Біомедична інженерія і технологія, Том 2, № 17: Біобезпека. Спецвипуск
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Біомедична інженерія і технологія, Том 2, № 17: Біобезпека. Спецвипуск за Ключові слова "608"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Біобезпека виробництва біоімплантів стегнових кісток методом 3d-біодруку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Скубко, Владислав Віталійович; Білошицька, Оксана КостянтинівнаТехнологія 3D-біодруку відкриває нові горизонти у регенеративній медицині, зокрема у створенні персоналізованих біоімплантів для відновлення великих дефектів стегнової кістки, пропонуючи альтернативу традиційним методам з їхніми обмеженнями. Однак, цей інноваційний підхід, що поєднує інженерію, матеріалознавство та клітинні технології, водночас породжує комплексні виклики у сфері біобезпеки. Забезпечення безпеки пацієнта вимагає багатогранного контролю, що охоплює весь виробничий цикл – від вихідної сировини до готового до імплантації продукту. У роботі системно проаналізовано ключові аспекти біобезпеки 3D-біодруку кісткових імплантатів. Розглянуто критичну важливість використання ретельно перевірених біоактивних та біосумісних матеріалів (гідроксиапатит, β-ТКФ, полімери), що не викликають токсичних чи імунних реакцій, мають контрольовану швидкість деградації та необхідні механічні властивості. Особливу увагу приділено клітинному компоненту: перевагам використання автологічних клітин для уникнення відторгнення, суворим вимогам до скринінгу та обробки алогенних клітин, а також необхідності підтвердження життєздатності, проліферативного та остеогенного потенціалу клітин. Наголошено на строгій вимозі у дотриманні стерильності на всіх етапах: використання чистих приміщень (ISO 14644), асептичних методів роботи персоналу, стерилізації обладнання та матеріалів, а також постійного моніторингу середовища відповідно до стандартів GMP. Підкреслено значення точного відтворення індивідуальної геометрії імплантату та оптимізації його пористості для успішної васкуляризації та інтеграції. Робота також охоплює вимоги до фінальної оцінки якості готового імплантату, включаючи тести на біосумісність, механічну міцність та довговічність, і безпечну утилізацію відходів виробництва. Таким чином, на відміну від фрагментарних досліджень, представлена робота підкреслює необхідність цілісної, інтегрованої системи управління біобезпекою, що є невід’ємною умовою для безпечного та ефективного клінічного застосування 3D-біодрукованих кісткових імплантатів. Впровадження чітких стандартів та регуляторних протоколів є ключовим для подальшого розвитку та відповідального впровадження цієї перспективної технології.Документ Відкритий доступ Біобезпека виробництва та використання ДНК-біосенсорів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Золотопупова, Софія Сергіївна; Худецький, Ігор Юліанович; Соболевський, Максим СергійовичДНК‑біосенсори швидко інтегруються у клінічну діагностику та екологічний моніторинг завдяки здатності розпізнавати біомаркери з нано‑ та пікомолярною чутливістю. Водночас їх виробництво і застосування пов’язані з низкою ризиків біобезпеки: потенційна токсичність наноматеріалів, що входять до складу сенсорів; деградація ДНК‑компонентів під впливом температури, ультрафіолету чи нуклеаз, що може спричинити хибні результати; небезпека витоку конфіденційної генетичної інформації. Робота розглядає основні типи ДНК-біосенсорів — аптамерні, каталізаторні, гібридизаційні та наноструктурні — а також використання синтетичних нуклеїнових кислот для підвищення стабільності сенсорних платформ. Окрема увага приділена аспектам біоетики та біобезпеки: захисту приватності генетичної інформації, етичній відповідальності виробників, контролю точності вимірювань і управлінню ризиками, пов’язаними з використанням наноматеріалів. Висвітлено вибір матеріалів для сенсорів (AuNP, AgNP, ZnO, TiO₂, Fe₃O₄, графен, полімери) з огляду на їхню ефективність і екологічну безпеку, а також необхідність належної утилізації відпрацьованих сенсорів. Підкреслюється, що дотримання міжнародних стандартів біобезпеки та етичних норм є необхідною умовою відповідального розвитку технологій ДНК-біосенсорів. Впровадження принципів біобезпеки забезпечить безпечне використання сенсорів у медицині й захист довкілля, сприятиме підвищенню довіри суспільства до інновацій у сфері біотехнологій.Документ Відкритий доступ Біобезпека та біоетика в дизайні ембріологічних досліджень(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кротов, Антон; Голембіовська, Олена; Шульман, ОлегСтрімкий розвиток біотехнологій, технології редагування генному, можливість клонування, становлення допоміжних репродуктивних технологій як економічної галузі, відкриває нові можливості в ембріології, проте водночас породжує етичні й безпекові виклики. Безпека в ембріологічних дослідженнях людських клітин приймає найширше значення від загального рівня біобезпеки в лабораторії й операційній, до загроз які можуть постати на фоні спроб модифікувати геном людини. Відсутність належного регулювання може спричинити загрози для здоров'я людини та довкілля. Особливо важливо працювати на випередження в питаннях регуляції й законодавства, щоб попередити появу клонів людини, або ще більшої кількості модифікованих людей у майбутньому. В описаних питаннях важливим є взаємозв’язок біоетичних і біобезпекових аспектів у сучасних ембріологічних дослідженнях. Робота підкреслює суміжність цих площин і має на меті показати, що "небезпечно" і "неетично" тотожні поняття в контексті ембріологічних досліджень, бо вони значною мірою вивчають й експериментують з життям на рівні організму. Дослідження проведено на основі аналізу наукової літератури, нормативних документів та міжнародних етичних стандартів. Оптимальне поєднання біоетичних і біобезпекових принципів сприятиме відповідальному використанню біотехнологій, теперішніх і тих що з'являються. Важливо зберегти баланс і не знищити індустрію допоміжних технологій в Україні та світі, заохотивши все ж таки країни до ратифікації міжнародних конвенцій. Перегляд, або створення нових конвенцій має ставити на меті позитивного оздоровчого впливу на індустрію, однозначно заперечуючи не етичні практики, але залишаючи свободу для розвитку і функціонування індустрії допоміжних репродуктивних технологій, що неодмінно вестиме до розвитку науки в галузі