Статті (КЕП)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ The Impact of Digital Transformation on the Economy: Technological Innovation and Efficiency(2023) Shostak, Liudmyla; Goi, Vasyl; Timchenko, Olha; Yastrubetska, Lesya; Derhaliuk, MartaThe investigation into the evolution of the digital economy has yielded profound insights into its fundamental nature, the pivotal drivers guiding its advancement, and the trajectories characterizing the metamorphosis of economic operations within organizations. The outcomes of this inquiry are primed to underpin the effectiveness, calibre, and dependability of information-driven and analytical underpinnings, indispensable for informed managerial judgments geared towards nurturing the inventive potential inherent in the digital economy. Furthermore, these findings address the impediments that curtail seamless digital transformation. Among the preeminent findings engendering novelty in this research, the subsequent elements stand out: the formulation of a comprehensive framework for the delineation and taxonomy of economic activities within the digital economy domain, encompassing both a classification schema for economic pursuits intrinsic to the digital sector and another for economic endeavours facilitated by the integration of digital technologies. A comprehensive array of metrics has been systematically devised to assess the evolution of the digital economy. This framework encompasses indicators derived from information and communication technology (ICT) statistics, national economic accounts, fixed asset investments, and foreign trade, as well as indicators custom-developed in consonance with the proposed taxonomy of economic pursuits within the digital economy. This classification system comprises five distinct blocks, each comprising discrete sets of indicators: those about the ICT sector, the digital sector, organizational outlays on digital technologies, digital proficiency of the workforce, and a holistic gauge of the digital economy. An intricate methodology has been formulated to quantitatively evaluate the ICT sector’s state, progression, and competitive standing. This methodological construct encompasses algorithms for the computation of physical quantities of gross value added and fixed capital investment segregated by the nature of economic undertakings associated with the production of ICT goods and provisioning ICT services. Also included are computations for the index of fixed capital formation rate, alongside indicators appraising the extent of the economy’s engagement with international trade concerning diverse digital products.Документ Відкритий доступ Розвиток децентралізованих джерел енергії та систем управління попитом на основі домогосподарств-прос’юмерів: оцінка ризиків і заходи сприяння(2024) Письменна, У. Є.; Кривда, О. В.; Трипольська, Г. С.Стаття присвячена питанню відновлення енергетичного потенціалу країни, втраченого внаслідок російської агресії, шляхом створення нової децентралізованої потужності – самозабезпеченого попиту на базі малих виробників та домогосподарств-просьюмерів. Набуло подальшого розвитку питання створення інституційних та економічних умов максимізації участі домогосподарств-прос’юмерів у ринку електроенергії. Вивчено, які види ризиків супроводжують розвиток цих суб’єктів ринку електричної енергії, порівняно з традиційною енергогенерацією. Оцінено фінансово-економічні та ринкові ризики, визначено фактори впливу на них, імовірність сили дії кожного фактора, корисність результату та запропоновано відповідні заходи регуляторної політики щодо їх зменшення. Доведено важливість створення стимулів для продажу надлишків електроенергії на ринку, посилення інвестиційних можливостей домогосподарств, удосконалення технологій та режимів експлуатації обладнання прос’юмерів, технічної підтримки і здешевлення обладнання.Документ Відкритий доступ Якісний аналіз ризиків вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану(2024) Макалюк, І. В.; Кривда, О. В.; Лайкова, А. О.Статтю присвячено дослідженню ризиків вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану. Визначено етапи управління ризиками діяльності суб’єктів господарювання. Охарактеризовано основні групи ризиків виробничих підприємств (фінансових, техніко-виробничих, комерційних та інших). Обгрунтовано специфіку найбільш суттєвих ризиків діяльності підприємств в контексті умов воєнного стану в Україні, а саме: ризиків припинення діяльності та втрати майна підприємства, регуляторного, кадрового, репутаційного, енергетично го ризиків, ризику взаємовідносин з контрагентами, а також групи фінансових ризиків (валютного,інфляцій ного, податкового, інвестиційного, кредитного, процентного та інших). Визначено сутність та етапи здійснення якісного аналізу ризиків на підприємстві. Проведено практичну апробацію якісного аналізу ризиків на прикладі ПрАТ «Оболонь» – здійснено ідентифікацію та обгрунтування ризиків, а також визначено шляхи їх мінімізації. Проаналізовано динаміку зміни фінансового стану досліджуваного підприємства воєнного періоду відносно довоєнного. Виокремлено стратегії та методи управління ризиками з метою їх нейтралізації.Документ Відкритий доступ Mechanism of management of the foreign economic activity of the enterprise(2024) Kryvda, Olena; Boichuk, Natalka; Vovchenko, AlinaThe development of foreign economic activity of the enterprise is the primary task of any enterprise in order to achieve recognition on the world stage and interest in cooperation with foreign partners. The article examines the theoretical foundations and developed a system of recommendations for increasing the efficiency of management of the enterprise's foreign economic activity. The research methodology consists in considering a set of factors affecting the comprehensive assessment of the effectiveness of the management of the enterprise's foreign economic activity. The aspects of managing the foreign economic activity of the enterprise and increasing its efficiency with the help of induction and deduction methods, the synthesis method were studied, the concept of foreign economic activity was generalized, and the existing approaches and directions for increasing the efficiency of the enterprise's foreign economic activity were studied. The article proves the necessity of using modern information systems for the formation and effective management of foreign economic activities of enterprises. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained results lies in the fact that, on the basis of the conducted research, a comprehensive approach to the management of the foreign economic activity of the enterprise is proposed, the use of which will allow to evaluate the efficiency of the enterprise.Документ Відкритий доступ Ризики забезпечення конкурентоспроможності продукції швейних підприємств в умовах воєнного стану(2024) Кривда, О. В.; Макалюк, І. В.; Наливайко, С. М.У контексті сучасного текстильного виробництва виявлення та управління ризиками визнаються критично важливими аспектами управління. Зрозуміло, що зростання складності та динамічність у цьому секторі зумовлюють необхідність ретельного аналізу й управління ризиками. Проте, незважаючи на невід'ємну потребу в цьому, дослідження у цій галузі залишається недостатнім, відображаючи складність визначення та оцінки ризиків в текстильній промисловості. У статті обґрунтовано необхідність проведення якісного аналізу ризиків на підприємствах легкої промисловості, особливо під час загроз та невизначеності. Підкреслено, що під час воєнних дій загроза втрати не лише конкурентоспроможності, а й банкрутства для підприємств стає доволі актуальною. На основі вивчення фахової наукової літератури виділено основні внутрішні та зовнішні загрози конкурентоспроможності промислового підприємства в умовах воєнного стану. Дана характеристика господарської діяльності досліджуваного підприємства, висвітлено основні фактори ризику, притаманні швейним підприємствам під час воєнного стану. Дослідження показало, що підприємствам текстильної індустрії під час воєнних дій більш за все загрожують: перерви у поставках сировини та матеріалів через блокади та обмеження на переміщення товарів та зміну логістичних шляхів; втрати персоналу підприємства через евакуацію, поранення або навіть загибель; втрата ключових клієнтів через зміну вектору виробництва на обслуговування потреб військових; загальне зниження попиту на продукцію швейної галузі через об’єктивні причини, пов’язані з війною; зростання вартості фінансування виробництва продукції через підвищення банками країни процентних ставок; обмеження експорту продукції; загальне зниження підприємницької активності через зменшення населення та перенесення споживацького попиту на закордонні ринки Європи. В ході дослідження було розглянуто сучасні підходи та методи управління ризиками, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування текстильних підприємств. Цей аналіз є необхідним для формулювання стратегічних прийомів управління ризиками та забезпечення стійкості та успішності в текстильній індустрії.Документ Невідомий Якісний аналіз ризиків вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану(Видавничий дім "Гельветика", 2024-04-29) Макалюк, Ірина Віталіївна; Кривда, Олена Віталіївна; Лайкова, Аліна ОлександрівнаСтаттю присвячено дослідженню ризиків вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану. Визначено етапи управління ризиками діяльності суб’єктів господарювання. Охарактеризовано основні групи ризиків виробничих підприємств (фінансових, техніко-виробничих, комерційних та інших). Обгрунтовано специфіку найбільш суттєвих ризиків діяльності підприємств в контексті умов воєнного стану в Україні, а саме: ризиків припинення діяльності та втрати майна підприємства, регуляторного, кадрового, репутаційного, енергетично-го ризиків, ризику взаємовідносин з контрагентами, а також групи фінансових ризиків (валютного, інфляцій-ного, податкового, інвестиційного, кредитного, процентного та інших). Визначено сутність та етапи здійснення якісного аналізу ризиків на підприємстві. Проведено практичну апробацію якісного аналізу ризиків на прикладі ПрАТ «Оболонь» – здійснено ідентифікацію та обгрунтування ризиків, а також визначено шляхи їх мінімізації. Проаналізовано динаміку зміни фінансового стану досліджуваного підприємства воєнного періоду відносно довоєнного. Виокремлено стратегії та методи управління ризиками з метою їх нейтралізації.Документ Невідомий Роль бізнес-планування у стратегічному розвитку підприємства: аспекти фінансового менеджменту та інвестування(ТОВ "ДКС Центр", 2024-05-07) Дергалюк, Марта Олексіївна; Макалюк, Ірина Віталіївна; Погребняк, Анна ЮріївнаСтаття присвячена ролі бізнес-планування у стратегічному розвитку підприємства: обгрунтовується необхідність складання бізнес-плану, наголошується на значущості планування в рамках підприємницької діяльності, описуються вигоди від бізнес-планування для підприємства. У статті висвітлено сутність бізнес-планування як плановий багатофункціональний та багатоцільовий документ з широкими можливостями щодо використання в системі керування діяльністю підприємства. Визначено, що бізнес-планування необхідно як для поточної діяльності підприємства, так і для його довгострокового стратегічного розвитку, цей процес дозволяє підприємству успішно функціонувати, розвиватися і досягати поставлених цілей, а також бути готовим до викликів і змін на ринку. Визначено актуальність впровадження бізнес-планування як найважливішого документа в господарській діяльності підприємства. Розглянуто основні функції бізнес-плану та наголошено на необхідності використання бізнес-планування в управлінні комерційною діяльністю суб'єктів господарювання.Документ Невідомий Регулювання процесів цифрової трансформації регіональних економічних систем(2023) Дергалюк, М. О.У статті розглянуто засади регулювання процесів цифрової трансформації регіональних економічних систем. Встановлено, що цифровізація розглядається як впровадження різноманітних технологій у всі сфери суспільного розвитку. Але, більш важливим для розвитку є саме цифрова трансформація. Цифрова трансформація розглядається як трансформація різнорідних економічних процесів, завдяки впровадженню нових бізнес-моделей, стратегій, систем, підходів та інших інструментів за рахунок використання цифрових технологій. Застосування цифрових технологій дає можливість впроваджувати нові інноваційні, креативні інструменти у різнорідних сферах суспільного розвитку, а також підвищувати ефективність функціонування усталених процесів. Обґрунтовано, що цифровізація регіональних економічних систем займає важливе місце у розвитку регіонів, підвищенні якості життя населення на всіх територіях та підвищенні рівня економічної безпеки розвитку суб’єктів економіки, активізації міжнародного співробітництва тощо. Важливе місце цифровізація має і для забезпечення децентралізації владних повноважень та виконання функцій, що були делеговані на місця. Досліджено основні нормативно-правові акти щодо забезпечення процесів цифрової трансформації регіонів України. Виокремлено позитивні наслідки цифрової трансформації регіональних економічних систем, до яких віднесено забезпечення швидкості передачі інформації, її обміну, зберігання та оброблення; підвищення ефективності управління за рахунок впровадження цифрових технологій; підвищення рівня забезпечення потреб споживачів за рахунок вчасного визначення їх запитів; забезпечення інтеграційних процесів на різних рівнях; полегшення доступу до отримання послуг в системах охорони здоров’я, освіти, фінансових послуг; подолання корупції та підвищення прозорості та ефективності роботи державних та місцевих органів влади тощо.Документ Невідомий Управлінські виміри цифрової трансформації освіти в контексті формування потенціалу розвитку регіонів(2023) Дергалюк, Марта Олексіївна; Мельниченко, Анатолій АнатолійовичМетою дослідження виступає обґрунтування управлінських засад цифрової трансформації освіти у контексті формування потенціалу розвитку регіонів. Обґрунтовано, що для забезпечення розвитку людського потенціалу важливим фактором є належне управління в системі освіти, оскільки освіта забезпечує трансляцію знань, формування професійних компетентностей та дозволяє людині, що здобула освіту, не тільки включатися у структуру суспільного відтворення, а й забезпечувати власне особистісне зростання. Виокремлено сутність цифрової трансформації освіти та головні напрями управління цим процесом. Встановлено, що цифрова трансформація освіти – це не просто забезпечення сучасними технічними засобами закладів освіти для здійснення освітньої та інших видів діяльності, це зміна бачення, підходів, організаційних процесів закладу освіти щодо досягнення загальних цілей сталого розвитку та надання освітніх послуг. Проаналізовано показники субіндексу цифрової освіти у регіональному розрізі за даними Міністерства цифрової трансформації України у 2022 р. Доведено, що управління у сфері цифрової трансформації освіти повинно бути спрямовано на підвищення ефективності освітнього процесу та включати в себе таку спрямованість: оцифровування навчально-методичного контенту; запровадження в практику адміністрування освітнього процесу сучасних LMS; утвердження нових цифрових освітніх сервісів та цінностей цифрового навчання; легітимація нових освітніх форматів для онлайн та офлайн навчання; створення системи цифрового управління мережею закладів вищої освіти на основі автоматизації збору освітніх статистичних даних. Автори наголошують, що спрямування зусиль суб’єктів публічного управління на формування та застосування окреслених напрямів цифрової трансформації освіти сприятиме підвищенню якості освітніх послуг та за рахунок формування людського потенціалу – розвитку потенціалу регіонів. Обґрунтовано, що цифрова трансформація освіти сприятиме: зменшенню витрат з державного бюджету України і місцевих бюджетів на підтримку системи управління в сфері освіти; підвищенню оперативності і гнучкості ухвалення управлінських рішень в царині освіти; підвищенню інноваційної та цифрової культури населення регіонів; надання можливості взаємного доступу до дослідницької інфраструктури науково-педагогічним працівникам з різних регіонів через використання цифрових сервісів; реалізації потенціалу людських ресурсів незалежно від їх територіального розташування; розвитку цифрової економіки.Документ Невідомий Інтеграційній підхід до визначення сутності поняття «економічний потенціал регіону»(2023) Дергалюк, М. О.У статті досліджується економічний потенціал регіону як стимулятор інтенсифікації розвитку в умовах цифрової економіки. Ґрунтуючись на всебічному вивченні підходів до розуміння сутності таких понять як потенціал, економічний потенціал та економічний потенціал регіону було виявлено велику різнобічність поглядів на ці дефініції, серед яких було виділено чотири провідні: ресурсний, результативний, цільовий та системний підходи, ґрунтовний аналіз яких дав можливість з’ясувати основну сутність та зміст. Встановлено сутнісні ознаки та виявлено, що економічний потенціал регіонів визначається як комплекс існуючих ресурсів, що зводиться до заміни категорії «потенціал» на такі категорії як «ресурси», «інвестиції» тощо. При цьому, якщо сенс поняття зводиться лише до ресурсної характеристики, без врахування інших аспектів даного поняття та виокремлення особливих, притаманних йому рис, то розмиваються межі у відмінності між економічними дефініціями і виникає їх підміна. Економічний потенціал регіону розглядається як сукупна здатність сфер економічної діяльності, що характеризує лише один з його важливих аспектів спроможність до здійснення виробничої функції, проте спроможність характеризується великою кількістю різнорідних ознак. А також, економічний потенціал регіону вважається результатом як економічних так і виробничих відносин між господарюючими суб’єктами певної території. Обґрунтовано доцільність застосування інтеграційного підходу задля поєднання всіх основних елементів вищезазначених поглядів та усунення їх недоліків, внаслідок чого під економічним потенціалом регіону слід розуміти систему таких складових як ресурси та можливості, а також зв’язки між ними, що залучаються нею з метою досягнення поставлених цілей, адаптації до зовнішніх проявів та плідних результатів.Документ Невідомий Особливості цифрової трансформації регіонів України: сучасні реалії, проблеми та шляхи вирішення(2023) Дергалюк, Марта Олексіївна; Дубина, Максим ВікторовичДосліджено базиси регіональної цифрової трансформації, а також надано авторське визначення поняття «регіональна цифрова трансформація». Розглянуто сучасний стан законодавчої бази, а також діяльність щодо трансформації регіонів України за останні роки. Виявлено ряд системних проблем у реалізації процесу цифрової трансформації, до яких віднесено: відсутність спеціалістів, які мають достатні знання та мотивацію здійснювати цифрову трансформацію, системні проблеми у комунікації між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування, розповсюдження досвіду успішних проєктів між регіонами. Сформовано рекомендації для їхнього подальшого вирішення. Розглянуто тенденції цифрової трансформації регіонів України, що зберігатимуться у майбутньому, а саме: забезпечення кібербезпеки та безпеки цифрових даних; підготовка та залучення профільних спеціалістів, що мають відповідні навички та досвід в цифровій трансформації задля залучення їх досвіду на регіональному рівні; покращення взаємообміну досвідом та кращими практиками між регіонами країни задня підвищення скоординованості рішень; розширення партнерства з іноземними партнерами для створення нових проєктів, а також удосконалення існуючих цифрових рішень; удосконалення нормативної бази з побудови цифрової трансформації, що покриватиме існуючі «білі плями» в законодавстві.Документ Невідомий Економічний потенціал регіону як стимулятор інтенсифікації розвитку регіональних економічних систем в умовах цифровізації.(2022) Дергалюк, М. О.; Тульчинська, С. О.З’ясовано, що немає єдиної думки щодо структури економічного потенціалу регіону, виявлено існування різних поглядів на його структуризацію, а також введення в науковий простір такого трактування потенціалу, який відповідає новим економічним умовам, що базуються на стрімкому розвитку інформатизації та цифрових технологій. Це засвідчує необхідність всебічного дослідження процесів формування, функціонування та використання економічного потенціалу регіону як стимулятора інтенсифікації розвитку в сучасних умовах цифрової трансформації. Проведено аналіз поглядів щодо структуризації економічного потенціалу регіону показав, що вони мають суттєві відмінності й на сьогодні не має єдиного погляду на це питання. Водночас виявлена певна схожість, яка дозволила згрупувати досліджувані підходи. У межах цього дослідження з’ясовані основні тенденції та характеристика впливу цифровізації, виявлені фактори та їхні прояви на потенціал. З’ясовано, що цифровізація є основою, що безпосередньо впливає на регіональний розвиток та рівень його потенціалу, від якого своєю чергою залежить готовність приєднуватися та використовувати нові знання, інформацію, інновації. Доведена провідна роль регіону та його потенціалу як бази формування нових підходів до питань розвитку в умовах цифрової трансформації за рахунок зміщення акцентів на нематеріальні фактори, людські ресурси, інституції, нематеріальну частку складових регіонального потенціалу та внутрішню природу факторів інтенсифікації його розвитку.Документ Невідомий Принципи розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформації потенціалоформуючого простору(2022) Дергалюк, М. О.У статті здійснено обґрунтування принципів розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформації потенціалоформуючого простору. Загальноекономічні та специфічні принципи були виокремлені із урахуванням того, що основні принципи розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформації потенціалоформуючого простору визначаються з певних закономірностей, які виражають суспільні потреби. У дослідженні за використанням комплексного підходу було виокремлено загальноекономічні та специфічні принципи розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформації потенціалоформуючого простору. Обґрунтування загальноекономічних та специфічних принципів розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформації потенціалоформуючого простору має практичне значення, оскільки забезпечує ефективність дії механізму розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформації потенціалоформуючого простору. Механізм розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформації потенціалоформуючого простору включає в себе сукупність інституційних, фінансово-економічних, організаційних заходів, які направлені на управління економічним розвитком регіонів. Доведено, що побудова механізму вимагає виокремлення точок росту, що дозволяє сформувати перелік домінуючих та пріоритетних сфер економічної діяльності за регіонами для подальшої активізації потенціалу їх розвитку. Формування точок росту досягається на основі концентрації та зосередження конкурентних переваг в регіоні.Документ Невідомий Організаційно-економічне забезпечення потенціалоформуючого простору регіонів в умовах цифровізації(2022) Дергалюк, М. О.; Тульчинська, С. О.У статті досліджено наукові засади трактування поняття «потенціалоформуючий простір» з позиції регіональної економіки. Визначено системні характеристики та закономірності системних трансформації потенціалоформуючого простору регіонів в умовах цифровізації, до яких належать: динамічність розвитку технологій, безпекові виклики, збереження принципів сталого розвитку, глобалізація та відкритість світових ринків, відповідності міжнародним стандартам. Системне управління потенціалоформуючим простором базується на методологічних засадах і принципах результативної взаємодії елементів потенціалу регіону. В організаційному забезпеченні процесів управління потенціалоформуючим простором регіонів основними принципами є адаптивність та інноваційність. Доведено, що цифрові інструменти визначають характеристики організаційного забезпечення системи управління потенціалоформуючого простору, а також впливають на просторові й часові витрати ресурсів при функціонуванні економічної системи регіону.Документ Невідомий Цілі та перспективи стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем(2022) Дергалюк, Марта ОлексіївнаУ статті здійснено обґрунтування засад стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем та виокремлення його переваг. У дослідженні було використано методологію системного підходу, що дало можливість всебічно дослідити окреслену проблематику процесу стратегічного управління потенціалу регіонів. Доведено, що стратегія управління потенціалом регіональних економічних систем повинна передбачати особливості та можливості регіонів у напрямі досягнення цілей розвитку. Виокремлено основні переваги стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем. Обґрунтовано, що при стратегічному управлінні потенціалом регіонів необхідно враховувати такі чинники, як: нестабільність інституціональної системи, фінансово-економічні, науково-технічні, соціально-демографічні, екологічні.Документ Відкритий доступ Засади обґрунтування механізму управління активізацією потенціалу регіональних економічних систем(2022) Дергалюк, М. О.Стаття присвячена дослідженню обґрунтування засад механізму управління активізацією потенціалу регіональних економічних систем для забезпечення соціально-економічного та екологічного розвитку. Активізація потенціалу регіональних економічних систем розглядається як властивість регіонів адаптувати себе відносно впливу оточуючого середовища, елементом якого він є сам, та власної внутрішньої структури у взаємовідносинах із світовою системою виробництва і товарно-грошового обміну. Доведено, що формування алгоритму механізму управління активізацією потенціалу регіонів вирішує такі наукові завдання як: підвищення рівня конкурентоспроможності регіону в ринковому середовищі на основі впровадження інновацій; інтелектуалізація капіталу регіону; підвищення зайнятості населення; охорона навколишнього середовища та здоров’я людей. Обґрунтовано послідовність механізму активізації потенціалу регіонів, що включає в себе порядок щодо формування відповідного забезпечення на основі встановлення наявності відповідного ресурсного забезпечення.Документ Відкритий доступ Стратегічне управління потенціалом регіональних економічних систем(2022) Дергалюк, Марта ОлексіївнаСтаття присвячена виокремленню засад стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем. Доведено, що стратегічне управління потенціалом регіонів забезпечує потенціалоформуючий простір регіональних економічних систем. Обґрунтовано функції та принципи стратегічного управління потенціалом регіонів. З’ясовано загальну спрямованість управління потенціалом регіонів із іншими стратегічними цілями розвитку регіональних економічних систем, серед яких: соціальний, демократичний, економічний, науково-інноваційний розвиток та екологічна безпека. Визначено чинники що здійснюють негативний прояв на прийняті рішення щодо забезпечення потенціалоформуючого простору регіональних економічних систем. Аргументовано переваги стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем. Доведено необхідність проведення безпосередньої оцінки проблем стратегічного управління потенціалом регіонів. Обґрунтовано висновки дослідження засад стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем.Документ Відкритий доступ Методичні підходи оцінювання потенціалу регіональних економічних систем(2023) Дергалюк, М. О.; Тульчинська, С. О.Метою дослідження виступає обгрунтування засад комплексного методологічного підходу оцінювання потенціалу регіонів на основі виявлення позитивних рис та недоліків існуючих. Встановлено, що економічний потенціал у широкому розумінні це сукупність різнорідних джерел, засобів, ресурсів, що можуть бути використані, мобілізовані, залучені при забезпеченні економічного розвитку економічної системи. Визначено, що економічний потенціал регіонів, є складовим потенціалу країни, що характеризується певними притаманними даному регіону особливостями, параметрами, кількісними та якісними характеристиками. Встановлено, що оцінювання потенціалу регіональних економічних систем повинно включати: визначення складових та показників оцінювання потенціалу; розрахунки інтегральних індексів складових потенціалу; розрахунок інтегрального індексу потенціалу регіонів. Це дає можливість: згрупувати регіони за значеннями інтегрального індексу потенціалу; виокремити латентні можливості регіонів;- розробити стратегії розвитку регіонів на засадах трансформації потенціалоформуючого простору. Зазначається, що при оцінюванні потенціалу регіонів дослідники і практики часто стикаються із проблемою недостатності та фрагментарності статистичних даних. При цьому зазначається, що останнім часом з'являється досить багато нових показників та збірників статистичних даних регіональних економічних процесів під підтримкою різних міністерств України, але недоліком таких статистичних даних залишається їх часова фрагментарність, що ускладнює, наприклад, розрахунки комплексних індексів. Оцінювання за використанням різноманітних консолідованого комплексного методичного підходу за використанням різноманітних методів та моделей дасть можливість не тільки виявити максимальну кількість ресурсів наявних регіоні, а визначити скриті можливості та напрями нарощення потенціалу регіону, можливості його відтворювання, виявити наявні резерви, обгрунтувати вектори подальшого економічного розвитку та нарощення потенціалу, необхідність модернізації управління регіональної економічної системи відповідно до стратегій розвитку тощо.Документ Відкритий доступ Пріоритетні складові іміджу при виборі університету потенційним споживачем освітніх послуг(2023) Марченко, Валентина Миколаївна; Гречко, Алла Володимирівна; Кавтиш, Оксана Петрівна; Макалюк, Ірина ВіталіївнаМетою дослідження є оцінювання складових іміджу університетів потенційним споживачем освітніх послуг та виявлення їх відповідності етапам процесу вибору університету. В рамках даної мети перед авторами стоять наступні завдання: дослідити тенденції зміни попиту на освітні послуги університетів в Україні; здійснити ранжування пріоритетів вибору складових іміджу університету потенційним споживачем освітніх послуг; виявити джерела оцінювання якості освіти абітурієнтом університету та рівень задоволеності якістю його студентом. Предмет дослідження. У статті вирішується проблема формування позитивного іміджу університетів в Україні в контексті визначення його складових, що, за результатами опитування студентів, мали найбільш вагомий вплив при виборі закладу вищої освіти (ЗВО), а також визначення рівня подібності критеріїв його вибору для споживачів освітніх послуг. Результати роботи. Досліджено показники привабливості ЗВО на основі показників кількості поданих заяв та середнього конкурсного балу. Виявлено тенденції зміни зазначених показників в умовах воєнного стану. Проведено оцінювання іміджу вищих навчальних закладів м. Києва за сукупністю зовнішніх і внутрішніх його локальних складових, що дало змогу ідентифікувати основні пріоритети вибору майбутнього споживача освітніх послуг. Висновки. Визначено, що основними складовими іміджу при прийнятті студентами рішення про вступ у той чи інший ЗВО, з-поміж досліджуваних, є наукова співпраця з іноземними ЗВО, міжнародні партнерські зв'язки, масштаби освітньої діяльності, інфраструктура університету. Запропоноване дослідження дозволяє зробити висновки про те, що імідж університету формується на основі загальних та специфічних вимог абітурієнтів, а також про те, що для більшості респондентів пріоритетним є вибір спеціальності, а вже потім університету.Документ Відкритий доступ Ukrainian experience and new energy challenges during the times of growing global conflict(Azerbaijan Technical University, 2023) Marchenko, Valentyna; Kavtysh, Oksana; Makaljuk, IrynaThe article substantiates the relevance of switching approaches to the formation of energy security of countries in the times of growing global conflict. The structure and dynamics of energy production and consumption in the European Union and Ukraine considering traditional and renewable sources until 2020 were analyzed. The structure of the energy balance of Ukraine and its difference from EU countries were described. Despite the growth of energy production from renewable sources, a high level of dependence (more than 50%) of EU countries on imported traditional energy carriers from third countries, especially, the russian federation, was revealed. The negative impact and consequences of EU’s dependence on energy supply from the aggressor country and the need to develop and diversify sources of energy supply in the national context was substantiated. The experience of processing and energy utilization of waste in various European countries was studied, in terms of the biogas production and garbage incineration. The need to expand the practice of using solid household waste as a source of energy to increase the national energy sustainability of countries with strict compliance of environmental legislation was substantiated. European practices of energy production based on household waste incineration were analyzed. It was revealed that despite the implementation of circular economy standards, up to 50% of the total volume of generated household waste is incinerated in the EU countries, thereby covering the cities' need for heat and electricity. Modern technologies of energy utilization of household waste and generalized European practices of slag use, which reduces the cost of energy production, were studied. A comparison of the volumes of energy utilization of household waste in the EU and Ukraine revealed the potential of energy supply of the country's economy. It has been stated that despite the exclusion of waste-to-energy waste incineration from the list of sustainable practices, the process of building waste incineration plants based on advanced waste disposal technologies persists in EU countries. The reasons for the low level of waste energy utilization in Ukraine have been investigated. Circumstances and conditions, the formation of which will allow understanding the energy potential of solid household waste and increase the level of energy independence of Ukraine, were generalized. It was concluded that in the conditions of significant investment costs in the construction of waste incineration plants, the main factors for ensuring the efficiency of their activity are the stability of sources of waste receipt and full loading of the plant's production capacity.