Advanced Linguistics, № 4

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/49248

Переглянути

Перегляд Advanced Linguistics, № 4 за Ключові слова "81’4 (811.111+161.2)"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Вербалізація комунікативної стратегії провокації у процесі інтерв’ю
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Волощук, Ірина; Рибалка, Вікторія
    Стаття присвячена дослідженню стратегії провокації в процесі діалогічної інтеракції в газетних інтерв’ю. В статті розглянуто комунікативну стратегію провокації як сукупність мовленнєвих дій, спрямованних на вирішення комунікативної мети адресанта. Узагальнено найбільш поширені в сучасній лінгвістиці наукові підходи до розуміння комунікативних стратегій, а також уточнено прагмасемантичні особливості провокації, її специфіка, а також мовні та мовленнєві засоби її реалізації. Розглянуто діалогічну єдність, яка уможливлює зв`язність і послідовність мовленнєвих дій в процесі мовленнєвого акту. Діалогічна єдність – це сукупність мовних і мовленнєвих засобів, що використовуються для реалізації адресатом певної комунікативної мети: оцінювання подій, вираження емоцій, або спонукання до дії. Також це – комплекс тактик, ретельний підбір яких забезпечує успіх комунікації в процесі інтерв`ю, керуючи не тільки актом спілкування, а й іноді думкою свого співрозмовника. Розкрито поняття провокації, як свідомо сконструйований, переважно контрольований мовленнєвий акт діалогічної інтеракції адресанта та адресанта. Також в статті наведено приклади тактики хеджування як уникнення прямої відповіді. Виявлено, що для більшості тактик в стратегії провокації характерна персуація, тобто намагання будь-кого переконати, нав’язати певну точку зору. Розглянуто декілька типів комунікативних тактик, які реалізують стратегію провокації: «пряме звинувачення», «непряме звинувачення», «висловлювання недовіри», «іронія». Кожна з тактик має на меті спровокувати певну реакцію у респондента. З’ясовано, що стратегія провокації простежується тільки в діалогічній єдності, яка зв’язує послідовність мовленнєвих дій в конкретній комунікативній ситуації.