Кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій (ЛТФТТ)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій (ЛТФТТ) за Ключові слова "621"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Дослідження впливу магнітного поля на поперечне розподілення порошку при реалізації технології селективного лазерного сплавлення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Антонець, Вадим Петрович; Кондрашев, ПавлоУ даній роботі досліджено вплив статичного магнітного поля на мікроструктуру та механічну поведінку сплаву AlSi10Mg. Наші результати показують, що застосоване магнітне поле призводить до збільшення відносної щільності та зменшення інтервалу між дендритами в обробленому матеріалі. Крім того, зі збільшенням напруженості магнітного поля частка зерен зі стовпчастою морфологією зменшується, а частка рівновісних зерен збільшується . Як наслідок, сплави AlSi10Mg, виготовлені за допомогою селективного лазерного плавлення (SLM) із накладеним магнітним полем, показали як високу межу міцності на розриві пластичністю, які перевершують сплави AlSi10Mg при ідентичних параметрах процесу без магнітного поля. Крім того, було проаналізовано та чисельно змодельовано вплив статичного магнітного поля на масштаб ванни розплаву та пористої зони. Наші результати показують, що зменшення щільності пор може бути пов’язане з магнітним демпфуванням конвекції, а об’ємна сила, що діє на дендрит, досягає 10 5 Н/м 3 , чого достатньо для руйнування стовпчастих зерен і зменшення відстані між дендритами. Це дослідження дає нове розуміння потенціалу використання накладеного магнітного поля під час обробки SLM і пов’язаних переваг з точки зору продуктивності матеріалів.Документ Відкритий доступ Лазерне модифікування абразивного інструменту нанопорошками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Огороднік, Віктор Віталійович; Гончарук, ОлексійІнтегрована технологія виготовлення абразивних композитів інструментального призначення із НТМ розроблена на основі аналізу відомих підходів і результатів досліджень створення функціональних композитів інструментального призначення з використанням концентрованих джерел енергії; вивчення особливостей та умов роботи інструментальних композитів, які суттєво розрізняються за своїми фізико-механічними властивостями; визначення особливостей та умов роботи інструментальних композитів із НТМ при механічній обробці полімерних композиційних матеріалів і інструментальних сталей та визначенні вимог до їх складу та фізико-механічних та теплофізичних властивостей у залежності від оброблювальних матеріалів; розробці та виготовленні експериментальних технологічних пристроїв та оснастки, які дозволили реалізувати процес спікання інструментальних композитів за схемою радіального і осьового способів лазерного термодеформаційного спікання композитів із НТМ. Досліджено головні зв’язки між технологічними параметрами комбінованого спікання, властивостями складових абразивних композитів і їх фізико-механічними характеристиками, геометричними та якісними параметрами робочих елементів інструментів із НТМ, визначені оптимальні режими та умови спікання. Виготовлені експериментальні зразки абразивних композитів із НТМ інструментального призначення з заданими властивостями та розроблені науково обгрунтовані практичні рекомендації до їх використання при виробництві інструментів із НТМ. Досліджено вплив нанодисперсних плазмохімічних металічних порошків і функціональних домішок на фізико-механічні, технологічні і експлуатаційні характеристики композитів із НТМ інструментального призначення отриманих при лазерному спіканні.Документ Відкритий доступ Лазерне різання нержавіючих сталей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Дрюк, Поліна Олександрівна; Гончарук, ОлексійПроект присвячений розробці технології й устаткування для лазерного розкрою листових нержавіючих сталей. Робота складається з розділів: технологічного, конструкторського, економічного й охорони праці. У технологічному розділі виконаний комплексний аналіз використання термічних способів різання матеріалів для заданої товщини матеріалу. Сформульовані вимоги до компонування ЛТК і допоміжних механізмів. Доведено, що найбільш конкурентоспроможною є технологія лазерного розкрою. При лазерному розкрої забезпечується висока швидкість процесу різання матеріалів товщиною від 0,5 до 20 мм (конструкційна сталь, що не іржавіє, латунь, алюміній, мідь), при максимальному коефіцієнті використання матеріалу. Проведений аналіз і вибір технологічних схем обробки, розрахунки режимів опромінення, вибір лазерного устаткування. У конструкторському розділі проведена розробка структурної схеми і загального компонування лазерного технологічного комплексу, усіх його основних складових елементів. В економічному розділі виконаний техніко-економічний аналіз, що знайшов значний економічний ефект.Документ Відкритий доступ Підвищення зносостійкості металорізальних інструментів комбінованоюлазерною термодеформаційною обробкою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Савельєв, Володимир Борисович; Джемелінський, ВіталійЗначна частка відмов ріжучих інструментів, що працюють в умовахабразивних та агресивних середовищ, високих температур та тисківбезпосередньо пов'язана зі зношуванням контактуючих поверхоньінструменту. Пропонується технологія комбінованого поверхневого зміцненняробочих поверхонь ріжучих інструментів з використанням лазерноїтермообробки та ультразвукової обробки. Вказана комбінована технологіяможе бути використана в якості формування дисперсних структур високоїтвердості для того щоб підвищити зносостійкість та міцність інструменту.Комбінована лазерно-ультразвукова технологія зміцнення та оздоблюванняповерхневого шару дозволить збільшити ресурс роботи ріжучих інструментівбез зміни його хімічного складу, і в першу чергу це обумовлено локальністюпроцесу, й можливістю селективного дозування теплової та механічної енергіїна найбільш відповідальні поверхні.Документ Відкритий доступ Підвищення міцності зчеплення металевих клейових з’єднань авіаційної техніки застосуванням лазерного модифікування поверхонь їх складових(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Cоколовський, Микола Володимирович; Головко, ЛеонідМета проекту: Підвищення міцності зчеплення металевих клейових з’єднань авіаційної техніки шляхом застосування лазерного модифікування поверхонь їх складових. Використані методи: аналіз конструкцій і матеріалів, що використовуються при виготовленні сучасної авіаційної техніки; математичне моделювання сил, що діють на клейове з’єднання; моделювання взаємодії концентрованого потоку енергії лазерного випромінювання з поверхневим шаром оброблюваного матеріалу; експериментальна перевірка отриманих даних з виділенням закономірностей. Отримані результати: підвищена міцність клейових з’єднань авіаційної техніки під час структурно-фазових змін в поверхневому шарі склеюваних поверхонь.Документ Відкритий доступ Розробка технології та обладнання мобільної системи, що реалізує розмірну обробку дугового процесу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Тищенко, Євген Юрійович; Блощицин, МихайлоУ сучасному машинобудівному виробництві гостро стоїть проблема отримання глибоких отворів малого діаметра, особливо в матеріалах, важко оброблюваних різанням. Такі отвори застосовуються в якості елементів системи охолодження деталей гарячої частини двигунів, турбінних та соплових лопатках, форсунках, фільтрах. Одним з перспективних і швидко розвиваються методів отримання отворів є розмірна обробка дугою (РОД). В магістерській дисертації було розроблено технологію РОД для створення отворів; розроблено обладнання: спроектовано на базі вертикально-свердлильного станка, а також розроблено мобільний пристрій з вакуумними присосками, для покращення ефективності та продуктивності обробки, збільшення точності обробки. Ця технологія дозволяє в декілька разів збільшити продуктивність , зменшити затрати і при цьому збільшити ефективну складову в усіх її напрямках порівнюючи з методами обробки, які застосовують на даний час. Розроблено методики розрахунку режимів РОД та геометричних параметрів електродів-інструментів для РОД отворів різної геометричної складності, які базуються на використанні математичних моделей технологічних характеристик для їх прошивання та розточування. В результаті аналізу обгрунтовано вибір технологічної схеми формоутворення отворів способом РОД, яка включає в себе поступальний рух електродів (ЕІ та ЕЗ) та однозонний спосіб зворотного прокачування робочої рідини крізь торцевий МЕЗ.Документ Відкритий доступ Технологія локального електролітно-плазмового полірування дзеркал складної форми(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Трапезніков, Олександр Павлович.; Блощицин, Михайло СергійовичВ роботі розглянуті фізичні процеси, що мають місце при електролітно-плазмовому полірування. Описано спосіб проведення експерименту та процес створення математичної моделі для симуляції процесу ЕПО. Підкреслені проблеми, пов’язані зі створенням математичної моделі. Практичне значення цієї роботи полягає в тому, що з використанням цього методу можна обробити поверхні, якість яких є недосяжною при використанні інших методів фінішної обробки.Документ Відкритий доступ Устаткування для лазерного нанесення багатофункціональних шарів на надтонкі матеріали(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Макарчук, Єгор Анатолійович; Анякін, МиколаТонкі плівки використовуються в багатьох випадках, у вигляді активних компонентів (мікросхем, фотоелектричних елементів і т.д.), але вони також дуже прості і корисні модельні системи для вивчення фундаментальних властивостей матеріалів та їх функціональності. Ось чому ми вирішили дослідити плівки із кремнію, діоксиду кремнію і карбіду кремнію. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку техніки, а також в 3D друці, де інформація щодо властивостей матеріалув при лазерному спіканні є дуже важливою для отрмання стабільних, надійних та відтворюваних результатів.