Кафедра інформатики та програмної інженерії (ІПІ)
Постійне посилання на фонд
Сайт кафедри: https://ipi.kpi.ua/
Переглянути
Перегляд Кафедра інформатики та програмної інженерії (ІПІ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 525
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Система автоматичного вилучення та консолідації даних із цифрового зображення(Barca Academy Publishing, 2020) Корзун, Ілля Михайлович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Огляд систем моніторингу транспортних потоків(Sci-conf.com.ua, 2020) Рубель, Григорій Леонідович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Ідентифікація об’єктів в системі безпеки(Sci-conf.com.ua, 2020) Усенко, Вадим Вікторович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Robotic Warehouse Management System(International Review of Automatic Control, 2021) Likhouzova, Tetiana; Demianova, YuliiaThe research task is to find a solution to the problem of reducing the risk of collisions while managing a set of auxiliary robots. This task can be solved in two ways. The first approach is the development of algorithms for choosing the motion trajectory of robots. The second one is to reduce the number of auxiliary robots to the minimum required in a certain amount of time. The study focuses on the second approach. Rigidly programmed systems, although they do the job, are not always flexible and adaptive. Systems that can independently analyze the state of certain data, find patterns, and predict, are more efficient and necessary for the further development of the industry. The study proposes a solution based on the use of a neural network in the management system of auxiliary work. An analytical unit was added to the control system to predict the optimal number of robots needed on the line by the number of applications. This gives the system a high level of flexibility in the overall loading and shipping process. Control systems with and without the analytical unit in two different scenarios are studied, both in the constant and randomized increment of applications. In both cases, the use of the analytical block in the control system allowed reducing the number of auxiliary robots in production. The experimental results show that the proposed solution gives the same amount of applications to be completed by fewer auxiliary robots in less time, and it results in reduction of the number of collisions during the movement of robots. The emergence of this structure improves navigation efficiency and allows reducing production maintenance costs. In addition, the results showed scalability for production. A well-established system for managing robotic devices can guarantee the efficiency of the production process.Документ Відкритий доступ Виявлення факторів, що найбільше впливають на рівень задоволення студентів від навчання(Sci-conf.com.ua, 2021) Михальчук, Елеонора Миколаївна; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Моделі для аналізу доступності освіти у різних країнах(Sci-conf.com.ua, 2021) Бойко, Єлизавета Костянтинівна; Паламарчук, Роман Володимирович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Моделі для прогнозування доходів та витрат населення України(Sci-conf.com.ua, 2021) Шмідт, Валерій Євгенович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Системи для збору даних та моніторингу стану транспортних засобів(Sci-conf.com.ua, 2021) Тимченко, Олексій Юрійович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Програмна система для тестування знань з першої домедичної допомоги(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Бондаренко, Олександр Леонідович; Сидоров, Микола ОлександровичОбсяг дисертації – 94 аркушів, містить 7 додатків та 19 посилань на використані джерела. Представлено 4 рисунки та 77 таблиць. Актуальність даної роботи полягає у тому, що було розглянуто нові підходи до створення програмної системи тестування знань з першої домедичної допомоги. Ця предметна область є дуже важливою, адже грамотне володіння навичками надання першої медичної допомоги — одна з основних рис сучасної людини у суспільстві. Під час пандемії особливо важливим є можливість отримувати такі знання та навички без загрози здоров'ю та життю. Розробка простих інтерактивних систем для вивчення цієї важливої теми є значним кроком для популяризації навичок надання медичної допомоги з урахуванням карантинних обмежень, що діють як в Україні, так і в усьому світі. Метою дипломної роботи є розробка програмної системи тестування знань з надання першої домедичної допомоги. Поставлена мета досягається засобами створення віртуального середовища на базі графічного движка, з можливістю подальшого його редагування без втручання в код системи. Об’єктом дослідження є програмне забезпечення систем тестування знань з першої домедичної допомоги. Предметом дослідження є підходи, методи та моделі створення та супроводження програмного та інформаційного забезпечення систем тестування знань з першої домедичної допомоги. Поставлена мета досягається такими завданнями: - аналіз літератури та існуючих рішень; - дослідження методичних вказівок з надання першої домедичної допомоги; - дослідження віртуального середовища для симуляції реальних ситуацій; - формування функціональних та нефункціональних вимог до системи; - розробка керуючого серверу; - створення програмного рішення для взаємодії з керуючим сервером; - тестування та аналіз результатів. Наукова новизна результатів плягає у тому, що було запропоновано метод до реалізації програмної системи тестування знань з першої домедичної допомоги, було застосовано існуючі методи, підходи та рішення до нового об’єкту дослідження. Набули розвитку існуючі архітектурні рішення а також реалізовано реадктор тестових ситуацій, що є новизною для таких систем. Практичне значення полягає у тому, що спроектована та реалізована система підходить для навчальних закладів, де адміністрація піклується про різносторонній розвиток своїх учнів або студентів. Дана система тестує знання та навички з надання першої домедичної допомоги та дає розгорнутий аналіз усіх дій користувача для розуміння своїх помилок. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Бондаренко О.Л. Використання кінцевого автомату для реалізації потерпілого у віртуальному середовищі симуляції надання першої домедичної допомоги // Матеріали Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ. НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 22-26 листопада 2021 р.Документ Відкритий доступ Програмне та математичне забезпечення для системи перетворення аудіомовлення в текстову інформацію(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Абушек, Дмитро Андрійович; Новінський, Валерій ПетровичРозмір пояснювальної записки – 171 аркушів, містить 25 ілюстрацій, 9 таблиць, 4 додатки Актуальність теми. Системи розпізнавання мови використовують переважно люди з фізичними відхиленнями. Наприклад, люди, які втратили обидві свої руки, або втратили зір і ще звикли використовувати брайлевську печатку. Такі програми дозволяють голосом управляти роботою комп'ютера або набирати будь-який текст. Деякі такі програми після кожної сесії зберігають голосові дані користувача, щоб той потім міг почати роботу з того місця, де зупинився. З вищевикладеного можна зробити висновок про актуальність даної роботи. Мета дослідження. Підвищення ефективності роботи алгоритмів розпізнавання мови Об’єкт дослідження: аудіовізуальна система розпізнавання мови. Предмет дослідження: програмне та математичне забезпечення аудіовізуальної системи розпізнавання мови Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – виконати огляд існуючих рішень; – побудувати загальну схему моделі системи розпізнавання мови; – реалізувати программне забезпечення для аудіовізуальної системи розпізновання мови. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що було розроблено інструментарій (відповідне програмне та математичне забезпечення), який містить мурашиний алгоритм кластерізації що дає змогу скоротити кількість станів без втрати якості розпізнавання інформації. Практичне значення. Практична значимість данного программного забезпечення полягае в тому,щоби допомогти людям з фізичними вадами, які могли втратити обидві руки чи мають проблеми із зором,які раніше використовували брайлевську печатку.Також практична значимість полягає в тому щоби скоротити час набирання тексту та автоматизувати цей процесс під час нотування конференцій/судових засідань.Забезпечити швидкий перенос із відео в текст. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції «SCIENCE AND PRACTICE, ACTUAL PROBLEMS, INNOVATIONS». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Абушек Д. А., Дорогий Я. Ю. МУРАШИНИЙ АЛГОРИТМ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ //SCIENCE AND PRACTICE, ACTUAL PROBLEMS, INNOVATIONS. – 09-12 листопада 2021р. Амстердам, Нідерланди. – Т. 8. – Р. 473.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для автоматичного пошуку технологічних рецептів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Карпа, Маркіян Володимирович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 112 аркушів, містить 30 ілюстрацій, 26 таблиць, 1 додаток. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему автоматичного пошуку рецептів на основі наявних інгредієнтів, яка є актуальною в багатьох сферах, серед яких слід навести наступні: кулінарія, медицина, будівництво, тощо. Виявлено потребу в удосконаленні процесу пошуку рецептів. Мета дослідження. Основною метою є покращити процес пошуку технологічних рецептів за допомогою експертної системи. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає архітектура пошукової системи. Предмет дослідження. Предметом дослідження є технології розробки пошукової системи, що включає в себе інтелектуальну експертну систему автоматичного прийняття рішень. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: проаналізувати існуючі рішення; охарактеризувати поняття «інгредієнт» та «рецепт»; спроектувати архітектуру пошукової системи; створити експертну систему прийняття рішень; реалізувати серверний та мобільний додатки; дослідити доцільність та ефективність створеної архітектури. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для пошуку технологічних рецептів на основі наявних інгредієнтів, що на відміну від аналогів використовує механізми штучного інтелекту, а саме: експертної системи прийняття рішень, для досягнення поставленої мети. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблена пошукова система рецептів на основі наявних інгредієнтів, яка включає в себе експертну систему прийняття рішень, мобільний і серверний додатки. Мобільний додаток надає можливість як звичайним користувачам так і спеціалістам певної галузі зручним чином проводити пошук необхідного рецепту. Серверний додаток реалізує API-інтерфейс, що використовується мобільним застосунком, а також може бути використаним іншими сторонніми сервісами. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Карпа М. В. Архітектурне рішення автоматизації пошуку технологічних рецептів/ М. В. Карпа, І. В. Баклан // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 23 листопада 2021р.Документ Відкритий доступ Програмне та математичне забезпечення аналізу ЕКГ на основі WORD2VEC моделі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Язенок, Михайло Сергійович; Олійник, Юрій ОлександровичМагістерська дисертація: 116 сторінок, 21 рисунок, 31 таблиця, 2 додатки, 31 джерело Актуальність теми. На сьогоднішній день перспективним напрямком розвитку програмного забезпечення є розробка алгоритмів із застосуванням методів машинного навчання. Дані методи надають змогу прогресувати точність рішень задач різних напрямків, де раніше неможливо було зробити хоч якісь висновки без наявності висококваліфікованого персоналу, не говорячи вже про те, що для досягання рішення деяких задач, навість при наявності найінтелектуальнішої групи дослідників, необхідно витратити значний проміжок часу. Однією із таких сфер є комплекс задач основаних на даних сигналу електрокардіограми з можливістю застосування NLP, тому дуже важливо мати відповідний набір програмних інструментів для розробки програмного забезпечення, які б забезпечили швидке та ефективне досягання результатів. Мета дослідження. Покращення можливостей бібліотек, призначених для розробки програмного забезпечення для аналізу ЕКГ сигналу із застосуванням методів NLP. Об’єкт дослідження. Аналіз сигналу електрокардіограми із застосуванням методів NLP. Предмет дослідження. Методи та засоби створення програмного забезпечення для рішення задач аналізу сигналу електрокардіограми з можливістю застосування методів обробки текстових даних. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше створено програмну бібліотеку аналізу сигналу ЕКГ методами NLP. Практичне значення отриманих результатів полягає у застосуванні розробленої бібліотеку для більш ефективної розробки програмного забезпечення та ведення досліджень сигналу електрокардіограми. Результати проведених досліджень лексичного представлення ЕКГ надають можливість розроблення нестандартних алгоритмів . Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація. Результати роботи доповідалися на «Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021)»: секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22-26 листопада 2021р. – С.53. Публікації. Наукові положення опубліковані в тезах наукової конференції «Перша Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021)». Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22-26 листопада 2021р. – С.53.Документ Відкритий доступ Метод та засіб створення програмного забезпечення формування робочої групи(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Ковинєв, Кирило Олексійович; Вітковська, Ірина ІванівнаАктуальність. Вперше розглядається структура робочої групи проекту як економічна складова, адже якість результату на пряму залежить від виконавців. Створення програмного забезпечення для вирішення проблеми формування робочої групи в залежності від розміру проекту та скорочення цього процесу є актуальною проблемою на сьогоднішній день. Мета дослідження: основна мета даної роботи полягає в покращенні процесу формування робочих груп шляхом дослідження математичних методів і моделей та розробки програмного засобу для вирішення проблеми формування робочої групи з урахуванням впливу структури групи на ефективність проекту. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання дослідження: ‒ аналіз проблеми формування робочої групи; ‒ аналіз існуючих рішень формування робочих груп та команд; ‒ аналіз та вдосконалення математичного забезпечення для побудови набору працівників робочої групи; ‒ вибір та обґрунтування необхідних програмних засобів для розробки програмного забезпечення розрахункової частини; ‒ розробка бібліотеки на основі методу оцінки вартості програмного забезпечення та веб-додатку. Об’єкт дослідження: робоча група, процеси її життєдіяльності. Предмет дослідження: програмне забезпечення для формування робочої групи проекту. Наукова новизна. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: ‒ проведений аналіз актуальності задачі вибору та формування підходу до створення групи проекту, існуючих моделей і методів для її вирішення; ‒ вперше використано у програмному забезпеченні моделі оцінки вартості ПЗ для вирішення проблеми формування робочої групи. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що запропоновані математичні методи доведені до практичної реалізації у рамках програмного забезпечення, для формування робочої групи. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалась на кафедрі інженерії програмного забезпечення Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» в рамках теми «Метод та засіб створення програмного забезпечення формування робочої групи». Апробація. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на конференції «Інженерія програмного забезпечення і передові технології». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в матеріалах першої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021).Документ Відкритий доступ Інструментальні засоби та методи розгортання програмно-визначеної інфраструктури(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Антоненко, Артем Андрійович; Жаріков, Едуард В'ячеславовичРозмір пояснювальної записки – 96 аркушів, містить 26 ілюстрацій, 23 таблиці, 5 додатків. Актуальність теми роботи обумовлена тим, що сучасні рішення для розгортання і налаштування ІТ-інфраструктури є комплексними та залежать від підприємства, відповідального за розгортання інфраструктури. Готові рішення є комплексними та потребують відповідної кваліфікації співробітників у підтримці та додаванні додаткових компонентів. Метою роботи є підвищення якості, швидкості та гнучкості розгортання, налаштування та відтворення програмно-визначеної ІТ-інфраструктури на основі концепції «Інфраструктура як код». Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання: − виконати огляд інструментів розгортання та конфігурування ІТ-інфраструктури; − проаналізувати підхід Iнфраструктура як код (англ. Infrastructure as a Code, IaC) до розгортання ІТ-інфраструктури; − розробити мову запитів предметно-орієнтованої мови (англ. Domain-specific language, DSL) для опису інфраструктури; − розробити інструмент розгортання ІТ-інфраструктури на основі оркестратору Kubernetes; − виконати тестування та перевірку роботи коду. Об'єктом дослідження є сервісно-орієнтована ІТ-інфраструктура підприємства. Предметом дослідження є технології і методи концепції IaC для розгортання, налаштування та відтворення програмно-визначеної ІТ-інфраструктури. Новизною магістерської роботи є спрощення Ansible DSL шляхом визначення переліку параметрів та створення модулю з типовими шаблонами сервісно визначеної інфраструктури та впровадження веб-інтерфейсу системного адміністратора, що дозволило спростити розгортання сервісної ІТ-Інфраструктури. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на конференції «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) в секції інформатики та програмної інженерії – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Антоненко А.А. Практичне використання ansiblе як інструменту реалізації підходу «інфраструктура як код/ А.А.Антоненко, Е.В. Жаріков // Матеріали Першої Всеукраїнської науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р. – 194 с.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення системи тестування знань з засобом моніторингу уваги особи, що тестується(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Антоненко, Вадим Васильович; Крамар, Юлія МихайлівнаРозмір пояснювальної записки – 111 аркушів, містить 15 ілюстрацій, 25 таблиць, 8 додатків. Актуальність теми. Розглянуто предметну область тестування знань. Використання програмних рішень для проведення перевірки знань дозволяє здійснювати її швидко та зручно. Проте оцінка результатів тестування не може бути обґрунтовано точною. Це пов’язано з недобросовісним проходженням тестування. Впровадження можливості відслідковувати та аналізувати погляд особи, що тестується дозволяє отримати додаткові параметри, які характеризують ступінь залученості користувача до проходження тестування. Мета дослідження. Проєктування та розробка структури програмного забезпечення, що поєднує та впроваджує систему відслідковування погляду користувача з системою тестування знань. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення системи тестування знань. Предмет дослідження: метод реалізації програмного забезпечення системи тестування знань з засобом моніторингу уваги особи, що тестується. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: ‒ аналіз існуючих рішень; ‒ проєктування програмного забезпечення системи тестування знань; ‒ розробка програмного забезпечення системи тестування знань; ‒ впровадження засобу моніторингу уваги особи, що тестується; ‒ тестування запропонованого рішення. Наукова новизна. Запропоновано структуру програмного забезпечення, яка поєднує на основі мікросервісного підходу системи тестування знань та засобу відслідковування погляду, з використанням камери персонального комп’ютера. Практичне значення. Реалізоване програмне забезпечення системи тестування знань з засобом відслідковування уваги особи, що тестується може бути успішно застосоване при перевірці знань та професійних навичок у дистанційній формі. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р. – С.69. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Антоненко В.В. Крамар Ю.М. Впровадження засобу моніторингу уваги для системи тестування знань: праці Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології».(Київ, 22-26 листопада 2021р.). Київ, 2021. С.69-72. 2) Антоненко В.В. Впровадження засобу моніторингу уваги для системи тестування знань: праці X Міжнародної науково-практичної конференції. Science foundations of modern science and practice.(Афіни, Греція, 23-26 листопада 2021р.). - Афіни, Греція, 2021. С.592-596.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення програмного забезпечення системи технічної підтримки користувачів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Петрова, Марина Євгеніївна; Новінський, Валерій ПетровичРозмір пояснювальної записки — 103 аркуші, містить 11 ілюстрацій, 27 таб-лиць, 6 додатків. Актуальність теми. Підприємства з великою чисельністю співробітників та користувачів потребують автоматизованих бізнес-процесів для роботи з інциден-тами. Для підвищення ефективності процесів та швидкості реагування на інциде-нти, необхідно удосконалити процес технічної підтримки на підприємствах. Мета проекту полягає в тому, щоб підвищити ефективність роботи підпри-ємства і зменшити навантаження на інженерів, відповідальних за технічну підтри-мку, шляхом удосконалення архітектури програмного забезпечення системи техні-чної підтримки користувачів. Задачі, які необхідно вирішити для досягнення описаної вище мети: - проаналізувати існуючі рішення; - спроектувати архітектуру системи; - розробити систему; - оцінити ефективність запропонованого рішення. Об’єкт дослідження — програмне забезпечення у області Service Desk. Предмет дослідження — удосконалення процесу класифікації заявок у сис-темах технічної підтримки користувачів. Наукова новизна даної роботи полягає в удосконаленні архітектурного рі-шення програмного забезпечення системи технічної підтримки користувачів з ме-тою підвищення ефективності етапу класифікації запитів. Практичне значення одержаних результатів. У результаті роботи над да-ним продуктом буде досягнуто вирішення проблеми надмірних заявок та питань, що надходять у службу технічної підтримки. Завдяки цьому — підвищено ефекти-вність роботи ліній технічної підтримки і, власне, підприємства. Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного універ-ситету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Ін-женерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в публікації: Пет-рова М. Є. Архітектурне рішення програмного забезпечення системи технічної під-тримки користувачів / Петрова М. Є. // Матеріали Першої Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного за-безпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021). Секція кафедри ін-форматики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р.Документ Відкритий доступ Програмна архітектура розподіленої системи управління обчислювальними задачами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Шаєхова, Ірина Фанусівна; Олійник, Юрій ОлександровичРозмір пояснювальної записки – 137 аркушів, містить 7 ілюстрацій, 32 таблиць, 3 додатки. Актуальність теми: розробка розподіленої системи планування задач є актуальною з точки зору застосування такої системи для планування запуску задач в корпоративних системах для зменшення навантаження і використання ресурсів на виконання масових розсилок, генерацію звітів, звірки фінансових даних і т. д. Мета дослідження: оптимізувати передачу інформації по задачам між дилером та агентами, забезпечити відмовостійкість системи, при цьому не ускладнивши розгортання і налаштування системи. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: дослідження особливостей архітектури і функціонування існуючих розподілених систем, порівняння моделей взаємодії компонентів розподіленої систем, дослідження особливостей застосування брокерів для маршрутизації повідомлень в розподілених системах, визначення критеріїв відмовостійкості для розподіленої системи управління задач, дослідження способів забезпечення відмовостійкості, дослідження механізму вибору лідера як одного з способів забезпечення відмовостійкості дилера, розробка методів надійної передачі даних між дилером та агентами, розробка програмного забезпечення розподіленої системи планування задач, проведення тестування ефективності роботи системи. Об’єкт дослідження: архітектура розподіленої системи планування задач. Предмет дослідження: швидкодія та ефективність методів передачі даних між дилером та агентами, забезпечення відмовостійкості дилера. Методи дослідження: дослідження, аналіз, експеримент. Наукова новизна полягає в оптимізації передачі даних в системі розподіленого планування задач за рахунок розумного підходу до вибору моделей взаємодії в системі, маршрутизації повідомлень та побудові відмовостійкої відповідно до визначених критеріїв архітектури. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що запропонований підхід можна застосовувати для планування задач в рамках корпоративних систем. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на XXII міжнародній конференції з математичного моделювання (м. Херсон, 13-17 вересня 2021) та на першій всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Shaiekhova I. F. Approach to Developing Architecture of a Heterogeneous Multicomputer Task Planning System [Електронний ресурс] / I. F. Shaiekhova, Y. O. Oliinyk // Applied Questions of Mathematical Modelling, 4(2.1). – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://doi.org/10.32782/KNTU2618-0340/2021.4.2.1.29; Шаєхова І. Ф. Забезпечення відмовостійкості в розподіленій системі управління задачами / Шаєхова І. Ф., Олійник Ю. О. // Перша Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р. – С.62.Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для перетворення 2D зображень в 3D моделі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Линник, Володимир Вікторович; Сирота, Олена ПетрівнаРозмір пояснювальної записки – 103 аркуші, містить 25 ілюстрацій, 36 таблиць, 7 додатків. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в галузі 3D моделювання для реконструкції зображень реального світу, показано основні особливості існуючих рішень проблеми реконструкції зображень, їх переваги та недоліки. Виявлено проблему в удосконаленні методів реконструкції зображень для отримання кращої якості утворених моделей, їх текстур, а також швидкості роботи алгоритмів для забезпечення можливості виконання реконструкцій в реальному часі. Метою цієї роботи є підвищення якості результуючої моделі об’єкту на основі нового алгоритму для перетворення 2D зображень в 3D моделі, прискорення алгоритму реконструкції 3D моделей на основі 2D зображень для забезпечення можливості відтворення в реальному часі з мінімальними втратами якості та покращення методів накладання текстур на 3D об’єкти для отримання кращої якості моделей та їх відповідність реальним об’єктам. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: - виконати аналіз основних методів перетворення 2D зображень в 3D моделі; - здійснити порівняльний аналіз зазначених методів; - розробити алгоритми перетворення 2D зображень в 3D моделі з високою швидкістю та якістю; - розробити алгоритми накладення текстур для моделей з високою якістю; - розробити програмне забезпечення, що реалізовуватиме розроблені алгоритми; - виконати аналіз результатів роботи створеного програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – програмне забезпечення, що використовується для побудови тривимірних об’єктів. Предмет дослідження – Моделі, алгоритми та методи для обробки зображень та відеопотоків. Методи дослідження, застосовані в даній роботі базуються на підходах комп’ютерного зору, комп’ютерної графіки та машинного навчання. Наукова новизна одержаних результатів: запропоновано новий алгоритм, що утворений як комбінації алгоритмів виконання перетворення 2D зображень в 3D моделі. В результаті, алгоритм дозволяє отримувати моделі без видимих візуальних дефектів, що мають високий рівень схожості з реальним об’єктом. Практичне значення одержаних результатів: розроблений алгоритм та програмне забезпечення з підтримкою високої якості моделей дозволяє швидко генерувати 3D моделі порівняно з задіянням 3D дизайнерів в разі виникнення необхідності в генерації великого обсягу 3D моделей. Розроблений алгоритм та програмне забезпечення з підтримкою генерації моделей з високою швидкістю уможливлює ряд задач, таких як: відеорепортажі, VR конференції та інші. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» згідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри інформатики та програмної інженерії. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Линник В.В. Практичне застосування методу генерації текстур об’єктів в розрізі задачі тривимірної реконструкції/ В.В.Линник, О.П. Сирота // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 22-26 листопада 2021 р.Документ Відкритий доступ Гібридний метод обробки зображень на конволюційних нейронних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Федоряка, Максим Григорович; Мажара, Ольга ОлександрівнаАктуальність теми дослідження. Сучасний стан та швидкий розвиток інформаційних технологій, зокрема штучного інтелекту, робить повсякденне життя людини більш зручним та оптимізованим. Однією із задач, які вдалося оптимізувати на персональних комп’ютерах та високопродуктивних системах, є покращення якості зображень, зокрема збільшення роздільної здатності. Можливість збільшити роздільну здатність зображення дає розвиток новим класам програмного забезпечення, які у свою чергу покращують досвід користувачів. Лише років тому обчислювальна потужність смартфонів зросла достатньо, щоб дозволити використання машинного навчання і на мобільних платформах. Разом з цим, розвиток під-процесорів для машинного навчання, якими комплектуються навіть бюджетні смартфони сьогодні, означає що зараз саме час інвестувати ресурси у розвиток штучного інтелекту і машинного навчання на мобільних платформах. Однак, наразі не запропоновано архітектурних рішень, що дозволяють використати створені нейромережеві методи на мобільних пристроях. Актуальною є задача розробки архітектур для вирішення задачі покращення роздільної здатності зображень на основі поєднання існуючих методів для використання на мобільних пристроях. Покращення роздільної здатності фотографій у мобільному додатку є першим кроком до розвитку більш комплексних технологій, таких як майбутній аналог DLSS для мобільних платформ, покращення якості відео та інші. Метою дослідження розробка архітектурного рішення для створення мобільного програмного застосунку з покращення роздільної здатності зображення з використанням гібридних підходів. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: - провести аналіз особливостей та існуючих рішень для проблеми покращення роздільної здатності зображення для персональних комп’ютерів; - провести аналіз фреймворків для роботи з машинним навчанням, що доступні на мобільних платформах; - запропонувати та реалізувати архітектуру для покращення роздільної здатності зображень на мобільних пристроях; - реалізувати програмне забезпечення, що використовує запропоновану архітектуру та демонструє її переваги та ефективність; - виконати аналіз результатів роботи створеного програмного забезпечення. Об’єктом дослідження є програмне забезпечення для обробки зображень. Предметом дослідження є алгоритм обробки зображень з гібридним підходом, що пристосований для використання на мобільному пристрої. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що запропоноване архітектурне рішення щодо створення системи покращення роздільної здатності зображень з використанням гібридного методу поєднання нейронних мереж та Unsharp Masking для використання на мобільних пристроях с операційною системою iOS. Реалізований метод є оптимізованим з точки зору швидкодії та використання ресурсів системою, при цьому вихідний результат має високу якість, особливо при збільшенні роздільної здатності у 2 або 3 рази. Практичне значення результатів полягає у тому, що розроблена архітектура може бути використана у великій кількості мобільних застосунків. Публікації. Федоряка М. Г. Гібридний метод обробки зображень на конволюційних нейронних мережах / М. Г. Федоряка, К. Ю. Мелкумян. // Друковане видання «Адаптивні Системи Автоматичного Управління». Міжвідомчий науково- технічний збірник. – 2021. – №38. – С. 72–76.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для забезпечення аналізу і моделювання сигналів від епідермічних сенсорів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Златокрилець, Микола Олександрович; Баклан, Ігор ВсеволодовичМагістерська дисертація: 97 с., 17 рис., 33 табл., 3 додатки, 34 джерела Актуальність теми. В наш час у медицині впроваджується велика кількість технологій, що дозволяють підвищувати точність встановлення діагнозів та збільшити ефективність лікування пацієнтів. Використання різноманітних датчиків у значній мірі полегшує роботу працівників медичної сфери, дозволяючи їм швидше ставити діагнози та краще слідкувати за перебігом хвороби. На сьогоднішній день немає системи, що спеціалізується на роботі з епідермічними датчиками, зборі даних з них з метою подальшого аналізу. Мета досліджень. Покращення способів збору і обробки інформації з епідермічних сенсорів для проведення діагностики пацієнтів. Для реалізації поставленої мети були сформовані наступні завдання: провести аналіз існуючих рішень для збору, обробки та аналізу даних, що надходять від епідермічних сенсорів; розробити архітектуру системи, яка дозволить підключати епідермічні датчити, збирати з них інформацію, виконувати її обробку та аналіз, а також візуалізувати отримані дані та формувати звіти; реалізувати розроблену архітектуру; провести дослідження ефективності запропонованих рішень. Об’єкт досліджень. Процеси програмного забезпечення обробки інформації з сенсорів. Предмет досліджень. Методи, засоби та технології обробки інформації з сенсорів. Наукова новизна отриманих результатів полягає: у розробці нової програмної системи для більш ефективного процесу підключення епідермічних сенсорів та аналізу інформації з них; у реалізації можливості симуляції даних з епідермічних сенсорів для виконання аналізу. Практичне значення отриманих результатів полягає у застосуванні розробленої системи для збору, обробки та аналізу даних, що надходять від епідермічних датчиків. Апробація. Результати роботи доповідались на «Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021)». Публікації. Наукові положення опубліковані в тезах наукової конференції «Перша Всеукраїнська науково-практична конференця молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021)».