Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 1 (65)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Жінки в кібербезпеці: політика сприяння ґендерної рівності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Уваркіна, О. В.; Матійко, А. А.; Шевчук, О. С.У статті вперше проведено аналіз політичних векторів держави у питаннях ґендерної рівності в сфері кібербезпеки для сектору безпеки та оборони. Визначено, що існує потужна міжнародна та національна нормативно-правова база для вирішення проблем стратегічного курсу України у питаннях ґендерної політики. Це надає можливість забезпечити гендерну рівність між чоловіками і жінками на всіх ланках життєдіяльності людини, як на професійному рівні, так і у різноманітних відносинах в суспільстві. Доведено, що актуалізація питання паритетного становища жінок і чоловіків у сфері кібербезпеки пов’язане з високим попитом на фахівців цієї галузі та недостатнім рівнем представництва жінок у кіберсфері. Систематизовано основні національні та міжнародні ініціативи щодо розвитку ґендерної політики для посилення конкурентності жінок у кіберсфері, здобуття жінками практичного досвіду від провідних кіберфахівців, розширення міжнародного співробітництва у сфері ґендеру та усунення гендерного розриву у сфері кібербезпеки. Зазначено основні державні документи, що сприяють розширенню освітніх можливостей для жінок – майбутніх фахівчинь з кібербезпеки – та визначають пріоритетні завдання щодо досягнення ґендерної рівності у секторі безпеки та оборони. Доведено, що інституційна спроможність держави на усіх рівнях є сьогодні ефективним важелем упровадження стандартів ґендерної рівності у сфері кібербезпеки. З’ясовано, що в умовах війни жінки-кіберфахівчині вже показали свою здатність протидіяти кіберзагрозам та успішно вирішувати найскладніші кіберзавдання, що відкриває нові перспективи розвитку інклюзивності у сфері кібербезпеки та забезпечення національної кіберстійкості.Документ Відкритий доступ Розвиток інформаційного суспільства та інформаційно-комунікаційних технологій у Республіці Ірландія(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Марусинець, М. М.Актуальність дослідження зумовлена переходом до інформаційного суспільства та активним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що справляють значний вплив на різні сфери життя. Під час дослідження було встановлено, що Ірландія є взірцем для розвитку інформаційного суспільства. Ця країна досягла значних успіхів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій і може слугувати прикладом для інших держав, таких як Україна, які прагнуть цифрової трансформації. Показано, що за останні п’ятдесят років Республіка Ірландія значно розвинула свою електронну промисловість, що сприяло створенню робочих місць та економічному зростанню. Важливу роль у цьому процесі відіграв Керівний комітет з інформаційного суспільства, який розробляє стратегії та ініціативи для максимізації вигоди від ІКТ. На 2024 р. цифрова економіка Республіки Ірландії становить 13% від ВВП, що відповідає 50 млрд. доларів. У країні активно функціонує понад тисячу цифрових компаній, включно з такими гігантами, як «Apple» і «Google». Стабільне зростання ринку ІКТ свідчить про значущість цифрових рішень для економічного розвитку Республіки Ірландія. Аргументовано, що національні проекти Республіки Ірландії спрямовані на цифрову трансформацію відповідно до цілей ЄС до 2030 р. Впровадження технологій «Інтернету речей» і концепції «розумних міст» активно розвивається в різних секторах, таких як охорона здоров’я і транспорт. Проте в Республіці Ірландія існують проблеми з контролем за обробкою інформації, які потребують вдосконалення законодавчої бази та виділення додаткових ресурсів для їх вирішення. Республіка Ірландія активно працює над цифровізацією державних послуг і впровадженням відкритих даних, що підвищує прозорість управління. Стратегія цифровізації включає створення онлайн- платформ і розвиток цифрових навичок серед населення. Незважаючи на успіхи, такі як високий рівень цифрових навичок, Республіка Ірландія продовжує прагнути до поліпшення інфраструктури та доступності електронних медичних карток, що є частиною ширшої стратегії цифрової трансформації. Доведено, що внесок інформаційних технологій в економічне зростання Республіки Ірландія виявився основним чинником її трансформації в «Кельтського тигра» Європи, завдяки стратегії залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні сектори. Розвиток інформаційно- комунікаційних технологій у Республіці Ірландія підтримується державними інвестиціями, розвиненою телекомунікаційною інфраструктурою та низькими цінами на послуги, що підвищує її конкурентоспроможність на світовому ринку. Членство в ЄС також сприяє залученню інвестицій, проте Республіка Ірландія стикається з проблемами, такими як нестача кваліфікованих кадрів і залежність від транснаціональних корпорацій, що обмежує універсальність її досвіду для інших країн.Документ Відкритий доступ Визначальні чинники конфліктогенної моделі зовнішньої політики РФ(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Марков, П. П.У статті здійснено комплексний аналіз конфліктогенної моделі зовнішньої політики Російської Федерації, що сформувалась під впливом історичного досвіду, політичної культури та стратегічного мислення. Основною метою зовнішньополітичного курсу РФ виступає відновлення статусу великої держави, що розглядається як ключовий елемент національної ідентичності. Росія прагне утвердити себе як один із полюсів багатополярного світу, нарівні зі Сполученими Штатами та Китаєм. Крім того, в статті досліджується російська стратегічна культура, яка має глибокий зв’язок з історичною пам’яттю. Росія традиційно вважає, що безпека може бути досягнута тільки через експансію та створення «стратегічної глибини» – концепції, що передбачає контроль над найближчими сусідами для запобігання зовнішнім загрозам. У статті проаналізовано вплив автократичної моделі правління в Росії, яка історично сприяла концентрації влади в руках однієї особи або вузького кола еліти. Така централізація посилює ризики суб’єктивізму та непрогнозованості у прийнятті зовнішньополітичних рішень. Водночас зовнішня політика в цій системі нерідко використовується як інструмент легітимації внутрішнього порядку та консолідації авторитарного режиму. Стаття також аналізує, як російська еліта використовує історичні міфи та травми для формування національної ідентичності, що виправдовує експансіоністську політику. Відчуття власної винятковості та місії на міжнародній арені, підтримуване релігійними, культурними та політичними наративами, стимулює Росію до активних дій у сфері міжнародних відносин, навіть якщо це веде до конфліктів з іншими державами.Документ Відкритий доступ Системні особливості іномовлення автократій (кейси РФ, КНР та КНДР)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кондратенко, О. Ю.; Верховцева, І. Г.Проаналізовано особливості іномовлення та міжнародної інформаційної політики авторитарних держав ‒ Російської Федерації, Китайської Республіки та Корейської Народно-Демократичної Республіки, які у значній мірі формують антидемократичну світову вісь. З’ясовано, що всі три названі автократії провадять своє іномовлення та інформаційну політику виключно у руслі пропаганди. Відстоювання своїх геополітичних інтересів РФ, КНР та КНДР забезпечують через спотворення правдивої інформації, тиражування фейків та прояви упередженості. Пропагандистське іномовлення авторитарних держав спрямоване на виправдання їх експансіоністської політики та підтримку наративу про вороже оточення і його наміри зруйнувати суверенну державність. Пропаганда Росії при цьому спрямована і на західну аудиторію з тим щоби сформувати негативний імідж України як держави, котра винна у розв’язанні російсько-української війни. Підтверджено, що російська пропаганда активно спрямовується як на пересічних громадян США, так і на адміністрацію вдруге обраного президента Д. Трампа. Наразі РФ намагається донести спотворену інформацію про Україну як державу failed state і таку, що потребує зовнішнього управління за участі ООН. Ще одним напрямом російської пропаганди є формування негативного образу України всередині РФ з метою забезпечення стабільності підтримки повномасштабної війни. Китай попри те, що не надто активно тиражує пропаганду про нелегітимність міжнародного статусу Тайваню, як частково визнаної країни, у офіційних ЗМІ зазначає про нього як невід’ємну частину материкового Китаю. Також у Китаї на офіційному (насправді пропагандистському) рівні опосередковано виправдовується війна Росії проти України, що іменується радше як конфлікт чи внутрішня криза. Подібна ситуація простежується і в медіанаративах Північної Кореї, яка через тотальне блокування інтернет-мережі, як засобу пошуку альтернативної інформації, пропагує досягнення лідера Кім Чен Ина та ідеологію Чучхе на внутрі- та зовнішньополітичному рівнях. Водночас Пхеньян активно тиражує підтримку Росії у її війні проти України як інспіровану Заходом.Документ Відкритий доступ Інформаційні війни як інструмент гібридної агресії: український досвід(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кириченко, Ю. В.; Сергієнко, Т. І.; Сластін, В. О.Стаття присвячена аналізу інформаційних війн як інструменту гібридної агресії на прикладі українського досвіду. Дослідження зосереджується на виявленні основних методів та засобів ведення інформаційної війни, які застосовує Російська Федерація проти України, аналізі впливу інформаційних атак на суспільну свідомість та національну безпеку, а також визначенні ефективних стратегій протидії дезінформації та пропаганді. Методологічна основа дослідження ґрунтується на теоріях інформаційної безпеки, комунікації та гібридних війн. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує філософські, політологічні, соціологічні та аналітичні методи. Використано системний аналіз для виявлення структури інформаційної агресії, порівняльний метод для оцінки українського досвіду, а також контент- та дискурс-аналіз для дослідження пропагандистських наративів. Це дозволяє комплексно розглянути механізми інформаційної війни, її вплив на суспільство та стратегії протидії. У статті розглядається феномен інформаційної війни як складової гібридної агресії Російської Федерації проти України. Акцентується увага на стратегічному використанні маніпулятивних технологій для підриву національної єдності, дискредитації державних інституцій та деморалізації населення. Аналізується вплив дезінформації на громадську свідомість та її наслідки для українського суспільства в умовах війни. Розглянуто механізми поширення антиукраїнської пропаганди, що використовує симулякри та викривлену реальність для впливу на міжнародну спільноту. Підкреслюється необхідність консолідації суспільства, розвитку критичного мислення та формування ефективної державної стратегії боротьби з інформаційними загрозами. Висновки статті можуть бути корисними для формування національної політики інформаційної безпеки та міжнародних ініціатив щодо протидії гібридним загрозам.Документ Відкритий доступ Формування геополітичної ідентичності населення країн Балтії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гольцов, А. Г.Стаття присвячена дослідженню формування та розвитку геополітичної ідентичності населення країн Балтії (Естонії, Латвії та Литви). Геополітична ідентичність трактується як свідоме ототожнення індивідів та груп людей з певною геопросторовою політичною системою з її політичними цінностями, нормами, правилами, моделями поведінки, а також усвідомлення ними свого місця та функцій в цій системі. Геополітична ідентичність населення цілеспрямовано «конструюється» політичними інститутами. Для укорінення у суспільній свідомості створюється певна геополітична «картина світу», а також відповідна сукупність геополітичних образів, міфів, символів тощо. Розглянуто історичні особливості формування геополітичної ідентичності населення Естонії, Латвії та Литви. Перебування у складі Радянського Союзу трактується в історико-політичному дискурсі країн Балтії як радянська окупація. Відчуття історичної травми, пов’язаної з трагічними явищами радянської окупації, кардинально вплинуло на геополітичну ідентифікацію населення трьох країн. Після відновлення незалежності в державах Балтії національна ідентичність набула геополітичного сенсу. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття прагнення інтегруватися до ЄС та НАТО стимулювали консолідацію суспільства в кожній з трьох країн. В Естонії та Латвії при формуванні геополітичної ідентичності залишаються актуальними проблеми взаємодії з етнічними російськими та російськомовними меншинами. У третьому десятилітті ХХІ століття відбувається посилення західної (європейської та євроатлантичної) ідентифікації населення країн Балтії. У суспільній свідомості населення спостерігається сек’юритизація Російської Федерації, що зумовлено, передусім, уявленнями щодо актуальності російської воєнної загрози. У геополітичній ідентифікації населення набуває розвитку тенденція до ототожнення себе з Північною Європою під впливом безпекових, військових, політичних, економічних та культурних факторівДокумент Відкритий доступ The system of checks and balances in a Presidential republic(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Voichuk, A. Yu.The article examines the system of checks and balances in a presidential republic, which ensures the balance of power and prevents its usurpation. Presidential republics exist in the United States, many countries of Latin America, Africa, South Korea, the Philippines, and some former Soviet republics – Kazakhstan, Tajikistan, Turkmenistan, and Uzbekistan. The article analyzes the elements of the system of checks and balances in the classical presidential form of republican government: the presidential veto, the legislative powers of the parliament, the role of the judiciary in constitutional control, as well as the impact of impeachment mechanisms and the possibility of parliamentary investigation of the executive branch. The system of checks and balances in the United States differs from other presidential republics. In these countries, the separation of powers is violated. The president is officially and unofficially vested with superpresidential powers. For example, the president is vested with the right of legislative initiative and the right to dissolve the parliament. The article emphasizes that the effectiveness of the system of checks and balances depends not only on the formal legal mechanisms enshrined in the constitution, but also on the political culture, the level of civic awareness and democratic traditions of society. The results of the study show that in order to ensure the stable functioning of a democratic regime in a presidential republic, it is necessary not only to comply with the formal norms of separation of powers, but also to develop political institutions that promote a balanced separation of powers and prevent the concentration of power in one hand. The author offers recommendations on how to improve this system in modern presidential republics, including the need to strengthen the independence of the judiciary, increase the accountability of the executive branch and create effective mechanisms of parliamentary control.Документ Відкритий доступ Суспільний вимір культурного та креативного життя міста: масово-комунікаційний та маркетингово-комунікаційний аспекти(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шкуро, Є. В.У контексті рефлексивного модерну культура й креативність стають рушіями міської трансформації, сприяючи сталому розвитку, соціальній інтеграції та формуванню інноваційного потенціалу. Залученість культурних та креативних ресурсів у стратегічне планування міст актуалізується особливо в часи криз, коли нагальною постає потреба відновити інфраструктуру і водночас розвинути соціально-економічну сферу з урахуванням історичної пам’яті, різноманітних культурних традицій, а також вимог до сучасної економіки знань. Масово-комунікаційний аспект, що охоплює медіа, соціальні мережі та публічний дискурс, формує єдиний інформаційний простір для відображення культурних процесів, репрезентуючи місто та його символи широкій аудиторії. Завдяки багатовимірним механізмам обміну повідомленнями суспільство консолідується довкола локальних ідентичностей і культурних наративів, які водночас виходять на глобальний рівень. Маркетингово- комунікаційний аспект, своєю чергою, реалізується через цілеспрямовані стратегії брендингу та позиціонування міста у межах креативної економіки. Такі стратегії допомагають приваблювати туристів, інвесторів, а також талановитих фахівців, що колективно стимулюють зростання і престиж території. У статті показано, що в суспільному вимірі міста креативний вимір не обмежується мистецькою сферою, а формує інноваційні зміни у системі економічних відносин, соціальних практиках, управлінських підходах і цифровій трансформації. Креативність виступає чинником зміцнення соціального капіталу, розширення доступу до культурних благ та активізації комунікацій. У часи викликів культура допомагає зберігати та відбудовувати локальну спадщину, створюючи умови для суспільної єдності й реконструкції колективних ідентичностей. Розкриваються можливі ризики, спричинені джентрифікацією та комодифікацією культурної сфери.Документ Невідомий Innovative approaches to smart tourism during war and post-war recovery: the case of Ukraine(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Chukut, S. A.; Yenin, M. N.; Akimova, O. A.; Ischenko, A. M.; Perga, Iu. M.; Zahvoiska, O. V.The evolution of smart tourism has become increasingly relevant in regions affected by crises, where innovation and adaptability are essential for survival and recovery. This article examines innovative approaches to smart tourism in Ukraine during the war and post-war recovery, focusing on how technology and strategic business adaptations reshape the tourism sector in times of disruption.The study explores the economic and operational challenges that emerged during the COVID-19 pandemic and ongoing war, including financial instability, mass business closures, workforce migration, and inadequate state support. Drawing on qualitative research through in-depth expert interviews, the findings reveal key adaptive strategies such as digital transformation, remote service models, the rise of personalized over-package tourism, and co-working business practices. These innovations have allowed tourism businesses to navigate unprecedented circumstances while maintaining resilience.As part of Ukraine’s post-war recovery, the research highlights the emergence of military and solidarity tourism, providing historical, cultural, and educational experiences that contribute to both remembrance and economic renewal. Additionally, virtual and digitalized tourism solutions – including online tours, virtual museums, and interactive heritage platforms – are positioned as critical tools for engaging global audiences and ensuring accessibility despite physical limitations.The study concludes that reducing tax burdens, improving regulatory frameworks, and enhancing professional expertise in tourism management are fundamental to sustainable recovery. By leveraging technological innovations, strategic policy changes, and collaborative industry efforts, smart tourism in Ukraine can not only overcome wartime disruptions but also establish a resilient and future-ready tourism model.Документ Невідомий Грошові перекази в міграційних дослідженнях: огляд теоретичних підходів та проблеми вимірювання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Хом’як, А. О.Стаття присвячена аналізу основних теоретичних підходів до дослідження грошових переказів мігрантів та методологічних викликів їх вивчення. У роботі розглянуто еволюцію наукових поглядів від підходу нової економіки трудової міграції (NELM), що акцентує увагу на домогосподарських стратегіях та економічних мотивах мігрантів, до сучасних транснаціональних студій, які підкреслюють важливість соціальних, культурних і політичних зв’язків між країною походження та країною перебування. Проаналізовано внесок ключових дослідників у розуміння мотивів, механізмів та наслідків грошових переказів, а також розкрито різноманіття підходів до трактування цього феномену – від інструменту диверсифікації ризиків до елементу підтримки транснаціональних зв’язків. Особливу увагу приділено методологічним проблемам вимірювання обсягів грошових переказів, зокрема ролі неформальних каналів, які часто залишаються поза межами офіційної статистики. Окреслено основні труднощі, пов’язані з оцінкою реальних масштабів фінансових потоків, а також впливом грошових переказів на соціально-економічний розвиток країн-реципієнтів. На прикладі України показано значення грошових переказів для національної економіки, їхню динаміку в умовах політичної та безпекової кризи, а також роль у підтримці домогосподарств під час війни. Стаття підкреслює необхідність комплексного підходу до дослідження грошових переказів як частини складних соціально-економічних процесів, що враховує як економічні, так і соціокультурні аспекти міграції, а також закликає до подальшого вдосконалення методології досліджень у цій сфері.Документ Невідомий Соціоекономічні процеси модернізації міста в контексті міських політик та діджиталізації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Федорченко-Кутуєв, П. В.; Коржов, Г. О.; Мельник, Л. І.У статті здійснено аналіз процесів модернізації діджиталізованого міста. Показано, що цифрова трансформація міського простору водночас підсилює економічну конкурентоспроможність і створює нові конфліктогенні зони нерівності, репродукуючи класичні суперечності модерну між прогресом і регресом. Актуальність дослідження соціоекономічних процесів модернізації міста в умовах діджиталізації зумовлена глобальними трендами урбанізації та фундаментальною трансформацією самої природи міського життя. У XXI столітті місто постає не стільки як географічна одиниця чи інфраструктурний об’єкт, скільки як складна система, у межах якої перетинаються і взаємодіють економічні, соціальні, технологічні та культурні виміри. Диджиталізація, у свою чергу, виступає каталізатором нових форм організації простору, влади, ідентичності та комунікації, і водночас – джерелом нових викликів, таких як цифрова нерівність, фрагментація публічної сфери, гібридні загрози тощо. Відтак модернізація міста перестає бути виключно економічним чи технічним завданням і перетворюється на глибоко соціокультурний процес, у якому переплітаються ідеї прогресу, соціальної справедливості, безпеки та сталого розвитку. Наявність чіткої, практико‑орієнтованої національної міської політики корелює з більш гармонійним балансом між економічною, екологічною та соціальною підсистемами міста. Технологічні інновації у міському розвитку без соціальної інклюзії відтворює класичну дилему модерну: зростання продуктивності не гарантує справедливого розподілу благ. Диджиталізація міста має бути осмислена як складний, поліцентричний і багатовекторний процес, у якому поєднуються економічна ефективність, технологічна інноваційність, соціальна інклюзивність та екологічна відповідальність. Така модернізація вимагає і технічного оновлення інфраструктури, і глибокої зміни способу мислення, систем управління, моделей політичної участі та культурних кодів міського життя.Документ Невідомий Гендерні відмінності в оцінці місцевого благополуччя(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ткалич, М. Г.; Кротевич, Є. В.; Кузьменко, Г. О.; Шевченко, А. А.У статті представлено результати другої хвилі дослідження Індексу місцевого благополуччя (n= 9681) з метою виявлення динаміки змін від 2023 до 2024 рр. Увага до гендерної складової зумовлена рядом теоретичних та емпіричних публікацій, присвячених гендерним відмінностям за такими показниками як задоволеність життям, балансу робота – життя, рівень щастя, якість життя, суб’єктивне благополуччя. В роботі розглянуто дослідницький потенціал складових критеріїв Індексу місцевого благополуччя на прикладі аналізу гендерних особливостей оцінки місцевого благополуччя. Метою статті є визначення гендерних відмінностей в оцінці місцевого благополуччя, враховуючи такі показники як економічні можливості, емоційне сприйняття, цивільну безпеку, впорядкованість, освіта та медицина за результатами друга хвилі досліджень Рейтингу регіонів України за індексом місцевого благополуччя. Відповідно було сформульовано 6 дослідницьких гіпотез відносно основних критеріїв Індексу. Теоретична база Індексу місцевого благополуччя ґрунтується на дослідженнях зі сфер психології, соціології, урбаністичних студій та благополуччя. Особливістю теоретичної моделі, на якій ґрунтується індекс, є уможливлення порівняння міських та сільських населених пунктів. В статті проаналізований загальний Індекс та виявлені гендерні відмінності. Статистичний аналіз даних підтверджує, що загальний рівень Індексу місцевого благополуччя не демонструє статистично значущих гендерних відмінностей. Однак, оцінка емоційного сприйняття, економічних можливостей і цивільної безпеки свідчать про наявність статистично значущих відмінностей в оцінках чоловіків і жінок. В подальшому особливу увагу слід приділити вивченню довгострокового впливу військових дій на сприйняття благополуччя та можливі адаптаційні механізми для різних соціальних груп.Документ Невідомий Диджиталізація соцільно-комунікаційних процесів у соціоекономічному житті міста(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пономаренко, І. В.; Северинчик, О. П.; Голік, О. В.Стаття пропонує концептуальний аналіз диджиталізації соціально-комунікаційного поля соціоекономічного життя міста, зосереджуючись на тому, як цифрові інфраструктури трансформують урбаністичний простір на комунікаційну екосистему нового типу. Показано, що, з одного боку, цифрові медіа і соціальні мережі забезпечують швидке реагування на кризи, мобілізують фінансові та людські ресурси, розширюють громадянську участь і підвищують ефективність міського управління. З іншого боку, алгоритми таргетингу поглиблюють соціальну стратифікацію. Рекламні кампанії, які інтегрують соціальні меседжі, перетворюють споживчу транзакцію на акт солідарності, але водночас ризикують комодифікувати громадянську участь, породжуючи феномен вітринного альтруїзму. Реклама у цифровізованому виконує роль соціотехнічної інфраструктури, що моделює щоденні маршрути, структурує ієрархії видимості та формує культурні коди. Соціальні мережі виступають одночасно публічною сферою й ринком прогнозованої поведінки. Їхні алгоритми конструюють гібридну публічність, де приватне, політичне й комерційне співіснують у спільному потоці повідомлень, стираючи межі між особистим і суспільним. Довгострокова стійкість смартміста залежить від збалансованого партнерства держави, бізнесу та громади. Саме за цих умов цифрові медіа, соціальні мережі та реклама зможуть бути каталізаторами економічного зростання, культурної цілісності та соціальної справедливості в урбаністичному середовищі майбутнього.Документ Невідомий Інтервенція рекламних повідомлень у комунікативну тканину сучасного міста та її суспільний аспект(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ковінько, М. В.; Алданькова, Г. В.; Пиголенко, І. В.Статтю присвячено зовнішній рекламі – ключовому елементу символічної інфраструктури міста, який впливає на формування комунікативного ландшафту сучасного урбаністичного середовища. Зовнішню рекламу розглянуто як потужний інструмент моделювання міського досвіду, структуризації просторової ідентичності та семіотичного конструювання публічного простору. Вона впливає на емоційне сприйняття, задає напрямки руху, структурує простір і візуально кодує міські ландшафти. Білборди, світлові панелі, лайтбокси та цифрові екрани потрактовано як матеріальні носії візуальної семіосфери, у межах якої формуються нові соціальні значення. У статті осмислено зовнішню рекламу як складник символічної інфраструктури міста, який втручається в його комунікативну тканину та формує нові режими сприймання простору. Ключовий акцент у роботі – феномен інтервенції зовнішньої реклами в комунікативну тканину міста. Реклама, завдяки своїй масштабності, яскравості, інтерактивності та стратегічному розміщенню, впливає на траєкторії руху містян, формує когнітивні карти простору, створює семіотичні кластери, що репрезентують соціальні ієрархії та ідеологічні структури. У межах цифрової трансформації міст реклама дедалі частіше набуває інтелектуальних характеристик: алгоритми адаптують візуальний контент у реальному часі відповідно до місця, часу доби, аудиторії. Цей феномен розглянуто як елемент глибшої алгоритмізації публічного простору. Зовнішня реклама символічно навантажена: вона впорядковує уявлення про бажане життя, нормалізує певні моделі споживання, закріплює уявлення про ієрархії та соціальні ролі. Візуальні коди реклами здатні або підтримувати інклюзію та культурну розмаїтість, або, навпаки, сприяти символічному витісненню певних груп і норм.