Дисертації (ЕК)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації (ЕК) за Назва
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Методологія забезпечення стійкості економічного розвитку машинобудівних підприємств на засадах бізнес-лідерства(2021) Шевчук, Олена Анатоліївна; Крейдич, Ірина МиколаївнаДокумент Відкритий доступ Розвиток людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мельничук, Вікторія Едуардівна; Бояринова, Катерина ОлександрівнаМельничук В. Е. Розвиток людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, її зв’язок з науковими темами, висвітлено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено особистий внесок здобувача та апробацію результатів. Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретичних положень, розробленню науково-методичних та практичних рекомендацій щодо розвитку людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки як продуктивного ресурсу з іманентними властивостями забезпечення їх економічного зростання та підвищення функціональності в цифровому економічному середовищі. У першому розділі розглянуто сутнісно-змістовну еволюцію та генезу теорії людського капіталу, закономірності його розвитку від парадигми індустріалізації до цифровізації, сформовано концептуальні положення розвитку людського капіталу промислових підприємств в умовах цифровізації економіки. З’ясовано, що людський капітал став вважатись джерелом прогресу і продуктивності, рушієм розвитку підприємств у процесах діджиталізації. Уточнено трактування людського капіталу як продуктивного і швидкоадаптивного до соціальних, економічних змін та цифрових трансформацій ресурсу економічної системи з іманентними властивостями, сформованого завдяки накопиченню досвіду, знань, компетентностей і здатностей, виражених у доданій вартості. Доповнено складові людського капіталу цифровою комунікацією, інформаційною грамотністю та безпекою в Інтернет-просторі та його характеристики з позиції працівників (здатність освоєння нових професій, праця у віддаленому режимі) та власників (забезпечення навчання і перекваліфікації персоналу, роботизація і налагодження виробничих процесів у віддаленому режимі). Обґрунтовано та сформовано композицію закономірностей розвитку людського капіталу від індустріалізації, інформатизації до формування цифрового суспільства та віртуального середовища, які визначено як роль людського капіталу в економіці, зміни характеру праці, технологій, віртуалізація економічних процесів. З’ясовано, що Індустрія 5.0 визначає продуктивність людського капіталу через використання саме цифрових технологій. Визначено переваги та ризики, що супроводжують періодизацію трансформації закономірностей. Запропоновано концептуальні положення розвитку людського капіталу промислових підприємств на засадах синхронізації його цифрових трансформацій з виробничо-економічними системами. У положеннях консолідовано: мету як розвиток людського капіталу промислових підприємств невідривно від процесів цифровізації економіки; цілі, теоретичний базис, концепти (збалансованості розвитку цифрових компетентностей працівників та власників, використання унікальних іманентних властивостей людського капіталу в процесах цифровізації, узгодженість інвестицій у розвиток людського капіталу та цифровізації техніко-технологічної бази, синхронізації розвитку цифрових компететностей людського капіталу з стратегіями цифровізації підприємств); принципи (прогресивності, комплексності, адаптивності, проактивності, перспективності, економічності), методичний інструментарій, шляхи практичної імплементації та їх результати. До унікальних іманентних властивостей людського капіталу віднесено ефекти, спричинені цифровими компетентностями – колективною цифровою компетентністю (базові компетентності), цифровою функціональностю (функціональні), цифровою унікальностю (операційні), впливом власника. У другому розділі проаналізовано стан та передумови розвитку людського капіталу підприємств машинобудування в цифровому економічному середовищі, засвідчено середній рівень цифровізації економіки згідно з міжнародними показниками та низьким рівнем забезпеченості підприємств інформаційнокомунікаційними технологіями і фахівцями з цифровими навичками. Визначено вартість людського капіталу підприємств машинобудування на основі запропонованого методу з використанням моделі АК (Р. Лукаса) на мікроекономічному рівні. Виявлено його економічну значущість шляхом визначення кореляційного зв’язку з продуктивністю праці, валовим прибутком та доходом від використання, що засвідчили недооціненість людського капіталу та неефективність його використання. Удосконалено методичні положення причинно-наслідкового аналізу умов та результатів використання людського капіталу підприємствами машинобудування під впливом цифровізації, які полягають у відборі економічних показників за параметрами умов та результатів, у застосуванні методу таксономічного аналізу для визначення індексів причин і наслідків, їх порівняння з метою встановлення типу економічної поведінки підприємств машинобудування і обрання економічних дій з покращення цифрового розвитку людського капіталу та цифрових компетентностей. Показниками умов забезпечення результативності людського капіталу обрано частку оплати праці в чистому доході, середньомісячну оплату праці, фондоозброєність, інвестиції на одну особу, рівень плинності кадрів, результативності використання людського капіталу – продуктивність праці, валовий прибуток на одну особу, додану вартість людського капіталу, співвідношення темпу зростання валового прибутку та темпу зростання собівартості, співвідношення темпу зростання продуктивності праці та темпу зростання фонду оплати праці. Виявлено, що ряд підприємств машинобудування зорієнтовані на економічний результат згідно з нижчим індексом умов забезпечення результативності від індексу результативності використання людського капіталу. У третьому розділі дисертаційної роботи удосконалено механізм проактивного розвитку людського капіталу підприємств машинобудування на засадах цифровізації, який враховує чинники впливу цифровізації економіки організаційного та економічного спрямування, базується на принципах розвитку, інтегрує заходи з розвитку людського капіталу та його економічне забезпечення з реалізацією комплексу стратегій цифровізації виробничо-економічної системи. Запропоновано заходи з розвитку людського капіталу розробленого механізму: формування цифрових компетентностей працівників і власників; залучення фахівців і аутстафінг для передавання досвіду роботи з цифровими технологіями; створення і використання корпоративного університету як інструменту цифрової освіти із залученням цифрових платформ та симуляторів; оновлення матеріальних і нематеріальних активів згідно з цілями цифровізації; розвиток і адаптація людського капіталу відповідно до стратегій цифровізації виробничо-економічної системи; застосування комплексу цифрових компетентностей з відповідним ефектом у реалізації стратегій цифровізації. Сформовано навчальні імперативи корпоративного університету, що базуються на цифрових інструментах, програмному забезпеченні та VR/AR симуляторах. Аргументовано інструментарій реалізації механізму у формі технологій Індустрії 4.0 та 5.0, методів проактивного розвитку, рамок цифрових компетентностей, дорожніх карт упровадження стратегій з інтеграцією розвитку людського капіталу. Визначено комплекс стратегій цифровізації підприємств машинобудування, що включає стратегії цифрового аутсорсингу, цифровізації бізнес-процесів, продукту та підприємства. Обґрунтовано методичний підхід до верифікації цифрових компетентностей людського капіталу відповідно до стратегій цифровізації підприємств машинобудування, який передбачає формування набору компетентностей шляхом визначення їх збалансованого складу за ефектами від базових, функціональних, операційних цифрових компетентностей та компетентностей власника на основі застосування методу аналізу ієрархій Т. Сааті та розрахунку індексу цифрової компетентності. Верифіковано цифрові компетентності людського капіталу та сформовано рамки цифрових компетентностей для працівників і власників, що забезпечить упровадження і реалізацію стратегій цифровізації бізнес-процесів, продукту, підприємства і цифрового аутсорсингу. Запропоновано та апробовано метод обрання провідного важеля економічного забезпечення розвитку людського капіталу шляхом прогностичного моделювання економічних ефектів для підприємств машинобудування. Визначено серед аргументованих економічних важелів (коригування заробітної плати згідно з цифровими компетентностями, забезпечення фондоозброєності шляхом цифровізації, інвестування у цифровий розвиток людського капіталу) ключові у забезпеченні розвитку людського капіталу, які впливають на зміну його вартості, що, як наслідок, має позитивний ефект у зростанні чистого доходу підприємства. З’ясовано, що фондоозброєність не завжди є ефективним важелем, підприємства машинобудування потребують коригування заробітної плати згідно з цифровими компетентностями та залучення інвестицій для цифрового розвитку людського капіталу. Практичне значення результатів дослідження полягає у прикладному застосуванні на підприємствах машинобудування розроблених науковометодичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку людського капіталу в умовах цифровізації економіки, які використані в діяльності ПрАТ «Вентиляційні системи», АТ «Елміз» та навчальному процесі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».