Кафедра інформатики та програмної інженерії (ІПІ)
Постійне посилання на фонд
Сайт кафедри: https://ipi.kpi.ua/
Переглянути
Перегляд Кафедра інформатики та програмної інженерії (ІПІ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 529
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Robotic Warehouse Management System(International Review of Automatic Control, 2021) Likhouzova, Tetiana; Demianova, YuliiaThe research task is to find a solution to the problem of reducing the risk of collisions while managing a set of auxiliary robots. This task can be solved in two ways. The first approach is the development of algorithms for choosing the motion trajectory of robots. The second one is to reduce the number of auxiliary robots to the minimum required in a certain amount of time. The study focuses on the second approach. Rigidly programmed systems, although they do the job, are not always flexible and adaptive. Systems that can independently analyze the state of certain data, find patterns, and predict, are more efficient and necessary for the further development of the industry. The study proposes a solution based on the use of a neural network in the management system of auxiliary work. An analytical unit was added to the control system to predict the optimal number of robots needed on the line by the number of applications. This gives the system a high level of flexibility in the overall loading and shipping process. Control systems with and without the analytical unit in two different scenarios are studied, both in the constant and randomized increment of applications. In both cases, the use of the analytical block in the control system allowed reducing the number of auxiliary robots in production. The experimental results show that the proposed solution gives the same amount of applications to be completed by fewer auxiliary robots in less time, and it results in reduction of the number of collisions during the movement of robots. The emergence of this structure improves navigation efficiency and allows reducing production maintenance costs. In addition, the results showed scalability for production. A well-established system for managing robotic devices can guarantee the efficiency of the production process.Документ Відкритий доступ Агрегатор чат-ботів для оптимізації комунікації з клієнтами з платформи CRM(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Зозуля, Ірина Вячеславівна; Ковтунець, Олесь ВолодимировичПояснювальна записка дипломного проєкту складається з чотирьох розділів, містить 19 таблиць, 22 рисунків та 6 джерел – загалом 50 сторінок. Дипломний проєкт присвячений використанню чат-ботів для комерційних цілей та їхній інтеграції у функціонал платформи CRM. Метою є створити агрегатор чат-ботів різних месенджерів для оптимізації комунікації з клієнтами з платформи CRM. Об'єкт дослідження: програмне забезпечення для роботи з чат-ботами. Предмет дослідження: програмне забезпечення для комунікації через чат-боти та обробка засобами платформи CRM результатів комунікації. У першому розділі виконано аналіз предметної області, відомих технічних рішень, сформульовано функціональні та нефункціональні вимоги до розроблюваного програмного забезпечення. Другий розділ присвячений моделюванню та проектуванню структури програмного продукту. У третьому розділі описано планування та виконання тестування розробленого програмного забезпечення. У четвертому розділі описано керівництво користувача.Документ Відкритий доступ Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Синьковський, Іван Володимирович; Поперешняк, Світлана ВолодимирівнаРозмір пояснювальної записки – 145 аркушів, містить 8 ілюстрацій, 30 таблиць, 2 додатки, 20 посилань на джерела. Актуальність теми проявляється у зростаючій потребі в оптимізації обслуговування клієнтів, спрощенні процесу обробки замовлень та усуненні нестачі доступних багатомовних рішень. Мовні бар'єри часто призводять до неефективності роботи та невдоволення клієнтів у ресторанах швидкого харчування, особливо в різних мовних середовищах. Розробка адаптивних систем може покращити комунікації, оптимізувати продуктивність та заповнити критичні прогалини в галузі, надаючи інноваційні, комплексні та масштабовані рішення, адаптовані до вимог поточних клієнтів. Мета дослідження. Метою даної роботи є вдосконалення системи автоматичного прийому замовлень шляхом автоматичної адаптації до мови користувача і підвищення її доступності. Мета дослідження: Автоматизація роботи з користувачами з використанням великомасштабних голосових моделей і моделей розпізнавання мови. Тема дослідження: концептуалізація, розробка та впровадження адаптивної системи для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - Проаналізувати існуючі рішення та знайдіть найкраще рішення - Розробка архітектури програмного забезпечення - Розробити прототип - Провести порівняльний аналіз моделі, щоб знайти найкраще рішення Наукова новизна. Проект являє собою інноваційну систему прийому замовлень, яка динамічно інтегрує адаптивне багатомовне розпізнавання мови, дозволяє обробляти різні мови в режимі реального часу і знижує комунікаційні бар'єри. Важливим досягненням є коригування моделі розпізнавання мови української мови, яка усуває неадекватне уявлення в комерційних системах за рахунок уточнення нюансів мови і граматики і підвищення точності. Крім того, система використовує архітектуру, засновану на запитах, для оптимізації взаємодії між голосовим введенням і серверною обробкою в режимі реального часу, що забезпечує масштабованість і ефективність. Ці інновації в сукупності підвищують доступність і функціональність середовища швидкого харчування. Практична значимість цього проекту полягає в можливості підвищення операційної ефективності та задоволеності клієнтів ресторанів швидкого харчування. Рішення усуває мовні бар'єри, зменшує кількість неточностей в замовленнях і спрощує спілкування між клієнтами і персоналом за рахунок інтеграції адаптивних систем, які можуть обробляти багатомовний прийом замовлень. Це нововведення може підвищити швидкість обслуговування, обслуговувати різні клієнтські бази, створити більш повний асортимент страв і, в кінцевому рахунку, підвищити лояльність клієнтів і доходи. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалося в рамках НДР “Теоретичні та практичні аспекти технології Internet of Everything” Державний реєстраційний номер: 0123U104930. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на: - VII міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)» присвяченої 126-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського; - ІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м. Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (Soft Tech-2024):матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 20-22 листопада 2024 року, м.Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ФІОТ. с. 92-96. 2) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Сучасні аспекти діджиталізації та інформатизації в програмній та комп'ютерній інженерії: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м.Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, кафедра технологій цифрового розвитку.Документ Відкритий доступ Адаптивне програмне забезпечення для ведення онлайн курсів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Касьяненко, Максим Володимирович; Головченко, Максим МиколайовичСтруктура та обсяг роботи. Пояснювальна записка дипломного проєкту складається з 4 розділів, містить 35 рисунків, 75 таблиць, 3 додатки, 11 джерел. Мета. Розробка ставить перед собою досягнення наступних цілей: полегшити процес розробки завдань для закладів освіти чи дистанційних курсів; повторне використання і адаптування практичних завдань створених раніше; реалізувати редагування та збереження завдань; автоматизувати перевірку завдань. У розділі аналізу вимог були поставлені поставлені вимоги для програмного забезпечення. У розділі моделювання програмного забезпечення було описано архітектуру програмного забезпечення та алгоритми вирішення прикладних задач. У розділі аналіз якості були описані основні варіанти тестування, та стани системи після проведення тестування. У розділі впровадження та супровід було описано процеси розгортання серверної і клієнтської частини додатку та його бази даних на віддаленому сервері.Документ Відкритий доступ Алгоритм та програмне забезпечення для автоматизованого визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Об`єдкова, Діана Дмитрівна; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 123 аркуші, містить 25 ілюстрацій, 24 таблиць, 7 додатків, 25 посилань на джерела. Актуальність теми. Актуальність представленої дисертаційної роботи проявляється в тому, що ще не вичерпані всі аспекти автоматичного визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги, особливо в контексті певної області. Аналізуючи існуючі рішення в цій області, виявлено те, що виникає необхідність у подальшому удосконаленні та розробці більш ефективних алгоритмів для визначення оптимального розташування медичних ресурсів і найкоротшого шляху до місць надання допомоги. Важливим є також врахування специфіки конкретних місцевостей, демографічних особливостей та інших факторів, які впливають на розташування та маршрутизацію в контексті даної проблеми. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності надання медичної допомоги в невідкладних ситуаціях шляхом забезпечення точності маршрутування та оптимізації розподілу ресурсів. Конкретні критерії включають: − оптимізація розподілу ресурсів - вимірювання відсотку використаних доступних або необхідних ресурсів; − забезпечення точності маршрутування - вимірювання сумарної відстані до пунктів допомоги. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для визначення розташування та маршрутизації до кінцевих точок. Предмет дослідження: моделі, методи, алгоритми та програмне забезпечення для визначення розташування та маршрутизації до кінцевих точок. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − розробка алгоритму для визначення оптимального розташування медичних ресурсів, з урахуванням географічних та демографічних факторів, наявності дорожньої інфраструктури та інших важливих параметрів; − розробка алгоритму маршрутизації для визначення найкоротшого та найшвидшого маршруту до місця надання допомоги, з урахуванням дорожніх умов, трафіку, можливих перешкод та інших обмежень; − розробка програмного забезпечення, яке реалізує розроблені алгоритми та забезпечує автоматичне визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги на основі доступних даних та параметрів; − проведення експериментального дослідження для оцінки ефективності та точності розробленого програмного забезпечення на реальних випадках надання допомоги. Наукова новизна: набув подальшого розвитку комплексний підхід до розробки алгоритмів для автоматичного визначення розташування медичних ресурсів та маршрутування до місць надання допомоги в умовах невідкладних ситуацій. Новаторство цієї роботи виражається у наступних ключових аспектах. − комплексний підхід: дослідження враховує не лише визначення оптимального розташування медичних ресурсів, але й розробку ефективних алгоритмів маршрутизації до місць надання допомоги; такий комплексний підхід враховує різноманітні аспекти невідкладних ситуацій, забезпечуючи повноту та точність вирішення завдань. − урахування географічних та демографічних факторів: розроблені алгоритми враховують географічні та демографічні особливості, що дозволяє адаптувати систему до конкретних місцевостей і забезпечує ефективність в різноманітних умовах. − ефективність та точність: критерії оптимізації розподілу ресурсів та точності маршрутування ставляться в центр дослідження, розроблені алгоритми спрямовані на максимізацію використання доступних ресурсів та мінімізацію часу реагування на невідкладні події. − подальший розвиток галузі: дослідження вказує на прогалини у знаннях та необхідність подальшого розвитку та удосконалення існуючих алгоритмів та програмного забезпечення, вносячи свій внесок у розвиток сучасних систем надання медичної допомоги. Практичне значення даної роботи полягає в розв'язанні актуальної проблеми надання ефективної медичної допомоги в невідкладних ситуаціях через вдосконалення системи визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги. Основною інновацією є застосування комплексного підходу, включаючи алгоритми оптимізації розташування медичних ресурсів та маршрутизації, а також розроблене програмне забезпечення для автоматизованого визначення оптимального маршруту. Результати дослідження передбачають створення нового алгоритму для ефективного розташування медичних ресурсів, що враховує географічні, демографічні та інші важливі фактори. Крім того, розробляється алгоритм маршрутизації, який забезпечить найкоротший та найшвидший доступ до місць надання допомоги. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Об'єдкова Д. Д. Алгоритм та програмне забезпечення для автоматизованого визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги / Д. Д. Об'єдкова, Т. А. Ліхоузова // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», / Д. Д. Об'єдкова, Т. А. Ліхоузова., 19-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Алгоритми та програмне забезпечення для прогнозування геолокації у соціальних мережах за допомогою моделей на основі BERT(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Луцай, Катерина Андріївна; Баклан, Ігор ВсеволодовичПояснювальна записка дипломного проєкту складається з чотирьох розділів, містить 30 таблиць, 15 рисунків та 46 джерел – загалом 105 сторінок. Дипломний проєкт присвячений аналізу великих масивів коротких текстових даних, таких як запису у соціальних мережах, для визначення місцезнаходження авторів. Мета цього проєкту – покращення точності прогнозування місцезнаходження за текстом та надання гнучкої методології для маркування датасетів іншим розробникам. Об'єкт дослідження: нейронні мережі сімейства представлення двонаправленого кодера у трансформерах (BERT) для аналізу натуральної мови (NLP). Предмет дослідження: система прогнозування місцезнаходження за текстом на базі даних Твіттера. У Розділі 1 розглянуто минулі роботи в предметній області дослідження нейронних мереж та алгоритмів машинного навчання для вирішення задачі регресії до чисельного представлення місцезнаходження автора. Описано вимоги до програмного забезпечення на базі аналізу минулих підходів з використанням BERT, та поставлено задачі даної роботи. Визначено основний функціонал та спеціальні вимоги до реалізації алгоритмів, архітектури, та допоміжних програмних засобів. Розділ 2 присвячений моделюванню архітектури нейронної мережі та конструюванню багатозадачних алгоритмів машинного навчання для обрахунки функцій втрат нестандартного вихідного формату. Описано архітектуру ПЗ Розробника та ПЗ Користувача у вигляді серверної частини Телеграм боту для демонстрації роботи найкращої з навчених моделей. Розглянуто розділення на класи модульної архітектури на мові Python та розподіл функціоналу за відповідними утилітами. Запропонований підхід використовує нейронні мережі для обробки природної мови (NLP) для оцінки місцезнаходження у вигляді пар координат (довгота, широта) та моделей сумісних двовимірних розподілів (GMM) з обмеженням вихідного параметра що відповідає за коефіцієнт сферичної матриці коваріації. У Розділі 3 розглянуто минулі роботи в предметній області дослідження з точки зору загальноприйнятий метрик ефективності (точності) прогнозування місцезнаходження. Показники ефективності показують, що середня похибка становить менше 30 км на світовому рівні і менше 15 км на рівні США для моделей, навчених і оцінених на текстових змінних контенту твітів (текст) і контексті їх метаданих (користувач, місце). Описано мануальне тестування навчання, оцінки та прогнозування місцезнаходження в ролях Розробника та Користувача. Нарешті, Розділ 4 присвячений лише розгортанню серверної частини Телеграм боту, оскільки ПЗ Розробника призначене до локального запуску. Програмне забезпечення впроваджено на високопродуктивному кластері на базі ОС з ядром Unix без графічного інтерфейсу користувача. Результати роботи пройшли апробацію на рівні директора департаменту European Laboratory for Learning and Intelligent Systems (ELLIS) Christroph H.Lampert’а та подані на публікацію в Journal of Spatial Information Science (JOSIS).Документ Відкритий доступ Алгоритми та структури даних. Частина 1. Основи алгоритмізації. Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Вітковська, Ірина ІванівнаДисципліна «Алгоритми та структури даних. Частина 1. Основи алгоритмізації» є базовою спеціальною нормативною дисципліною підготовки фахівців рівня бакалавр спеціальності 121 ««Інженерія програмного забезпечення». Мета лабораторних занять – практичне підтвердження теоретичних положень дисципліни «Алгоритми та структури даних. Частина 1. Основи алгоритмізації», формування у студентів здатності створювати програмне забезпечення на базі алгоритмів з обробки структур даних, використовувати математичні та комбінаторні алгоритми для вирішення поставлених задач, застосовувати обчислювальні алгоритми при розробці програмного забезпечення автоматизованих систем.Документ Відкритий доступ Алгоритми та структури даних. Частина1. Основи алгоритмізації. Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Вітковська, Ірина Іванівна; Муха, Ірина Павлівна; Вєчерковська, Анастасія СергійовнаДокумент Відкритий доступ Алгоритмічне забезпечення для редагування зображень з урахуванням 3D геометрії за допомогою нейронної мережі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Шкарупа, Дмитро Сергійович; Зарічковий, Олександр АнатолійовичПояснювальна записка дипломного проєкту складається з чотирьох розділів, містить 35 таблиць, 36 рисунків та 51 джерело – загалом 103 сторінки. Дипломний проєкт присвячений наданню професійним дизайнерам зручного веб-інтерфейсу до редагування зображень в 3D просторі Мета розробки — це вдосконалення підходу CCNeRF шляхом створення механізму видалення довільних областей простору, та проєктування веб-інтерфейсу для взаємодії із даним підходом Об'єкт дослідження: алгоритмічне забезпечення для редагування зображень з урахуванням 3D геометрії Предмет дослідження: методи глибокого навчання як інструмент створення алгоритмічного забезпечення для редагування зображень з урахуванням 3D геометрії У першому розділі наведено термінологію та загальні підходи до поставленої задачі; визначено недоліки класичних алгоритмів та обґрунтовано доцільність застосування методів глибокого навчання; проаналізовано сучасні архітектури нейронних мереж з точки зору ефективності, швидкості навчання, та компактності; знайдено компромісне рішення — CCNeRF — та запропоновано шляхи до його вдосконалення; здійснено порівняння інструментів розробки; описано варіанти використання, функціональні та нефункціональні вимоги до програмного продукта. Другий розділ присвячений основним бізнес-процесам алгоритмічного забезпечення, а саме: навчанню нейронної мережі на даних користувача; редагуванню та композиції сцен; синтезу їх нових виглядів; — впровадженим архітектурним рішенням; запропонованому вдосконаленню підхода CCNeRF та інструментам розробки. У третьому розділі визначено критерії якості, яким повинно відповідати алгоритмічне забезпечення; проведено статичний аналіз коду та аргументовано його результати; досліджено специфіку застосування різних методологій тестування до конкретного програмного продукта; описано процес мануального тестування та контрольний приклад. Четвертий розділ присвячений розгортанню клієнтської та серверної частин алгоритмічного забезпечення з вихідного коду; процесам розробки, версіонування та підтримки кодової бази.Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Онофрійчук, Анна Вікторівна; Ліщук, Катерина ІгорівнаРозмір пояснювальної записки – 142 аркушів, містить 23 ілюстрації, 18 таблиць, 3 додатки, 20 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему використання обробки відеозапису обличчя для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень у медичній діагностиці та дослідженнях, показано основні особливості існуючих розв'язань проблеми, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці та вдосконаленні алгоритмів та програмного забезпечення для ефективного вимірювання частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя. Мета дослідження. Основною метою є розробка алгоритмічного та програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя з метою підвищення точності та швидкості аналізу. Об’єкт дослідження: алгоритмічні та програмні рішення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі відеозапису обличчя. Предмет дослідження: методи, моделі, інструменти для представлення і перетворення знань щодо програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі відеозапису обличчя. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести огляд існуючих методів аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя та визначити їхні переваги та недоліки; − визначити оптимальні методи обробки відео, такі як відслідковування обличчя, витягування ключових точок та інші, з урахуванням їхньої ефективності та швидкодії; − розробити комбінаційний алгоритм, який інтегрує вибрані методи обробки відео, алгоритми розпізнавання обличчя та точний розрахунок частоти пульсу; − реалізувати програмне забезпечення на основі розробленого алгоритму; − провести валідацію та тестування розробленого програмного забезпечення з використанням відеозаписів різних умов. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набуло подальшого розвитку використання існуючих методів та алгоритмів обробки відеозапису обличчя, точного обчислення частоти пульсу та ефективного пристосування до різних умов для аналізу частоти серцевих скорочень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя може бути використане в медичній діагностиці, фітнесі, психофізіологічних дослідженнях та технологіях носимих пристроїв, надаючи ефективний та неінвазивний метод вимірювання пульсу для моніторингу здоров'я та активності. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Онофрійчук А.В., Алгоритмічне та програмне забезпечення для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя/ А.В, Онофрійчук, К.І.Ліщук // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 19-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для перетворення 2D зображень в 3D моделі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Линник, Володимир Вікторович; Сирота, Олена ПетрівнаРозмір пояснювальної записки – 103 аркуші, містить 25 ілюстрацій, 36 таблиць, 7 додатків. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в галузі 3D моделювання для реконструкції зображень реального світу, показано основні особливості існуючих рішень проблеми реконструкції зображень, їх переваги та недоліки. Виявлено проблему в удосконаленні методів реконструкції зображень для отримання кращої якості утворених моделей, їх текстур, а також швидкості роботи алгоритмів для забезпечення можливості виконання реконструкцій в реальному часі. Метою цієї роботи є підвищення якості результуючої моделі об’єкту на основі нового алгоритму для перетворення 2D зображень в 3D моделі, прискорення алгоритму реконструкції 3D моделей на основі 2D зображень для забезпечення можливості відтворення в реальному часі з мінімальними втратами якості та покращення методів накладання текстур на 3D об’єкти для отримання кращої якості моделей та їх відповідність реальним об’єктам. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: - виконати аналіз основних методів перетворення 2D зображень в 3D моделі; - здійснити порівняльний аналіз зазначених методів; - розробити алгоритми перетворення 2D зображень в 3D моделі з високою швидкістю та якістю; - розробити алгоритми накладення текстур для моделей з високою якістю; - розробити програмне забезпечення, що реалізовуватиме розроблені алгоритми; - виконати аналіз результатів роботи створеного програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – програмне забезпечення, що використовується для побудови тривимірних об’єктів. Предмет дослідження – Моделі, алгоритми та методи для обробки зображень та відеопотоків. Методи дослідження, застосовані в даній роботі базуються на підходах комп’ютерного зору, комп’ютерної графіки та машинного навчання. Наукова новизна одержаних результатів: запропоновано новий алгоритм, що утворений як комбінації алгоритмів виконання перетворення 2D зображень в 3D моделі. В результаті, алгоритм дозволяє отримувати моделі без видимих візуальних дефектів, що мають високий рівень схожості з реальним об’єктом. Практичне значення одержаних результатів: розроблений алгоритм та програмне забезпечення з підтримкою високої якості моделей дозволяє швидко генерувати 3D моделі порівняно з задіянням 3D дизайнерів в разі виникнення необхідності в генерації великого обсягу 3D моделей. Розроблений алгоритм та програмне забезпечення з підтримкою генерації моделей з високою швидкістю уможливлює ряд задач, таких як: відеорепортажі, VR конференції та інші. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» згідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри інформатики та програмної інженерії. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Линник В.В. Практичне застосування методу генерації текстур об’єктів в розрізі задачі тривимірної реконструкції/ В.В.Линник, О.П. Сирота // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 22-26 листопада 2021 р.Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення регіональної системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Соколовський, Владислав Володимирович; Жаріков, Едуард В’ячеславовичСоколовський В.В. Алгоритмічне та програмне забезпечення регіональної системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань – 12 Інформаційні технології за спеціальністю – 121 Інженерія програмного забезпечення –- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. На території України функціонує значна кількість споруд, класифікованих як потенційно небезпечні об’єкти, аварії на яких можуть призвести до виникнення техногенних надзвичайних ситуацій. В умовах збройної агресії РФ забезпечення безпеки життя та здоров’я населення, а також екологічної безпеки територій, де розташовані потенційно небезпечні об’єкти, набуває особливої актуальності. При оцінюванні ризиків необхідно враховувати не лише безпосередні наслідки аварій на об’єктах, але й потенційний вплив на населення, інфраструктуру прилеглих територій та інші промислові об’єкти. За таких обставин існує нагальна потреба у створенні комплексних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів на всіх рівнях: об’єктовому, місцевому, регіональному та державному. Хоча наразі функціонує значна кількість систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів об’єктового та місцевого рівнів, підвищення надійності експлуатації та рівня безпеки потенційно небезпечних об’єктів у спосіб удосконалення процесів збору, обробки та передачі даних в інформаційній системі моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів на основі розроблення спеціалізованого прикладного програмного забезпечення з використанням технології інтернету речей та розроблення програмного забезпечення та методів обробки інформації для регіональних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів залишається актуальною науково-практичною задачею. Сучасна система моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів являє собою програмно-технічний комплекс, що базується на принципах інженерії програмного забезпечення та використовує сучасні методи розробки програмного забезпечення. Впровадження такої системи дозволяє підвищити ефективність експлуатації промислових об’єктів та поліпшити організацію захисту населення та робочого персоналу у спосіб раннього виявлення можливості виникнення надзвичайної ситуації. На регіональному та державному рівнях такі системи не створені. Аналіз наявних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів демонструє, що такі програмні комплекси здійснюють збір та обробку даних щодо ключових параметрів об’єкта та виконують їх параметричний контроль. Програмне забезпечення визначає, чи перевищують значення одного або декількох контрольованих параметрів об’єкта попередньо встановлені критичні рівні, або наближаються до них. При виявленні перевищення критичних значень параметрів, система автоматично генерує сповіщення для чергового персоналу про можливість виникнення надзвичайної ситуації та надає покрокові інструкції щодо необхідних дій для запобігання розвитку аварії та недопущення переходу об’єкта у стан надзвичайної ситуації. Такий підхід суттєво обмежує часові рамки для впровадження протиаварійних заходів. До того ж сучасні промислові об’єкти характеризуються складною просторово розподіленою структурою, що охоплює значні території. Це створює підвищену вразливість компонентів програмно-апаратного комплексу моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів до електромагнітних завад. Зазначені виклики та сучасні тенденції розвитку регіональних розподілених систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів формують актуальне науково-технічне завдання щодо вдосконалення теоретичних засад розробки програмного забезпечення як інформаційного об’єкта та створення ефективних алгоритмів для регіональних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, яке вирішується в межах цього дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є підвищення надійності експлуатації та рівня безпеки потенційно небезпечних об’єктів у спосіб удосконалення процесів збору, обробки та передачі даних в інформаційній системі моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів на основі розроблення спеціалізованого прикладного програмного забезпечення з використанням технології інтернету речей, методів завадостійкого кодування даних, моделювання процесів об’єкта моніторингу, а також методів прогнозування зміни його стану. Для досягнення поставленої мети розроблено та теоретично обґрунтовано наукові положення, методологічні засади та практичні рекомендації щодо вибору методів, алгоритмів, а також вирішено проблема побудови архітектури програмного забезпечення на основі системного підходу до обробки даних моніторингу, прогнозування стану об’єктів та оптимізації процесів. Досягнення поставленої мети забезпечено у спосіб розв’язання комплексу теоретичних, методологічних та практичних задач інженерії програмного забезпечення, які розглянуто в наступних розділах дисертаційного дослідження. У першому розділі виконаний аналітичний аналіз сучасного стану впровадження регіональних інформаційних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, аналіз законодавчої бази та наукової літератури, а також виконано дослідження сучасних теоретичних та методологічних основ проєктування систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, проаналізовані архітектурні та технологічні аспекти проєктування систем моніторингу. На підставі проведеного аналізу сформульовано науково-технічну задачу та визначено комплекс завдань дослідження, спрямованих на підвищення ефективності процесу проєктування регіональних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів. У другому розділі виконаний аналіз наявних систем моніторингу, а на основі аналізу запропоновано розв’язання проблеми побудови архітектури регіональної системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів на основі мережі Інтернету речей з топологією «зірка» з інтегрованою системою управління та предиктивними аналітичними підсистемами на об’єктовому, місцевому та регіональних рівнях. На основі аналізу наявних методів передачі даних в мережах Інтернету речей запропоновано та розроблено метод застосування завадостійкого коригувального коду з можливістю виявлення та виправлення багатобітових помилок передачі даних. Виконане тестування інформаційного об’єкта – програмної моделі каналу передачі даних підтвердило корегувальні можливості запропонованого методу виявлення та виправлення помилок. Вирішена проблема побудови архітектури інформаційної системи, розроблене алгоритмічне та програмне забезпечення для програмованих давачів, які запропоновано використовувати як вузли збору інформації від джерел інформації у вигляді первинних перетворювачів на об’єктовому рівні. У третьому розділі на основі аналізу публікацій доведено, що має сенс у складі регіональних інформаційних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів мати підсистеми предиктивної аналітики як на об’єктовому рівні, так і на місцевому та регіональному рівнях. Запропоновано, що на об’єктовому рівні підсистема предиктивної аналітики повинна виконувати функції короткочасного прогнозування з метою раннього виявлення можливості виникнення надзвичайної ситуації на потенційно небезпечних об’єктах, що забезпечить збільшення часу (на три-чотири відліки) на реагування та впровадження протиаварійних заходів оперативним персоналом. Реалізовано алгоритмічне та програмне забезпечення для здійснення короткочасних прогнозів на базі використання методу найменших квадратів. Розглянуто використання на місцевому та регіональному рівнях підсистем предиктивної аналітики. Обґрунтовано, що підсистема предиктивної аналітики на місцевому та регіональному рівнях повинна мати можливість виконувати функції моделювання стану найбільш потенційно небезпечних об’єктів, а тому розглянуто моделювання процесів фільтрації на прикладі земляних напірних гідроспоруд -– потенційно небезпечних об’єктів, аварії на яких призводять до масштабних наслідків. Моделювання запропоновано виконувати використовуючи запропонований модифікований метод сіток. Відзначено, що моделювання дозволяє оперативно отримати якісну картину можливого розвитку деструктивних процесів стану потенційно небезпечних об’єктів. У четвертому розділі проаналізовано можливі методи оцінки якості алгоритмічного та програмного забезпечення. Розроблена методика оцінки якості архітектури, алгоритмічного та програмного забезпечення на основі використання експертного оцінювання. На основі розробленої методики виконано експертне оцінювання якості архітектур, а також алгоритмічного та програмного забезпечення. Експертне оцінювання підтвердило якість прийнятих методів та алгоритмів при розробці типових рішень та рекомендацій, а саме: необхідність побудови регіональних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів на основі мереж Інтернету речей, використання у якості вузла комп’ютерної мережі збору інформації від первинних перетворювачів програмованих давачів, використання для забезпечення завадостійкої передачі даних модифікованого методу виявлення та виправлення багатобітових помилок передачі даних на базі використання корегувальних кодів Хеммінга, а також необхідність використання на всіх рівнях системи моніторингу предиктивних аналітичних підсистем. Потрібно також відзначити, що розроблена регіональна система моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів має високі вагові коефіцієнти функціональної стійкості. У дисертаційному дослідженні отримано низку нових наукових результатів: Уперше розроблено архітектуру як ядро системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, яка відрізняється від наявних використанням технологій Інтернету речей, забезпеченням завадостійкої передачі даних, можливістю прогнозування змін параметрів джерел небезпеки, що характеризують стан об’єкта, а також можливістю моделювання процесів, які призводять до зміни стану об’єкту моніторингу, що дозволяє підвищити надійність експлуатації та рівня безпеки потенційно небезпечних об’єктів. Уперше розроблено архітектуру, алгоритмічне та програмне забезпечення для давачів вихідної інформації у складі завадостійкої регіональної системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів на базі технологій Інтернету речей, особливість яких полягає в тому, що давачі вихідної інформації можуть бути використані у системах моніторингу, у яких використовується побайтова передача даних у вигляді інформаційних блоків, що складаються з інформаційних та контрольних бітів, які перед передачею перемішують згідно зі схемою кодування, що дозволяє зменшити вплив електромагнітних завад при передачі даних та забезпечити цілісність даних. Уперше розроблено метод виявлення та виправлення багатобітових помилок при передачі інформації, а також алгоритмічне та програмне забезпечення на базі використання кодів Хеммінга, модифікованої схеми кодування та процедур кодування і декодування, який відрізняється процедурою перемішування бітів інформаційного блоку перед передачею в канал зв’язку, що дозволяє підвищити завадостійкість систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів. Удосконалено теоретичні засади розроблення спеціалізованого програмного забезпечення аналітичних предиктивних підсистем регіональних систем моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, які відрізняються від наявних тим, що розроблені шаблони для реалізації функції прогнозування змін значення параметрів джерел небезпеки в межах потенційно небезпечних об’єктів на об’єктовому рівні та функції моделювання стану потенційно небезпечних об’єктів на місцевому та регіональному рівнях, що дозволяє забезпечити раннє виявлення можливості виникнення надзвичайної ситуації та локалізацію можливих дефектів шляхом розвитку деструктивних процесів. Уперше розроблене алгоритмічне та програмне забезпечення ітераційного методу розрахунку фільтрації води крізь напірні земляні гідроспоруди, яке відрізняється використанням двомірних математичних моделей для виявлення можливості руйнування гідроспоруди, що дозволяє спростити процес програмування аналітичних предиктивних підсистем на місцевому та регіональному рівнях, а також завчасно приймати управлінські рішення по запобіганню виникненню аварій та переходу їх в стан надзвичайної ситуації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковано у 7 наукових працях, з них: 4 статті в закордонних наукових виданнях проіндексовані в системі Scopus, а також 3 публікації в міжнародних і всеукраїнських конференціях.Документ Відкритий доступ Аналіз даних в інформаційних системах. Курсова робота(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Ліхоузова, Тетяна Анатоліївна; Олійник, Юрій ОлександровичДокумент Відкритий доступ Аналіз даних в інформаційно-управляючих системах. Курс лекцій(КПІ ім.Ігоря Сікорського, 2024) Гавриленко, Олена ВалеріївнаУ посібнику систематизовано викладено курс лекцій з дисципліни «Аналіз даних в інформаційно-управляючих системах». Курс лекцій покликаний розвинути навички студентів до розв’язання основних задач з дисципліни для їх застосування в інженерній практиці. Навчальний посібник призначений для здобувачів ступеня бакалавра зі спеціальності 126 Інформаційні системи та технології, буде також корисним для студентів інших технічних спеціальностей.Документ Відкритий доступ Аналіз даних в інформаційно-управляючих системах. Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гавриленко, О. В.; Мягкий, М. Ю.Навчальний посібник призначений для студентів спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології» всіх освітніх програм та всіх форм навчання. У лабораторному практикумі наведено систематизоване викладення лабораторних робіт з вказаної дисципліни студентами технічних спеціальностей. Метою авторів було розвинути навички студентів до розв’язання задач з дисципліни «Аналіз даних в інформаційноуправляючих системах» для їх застосування в інженерній практиці.Документ Відкритий доступ Аналіз оцінок ЗНО/НМТ вступників у КПІ(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Борисик, Владислав Тарасович; Буяло, Дмитро Олександрович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаЗовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та національний мультипредметний тест (НМТ) є механізмами, розробленими для об'єктивної оцінки знань та навичок абітурієнтів. Ці оцінки використовуються в процесі прийому до українських університетів, зокрема у Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та мають значний вплив на вступну кампанію. Аналіз оцінок ЗНО та НМТ дозволяє спрогнозувати, на який факультет піде абітурієнт. Дослідження показників оцінок може визначити вірогідність проходження абітурієнта по першому пріоритету. Такий аналіз допомагає встановити залежності між оцінками ЗНО та НМТ та вибором факультету, а також прогнозувати можливість вступити в КПІ по першому пріоритету.Документ Відкритий доступ Архітектура багатокластерної системи на базі мікросервісу синхронізації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Малярчук, Роман Васильович; Муха, Ірина ПавлівнаАктуальність дослідження. Відповідно методології CI/CD одним із важливих етапів життєвого циклу розробки програмного забезпечення є процес Continuous Delivery. Наявні інструменти автоматизації CD для багатокластерних систем використовують архітектуру, яка вимагає адміністрування кожного з кластерів, що є достатньо складним і вартісним процесом. Окрім того, для керування workload-кластерами використовують management-кластер, який вимагає великого об’єму ресурсів та постійної підтримки у вигляді оновлення компонент management-кластеру. Мета і завдання дослідження. Підвищення ефективності процесу автоматизації CD для багатокластерних систем за рахунок зменшення складності і вартості їх підтримки, підвищення рівня захисту облікових даних для доступу до кластерів, і як наслідок пришвидшення збірки програмного продукту. Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі основні завдання дослідження: - дослідити наявні архітектурні рішення для підтримки процесу Continuous Delivery для багатокластерних систем; - запропонувати архітектуру багатокластерної системи на базі мікросервісу синхронізації; - реалізувати мікросервіс синхронізації; - дослідити ефективність запропонованих рішень. Об’єкт дослідження - процес Сontinuous Delivery для багатокластерної системи. Предмет дослідження - архітектура багатокластерної системи на базі мікросервісу синхронізації. Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено архітектуру багатокластерної системи за рахунок використання мікросервісу синхронізації стану workload-кластерів з системою керування версіями, що зменшує складність та вартість підтримки системи, підвищує захист облікових даних для доступу до кластерів, збільшує швидкість доставки програмного продукту. Практичне значення одержаних результатів. Розроблений мікросервіс синхронізації стану workload-кластерів з системою керування версіями. Розроблена інструкція з розгортання мікросервісу в будь-якому середовищі.Документ Відкритий доступ Архітектура вебсервісу безпечного планування подорожей на основі розподіленої бази даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Соколов, Олександр Павлович; Халус, Олена АндріївнаПояснювальна записка магістерської дисертації складається з п’яти розділів, містить 40 таблиць, 2 рисунки, 2 додатки та 32 джерела － загалом 99 сторінок. Актуальність теми: на сьогодні не існує програмних продуктів, спрямованих на передбачення та убезпечення мандрівників до настання небезпечної ситуації. Ситуація ускладнюється відсутністю зручних, надійних та достовірних джерел інформації, які забезпечили би безпечне подорожування. Мета дослідження: удосконалення мікросервісної архітектури у контексті спрощення процесу отримання актуальних рекомендацій щодо культурних та національних особливостей різних країн, для забезпечення безпеки перебування в них під час подорожі, за рахунок реалізації програмного комплексу. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: 1) виконати аналіз класичної мікросервісної архітектури та запропонувати шляхи її вдосконалення; 2) розробити архітектуру програмного продукту з використанням мікросервісів та розподіленої бази даних; 3) визначити комплексний узагальнений показник безпеки подорожування; 4) реалізувати компоненти кінцевого продукту; 5) дослідити ефективність архітектури реалізованого вебсервісу. Об’єкт дослідження: вебсервіс для планування безпечної подорожі. Предмет дослідження: архітектура вебсервісу безпечного планування подорожей на основі розподіленої бази даних. Науковою новизною результатів магістерської дисертації є удосконалення мікросервісної архітектури з використанням розподіленої бази даних у контексті програмного забезпечення для безпечного подорожування, яке, на відміну від існуючих рішень, надає користувачеві актуальні дані при мінімальних витратах часу та кількості необхідних дій для початку роботи. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що удосконалення мікросервісної архітектури з використанням розподіленої бази даних може використовуватися у комерційних проектах. Також формула зведеного індексу безпеки, отримана у процесі дослідження, є придатною для досліджень та може включати необмежену кількість показників. Також реалізовано вебсервіс, за допомогою якого створено можливість побудувати безпечний маршрут та отримати рекомендації з безпеки на кожному його етапі. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech2021) – м. Київ. Публікації: Соколов О.П. Проблеми та перспективи застосування розподілених баз даних у веб-сервісах безпечного планування подорожей / О.П. Соколов, О.А. Халус // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2021 р.Документ Відкритий доступ Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мамонтов, Максим Віталійович; Стельмах, Олександр ПетровичРозмір пояснювальної записки – 135 аркушів, містить 24 ілюстрацій, 34 таблиці, 1 додаток, 20 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області геоінформаційних систем (ГІС) з об'єктом дослідження — архітектура програмного забезпечення для обробки просторових даних. Показано основні особливості існуючих рішень в області ГІС, включаючи їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці спеціалізованої архітектури, яка дозволить підвищити продуктивність, надійність, а також забезпечити стандартизацію обробки даних. Мета дослідження. Основною метою є розробка архітектури геоінформаційної системи на основі мікросервісного підходу з делегацією окремих процесів обробки даних для оптимізації продуктивності та забезпечення єдиної стандартизації обробки просторових даних. Об’єкт дослідження: Архітектура геоінформаційних систем для обробки та візуалізації просторових даних. Предмет дослідження: Архітектурні рішення та компоненти програмного забезпечення, які забезпечують оптимізацію обробки та зберігання просторових даних у геоінформаційних системах. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – Провести аналіз існуючих підходів до архітектури ГІС та визначити їх недоліки. – Розробити мікросервісну архітектуру для обробки та зберігання просторових даних. – Реалізувати механізм делегації обробки даних та забезпечити єдину стандартизацію даних для підвищення продуктивності та зменшення навантаження на клієнтську частину. – Провести маркетинговий аналіз для оцінки потенційного ринку впровадження запропонованої системи. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для побудови геоінформаційної системи на основі мікросервісів з делегацією обробки даних для забезпечення стандартизації. На відміну від інших рішень, даний підхід дозволяє ефективно розподіляти навантаження та підвищувати надійність обробки просторових даних. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені архітектурні рішення дозволяють створити гнучку та масштабовану геоінформаційну систему з високою продуктивністю та стандартизацією обробки даних. Це може бути корисним для різноманітних застосунків у галузях транспорту, моніторингу екологічних параметрів, міського планування тощо. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Мамонтов М.В. Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу / М.В. Мамонтов, О.П. Стельмах // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024.Документ Відкритий доступ Архітектура мультисервісної програмної системи на прикладі засобу управління музичним контентом користувачів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Богомол, Роман Олександрович; Крамар, Юлія МихайлівнаРозмір пояснювальної записки – 92 аркушів, містить 28 ілюстрацій, 29 таблиць, 3 додатків. Актуальність теми. В сучасну еру розвитку інформаційних технологій, автоматизація виробничих процесів у різних галузях являється важливим фактором. Із високим попитом платформ автоматизації процесів, їх кількість стрімко збільшилась, що породило проблему структурованого підходу для їх централізованого управління. Одну із найголовніших ролей для побудови систем схожого типу відіграє архітектурний підхід. Це пов’язано із значним ускладненням бізнес-процесів і збільшенням кількості оброблення даних, а також вимог, пов’язаних не лише із функціональністю, але і з надійністю, ефективністю і захистом інформації. Виходячи із вищеописаних вимог, для їх реалізації необхідно змоделювати архітектурне рішення, яке значною мірою впливатиме на надійність, ефективність і продуктивність програмного рішення. Одним із головних критеріїв подібних систем є рівномірність навантаження на платформу. Мета дослідження. Метою даної магістерської роботи є аналіз архітектурних підходів до проектування мультисервісних програмних рішень. Оглянути переваги, та недоліки описаних систем, а також спроектувати своє рішення для вирішення завдання із централізованого управлінням сервісів. На основі змодельованого архітектурного рішення оглянути можливі технічні реалізації за допомогою існуючих інструментів. Також конкретизувати реалізацію на прикладі централізованої системи управління музичним контентом користувачів. Задачі дослідження. Щоб досягти поставленої мети необхідно: Проаналізувати існуючі архітектурні підходи, оглянути способи реалізації програмного продукту на основі системи управління музичним контентом користувачів. Об’єкт дослідження. Архітектурне рішення на основі слабкої зв’язності компонентів різної природи та принципу дії. Предмет дослідження. Процес створення архітектурного рішення на основі слабкої зв’язності компонентів різної природи та принципу дії. Наукова новизна. спроектований стандартизований архітектурний підхід по централізованому управлінні слабозв’язаних компонентів різної природи та принципу дії. Практичне значення. Практична цінність магістерської роботи полягає у розроблені методики проектування мультисервісних програмних рішень, за допомогою існуючих технічних інструментів на прикладі системи управління музичним контентом користувачів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Богомол Р.О. архітектура мультисервісної програмної системи на прикладі засобу управління музичним контентом користувачів/ Р.О. Богомол, Ю.М. Крамар // Матеріали Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021)– Київ, Україна, 22-26 листопада 2021 р.