Advanced Linguistics, № 4
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Advanced Linguistics, № 4 за Назва
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Comparison of automatic systems of terms’ extraction(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Havrylenko, ValeriiaNowadays the processes of translation become more unified, and translators depend not only on their knowledge and sense of language, but also on various software, which facilitate the process of translation. The following article is devoted to one branch of such software, the systems of automatic extraction, which are an essential part in the process of lexicographic sources development of translation of text, which include a variety of terms. Consequently, the necessity to choose among the variety of different programs arose and the results of this research i.e. the comparison of functions of different programs, are described in our article. Several criteria, by which the quality of terms extraction can be measured, have been compared, e.g., the speed of extraction, the “purity” of the output list of terms, whether the extracted lexical material corresponded to the requirements to terms, the quality of irrelevant choices, extracted by automatic extraction systems, and the factors, influencing this quality, etc. The advantages and disadvantages of cloud and desktop services have been investigated and compared. It was noted that the main difficulty is that programs still are not able to distinguish between word forms, thus the texts that undergo the extraction process, require auxiliary procedures such as POS-marking, lemmatization and tokenization. The other obstacle was the inability of certain programs to distinguish between compound terms and simple word combinations. The key points of the research may be used in the course of translation studies, in researches devoted to “smart” or electronic lexicography and by translators in general as they may use these systems of terms extraction during the process of translation for the purpose of forming or unifying the required glossary.Документ Відкритий доступ Conversion phenomenon of the English language: its distinctive characteristics and translation into Ukrainian(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Bondarenko, Tetiana; Miroshnychenko, ОlenaThis article focuses on the investigation of such linguistic phenomenon as conversion, namely its characteristic features in the system of English parts of speech and its translation into Ukrainian. Understanding the conversion forming mechanisms can significantly expand the wordstock of the English language. It is stated that there are several approaches to understanding this phenomenon, which are more likely to complement, but not contradict each other. It was determined that conversion refers to the main highly-productive types of word-formation. The article illustrates the main characteristics of conversion that distinguish this unique phenomenon among other types of word-formation and define the main reasons why it is so widespread in the English language. The research also presents analysis of this unique phenomenon in the system of English notional and functional parts of speech. In addition, the peculiarities of the translating the various semantic models of conversion from English into Ukrainian are properly investigated. For a better understanding, a great number of appropriate examples are given. At the same time, special attention is paid to the possible translation difficulties caused by striking differences in the English and Ukrainian languages. The investigation determines the ways of overcoming these difficulties. Moreover, the paper presents analysis of the conversion combinability with other types of word formation and interesting cases of converted phrases, sentences or their parts. The research encourages the idea of further investigation of conversion phenomenon. The results of this study can assist any translator in adequacy from English into Ukrainian.Документ Відкритий доступ Intercultural communication competence in specialized languages and contexts: research prospects and possibilities(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Miguel Ángel Candel-MoraRecent advances in communication technologies, globalization, internet 2.0, mobile communication and social networks, among many other factors, have led to a growth of possibilities of communication between people of different languages and cultures never seen before in the history of the world. However, recent language research highlights the fact that knowledge of the language alone does not guarantee successful communication in international contexts: cultural diversity, intercultural communication competence, cultural intelligence, intercultural sensitivity and intercultural awareness place an emphasis on the intercultural dimension of foreign language education. It is stated that foreign language training in professional settings needs to be customized according to the academic context, social demands and professional profiles of individuals. Existing intercultural communication competence assessment instruments seem to focus on generic needs of learners, based on a generic learning context, and measure the individual’s ability to communicate in a foreign language across cultural boundaries, but at the same time, seem to pay attention to the variable of a specialized context biased by cultural constrains. It seems that universal intercultural communication competence assessment models are failing to meet actual requirements and training efforts are not aligned with teaching objectives. Upon identifying the basic dimensions of intercultural communication such as knowledge, attitude and behaviour, this study proposes a revision of different specialized communication settings and intercultural communication competence instruments from the perspective of professional communication and then review existing research lines to, finally, propose research opportunities from the point of view of specialized languages and contexts.Документ Відкритий доступ Queries structuring for solving grammar and lexical semantic problems by means of corpus tools(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Fokin, SerhiiIn spite of the rapid development of textual corpora along with that of the tools of processing them, many potential users are not fully aware of their utility for solving a wide range of text formulating problems. Beyond a quite straightforward strategy such as usage of asterisks and checking out collocations, the modern corpus tools are characterised by a high potential in solving also a wide range of semantic issues regarding grammar and vocabulary. Knowing the usage of search masks, part-of-speech, morphological and semantic tags are of great help in formulating pertinent queries. Although the semantic tagging in actual corpora is quite rare, it is a very promising feature; its application is still hindered by polysemy of semantic tags. Before being “translated” into a formal query language, a logical solution should be found on the basis of formal properties of linguistic signs by applying analysis of distributional (colligational and collocational) potentiality, substitution, calque, and morphological analysis. Substitution allows to extrapolate properties from one unit to another within the same semantic group; distribution offers the possibility to unveil several semantic components in the context, and, vice versa, to find out an expected lexeme by its hypothetical surrounding; calque is a powerful tool within the trial and error strategy for finding potential equivalents; analysis of frequency is helpful at the stage of results’ interpretation and evaluation of their reliability. Combination of these methods allows users to solve orthographic, punctuation, morphological, syntactic and lexical problems arising either in monolingual communication, translation or perform data mining.Документ Відкритий доступ Secondary designations of nationalities in modern Ukrainian as one of the signs of national identity and a manifestation of ethnocentrism(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Kuznietsova, AnastasiiaThe purpose of this article is to investigate secondary designations of nationalities of a pejorative type in modern Ukrainian, using material from fiction, scientific sources and lexical dictionaries. On the basis of the collected material, we analyzed these designations as one of the aspects of the national identity shaping, as well as the negative side of this phenomenon – ethnocentrism. The analysis revealed extralinguistics and linguistic factors that influenced the formation of the Ukrainian vocabulary of this segment – history, culture and cultural-linguistic interaction within different ethnic groups in Ukraine and abroad. The studied designations are identified, and classified within the aspect of ethnic and national identity in a way suitable for the understanding of a non-Ukraian speaking reader. The study also shows how these designations specific to the Ukrainian people having, for the most part, folk origins, can acquire individual traits in the creative laboratory of a writer, undergo an individual transformation, and reflect the personal position of an artist in his art.Документ Відкритий доступ Sur les relations sémiotiques entre les surnoms et les noms propres(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Popovych, MykhailoRésumé. Nonobstant le fait que les noms propres ont été distingués des noms communs il y a déjà plus de deux mille ans, ils n’ont pas encore révélé leur vraie nature linguistique, dont l’essentiel se résume à la question de sens – est-il inhérent aux noms propres ou non. La difficulté de l'interprétation de cette question d’une manière explicite est dûe à la diversité lexico-sémantique de différentes sous-catégories de noms propres, présentant chacune certaines particularités dans l'expression de ses valeurs nominatives. Un grand intérêt présente en ce sens la nature linguistique des surnoms. Par conséquent, le sujet de recherche dans cette contribution est le surnom comme une composante ethno-culturelle importante de l’activité linguistique de nombreuses communautés linguistiques et culturelles, y compris les francophones. Cet article a pour but de caractériser le statut linguistique des surnoms et de montrer qu’il se distingue notablement du statut d’autres types de noms propres. En premier lieu, nous passerons rapidement en revue les principaux problèmes soulevés par l’étude des noms propres. En second lieu, notre attention sera portée sur la description de la structure sémiotique des surnoms et de leurs principales caractéristiques sémantico-morphologiques. L’actualité scientifique de la présente étude consiste en ce que les surnoms sont analysés dans l’optique de la théorie du signe linguistique, avec un accent particulier sur la description de leur nature sémiotique au plan comparatif avec les anthroponymes et les toponymes. Le matériel linguistique sur lequel se base la recherche est tiré de sources françaises en ligne et d’œuvres authentiques d’auteurs français sur le sujet. L'analyse a conduit à la conclusion logique qu’en termes linguistiques, les surnoms sont plus proches de la classe de noms communs que de noms propres. Ils se rapprochent plus des appellatifs du fait de l’identité de leur structure sémiotique, qui est ternaire et se compose d’un signifiant, d’un signifié et d’un référent.Документ Відкритий доступ Вербалізація комунікативної стратегії провокації у процесі інтерв’ю(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Волощук, Ірина; Рибалка, ВікторіяСтаття присвячена дослідженню стратегії провокації в процесі діалогічної інтеракції в газетних інтерв’ю. В статті розглянуто комунікативну стратегію провокації як сукупність мовленнєвих дій, спрямованних на вирішення комунікативної мети адресанта. Узагальнено найбільш поширені в сучасній лінгвістиці наукові підходи до розуміння комунікативних стратегій, а також уточнено прагмасемантичні особливості провокації, її специфіка, а також мовні та мовленнєві засоби її реалізації. Розглянуто діалогічну єдність, яка уможливлює зв`язність і послідовність мовленнєвих дій в процесі мовленнєвого акту. Діалогічна єдність – це сукупність мовних і мовленнєвих засобів, що використовуються для реалізації адресатом певної комунікативної мети: оцінювання подій, вираження емоцій, або спонукання до дії. Також це – комплекс тактик, ретельний підбір яких забезпечує успіх комунікації в процесі інтерв`ю, керуючи не тільки актом спілкування, а й іноді думкою свого співрозмовника. Розкрито поняття провокації, як свідомо сконструйований, переважно контрольований мовленнєвий акт діалогічної інтеракції адресанта та адресанта. Також в статті наведено приклади тактики хеджування як уникнення прямої відповіді. Виявлено, що для більшості тактик в стратегії провокації характерна персуація, тобто намагання будь-кого переконати, нав’язати певну точку зору. Розглянуто декілька типів комунікативних тактик, які реалізують стратегію провокації: «пряме звинувачення», «непряме звинувачення», «висловлювання недовіри», «іронія». Кожна з тактик має на меті спровокувати певну реакцію у респондента. З’ясовано, що стратегія провокації простежується тільки в діалогічній єдності, яка зв’язує послідовність мовленнєвих дій в конкретній комунікативній ситуації.Документ Відкритий доступ Метод лексико-семантичного поля у дослідженні гендерної термінології(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Коломієць, Світлана; Клімова, ОльгаТенденції розвитку сучасного суспільства зумовлюють актуальність гендерної проблематики, в тому числі досліджень гендерної термінології, що позначає фундаментальні і нові поняття соціальної діяльності людського суспільства. Мета статті полягає в детальному компонентному аналізі гендерних термінів на матеріалі англомовних статей, монографій і публікацій з гендерних досліджень. У роботі застосовано методи узагальнення, систематизації та класифікації мовного матеріалу із застосуванням прийомів компонентного аналізу для вивчення змісту термінів і розподілу їх в лексико-семантичних полях. Розглянуто головні здобутки гендерних досліджень, серед яких: уведення фактору відмінності статі в традиційному соціальному, в тому числі соціально-стратифікаційному контексті; повернення жіночих імен соціальному знанню – історії, філософії, лінгвістиці, літературознавстві, психології; визнання того факту, що соціальне знання, яке раніше вважалося «повним» і «універсальним» для всіх незалежно від статі, таким не є, оскільки традиційні теорії пізнання применшували значення досвіду жінки для різних областей знання; виокремлення соціокультурних характеристик чоловіків і жінок. Схарактеризовано лексико-семантичні особливості гендерної термінології, висвітлено переваги польового методу, проаналізовано системні відносини між мовними одиницями. Виділено такі поля: “gender stereotypes”, “human rights”, “gender identity” та “women's self-identification”, та наведено структурні елементи для кожного поля, включно з ядром, центром і периферією. Виявлено тенденцію розмиття чітких меж переходу від ядра до периферії. Встановлено еквівалентні, ієрархічні і асоціативні зв’язки, властиві гендерним термінам.Документ Відкритий доступ Морфологічні відхилення у мовленні носіїв північно-східного діалекту Англії у період 1960-1990 років(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Колісник, Марина ПавлівнаДокумент Відкритий доступ Мікрокомпоненти прагматичного значення слова в діловому тексті(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Борковська, ІннаСтаття присвячена дослідженню прагматичного значення та його інтерпретації у ділових документах. Розглядаються питання, безпосередньо пов'язані з прагматичною інтерпретацією лексики в діловому стилі і особливості взаємодії семантичного та прагматичного значення мовних одиниць. Презентується значення слова як трьохкомпонентна структура, що включає: понятійну, емоційно-оцінну (конотація) і прагматичну частину. Конотація трактується як додаткова інформація про відношення мовця до предмету і оточуючої дійсності і визнається її роль у формуванні експресивного забарвлення мови. Розкриваються властивості прагматичного значення слова: периферійність засобів вираження прагматичної інформації, розподілення прагматичного значення у декількох одиницях висловлювання і переплетіння прагматичної і семантичної інформації. Проаналізовано чотири мікрокомпоненти, що входять до прагматичного значення: рефлексивний; оцінний, емотивний і стилістичний. Доведено вирішальну роль у взаєморозумінні загального набору пресупозицій у адресата і адресанта і здатності їх до рефлексії. Відзначено, що в оцінний мікрокомпонент входить не тільки власне оцінка адресанта, але і співвіднесеність вживання слова з відповідним функціональним стилем. Визначено найчастотніші типи емоцій у ділових документах – впевненість та схвалення. Проаналізовано стилістичний мікрокомпонент і засвідчено вживання лексикону, маркованого конотаціями високого стилю, стійких словосполучень, які чітко закріплені виключно за письмовою діловою сферою комунікації і конотаціями термінологічної лексики.Документ Відкритий доступ Питання співвідношення когнітивного та конотативного компонентів у фразеологічному значенні(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Гладка, ВалентинаУ статті представлено результати дослідження специфіки фразеологічного значення, зокрема співвідношення предметно-логічного (або когнітивного) та конотативного компонентів у його структурі, а також наповненості останнього. Доцільність виокремлення особливого, відмінного від лексичного, значення у фразеологізмах, яка віддавна є однією із центральних проблем лінгвістичних студій, вирізняє їх від слів, змінних словосполучень і речень нефразеологічного характеру. Для реалізації поставленої мети використано комплекс традиційних і новітніх методик фразеологічного опису та аналізу, які дозволили виявити характер взаємодії фразеологічних компонентів, мотиваційні основи формування фразеологічного значення а також образи, які лежать в його основі. Виходячи із доробок сучасної лінгвістики, які постулюють «блочну організацію» семантики мовних одиниць, автор поєднує денотат і сигніфікат фразеологічного значення в один макрокомпонент – когнітивний, або денотативносигніфікативний, який охоплює формальну й змістову частину значення. Щодо конотативного компонента, то в семантиці фразеологізмів він зливається з предметно-логічною інформацією, оскільки процес номінації та сприйняття навколишньої дійсності за допомогою цих одиниць має емоційно-інтелектуальну природу. В структурі конотативного компонента фразеологічних одиниць автор виокремлює чотири взаємоповʼязані та взаємовизначальні складники: емоційний, експресивний, оцінний та культурний. Завдяки такій багатокомпонентній структурі значення фразеологізми постають як полілексичні номінативно-характеризувальні знаки, внутрішня форма яких зберігає колективний досвід чуттєвого сприйняття обʼєктів дійсності з різним ступенем виразності, систему світоглядних позицій, естетичних оцінок, норми мовленнєвої та позамовної поведінки мовного колективу.