Статті (ПП)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Емріпичне дослідження психологічної безпеки особистості(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2023) Ложкін, Георгій Володимирович; Рибальченко, Олег МиколайовичУ статті представлено результати емпіричного дослідження психологічної безпеки майбутніх фахівців технічного профілю, що проводилось на базі Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського. До експерименту було залучено: у 2021 році 420, у 2022 році 410, у 2023 році 412 (серед яких 52,2% чоловічої статі, 47,8% жіночої) здобувачів вищої освіти технічного профілю віком від 17 до 22 років. Дослідження психологічної безпеки проводилося за допомогою опитувальника І.І. Приходько. При аналізі даних враховано такий поділ за рівнями сформованості психологічної безпеки особистості: низький, середній та високий. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що рівень загального інтегративного показника (індекс) психологічної безпеки, що відображає ступінь психічної захищеності особистості, є низьким. З 2021 р. до 2023 р. відбулося значне зменшення кількості осіб із високим рівнем психологічної безпеки та зростання кількості досліджуваних, яким притаманний низький рівень психологічної захищеності, – з 20,0% до 1,5%. З’ясовано, що у досліджуваних з 2021 р. до 2023 р. відбулося невпинне зниження рівня показників за морально-комунікативною шкалою. Аналіз результатів за мотиваційно-вольовою шкалою засвідчує, що ці показники (при порівнянні з нормативними) знаходяться теж на низькому рівні. Наявна гнучкість та інтенсивність цілепокладання не дозволяє досліджуваним створювати оперативний план дій для реалізації особистих мотивів з урахуванням зовнішніх умов та власних ресурсів. Як провідну виявлено позитивну тенденцію до зростання рівня показників за ціннісно-смисловою шкалою. Основним призначенням шкали внутрішнього комфорту психологічної безпеки особистості є оцінка досягнення внутрішньої узгодженості особистості, інтерпретація її досвіду і формування очікувань. Виявлено, що впродовж трьох років відбувається поступове зниження у майбутніх фахівців технічного профілю рівня задоволеності своїм життям та собою. Встановлено, що майбутні фахівці технічного профілю стають психологічно вразливішими.Документ Відкритий доступ Психологічні особливості вчинку як елементу моральної діяльності особистості(ГО «Громадська наукова організація «Фундація публічно-правових ініціатив», 2022) Блохіна, Ірина ОлександрівнаСтаття присвячена висвітленню проблеми дослідження психологічних особливостей вчинку, морального вчинку; проведено короткий огляд наукових досліджень зазначеного феномену. Оскільки сучасні підходи до розуміння вчинку характеризуються термінологічною розбіжністю, у статті представлено погляди науковців різних галузей, зокрема етики та психології, щодо визначення самого поняття та його особливостей. Вчинок розглядається як унікальний специфічний вид розумової та вольової дії, необхідна складова життєдіяльності особистості, прояв її поведінки і характеру. Значна увага в змісті статті приділена уточненню змісту поняття «моральний вчинок», охарактеризовано його значення і розуміння у широкому і більш вузькому значенні. Проілюстровано прямий зв'язок між моральною діяльністю особистості та моральними вчинками. Охарактеризовано психологічну природу, сутність та характерні особливості моральних вчинків, їх онтологічну та гносеологічну глибину, ключове місце в життєдіяльності особистості. Наведено різноманітні класифікації моральних вчинків. Проаналізовано сутнісні аспекти морального вчинку, зокрема пильна увага приділена його мотиваційній основі. Мотив вчинку розглядається як певна спонукальна сила, що міститься в прошарках самосвідомості на рівні почуттів, переконань, вірувань, потреб, інтересів, мети. Саме мотиви надають діяльності особистісний суб’єктивний смисл, а не просто спонукають до неї. Проаналізовано також один із сутнісних аспектів морального вчинку – його оцінка. Розглянуто та описано дві точки зору на оцінку вчинку: позиція прагматизму і позиція теорії доброї волі або теорії моральної доброти. Вказано, що з позиції етичного консеквенціалізму є цінним лише той вчинок, який дає позитивні практичні наслідки, а з позиції теорії моральної доброти вчинки, що здійснені за моральними мотивами, заслуговують схвалення, навіть якщо за ними немає результату. Описано стадії реалізації морального вчинку.Документ Відкритий доступ До проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців з управління навчальними закладами в сучасних умовах(ВГ «Наукові перспективи», 2023) Блохіна, Ірина ОлександрівнаВ статті розглянуто проблему професійної підготовки майбутніх фахівців з управління навчальними закладами. Автор наголошує на актуальності теоретичного вивчення зазначеної проблеми, оскільки вимоги до особистісних та професійних якостей керівників закладів освіти, які працюють в умовах воєнного стану, суттєво змінились. Зазначається, що управлінська професійна діяльність – це вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, здобутих у процесі спеціальної підготовки, досвіду роботи, а управлінської діяльність в освіті має свою специфіку; це діяльність суб’єктів управління по організації ефективного, цілеспрямованого функціонування і розвитку всіх рівнів освіти і системи освіти в цілому по наданню освітніх послуг громадянам у відповідності з навчальною метою і завданнями конкретного суспільства з урахуванням тенденцій розвитку світової освіти. Проаналізовано основні підходи до розуміння управлінської діяльності в освіті. Автор зазначає, що успішна управлінська діяльність в освіті детермінована рядом особистісних психологічних якостей, суто педагогічних якостей, які забезпечують ефективність керівництва. Описано та проаналізовано такі якості. Зазначається, що професійна підготовка майбутніх фахівців з управління навчальними закладами має свою специфіку та особливості. Розкрито та охарактеризовано взаємопов’язані етапи змісту підготовки фахівців з управління навчальними закладами згідно з парадигмами особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів. Автор акцентує увагу на значенні загальних принципів навчання, формування та розвитку управлінських кадрів, які здатні забезпечити ефективність підготовки майбутніх фахівців з управління навчальними закладами. Визначено основні напрями вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців з управління навчальними закладами. Підкреслено значення концептуальних методологічних, теоретичних і організаційно-методичних основ формування й саморозвитку управлінця в освіти у системі педагогічної освіти.Документ Відкритий доступ Особливості впливу війни на стан психологічного здоров’я здобувачів вищої освіти: до питання вибору діагностичного інструментарію (український кейс)(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2023) Мотозюк, Людмила Миколаївна; Блохіна, Ірина Олександрівна; Москаленко, Ольга ВолодимирівнаСтаттю присвячено дослідженню ефективних діагностичних інструментів для аналізу психологічного здоров’я здобувачів вищої освіти, зокрема в контексті впливу війни в Україні. Дослідження зосереджене на використанні діагностичних інструментів для оцінювання психічного здоров’я студентів в умовах травматичного стресу. Розглянуто такі інструменти, як клінічна бесіда, клінічне інтерв’ю, PTSD CheckListCivilian Version (PCL-C) та State-Trait Anxiety Inventory (STAI). Висвітлено сутність клінічної бесіди та клінічного інтерв’ю, етапи та принципи їх проведення. Особливу увагу приділено питанням формулювання психологічного діагнозу на основі результатів клінічної бесіди. Розглянуто типи варіантів клінічного інтерв’ю: неструктуроване, напівструктуроване та структуроване. Описано PCL-C як інструмент для діагностування посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Проаналізовано його сильні та слабкі боки, а також описано процедуру його застосування й інтерпретації результатів у контексті роботи зі здобувачами вищої освіти в Україні в умовах широкомасштабного воєнного вторгнення. Докладно розглянуто STAI як інструмент для діагностування тривожності. Проаналізовано структуру тесту, його теоретичну основу, а також указано на можливість використання його для діагностування як стану, так і рівня тривожності. Загальні висновки дослідження полягають у тому, що для комплексного діагностування психічного здоров’я здобувачів вищої освіти в Україні в умовах широкомасштабного воєнного вторгнення можна використовувати різноманітні інструменти, такі як клінічна бесіда, клінічне інтерв’ю, PCL-C та STAI. Різні інструменти можуть доповнювати один одного та забезпечувати більш точну та повну картину психічного стану клієнтів. Результати цього дослідження можуть бути корисні для психологічної практики та психологічних досліджень в Україні, зокрема для студентів, які потребують підтримки та допомоги для збереження свого психічного здоров’я в умовах війниДокумент Відкритий доступ Інтерес як соціально-психологічний феномен(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2022) Волянюк, Н. Ю.; Ложкін, Г. В.; Фомич, М. В.До вивчення інтересу як соціально-психологічного феномену, його розгляду на теоретичному та емпіричному рівнях зверталося багато науковців із різних сфер наукового знання. У межах даної статті автори мають за мету здійснити аналіз та охарактеризувати сутність і роль інтересу в життєдіяльності особистості. На сучасному етапі розвитку наукових знань поняття «інтерес» розглядається дослідниками у двох аспектах: теоретичному та прикладному. Теоретичні дослідження належать переважно вітчизняним дослідникам і мають на меті пояснити фундаментальні проблеми. Прикладні ж дослідження більше припадають на зарубіжні розвідки і осереджуються на пошуку зв’язку інтересу з увагою, емоційними станами, саморегуляцією й досвідом. Аналіз досліджень, присвячених вивченню інтересу, засвідчує, що він формується в умовах соціальної реальності в процесі діяльності людини та формування її як особистості. Кожна людина наділена певним потенціалом активності, що проявляється в різноманітті та масштабності її інтересів. Установлено, що предметом інтересу є сама людина, її цілісність, її сутність, її суспільний зв’язок зі світом. Інтерес – це завжди вибір між потребами на користь особистісного «Я». У цьому виборі вирішальна роль належить особистісному сенсу. Особистісний сенсі є відображенням інтересу. З’ясовано, що інтерес як важлива властивість особистості являє собою змістовне вираження її творчо-перетворювального ставлення до природної та соціальної дійсності. За виникнення інтересу має місце повна концентрація людини на предметі, коли свідомість, увага фокусуються в одній точці (стан потоку). З’ясовано, що об’єктами інтересу виступають матеріальні та духовні цінності, соціальні інститути і суспільні відносини, звичаї та правила.Документ Відкритий доступ Психологічні особливості економічної поведінки громадян України під час війни: гендерний аспект(Організаційна психологія. Економічна психологія, 2023) Кононець, Марія ОлександрівнаВступ. Повномасштабна війна в Україні призвела до значущих змін в економічній поведінці громадян у багатьох країнах світу, але найбільше це торкнулося резидентів України. Відповідно, актуальним є дослідження психологічних особливостей економічної поведінки громадян під час війни, аналіз їхнього емоційного стану, пов'язаного з нею, і аналіз особливостей економічної поведінки українців залежно від гендерної приналежності. Мета. Визначити психологічні особливості економічної поведінки громадян України під час війни залежно від підвищення або зниження рівня їхніх доходів, а також залежно від гендерної приналежності. Проаналізувати економічну поведінку громадян України і пов’язаного з нею емоційного стану. Методи. Використовувались методи: психодіагностичний (авторський опитувальник «Психологічні особливості економічної поведінки громадян України під час війни»), порівняльний, кількісний і якісний аналіз. Результати. У статті показано, як повномасштабна війна в Україні вплинула на рівень доходів її громадян, залежно від країни їхнього проживання під час війни. Проаналізовано причини підвищення або зниження доходів громадян України під час війни і пов'язаний з цим емоційний стан респондентів та їх економічну поведінку, а також виявлено її особливості залежно від гендерної приналежності. Висновки. Подана у статті інформація може бути корисною для ідентифікації причин виникнення у особистості певних емоційних станів залежно від збільшення або зниження рівня її доходів й фінансового стану загалом, та аналізу економічної поведінки в умовах повномасштабної війни.Документ Відкритий доступ Perception of fake news by Ukrainian respondents(Організаційна психологія. Економічна психологія, 2023) Skarzauskiene, Aelita; Kononets, MariiaIntroduction. Today, the world's attention is riveted to Ukraine because of the war with the Russian Federation and counteracting the spread of fake news is more relevant than ever. That is why it is essential to highlight practices and interpretations of fake news from three perspectives: the perception and attitudes toward it, perceptions of interacting with it and opinions about countering it. Aim. The article aimed to shed light on three perspectives related to fake news: the perception and attitudes toward it, perceived interaction with it and opinion on counteraction it from various stakeholder groups. Methods: expert interviews, content analysis, qualitative analysis and supporting strategies: abstraction, deduction, contextualisation, interpretive content analysis and its "contextual" analysis. Results. Our research indicates that Ukrainian media users single out the following threats posed by fake news: panic, disappointment, and change in worldview. In addition, Ukrainian media users search for opinion leaders who can offer information credibility assessments. They are sure that supporting activities concerning credibility information could be checking scientific databases, searching for contradicting information, and collaborating between media users, media organisations, scientists, communication managers, journalists and other important actors in the media ecosystem. Conclusions. Our findings concerning Ukraine's media ecosystem may contribute to understanding the interaction of fake news in other European countries with similar media-cultural conditions and developing sensible policies, as ICT governance's success depends on all actors' willingness and participation in the media ecosystem.Документ Відкритий доступ Психологічна безпека підприємця в умовах пандемічних обмежень(Організаційна психологія. Економічна психологія, 2022) Винославська, Олена Василівна; Кононець, Марія ОлександрівнаВступ. Підприємницька діяльність є одним з основних джерел надходжень у державний бюджет. Відповідно, забезпечення безпеки підприємця, зокрема психологічної, має важливе значення. На жаль, в умовах пандемічних обмежень велика кількість підприємців була змушена закрити свій бізнес або суттєво скоротити обсяги діяльності своїх підприємств, що негативно вплинуло на їхню психологічну безпеку. Отже, визначення основних загроз психологічній безпеці підприємця та можливих напрямів захисту від них є актуальним завданням економічної психології. Мета. Визначити основні загрози психологічній безпеці підприємця в умовах пандемічних обмежень і можливі напрями захисту від них. Результати. Актуальність дослідження підкріплюється переліком сучасних публікацій з проблеми негативного впливу пандемії covid-19 на психологічну безпеку особистості, зокрема на суб’єктів підприємницької діяльності. У статті проаналізовано зміст поняття «психологічна безпека підприємця», розкрито загрози психологічній безпеці суб’єктів підприємницької діяльності, визначено основні напрями, за якими має здійснюватися забезпечення психологічної безпеки підприємців в умовах пандемічних обмежень. Автори розглядають поняття «психологічна безпека підприємця» як стан психологічної захищеності суб’єкта підприємницької діяльності від внутрішніх і зовнішніх загроз, які мають негативні наслідки на всіх стадіях функціонування підприємства, а також як стан, що дозволяє генерувати та імплементувати нові ідеї та підвищувати продуктивність діяльності. Висновки. Подана у статті інформація може бути корисною при дослідженні наслідків впливу пандемічних обмежень на психологічне благополуччя підприємця.Документ Відкритий доступ Перспективи застосування освітних квест-кімнат для підготовки психологів до надання допомоги у кризових ситуаціях(Організаційна психологія. Економічна психологія, 2022) Винославська, Олена Василівна; Кононець, Марія ОлександрівнаВступ. Підготовка психологів до надання допомоги у кризових ситуаціях має передбачати формування у них не тільки високого рівня професійних навичок (hard skills), але й цілого комплексу соціальних навичок (soft skills), зокрема навичок креативності, критичного мислення, здійснення ефективних комунікацій, оптимізації витрат часу, гнучкості і стресостійкості, що вимагає впровадження інноваційних форм та методів навчання. Однією з таких інновацій, що активно імплементується у вищу освіту для розвитку соціальних навичок у фахівців різних спеціальностей, виступає застосування навчальних квест-кімнат як нової форми ігрового навчання. Саме тому аналіз доцільності впровадження нової форми навчання у підготовку практичних психологів є вельми актуальним. Мета. Визначити перспективи застосування навчальних квест-кімнат для підготовки психологів до надання допомоги у кризових ситуаціях, а також для їхнього професійного вдосконалення й особистісного розвитку. Результати. Значна кількість публікацій з досліджуваної проблеми свідчить про високий інтерес освітньої спільноти до імплементації нових інтелектуальних форм ігрового навчання у закладах вищої освіти. У статті розкрито зміст поняття «навчальна квест-кімната», а також важливе значення застосування навчальних квестів для розвитку соціальних навичок у майбутніх психологів. Проаналізовано доцільність і можливість застосування навчальних квест-кімнат для підготовки психологів до надання допомоги у кризових ситуаціях. Автори статті вбачають доцільність і перспективність застосування навчальних квест-кімнат для професійного вдосконалення психологів у таких галузях, як: організаційна психологія, економічна психологія, психологія бізнесу, психологія конфлікту, психологія здоров’я,педагогічна психологія та інших. Висновки. Подана у статті інформація може бути корисною при імплементації квест-технології у професійно-теоретичну підготовку майбутніх психологів, а також у розвиток їхніх соціальних навичок.Документ Відкритий доступ Comprehensive Psychological Analysis of The Features of Emotional Burnout Among IT Specialists: The Ukrainian Labor Market(LUMEN Publishing, 2022-06-30) Rybinska, Y.; Loshenko, O.; Kyrylenko, T.; Kondratieva, V.; Serbova, O.; Stebaieva, O.The article includes an analysis of the symptoms (occurred at the stages of formation) of emotional burnout of IT workers in the labor market of Ukraine in accordance with experience in the profession, type of programming - BackEnd, FrontEnd and kind of work organization involving absence and presence of communication with the client within the project. The use of the method of Victor Boyko determined the symptoms of emotional burnout. The study involved 75 programmers, divided into three groups based on the duration of professional experience including up to 5 and 10 years, and more than 10 years. The study revealed the opposite trend between work experience and the main symptoms of emotional burnout occurring at the already formed stage and the phases of “resistance” and “exhaustion” marked by the decrease in the percentage of formed symptoms and increase in the percentage of symptoms at the stage of formation. The FrontEnd group demonstrated the most pronounced symptoms of emotional burnout as a manifestation of the simplification of emotional emphasis in the profession. The BackEnd showed the symptoms of emotional burnout as a manifestation of the simplification of professional responsibilities. The severity of symptoms of psychosomatic and psych vegetative disorders and self-dissatisfaction occurred in the FrontEnd group at the stage of symptoms formation of emotional burnout. The research did not show the already formed symptoms in this group. The project revealed a higher percentage of symptoms of emotional burnout in the phases of "resistance «and "exhaustion" in the group having no communication with the client, than in the group with communication with the client.Документ Відкритий доступ War — Psychological Skills for Coping with Traumatic Events: Helping Ukraine(Editura LUMEN / LUMEN Publishing, 2023-03-09) Rybinska, Yuliia; Antonivska, Maryna; Serbova, Olha; Mykolaenko, Maryna; Frolova, Olha; Kolpakchy, OlenaAbstract The beginning of a full-scale invаsion of Russiаn troops into Ukraine became a traumatic event of a powerful force for all the population of Ukraine. In the fаce of cruel militаry аggression, the need to develop a comprehensive аpproach to mаintaining, preserving and restoring the psychological health of different segments of the population is becoming increasingly urgent. Dаy after day is increasing the need for competent and timely psychological intervention in the preparation of people for numerous triаls. The problem of increаsing the social and adaptive capabilities of a person, which involves the development of psychologically sound and empirically proven interventions thаt would restore the psychological health of the victims due to prolonged traumatization and has interfered with further complications. This pаper examines and shows how war has changed people’s life, routine and psychological first aid. The article emphаsizes that the solution to problems with psycho-trauma lies not only in the development of the social protection system in Ukraine, a network of institutions that take care of mental health issues, and the training of specialists in methods of diagnosis and psycho-correction but also in work in society to change entrenched stereotypes. People need to know more about psychological trauma, post-traumatic syndrome, and ways to provide first aid because, unfortunately, psycho-trauma is a part of life, especially nowadays. The research deeply highlights the social and emotional effects of psycho trauma and aims to develop a comprehensive approach to preserving and restoring the psychological health of the individual who has suffered from prolonged hostilities and their consequences. To achieve this goal, it is necessary to solve the following tasks: to develop theoretical and methodological foundations of technologies for the restoration of psychological health of personality; to investigate the technologies of social and psychological rehabilitation of participants of hostilities, internally displaced persons, and the population of Ukraine, which was affected as a result of military aggression of the Russian Federation; identify ways of mobilizing personality resources that ensure the effectiveness of social and psychological rehabilitation.Документ Відкритий доступ Використання кодів історичної пам’яті українців у терапевтичних метафорах(Університет економіки та права «КРОК», 2022) Ткач, Разіда; Сербова, ОльгаУ статті розглянуто феномен соцієтальної психіки та розкрито зміст впливу архетипів на духовну трансформацію українців під час війни. Акцентовано на значенні для людини розуміння символічного життя та окреслено особливості психологічної допомоги в розвитку символічного та метафоричного мислення. Наведено короткий аналіз трактування неусвідомлених форм життя соціуму та колективного несвідомого психіки людини. Зокрема, виділені такі визначення як позаперсональна система психіки, психокультура соціуму, внутрішня мова суспільства та архетипи. Зосереджено увагу на полярні стани людини під час війни, від безпорадності та апатії до активності та сили. Наголошено на тому, що психіка людини має внутрішні механізми захисту та самозцілення, але їх треба розблокувати, «дістати» з несвідомого та свідомо ідентифікувати із власною психічною цілісністю. Вказано на значення в цьому процесі символічного мислення і мови та надано приклад використання терапевтичної метафори з використанням архетипічних символів. Визначено зміст психологічної допомоги щодо розвитку символічного та метафоричного мислення людини. Зокрема, вказано, що психолог має навчитися взнавати і відображати символічний вміст переживань клієнта, розмовляти з ним на його символічній мові та привносити в психологічні зустрічі всі елементи символічного життя. На підставі проаналізованого матеріалу й багаторічного досвіду роботи з метафорою було розроблено терапевтичну метафору «Букет з пшеничних колосків», яка була використана в психотерапевтичній роботі з гетерогенними групами українців, які перебували в різних життєвих обставинах під час терапевтичних зустрічей. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено вплив терапевтичної метафори, з використанням архетипічних символів, на підвищення ресурсу та гармонізацію психіки людині.Документ Відкритий доступ Емпатія як чинник формування толерантності до невизначеності в майбутніх психологів(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021) Хілько, Світлана ОлександрівнаУ статті представлено результати емпіричного дослідження емпатії як чинника формування толерантності до невизначеності в майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження показників емпатії констатовано переважання в майбутніх психологів середнього і високого рівня її розвитку, що пояснюється важливістю даної особистісної риси у професійній сфері. Середній рівень прояву емпатичних здібностей свідчить про ситуативні реакції майбутніх психологів на суб’єктивно складні ситуації, які потребують емоційного відгуку. Зрештою, можна припустити, що за наявності високого рівня емоційного резонансу сприйняття інших людей, які потребують співчуття, майбутній психолог відчуває напруження у зв’язку з ускладненням вибору ефективного впливу на ситуацію. Проаналізовано показники сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня емпатії. Зокрема, встановлено, що більшість толерантних до невизначеності майбутніх психологів має середній і високий рівень емпатії, що дозволяє розглядати її як чинник формування толерантності до невизначеності. Однак слід зазначити наявність близько одного відсотка досліджуваних з високим рівнем сформованості толерантності до невизначеності одночасно з низьким рівнем розвитку емпатії. Вони здатні долати проблеми невизначеності, але не здатні співпереживати іншим. Визначено особливості взаємозв’язку емпатії та толерантності до невизначеності інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистісної готовності до змін в майбутніх психологів. Результати визначення коефіцієнту кореляції засвідчили різноплановість внутрішніх структур особистості майбутнього психолога. Це підтверджено статистично значущими взаємозв’язками між емпатією і толерантністю та інтолерантністю до невизначеності. Зазначено, що такі дані мають характер діалектичності та антиномічності, відображаючи співвідношення різноманітних якостей і властивостей особистості. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі емпіричного визначення впливу емпатії на вибір копінг-стратегій майбутніх психологів у ситуаціях невизначеності в процесі професійної підготовки.Документ Відкритий доступ Окремі аспекти емпіричного дослідження навченої безпорадності батьків часто хворіючої дитини(Університет економіки та права «КРОК», 2023) Сербова, Ольга; Усіченко, МаріяУ статті обґрунтовано актуальність вивчення проблеми долаючої поведінки та особистісної безпорадності батьків часто хворіючої дитини. Розкриваються поняття емоційного стресу, поняття «копінг» та копінг-стратегія, навчена безпорадність батьків в ситуації частих захворювань дитини. Описано процедуру дослідження копінг-стратегій з використанням опитувальника «Копінг-стратегії» (R.S. Lazarus, S. Folkman); діагностики індексу життєвого стилю (ІЖС) / Life Style Index (R. Plutchik, H. Kelierman, H.R. Conte) для визначення частоти використання і вираженості механізмів психологічного захисту та вивчення ступеня особистісної безпорадності батьків за методикою «Самооцінка емоційних станів» А. Уессмана та Д. Рікса. Вибірку склало 40 осіб – батьки часто хворіючих дітей, з них: 22– жінки та 12 – чоловіки. Дослідження проводилося на базі КНП «ЦПМСД-2» Дарницького району м. Києва. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження виокремлено психологічні особливості стратегій подолання стресу батьками часто хворіючих дітей, визначено спільні та відмінні стратегій подолання стресу у матерів та татів. З’ясовано, що батьки використовують різні стратегії долаючої поведінки, однак найбільш вираженими стилями копінг-поведінки є «дистанціювання» (неконструктивна копінг-стратегія), при чому рівень показників у матерів вищий за показники татів; «прийняття відповідальності» (відносно конструктивна копінг-стратегія), вища у матерів; «самоконтроль» (конструктивна копінг-стратегія), рівень показників у татів вищий; «втеча – уникнення» (неконструктивна копінг-стратегія), вища у матерів. Рівні «планування вирішення проблеми» (конструктивна копінг-стратегія) та «пошук соціальної підтримки» (конструктивна копінг-стратегія) виявилися нижчими. Найменший рівень прояву спостерігався щодо застосування позитивної переоцінки. Щодо виявлених особливостей копінгу й несвідомих механізмів психологічного захисту у батьків зазначені важливі запитання, які потребують подальшого вивчення: чи можуть неадаптивні копінг-стратегії сприяти утрудненню процесу одужання дитини, а також хроніфікації хвороби дитини за рахунок неконструктивного переживання та реагування батьків. Вказані основні мішені соціально-психологічного впливу (інтра- та інтерпсихічні), також ефективним визначено холістичний підхід, спрямований на активізацію адаптивних, а не на редукцію дезадаптивних сил. Згідно з положеннями даного підходу, зусилля у роботі із батьками часто хворіючої дитини мають бути направлені перш за все на стимуляцію власних психологічних ресурсів й адаптивних стилів реагування на хворобу дитини. Ми виділили такі форми групової роботи з батьками: проведення семінарів, консультацій, лекцій, тренінгів та індивідуальних бесід чи консультування.Документ Відкритий доступ Особистість у ситуації невизначеності: вибір і вирішення ситуації(2019) Хілько, Світлана ОлександрівнаПредставлено філософський аналіз сутності невизначеності. Розглянуто сутність поняття «невизначеність» та «невизначена ситуація». Надано характеристику ситуацій невизначеності. Проаналізовано позитивні та негативні аспекти невизначеності для особистості. Розглянуто джерела невизначеності. Надано визначення толерантної та інтолерантної до невизначеності особистості. Проаналізовано особливості прийняття рішень в ситуації невизначеності.Документ Відкритий доступ Особливості формування толерантності до невизначеності в майбутніх психологів(2021) Хілько, Світлана ОлександрівнаРозглянуто теоретичні аспекти толерантності до невизначеності як професійної здатності психолога в сучасних умовах. Представлено підходи до розуміння та визначення феномену толерантності до невизначеності. Проаналізовано місце невизначеності у професійній діяльності психолога. Представлено орієнтовний алгоритм реагування на ситуації невизначеності. Надано результати емпіричного дослідження рівнів сформованості толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Запропоновано діагностичний інструментарій визначення толерантності до невизначеності. Розроблено рекомендації майбутньому психологу щодо формування толерантності до невизначеності.Документ Відкритий доступ Дослідження впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів(2019) Хілько, Світлана ОлександрівнаУ статті наведено результати емпіричного дослідження особливостей впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Досліджено показники рівнів розвитку рефлексії у майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що розподіл досліджуваних за рівнями розвитку рефлексії має асиметричний характер, зокрема, загальний показник рефлексії зміщений у бік низького і середнього рівнів, а прояви всіх видів рефлексії за їх спрямуванням – у бік середнього і високого. Наголошено на тому, що отримані показники розвитку рефлексії мають доцільний антиномічний (діалектичний) характер, згідно з якими майбутнім психологам необхідні, як низький так і середній рівень рефлексії. Зрештою, можна говорити про мінімальні, оптимальні та максимальні прояви рефлексії у майбутніх психологів. Проаналізовано особливості впливу соціально-демографічних та навчально-професійних чинників на розвиток рефлексії у майбутніх психологів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено позитивний вплив навчання на рівень розвитку рефлексії у майбутніх психологів. Інші чинники: стать, вік, рівень освіти, форма навчання, наявність стажу трудової діяльності, планування працювати за спеціальністю, не вплинули на розвиток рефлексії у майбутніх психологів. Визначено особливості впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Встановлено статистично значущі зв’язки між рефлексію і діагностичними шкалами толерантності до невизначеності, зокрема рефлексія позитивно корелює з толерантністю до невизначеності та новизною проблеми невизначеності. Зазначено, що ситуативна, ретроспективна, перспективна рефлексія та рефлексія спілкування мають негативний кореляційний зв’язок з оптимізмом, сміливістю, адаптивністю, упевненістю та толерантністю до двозначності, які виступають в нашому дослідженні показниками формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що низький і середній рівень розвитку рефлексії пов’язаний з середнім рівнем сформованості толерантності до невизначеності, натомість тільки третина досліджуваних майбутніх психологів мають високі показники як рефлексії, так і толерантності до невизначеності. Окреслено перспективи подальших досліджень у контексті теоретичного обґрунтування розроблення й апробації програми супроводу розвитку рефлексії у майбутніх психологів в процесі професійної підготовки за умов особистісно орієнтованого навчання.Документ Відкритий доступ Історія вивчення явища самоідентиікації в системі психологічих досліджень(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Васильченко-Деружко, Катерина АнатоліївнаПсихологічний феномен самоідентифікації пройшов довгий шлях вивчення. Попри це, досі важко назвати визначений «рецепт», який би був уніфікованим та простим у застосуванні, проте психологічні дослідження з вивчення структурних елементів феномену самоідентифікації актуальні як ніколи в сьогоденні України. Попри існування вже вивчених підходів до розуміння, проблема вивчення становлення особистості постає з новою силою в роботах багатьох дослідників. На формування та становлення особистості впливає низка факторів, такі як суспільство, соціальна ситуація, матеріальні блага, психологічне благополуччя, розвиток формального та критичного мислення, саморефлексія, смислова система, стабілізація інтегрованого відкритого позитивного емоційно ціннісного самоставлення, спрямованість у майбутнє, формування часової транспективи, прийняття відповідальності за власне життя, експериментування, апробація нових елементів «Я» тощо. У даній роботі проведений аналіз досліджень та вивчені підходи, які застосовувалися для розуміння феномену самоідентифікації. Вивчаючи та аналізуючи пророблені дослідження з теми самоідентифікації, можемо синонімізувати поняття «самореалізація», «самоствердження», «самоактуалізація», «самоусвідомлення особистості», «соціальна ідентичність», «самоприйняття», «саморефлексія», «самоповага», «самоставлення», «сексуальна та гендерна ідентичність», «самопроєктування» та «життєве спрямування». На вищому рівні особистість аналізує свої дії та виражає свою потребу в підтвердженні самої себе, виходячи з власних цінностей і цілей. Бажання самопошуку, самореалізації та підтвердження власного «Я» є ключовими аспектами ідентичності особистості і впливають на її поведінку. Варто зазначити, що поняття «самоідентифікація» – це явище непостійне, гнучке, що може мотивувати людину до постійного розвитку та пошуку. Вивчення цієї теми сприяє розумінню та підтримці психологічного благополуччя та розвитку особистості у сучасному світі, тому важливо вивчати та актуалізувати знання, щоб мати інструменти для спрямування та допомоги індивіда у пошуку власного «Я».Документ Відкритий доступ Емпіричне дослідження психологічних особливостей самоактуалізації особистості зрілого віку(2023) Нежинська, Олена Олександрівна; Хілько, Світлана ОлександрівнаВ статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних особливостей самоактуалізації особистості зрілого віку. Висвітлено, що питанню самоактуалізації присвячена значна кількість психологічних досліджень як у наукових працях екзистенційних філософів і мислителів, так і представників гуманістичної психології, у тому числі дослідників психодинамічного підходу. Розкрито, що проблемі самоактуалізації особистості приділяли увагу і вітчизняні науковці. Зазначено, що зрілий вік досліджуваних відповідає віковій періодизації за біологічними ознаками (чоловіки від 22 до 60 років і жінки від 21 до 55 років). Емпіричне дослідження дозволило визначити рівень прагнення особистості зрілого віку до самоактуалізації, тобто наскільки вона здатна визначати стратегію свого життєвого шляху й оцінити міру свого успіху у цьому. У результаті встановлено за методикою САМОАЛ, що у переважної більшості є середній рівень розвитку самоактуалізації. Досліджено психологічні особливості самоактуалізації особистості зрілого віку відповідно діагностичних шкал, у результаті чого відмічено, що психологічні особливості самоактуалізації полягають у пріоритетності розвитку окремих її складових, зокрема, перші три позиції займають гуманістичні цінності, автономність і креативність. Виявлено особливості самоактуалізації залежно від статі, віку (вікової періодизації 1 і 2-го періоду зрілого віку досліджуваних), освіти, стажу трудової діяльності. Засвідчено, що стать досліджуваних не впливає на рівень самоактуалізації осіб зрілого віку (три чверті жінок і більше половини чоловіків мають середні показники даного феномену). Констатовано, що високий рівень розвитку самоактуалізації в більшій мірі показали досліджувані 2-го періоду зрілого віку. Високий рівень виявили більшість осіб зрілого віку з вищою освітою. Також відзначено, що зі збільшенням стажу трудової діяльності підвищується і рівень самоактуалізації особистості, а, отже, і задоволеність професійною кар’єрою.Документ Відкритий доступ До проблеми визначення сутності самоконтролю особистості(2022) Оніпко, Зоряна Сергіївна