Кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій (ЛТФТТ)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій (ЛТФТТ) за Ключові слова "621.375.826"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Вдосконалення процесу лазерної різки металів за рахунок фінішної обробки крайок різів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Євсюкова, Єлизавета Вадимівна; Романенко, Віктор ВасильовичМагістерська дисертація: 96 сторінок, 8 таблиць, 29 рисунків, 11 формул, 34 літературні джерела. Об’єкт дослідження: поверхні лазерного різання після додаткової обробки механічним вигладжуванням центробіжним дробоструменевим інструментом. Предмет дослідження: шорсткість, зона термічного впливу та залишкові напруження на поверхні лазерного різу після додаткового механічного вигладжування цієї поверхні. Мета роботи: дослідження можливості вдосконалення технології лазерної різки з використання поверхневого пластичного деформування як операції фінішного зміцнення поверхні деталей після лазерного різання. Методи дослідження: вимірювання 3D топографії за допомогою мікроскопа Лінника та пристрою Hommel – Etamic T8000RC 120 –140 (Німеччина); вимірювання мікротвердості методом Віккерса; визначення залишкових напружень шляхом аналізу деформацій, зафіксованих під час послідовного видалення шарів металу хімічним травленням. Результати роботи: вдосконалення технології лазерної різки металів із застосуванням механічного вигладжування крайок різів сприяє підвищенню експлуатаційних властивостей деталей, отриманих по такій комбінованій технології, ніж у тих, які виготовлені лише методом лазерного різання. Практичне значення одержаних результатів: результати досліджень можуть бути використані при подальшому впровадженні процесів лазерної різки металів в виробництво для забезпечення підвищення експлуатаційних властивостей таких деталей, що розширює сферу використання лазерної технології. Публікації за тематикою досліджень: 1. Романенко В.В. Розробка способу газолазерної різки металів з подальшим вигладжуванням поверхні різів. / В. В. Романенко, О. Д. Кагляк, Є. В. Євсюкова // Технічні науки та технології : науковий журнал / Національний університет «Чернігівська політехніка». – Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2 (36), 2024. – с. 80–91. 2. Романенко В. В. Розробка технології газолазерної різки з вигладжуванням поверхні різів. / В.В. Романенко, О.Д. Кагляк, Є.В. Євсюкова. // Матеріали ХXІY міжнародної науково – технічної конференції « Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта», м. Київ, 23 травня – 26 травня 2024, с.41– 44.Документ Відкритий доступ Виготовлення біметалів з використанням ливарного процесу і лазерної обробки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Головко, Леонід Федорович; Романенко, Віктор Васильович; Блощицин, Михайло Сергійович; Кагляк, Олексій Дмитрович; Салій, Сергій Сергійович; Савченко, Олександр Андрійович; Свічкар, Ірина ВолодимирівнаМонографія присвячена розробці, дослідженню та аналізу можливостей використання у промисловості нових високоефективних процесів виготовлення різноманітних функціональних біметалевих матеріалів й виробів з них, що дозволяють значно підвищити їх якість і продуктивність виробництва при одночасному зменшенні його собівартості. Викладено результати теоретичних і експериментальних досліджень лазерно-ливарного, механо-ливарного і ряду комбінованих, що базуються на комплексному застосуванні електро-дугового зварювання і ливарних процесів, виготовлення біметалів. Наведено результати вивчення структур, фазового складу, розподілу елементів в шарах, прилеглих до зони сплавлення, з використанням методів металографічного й дюрометричного аналізів, світлової та растрової електронної мікроскопії, рентгеноструктурного та рентгеноспектрального аналізів. Висвітлюються результати визначення міцності зчеплення складових біметалів та інших експлуатаційних характеристик отриманих біметалів. Надаються результати розробки оригінальних технологічних систем й конструкцій обладнання, що гарантовано забезпечують задану якість робочого шару й міцність його зчеплення з основою, герметичність отриманих з'єднань, можливість значного розширення номенклатури біметалів, зменшення загальної ваги виробів й собівартість їх виготовлення. Монографія призначена для науковців і фахівців з фізико-технічної обробки матеріалів та матеріалознавства, викладачів, аспірантів і студентів технічних вищих закладів.Документ Відкритий доступ Дослідження процесу газолазерного різання неметалевих матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Іщенко, Дарина Сергіївна; Анякін, Микола ІвановичМетою цієї дипломної роботи було дослідження процесу газолазерного різання неметалевих матеріалів. Для вивчення даного процесу було розроблено лазерний тех¬нологічний комплекс для обробки надтвердих матеріалів, зокрема пластин товщиною 3...5мм з кубічного нітриду бора. У пояснювальній записці до диплома показана розробка лазерного технологічного ком¬плексу на основі даної ЛТУ. У введенні продемонстровані переваги лазерної технології та її особливості в порівнянні з традиційними методами обробки. Далі на основі літературних джерел розкриваються можливості технологічного застосування лазерів для різки металів на основі зако-рдонних досягнень у цій галузі, а також переваги саме лазерної техно¬логії у порівнянні з традиційними методами обробки матеріалів. В дослідно-технологічній частині пояснювальної записки розгля-дається використання надтвердих матеріалів в інструментальному ви-робництві, а також технологія виготовлення пластин з кубічного нітриду бора. В конструкторській частині приведені способи кріплення та юстировки окремих елементів як ЛТУ, так і всього комплексу в цілому, а та¬кож їх склад та значення. Завершують пояснювальну записку розділи охорони праці та економіки. В розділі охорони праці вказані загальні небезпечні та шкідливі фактори як при роботі лазера, так і технологічного комплексу. Також розглянуті заходи до їх зменшення та знешкодження. Проведені необ¬хідні розрахунки щодо лазерної безпеки та подані правила техніки безпеки при роботі з обладнанням. В економічній частині розрахована доцільність застосування ла¬зерної техніки. За рахунок впровадження лазерної технології вдалося зменшити кількість відходів виробництва та покращити енергозбере¬ження. Як наслідок зріс річний економічний ефект, він склав 225780 грн. . У заключній частині підводяться висновки дипломної роботи.Документ Відкритий доступ Лазерне наплавлення функціональних покриттів на деталі виробів подвійного призначення зі застосуванням рідинно-в`язких сумішей порошкових матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мельниченко, Іван Тарасович; Головко, Леонід ФедоровичМагістерська дисертація: сторінок 122, таблиць 19, рисунків 40, літературні джерела 84. Аналіз умов експлуатації різноманітних машин і механізмів показав, що велика кількість деталей машин і інструментів виходить з ладу через знос робочих поверхонь. Існуючі методи відновлювання форми, геометричних характеристик і властивостей деталей з застосуванням лазерного газопорошкового наплавлення мають певні недоліки: неможливість отримання покриттів з високою точністю їх хімічного і фазового складу, їх властивостей, забруднення оточуючого середовища, неможливість організації надійного захисту вузлів тертя обладнання, електронного обладнання і обслуговуючого персоналу від невитрачених порошків матеріалів, що наплавляються і т. ін. Запропоновано процес лазерного рідинно-в’язкого наплавлення функціональних матеріалів на робочі поверхні деталей, що дозволяє в 2- 4 рази збільшити їх ресурс роботи, знизити собівартість експлуатації обладнання, знизити непродуктивні простої виробничого обладнання, витрати енергетичних ресурсів. Запропоновано подавати в зону дії лазерного випромінення матеріал, що наплавляється у рідинно-в’язкому стані, що виключає непродуктивні його втрати і дозволяє гарантовано отримувати поверхневі шари прогнозованої якості. Запропоновано методику визначення оптимального складу рідинно-в’язкої складової поглинаючого лазерне випромінення порошковою сумішшю покриття з хімічним складом: AlSiKO - Al2O3(30-55)%; SiO2(40-55)%; КО (5-20)%. PFGS – ПФФС (60-70) %; КО (20-25) %; PGS (15-20) %. Також визначено основні фактори і параметри, що визначають фізико-хімічні процеси, що відбуваються при лазерному рідинно-в’язкому наплавленні. Розроблено математичну модель процесу лазерного рідинно-в’язкого наплавлення функціональних покриттів та формалізована методика визначення розподілу температур в зоні лазерного наплавлення при різних умовах його реалізації. Визначено енергетичні параметри лазерного випромінювання та умови обробки. Досліджено мікроструктуру, фазовий склад та характер зношування наплавлених рідинно-в’язким способом порошкових матеріалів. Показано, що між наплавленим шаром і основою утворюється чіткий або розмитий шар у залежності від хімічного і фазового складу матеріалу, що наплавляється. Дослідження на зносостійкість шарів наплавлених лазерним рідинно-в’язким способом свідчать про збільшення повільності і рівномірності процесу зношування виробів та зменшення його інтенсивності.Документ Відкритий доступ Лазерне формоутворення попередньо-зміцнених сталевих листових матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Левко, Катерина Анатоліївна; Кагляк, Олексій ДмитровичЛазерні технології сьогодні широко використовуються у виробництві, техніці та охороні здоров'я. У технічній практиці лазерна технологія використовується переважно для різання, зварювання та модифікації поверхні. Однак існує ще одна технологія, яка відносно мало відома, - це використання лазерного променя для формоутворення матеріалів, відоме як лазерне формоутворення. Лазерне формоутворення листових матеріалів є перспективним методом обробки, що не потребує дорогого й металоємного штампового обладнання. Цей процес є гнучким і придатним для обробки пружних, крихких матеріалів, а також матеріалів із підвищеною жорсткістю. У зв’язку з цим дослідження особливостей лазерного формоутворення є актуальним. В цій роботі представлено дослідження формоутворення сталевих листових матеріалів під дією лазерного випромінювання. Сучасна промислова практика формоутворення матеріалів вимагає використання пресового обладнання та високоміцних інструментів для пресування та згинання. Виробництво цих інструментів вимагає матеріалів набагато вищої якості і дуже високої точності, що призводить до їх високої ціни і зрештою, до великої вартості всього процесу формоутворення. Згинальні інструменти, як правило, специфічні, а не універсальні, і можуть бути економічно ефективно використані лише у великих серійних процесах, тоді як процес лазерного формоутворення є зовсім іншим, оскільки зміна форми заготовки вимагає лише зміни керуючої програми, а не обробного обладнання. На відміну від традиційних методів формоутворення, цей метод не вимагає механічного контакту і, отже, пропонує багато переваг гнучкості процесу, пов'язаних з іншими технологіями виробництва, такими як точне формоутворення складної геометрії деталей за допомогою лазера.Документ Відкритий доступ Розробка технології лазерного впливу на біологічні тканини в кардіології(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гаряжа, Андрій Олегович; Блощицин, Михайло СергійовичТема: Розробка технології лазерного впливу на біологічні тканини в кардіології. Автор: Гаряжа Андрій Олегович. Університет: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Керівник: к.т.н. Блощицин М.С. Мета: Підвищення ефективності лазерного впливу на біологічні тканини шляхом розробки лазерної системи для судинної хірургії з можливістю керування положенням та режимами опромінення. Об’єкт дослідження: Процеси тепломасообміну в біологічній тканині судинної системи людини при лазерному опроміненні. Предмет дослідження: Температурний вплив лазерного випромінювання на тканини судин. Основні завдання: 1. Аналіз існуючих методів лазерного впливу. 2. Розробка математичної моделі теплового впливу. 3. Створення малогабаритної лазерної системи для судинної хірургії. 4. Проведення експериментальних досліджень і рекомендацій для впровадження. Наукова новизна: Запропоновано лазерну систему для лікування судин з використанням математичного моделювання, що дозволяє покращити результати операцій на серцево-судинній системі. Практичне значення: Розроблена методика розширює можливості судинної хірургії та покращує прогнози для пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи. Методи дослідження: Моделювання, експерименти, спостереження. Результати: 1. Розроблено математичну модель теплових процесів. 2. Створено експериментальну установку для досліджень. 3. Отримано рекомендації щодо застосування лазерів у хірургії. Апробація: Результати представлені на міжнародних конференціях і публікаціях.Документ Відкритий доступ Розробка технології та устаткування для лазерного виготовлення 3-D виробів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сніцаренко, Владислав Юрійович; Кондрашев, Павло ВасильовичДипломний проєкт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» спеціальності 131 прикладна механіка спеціалізації – Лазерна техніка та комп'ютеризовані процеси фізико-технічної обробки. Сніцаренко Владислав Юрійович. Керівник Кондрашев Павло Васильович. КПІ ім. Ігоря Сікорського. Навчально-науковий інститут матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона, кафедра «Лазерної техніки та фізико-технічних технологій». Група НТ-31мп. 2024. –73 с. Пояснювальна записка складається із вступу, 4 розділів, висновку, переліку посилань із 49 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 73 с. основного тексту, 21 рисунка, 8 таблиць. Метою даного проєкту є розробка технології та усататкування для лазерного виготовлення 3-D виробів. Графічна частина дипломного проєкту включає шість кресленика, 3 формату А4 та 2 формату А3, які містить: позитивна лінза, негативна лінза, різьбове кільце, складальний кресленик, голова приладу, лазерна голівка.Документ Відкритий доступ Розробка процесу лазерного термодеформаційного спікання дискових інструментів з алмазовмісним робочим шаром(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Саленко, Ангеліна Олександрівна; Головко, ЛеонідДля визначення величин і діапазону варіювання основних чинників процесу лазерного термодеформаційного спікання алмазовміщуючих композитів проводилося математичне моделювання теплового стану системи «діамантове зерно-зв'язка-матриця» при різних умовах опромінення з використанням при вирішенні теплової задачі чисельного методу скінченних різниць. Експериментальні дослідження взаємодії лазерного випромінювання з алмазами і зв'язкою проводилися за спеціально розробленими методиками. Вивчення закономірностей зміни мікроструктури, фазового складу зв'язки проводилося методами металографічного аналізу, світлової та растрової електронної мікроскопії.Документ Відкритий доступ Технологія нанесення абразивного матеріалу на дрібний інструмент(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мілінчук, Олександр Сергійович; Гончарук, Олексій ОлександровичМагістерська дисертація: сторінок 86, таблиць 11, рисунків 42, літературні джерела 27. Нанесення абразивного матеріалу, зокрема алмазних зерен, на поверхню дрібних інструментів є важливим процесом у виробництві та обробці високоточної продукції. Алмазні абразиви широко використовуються завдяки їхній високій твердості, зносостійкості та здатності забезпечувати точну механічну обробку матеріалів, включаючи метали, кераміку та композити. У даній роботі розглянуто сучасний метод нанесення алмазного абразиву через органічну пасту, що забезпечує високу точність, ефективність і гнучкість у використанні. Метод передбачає створення алмазної абразивної пасти, що складається з алмазних зерен, органічного сполучного середовища та додаткових компонентів для покращення властивостей пасти. Зерна алмазу обираються залежно від вимог до обробки: для полірування застосовуються зерна розміром 0,5–5 мкм, тоді як для грубого шліфування – 20–50 мкм. Органічна сполучна речовина служить основою пасти. Найчастіше використовуються силіконові змазки або поліетиленгліколь (PEG), які забезпечують стабільність, в'язкість і зручність нанесення. До складу також входять згущувачі, наприклад, пірогенний діоксид кремнію, для контролю в'язкості, а також диспергатори, які забезпечують рівномірний розподіл алмазних зерен у пасті. У разі необхідності до пасти додаються розчинники, такі як ізопропанол, для полегшення нанесення. Процес нанесення відбувається через дозатор із тонким носиком, що дозволяє точно наносити пасту на обрані ділянки інструменту. Після нанесення можливе закріплення пасти шляхом термічного або ультрафіолетового затвердіння, якщо потрібно створити постійний шар. У випадках, коли паста використовується як тимчасовий абразивний шар, фіксація не потрібна. Технологія знаходить застосування у виробництві інструментів для обробки металів, кераміки, скла та інших матеріалів. Вона широко використовується у ювелірній галузі, стоматології, виробництві медичних інструментів, а також у машинобудуванні для виготовлення високоточних ріжучих та шліфувальних інструментів. Метод є економічно вигідним завдяки мінімізації витрат алмазного матеріалу. Наприклад, партія пасти в 100 грамів дозволяє обробляти площу до 1,5 м², що значно знижує вартість виготовлення інструментів у порівнянні з іншими методами, такими як гальванічне покриття. Запропонована технологія є сучасним, економічно ефективним і високоточним способом нанесення абразивних матеріалів на дрібні інструменти. Вона відповідає сучасним вимогам індустрії, забезпечуючи якість, довговічність і адаптивність до потреб різних галузей промисловості. Подальші вдосконалення, такі як автоматизація процесу та використання екологічно чистих компонентів, ще більше підвищать ефективність цієї технології.