Гіротехнології, навігація і керування рухомими об'єктами – 2023
Постійне посилання на фонд
Даний збірник містить матеріали секційних доповідей, які були представлені на науково-технічній конференції студентів та молодих вчених «Гіротехнології, навігація і керування рухомими об'єктами – 2023», що проводилась 6 та 7 червня 2023 р. в м. Києві.
Відповідальний редактор: Збруцький О. В.
Упорядники: Колесник В. О., Осокін В. С., Піщела П. О.
Переглянути
Перегляд Гіротехнології, навігація і керування рухомими об'єктами – 2023 за Ключові слова "681.52"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Підвищення точності твердотільного вібраційного гіроскопа шляхом повороту стоячої хвилі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Пономаренко, Сергій Олексійович; Піщела, Павло ОлександровичНа сьогодні інерціальні навігаційні системи (ІНС) отримали надзвичайно широкого застосування в авіації, космічній техніці, автомобілях, морських системах у робототехніці та ін. і продовжують удосконалюватись. Удосконалення проводиться за двома основними напрямками: розвиток апаратної частини – інерціальних датчиків (акселерометрів і гіроскопів) і електронних компонентів, а також удосконалення алгоритмів роботи ІНС. В теперішній час широкого застосування набули гіроскопічні прилади волоконно-оптичного типу, як вимірювачі кутової швидкості (кута) та твердотільні вібраційні гіроскопи (ТВГ). Датчиками гіршої точності, але дуже привабливими за ціною та габаритними розмірами є датчики побудовані за МЕМС (MEMS – micro-electro-mechanical system) технологією. Принципи дії ТВГ та МЕМС гіроскопів є схожими, оскільки принцип вимірювання кутової швидкості через силу Коріоліса здійснюється шляхом повороту (зсуву) вібруючого чутливого елементу (ЧЕ).Документ Відкритий доступ Система керування посадкою квадрокоптера на основі системи технічного зору(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Бобков, Юрій Володимирович; Охримович, Марія ЯрославівнаПосадка будь якого літального апарату є однією з найвідповідальніших і складних операцій. У випадку безпілотних літальних апаратів, зокрема квадрокоптерів, найбільша кількість пошкоджень виникає саме при приземленні на тверду поверхню. В найбільш поширеному варіанті посадка квадракоптера здійснюється за допомогою ручного керування оператором у межах його візуального контролю. У випадку, коли посадка здійснюється за межами візуального контролю оператора, вирішення задачі досягається за рахунок спостереження оточуючого середовища і визначення місця посадка за допомогою відеокамери, зображення з якої контролюється оператором. В обох варіантах принципових проблем не виникає і все залежить від досвіду оператора. В той же час розробка автоматичної системи керування посадкою квадрокоптера є актуальною задачею.Документ Відкритий доступ Система технічного зору для керування рухом квадрокоптера(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Бобков, Юрій Володимирович; Савенко, Лариса ОлександрівнаВ останні роки безпілотні літальні апарати (БПЛА) набули широкого використання як у цивільній, так і в військовій сферах. Основу навігаційних систем БПЛА складають приймачі глобальних систем супутникової навігації (ГССН), комплексовані з блоком інерціальних датчиків просторової орієнтації. Проте інерціальні навігаційні системи мають недолік у вигляді зростання похибки визначення координат з часом, а сигнал ГССН може бути недоступним у певній місцевості. Один із можливих підходів до вирішення цих проблем полягає у використанні систем технічного зору (СТЗ). При русі квадрокоптера за СТЗ можливе використання еталонних фотографій [1], навігаційних орієнтирів [2], стереоефекту для польоту за рельєфом [3] та алгоритму SLAM [4] (англ. «Simultaneous localization and mapping» – одночасна локалізація і картографування). Недоліками використання еталонних фотографій є потреба в дуже великому об’ємі інформації для їх зберігання у бортовій системі, а також значних обчислювальних ресурсів для порівняння еталонних фотографій та отриманих зображень у режимі реальному часі.