Зварювальний факультет (ЗФ)
Постійне посилання на фонд
З 1 липня 2020 р. кафедри факультету входять до складу Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є. О. Патона
Переглянути
Перегляд Зварювальний факультет (ЗФ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 73
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Абразивна зносостійкість електроіскрових композиційних покриттів на основі ZrB2(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Єрко, Олександр Олександрович; Копилов, Вячеслав ІвановичЄрко О. О. «Абразивна зносостійкість електроіскрових композиційних покриттів на основі ZrB2», магістерська робота на здобуття кваліфікації магістра за спеціальністю 705050403 «Відновлення та підвищення зносостійкості деталей і конструкцій», Національного Технічного Університету України «Київський Політехнічний Інститут ім. І. Сікорського», Київ, 2018 рік. Обсяг дипломної роботи складається зі 110 сторінок друкованого тексту, 53 рисунки, 26 таблиць. Робота присвячена розробці технології електроіскрового легування на основі електродних матеріалів, що містять ZrB2 для запобігання абразивного зношування. В роботі проведений літературний огляд за даною науковою проблематикою, виконано дослідження параметрів міцності отриманих покриттів. Зроблені висновки по результатам теоретичних досліджень і експериментальних даних.Документ Обмежений Автоматичне керування зварюванням(2009) Зварювальний; Скачков, Ігор Олегович; Чвертко, Євгенія Петрівна; НТУУ «КПІ»Документ Відкритий доступ Виробництво зварних конструкцій-4. Проєктування засобів механізації зварювального виробництва. Курсовий проєкт: рекомендації до виконання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Лисак, Володимир ВалерійовичУ рекомендаціях наведений порядок виконання та захисту курсового проєкту. Наведені вимоги до структури та обсягу курсового проєкту: вимоги до оформлення графічної частини (креслеників) та пояснювальної записки (загальні правила оформлення та виклад тексту, розрахунків, ілюстрацій та додатків). У додатку наведений приклад оформлення завдання на курсовий проєкт.Документ Відкритий доступ Вплив конструктивно-технологічних факторів на залишковий напружено-деформований стан хрестових зварних з’єднань(2018-05) Гайнутдінов, Сергій Фанісович; Прохоренко, Одарка ВолодимирівнаАктуальність теми. Хрестові зварні з'єднання з конструктивною особливістю складання «в зуб» є елементом секцій захисних екранів для броньованих машин. Секції захисних екранів являють собою плоскі решітчасті зварні конструкції, які складаються зі сталевої полоси, товщина та ширина якої, а також відстані між її вертикальними і горизонтальними ребрами, обираються з умов забезпечення необхідної стійкості під час ударної взаємодії з протитанковою гранатою та належної руйнівної дії по її бойовій частині. Полоси з’єднуються між собою «в зуб» електродуговим зварюванням плавким електродом у захисному газі за допомогою кутових швів. Встановлено, що ефективний захист броньованої військової техніки від пробиття сучасними гранатами можливий лише у разі часткового або повного руйнування бойової частини гранати при її взаємодії із елементами екрану і, таким чином, попередження формування кумулятивного струменю та спрацювання протитанкового засобу у штатному режимі. При цьому деформаційно-ріжуча дія робочого елементу захисного екрану на бойову частину засобу ураження залежить від твердості та міцності застосованого матеріалу, стійкості та жорсткості зварної конструкції екрану. Застосування високоміцних сталей для виготовлення зварних протикумулятивних екранів зумовлює високий рівень залишкових напружень у зварному виробі, які можуть сприяти утворенню і розвитку тріщин, а також спричинити руйнування виробу з необхідністю його подальшого ремонту. Таким чином, актуальність даної роботи полягає у обґрунтуванні можливості використання низьковуглецевих сталей, замість високоміцних легованих сталей на основі порівняльного аналізу параметрів залишкових напружено-деформованих станів, визначених методом скінченних елементів для зварних вузлів решітчастої конструкції, виготовлених зі сталей трьох різних марок: низьковуглецевих ко нструкційних сталей звичайної якості Ст3пс і 09Г2С з границею міцності 490 МПа і 590 МПа та високоміцної низьколегованої сталі 30ХГСА у термообробленому стані з границею міцності 1080 МПа. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались в рамках науково-дослідної роботи No2930-п, номер державної реєстрації No0116U000002д «Підвищення ефективності захисту броньованих об’єктів застосуванням стільникових екранів з модифікованим наплавленням та концентрованими джерелами енергії робочими поверхнями». Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка скінченно-елементних моделей хрестового зварного з'єднання для визначення і оцінки параметрів залишкового напружено-деформованого стану та коефіцієнтів концентрації напружень при зварювані кутових швів. Для досягнення визначеної мети в роботі вирішені такі задачі: • розроблена скінченно-елемента модель хрестового зварного з'єднання, яка враховує жорсткість зварного вузла, геометрію конструкції, зміну теплофізичних і механічних властивостей основного металу та зварювальних матеріалів, параметри зварювання, технологічну послідовність зварювання кутових швів; • розроблені скінченно-елементні моделі хрестових зварних з'єднань для різних комбінацій конструктивних параметрів кутових швів; • методом скінченних елементів розв’язана термомеханічна задача і визначений розподіл параметрів залишкового напружено-деформованого стану хрестового зварного з'єднання для шести технологічних схем виконання зварних швів; • методом скінченних елементів розв’язана механічна задача і визначені оптимальні геометричні розміри та форма кутових зварних швів для забезпечення мінімальних значень коефіцієнтів концентрації напружень. Об'єкт дослідження – хрестові зварні з’єднання з конструктивною особливістю складання «в зуб». Предмет дослідження – напружено-деформований стан хрестових зварних з’єднань. Методи дослідження. Теоретичні дослідження проводились на основі теорії напружень і деформацій при зварюванні, положень теорії пружності і пластичності, методів математичного моделювання на персональних комп'ютерах. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: 1. Розроблена скінченно-елемента модель НДС хрестового зварного з'єднання, яка дозволяє визначати параметри напружено-деформованого стану, а також величину переміщень зварного вузла після зварювання з урахуванням жорсткості зварного вузла і послідовностей виконання зварних швів для заданих конструкційних та зварювальних матеріалів. 2. Розроблена скінченно-елемента модель хрестового зварного з’єднання з кутовими швами, яка дозволяє визначати коефіцієнти концентрації напружень для різних комбінацій конструктивних факторів. 3. Вперше виявлені особливості розподілу параметрів напружено-деформованого стану у хрестовому зварному з’єднанні з урахуванням конструктивних особливостей, зумовлених складанням зварюваних пластин «в зуб». 4. Для заданого хрестового зварного з'єднання в изначені оптимальні конструктивні параметри кутових зварних швів на основі розрахунку коефіцієнтів концентрації напружень і локалізації зон концентрації напружень. Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених скінченно-елементних моделей дозволяє досліджувати кінетику напружень, деформацій і переміщень зварного хрестового з’єднання, прогнозувати рівень залишкових напружень з урахуванням жорсткості зварного вузла для різних технологічних послідовностей виконання зварних швів; рекомендувати радіуси переходу від шва до основного металу, обґрунтовано призначати оптимальні геометричні розміри зварних швів для мінімізації коефіцієнтів концентрації напружень. Апробація результатів дисертації. Матеріали магістерської дисертації доповідалися і обговорювалися на Х та XI Всеукраїнських міжгалузевих науково-технічних конференціях студентів, аспірантів та наукових співробітників «Зварювання та споріднені процеси і технології», 7-9 червня 2017 р. та 10-12 травня 2018 р. відповідно, м. Київ; на X Всеукраїнській студентській науково-технічній конференції ТНТУ імені Івана Пулюя “ПРИРОДНИЧІ ТА ГУМАНІТАРНІ НАУКИ. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ”, 25-26 квітня 2017 р., м. Тернопіль. Публікації. Результати магістерської дисертації опубліковані у трьох збірниках тез доповідей науково-технічних конференцій України. Магістерська дисертація представлена: 96 стор., 40 рис., 9 табл., 46 джерел.Документ Відкритий доступ Вплив нанопорошку TiC на експлуатаційні характеристики наплавленого шару(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Новіков, Ілля Сергійович; Степанов, Денис ВолодимировичМагістерська дисертація викладена на 106 сторінках, в одній частині, містить 33 ілюстрацій, 20 таблиць і перелік посилань, що складається із 49 джерел. Об’єкт дослідження – дугове наплавлення з введенням нанопорошку карбіду титану до зварювальної ванни. Предмет дослідження – зносостійкість наплавленого металу в умовах сухого тертя металу по металу. Мета роботи – провести експериментальне дослідження впливу нанопорошку карбіду титану на зносостійкість наплавленого металу при введені їх у зварювальну ванну в процесі дугового наплавлення для умов сухого тертя металу по металу. Методи дослідження та апаратура – під час виконання досліджень використовували методи випробування зносостійкості наплавленого металу в умовах сухого тертя металу по металу, вимірювання мікротвердості, оптичної та електронної мікроскопії. Для проведення робіт були використані: оптичний мікроскоп NEOPHOT–32, мікротвердомір ПМТ-3, машина тертя СМЦ-2, обладнання для наплавлення. Результати роботи та їх новизна – встановлено загальний позитивний вплив об’ємних співвідношень карбіду титану на зносостійкість наплавленого металу в умовах сухого тертя металу по металу при введенні його до зварювальної ванни за допомогою парафінового стрижня.Документ Відкритий доступ Вплив технології нанесення плазмових покриттів на параметри пружності та електропровідності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Люшенко, Євгеній Олегович; Копилов, Вячеслав ІвановичЛюшенко Є.О. «Вплив параметрів технології нанесення плазмових покриттів на параметри пружності та електропровідності», магістерська робота на здобуття кваліфікації магістра за спеціальністю 132 «Матеріалознавство», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Скіорського», Київ, 2018 рік. Обсяд дипломної роботи складається з 95 сторінок друкованого тексту, 41 рисунка та 29 таблиць. Робота присвячена дослідженню впливу технології нанесення плазмових покриттів на параметри пружності і електропровідності. У роботі проведено літературний огляд за даною проблематикою, виконано теоретичний розрахунок по представленим в роботі методиках підходу, виконано дослідження електрофізичних властивостей системи покриття-основа, проведено дослідження покриттів на згин, проаналізовано результати досліджень та зроблені висновки щодо отриманих науково-технічних результатів.Документ Відкритий доступ Відновлення букси залізничного вагону наплавленням(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Кругляк, Андрій Миколайович; Пащенко, Валерій МиколайовичЗбільшення розмірів обладнання, підвищення його швидкодії і продуктивності супроводжуються посиленням умов роботи його вузлів і механізмів. Збільшення терміну служби деталей машин можна забезпечити шляхом утворення на поверхні цих деталей і елементів верств або покриттів, що володіють високим рівнем необхідних властивостей - корозійної стійкості при високих температурах, зносостійкості, твердості, жаростійкості та ін. Такий шлях представляє значні резерви економії сировинних ресурсів. Застосування технології поліпшення властивостей поверхні матеріалів розширює перспективу проектування і виробництва різного устаткування з більш високим рівнем експлуатаційних показників, що, в свою чергу, дозволяє скоротити споживання енергії і підвищити продуктивність праці в різних галузях промисловості. При розробці технології виробництва будь-якої продукції розробники прагнуть зменшити трудомісткість, підвищити якість і продуктивність настільки, наскільки це доцільно з точки зору витрат, необхідних для провадження цієї технології. Як показує практика, велика кількість литих деталей вантажних вагонів, у тому числі і деталі п’яткових вузлів, після досягнення гранично допустимого зносу підлягають відновленню методами дугового наплавлення з наступною механічною обробкою до креслярських розмірів. З позиції відтворення машин економічна доцільність ремонту обумовлена можливістю повторного використання більшості деталей як придатних, так і гранично зношених після відновлення. Це дозволяє здійснювати ремонт в більш короткі терміни з меншими витратами металу в порівнянні з витратами при виготовленні нових деталей. Наплавлювальні матеріали, що застосовувалися до теперішнього часу на ремонтних підприємствах залізничного транспорту, забезпечували міжремонтний пробіг відремонтованих деталей близько 110 тис. км. За весь термін служби деталь підлягала ремонту наплавленням більше 10 разів. Таким чином, щорічні витрати на відновлення литих деталей вантажних вагонів залізничного транспорту України обчислюється мільйонами гривень. Перспективною технологією відновлення і підвищення зносостійкості литих деталей вантажних вагонів може бути метод дугового наплавлення легованими зносостійкими наплавлювальними матеріалами.Документ Обмежений Відновлення деталей машин(НТУУ «КПІ», 2012) Смирнов, Ігор Володимирович; Чорний, Андрій В'ячеславовичДокумент Обмежений Відновлення деталей машин та конструкцій(НТУУ «КПІ», 2013) Смирнов, Ігор ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Відновлення штоку гідроциліндру плазмовим напиленням(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Дережук, Михайло Васльович; Чорний, Андрій ВячеславовичВ даному дипломному проекті розглядається питання пов’язане з підвищенням зносостійкості штоку гідроциліндра плазмовим напиленням. Проведено аналіз умов роботи та експлуатації штоку гідроциліндра, досліджено технологічні характеристики основного та матеріалу для напилення. Розроблено технологію підвищення зносостійкості, яка забезпечує якісне формування напиленого шару та високі зносостійкі властивості. В розділі з охорони праці висвітлено питання підвищення електробезпеки, газової безпеки та покращення умов праці персоналу. Записка вміщує 93 сторінки машинописного тексту, 24 рисунків, 23 таблиць, 1 додаток, 15 джерел літератури.Документ Відкритий доступ Дифузiйне звaрювaння сплaву ЧС88У з пoверхнями з’єднaнь, мoдифiкoвaними висoкoкoнцентрoвaними пoтoкaми плaзми(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кoрсун, Дмитрo Сергiйoвич; Квaсницький, Вiктoр ВячеслaвoвичАктуальність теми: Сплав ЧС88У використовується для виготовлення деталей особливо відповідального призначення, зокрема сoплoвих лoпaток гарячого тракту гaзoтурбiних двигунiв (ГТД) і попит на такі вироби є дуже високим. Однак, враховуючи незадовільну технологічну здатність жароміцного дисперсійнотвердіючого нікелевого сплаву ЧС88У до зварювання та його високу температуру плавлення, отримання якісних зварних з’єднань цього сплаву зварюванням плавленням є проблематичним, а іноді, з урахуванням особливостей конструкції виробів, не можливим. Тому для зварювання таких жароміцних сплавів на основі нікелю доцільно використовувати технології зварювання тиском, а саме дифузійне зварювання (ДЗ). Модифікування поверхонь з’єднання за допомогою висококонцентрованих потоків плазми сприяє активації поверхонь та дозволяє забезпечити підвищені характеристики якості та надійності, термін експлуатації отриманих ДЗ зварних виробів. Мета роботи: Встaнoвлення зaкoнoмiрнoстей фoрмувaння структури тa влaстивoстей жaрoмiцних дисперсійнотвердіючих сплaвiв нa oснoвi нiкелю при мoдифiкувaннi поверхонь з’єднання висoкoкoнцентрoвaними пoтoкaми плaзми тa при oтримaннi звaрних з’єднaнь за технологією дифузiйного звaрювaння. Задачі досліджень: 1. Дослідити вплив умов та режимів модифікуівння висококонцентрованими потоками плазми на формування структури та властивості поверхневого шару заготовок зі сплаву ЧС88У. 2. Визначити вплив модифікованих поверхонь на формування та структуру дифузійнозварних з'єднань. 3. Розробити технологічні рекомендації щодо отримання дифузійнозварних з'єднань з модифікованими висококонцентрованими потоками плазми поверхнями. Предмет досліджень: Прoцеси, щo прoтiкaють при мoдифiкувaннi пoверхoнь жaрoмiцних сплaвiв нa oснoвi нiкелю висoкoкoнцентрoвaними пoтoкaми плaзми тa при їх з’єднaннi дифузiйним звaрювaнням. Oб’єкт досліджень: Структурa тa влaстивoстi мoдифiкoвaних шaрiв жaрoмiцних сплaвiв нa oснoвi нiкелю тa дифузiйнoзвaрних з'єднaнь.Документ Відкритий доступ Дослідження зносостійкості наплавленого металу при введені до зварювальної ванни нанооксидів(2018-05) Гончар, Андрій Володимирович; Кузнецов, Валерій ДмитровичАктуальність теми. Однією с найважливіших проблем сучасного етапу розвитку техніки є проблема підвищення довговічності та надійності машин, приладів та обладнання.. Вона відіграє велику роль в економії металів, трудових витрат і підвищенні ефективності виробництва. Основним рішенням даної проблеми є підвищення зносостійкості деталей та конструкцій, що працюють в різноманітних умовах експлуатації. Основним способом підвищення довговічності машин та обладнання є наплавлення спеціально розроблених матеріалів за для надання поверхні виробу необхідних властивостей, що покращать їх протидію різного роду зношенням. Наприклад, для умов тертя металу по металу рекомендовано наплавлений метал типу низьколегованих сталей з вмістом вуглецю до 0.4%. У даному випадку підвищення зносостійкості досягається введенням додаткових легуючих елементів. Значний розвиток в останній час набули нанотехнології і наноматеріали. Існує позитивний досвід застосування наноматеріалів при зварюванні. Систематичні дослідження в ІЕЗ ім. Є.О. Патона і НТУУ «КПІ» при зварюванні низьколегованих сталей показали, що неметалеві включення нанорозмірного діапазону при введені їх до зварювальної ванни суттєво змінюють їх структуру, зокрема, умови формування голчастого фериту, який поєднує підвищені показники міцності і в’язкості. Але відомості щодо їх впливу на зносостійкість наплавленого металу обмежені, хоча наявний досвід застосування як нанопоршків оксидів при плазмово-порошковому наплавленні, так і нанопорошків карбідів в покритті електродів вказує на їх перспективність у наплавних процесах. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, актуальним є розвиток напряму, пов’язаного з підвищенням зносостійкості поверхонь деталей і конструкцій при застосуванні стандартних систем легування з одночасним введенням до зварювальної ванни нанопорошкових матеріалів і встановленням закономірностей впливу нанокомпонентів на структуру і зносостійкість наплавленого металу. Мета і задачі дослідження. Підвищення зносостійкості деталей і конструкцій, проти абразивного зношення та сухого тертя металу о метал на основі досліджень структурного стану поверхневих шарів та їх взаємозв’язку з вмістом і складом нанокомпонентів і показниками зносостійкості. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: – проаналізувати можливі схеми введення нанопорошкових матеріалів у зварювальну ванну і розробити схеми прийнятні для технологічних умов наплавлення; – дослідити вплив масових часток нанокомпонентів на зносостійкість в умовах сухого тертя металу по металу; – дослідити вплив масових часток нанокомпонентів на структуроутворення наплавленого шару та його мікротвердості; – дослідити вплив розподілу, складу та морфології неметалевих включень на структурний та фазового стан наплавленого металу; – розробити технологічні рекомендації щодо наплавлення зносостійкого шару з введенням до зварювальної ванни нанокомпонентів. Об’єкт дослідження. Наплавлений метал сформований в умовах введення до зварювальної ванни нанокомпонентів. Предмет дослідження. Зносостійкість і структура наплавленого металу та їх взаємозв’язок зі складом та вмістом нанокомпонентів. Методи досліджень. Для виконання поставлених задач і отримання основних результатів дисертації використовувались теоретичні та експериментальні дослідження. Наплавлення проводилось на стандартних установках – автоматі АД-231 та напівавтоматі КП -004У 3. Випробування на зносостійкість в умовах сухого тертя металу по металу проводились за схемою диск – колодка на машинах СМЦ-2. Для досліджень мікротвердості використовувався мікротвердомір ПМТ-3. Структура наплавлених зразків досліджувалась на оптичному мікроскопі Neophot–32 і растрового електронного мікроскопа JEOL JSM-840. Наукова новизна одержаних результатів. 1. Встановлено, що при введені в зварювальну ванну нанооксидів алюмінію та титану шляхом закріплення на поверхні за допомогою ґрунтовки зносостійкість збільшується. При об’ємному вмісті 0,5% вплив на збільшення зносостійкості Al2O3 та TiO2 практично однаковий. Значне підвищення зносостійкості спостерігалося при введені 5% Al2 O3, а саме в 1.4 рази. Виявлено що концентрація нанокомпонентів прямопропорційно вливає зносостійкість, незалежно від консистенції ґрунтовки. 2. Встановлено, що при наплавленні вихідного валика дротом ПП-АН -180 формується структура заевтектичного чавуна, яка характеризується достатньо крупними цементитними виділеннями в аустенітній матриці. Структура металу валика з нанооксидом 1% Al2O3 характеризується більш розвиненою аустенітною матрицею. Цементитні виділення витягнутої форми мають менші розміри порівняно зі структурою вихідного валика. У випадку використання 5% Al2O3 спостерігається суттєва дисперсність цементитних виділень, що і визначає підвищення зносостійкості такої структури. 3. Встановлено, що при введенні в зварювальну ванну нанооксидів алюмінію та титану у вигляді спеченої лігатури його зносостійкість підвищується. При цьому, втрати по масі у разі використання нанооксиду Al2O3 менші в порівнянні з нанооксидом TiO2. Максимальний ефект спостерігається при введенні в ванну Fe+0.5%Al2O3: втрати по масі знижуються з ∑∆ m = 0.042 г (вихідний валик) до ∑∆ m = 0.013 г (валик з додаванням Fe+0.5%Al2O3), тобто в 3.2 рази. Цими даними було підтверджено, що при наплавленні також як і при зварюванні, введення об'ємних співвідношень нанооксидів впливають на властивості литого металу. Практичне значення одержаних результатів. Результати експериментів є основою для розробки технологічних рекомендацій по впровадженню процесів дугового наплавлення за новою технологією. Апробація результатів дисертації. Публікації. Результати дисертації представлені в 2 тезах доповідей на науково-технічних конференціях. Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 4 розділів, висновків, перелік посилань. Загальний об’єм роботи – 125 сторінок, у тому числі 46 рисунків, 22 таблиць, перелік посилань із 103 найменувань.Документ Відкритий доступ Дослідження механічних властивостей поверхонь з релітними компонентами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Носков, Антон Юрійович; Попіль, Юрій СтаніславовичРесурс роботи устаткування, що експлуатується в нафтовій, гірничо-добувній, гірничо-збагачувальній, вугільній галузях промисловості переважно визначається терміном служби деталей машин і механізмів, що працюють за умов інтенсивного абразивного, гідро-абразивного, та інших видів зношення. Сьогодні існує значна кількість технологій, що дозволяє подовжити довговічність вищезазначених деталей (термічна обробка, механічне зміцнення та ін.). Проте найбільш ефективним способом зміцнення залишаються такі методи, як наплавлення та напилення робочих поверхонь. Використання таких методів забезпечує будь які характеристики (твердість, міцність, корозійну стійкість) нанесених зносостійких покриттів завдяки, насамперед оптимально підібраному хімічному складу наплавних матеріалів. При цьому найвищу зносостійкість при роботі в зазначених умовах мають композиційні покриття на основі тугоплавких сполук. Основою таких покриттів є зносостійкі частинки (армуюча фаза) карбідів, нітридів та інших сполук, що мають високі показники твердості й міцності, які закріплені в більш м'якій і пластичній матриці. Для створення матриці використовують різні матеріали на основі заліза, нікелю, кобальту, міді та інших металів і сплавів, що забезпечують необхідні характеристики покриття. Наплавлений шар можна наносити багатьма способами. Залежно від способу нанесення необхідно створення цілої гами присаджувальних матеріалів, до складу яких, у першу чергу, входять армуючі частинки. Найбільш перспективним, за зносостійкістю є застосування частинок плавлених карбідів вольфраму евтектичного складу WC – W2C. Створення нового матеріалу - сфероїдизованих гранул литих карбідів вольфраму, технологія виготовлення якого дозволить забезпечити унікальні властивості розпилених частинок, у тому числі дрібнодисперсність структури, підвищену мікротвердість і плинність, є головним завданням досліджень, при успішному розв’язанні якого, можна створити матеріали для нанесення композиційних зносостійких покриттів з підвищеною концентрацією армуючої фази в наплавленому шарі, мінімальним ступенем розчинення гранул в матриці та поліпшеними експлуатаційними характеристиками. Генерація плазми в плазмо-дугових процесах виконується за рахунок наявності плазмоутворюючого середовища. Плазмоутворююче середовище повинно забезпечувати найбільшу питому теплову потужність плазмотрону при відповідних витратах плазмоутворюючої суміші та затраченої електричної енергії, а також концентрувати та зосереджувати отриману енергію. Великий вплив на теплофізичні характеристики плазмового струменю в умовах теплообміну з стрічкою під час наплавлення надає вид плазмоутворюючого газу. Використання воднево-кисневої суміші у якості плазмоутворюючого газу має певні переваги в порівнянні з іншими газами. Наприклад плазма отримана з використанням аргону, не дивлячись на високу температуру, її струмінь не розплавляє дріт і основу деталі. Це зумовлено малою величиною критерія Біо і скороченою високотемпературною зоною плазмового потоку. Таким чином наплавлення жаростійких функціональних покриттів з використанням дозволяє значно скоротити витрати на витратні матеріали. Це досягається за рахунок того, що для отримання воднево-кисневої суміші достатню мати водневий генератор, який для генерування суміші буде затрачати певну кількість електроенергії. Це дозволяє зекономити на купівлі, та заповненні балонів газом. Також цей плазмовий струмінь має більшу потужність і теплопровідність, що дозволяє досягнути продуктивність як в аналогічних способах використовуючи менш потужні режими. Що в результаті дозволяє використовувати меншу кількість електроенергії на наплавлення однієї деталі.Документ Відкритий доступ Дослідження та розробка технологічних засад підвищення ефективності плазмового нанесення покриттів із застосуванням магнітних дій(НТУУ «КПІ», 2011) Кузнецов, В. Д.; Кузнецов, В. Д.; Kuznetsov, Valeriy D .; Кафедра інженерії поверхні; Зварювальний факультет; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»Документ Відкритий доступ Дослідження тріботехнічних властивостей покриття комбінованою обробкою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Захарчук, Олександр Любомирович; Попіль, Юрій СтаніславовичНа даний час в країні розвивається машинобудівна промисловість. Тож виготовлення штампів холодного штампування потрібне систематично, що в свою чергу вимагає великої кількості обладнання різного типу. Дана конструкція сприймає надлишковий тиск , тож ремонт штампів є відповідальною операцією, тому так важливий «свіжий» погляд на застарілі технології і їх проблеми. Завдяки новому, більш ефективному технологічному процесу, теоретично можна збільшити продуктивність, швидкість та економічність виготовлення. Метою даної дисертації є переосмислення застарілих підходів до базових технологічних процесів ремонту штампів. Модернізувати та покращити технологію для досягнення більшої продуктивності, економічності та перспективності за допомогою нових, перспективних та сучасних технологій. На ряду з підвищення кількісно-якісних показників, стояло важливою задачею забезпечення та дотримання, покращених вимог охорони праці та розробки для неї стартап-проекту.Документ Відкритий доступ Дослідження якісних показників покриттів з використанням інтерметалідів системи Fe-Al при плазмовому напиленні(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Степанович, Олександр Олександрович; Попіль, Юрій СтаніславовичМагістерська дисертація вміщує 85 сторінок машинописного тексту, 31 рисунок, 5 таблиць, 57 джерел літератури, посилань (конструктивно-технологічний, літературний огляд, розробка технологічного процесу, економічний та охорона праці) та графічна частина до якої увійшло 12 плакатів. Об'єктом дослідження є нанесення захисного покриття на вироби що працюють в умовах ерозійного зношування та тепло навантажень плазмовим напиленням. На основі проведеного аналізу умов роботи, методів плазмового напилення встановлено, що найбільш перспективними матеріалами для напилення є покриття на основі інтерметалідів системи Fe-Al. В процесі роботи розглянуті результати досліджень вибору матеріалу та технологічних параметрів напилення, та вплив їх на механічні властивості напиленого шару покриття.Документ Відкритий доступ Дугове наплавлення зносостійкого металу із застосуванням нанопорошків оксидів(2016) Степанов, Денис Володимирович; Кузнецов, Валерій Дмитрович; Інженерії поверхні; Зварювальний; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Відкритий доступ Дугове наплавлення зносостійкого металу із застосуванням нанопорошків оксидів(НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2016) Степанов, Денис Володимирович; Інженерії поверхні; Зварювальний; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Відкритий доступ Експериментальне визначення напружено-деформованого стану зварних з’єднань електромагнітним методом(2018) Мінаков, Антон СергійовичДокумент Відкритий доступ Експериментальне визначення напружено-деформованого стану зварних з’єднань електромагнітним методом(2018) Мінаков, Антон Сергійович; Фомічов, Сергій Константинович