Дисертації (КМЕ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Організаційно-економічний механізм фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Камінська, Тамара Василівна; Гавриш, Олег АнатолійовичКамінська Т. В. Організаційно-економічний механізм фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 – соціальні та поведінкові науки за спеціальністю 051 «Економіка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Наукова праця присвячена розкриттю теоретико-методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційноекономічного механізму фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я на інноваційних засадах в умовах економічної нестабільності та обмежених фінансових ресурсів. У ході дослідження було доведено необхідність систематизації і додаткової формалізації поняття «організаційно-економічний механізм». Використовуючи положення теорії проєктування (дизайну) економічних механізмів було надано визначення «організаційно-економічного механізму», що дозволило визначити його, як систему взаємопов'язаних формалізованих елементів, які забезпечують організацію та координацію економічної діяльності для досягнення визначених цілей. Також була представлена формалізована модель цього механізму, що описує його як систему, процес і результат. Проведення критичного аналізу нормативно-правової бази, що регулює взаємозв’язки та взаємодію елементів організаційно-економічного механізму фінансового забезпечення охорони здоров’я за результатами проведення реформ у досліджуваній сфері, дозволило побудувати трирівневу систему, з виокремленням макро-, мезо- та мікрорівнів, що надало можливість оптимізувати діагностування системи фінансування охорони здоров’я. Доведено, що система фінансового забезпечення охорони здоров’я на макрорівні представляє взаємозв’язки між структурними елементами національної системи охорони здоров’я та національною економікою через інструменти державного регулювання. В свою чергу, мезорівень відображає кластеризовану структуру медичних закладів спроможної мережі та їхню взаємодію з державними та регіональними інституціями в сфері охорони здоров’я, що є стратегічно важливим в умовах воєнного стану. Мікрорівень визначає функціонування окремих медичних закладів у контексті управління фінансовими ресурсами. За результатами проведеного аналізу було введено поняття «кластеризована структура медичних закладів спроможної мережі» під якими пропонується розуміти інтегровані організаційні об’єднання медичних установ, розподілені за типами надання медичної допомоги, що охоплюють первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу та структуровані для забезпечення комплексного доступу до медичних послуг і оптимізації їх надання для населення в межах певного географічного регіону. Було розглянуті різні підходи та методи, які дозволяють спроєктувати організаційно-економічний механізм в умовах інформаційно-неефективного середовища фінансового забезпечення охорони здоров’я, що характеризується нескінченновимірним діапазоном даних. Доведено, що застосування конвенціального та агентно-орієнтованого підходів не дозволяє цілісно та ґрунтовно проаналізувати та спроєктувати механізм у системі фінансового забезпечення у сфері охорони здоров’я. Для вирішення проблеми було запропоновано комбінацію методів проєктування механізмів з методами економічної статистики, що дає можливість оптимізувати вибірку параметрів для збереження інформаційної ефективності параметричного простору. Поєднуючи методи економічної статистики з системним підходом до вибору найбільш референтних одиниць для групування у межах ієрархічних рівнів впливу, проведено оцінювання стану фінансового забезпечення охорони здоров’я. Для отримання кількісних характеристик груп, підгруп та окремих одиниць у часових рядах були використані розрахунки відносних величин, середніх і середньозважених показників. У розрахунку середньозваженого показника застосовувався ваговий коефіцієнт, що підвищував вагу кожного наступного періоду, щоб врахувати тенденційний вплив останніх років досліджуваного часового ряду. Такий підхід також допоміг спростити розрахунки в умовах перенасиченого параметричного середовища. Оцінювання стану фінансового забезпечення охорони здоров’я реалізовано з застосуванням комплексного підходу до аналізу даних в рамках ієрархічної взаємодії організаційно-економічних структур. У результаті вдалося визначити параметри, що характеризують фінансування охорони здоров’я з боку держави, доступність медичних послуг та фінансування в межах кластеризованої структури медичних закладів спроможної мережі, а також ефективність використання фінансових ресурсів в межах окремих закладів охорони здоров’я забезпечуючи високий рівень інформаційної ефективності даних в умовах перенасиченого простору параметрів системи фінансування охорони здоров’я. Аналіз світового досвіду фінансування охорони здоров’я, оцінювання стану фінансового забезпечення медицини в Україні на різних ієрархічних рівнях, а також порівняльний аналіз фінансово стійких і нестійких закладів охорони здоров’я у спроможних мережах деяких госпітальних округів, дозволили визначити цільові критерії та їх нормативні значення, необхідні для оцінювання результативності процесу фінансування сфери охорони здоров’я в рамках діючого організаційно-економічного механізму системи охорони здоров’я. Сформований перелік цільових критеріїв базується на інноваційних засадах з застосуванням системно-структурного аналізу бази даних в поєднанні нормативно-правовими вимогами щодо забезпечення ефективності функціонування системи охорони здоров’я в контексті її фінансового забезпечення. З метою оцінювання рівнів розбіжності у просторі бажаних і реальних результатів, були сформовані узагальнені показники та визначені оптимальні значення у відповідності до цільових критеріїв. Для формування узагальнених показників з простору вхідних параметрів використовувалии функції середніх величин і виведення відсоткового співвідношення опозиційних груп даних у відповідності до визначених цільових критеріїв, які формують простір бажаних результатів. Для визначення оптимальних значень з простору вхідних параметрів, які в узагальненому форматі тяжіють до інформаційної неефективності, використовувався метод прямокутників, що дозволив виявити оптимальні показники в найбільш ефективних групах учасників відповідно до цільових критеріїв. Для спрощення оцінювання рівнів розбіжностей між простором бажаних результатів та реальних результатів був запропонованим метод нормалізації показника, що полягає у прирівняні різноформатних кількісних величин до одновимірного значення. Завдяки перерахованим методам та підходам було визначено рівновагу між бажаними результатами та реальними результатами, що дозволило виявити найбільш проблемні напрямки процесу фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я на рівні держави (макрорівні), на рівні кластеризованої структури медичних закладів спроможної мережі (мезорівні) та на рівні окремих закладів охорони здоров’я щодо управління фінансовими ресурсами на мікрорівні. Певні виявлені проблеми з фінансовим забезпеченням сфери охорони здоров’я у контексті їх вирішення потребують більш ґрунтовного дослідження, що відкриває простір невирішених задач для майбутніх досліджень. В межах цього дослідження були наданні рекомендації щодо вирішення деяких проблемних задач. Ці рекомендації допоможуть краще збалансувати систему взаємозв’язків між різними функціональними елементами у рамках механізму фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я, що в результаті підвищить рівень стійкості фінансування медицини в умовах економічної нестабільності та обмежених фінансових ресурсів. Особливу увагу слід приділити проєкту механізму альтернативного фінансового забезпечення сфери медичного обслуговування населення через створення Накопичувального медичного фонду громадян з метою реалізації Пакетів покращених медичних послуг в рамках регуляційних механізмів Уповноваженого органу з питань фінансових гарантій медичного обслуговування населення під громадським контролем (до складу мають входити представники пацієнтської та лікарської спільнот). Основним науковим надбанням цієї дослідницької роботи є розробка теоретико-методологічного забезпечення та рекомендацій щодо оцінювання результативності організаційно-економічного механізму через оцінку рівнів розбіжності між бажаними та реальними результатами у системі фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я, що базується на інноваційних підходах, поєднуючи методи конвенціального та агентно-орієнтовного підходів з методами економічної статистики. Це дозволяє точніше аналізувати середовище фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я зберігаючи інформаційну ефективність перенасиченого простору параметрів, а також віднаходити вразливі точки процесу такого забезпечення та впроваджувати на основі цього зміни в організаційні структури, які спроможні вирішити виявлені проблеми.Документ Відкритий доступ Трансформація підприємств електроенергетики в умовах євроінтеграції(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Круцяк, Михайло Орестович; Войтко, Сергій ВасильовичКруцяк М. О. Трансформація підприємств електроенергетики в умовах євроінтеграції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка» (освітньо-наукова програма «Міжнародна економіка»). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. Дисертація присвячена розв’язанню наукових завдань, які полягають у поглибленні теоретико-методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо трансформації підприємств електроенергетики в умовах євроінтеграції. Дослідження поняття «трансформація» надало можливість виявити принципово різні його трактування в економічній літературі. На підставі результатів критичного аналізу підходів до визначення поняття «трансформація підприємств» аргументовано об’єктивну необхідність розширення предметної області дослідження у зв’язку з плином євроінтеграційних процесів і пов’язаними з цим трансформаціями всього середовища функціонування підприємств. Запропоновано трактувати трансформацію підприємств як таку економічну категорію, яка пов’язана з економічною сферою, притаманною різним суб’єктам господарювання, і відображає складний процес взаємодії об’єкта трансформації із середовищем його функціонування, що здійснюється одночасно у часі і просторі. Це обумовило доцільність виокремлення характерних особливостей процесу трансформації, його чинників, умов, напрямів та ефектів із застосуванням процесного підходу. На основі аналізу науково-методичних підходів до оцінювання трансформації обґрунтовано застосування комплексного, динамічного підходу до дослідження трансформації підприємства, яка тісно пов’язана з розвитком підприємства та формуванням стратегії його розвитку. Передбачено, що такий підхід має застосовуватися в кілька етапів, що полягають у порівнянні стану підприємства до початку впливу трансформаційних чинників зі станом після їх впливу, водночас впливи різних чинників не завжди співпадають у часі і також характеризуються етапністю. Також відзначено, що планування розвитку підприємства пов’язане з формуванням та вирішенням оптимізаційних задач, чому має передувати формування цільової функції, системи обмежень та умов. Спираючись на результати низки досліджень, вдалося виокремити цільові функції розвитку підприємства шляхом його трансформації, а за результатами аналізу наявних євроінтеграційних трендів також виокремлено обмеження і шляхи розвитку підприємств електроенергетики. Водночас доведено неспроможність одного методичного підходу до дослідження оцінювання з використанням якісних і кількісних показників трансформації підприємств разом із середовищем його функціонування, що також зазначає перманентних змін. Тому, розроблено комплексний синтезований методичний підхід, котрий надає можливість поєднати переваги підходів, покладених в його основу. Такий синтезований підхід передбачає можливість поєднання результатів комплексного кількісно-якісного аналізу на основі фактичних даних щодо функціонування підприємства електроенергетики та результатів кількісного економіко-математичного моделювання функціонування і розвитку такого підприємства та його середовища у перспективі з подальшим застосуванням компаративного аналізу з метою оцінювання трансформації підприємства. У ході формування економіко-математичної моделі відповідно до цілей та мети дослідження окреслено проблеми адекватного економіко-математичного моделювання функціонування і розвитку підприємств електроенергетики, а також розроблено відповідні шляхи їх вирішення. У цьому контексті запропоновано: використовувати комплексну цільову функцію, яка б характеризувала потоки грошових коштів (NPV) на підприємстві, включно з усіма основними видами витрат (зокрема інвестиційними) і водночас, з одного боку, слугувала б комплексною характеристикою розвитку підприємства внаслідок його трансформації, а з іншого, надавала б можливість, оцінити таку трансформацію з використанням бінарного показника економічної життєздатності підприємства (як показника результативності трансформації); використовувати удосконалений підхід до формування динамічної цінової пропозиції на ринку підприємствами, які провадять діяльність із виробництва електричної енергії (з урахуванням необхідності відшкодування всіх витрат та отримання прибутку); використовувати динамічну співоптимізацію (підприємства електроенергетики можуть як надавати послуги з резервування потужності, так і виробляти теплову та/або електричну енергію); використовувати балансовий метод, оскільки відсутність балансу (між попитом і пропозицією) призводить до невиконання безпосередніх функцій підприємствами, що провадять діяльність з передачі електричної енергії і ставить під загрозу безпеку постачання електричної енергії, енергетичну та національну безпеку; здійснювати моделювання роботи підприємств у зрізі сегментів ринку, які виникли внаслідок зміни моделі ринку електричної енергії; враховувати і моделювати вплив стохастичних подій; передбачити використання штрафних функцій з метою забезпечення розв’язку оптимізаційної задачі, які представлені такими показниками як VoRS (англ. Value of Reserve Shortage) та VoLL (англ. Value of Loss Load), що, з одного боку, визначають пріоритетність надання послуг перед виробництвом товарів (надання резервів перед виробництвом електричної енергії тощо), а з іншого характеризуватимуть собою граничні ціни на певні види товарів і послуг на ринку, за яких кінцеві споживачі (у зрізі їх видів) вже не будуть їх придбавати. Окреслено виклики й проблеми, з якими стикаються підприємства електроенергетики, а також можливості їх вирішення шляхом зміни моделі ринку електричної енергії, що надало можливість охарактеризувати прийняту в Україні модель як найбільш сприятливу для розвитку конкуренції. Втім, результати аналізу роботи сегментів ринку електричної енергії за оновленої моделі, надали можливість виокремити певні недоліки чинної моделі (або ж її реалізації): ціни на електричну енергію в Україні формуються, в основному, не під дією конкуренції, а завдяки адміністративним ціновим обмеженням (зокрема, досліджено відповідні механізми формування цін для різних груп споживачів); вітчизняний ринок електричної енергії характеризується низькою ліквідністю (з рисами позитивної динаміки) тощо. На основі результатів комплексного аналізу (зокрема, за фінансовими показниками, SWOT-аналізу) обґрунтовано напрями підвищення рівня ефективності діяльності підприємств вітчизняної електроенергетики внаслідок їх трансформації та трансформації середовища їх функціонування. Результати такого аналізу вказують на те, що досліджувані підприємства електроенергетики характеризуються різними як сильними, так і слабкими сторонами, а також різними загрозами та можливостями. Однак, попри наявність певних особливостей у функціонуванні окремих підприємств, специфіки їх товарної продукції (послуг) і ринкового становища, вдалося виділити кілька спільних рис, а саме: високий рівень енергетичної, екологічної та експлуатаційної безпеки, ефективна співпраця з міжнародними організаціями та установами, низький вплив на навколишнє середовище, високий запас міцності обладнання, потенціал до збільшення обсягів виробництва та, відповідно, прибутковості. Поряд з цим виявлено резерви підприємств для покращення прибутковості, які спираються на посиленні слабких сторін (серед яких, перш за все, слід зазначити: фізичну та моральну зношеність обладнання, імпортозалежність, значний рівень залежності від регуляторної політики та інші). З метою отримання коректних результатів моделювання функціонування та розвитку підприємств електроенергетики із застосуванням розробленої математичної моделі на базі методів машинного навчання (з використанням напівкерованої рекурентної нейронної мережі п’ятишарового персептрона) здійснено прогнозування попиту на електричну енергію (у зрізі сегментів ринку електричної енергії з годинною деталізацією). Результати використання такої математичної моделі спираються на наявні прогнози економічного та соціального розвитку України Міністерства економіки України, а також динаміку та профілі попиту на електричну енергію різними секторами економіки, що надає можливість моделювати роботу ринку та його учасників з годинною дискретизацією. У результаті моделювання функціонування та розвитку підприємств електроенергетики в умовах євроінтеграції виокремлено комплекс чинників, що мають вагомий вплив: 1. Збільшення диспропорції між конкурентними та неконкурентними сегментами ринку (перш за все, пов’язане зі збільшення обсягів виробництва з ВДЕ). 2. Збільшення обсягів обмежень на виробництво на недиспетчеризованих (ВЕС і СЕС) і слабкодиспетчеризованих (АЕС) об’єктах виробництва електричної енергії, що призводить до зростання витрат на підтримання роботи енергосистеми без збільшення корисного відпуску електричної енергії. 3. Низька зацікавленість з боку учасників ринку на зростаючому ринку допоміжних послуг (викликаний збільшенням частки ВДЕ у загальній структурі), що ускладнює виконання своїх функцій оператором системи передачі (з підтримання перманентного балансу) та має негативний вплив на безпеку постачання та енергетичну безпеку країни. 4. Дефіцити резервів підтримання частоти, відновлення частоти, резервів заміщення, що призводить до зниження рівня безпеки постачання. За окреслених чинників трансформування підприємств електроенергетики та середовища їх функціонування, розроблено рекомендації щодо ефективного трансформування вітчизняних підприємств електроенергетики в умовах європейської інтеграції, що надають можливість забезпечити їхню економічну життєздатність і, водночас, покращити безпеку постачання електричної енергії та рівень енергетичної безпеки країни, й спираються на: 1. Техніко-економічне обґрунтування поетапного заміщення для ДП «НАЕК «Енергоатом» після вичерпання граничних проєктних строків експлуатації наявних реакторів типу ВВР-1000 на нові реактори типу ММР-160 та подібні (очікуваний економічний ефект за увесь період експлуатації нових реакторів становитиме не менше 13,2 млрд грн). 2. Техніко-економічне обґрунтування для ПрАТ «Укргідроенерго» поетапного заміщення неманеврових ГАЕС на нові маневрові (очікуваний економічний ефект за увесь період експлуатації модернізованих ГАЕС становитиме не менше 12,9 млрд грн). 3. Техніко-економічне обґрунтування залучення виробників електричної енергії з ВДЕ для ПрАТ «Укренерго» до надання резервів відновлення частоти на розвантаження (очікуваний економічний ефект становить 8,45 млрд грн щорічно впродовж наступних 20 років); економічну доцільність підтримки поетапного розвиту ВДЕ, що надасть можливість суттєво збільшити обсяги передачі електричної енергії міждержавними та магістральними ЛЕП в Україні (очікуваний економічний ефект становить 3,2 млрд грн щорічно); техніко-економічне обґрунтування будівництва та експлуатації акумуляторних батарей та інших систем накопичення енергії (очікуваний економічний ефект становить 4,12 млрд грн щорічно). 4. Обґрунтування запровадження нової допоміжної послуги на ринку електричної енергії – послуги з надання стратегічного резерву (для цілей забезпечення постачання електричної енергії).Документ Відкритий доступ Оцінювання результативності стратегії економічної безпеки енергоринку України в умовах євроінтеграції(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Ситайло, Уляна Василівна; Охріменко, Оксана ОнуфріївнаДокумент Відкритий доступ Забезпечення міжнародної конкурентоспроможності інноваційної продукції підприємств приладобудування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Покрас, Олена Семенівна; Войтко, Сергій ВасильовичДокумент Відкритий доступ Управління міжнародним трансфером знань у закладах вищої освіти(2019) Шишолін, Андрій Павлович; Войтко, Сергій ВасильовичДокумент Відкритий доступ Організаційно-економічний механізм управління економічною безпекою підприємств машинобудування(2019) Салоїд, Станіслав Васильович; Гавриш, Олег АнатолійовичДокумент Відкритий доступ Реалізація інноваційної стратегії розвитку металургійних підприємств(2018) Чайковський, Євгеній Олександрович; Гавриш, Олег АнатолійовичДокумент Відкритий доступ Забезпечення економічної безпеки енергетичних підприємств(2017) Черняк, Ганна Михайлівна; Гавриш, Олег Анатолійович; Кафедра міжнародної економіки; Факультет менеджменту та маркетингу; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Невідомий Управління інноваційною діяльністю корпоративних підприємств машинобудування(2016) Круш, Наталія Петрівна; Гавриш, Олег Анатолійович; міжнародної економіки; менеджменту та маркетингу; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"Документ Невідомий Реінжиніринг бізнес-процесів управління машинобудівних підприємств(2016) Дідух, Вероніка Валеріївна; Гавриш, Олег Анатолійович; міжнародної економіки; менеджменту та маркетингу; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"Документ Невідомий Ризик-менеджмент інвестиційних проектів енергетичних підприємств(2016) Яресько, Рената Сергіївна; Охріменко, Оксана Онуфріївна; міжнародної економіки; менеджменту та маркетингу; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"