Кафедра біоінформатики (КБ)
Постійне посилання на фонд
Припинила існування 01.07.2021 р.
Переглянути
Перегляд Кафедра біоінформатики (КБ) за Ключові слова "biogenic magnetic nanoparticles"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Біотехнологія вирощування петрушки кучерявої Petroselinum crispum на ґрунтах з магнітними наночастинками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Кушнір, Єлизавета Євгенівна; Горобець, Світлана ВасилівнаДипломна робота містить 94 сторінки, 32 таблиці, 19 рисунків, перелік посилань з 111 найменувань. Сьогодні існує багато даних про наявність біогенних магнітних наночастинок (БМН) у еукаріоті прокаріот. Проте роль БМН, які є джерелом власних градієнтних магнітних полів, у рослин майже не вивчалася. При цьому, враховуючи єдиний генетичний механізм біомінералізації, дослідження БМН у рослин, вплив магнетиту на швидкість росту, морфологію рослин та на накопичення різних метаболітів, таких як флавоноїди, є перспективним і актуальними та можедати нові уявлення про роль цих частинок у функціонуванні рослинного організму. Мета даного дослідження–виявлення методами порівняльної геноміки рослин класу дводольні, які є потенційними продуцентами БМН, та порівняти морфологічні характеристики петрушки кучерявої Petroselinum crispum при вирощуванні на контрольних ґрунтах та на ґрунтах з магнітними наночастинками, дослілити вплив магнетиту на швидкість проростання насіння Petroselinum crispum, а також виділити та дослідити кількісний вміст флавоноїдів в експериментально отриманих рослинах. Предмет дослідження: морфологічні особливості рослин петрушки кучерявої Petroselinum crispum в залежності від концентрації внесеного до ґрунту магнетиту; швидкість проростання насіння в залежності від концентрацій магнетиту; концентрація флавоноїдів в експериментально отриманих рослинах. Об’єкт дослідження: геноми і протеоми магнітотаксисних бактерій (МТБ) Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 і рослинних організмів класу дводольні; рослини та насіння петрушки кучерявої Petroselinum crispum, екстраговані розчини флавоноїдів. 6У роботі застосовано такі методи дослідження: методи порівняльної геноміки, методи морфологічного аналізу, метод екстракції флавоноїдів в 70% етанолі та метод спектрофотометрії. У роботі методами порівняльної геноміки було виявлено серед рослин класу дводольні потенційних продуцентів БМН. Проведено вирощування петрушки кучерявої Petroselinum crispumна контрольних та збагачених магнетитом ґрунтах та порівняно морфологію експериментально отриманих рослин. Досліджено вплив магнетиту на швидкість пророщування насіння Petroselinum crispum. Виділено та досліджено кількісний вміст флавоноїдівв рослинах петрушки кучерявої вирощених на контрольних ґрунтах та на ґрунтах з додаванням різних концентрацій магнетиту.Документ Відкритий доступ Біотехнологія отримання магнітокерованого біосорбенту з активного мулу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Пономаренко, Дарина Сергіївна; Горобець, Світлана ВасилівнаМагістерська дисертація: 84 сторінки, 2 рисунки, 37 таблиць, 81 джерела. Біосорбція є одним з універсальних методів очистки води від іонів важких металів, що є економічно вигідною та екологічною альтернативою іншим промисловим методам. Однією з переваг даного методу є можливість застосування низьковартісних сорбентів, таких, як відходи біосами. Тому актуальним є пошук дешевого та простого для вилучення біологічного сорбенту, яким може стати активний мул водоочисних споруд. Метою роботи є визначення оптимального режиму отримання магнітокерованої фракції активного мулу для виготовлення магнітокерованого сорбенту на його основі. Об’єкти дослідження: геноми і протеоми мікроорганізмів активного мулу, присутніх в зразку, геном магнітотаксисної бактерії (МТБ) Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1, біомаса активного мулу «Чернігівводоканалу», високоградієнтна магнітна сепарація, високоградієнтні феромагнітні насадки. Предмети дослідження: ефективність вилучення магнітокерованої фракції активного мулу методом високоградієнтної магнітної сепарації. В роботі використано такі методи дослідження: біоінформатичний, метод високоградієнтної магнітної сепарації. В ході дослідження було показано, що мікроорганізми в складі активного мулу є потенційними продуцентами БМН; визначено, що найбільш ефективним для вилучення магнітокерованої фази активного мулу є режим швидкості 1,5 мл/хв та феромагнітна насадка у вигляді сітки – ефективність склала близько 20%.Документ Відкритий доступ Біотехнологія створення системи адресної доставки лікарських засобів на основі бактерій Escherichia coli Nissle 1917 для терапії раку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Міленко, Юлія Вікторівна; Горобець, Світлана ВасилівнаМагістерська дисертація містить 110 сторінок, 34 таблиці, 21 рисунок, перелік посилань з 76 найменувань. Мета даного дослідження – створити систему адресної доставки лікарських засобів для терапії раку на основі пробіотичної бактерії – продуцента БМН Escherichia coli Nissle 1917. Об’єкт дослідження – магнітні властивості бактерій-продуцентів БМН Escherichia coli Nissle 1917 та їх практичне застосування для адресної доставки протиракових лікарських засобів. Предмет дослідження – процес біомінералізації біогенних магнітних наночастинок (БМН) у Escherichia coli Nissle 1917 та можливість посилення магнітних властивостей E. coli Nissle 1917, як продуцента БМН, за допомогою використання хелату заліза та магнітного поля, застосування цього штаму для створення магніточутливої системи адресної доставки лікарських засобів для терапії раку. Методи дослідження: біоінформаційний аналіз, атомно-силова та магнітно-силова мікроскопія, аналіз із застосуванням системи двох постійних магнітів, аналіз та візуалізація даних у програмі «Gwyddion». У роботі було проведено біоінформаційний аналіз протеомів бактерій, що накопичуються у пухлинах, на предмет здатності до утворення БМН. Визначено продуцентів БМН серед пробіотичних бактерій і досліджено накопичення БМН у штаму E.coli Nissle 1917 методами атомно-силової та магнітно-силової мікроскопії. Досліджено вплив хелату заліза та магнітного поля на процеси біомінералізації та росту у E.coli Nissle 1917. Синтезовано ліпосоми та прикріплено їх до бактеріальних клітин у якості мікроконтейнерів для лікарських засобів.Документ Відкритий доступ Біотехнології на основі магнітомічення мікроорганізмів(2017) Чиж, Юлія Миколаївна; Горобець, Світлана Василівна; Кафедра біоінформатики; Факультет біотехнології і біотехніки; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Відкритий доступ Біотехнології на основі магнітомічення мікроорганізмів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017) Чиж, Юлія Миколаївна; Кафедра біоінформатики; Факультет біотехнології і біотехніки; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Відкритий доступ Біотехнології штучного магнітомічення та природне магнітомічення клітин тварин на прикладі Danio rerio(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-05) Лебединська, Юлія Вадимівна; Горобець, Світлана ВасилівнаДипломна робота містить 117 сторінок, 26 таблиць, 41 рисунок, перелік посилань з 47 найменувань. Можливість синтезувати біогенні магнітні наночастинки (БМН) доведена для представників прокаріотів, архей та еукаріотів, в тому числі і тварин. Штучно введені магнітні наночастинки (НЧ) в організмі тварин накопичуються в мозку, серці, печінці, нирках, легенях тощо. Мета даної роботи – дослідження штучного магнітомічення та природного магнітомічення клітин тварин на прикладі Danio rerio. Предмет дослідження: закономірності природного та штучного магнітомічення клітин тварин на прикладі Danio rerio. Об’єкт дослідження: геноми і протеоми магнітотаксисних бактерій (МТБ) Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1; геноми і протеоми рибки Danio rerio; органи рибок Danio rerio. У роботі застосовано такі методи дослідження: методи порівняльної геноміки, метод виявлення заліза у формі окисних сполук – реакція Перлса, метод дослідження магнітофоретичної рухливості, метод отримання магнітних наночастинок, методи статистичного аналізу. У роботі методами порівняльної геноміки було встановлено можливість синтезу Danio rerio БМН. Вперше показано, що накопичення штучних магнітних наночастинок в органах Danio rerio відбувається в тих органах, в яких доведена наявність біогенних магнітних наночастинок, в мозку, серці, печінці та нирках. Показано, що магнітофоретична рухливість кластерів магнітних наночастинок в клітинах мозку, серця, печінки та нирок корелює із кількістю введених штучних магнітних наночастинок.Документ Відкритий доступ Вплив наночастинок магнетиту на синтез хітину в печериці Agaricus bisporus(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Євжик, Любов Андріївна; Горобець, Світлана ВасилівнаМагістерська дисертація: 93 сторінки, 11 рисунків, 30 таблиць, 90 джерел. Хітин і хітозан – це природні біополімери, що містяться в оболонці ракоподібних, екзоскелетах комах і молюсків, а також в клітинних стінках грибів. Ці біополімери мають універсальне застосування в різних областях, таких як медицина, харчова промисловість і сільське господарство завдяки їх біосумісності, біодеградації та нетоксичності. Тому актуальним є пошук дешевої та доступної сировини для ефективної екстракції хітину. Метою роботи є отримання хітину з гриба печериці А. bisporus, вирощеної на субстраті без додавання магнітної рідини та на збагаченому магнетитом субстраті для дослідження різниці в кількості вмісту полісахариду. Об’єкт дослідження: геноми і протеоми грибів (відділів аско- та базидіоміцети), геном магнітотаксисної бактерії Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1, печериця А. bisporus, екстрагований хітин. Предмет дослідження: зміна характеристик БМН у зразках гриба печериці А. bisporus в залежності від концентрації внесеної до субстрату МР; зміна кількості магнітокерованої фази в печериці в залежності від концентрації внесеної до субстрату МР; зміна кількості хітину у зразках печериці А. bisporus в залежності від концентрації внесеної до субстрату магнітної рідини. У роботі використано такі методи дослідження: біоінформатичний, метод екстракції хітину, атомно-силова та магнітна силова мікроскопія, метод високоградієнтної магнітної сепарації. У ході досліджень було показано, що: гриби відділів аскоміцети, є потенційними продуцентами БМН; кількість магнітокерованої фази на основі гриба печериці А. bisporus, вирощеної на збагаченому магнітною рідиною субстраті, зростає на 37% в порівнянні з контролем; відсоток хітину вилученого з біомаси печериці А. bisporus, вирощеної на збагаченому магнетитом субстраті, зростає в 3 рази, порівняно з контролем.Документ Відкритий доступ Екстракція хітину з гриба гливи звичайної Pleurotus ostreatus при вирощуванні на субстратах з магнітними наночастинками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Радіонов, Олег Анатолійович; Горобець, Світлана ВасилівнаМагістерська дисертація: 86 с., 24 табл., 10 рис., 39 джерел. Збільшений в останні роки інтерес до хітину можна пояснити наступними причинами. Виявилося, що хітин надає клітинній стінці грибів особливі і дуже важливі властивості, а синтез цього полімеру є одним з контрольних механізмів, що визначають напрямок морфогенезу у грибів. Тому є актуальними дослідження, присвячені розробці способів отримання хітину з грибів, так як в даний час панцири крабів стали дефіцитною сировиною. Мета даної роботи – провести екстракцію хітин-глюканового комплексу грибів Pleurotus ostreatus, вирощених на субстратах з додаванням магнітної рідини різної концентрації. Об’єктом дослідження є біомаса гриба Pleurotus ostreatus, вирощеного на субстраті з додаванням магнітної рідини різної концентрації. Предметом дослідження є зміна кількості хітину в біомасі гриба Pleurotus ostreatus в залежності від концентрації магнітної рідини внесеної до субстрату. У роботі використано такі методи дослідження: морфологічний, фізико-хімічні, біоінформаційні. У ході досліджень було показано, що відсоток, екстрагованого з біомаси грибів гливи звичайної Pleurotus ostreatus, вирощеної на субстраті з додаванням магнітної рідини, збільшується майже втричі, порівняно з контрольним зразком.