Кафедра інформаційних технологій в телекомунікаціях (ІТТ)
Постійне посилання на фонд
Наказ №НУ/45/2023 від 30.03.2023 "Про Навчально-Науковий Інститут Телекомунікаційних Систем КПІ ім. Ігоря Сікорського" - https://document.kpi.ua/files/2023_HY-45.pdf
Переглянути
Перегляд Кафедра інформаційних технологій в телекомунікаціях (ІТТ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 49
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Telegram-бот для збору контенту як основа для рекомендацій з оптимізації розробки застосунків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Касіч, Назар Юрійович; Суліма, Світлана ВалеріївнаУ сучасних умовах стрімкого розвитку IT-сфери та високої конкуренції на ринку програмного забезпечення, якість і стабільність програмних продуктів стають критичними факторами їхнього успіху. Однією з основних проблем є різниця між поведінкою додатку в середовищі розробки (development) та в реальному продакшн-середовищі (release). Часто програмні продукти, які працюють коректно на етапі розробки, стикаються з неочікуваними помилками та нестабільною поведінкою після релізу. Це зумовлено як технічними розбіжностями між середовищами, так і відсутністю чітких підходів до тестування, логування, контролю залежностей та безперервної інтеграції.Документ Відкритий доступ Автоматизована система адаптації веб-інтерфейсів для користувачів з обмеженими можливостями(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Савченко, Михайло Сергійович; Суліма, Світлана ВалеріївнаДипломна робота містить 80 сторінку, 19 рисунків, 1 таблиця та 1 додаток, а також використовує 10 літературних джерел інформації. Актуальність теми: Підвищення доступності веб-інтерфейсів для людей з обмеженими можливостями є важливим питанням у сучасному веб-розробленні. З огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій та зростаючу роль Інтернету в повсякденному житті, забезпечення рівного доступу до інформації для всіх користувачів стає особливо важливим. Веб-сайти, які не враховують потреби людей з обмеженими можливостями, не лише порушують законодавчі норми, але й обмежують доступ до важливої інформації. Більшість існуючих рішень є обмеженими, тому існує потреба в розробці інструментів, що автоматизують процес адаптації веб-інтерфейсів до різних обмежень. Метою роботи є підвищення доступності веб-інтерфейсів для користувачів з обмеженими можливостями шляхом розробки автоматизованої системи адаптації. Об'єктом дослідження є процес адаптації веб-інтерфейсів, їх доступність для потреб користувачів з обмеженими можливостями. Предметом дослідження є методи адаптації веб-інтерфейсів для користувачів з обмеженими можливостями. Методами дослідження є аналіз існуючих рішень у галузі доступності вебінтерфейсів, розробка та тестування прототипу автоматизованої системи адаптації.Документ Відкритий доступ Автоматизована система аналізу взаємодії користувачів із контентом на платформах соціальних мереж(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Терещенко, Вікторія Віталіївна; Скулиш, Марія АнатоліївнаМетою роботи: є підвищення ефективності взаємодії користувачів із контентом через розробку автоматизованої системи збору та емоційного аналізу коментарів, що скорочує час обробки порівняно з ручним аналізом. Об’єкт дослідження - процес взаємодії користувачів із контентом на соціальних платформах. Предмет дослідження - метод збору та аналізу активності користувачів і коментарів із визначенням емоційного забарвлення. Методи дослідження: використовувалися методи збору та структуризації даних із соціальних платформ, алгоритми обробки природної мови для аналізу емоційного забарвлення коментарів, а також автоматизація процесів збирання і аналізу даних за допомогою сучасних програмних інструментів. Отримані результати роботи : - Розроблена автоматизована система дозволяє швидко збирати та структурувати великі обсяги користувацьких реакцій. - Проведено тестування, яке підтвердило високу ефективність емоційного аналізу коментарів і виявлення основних настроїв. - Система зменшує навантаження на користувачів та адміністраторів платформ, скорочуючи час, необхідний для вивчення великих обсягів даних. - Запропонований підхід забезпечує об’єктивність результатів аналізу та створює основу для розробки більш точних і гнучких інформаційних сервісів. Рекомендації: Розроблену систему можна застосовувати для аналізу користувацької поведінки, оптимізації цифрових стратегій і створення систем підтримки прийняття рішень. Подальший розвиток системи дозволить підвищити її масштабованість та адаптивність для різних соціальних платформДокумент Відкритий доступ Аналіз впровадження протоколів CDN та MEC в мережах 5G, для забезпечення заданої якості обслуговування абонентів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Книр, Глєб Анатолійович; Правило, Валерій ВолодимировичСтрімкий розвиток мобільних технологій, зокрема впровадження мереж п’ятого покоління (5G), супроводжується необхідністю глибокої реконструкції архітектури обробки, доставки та безпеки даних. За своєю природою 5G відрізняється високою щільністю підключень, мінімальними затримками, динамічним управлінням ресурсами та підтримкою масового обміну даними. У таких умовах зростає навантаження на інфраструктуру передачі інформації та зростає потреба в інноваційних технологіях доставки контенту й обробки запитів на краю мережі. Саме тому актуальним є вивчення концепцій CDN (Content Delivery Network) та MEC (Multi-access Edge Computing), які здатні забезпечити якісно новий рівень сервісу у цифрових середовищах.Документ Відкритий доступ Аналіз методів кервування транспортними вузлами IAB у мережах 5G(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Закревський, Максим Максимович; Скулиш, Марія АнатоліївнаНаразі технологія 5G активно впроваджується в телекомунікаційні мережі, що підвищує актуальність питань оптимізації продуктивності та витрат з метою забезпечення високої рентабельності. Одним із ключових аспектів розвитку є ефективне енергозбереження мобільних станцій, а також раціональне проєктування мережевої інфраструктури з поступовою заміною застарілого обладнання на сучасне. Актуальність даної роботи обумовлена необхідністю дослідження інноваційних методів підвищення енергоефективності та продуктивності в умовах як приватних, так і великих телекомунікаційних мереж. Метою роботи є зменшення енергоспоживання групи базових станцій за рахунок застосування політик керування та оптимізації топології мережі методами генетичного алгоритму та алгоритмів машинного навчання, що дозволить зменшити використання ресурсів базових станцій та врахувати особливості щільної забудови, високий трафік та мобільність абонентів.Документ Відкритий доступ Аналіз методів керуванням інфраструктурою які забезпечують роботу мікросервісів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ценцеус, Аскольд-Вільгельм Ігорович; Cкулиш, Марія АнатоліївнаАктуальність теми: мікросервісна архітектура є сучасним стандартом для побудови масштабованих, надійних інформаційних систем у сфері телекомунікацій та хмарних обчислень. Її ефективне функціонування залежить від оптимального розподілу обчислювальних, мережевих ресурсів та сховищ даних. Традиційні підходи до керування ресурсами виявляються недостатньо гнучкими через динамічний характер навантаження та складні міжсервісні взаємодії. Тому дослідження методів оптимізації розподілу ресурсів у мікросервісних системах має важливе значення для підвищення продуктивності та зниження операційних витрат сучасних ІТ-платформ. Метою роботи є підвищення ефективності керування ресурсами мікросервісної архітектури для забезпечення її стійкості, масштабованості та економічної доцільності.Документ Відкритий доступ Аналіз шляхів підвищення значень QoS в мережах 5G для різних типів трафіку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шумський, Богдан Сергійович; Правило, Валерій ВолодимировичОбсяг пояснювальної записки становить 75 сторінок, 9 рисунків, 4 таблиць та 30 джерел. Актуальність теми: Підвищення якості обслуговування (QoS) у мережах 5G є ключовим завданням для забезпечення високої продуктивності зв’язку, зокрема для різноманітних типів трафіку, таких як eMBB, URLLC та mMTC. Мережеве нарізання (Network Slicing) дозволяє створювати віртуалізовані мережі, адаптовані до специфічних потреб кожного типу трафіку, що є критично важливим у контексті зростаючого попиту на швидкість, низьку затримку та надійність. Мета роботи: Підвищення значень QoS в мережах 5G з урахуванням типів трафіку Об’єкт дослідження: Процес забезпечення QoS у 5G мережах. Предмет дослідження: Предметом дослідження є аналіз підвищення якості обслуговування (QoS) у мережах 5G. Методи дослідження: Аналітичний огляд сучасних підходів до управління QoS, порівняльний аналіз традиційних методів і мережевого нарізання, розробка алгоритму розподілу ресурсів. Результати: Запропоновано алгоритм розподілу ресурсів на основі мережевого нарізання, який оптимізує QoS для eMBB, URLLC та mMTC. Метод забезпечує зниження затримки на 15–20% для URLLC, підвищення пропускної здатності для eMBB та ефективне масштабування для mMTC порівняно з традиційними підходами. Розроблено рекомендації для впровадження мережевого нарізання в реальних мережах.Документ Відкритий доступ Вдосконалена процедура управління PON мережами на базі штучного інтелекту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Чумаченко, Марія Денисівна; Правило, Валерій ВолодимировичДипломна робота на тему «Вдосконалення процедури управління мережею на основі технології PON за рахунок впровадження елементів штучного інтелекту» складається зі вступу, трьох основних розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, а також додатків. Загальний обсяг роботи – 80 сторінки. Робота містить 12 рисунки, 8 таблиці. Метою дослідження підвищення ефективності, надійності та автоматизації процесів управління мережею PON шляхом впровадження алгоритмів штучного інтелекту. Об’єктом дослідження є процеси управління в архітектурі пасивних оптичних мереж. Предметом дослідження є мережі на основі технології PON з елементами штучного інтелекту. Науково-практична новизна полягає у розробці концепції інтелектуального управління мережею з використанням алгоритмів ШІ, що дозволяє досягти автоматизації, зниження затримок, підвищення адаптивності та надійності функціонування мережевої інфраструктури.Документ Відкритий доступ Вдосконалений метод автентифікації пристроїв у мережах з технологією IoT(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Дунай, Марія Андріївна; Правило, Валерій ВолодимировичАктуальність роботи. Інтенсивний розвиток технологій Інтернету речей зумовив стрімке зростання кількості пристроїв, що підключаються до мереж у різних сферах — від побутових рішень і систем розумного дому до промислових інфраструктур. За оцінками аналітиків, до 2025 року кількість IoT-пристроїв у світі перевищить 27 мільярдів. Така динаміка відкриває нові можливості, але водночас формує серйозні виклики у сфері інформаційної безпеки. Більшість IoT-пристроїв мають обмежені апаратні ресурси, що ускладнює реалізацію класичних захисних механізмів. Одним із найвразливіших етапів взаємодії в мережі є автентифікація пристрою. Недосконалі або застарілі методи автентифікації можуть спричинити несанкціонований доступ, витік даних або компрометацію цілої системи. Особливо гостро це питання постає в умовах зростання кількості автоматизованих атак і підвищеної складності загроз.Документ Відкритий доступ Виявлення DDoS-атак шляхом аналізу мережевого трафіку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Поковба, Олександр Юрійович; Правило. Валерій ВолодимировичDDoS-атаки залишаються одним із найнебезпечніших проявів кіберзагроз, що завдають критичних збоїв у роботі вебресурсів, серверних систем і хмарних інфраструктур. З розвитком хмарних платформ, віртуалізованих середовищ і розподілених систем зростає і вразливість до атак, заснованих на перевантаженні трафіку, знищенні доступності та блокуванні сервісів. Традиційні методи фільтрації та сигнатурного реагування вже не забезпечують належного рівня захисту, адже атаки стали динамічнішими, масованішими, багатовекторними, часто реалізованими за допомогою ботнетів, IoT-пристроїв і зашифрованих каналів. Усе це створює потребу в застосуванні адаптивних, автоматизованих засобів виявлення з використанням штучного інтелекту, глибокого аналізу трафіку та поведінкових патернів. Посилення інтенсивності атак, зростання обсягу шкідливого трафіку та ускладнення механізмів маскування DDoS-діяльності вимагають переосмислення рішень до побудови систем виявлення. Проблема ускладнюється наявністю великої кількості фонових з’єднань, подібних за характеристиками до шкідливих, що унеможливлює ефективну роботу виключно на основі сигнатур. Відтак, стає актуальним аналіз аномалій у поведінці трафіку, застосування рішень машинного навчання, багатовимірного аналізу ознак та гібридних підходів до моделювання поведінкових закономірностей. Мета роботи полягає в розробці архітектури етапів аналізу мережевого трафіку для виявлення DDoS-атак.Документ Відкритий доступ Дослідження ефективності методів прихованої передачі інформації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Бурлака, Маргарита Русланівна; Астраханцев, Андрій АнатолійовичДипломна робота містить 67 сторінок, 54 рисунка та 2 таблиці, а також використовує 26 літературних джерел. Актуальність теми: З розвитком цифрових технологій зростає потреба у захисті приватних даних. Одним з найбільш перспективних методів секретної передачі даних є стеганографія, яка приховує інформацію без суттєвої зміни вихідного зображення. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення стійкості стеганографічних алгоритмів до виявлення, підвищення метрик якості та зменшення впливу на якість зображення. Метою роботи є визначення ефективності існуючих методів передачі прихованої інформації в цифрових зображеннях, оптимальних за критеріями якості та стійкості до атак, та розробка рекомендацій щодо їх застосування.Документ Невідомий Дослідження ефективності протоколів маршрутизації в мобільних ad-hoc мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Дерій, Максим Русланович; Астраханцев, Андрій АнатолійовичАктуальність теми: мобільні ad-hoc мережі є ключовою технологією бездротового зв'язку за відсутності стаціонарної інфраструктури, що критично важливо для військової сфери, рятувальних операцій, інтелектуальних транспортних систем та Інтернету речей (IoT). З огляду на динамічну зміну топології та обмеженість ресурсів MANET, вибір ефективного протоколу маршрутизації є визначальним. Аналіз та порівняння протоколів AODV, DSDV і GPSR дозволяє ідентифікувати їхні переваги та недоліки в різних умовах, що є необхідним для подальшого вдосконалення бездротових технологій. Метою роботи є визначення ефективності проактивних (DSDV), реактивних (AODV) та гібридних (GPSR) протоколів маршрутизації в різних сценаріях застосування, а також розробка рекомендацій щодо вибору оптимального протоколу залежно від специфічних вимог мережі та умов її експлуатації.Документ Невідомий Дослідження технологій захисту потокового контенту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шишкіна, Софія Олександрівна; Астраханцев, Андрій АнатолійовичЗ розвитком мереж 5G зростає споживання потокового контенту, що підвищує ризики несанкціонованого доступу та копіювання. Захист авторських прав та збереження якості трансляції стають основними викликами. Зловмисники використовують нові методи обходу захисту, тому необхідно впроваджувати сучасні технології, такі як цифрові водяні знаки, шифрування та інструменти на базі штучного інтелекту. Адаптація цих методів до мереж 5G є ключовою для забезпечення безпеки контенту. Метою роботи є визначити ефективність сучасних технологій захисту потокового контенту для застосування в мережах 5G шляхом експериментального дослідження їхньої стійкості до типових атак.Документ Невідомий Дослідження характеристик безпроводових мереж стандарту 802.11(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Лукаш, Катерина Дмитрівна; Астраханцев, Андрій АнатолійовичСучасні бездротові технології, зокрема Wi-Fi, є невід'ємною частиною інформаційної інфраструктури у побуті, навчанні, бізнесі та промисловості. В умовах зростаючої кількості клієнтських пристроїв, високих вимог до швидкості передавання даних та мінімальних затримок виникає потреба в оптимізації конфігурацій мереж стандарту IEEE 802.11. Вивчення параметрів, що впливають на якість з’єднання, та їхнє обґрунтоване налаштування є важливою складовою підвищення ефективності бездротових мереж. Результати такого дослідження дозволяють сформувати практичні рекомендації, які підвищують продуктивність мережі та забезпечують стабільність з’єднання. Мета роботи: Підвищення ефективності мережі Wi-Fi за рахунок врахування найкращих значень ключових параметрів бездротових мереж стандарту IEEE 802.11. Таких як вплив швидкості передавання даних та зони покриття Wi-Fi. Для досягнення поставленої мети буде проведено моделювання в середовищі NetSim, аналіз результатів симуляції та побудова відповідних графічних залежностей. За підсумками дослідження планується визначити оптимальні значення параметрів, що забезпечують підвищення ефективності роботи бездротової мережі та стабільності з’єднання.Документ Невідомий Комплексний метод планування радіомережі стільникового зв'язку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Прокопець, Володимир Андрійович; Глоба, Л. С.Прокопець В.А. Комплексний метод планування радіомережі стільникового зв'язку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 172 – Телекомунікації та радіотехніка. – Національний технічний університет України «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. У дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу удосконалення процесу планування та оптимізації радіомережі стільникового зв’язку за рахунок застосування технології цифрового двійника. Аналіз специфікацій та рекомендацій Міжнародної спілки електрозв’язку та консорціуму 3GPP (англ. 3rd Generation Partnership Project) щодо особливостей побудови та функціонування стільникових мереж зв’язку показав, що дані особливості мереж стандарту 3GPP суттєво відрізняються, що вимагає різних підходів до процесу планування та оптимізації цих мереж. Аналіз трендів використання даних мереж виявив, що планування та оптимізація мереж другого та третього поколінь є неактуальною задачею, оскільки тренди показують стабільне зменшення частки цих мереж в загальному переданому трафіку. Натомість, доля мереж четвертого та п’ятого поколінь стабільно збільшується, окрім того, прогнози, що надаються провідними телекомунікаційними компаніями показують, що тенденція збільшення частки даних мереж зберігатиметься щонайменше до 2027 року. Таким чином, актуальною є задача планування та оптимізації мереж 4G та 5G. В ході аналізу існуючих підходів щодо планування та оптимізації радіомережі стільникового зв’язку виявлено певні їх недоліки, а саме: фокус виключно на технічному аспекті планування, що робить їх малопридатними для використання в реальній мережі, відсутність автоматичного обміну інформацією з мережею, відсутність інтеграції GIS (англ. Geographical Information System) та фокус на одному з двох шляхів проведення оптимізації (конфігураційний або апаратний), без урахування іншого. В літературі задача планування та оптимізації мережі не розглядалася комплексно, в контексті урахування як технічних, так і економічних, маркетингових та юридичних аспектів. Таким чином, актуальною є задача створення удосконаленого методу планування радіомережі системи стільникового зв’язку, який вирішуватиме основну задачу планування з урахуванням технічного, економічного, маркетингового та юридичного аспектів, можливістю комплексної оцінки рішень щодо оптимізації радіомережі, інтеграцією GIS та автоматизацією обміну даними з мережею щодо її стану. Для вирішення цієї задачі було: 1. Проведено опис основних статистичних показників функціонування радіомережі стільникового зв’язку. Проведений аналіз показників визначив ті, що є суттєвими для процесу планування та оптимізації радіомережі, а саме Об’єм переданих даних, Кількість користувачів, Утилізація канального ресурсу, Відстань від базової станції до користувача, Індикатор якості каналу та Швидкість передачі даних. 2. Серед наведених вище показників було визначено такий, що найбільше підходить для визначення стану ємності мережі – Кількість користувачів. На відміну від показників Утилізації канального ресурсу та Об’єму переданих даних, визначений показник не має суттєвого недоліку – чутливістю до аномальних даних, коли один або декілька користувачів використовують значну частину канального ресурсу для передачі великого об’єму даних. 3. Обрано дванадцять моделей лінійної регресії для експерименту з визначення найкращої моделі для набору даних Кількість користувачів – Швидкість передачі даних. Для визначення залежностей між випадковими величинами широко використовуються регресійні моделі, оскільки статистичні дані можна розглядати як набори випадкових величин, які відповідають певним показникам. 4. Розглянуто модель бюджету каналу зв’язку, яка широко використовується для визначення потужності прийомного сигналу. Головним компонентом даної моделі є втрати на трасі, визначення чого є однією з основних проблем бездротових комунікацій. Було проведено аналіз основних моделей втрат на трасі, таких як Okumura-Hata, Cost 231 та інших. Серед розглянутих моделей найбільш релевантною є модель, запропонована в релізі 3GPP TR 38.901 version 16.1.0 Release 16, оскільки вона була спеціально розроблена для сценарію використання у стільникових мережах 5G, з урахуванням особливостей розповсюдження радіохвиль в широкому діапазоні спектру (500 МГц – 100 ГГц). 5. Запропоновано комплексний метод планування радіомережі стільникового зв’язку, який базується на технології цифрового двійника, враховує стан існуючої мережі, маркетингові прогнози трафіку, та характеризується автоматизованістю, та гнучкістю. Метод може бути використаний на етапах стратегічного, оперативного, тактичного планування радіомережі та виконувати планування в режимі реального часу, що зменшує часові та трудові витрати. Даний метод враховує маркетингові показники (прогнози зміни об’єму трафіку/кількості користувачів), що доцільно для високорівневого попереднього планування, оскільки допомагає визначити потенційні проблемні ділянки мережі, та, відповідно, превентивно виконати розширення ємності цієї ділянки. Метод враховує також економічні параметри (вартість рішень) з метою зменшення обсягу витрачених фінансових ресурсів, що дозволить виконати більшу кількість змін на мережі без збільшення витрат. 6. Запропоновано метод рівномірного розподілу користувачів між сусідніми секторами, який відрізняється від відомих застосуванням технології цифрового двійника для перевірки коректності розподілу методом перебору таких значень кутів нахилу антен та потужностей випромінювання, що забезпечать рівномірний розподіл користувачів між сусідніми секторами. Метод виконує прогнозування зон обслуговування базових станцій із використанням моделі втрат на лінії 3GPP, яка відрізняється гнучкістю та адаптивністю використання в різних сценаріях. 7. Запропоновано метод комплексної оцінки рішень, який враховує технічні, економічні та маркетингові показники функціонування стільникової мережі зв’язку та дозволяє визначити найкраще конфігураційне або апаратне рішення для збільшення ємності ділянки мережі з мінімальними економічними витратами. 8. Запропоновано онтологічну модель цифрового двійника процесу планування радіомережі стільникового зв’язку, яка дозволила описати як статичний так і динамічний аспекти процесу її планування, врахувати мультидисциплінарність цього процесу, а також визначити змістовні логічні зв’язки між компонентами даного процесу. 9. На основі запропонованого комплексного методу планування та оптимізації радіомережі створено програмне забезпечення (ПЗ), яке дозволяє підвищити автоматизованість та гнучкість процесу планування та оптимізації мережі. Запропонована програмна реалізація цифрового двійника побудована на архітектурі SPL (англ. Software Product Line) та містить реалізації запропонованих методів комплексної оцінки рішень та міжсекторального розподілу користувачів, може бути ефективно використана для вирішення задач планування та оптимізації радіомережі стільникового зв’язку, оскільки відповідає вимогам до гнучкості, автоматизованості, часової ефективності, врахуванні маркетингової та економічної компонент. 10. Проведено імітаційне моделювання, результати якого показують, що за наявності точного розподілу користувачів на місцевості та алгоритму розрахунку втрат на трасі, досить простою є задача рівномірного перерозподілу користувачів між сусідніми секторами, а часові витрати на розрахунок повного покриття гіпотетичної гетерогенної мережі (40000 секторів) складають 33 хвилини 36 секунд, що є гарним показником, проте недостатнім для забезпечення функціонування цифрового двійника в режимі реального часу. Використання високопродуктивного процесора та технологій паралельного програмування дасть можливість зменшити часові витрати у 15-20 разів. Використання технології розподіленого обчислення зводить задачу масштабування обчислювальної потужності до суто технічної, що дозволить забезпечити вимоги щодо часових витрат для забезпечення роботи цифрового двійника радіомережі в режимі реального часу.Документ Невідомий Метод автоматичного розпізнавання та безпечної обробки даних користувачів в логістичних системах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Коба, Артем Олександрович; Педан, Станіслав ІгоровичОбробка рукописних даних користувачів у логістиці залишається актуальною проблемою. Дослідження спрямоване на розробку методу, що автоматизує обробку таких даних та забезпечує їх безпечне передавання. Метою роботи є підвищення ефективності обробки та передачі даних користувачів при виконанні логістичних операційДокумент Невідомий Метод доповнювальних навантажень для розподілу задач в хмарних системах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Дмитренко, Олександра Анатоліївна; Скулиш, М. А.Дмитренко О.А. Метод доповнювальних навантажень для розподілу задач в хмарних системах. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 172 — Телекомунікації та радіотехніка. — Навчально-науковий інститут телекомунікаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ, 2025. Завдання оптимізації використання ресурсів хмарних систем має високий пріоритет, оскільки ця технологія стала широко розповсюдженою та легкодоступною. Поширеною практикою є створення ефективних сервісів, які легко адаптуються до різних типів продуктів, наприклад, безсерверні технології, платні підлаштовані під потреби бізнесу бази даних та програмне забезпечення, оптимізоване для хмари. Тестування продуктивності хмарних застосунків стало значно простішим із появою засобів розгортання, т.я. Docker та засобів оркестрації, т.я. Kubernetes, що додатково збільшило попит на хмарні ресурси. Оскільки значна кількість ресурсів витрачається на розробку та обслуговування хмарної інфраструктури, важливо розуміти, як ці ресурси можна оптимізувати. Для організації роботи застосунків на хмарі використовується планувальник. В його функції входить аналіз вимог до роботи контейнерів з обчислювальними задачами та пошук кластера та вузла розміщення для них. Також виконується збір метрик роботи контейнера. В ході аналізу наявних підходів до розподілення навантаження задач виявлено певні їх недоліки. Для оцінки потреб роботи контейнеризованої задачі використовуються наступні параметри: бажані та максимальні значення requests та limits по RAM та CPU (можна додавати додаткові показники). Ці значення є основоположними при створенні подів наKubernetes чи їх аналогів на хмарах. Якщо ці значення задані, то у задачі більший пріоритет та менша ймовірність бути вилученою з вузла в разі його перевантаження. Водночас задача може бути вилучена, якщо потребує більше ресурсів, ніж вказано у граничному значенні. Інша проблема, що виникає при роботі ПЗ, є вивільнення RAM. Якщо обчислювальна задача нею заволоділа, то при зменшенні необхідності в оперативній пам’яті її вивільнення може не відбуватись без особливих налаштувань програми. Ідея роботи — трансформувати роль бажаних та максимальних значень ресурсів що виділяються на роботу пода з вирішального чинника на координаційний параметр, прибираючи права критичного впливу на вилучення справних задач з вузла. Це можливо замінивши підхід до виділення вузлового ресурсу. Проаналізувавши історичні дані та в разі їх однорідності, можна оцінити потреби задач в кожен окреслений період часу. Відповідно до потреб однієї задачі, буде знайдено доповнення її «прогалин» у навантаженні, та заповнене в результаті комбінації цієї задачі з іншими. Робота присвячена обґрунтуванню цієї ідеї за допомогою розробки математичної моделі з використанням нечіткої теорії ґраток, та доведенню її життєздатності через розробку методу та алгоритму пошуку доповнювальних навантажень та проведенню експериментальних та аналітичних розрахунків її якості. З метою забезпечити стале повне використання виділеного ресурсу була побудована математична модель. Вона базується на принципі доповнюваності (комплементарності) та теорії нечітких ґраток (об’єднання теорії ґраток та нечіткої логіки). Параметрами моделі є RAM, CPU, мережевий ресурс, а також вона враховує дисковий простір. Під комплементарністю мається на увазі що поди в межах доповнювальних груп сумарно формують повне навантаження на доступні вузли, розподілене відповідно до часових періодів. Задача оптимізації, яку ставить матмодель є максимізувати ефективність використання ресурсів, мінімізуючи їх простій. Як обмеження, розглядається прив'язаністьконтейнера до вузла або іншої частини ПЗ та подільність обчислювальної задачі на менші. Вперше запропоновано метод доповнювальних навантажень для формування груп сталої навантаженості. Алгоритм методу спрямований на оптимізацію використаних ресурсів під час роботи багатокомпонентної системи, зокрема, при масштабуванні її вузлів для забезпечення покриття навантаження всіх користувацьких запитів. Суть методу доповнювальних навантажень. Під час пошуку комплементарних навантажень обчислювальних задач алгоритм виконує кластеризацію, в результаті чого екземпляри мікросервісів групуються за схожістю робочих шаблонів у класи еквівалентності. В межах кожної групи екземпляри сортуються за амплітудою використання ресурсів. Далі групи, що визначені як доповнювальні, перетинаються з метою знайти пари комплементарних мікросервісів. Екземпляри з протилежними шаблонами навантаження, але схожими амплітудами, комбінуються для ефективнішого використання ресурсів. Також можуть розглядатися пари з низькою амплітудою для заповнення «пробілів». Далі відбувається пошук екземплярів мікропослуг, що відповідають критеріям доповнення. Коли доповнення в межах першого підхожого кластера, чи наступних, не знаходиться, виконується збереження статистики комбінацій з усіма екземплярами, і пошук триває до знаходження доповнень або вичерпання доповнювальних груп. Процес повторюється до знаходження всіх можливих пар без повторних включень; залишкові екземпляри мікропослуг є очікуваними. Для мікросервісів, що не знайшли доповнень, застосовується додатковий аналіз екстремумів з використанням середнього та стандартного відхилення, щоб підвищити ймовірність знайти доповнення. Кластеризація і пошук продовжуються до останньої успішної спроби. Якщо залишається невелика кількість мікросервісів без пари, вони комбінуються в більшій кількості, ніж по два для досягнення мети.При реалізації алгоритму на основі методу застосовувалось Z-масштабування для нормалізації та виділення шаблону роботи мікропослуги, KMeans кластеризація для групування за схожим шаблоном роботи нормалізованих рядів. Додатково для візуалізації використовувались алгоритми FastDTW для накладання графіків шаблонів, та PCA — для зображення двовимірного простору для часових рядів замість n-вимірного. При пошуку доповнень використовувались сортування, бінарний пошук та жадібний алгоритм. Поділ на основі середнього значення та стандартного відхилення застосовувався для написання алгоритму пошуку екстремумів та розширених екстремумів для виділення їх в окремі контейнери. Групування малозатратних мікропослуг здійснювалось за допомогою розв'язання задачі про множинний рюкзак. Доповнювальний розподіл навантажень сприятиме суттєвому зменшенню необхідності розв'язання проблеми перегрупування навантаження в режимі реального часу, коштом розміщення на серверах заздалегідь сформованих груп навантажень, що утворюють доповнені ґратки. У роботі розглядаються ключові показники комп'ютерних систем, які можна виміряти та на які можна впливати. Ці характеристики включають пропускну здатність каналів передачі, оцінку продуктивності на основі затримки, обсяг оперативної та постійної пам'яті, обчислювальну потужність та кількість ядер. Запропоноване удосконалення підходу до автомасштабування у хмарній системі, спрямоване на зниження частоти необхідності масштабування шляхом ефективного планування навантаження на вузли на етапі розподілу заSдач, яке апріорі не вимагатиме масштабування. У традиційних підходах до автомасштабування хмарних ресурсів, масштабування відбувається у відповідь на зміну поточного навантаження, що призводить до частих операцій створення та видалення екземплярів обчислювальних вузлів, споживаючи додаткові ресурси для управління цими процесами. Якщо ж навантаження не змінюватиметься, то інеобхідності в масштабуванні не буде. Все ж, воно відбуватиметься в екстремальних випадках, коли ПЗ переживатиме незвичайні навантаження та відбуватиметься не для одної задачі, а для всієї групи. У дисертаційній роботі запропоновано новий підхід до планування навантаження в хмарних системах, що забезпечує оптимальне формування та розподіл пакетів задач у багатосерверному середовищі. Основою запропонованого підходу є моніторинг метрик використання ресурсів та застосування методу доповнювальних навантажень. Такий підхід оптимізує використання ресурсів хмарної системи шляхом ефективного розподілу навантаження доповнених мікропослуг між різними серверними групами. Оптимізація полягає в максимізації використання серверних ресурсів шляхом заповнення його вільного часу іншими мікросервісами й, таким чином, зменшення простою серверів. Це, своєю чергою, сприятиме покращенню загальної продуктивності РС та зменшенню витрат на обслуговування хмарних інфраструктур. Наведений підхід застосовується як до мікросервісів, так і до монолітів та безсерверні технологій, з описаними мінімальними змінами. Апробація підходу виконувалась методом імітаційного моделювання, проведенням наукового експерименту та із застосуванням методу інтелектуального аналізу даних. Для виконання апробації було розроблено алгоритм та програму для визначення комплементарних екземплярів мікросервісів, які могли б ефективно використовувати серверні ресурси. Запропонований алгоритм може бути корисним для постачальників хмарних послуг та організацій, які використовують хмарні середовища для розгортання своїх застосунків. Апробація показала, що залежно від обраного ключового критерію: CPU, RAM чи мережевий ресурс, можна зменшити кількість технічного забезпечення на 8%, 10% та 17% відповідно, що сумарно становить понад 9% з врахуванням частки присутності кожного критерію. До технічних покращень також відноситься підвищення енергоефективності послуг хостингу на 10–15% та подовження строку служби на 8–12% на вузлахповністю з доповнювальним навантаженням. Причиною цього є сталість навантаження та відсутність стрибків електроенергії. Також, запропонований підхід сприяє зменшенню кількості перепланувань розміщення обчислювальних задач на 25–35%, що становить 9–15% від задач вузлів-планувальників. Таких вузлів на кожному кластері залежно від розміру від 3 до 7. Це дозволяє зменшити технічні вимоги до вузлів, або ж підвищити на них навантаження шляхом додавання нових вузлів у кластер. У зв’язку з тим, що кількість доповнювальних груп складатиме 20–30%, відповідно спостерігатиметься зменшення потреб в автомасштабуванні до 20%. На вузлах, де частково чи повністю будуть розміщені доповнювальні групи, можна зменшити кількість запасного ресурсу headroom відповідно до пропорції присутності доповнювальних груп на обчислювальних вузлах. Пропорція буде ефективною щодо кількості запасного ресурсу, якщо доповнювальні групи складатимуть 20–24% залежно від ключового ресурсу, а отже запасний ресурс можна зменшити на максимально 20%. В разі виділення вузлів, повністю заповнених групами доповнювальних навантажень, можна забезпечити збільшення пропускної можливості багатосерверної системи в години пік, яке становитиме 5–15% на 10–15% відсотках серверів. Основні ідеї методу доповнювальних навантажень впроваджені у курсі «Big Data», що викладається аспірантам НН ІТС на кафедрі ІТТ.Документ Невідомий Метод збору та зберігання інформації сенсорної мережі Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Мальченко, Діана Сергіївна; Курдеча, Василь ВасильовичМета роботи — підвищити ефективність роботи сенсорної мережі Інтернету речей за рахунок модифікації методу збору та зберігання інформації. Запропонований метод дозволить зменшити кількість збережених даних, без втрати їх аналітичної цінності, а також зменшити кількість даних, що передаватимуться мережею.Документ Відкритий доступ Метод збору інформації для соціального Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пінчук, Юлія Миколаївна; Курдеча, Василь ВасильовичОстаннім часом Інтернет надзвичайно зріс, поширившись від мережі кількох пристроїв до трильйонів підключених екземплярів IoT, таких як звичайні комп'ютери та кібернетичні пристрої, смартфони, електроніка та датчики, безперешкодно підключаючи їх до розумних споживачів, які їх використовують. Згідно з дослідженнями Precedence Research розмір світового ринку Інтернету речей (IoT) у 2024 році становив 64,80 млрд доларів США, оцінювався в 76,97 млрд доларів США у 2025 році та, як очікується, досягне приблизно 356,23 млрд доларів США до 2034 року, зростаючи зі середньорічним темпом зростання 18,56% з 2025 по 2034 рік. Мета роботи – підвищити ефективність процесу збору інформації для соціального Інтернету Речей. Об'єктом дослідження є процес збору інформації. Предметом дослідження є метод збору інформації для соціального Інтернету Речей. Запропонований підхід дозволяє формалізувати політики доступу до даних, підвищити безпеку взаємодії між пристроями та забезпечити адаптивне управління потоками інформації в SIoTсередовищі. Результати дослідження свідчать про ефективність моделі в контексті зменшення навантаження на мережу, підвищення точності фільтрації даних та зниження ризиків несанкціонованого доступу. Запропонований метод також покращує масштабованість і керованість системи порівняно з традиційними механізмами контролю доступу.Документ Відкритий доступ Метод оцінки продуктивності VPN-сервісів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Черненко, Максим Володимирович; Новогрудська, Ріна ЛеонідівнаАктуальність теми: оцінки продуктивності VPN-сервісів, важливість якої зумовлена постійним зростанням вимог до безпеки, приватності та ефективності передачі даних в сучасних мережах. Збільшення кількості доступних VPN-рішень, відмінності в їхніх архітектурах та протоколах створюють необхідність у розробці об'єктивних метрик для обґрунтованого вибору найбільш оптимального сервісу, що забезпечує якісне та стабільне з'єднання. Метою роботи є підвищити ефективність використання VPN-сервісів з врахуванням критеріїв швидкості, стабільності та затримки, безпеки.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »