Advanced Linguistics, № 6

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • ДокументВідкритий доступ
    Методологія вивчення фахових мов
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Шеремета, Катерина
    У статті висвітлено різні підходи вчених-мовознавців до тлумачення поняття «фахова мова» та окреслено основні концепції у вивченні фахових мов. Наголошено, що відсутність єдиного підходу в дослідженні поняття «фахова мова» зумовлює багатоаспектний аналіз цього лінгвістичного явища. Робота містить також виклад інформації про історичні шляхи становлення, передумови, вживання та використання фахової мови. Окреслено специфіку вживання терміну «мова для спеціальних цілей». Розглянуто особливості аналізу фахової мови в межах системномовної, прагмалінгвістичної та лінгвокогнітивної концепцій. Визначено важливість використання відповідної лексики та термінології в межах тієї чи іншої фахової мови. З’ясовано, що терміносистема будь-якої фахової мови динамічно розвивається та зазнає змін відповідно до науково-технічних здобутків суспільства, забезпечуючи комунікативні потреби фахівців певних галузей. Фахову мову представлено як засіб професійного спілкування в певній галузі, що забезпечує не лише фіксацію та передачу фахових знань, а також певною мірою є основним чинником науково-технічного та сталого розвитку суспільства. Проаналізовано різницю між фаховою та побутовою мовами, можливості та важливість використання першої. Фахова мова представлена як неоднорідна структура, яка змінюється відповідно від сфери використання різними фахівцями/вченими. Зазначено, що основними ознаками фахової мови є: тісний зв’язок з певною галузевою сферою; певний набір термінологічних одиниць; використання загальновживаних лексичних одиниць у межах фахової мови відповідно до вимогам тієї чи іншої галузі знань; унормованість на рівні морфології, лексики, синтаксису й організації тексту; наявність писемної й усної форм.
  • ДокументВідкритий доступ
    Лінгвостилістичний аспект дослідження фразеологізмів у романі Люсі-Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Федоренко, Світлана; Бєлуха, Олександра
    Висвітлено результати лінгвостилістичного аналізу виокремлених методом суцільної вибірки фразеологізмів з роману Люсі-Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів». Окреслено, що фразеологізми є частиною культури народу, а тому, без відповідних знань та розуміння тих чи інших фразеологічних одиниць дуже важко осягнути національний характер, спосіб мислення носіїв мови або інтенцію автора твору. Внаслідок постійного розвитку та збагачення мови новими сталими виразами, а також їх широкого вжитку у художній літературі, існує постійна потреба до вивчення аналізованого у статті лінгвістичного феномену Окреслено, що головною особливістю аналізованого твору канадської письменниці є розгалужене та вправне використання фразеологічних одиниць як стилістичного засобу. Зазначено, що фразеологізми – стійкі сполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілість і відтворюються у процесі мовлення як готові словесні формули. для дослідження слугував роман Люсі Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів». Шляхом лінгвостилістичного аналізу фразеологізмів у романі Люсі Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів» виявлено, що найбільш численними та часто вживаними є групи ідіом, суспільно-виробничих виразів та фігуральних висловлювань. Найменш рекурентними в аналізованому творі виявилися науково-технічні вирази, офіційно-ділові формули та висловлення, а також прислів’я, що пояснюється ідіостилем Люсі-Мод Монтгомері та обмеженістю вживання цих груп фразеологічних одиниць у художніх творах, які змальовують життя та побут пересічних людей.
  • ДокументВідкритий доступ
    Мультимодальні засоби вираження концепту FEAR у корпусі англомовних кінотекстів психологічних трилерів і розважальних мультфільмів
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Ткачик, Олена; Велика, Вікторія
    Стаття присвячена вивченню мультимодальних засобів вираження концепту FEAR у створеному корпусі Corpus of Psychological Thrillers and Entertaining Cartoons Film Texts (далі CPTECFT). Дослідження здійснено у контексті антропоцентричної лінгвістичної парадигми за допомогою методів лінгвокогнітивного та корпусного аналізу. Емоційні концепти, що відображені у свідомості мовців за допомогою комбінації вербальних і невербальних засобів, аналізовано з урахуванням мультимодальної природи їх реалізації. Вибір матеріалу для дослідження зумовлений можливістю інтерпретації вербальних і невербальних компонентів у контексті комунікативних ситуацій. У процесі дослідження застосовувалися основні функції програми корпусного аналізу AntConc, які допомогли визначити ім’я концепту FEAR, дослідити його номінативне поле, визначити характер його асоціативної зони, підрахувати кількість найчастотніших лексичних одиниць для вираження цього концепту в мові та розглянути характерні невербальні засоби для його репрезентації, а саме жести, міміку, фізичні та фізіологічні прояви. Розглянуто структуру концепту FEAR, зокрема його поняттєвий, образний, ціннісний і значущісний складники, та досліджено особливості взаємодії вербальних і невербальних засобів його вираження у кінотекстах зазначених жанрів. Використання корпусних методів дослідження дало змогу проаналізувати великий обсяг матеріалу, підвищити точність розрахунків та зробити висновки щодо мультимодальних засобів вираження концепту FEAR у кінотекстах психологічних трилерів та розважальних мультфільмів.
  • ДокументВідкритий доступ
    Семантичні та комунікативно-прагматичні особливості англійських біномів (на матеріалі художнього та наукового стилів)
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Коломієць, Світлана; Павленко, Вікторія
    У статті досліджено специфічні парні словосполучення – англійські біноми та бінарні термінологічні сполучення, їх семантичні та комунікативно-прагматичні особливості. Біноми – це стійкі парні сполучення слів, що функціонують як єдина лексична одиниця, значення якої не є сумою значень її компонентів. Умовно біноми поділяються на групи за структурою, сполучуваністю, семантичною ознакою. Особливу увагу привертає класифікація за семантичною ознакою, яка розглядає ці унікальні мовні утворення в аспекті різноманітності їхніх значень та образності. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні поняття бінома, його семантичні та комунікативно-прагматичні особливості. Серед них слід розрізняти такі, у яких закладено лише одне первинне значення, що випливає з повного складу у вказаному контексті, поруч виділяються і звороти, значення яких віднаходиться досить складно через їх багатозначність. Зазначено, що за лексико-граматичними ознаками складових частин біноми поділяються на однокласні та різнокласні. Однокласні біноми включають іменникові, прикметникові, дієслівні, займенникові, числівникові, сполучникові, прийменникові сполучення слів. Різнокласні біноми складаються зі слів, що належать до різних частин мови й поєднуються сполучником, який указує на дві подібні або протилежні ознаки, предмети, явища чи дії. В статті розкрито комунікативно-прагматичні особливості англійських біномів в художньому стилі на прикладі англійських художніх творів та бінарних термінологічних словосполучень у науковому стилі на прикладі медичної термінології як однієї з найбільших за обсягом терміносистем. Дослідження 85 англійських біномів в художньому стилі та 100 бінарних термінологічних словосполучень в науковому стилі дало можливість визначити семантичні та комунікативнопрагматичні особливості англійських біномів.
  • ДокументВідкритий доступ
    Лінгвокультурні особливості ірландського сленгу та їх збереження у перекладі
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Демиденко, Ольга; Бахмут, Олександра; Крилова, Валерія
    У статті розглянуто питання теорiї лiнгвокультурних типажiв, яка є одним з напрямiв мовознавства, що розвивається досить активно. Наголошено, що сучасна лiнгвiстика мiстить значний обсяг матерiалiв, які стосується культурних концептiв i мовної особистостi. Лiнгвокультурний типаж розглядається як впізнаваний образ представника певної культури, сукупнiсть яких i становить культуру того чи iншого суспiльства. Популярним методом, який використовують для визначення лінгвокультурного типажу, є лінгвокультурний метод. Дослідження ірландських типажів, результати якого стисло представлені у цій статті, проведено на матеріалі кінострічки “The Stag” (в українському перекладі «Парубоцька вечiрка по-iрландськи») та твору Патрика МакКейба «Мертва школа». У статті розглянуто проблематику існування такого варіанту англійської мови як гіберно-англійська мова, а також розглянуто функціонування цієї мови у лінгвокультурному контексті, особливо такої гілки, як сленг. Зокрема ірландський сленг – це окремий пласт гіберно-англійської мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства Республіки Ірландія. У праці представлено результати опитування щодо специфіки використання ірландського сленгу, окреслено «нетспік» як окрему форму спілкування. Зазначено, що у текстах сучасних ірландських англомовних письменників виявляється більшість давніх складових ірландського самообразу, які й зараз залишаються актуальними, хоча деякі елементи переосмислюються та зазнають трансформації. Проте ірландці ще й досі репрезентують себе як католицьку націю, схильну до містицизму, надмірної чуттєвості, а також до жорстокості й заангажованості в національні питання.
  • ДокументВідкритий доступ
    Pragmalinguistic features of telescopic units’ reproduction in mediatexts when translated from english into Ukrainian
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Tikan, Yana; Babych, Oleksandr
    A new area of research in modern linguistics is a variety of media resources, including the global Internet, which is not only the information accumulation environment, but also the source of new language units’ emergence from various fields of science and technology, human life and work. The peculiarity of vocabulary development and enrichment is the developed ability of national languages to express the unknown through the known, to denote the new with the help of existing signs. One of such ways of word “creative” formation is the telescopy, or contamination. This article focuses on the study of such linguistic phenomenon as a “telescopic unit” in the media discourse. The authors begin the study with the general overview of the main features, typology and characteristics of telescopic units, or blends. In addition, they describe blends’ main formation models. At the same time, special attention is paid to the main translation methods of telescopic units, their peculiarities and differences. The research paper also presents the various blends’ translation techniques and strategies, key tips essential to ensure the most exact and adequate transition of English telescopic units into Ukrainian. Given the variety of ways to form blends, the diversity of their meanings and expressive connotation, it is often difficult to find an appropriate translation method for further adequate decoding. And the actual lack of telescopic units’ dictionaries increases the need for further study of the sources and formation mechanisms of these neologisms for their more accurate translation. The study encourages the idea of further research in the sphere of a contamination phenomenon. The results of this study can assist any interpreter in adequate telescopic units’ translation.
  • ДокументВідкритий доступ
    Politique linguistique et contexte socioculturel comme facteurs de formation des euphemismes et dysphemismes ukrainiens genrés
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Kuznietsova, Anastasiia
    Cet article étudie l'apparition et le fonctionnement des euphémismes et des dysphémismes ukrainiens genrés dans les textes littéraires ukrainiens écrits entre la fin du XVIIIe siècle à nos jours. Il comporte une dimension historique, culturelle et politique dans la mesure où il s’attache à décrire l'influence de la politique linguistique, de la culture et contexte historique de la société ukrainienne sur le développement, la formation et le fonctionnement des figures de style analysées. L’analyse des données met en évidence une nette prévalence du dysphémisme sur l’euphémisme dans les œuvres des auteurs étudiés. Par ailleurs, on constate que la majorité des entrées appartient au registre familier et vulgaire issu des différents sociolectes (éléments jargonniers et argotiques). L’étude des euphémismes et des dysphémismes permet de mettre au jour les représentations des hommes et des femmes qui avaient cours à certaines époques et persistent au sein de la société ukrainienne d’aujourd’hui.
  • ДокументВідкритий доступ
    The first generation of the new English language teaching program: are we still successful?
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Mustafa Kemal Şen
    Scientific and technological advancements, global trends and societies’ needs lead policymakers to change foreign language teaching policies. Turkey made its latest reform in English Language Teaching Program in 2013 and a generation has already been educated with the new program since then. In this context, this study aimed to evaluate this program over the very first generation through the eyes of implementers, namely the language teachers in the field. For this purpose, a study group was formed with 16 language teachers who have at least 10 years of experience and teach at primary level public schools in Kütahya Province, Turkey. Their views regarding the major changes (age, methodology, materials, and assessment) offered by the new program were collected through semi-structured interviews. The design of this research was qualitative. The data obtained at the end of the research were analyzed using descriptive analysis technique. The researcher transcribed the interviews, examined them and determined the sub-themes. In order to ensure the reliability of the research, the opinions of another expert in the field were asked. The results show that although there are still certain problems they are facing, the majority of the English language teachers agree on the policies, support the new program, and think we are on the right road to teach / learn English.