Кафедра технології електрохімічних виробництв (ТЕХВ)
Постійне посилання на фонд
Сайт кафедри: https://electrochemistry.kpi.ua/
Переглянути
Перегляд Кафедра технології електрохімічних виробництв (ТЕХВ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 206
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Безхромова фінішна обробка цинкових покриттів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Грима, Максим Романович; Фроленкова, Світлана ВасилівнаРозроблена технологiя нанесення цинкового покриття з фінішною обробкою в барабанах для захисту сталевих деталей від корозiї, з рiчною продуктивнiстю 12 000 м2. Пасивнi плiвки на цинковому покриттi отримують iз боратних розчинів з додаванням полiмерного молiбдату натрiю. Технологiєю передбачено електроекстракцiю цинку з ванни уловлювання та очищення стiчних вод електрокоагуляційним методом. Проектом затверджено схему автоматичного контролю та керування гальванiчної лiнії цинкування. Розробено стартап-проект та розраховано основні технiко-економiчнi показники, якi свiдчать про рентабельнiсть пiдприємства. На виробництвi передбачено заходи щодо охорони працi.Документ Відкритий доступ Вiдновлення вiдпрацьованих лiтiй-залiзофосфатних батарей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Деркач, Роман Сергійович; Барсуков, В’ячеслав ЗіновійовичВ рамках магістерської дисертації було проведено детальний літературний огляд на тему відновлення відпрацьованих лiтiй-залiзофосфатних батарей, у якому було розглянуто основні Методи переробки літій-іонних акумуляторів в цілому та окремо літій-залізофосфатних акумуляторів. Досліджено вплив електролізу на відновлення катодного матеріалу літій-залізофосфатного акумулятора. Отримані результати були порівняні з автоклавним методом відновлення катодного матеріалу. В результаті дослідження було визначено, що електрохімічне відновлення катодного матеріалу лише погіршує його властивості за рахунок утворення в процесі електролізу домішок через високу тривалість процесу, в ході якого перебігають побічні реакції. В майбутніх дослідження необхідно дослідити вплив тривалості обробки та сили струму на властивості катодного матеріалу.Документ Відкритий доступ Вдосконалення процесу електроекстракції міді з кислих нітратовмісних розчинів з їх подальшою регенерацією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Більченко, Олександр Юрійович; Фроленкова, Світлана ВасилівнаБуло вдосконалено процес електроекстракції міді з кислих нітратовмісних розчинів. Розроблена герметична комірка з протоком електроліту. В процесі виконання роботи було отримано мідь шляхом електроекстракції кислого нітратовмісного розчину з використанням герметичної комірки з протоком електроліту. В результаті був отриманий осад міді з чистотою 99,9 мас.%. Технологiєю передбачено електроекстракцiя міді, очищення від шкідливих газів, що утворюються в процесі електроекстракції, та очищення стічних вод з низьким вмістом міді. Передбачена автоматизація комірки, шляхом встановлення датчику температури, рівня, витрати. Розроблено стартап-проект, отримані дані свідчать про рентабельнiсть такого підприємства. В лабораторії передбачено заходи з охорони працi.Документ Відкритий доступ Виробництво хімічних продуктів електролізом. Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Косогін, Олексій ВолодимировичЕлектронне мережне навчальне видання розроблено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів за спеціальністю 161 «Хімічні технології та інженерія». В навчальному посібнику висвітлено теоретичні відомості із електрохімічного синтезу найбільш важливих неорганічних речовин, представлено методику виконання лабораторного практикуму з освітнього компонента «Виробництво хімічних продуктів електролізом» та необхідні розрахунки, вказано типові завдання для виконання лабораторних робіт. До кожної лабораторної роботи наведено перелік питань для самоконтролю. В додатках наведено методики аналітичного визначення продуктів реакцій. Навчальний посібник призначений для студентів спеціальності 161 Хімічні технології та інженерії усіх форм навчання. Особливо корисний буде для опанування тим студентам, які опановують освітню програму «Електрохімічні технології неорганічних і органічних матеріалів».Документ Відкритий доступ Виробництво хімічних продуктів електролізом. Навчальний посібник для виконання розрахунково-графічних робіт(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Косогін, Олексій ВолодимировичЕлектронне мережне навчальне видання розроблено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів за спеціальністю 161 Хімічні технології та інженерія. В навчальному посібнику представлено вимоги до виконання розрахунково-графічної роботи як різновиду індивідуального семестрового завдання, до структури та змісту розрахунково-графічної роботи, а також критерії її оцінювання. Наведено приклади виконання матеріальних та енергетичних розрахунків на прикладі найбільш складних для розрахунку електрохімічних апаратів, які вивчаються в освітньому компоненті «Виробництво хімічних продуктів електролізом». Додатки містять приклади оформлення титульного аркушу та аркушу завдання, а також варіанти для виконання розрахункових робіт. Навчальний посібник призначений для студентів спеціальності 161 Хімічні технології та інженерія усіх форм навчання. Особливо корисним для опанування буде тим студентам, які навчаються за освітньою програмою «Електрохімічні технології неорганічних і органічних матеріалів».Документ Відкритий доступ Виробництво хімічних продуктів електролізом. Практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Косогін, Олексій ВолодимировичЕлектронне мережне навчальне видання розроблено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів за спеціальністю 161 «Хімічні технології та інженерія». В навчальному посібнику електрохімічну термінологію, яка застосовується для проведення практичних розрахунків, наведено приклади виконання матеріальних та енергетичних розрахунків з основних розділів освітнього компонента «Виробництво хімічних продуктів електролізом». До кожної теми наведено задачі для самостійного розв’язання. Додатки містять стандартні електродні потенціали основних реакцій, які розглядаються в програмі освітнього компонента, та значення теплоти гідратації, яка виділяється в результаті утворення розчинів. Навчальний посібник призначений для студентів спеціальності 161 Хімічні технології та інженерії усіх форм навчання. Особливо корисний буде для опанування тим студентам, які опановують освітню програму «Електрохімічні технології неорганічних і органічних матеріалів».Документ Відкритий доступ Високоефективний електролізер на основі протонпровідної мембрани для генерації водню та кисню(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Колосовський, Ярослав Вікторович; Мотронюк, Тетяна ІванівнаРозроблено та досліджено високоефективний електролізер на основіпротон провідної мембрани для генерації водню та кисню. Платиновмісні таіридієві каталізатори для електролізера отримували за допомогоюполіольного та конденсаційного методів в «Інституті загальної неорганічноїхімії» НАН України. Для катодних елекаталізаторів використовували в якостіносія нанодисперсну сажу Vulcan ХС-72. На основі досліджень впливукількості електрокаталізаторів, товщини мембрани та типу газодифузійнихшарів на експлуатаційні характеристики електролізерів, розробленометодику формування мембранно-електродного блоку длявисокоефективного електролізера. Нанесення каталізаторів, з каталітичнихчорнил, на газодіфузуйний шар проводили за допомогою аерографа.Визначено фізико-хімічні властивості каталізаторів та дослідженоенергетичні характеристики розроблених мембранно-електродних блоків.Показано, що додавання полівінілпіролідону в реакційне середовище під чассинтезу іридієвої черні збільшує дисперсність отриманого каталізатору.Розроблені в роботі методи синтезу електрокаталізаторів єперспективними для використання їх у створенні ефективних системпостачання та акумулювання енергії. Синтез високоефективних катодних наноструктур Pt/C та анодні нанодисперсні Ir каталізатори воднево-кисневого електролізера та дослідити вплив складу рідкої фази та методів синтезу на кінцеві характеристики отримуваних електрокаталізаторів. Розробка методики приготування каталітичного чорнила для катодного, анодного електродів воднево-кисневого електролізера та на їх основі створити мембранно-електродний блок з протонпровідними мембранами зі стабільними характеристиками. Розробка діючого лабораторного макету воднево-кисневого електролізеру з полімерною протонпровідною мембраною.Документ Відкритий доступ Високоточне локальне електроосадження міді для електрохімічного 3D-друку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Котик, Михайло Михайлович; Васильєв, Георгій СтепановичКотик М.М. Високоточне локальне електроосадження міді для електрохімічного 3D-друку. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 161 «Хімічні технології та інженерія». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», МОН України, Київ, 2026. Актуальність дослідження. Адитивне виробництво або 3D-друк – це технологія виробництва, що стрімко розвивається. Вона дозволяє швидко виготовляти складні деталі викорстовуючи агрегаційний підхід, коли виріб створюють покроковим з'єднанням часток конструкційного матеріалу. У 3D-друці застосовується широке різноманіття матеріалів, від полімерів до композитів, і цей спектр зростає. Однак, адитивне виробництво з металу залишається проблемою для багатьох галузей промисловості. Традиційні технології адитивного виробництва з металів, такі як лазерне спікання, лазерне або електронно-променевого плавлення та струменеві методи нанесення потребують високих енергетичних витрат, спеціальних умов та підготовки витратних матеріалів. Технології електрохімічного 3D-друку (Electrochemical Additive Manufacturing, ECAM) розглядаються як перспективна альтернатива для таких методів. Електрохімічне осадження здійснюється при кімнатній температурі та атмосферному тиску, що зменшує енергоємність процесу у 10–20 разів. ECAM не потребує нагрівання матеріалу до температур плавлення, а формування металевого шару відбувається через контрольований електрохімічний процес відновлення іонів. Це дозволяє отримувати високочисті, рівномірні та щільні метали без термічних деформацій, окиснення чи залишкових напружень, притаманних термічним методам. Електрохімічний 3D-друк забезпечує унікальну перевагу – атомарну точність керування ростом шару, можливість локального осадження в межах мікрокапіляра та формування металів без плавлення. Процес може бути повністю масштабований і керований через електричний струм, концентрацію іонів та геометрію подачі електроліту, що відкриває нові можливості для адитивного виготовлення мікрокомпонентів із високою точністю позиціонування (3–10 мкм). Таким чином, електрохімічний 3D-друк поєднує високу просторову роздільну здатність, низьку енергоємність і можливість формування багатошарових структур із різних металів у єдиному процесі без використання високих температур. Його розвиток є важливим етапом на шляху до створення низькотемпературних адитивних технологій, придатних для мікроелектроніки, сенсорних систем, біомедичних імплантатів та гнучких провідників. Ефективне впровадження електрохімічного 3D-друку потребує глибокого наукового обґрунтування процесів локального електроосадження з малогабаритним рухомим анодом, зокрема встановлення взаємозв’язку між електрохімічними, геометричними та кінематичними параметрами процесу і структурно-функціональними властивостями отриманих матеріалів. Отже, актуальність дисертаційної роботи обумовлена необхідністю створення науково обґрунтованої методології керування процесами локального електрохімічного осадження в умовах обмеженого об’єму електроліту, що дозволить підвищити точність, рівномірність і відтворюваність формування металевих структур при мінімальних енергетичних затратах. Методи дослідження. Робота базується на поєднанні теоретичного моделювання електрохімічних процесів у середовищі COMSOL Multiphysics та експериментальної апробації при електрохімічному 3D-друці. Вплив складу електроліту на його розсіювальні здатності досліджували методами потенціодинамічної поляризації та кондуктометрії із застосуванням потенціостату-гальваностату VersaStat3-200 з модулем імпедансу. Сформовані методом електрохімічного 3D-друку об’єкти аналізували із використанням методів 3D-профілометрії, оптичної та електронної мікроскопії. Структуру електрохімічно надрукованих матеріалів досліджували методом рентгеноструктурного аналізу, корозійну стійкість визначали методом поляризаційного опору, твердість - методом вдавлювання індентора Берковича. Для обробки та аналізу даних виконували в середовищах MS Excel та OriginLab. Основні результати. На процес локального електроосадження впривають такі фактори: електричні (густина струму, розподіл електричного поля між катодом і анодом, напруга на електродах та відстань між ними), хімічні (склад електроліту, концентрація основного компоненту, наявність в розчині добавок), фізичні (температура, властивості поверхні катода), масообмінні (перемішування електроліту, швидкість дифузії електродів до поверхні катода). Встановлено, що вплив електропровідності електроліту, нахилу катодної поляризаційної кривої та відстані між капіляром і поверхнею осадження на розподіл товщини осаду є нелінійним. Для забезпечення осадження міді в межах робочої зони капіляра з точністю понад 95 % необхідно дотримуватись таких умов: відстань між краєм капіляра та поверхнею не більше 0,5 мм, електропровідність електроліту не перевищує 0,02 См/см, а нахил катодної поляризаційної кривої має бути не меншим за 2000 мА/(В·см2). Досліджено вплив складу електроліту на поляризаційні характеристики катодного процесу осадження міді. Експериментально встановлено, що варіювання концентрації іонів Cu2+, сірчаної кислоти та KCl практично не спричиняє помітних змін нахилу катодної поляризаційної кривої в умовах локального електроосадження. Водночас введення поверхнево-активних речовин, зокрема желатину та добавки RUBIN T-200, суттєво впливає на кінетику катодного процесу, змінюючи характер перебігу електродної реакції. Експериментально встановлено оптимальний склад електроліту (200 г/дм3 CuSO4, 60 г/дм3 H2SO4, 0,2 г/дм3 KCl та добавка RUBIN T-200), в якому досягнутий обернений нахил катодної поляризаційної кривої становить 2120 мА/(В·см2). Морфологічний аналіз показав, що при густині струму 10–20 мА/см2 формуються рівномірні дрібнокристалічні осади зі світлим блиском, тоді як підвищення густини до 40–50 мА/см2 спричиняє формування грубозернистої структури та збільшення внутрішніх напружень. При густині струму понад 50 мА/см2 спостерігається утворення пористих і тріщинуватих осадів, що свідчить про зниження когезійної міцності. Оптимальна густина струму для стабільного локального осадження міді не перевищує 40 мА/см2. Методом 3D-профілометрії підтверджено відповідність між експериментальними та розрахунковими профілями осадженого металу. Відхилення товщини у периферійних зонах пояснюється появою розтягувальних внутрішніх напружень, зумовлених вбудовуванням поверхнево-активних речовин у кристалічну решітку металу. Мідь, надруковану за допомогою 3D-друку, порівнювали з виготовленою за металургійною технологією. Рентгенівський дифракційний аналіз показує основні характерні піки кристалічних граток міді. Морфологічні дослідження за допомогою скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) показують на порядок більші кристаліти міді, надрукованої за допомогою 3D-друку, порівняно з гальванічним методом виготовлення, завдяки імпульсному режиму 3D-друку та гальванічною технологіями. Методом SEM та XRD аналізу виявлено, що локально осаджена мідь має кристаліти на порядок більші, ніж гальванічна, через те, що внаслідок циклічного руху малогабаритного анода над поверхнею катода при 3D-друці осадження відбувається в імпульсно-подібному режимі. Також встановлено, що у при локальному осадженні міді формується переважна кристалографічна орієнтація у напрямку (311), тоді як у гальванічній міді домінує орієнтація (111). Виміряні механічні властивості електроосадженої міді. Мікротвердість за шкалою Мейєра становить 3,1-3,3 ГПа, модуль Юнга 100,1-97,1 ГПа та коефіцієнти пластичності 0,88-0,87. Властивості електрохімічно осадженої та надрукованої за допомогою 3D-друку міді дуже близькі. Корозійну стійкість друкованої міді оцінювали в розчині NaCl з концентрацією 3,5%. Методом поляризаційного опору показано, що швидкість корозії надрукованої міді становить 7,4 мА/см2, що нижче за швидкість корозії металургійної міді 11,1 мА/см2, але трохи вище за швидкість корозії міді, отриманої гальванічним методом - 6,9 мА/см2. Наукова новизна отриманих результатів Наукова новизна результатів досліджень полягає у розробленні комплексного підходу до моделювання та експериментальній верифікації параметрів локального електроосадження, а також у порівняльному дослідженні фізико-механічних властивостей міді, отриманої методом електрохімічного 3Dдруку з міді. 1. Методом комп’ютерного моделювання у середовищі COMSOL Multiphysics вперше визначено та обґрунтовано параметри, які забезпечують локальне осадження міді на 85 % в області, обмеженій діаметром капіляра. Для сульфатного електроліту це: відстань між краєм капіляра та поверхнею не перевищує 0,5 мм, електропровідність електроліту не перевищує 0,02 См/см, нахил катодної поляризаційної кривої є не меншим за 2000 мА/(В·см2). 2. Методом SEM та XRD аналізу виявлено, що локально осаджена мідь має кристаліти на порядок більші, ніж гальванічна, через те, що внаслідок циклічного руху малогабаритного анода над поверхнею катода при 3D-друці осадження відбувається в імпульсно-подібному режимі. Також встановлено, що у при локальному осадженні міді формується переважна кристалографічна орієнтація у напрямку (311), тоді як у гальванічній міді домінує орієнтація (111). 3. Встановлено, що мікротвердість Майєра (3,1–3,3 ГПа), модуль Юнга (100,1–97,1 ГПа) та коефіцієнти пластичності (0,88–0,87) гальванічної та локально осадженої міді є дуже близькими. При цьому мікротвердість електрохімічно осадженої міді приблизно на 50% вища, ніж у металургійної міді. 4. Визначено, що швидкість корозії локально осадженої міді (7,4 мА/см2) займає проміжне положення між металургійною (11,1 мА/см2) та гальванічною міддю (6,9 мА/см2) у 3,5 % розчині NaCl. Електрохімічно осаджена мідь демонструє приблизно на 35% вищу корозійну стійкість, ніж металургійна. Практичне значення роботи. Результати роботи безпосередньо можуть бути використані для конструювання системи електрохімічного 3D-друку, що є новим та перспективним напрямом у виробництві металевих деталей. Ця технологія дозволяє виготовляти металеві вироби за кімнатної температури, що суттєво зменшує енергетичні витрати порівняно з високоенергетичними методами, такими як селективне лазерне плавлення чи електронно-променеве плавлення. Підібрано та верифіковано оптимальний склад сульфатного електроліту міднення, який дозволяє досягти необхідних електрохімічних характеристик. Обраний електроліт містить 200 г/дм3 CuSO4, 60 г/дм3 H2SO4, 0,2 г/дм3 KCl та добавку RUBIN T-200. Величина оберненого нахилу катодної поляризаційної кривої для цього складу становить 2120 мА/(В·см2). Обраний склад електроліту забезпечує локальне осадження металічної міді в межах робочого капіляра на рівні не менше ніж 95%. Експериментально підтверджено, що об’єкти з міді, отримані методом електрохімічного 3D-друку, мають фізико-хімічні властивості, які є порівнянними або навіть кращими за властивості міді, яка отримана традиційним металургійним методом, що дозволяє використовувати електрохімічний 3D-друк як альтернативну промислову технологію адитивного виробництва з металу.Документ Відкритий доступ Властивості електрохімічно сформованих оксидних плівок на титані(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018-05) Черниш, Денис Михайлович; Букет, Олександр ІвановичДисертація присвячена вивченню електрохімічних процесів, які перебігають на поверхні електродних матеріалів з титану марки ВТ1-0, в розчинах хлоридів натрію та літію та встановлено можливості створення пристрою типу КМН на основі захисного шару титану. Проведені дослідження показали, що перехідний опір переносу заряду з розчину у титановий електрод знижується з ростом потенціалу попередньої анодної поляризації, що пояснено наявністю в оксидних шарах пор з гелеподібним оксидом титану, який полегшує доступ іонів вглиб пасивуючого шару. Показана принципова працездатність пристроїв типу КМН на основі анодованого титану як замісників напівпровідникових діодів. Встановлено, що катодна поляризація титану не викликає утворення суцільного шару гідриду титану у діапазоні потенціалів до -8,3 В, але провідність оксидних шарів зростає настільки, що є повністю непроникною для видимого світла. Вперше запропоновано двостадійну обробку титану з попередньої імпульсної поляризації катодними і анодними імпульсами тривалістю не більше 10 мкс, яка вирівнює поверхню, і наступної стаціонарної анодної поляризації при більше ніж +8 В, завдяки чому досягається краща відтворюваність перехідного опору КМН-пристроїв. Розроблено для підвищення роздільної здатності СЕМ-мікроскопії принципово нову методику маркування на поверхні титану пробоїв оксидних шарів з допомогою процесу абсорбції іонів важких металів (контрастна речовина для СЕМ).Документ Відкритий доступ Вплив iмпульсного режиму струму на характер та властивостi твердих анодних плiвок на поверхнi алюмiнiю(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Візир, Владислав Олександрович; Бик, Михайло ВолодимировичУ магістерській дисертації було здійснено пошук та огляд літературних джерел на тему твердого анодування алюмінію використовуючи імпульсний режим струму. Розглянуто методи отримання твердого анодованого покриття, здійснено їх порівняння, проаналізовано, який характер твердої оксидної плівки утворюються в залежності від умов електролізу. Досліджено стан сучасних методів використання імпульсного режиму струму. Проведено дослідження процесів твердого анодування марки АД-31. Знайдено режими анодування за яких утворюється максимально тверда та без пориста анодна плівка. Проведені дослідження для визначення властивостей анодної оксидної плівки. Обрано електроліт та умови для отримання зносостійких плівок на поверхні алюмінію. Алюміній і його сплави є одними з найпоширеніших конструкційних матеріалів завдяки їхній малій густині, високій міцності та корозійній стійкості. Для підвищення експлуатаційних властивостей алюмінію, таких як твердість, зносостійкість та корозійна стійкість, широко застосовуються методи анодування. Серед них особливої уваги заслуговує процес твердого анодування, який дозволяє створювати міцні оксидні покриття, що суттєво розширюють сфери застосування алюмінієвих виробів. Традиційне анодування алюмінію, що застосовує постійний струм, має обмеження у створенні однорідних та безпористих плівок, здатних витримувати високі механічні навантаження. Натомість використання імпульсного режиму струму стало новим напрямком у технології анодування, що відкриває можливості для керування мікроструктурою та фізико-механічними властивостями утворених плівок. Завдяки змінному характеру струму забезпечується інтенсивніше протікання електрохімічних процесів, які дозволяють отримувати плівки з більш високою твердістю, безпористістю та зносостійкістю. Актуальність теми полягає в необхідності дослідження процесів, що впливають на формування твердих анодних плівок при використанні імпульсного режиму струму, та оптимізації технологічних параметрів для отримання найбільш якісних покриттів. Глибоке розуміння залежності між режимом струму та характеристиками оксидної плівки сприятиме створенню нових способів удосконалення поверхонь алюмінію для застосування в промисловості, авіації, електроніці та інших сферах.Документ Відкритий доступ Вплив добавки літій-алюміній-титан фосфату зі структурою NASICON на електрохімічні характеристики твердотільних акумуляторів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Єфіміщ, Ірина Леонідівна; Косогін, Олексій ВолодимировичВиконано детальний аналіз наукової літератури за тематикою дисертації та окремим розділом винесено загальну характеристику твердотільних літій-іонних акумуляторів, огляд використовуваних електродних матеріалів, електролітів та опис літій-провідної добавки, вплив якої досліджується в даній роботі. Розроблено композитний полімерний електроліт, що призначений для використання в твердотільних літій-іонних акумуляторах. Як літій-провідну добавку в склад електроліту вводили наночастинки Li1,3Al0,3Ti1,7(PO4)3 зі структурою NASICON. Представлено методику виготовлення електроліту, який одержували у вигляді плівки, та його характеристики, включаючи електрохімічні властивості, які досліджували в лабораторних прототипах акумуляторів з електродами, які також були модифіковані Li1,3Al0,3Ti1,7(PO4)3. Результати дослідження показали, що прототипи з полімерним електролітом демонструють питому ємність, подібну до ємності прототипів з рідким електролітом при струмових навантаженнях до 4C. Статистика тривалого циклування виявила високий рівень стабільності, оскількизменшення питомої ємності не перевищувало 6% після 130 повних циклів зарядрозряд. Розроблений електроліт має потенціал для використання в твердотільних літій-іонних акумуляторах з поліпшеними характеристиками ефективності та стабільностіДокумент Відкритий доступ Вплив поверхнево-активних речовин на режим осадження та якість цинкового покриття з сульфатного електроліту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Пригалінська, Вікторія Миколаївна; Фроленкова, Світлана ВасилівнаУ магістерській дисертації досліджено процес осадження цинкового покриття із стандартного сульфатного електроліту цинкування. Проаналізовано вплив запропонованих поверхнево-активних речовин (ПАР) - аскорбінової, Lаргінінової та лимонної кислот, на процес і режим електроосадження цинку та властивості сформованих покриттів. Досліджено вплив концентрацій ПАР на морфологію та корозійну стійкість отриманих цинкових покриттів. У роботі методом зняття поляризаційних кривих встановлено механізм впливу органічних ПАР на електродні процеси. Масометричним та методом поляризаційного опору визначено корозійну стійкість цинкових покриттів в агресивних середовищах, і вплив на неї наявності добавок ПАР в сульфатному електроліті під час процесу цинкування. Дослідним шляхом встановлено, що серед запропонованих речовин найкращий вплив на якість покриття і його протикорозійні властивості, швидкість осадження і вихід металу за струмом чинить добавка аскорбінової кислоти у кількості 0,2 г/л.Документ Відкритий доступ Вплив складу електролiту на корозiйну стiйкiсть та захисні властивостi нiкелевих металорезистивних покриттів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Тхоржевський, Дмитро Павлович; Ущаповський, Дмитро ЮрійовичПроведено дослідження впливу складу електролітів на корозійну стійкість та захисні властивості нікелевих металорезистивних покриттів. Зокрема досліджено вплив комплексу поверхнево-активних блискоутворюючих добавок на корозійну поведінку нікелю та морфологію металорезистивних нікелевих покриттів. Встановлено, що введення сірковмісних добавок перешкоджає пасивації нікелю у розчинах що містять оцтову кислоту та у лужному мідно-хлоридному розчині травлення струмопровідного рисунку друкованих плат. Матові нікелеві металорезистивні покриття, отримані електроліті без додавання сахарину проявляють найвищу корозійну стійкість та забезпечують формування якісного струмопровідного рисунку при травленні. Проведені техніко-економічні розрахунки, які показують економічну доцільність заміни олов’яних металорезистів на нікелеві. Отримані результати дозволяють визначити основні тенденції у напрямку вдосконалення та розробці ресурсозаощаджуваних технологій виготовлення радіоелектронних компонентів із залученням електрохімічних процесівДокумент Відкритий доступ Вплив фінішної пасиваційної обробки на корозійну стійкість цинкових покриттів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Фортунатов, Тимур Дмитрович; Білоусова, Ніна АркадіївнаМагістерська дисертація присвячена дослідженню впливу фінішної пасиваційної обробки на корозійну стійкість цинкових покриттів, які широко застосовуються в різних галузях промисловості для захисту сталевих конструкцій від корозії. Основною метою роботи є аналіз впливу різних методів пасивації на фізико-хімічні властивості покриттів і їхню довговічність у корозійно-активних середовищах. Основну увагу приділено аналізу корозійної стійкості методом поляризаційного опору, що дозволяє кількісно оцінити ефективність конверсійних плівок на поверхні оцинкованих електродів, при цьому не руйнуючи основу. Практичне значення роботи полягає в рекомендаціях щодо вибору оптимальної пасиваційної обробки для підвищення протикорозійної стійкості цинкових покриттів у різних експлуатаційних умовах. Отримані результати можуть бути впроваджені в технологічні процеси металургійних підприємств та виробників захисних покриттів.Документ Відкритий доступ Гальванопластика(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ущаповський, Дмитро Юрійович; Мотронюк, Тетяна ІванівнаУ практикумі розглянуті способи виготовлення постійних металевих гальванопластичних форм та таких, що руйнують після електроформування. Розглянуто недоліки конструкцій постійних металевих форм та способи їх усунення. Описані способи нанесення струмопровідних шарів на поверхню форм із діелектриків та електрохімічного нарощування первинного металевого шару («затяжки») по сформованому струмопровідному шару гальванопластичних форм. Детальна увага приділена електроосадженню металевих шарів значної до декількох міліметрів товщини з міді, нікелю та сплавів на основі нікелю. Розкриті технологічні особливості способів електроформування мідної фольги, порожнистих виробів з внутрішніми каналами, композиційних електрохімічних функціональних покриттів. Розглянуто новий напрямок в області адитивного виробництва із залученням електрохімічних процесів – електрохімічний 3Д-друк. Наведені конструкційні особливості гальванічного обладнання для одержання виробів та копій способами електроформування та електрохімічного 3Д-друку. Практикум призначений для студентів, що виконують лабораторні роботи з дисципліни «Гальванопластика» за спеціальністю 161 Хімічні технології та інженерія.Документ Відкритий доступ Гальванопластика. Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Ущаповський, Дмитро Юрійович; Мотронюк, Тетяна Іванівна; Лінючева, Ольга Володимирівна; Бик, Михайло ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Гальванотехніка. Проектування гальванічних виробництв(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017) Лінючева, Ольга Володимирівна; Яцюк, Леонід Андрійович; Мотронюк, Тетяна Іванівна; Букет, Олександр Іванович; Фроленкова, Світлана ВасилівнаДокумент Відкритий доступ Гальванічні покриття в електротехнічній промисловості. Розробка технології нанесення срібного покриття контактів пускачів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Пастухов, Анатолій Іванович; Ущаповський, Дмитро ЮрійовичВ даному дипломному проєкті було розроблено технологію нанесення срібного покриття на контакти пускачів, з метою покращення їх експлуатаційних характеристик, таких як електропровідність зносостійкість та ін. Електроосадження срібного покриття проводиться із ціанідного електроліту сріблення при катодній густині струму 200 А/дм2. У проєкті проведено: технологічні та конструктивні розрахунки; обране обладнання для процесів, характерних даному способу нанесення покриття; розроблена схема автоматизації процесів властивих технології нанесення срібного покриття. Виконано енергетичні та техніко-економічні розрахунки. У проєкті наведення схема очищення стічних вод електролізом та цементацією, проаналізовані небезпеки і шкідливі фактори, що пов’язані з виробничим процесом, запропоновані заходи з покращення умов техніки безпеки та охорони праці.Документ Відкритий доступ Гальванічні покриття в авіабудуванні. Розробка технологічного процесу нанесення блискучого цинкового покриття на сталеві деталі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Максимчук, Анна Едуардівна; Ущаповський, Дмитро ЮрійовичУ проекті розроблено технологію нанесення блискучого цинкового покриття на деталь простої конфігурації - сталевий кронштейн підвіски керма висоти, з метою покращення захисно-декоративних властивостей виробу. Осадження покриття проводиться із сульфатного електроліту цинкування у електролізері при катодній густині струму 1 А/дм2. У проекті проведено конструктивні та технологічні розрахунки, вибране відповідне обладнання, розроблена схема автоматичного регулювання процесу міднення. Виконано розрахунки енергогосподарства, заробітної плати та техніко-економічних показників. У проекті використано реагентний метод очищення стічних вод, проаналізовані шкідливі та небезпечні виробничі фактори й запропоновано заходи з техніки безпеки та охорони праці.Документ Відкритий доступ Гальванічні покриття в авіабудуванні. Розробка технологічного процесу нанесення твердого зносостійкого хромового покриття на сталеві деталі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Прокопюк, Ірина Анатоліївна; Ущаповський, Дмитро ЮрійовичУ проєкті розроблено технологію нанесення твердого зносостійкого хромового покриття на сталеві деталі з метою підвищення зносостійкості. Осадження покриття проводиться із стандартного електроліту хромування у електролізері при катодній густині струму 55 А/дм2. У проєкті проведені конструктивні та технологічні розрахунки, вибране відповідне обладнання, розроблена схема автоматичного регулювання процесу хромування. Виконано розрахунки енергогосподарства, заробітної плати та техніко-економічних показників. У проєкті наведена схема очищення стічних вод реагентним методом, проаналізовані шкідливі та небезпечні виробничі фактори й запропоновано заходи з техніки безпеки та охорони праці.