – 132 аркуші, містить 17 ілюстрацій, 28 таблиць, 3 додатки, 22 посилання на джерела. Актуальність теми. У виконаній роботі розглядається проблема перевикористання та підтримки відкритого коду у програмному проекті. Аналіз літератури показав, що ця область інженерії ПЗ потребує додаткової уваги, адже досі існують проекти, які використовують застарілі залежності, залежності з вразливостями або несумісні версії залежностей. Мета дослідження. Основною метою є створення програмного засобу для аналізу, виявлення та автоматичного вирішення конфліктів між залежностями в програмному проекті. Розроблене рішення повинне скоротити час на оновлення версій сторонніх бібліотек і зробити цей процес менш когнітивно обтяжливим для інженерів. Об’єкт дослідження: керування прямими та транзитивними залежностями при розробці програмного забезпечення. Предмет дослідження: метод автоматизованого вирішення конфліктів між модулями в програмному забезпечені шляхом застосування методів великих даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: — аналіз проблеми керування залежностями при розробці програмного забезпечення, її впливу на ефективність інженерів; — дослідження наявних конкурентів, їх функціональних можливостей та ефективності; — формулювання поточних проблем, пов’язаних з керуванням залежностями в програмному забезпеченні; — розробка архітектури, яка буде мати повний функціонал та початкові дані; — розробка графічного інтерфейсу користувача та програмного інтерфейсу; — проведення експериментального дослідження, яке встановить ефективність розробленого продукту; — створення стартап-проекту для аналізу практичної цінності програмного продукту. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано новий метод пошуку розв'язків в системі графів, який буде зосереджений на обмежені кількості розв’язків та простоті підбору рішення для користувача. Перевагою цього методу є зменшення кількості можливих розв’язків в графі за допомогою вводу користувача обмежень. Таким чином можна спростити складність розв’язку конфліктів в проекті та пришвидшити час прийняття рішень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблений програмний продукт може бути використаний інженерами ПЗ для підтримки існуючих проектів, які сторонні бібліотеки. Також розроблена функціональність може бути інтегрована з сторонніми сервісами для розробки ПЗ. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)»– м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1. Молнар М.М., Методи та програмні засоби керування залежностями з використанням алгоритмів великих даних / М.М. Молнар, К.І.Ліщук // Матеріали VII науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)»– м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2024.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення брокера хмарних послуг різних провайдерів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мальцев, Олександр Сергійович; Жаріков, Едуард В'ячеславовичРозмір пояснювальної записки – 55 аркушів, містить 14 ілюстрацій, 24 таблиці, 2 додатки, 31 посилання на джерела. Актуальність теми. В наш час збільшується потреба у проведенні хмарних обчислень, адже вони значно спрощують інфраструктуру та зменшують затрати на утримання власних серверів та їх підтримку. Наразі існує багато компаній, які надають послуги хмарних обчислень, вони пропонують розробнику різноманіття можливих конфігурацій середи з різними характеристиками швидкодії та вартістю. Вибір хмарного провайдера та оптимальної конфігурації для конкретної задачі є критично важливим, адже саме вони визначають швидкодію обчислень та кількість витрачених коштів. Розробка брокеру хмарних послуг дозволить обрати провайдера та відповідну конфігурацію сервісів, тому дана тема є актуальною. Мета дослідження. Зменшення витрат на використання хмарних послуг у спосіб розроблення програмного забезпечення брокера хмарних послуг, що дозволяє вибрати провайдера хмарних послуг для заданого проєкту або задачі за встановленими вимогами та надає власний інтерфейс взаємодії з користувачем для замовленої послуги. Об’єкт дослідження: вибір сервісів провайдерів хмарних послуг та їх налаштування для заданого проєкту. Предмет дослідження: підходи, технології та програмне забезпечення брокеру вибору сервісів провайдерів хмарних послуг. Для реалізації поставленої мети сформульовані такі завдання: − Проаналізувати пропозиції послуг на ринку хмарних обчислень. − Проаналізувати алгоритми багатокритеріальної оптимізації. − Розробити методику вибору провайдера хмарних послуг та вибору налаштувань обраних сервісів; − Розробити програмний продукт, що реалізує брокер вибору сервісів провайдерів хмарних послуг. − Провести експериментальні дослідження, що доводять ефективність запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає у розробленні методики вибору визначеного сервісу, який може надаватися різними провайдерами хмарних послуг, та його налаштувань, що дозволяє більш ефективно виконувати хмарні обчислення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що реалізований програмний продукт дозволяє користувачу замовляти хмарну функцію у провайдерів з вибором конфігурації, що найбільше підходить його потребам. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024» – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Мальцев О.С.. Програмне забезпечення брокеру хмарних послуг // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024» – м. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 21-23 травня 2024 р.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для планування робочого часу з використанням алгоритмів машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Куржумова, Марія Ігнатівна; Родіонов, Павло ЮрійовичРозмір пояснювальної записки – 80 аркушів, містить 6 ілюстрацій, 22 таблиці, 6 додатків, 23 посилання на джерела. Актуальність теми. На сьогоднішній день багато користувачів стикаються з проблемою неефективного управління часом через зростання обсягу інформації, завдань та зобов'язань як в навчанні, так і в роботі. Існуючі системи планування та організації завдань не завжди забезпечують достатній рівень інтерактивності та гнучкості для вирішення індивідуальних потреб користувачів, що веде до зниження продуктивності та якісного виконання задач. Мета дослідження. Метою дослідження є покращення програмного забезпечення для системи організації робочого часу, оптимізація процесів управління часом, підвищення продуктивності та ефективності виконання завдань користувачами. Об’єкт дослідження: Процеси розробки архітектурного та програмного рішення для системи планування робочого часу. Предмет дослідження: Методи, технології та засоби, що підвищать ефективність виконання завдань користувачами та зменшать час на планування. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести аналіз існуючих існуючих рішень для планування та управління часом, включаючи їхні переваги та недоліки; − дослідити сучасні технології та інструменти, які можуть бути використані для розробки програмного забезпечення; − вивчити методи та підходи, що застосовуються у проєктуванні систем управління часом із використанням алгоритмів машинного навчання; − розробити архітектурне рішення для програмного забезпечення; − розробити програмне забезпечення для планування робочого часу з урахуванням сучасних технологій. Наукова новизна. Удосконалено метод розподілу завдань, що забезпечує генерацію індивідуального розкладу для користувачів, задля створення більш адаптивної та персоналізованої системи, яка підвищить продуктивність та ефективність планування. Практичне значення. Практична цінність розробленого програмного забезпечення полягає у його широкому застосуванні як для індивідуальних користувачів, так і для організацій. Крім того, програмне забезпечення має потенціал для застосування в освітніх закладах як для індивідуальних потреб, так і командних проєктів, що сприятиме покращенню організації навчального процесу. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІ Міжнародній науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023). м. Київ, Україна, 21-23 травня 2024 р. С. 84–88. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Куржумова М. І., Родіонов П.Ю. Система рекомендацій у програмному забезпеченні для організації робочого часу. Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023). м. Київ, Україна, 21-23 травня 2024 р. С. 84–88. 2) Родіонов П. Ю., Марченко О. І., Куржумова М. І. Особливості розроблення програмного забезпечення для організації робочого часу. Наука і техніка сьогодні. 2024. Т. 34, № 6. – С. 1076–1086.Документ Відкритий доступ Система уніфікації ідентифікації користувачів в АС ЗВО(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Яцевський, Олександр Ігорович; Фіногенов, Олексій ДмитровичРозмір пояснювальної записки – 167 аркушів, містить 16 ілюстрацій, 23 таблиці, 6 додатків, 22 посилання на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему уніфікації ідентифікації користувачів в інформаційному середовищі закладу вищої освіти. Показано основні особливості існуючих рішень, їх переваги та недоліки в контексті специфічних потреб університету. Виявлено потребу в розробці системи єдиної точки входу, що забезпечить централізоване управління автентифікацією користувачів та інтеграцію з існуючими інформаційними системами університету. Мета дослідження. Основною метою є розробка та впровадження системи уніфікованої ідентифікації користувачів для забезпечення єдиної точки входу до інформаційних ресурсів університету. Об'єкт дослідження: процеси ідентифікації та аутентифікації користувачів в розподілених інформаційних системах закладів вищої освіти. Предмет дослідження: методи, засоби та технології уніфікованої ідентифікації та аутентифікації користувачів для інтеграції з інформаційними системами університету. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – аналіз існуючих рішень SSO та формування вимог до системи; – проектування архітектури системи та розробка механізмів інтеграції з АС "Ядро"; – розробка системи двофакторної автентифікації та управління токенами; – створення користувацького інтерфейсу та API для інтеграції з іншими системами. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в розробці архітектури системи централізованої аутентифікації для розподілених інформаційних систем закладу вищої освіти, яка, на відміну від існуючих рішень, забезпечує інтеграцію з наявними системами без порушення їх автономності та специфічних механізмів авторизації, можливість поетапного впровадження єдиної точки входу з підтримкою паралельного функціонування різних механізмів автентифікації, а також гнучке управління ролями користувачів на основі даних з центрального каталогу довідників університету. Такий підхід дозволяє зберегти працездатність існуючої інфраструктури під час міграції на нову систему автентифікації та забезпечити необхідний рівень безпеки при роботі з розподіленими інформаційними ресурсами закладу вищої освіти. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні системи, що забезпечує єдину точку входу для всіх інформаційних ресурсів університету, підвищує безпеку облікових даних користувачів та спрощує процес автентифікації. Система може бути адаптована для використання в інших закладах вищої освіти. Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках програми цифровізації університету. Апробація. Основні положення роботи доповідалися та обговорювалися на науково-технічній конференції "Інформаційні технології в освіті" (Київ, 2024). Розроблене ПЗ впроваджено в КБ ІС КПІ ім. Ігоря Сікорського (акт впровадження). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Фіногенов О.Д. Проблеми ідентифікації персони в автоматизованих системах закладів вищої освіти / Ковтунець О.В., Бабич Б.Б., Губський А.М., Ромашкевич Я.О., Фіногенов О.Д., М’яч Д.О., Яцевський О.І. // Вступна кампанія до закладів вищої освіти України: проблеми та перспективи : 7-а Всеукраїнська науково-практична конференція, 21 червня 2024, Київ : матеріали. — 2024. — С. 72-74. 2) Фіногенов О.Д. Пікові навантаження на інформаційні системи забезпечення процесу прийому до університету та на інформаційні системи автоматизації університетських процесів в КПІ ім. Ігоря Сікорського / Ковтунець О.В., Бабич Б.Б., Губський А.М., Ромашкевич Я.О., Фіногенов О.Д., М’яч Д.О., Яцевський О.І. // Вступна кампанія до закладів вищої освіти України: проблеми та перспективи : 7-а Всеукраїнська науково-практична конференція, 21 червня 2024, Київ : матеріали. — 2024. — С. 74-76. Фіногенов О.Д. Оцінювання роботи в приймальній комісії за результатами підсистеми рейтингування науково-педагогічних працівників / Ковтунець О.В., Бабич Б.Б., Губський А.М., Ромашкевич Я.О., Фіногенов О.Д., М’яч Д.О., Яцевський О.І. // Вступна кампанія до закладів вищої освіти України: проблеми та перспективи : 7-а Всеукраїнська науково-практична конференція, 21 червня 2024, Київ : матеріали. — 2024. — С. 77-79.Документ Відкритий доступ Інструментальні засоби та методи аналізу загроз програмно-визначених телекомунікаційних мереж(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Теленик, Андрій Миколайович; Жаріков, Едуард В'ячеславовичРозмір пояснювальної записки – 91 аркуш, містить 5 ілюстрацій, 10 таблиць, 3 додатки. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему організації захисту програмно-визначених телекомунікаційних мереж, показано основні особливості існуючих методів бізнес-аналізу загроз та захисту комп’ютерних мереж, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці нового методу організації захисту комп’ютерних мереж з використанням сучасних засобів бізнес-аналізу. Мета дослідження. Метою роботи є підвищення якості та швидкості виявлення кіберзагроз у корпоративній мережі підприємства з використанням розбиття загроз комп’ютерній мережі на рівні із застосуванням еталонної моделі взаємозв’язку відкритих систем. Об’єкт дослідження: телекомунікаційні мережі як сукупність апаратних та логічних об’єктів. Предмет дослідження: захист телекомунікаційних мереж як поєднання технічних, програмних і організаційних рашень. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - провести аналіз наявних загроз для безпеки телекомунікаційних мереж та побудувати їх класифікацію; - провести аналіз існуючих методів захисту мереж від описаних загроз; - побудувати функціональні та нефункціональні вимоги до засобів та методів захисту мереж; - побудувати централізований метод організації заходів з захисту телекомунікаційних мереж. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропонований інтегрований метод ешелонованого захисту телекомунікаційних мереж, що включає в себе програмні та адміністративно-організаційні засоби виявлення та видалення загроз. Результат досягнений шляхом розробки методу на основі аналізу загроз, проведеного з використанням сучасних методів бізнес-аналізу. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що реалізований метод є простим у використанні для адміністратора телекомунікаційної мережі керівництвом для боротьби з загрозами роботі мережі. Реалізовано програмний додаток з фільтрації трафіку у мережі та схема дій з захисту мережі з використанням BPMN-нотації, за допомогою чого значно пришвидшується та полегшується робота з організації захисту телекомунікаційної мережі. Даний метод може бути використаний на підприємствах бізнесу та в учбових закладах. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Наукові положення дисертації пройшли апробацію на конференції «SoftTech-2021». Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Теленик А.М., Жаріков Е.В. Бізнес-аналіз безпеки комп’ютерних мереж // Матеріали I всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «SoftTech-2021» - м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 22-26 листопада 2021 р.