Організаційно-економічний механізм фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Камінська Т. В. Організаційно-економічний механізм фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 – соціальні та поведінкові науки за спеціальністю 051 «Економіка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Наукова праця присвячена розкриттю теоретико-методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційноекономічного механізму фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я на інноваційних засадах в умовах економічної нестабільності та обмежених фінансових ресурсів. У ході дослідження було доведено необхідність систематизації і додаткової формалізації поняття «організаційно-економічний механізм». Використовуючи положення теорії проєктування (дизайну) економічних механізмів було надано визначення «організаційно-економічного механізму», що дозволило визначити його, як систему взаємопов'язаних формалізованих елементів, які забезпечують організацію та координацію економічної діяльності для досягнення визначених цілей. Також була представлена формалізована модель цього механізму, що описує його як систему, процес і результат. Проведення критичного аналізу нормативно-правової бази, що регулює взаємозв’язки та взаємодію елементів організаційно-економічного механізму фінансового забезпечення охорони здоров’я за результатами проведення реформ у досліджуваній сфері, дозволило побудувати трирівневу систему, з виокремленням макро-, мезо- та мікрорівнів, що надало можливість оптимізувати діагностування системи фінансування охорони здоров’я. Доведено, що система фінансового забезпечення охорони здоров’я на макрорівні представляє взаємозв’язки між структурними елементами національної системи охорони здоров’я та національною економікою через інструменти державного регулювання. В свою чергу, мезорівень відображає кластеризовану структуру медичних закладів спроможної мережі та їхню взаємодію з державними та регіональними інституціями в сфері охорони здоров’я, що є стратегічно важливим в умовах воєнного стану. Мікрорівень визначає функціонування окремих медичних закладів у контексті управління фінансовими ресурсами. За результатами проведеного аналізу було введено поняття «кластеризована структура медичних закладів спроможної мережі» під якими пропонується розуміти інтегровані організаційні об’єднання медичних установ, розподілені за типами надання медичної допомоги, що охоплюють первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу та структуровані для забезпечення комплексного доступу до медичних послуг і оптимізації їх надання для населення в межах певного географічного регіону. Було розглянуті різні підходи та методи, які дозволяють спроєктувати організаційно-економічний механізм в умовах інформаційно-неефективного середовища фінансового забезпечення охорони здоров’я, що характеризується нескінченновимірним діапазоном даних. Доведено, що застосування конвенціального та агентно-орієнтованого підходів не дозволяє цілісно та ґрунтовно проаналізувати та спроєктувати механізм у системі фінансового забезпечення у сфері охорони здоров’я. Для вирішення проблеми було запропоновано комбінацію методів проєктування механізмів з методами економічної статистики, що дає можливість оптимізувати вибірку параметрів для збереження інформаційної ефективності параметричного простору. Поєднуючи методи економічної статистики з системним підходом до вибору найбільш референтних одиниць для групування у межах ієрархічних рівнів впливу, проведено оцінювання стану фінансового забезпечення охорони здоров’я. Для отримання кількісних характеристик груп, підгруп та окремих одиниць у часових рядах були використані розрахунки відносних величин, середніх і середньозважених показників. У розрахунку середньозваженого показника застосовувався ваговий коефіцієнт, що підвищував вагу кожного наступного періоду, щоб врахувати тенденційний вплив останніх років досліджуваного часового ряду. Такий підхід також допоміг спростити розрахунки в умовах перенасиченого параметричного середовища. Оцінювання стану фінансового забезпечення охорони здоров’я реалізовано з застосуванням комплексного підходу до аналізу даних в рамках ієрархічної взаємодії організаційно-економічних структур. У результаті вдалося визначити параметри, що характеризують фінансування охорони здоров’я з боку держави, доступність медичних послуг та фінансування в межах кластеризованої структури медичних закладів спроможної мережі, а також ефективність використання фінансових ресурсів в межах окремих закладів охорони здоров’я забезпечуючи високий рівень інформаційної ефективності даних в умовах перенасиченого простору параметрів системи фінансування охорони здоров’я. Аналіз світового досвіду фінансування охорони здоров’я, оцінювання стану фінансового забезпечення медицини в Україні на різних ієрархічних рівнях, а також порівняльний аналіз фінансово стійких і нестійких закладів охорони здоров’я у спроможних мережах деяких госпітальних округів, дозволили визначити цільові критерії та їх нормативні значення, необхідні для оцінювання результативності процесу фінансування сфери охорони здоров’я в рамках діючого організаційно-економічного механізму системи охорони здоров’я. Сформований перелік цільових критеріїв базується на інноваційних засадах з застосуванням системно-структурного аналізу бази даних в поєднанні нормативно-правовими вимогами щодо забезпечення ефективності функціонування системи охорони здоров’я в контексті її фінансового забезпечення. З метою оцінювання рівнів розбіжності у просторі бажаних і реальних результатів, були сформовані узагальнені показники та визначені оптимальні значення у відповідності до цільових критеріїв. Для формування узагальнених показників з простору вхідних параметрів використовувалии функції середніх величин і виведення відсоткового співвідношення опозиційних груп даних у відповідності до визначених цільових критеріїв, які формують простір бажаних результатів. Для визначення оптимальних значень з простору вхідних параметрів, які в узагальненому форматі тяжіють до інформаційної неефективності, використовувався метод прямокутників, що дозволив виявити оптимальні показники в найбільш ефективних групах учасників відповідно до цільових критеріїв. Для спрощення оцінювання рівнів розбіжностей між простором бажаних результатів та реальних результатів був запропонованим метод нормалізації показника, що полягає у прирівняні різноформатних кількісних величин до одновимірного значення. Завдяки перерахованим методам та підходам було визначено рівновагу між бажаними результатами та реальними результатами, що дозволило виявити найбільш проблемні напрямки процесу фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я на рівні держави (макрорівні), на рівні кластеризованої структури медичних закладів спроможної мережі (мезорівні) та на рівні окремих закладів охорони здоров’я щодо управління фінансовими ресурсами на мікрорівні. Певні виявлені проблеми з фінансовим забезпеченням сфери охорони здоров’я у контексті їх вирішення потребують більш ґрунтовного дослідження, що відкриває простір невирішених задач для майбутніх досліджень. В межах цього дослідження були наданні рекомендації щодо вирішення деяких проблемних задач. Ці рекомендації допоможуть краще збалансувати систему взаємозв’язків між різними функціональними елементами у рамках механізму фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я, що в результаті підвищить рівень стійкості фінансування медицини в умовах економічної нестабільності та обмежених фінансових ресурсів. Особливу увагу слід приділити проєкту механізму альтернативного фінансового забезпечення сфери медичного обслуговування населення через створення Накопичувального медичного фонду громадян з метою реалізації Пакетів покращених медичних послуг в рамках регуляційних механізмів Уповноваженого органу з питань фінансових гарантій медичного обслуговування населення під громадським контролем (до складу мають входити представники пацієнтської та лікарської спільнот). Основним науковим надбанням цієї дослідницької роботи є розробка теоретико-методологічного забезпечення та рекомендацій щодо оцінювання результативності організаційно-економічного механізму через оцінку рівнів розбіжності між бажаними та реальними результатами у системі фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я, що базується на інноваційних підходах, поєднуючи методи конвенціального та агентно-орієнтовного підходів з методами економічної статистики. Це дозволяє точніше аналізувати середовище фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я зберігаючи інформаційну ефективність перенасиченого простору параметрів, а також віднаходити вразливі точки процесу такого забезпечення та впроваджувати на основі цього зміни в організаційні структури, які спроможні вирішити виявлені проблеми.
Опис
Ключові слова
механізм, організаційний механізм, економічний механізм, організаційно-економічний механізм, фінансові ресурси, фінансове забезпечення, фінансова стійкість, покриття витрат, охорона здоров’я, спроможна мережа закладів охорони здоров’я, кластеризовані структури закладів охорони здоров’я, інновації, mechanism, organizational mechanism, economic mechanism, organizational and economic mechanism, financial resources, financial support, financial stability, cost coverage, healthcare, viable network of healthcare institutions, clustered structures of healthcare institutions, innovations
Бібліографічний опис
Камінська, Т. В. Організаційно-економічний механізм фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я : дис. … д-ра філософії : 051 Економіка / Камінська Тамара Василівна. – Київ, 2025. – 276 с.