Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 1 (57)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Правовий режим творів архітектури, створених із використанням штучного інтелекту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Ніколаєва, О.В.У статті досліджено питання визначення правового режиму творів архітектури, створених із застосуванням технологій штучного інтелекту. Визначено, що архітектурна діяльність є однією з найбільш суспільно важливих, а отже й на архітектора покладено підвищену відповідальність за створення творів архітектури та об’єктів архітектури. Констатовано, що твори архітектури як об’єкти авторського права характеризуються складним багатоетапним процесом їх створення. Мова йде як про креслення та ескізи, так і про зведені будівлі. Наголошено, що з погляду авторського права архітектурна діяльність є поняттям ширшим, ніж створення твору архітектури, оскільки містить і власне творчий процес пошуку архітектурного рішення, і технологічний процес зведення будівлі, у якому беруть участь виконавці, діяльність яких не є творчою. Причому архітектор як суб’єкт авторського права має і право, і обов’язок здійснювати архітектурний нагляд, що обумовлюється його підвищеною відповідальністю за результат архітектурної діяльності. Підкреслено, що наразі архітектурна діяльність здійснюється за допомогою сучасних ІТ технологій, зокрема технологій штучного інтелекту, який може істотно замінити діяльність людини та створювати нові оригінальні об’єкти. Однак зроблено висновок, що штучний інтелект не може бути визнаний об’єктом авторського права, тим більше якщо йдеться про твір архітектури. По-перше, згідно з чинним законодавством України та інших країн, а також науковою доктриною тільки людина є суб’єктом, який може здійснювати інтелектуальну, творчу діяльність. По-друге, будь-яка діяльність, у якій використовується штучний інтелект, має контролюватися відповідальною людиною, тим більше в настільки суспільно важливій сфері, як архітектура. Авторські права на об’єкт архітектури мають бути розподілені між розробником штучного інтелекту та архітектором залежно від ступеня використання відповідного програмного продукту у створенні твору архітектури та внеску власне архітектора як користувача штучного інтелекту.Документ Відкритий доступ Judicial symbols in communications(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Kravchuk, O.O.; Ostashchuk, I.B.The article reviews the authors’ complex research of judicial symbolism. The meaning of the main judicial symbols, their formation, cultural and historical context in which they arose, issues of use the judicial symbols in social communications are considered in the article. Judicial symbolism includes actional, visual, verbal and spatial judicial symbols which could be classified according to the criterion of the way of the meaning’s transmission and perception. Actional symbols refer to the expression of meanings through action: this includes regulation of the judicial process, which has a certain order to be observed by the participants of the court hearing. Visual symbols represent certain elements of judicial symbolism, where the main is the visual perception, through which the appropriate interpretation of the symbolic meaning and understanding of the values of justice and the principle of the rule of law is carried out. This includes the robe, medallion, works of fine art as an aesthetically significant communication, in which the themes of the court are being interpreted. Verbal symbols – verbal standardized phrasing that mean respect for the court and present the judge (judges) as representatives of the state in whose name they administer justice. Spatial symbols mean structuring the courtroom and determining the semantics of the court building, in particular its interior design and exterior appearance, pointing out to the principles and values of justice. The above set of the means of representation of the symbols should be understood as a holistic text in which each type of judicial symbols is agreed and complemented with others, in order to achieve the main communicative objective, i.e. to convey the meaning of a fair justice, rule of law and respect for the court as an integral part of civil society. Judicial symbolism is characterized by systemic nature in which the individual elements are integrally connected and interdependent. The patterns of formation, structuring and understanding of individual elements of judicial symbolism should be analysed from the standpoint of a holistic vision of its purpose and objectives in the context of the communication process targeted at society.Документ Відкритий доступ Using the globalization experience of the world's leading countries in the field of intellectual property protection in Ukraine(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Zolotar, A.S.In this scientific article, the author examines modern trends in the development of intellectual potential and protection of intellectual property based on the globalization experience of the world's leading countries – the USA, Germany, Great Britain, Sweden and France. The author focuses on the fact that their positive experience can be used by Ukraine, because the intellectual potential and the system of protection of intellectual rights in our country in the conditions of globalization and dynamic development of information technologies are exposed to much greater risks and threats, and the current legislation has long since not covered the necessary spectrum legal regulation of intellectual property relations. In particular, the experience of the USA can be useful in the formation of reliable legislative regulation, the creation of an effective Strategy for the development of Ukrainian intellectual property for the coming years, the establishment of stricter responsibility and control over the observance of intellectual property rights. The benefit of Great Britain's experience can be obtained if we go the way of establishing partnership and cooperation of our country in the investigated area, as well as establishing a tougher penalty for violations in this area. It is also appropriate to borrow the conceptual foundations of combating crime in the field of intellectual property, to develop plans for its prevention and countermeasures. The German experience will be useful in the following aspects: borrowing the desire for reliable and simple legislation, establishing an open type of relations between the state in the form of its authorized bodies that conduct their activities in the field of intellectual property, with citizens (right holders) in the information field, increasing educational and innovative level of development of the population of Ukraine. The use of Swedish experience may take place when borrowing Swedish technologies for the protection of intellectual property, in particular, the use of blockchain technology. The French practice of dynamic and innovative updating of legislative acts can be useful in the process of revising and modernizing the national legislation of Ukraine.Документ Відкритий доступ Недопущення до проведення податкової перевірки: правові наслідки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Жмудінський, В.П.Статтю присвячено дослідженню особливостей настання правових наслідків для платників податків у разі недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення податкової перевірки. Доведено, що для проведення позапланової перевірки платника податків у контролюючого органу повинні бути правові підстави, перелік яких визначений Податковим кодексом України. Аргументовано, що у разі відсутності у податкового органу правових підстав для проведення перевірки або оформлення наказу про проведення перевірки з порушенням вимог, платник податків має право недопустити посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки. При цьому, крім недопущення до проведення податкової перевірки, такому платнику податків необхідно подати позов до суду про скасування наказу про проведення перевірки. В той же час, встановлено, що наслідком недопущення перевіряючих осіб до проведення перевірки буде вжиття податковим органом відповідних заходів реагування, шляхом застосування адміністративного арешту майна та/або звернення до адміністративного суду із позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків. Зазначено, що у випадку застосування адміністративного арешту майна, контролюючий орган повинен звернутися до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості застосування такого адміністративного арешту, однак враховуючи те, що суб’єктом господарювання оскаржено наказ про проведення перевірки, то судами здебільшого приймаються рішення на користь платників податків з тієї причини, що між контролюючим органом та платником податків виник спір про право. Наявність спору про право виключає можливість і винесення судом рішення про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків. Обгрунтовано, що адміністративний арешт майна і арешт коштів на рахунках є способами забезпечення виконання податкового обов’язку, що застосовуються контролюючим органом до платників податків і які мають суттєві відмінності, що полягають в особливостях звернення податкових органів до суду із відповідними заявами.Документ Відкритий доступ Причини та умови, які детермінують виникнення домашньої злочинності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Буряк, К.М.У статті розглядаються причини та умови, які детермінують виникнення домашньої злочинності з позиції дуалістичного та діалектичного підходів. Згідно дуалістичного підходу розглянуто детермінанти за змістом: соціально-економічні, політичні, психологічні, виховні, географічні, духовні, ситуаційно- віктимологічні, нормативно-правові. За рівнем поширення: на макро-, мікро- та індивідуальному рівнях. За часом дії: короткострокові, середньострокові, довгострокові. На основі діалектичного підходу запропоновано визначення причин та умов домашньої злочинності та надано їх перелік. Так, до причин вчинення домашньої злочинності віднесено: особистість злочинця; криміногенна деформація суспільної свідомості; психічні розлади; ревнощі; пріоритет матеріальні потреби над духовними цінностями, соціальна нерівність, знецінення партнера; правовий і моральний нігілізм; спростування важливості інституту сім'ї; менталітет; депресивні стани; зловживання алкоголем на наркотичними речовинами; відмінність в інтересах, життєвих орієнтирах та прагненнях подружжя, несумісність партнерів; різниця у світогляді та світосприйнятті подружжя; недоліки в роботі поліції, небажання приймати участь у вирішенні сімейних конфліктів; тяжка хвороба та її наслідки у одного з подружжя, поширення культу насильства через телебачення, інтернет; погане виховання або його відсутність, невтішний приклад батьків, у сім’ях, де має місце домашня злочинність; послаблення впливу релігії. Умови поділено на: суб'єктивні (несприятливе сімейне середовище, в якому панує сімейне насильство та яке слугує первинним осередком для майбутнього кривдника; вади сімейного виховання; розбещення дітей з неблагополучних родин на етапі становлення особистості) та об'єктивні (бідність, злидні, відсутність нормальних умов існування, розшарування суспільства, ослаблення інституту сім’ї, знецінення ролі жінки, культивування насильства через інтернет, відеоігри); необхідні та достатні, також виділено супутні умови.Документ Відкритий доступ Напрямки впровадження інноваційних аналітико-статистичних технологій як інструменту протидії корупції в державі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Яцина, Ю.О.Стаття присвячена проблемі впровадження інноваційних аналітико-статистичних технологій як інструменту протидії корупції в державі. Інноваційні аналітико-статистичні технології визначено у широкому значенні як сукупність методів та інструментів, що базуються на використанні математичних та статистичних методів аналізу даних з метою виявлення корисних залежностей та закономірностей в даних, підвищення ефективності прийняття рішень та виявлення аномалій у різних сферах діяльності та, у вузькому, як процес використання найсучасніших методів аналізу даних з метою виявлення складних залежностей та корисних закономірностей в даних. За результатами аналізу змісту тематичних публікацій було визначено 4 напрямки: 1) напрям розробки методологічного інструментарію; 2) напрям аналізу вторинної соціологічної інформації; 3) напрям створення автоматизованих систем аналізу природньої мови та візуалізації просторових даних; 4) напрям впровадження технологій машинного навчання і штучного інтелекту для ідентифікації суб’єктів корупційних відносин та/або отримання статистично обґрунтованих підтверджень наявності / відсутності корупції. Визначено, що найбільшу значимість на сучасному етапі розвитку суспільства мають практико-орієнтовані дослідження, адже саме на цьому рівні відбувається безпосередня апробація відповідних теоретичних моделей і методологічного інструментарію, а також створюються прецеденти для використання результатів аналітико-статистичних досліджень як складової доказової бази тих або інших фактів шахрайства або корупції. Визначено, що безпосереднім прикладом застосування інноваційних аналітико-статистичних технологій як інструменту протидії корупції з політологічної точки зору є електоральна криміналістика (electoral forensic). В рамках електоральної криміналістики виділяються дві групи методів. Перша група веде своє походження від теорії чисел і звертається до частотних характеристик числових даних електоральної статистики. Друга група методів спирається на пошук аномалій у відносинах між різними параметрами електорального процесу, наприклад, рівнем явки та рівнем підтримки кандидатів. Основним критерієм, що використовується для виявлення електоральної корупції, є розбіжність реальних (документально зафіксованих) результатів виборів від нормативних (модельних).Документ Відкритий доступ Обґрунтування теоретико-методологічних засад удосконалення мобілізаційного потенціалу України на основі оптимізації механізмів формування людського капіталу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Чолій, С.В.Ця стаття присвячена узагальненню теоретичних результатів науково-дослідної роботи «Удосконалення шляхів розвитку людського капіталу як фактор підвищення мобілізаційного потенціалу України», яка виконувалась в КПІ ім. Ігоря Сікорського впродовж 2017-2020 років. Основним завданням НДР став пошук взаємозалежностей та кореляцій між процесами формування людського капіталу та мобілізаційним потенціалом України в сучасних умовах. В статті розкрито питання про основні принципи державної політики з забезпечення сталості мобілізаційного потенціалу України в різних історичних умовах впродовж останніх ста років. На думку автора, існує закономірна взаємозалежність розвитку цивільно-військових відносин в різні історичні епохи. Ця закономірність може бути описана в якості покрокової зміни (еволюції) стратегій комплектування збройних сил, характерної для Європи та і цілого світу. Така зміна має характер переходу між різними моделями цивліьно-військових відносин. На сучасному етапі домінуючою в світі є модель добровільного комплектування армій. Реалії української історії та повсякдення демонструють відхід від глобального тренду та відмінність реалій та очікувань більшості населення України. Зокрема, цю взаємозалежність розглянуто в контексті сучасного військового конфлікту між Росією та Україною. Контроль та політичні рішення стосовно процесів розвитку людського капіталу можуть стати основою чергової зміни парадигми цивільно-військових відносин та можливої еволюції їх глобальної парадигми. Дано конкретні рекомендації стосовно механізмів підвищення мобілізаційного потенціалу України в майбутньому. Прогностичні твердження статті підтверджуються реаліями ескалації подій війни з лютого 2022 року та піднімають питання про забезпечення військ солдатами зогляду на масовий характер війни. Зважаючи на неспівмірність військового, економічного та демографічного потенціалів воюючих сторін, посилена експлуатація людських ресурсів у військових умовах є безальтернативною стратегією виживання дя української держави.Документ Відкритий доступ The EU-Ukraine partnership in the context of the common foreign and security policy: a critical review(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Khakimova, V.T.The article provides a comprehensive analysis of the partnership between the European Union (EU) and Ukraine in the context of the Common Foreign and Security Policy (CFSP). The analysis is based on a thorough review of relevant literature, official documents, and expert opinions, and aims to identify the main challenges and achievements of the partnership and offer recommendations for its further development. The author emphasizes the successes and challenges of the EU-Ukraine partnership in areas such as political cooperation, economic integration, and security cooperation. While the EU's support for Ukraine's sovereignty and territorial integrity has been a key factor in the partnership's success, the article also highlights several limitations and shortcomings of the partnership. These include the slow pace of reforms in Ukraine, the impact of corruption on the country's development, and the EU's limited leverage over Russia's actions. To address these challenges, the article offers recommendations for how the EU-Ukraine partnership can be strengthened, including deeper engagement on issues such as energy security, human rights, and rule of law as well as a more proactive approach to supporting Ukraine's democratic development and reform agenda. The analysis suggests that these steps are crucial for ensuring the partnership's continued relevance and effectiveness, and for supporting Ukraine's path towards European integration and democratic consolidation. Overall, this article provides a critical and nuanced assessment of the EU-Ukraine partnership in the context of the CFSP, offering important insights for scholars, policymakers, and practitioners in the fields of EU foreign policy, Ukrainian politics, and international relations.Документ Відкритий доступ Історичні етапи становлення системи політичних цінностей як складової української національної самосвідомості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тимошенко, О.І.; Чупрій, Л.В.В статті висвітлюються основні історичні етапи становлення системи політичних цінностей як складової української національної самосвідомості. Вказується що саме політичні цінності є основою формування та виконання стратегії національного розвитку, ідеології державотворення, державної політики, прийняття законів та управлінських рішень. Підкреслюється, що важливим історичним етапом формування політичних цінностей був періодом Козацької держави, заснованої в першій половині XVI століття, яка здійснила значний вплив на формуванні національної самосвідомості. Ця держава базувалася на таких цінностях як свобода, братерство і рівність, православ’я, гідність, пошана до думки і волі громади, вірність слову і обов’язку. Акцентується увага на тому, що важливим етапом українського державотворення було XX століття, коли український народ намагався побудувати свою державу і активно розвивав свою національну самосвідомість та політичні цінності. Серед ключових політичних діячів які вплинули на ці процеси слід назвати М. Грушевського, П. Скоропадського, С .Петлюру, С. Бандеру, Ю. Шухевича інших. Кожен з них мав дещо відмінні уявлення про державний устрій України, але всі вони прагнули до її незалежності і суверенності. Вказується, що політичні цінності, сформовані в різні періоди становлення української державності, відображали ті важливі принципи, які сформували українську етнічну групу та її культуру, а також сприяли збереженню української ідентичності та національної свідомості. Саме на цих цінностях ґрунтується і сучасне українське суспільство, що прагне до збереження та розвитку своєї культури та національної ідентичності. Саме ці цінності сьогодні сповідують військовослужбовці Збройних сил України, які увібрали кращий досвід визвольних змагань українського народу за свою свободу і незалежність.Документ Відкритий доступ Глобальна ядерна безпека: актуальні наголоси політики(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Соколовська, О.М.У статті представлено аналіз розуміння глобальної ядерної безпеки в аспекті політичних акцентів. Актуальність пояснюється процесами, які зараз відбуваються в усьому світі, з урахуванням військових дій в Україні. Крім того, змінюється глобальний ядерний порядок, відбувається зміна клімату, спостерігається нестабільність цін на нафту та все більше виникає проблем з безпекою енергопостачання. Це говорить про актуальність та важливість звернення до вивчення питань щодо майбутнього використання ядерної енергії. Ядерне майбутнє вимагає значних зусиль, спрямованих на зміцнення міжнародних організацій та нормативної бази, які є системою управління глобальними ядерними справи. Визначено, що ядерна безпека вимагає глобальних рішень, мережі національних заходів, міжнародних правових угод та добровільних ініціатив, які формують основу комплексної та ефективної глобальної архітектури безпеки. За відсутності комплексної та ефективної архітектури прогрес, досягнутий країнами, зменшується і країнам буде складно підтримувати прогрес у напрямку вперед. Сьогодні підходи країн до ядерної безпеки дуже відрізняються, створюючи небезпеку, створюються слабкі ланки, якими можуть скористатися терористи, шукаючи найпростіший шлях до ядерних матеріалів, придатних для використання у зброї. Лише загальна система, яка зобов’язує всі держави відповідати за однакові стандарти, може забезпечити це. Усі країни повинні ефективно виконувати свою суверенну відповідальність щодо безпеки своїх ядерних матеріалів та засобів для запобігання акту катастрофічного ядерного тероризму і, таким чином, збереження переваг мирного ядерне використання.Документ Відкритий доступ Модель парламенту в умовах війни: формат колаборації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сичова, А.О.У статті розглядається можливість трансформації законодавчих структур на інтерактивний майданчик спільних дій за участю ключових стейкголдерів на час воєнного стану на прикладі Верховної Ради України 2022. Колабораційний формат подається як альтернативний підхід інструментального партнерства, що дозволяє залучити суб’єктів різних рівнів та установ. Авторкою пропонується структура воєнного парламенту на основі трьох індикаторів, а саме: загального системного контексту, специфіки режиму управління та динаміки співпраці. Перший індикатор ґрунтується на визначенні критеріїв відбору ключових учасників, а також погодженні правил участі та підзвітності на майданчику спільних дій. При цьому обсяг повноважень суб’єктів колаборації може вар’юватися залежно від компетентностей залучених стейкголдерів. Другий індикатор відіграє роль маркеру процедурної легітимності, впливаючи на ступінь узгодженості політики та ухвалення рішень, тоді як третій чинник означає готовність учасників підтримувати спільні політичні рішення незалежно від рівня їхнього узгодження з особистими політичними преференціями гравців. У тексті статті дослідниця розбиває загальну структуру інтегрованого управління на окремі управлінські блоки, виходячи з особливостей українського парламенту та функціоналу, затвердженого Регламентом ВРУ. Паралельно зі скороченням деяких підрозділів, пропонується запровадження двох додаткових блоків: швидкого реагування та громадянського контролю як доцільних на час воєнного стану. Окрім структури, авторка прописує низку змін у парламентських процедурах і поведінкових патернах серед депутатів. Незважаючи на потенційні переваги, дослідниця зазначає, що колабораційний формат співпраці має низку недоліків, а саме: невизначеним залишається вплив спільних результатів на процедурну легітимність ухвалених рішень, а також принцип визначення особистого внеску кожним із залучених стейкголдерів. Варто було б врахувати наявні мережеві зв’язки між політичними акторами українського парламенту для прорахунку потенційних ризиків переходу до інтерактивного простору дій.Документ Відкритий доступ Чинники електоральної (не)участі громадян в контексті теорії раціонального вибору(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мущенко, Я.О.Стаття присвячена дослідженню чинників електоральної (не)участі громадян в контексті теорії раціонального вибору. Основну увагу автор звертає на змінні, які дають змогу обрахувати потенційну результативність голосування для конкретного виборця, що включають ймовірність вирішального голосу виборця, переваги від голосування, втрати від голосування. Автор наголошує на тому, що згідно з теорією раціонального вибору громадяни здійснюють прості калькуляції, щоб визначити, чи доцільно голосувати, враховуючи вищезазначені змінні. Відповідно до моделі раціонального вибору для переважної більшості громадян голосування є цілком нераціональним, оскільки вага одного голосу виборця – незначна, вигоди від голосування – мізерні, затрати – доволі значні. Однак більшість виборців витрачають ресурси, щоб з’явитися на виборчій дільниці в день голосування та віддати власний один голос за бажаного кандидата. В такому випадку виникає парадокс голосування та виявляються обмеження теорії раціонального вибору. Автор зазначає, що науковою спільнотою було представлено декілька доповнень або варіацій теорії. Зокрема, серед них позитивне рішення голосувати пояснюється прагненням підтримати функціонування демократичних процесів; почуттям громадянського обов’язку; бажанням мінімізувати максимальні втрати; вірою у вирішальний голос виборця; мобілізаційними зусиллями політиків; мізерними затратами для виборця; переконанням, що обрахунки – недоцільні. Кожне доповнення характеризується як перевагами для розуміння електоральної поведінки в контексті теорії, так і недоліками, що часто зводяться до ігнорування основоположних змінних теорії та відведення психо- емоційному чиннику винятково чільного місця. Автор зазначає, що переоцінка першопочаткових значень теорії, а саме ймовірності того, що голос виборця стане вирішальним, та вартості витрачених ресурсів виборця, може призвести до цілковито нового трактування теорії та нових наукових результатів.Документ Відкритий доступ Дорога до миру: стратегії, угоди, формати, сценарії та формула миру Зеленського із 10 пунктів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Крупеня, І.М.; Тутутченко, О.О.Дослідження присвячено аналізу стратегій, угод, форматів, сценаріїв та формул миру, які пропонували як національні державні діячі, так і міжнародна спільнота, безпекові організації, аналітичні центри для виживання Української держави. Продемонстровано миротворчій зусилля В. Зеленського в перші два роки його президенства. Простежено трансформацію підходів до вирішення конфлікту з 2014 р. по 2022 р. Констатовано факт, що Україні довелося визнати російсько-українську війну реальністю 24 лютого 2022 р. Проаналізовано формулу миру В. Зеленського із десяти пунктів, яка націлена забезпечити дорогу до справедливого миру. Констатовано відважність президента, який публічно заявив на саміті «Групи двадцяти», що є набір рішень, які потрібно реалізувати, і це має бути публічно, а не за лаштунками. Агресивна російська війна має закінчилася справедливо, на основі Статуту ООН і не варто пропонувати Україні компроміси із совістю, суверенітетом, територією та незалежністю. Акцентовано, що російсько-українська війна є найбільшою в Європі з часів Другої світової, виходить за межі двостороннього конфлікту і має фундаментальний вплив на систему міжнародних відносин в безпековому, економічному, торговельному складниках та на регіональні, глобальні процеси вцілому.Документ Відкритий доступ Взаємодія громадських об’єднань з органами влади щодо освітньої підготовки фахівців з відновлення України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Корнієвський, О.А.Російська повномасштабна збройна агресія спричинила руйнацію значної частини виробничої, соціальної та енергетичної інфраструктури, житлового фонду України. Мільйони наших співвітчизників були змушені покинути власні домівки та мігрувати у більш безпечні українські регіони та за кордон. Враховуючи значні збитки, які понесла Україна, перед громадянським суспільством постала гостра потреба в пошуку ефективних шляхів її відбудови у повоєнний період. У зв’язку з цим, у статті зроблено акцент на висвітлені діяльності громадських об’єднань, спрямованої на освітню підготовку кадрів з відбудови України. При цьому проаналізовано відповідного спрямування освітні програми, проєкти, що впроваджуються в Україні за ініціативи та безпосередньої участі громадських об’єднань у співпраці з органами публічної влади, за фінансової підтримки іноземних донорів. Акцентовану увагу на застосуванні громадськими об’єднаннями гендерного підходу до реалізації освітніх програм, проєктів з підготовки майбутніх фахівців. Автор дійшов висновку, що збільшення у повоєнний період потреби у робочих спеціальностей, передусім пов’язаних з будівництвом, має спонукати Українську державу спільно з громадським суспільством та національним і місцевим бізнесом вжити дієвих заходів із виведення зі стану занепаду системи професійної освіти, залучення до цієї справи профспілок і ветеранських організацій, громадських об’єднань різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності. У публікації також подано основні рекомендації щодо оптимізації співпраці громадських об’єднань та органів влади, спрямованої на впровадженні освітніх програм з підготовки майбутніх фахівців для відбудови України. Один з пріоритетів державної політики відновлення України за руйнівними наслідками війни має визначати створення сприятливого правового середовища для відповідного спрямування державно-громадської взаємодії.Документ Відкритий доступ Investigating the functioning of civil society in a state governed by the rule of law in a deliberative democracy(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Kovalevska, D.V.; Karashchuk, M.H.This article examines the functioning of civil society in a rule-of-law state in a deliberative democracy. Covering the theoretical aspect, the article analyses the essence of civil society, the rule of law, and deliberative democracy. In particular, the role of NGOs, media, and other public structures in shaping public opinion and contributing to solving critical problems of society is considered. The authors analyse the interaction of civil society with the legal system, in particular, the role of NGOs in promoting the implementation of laws and monitoring their observance. An important aspect of the study is the analysis of deliberative democracy and its impact on the functioning of civil society, in particular, the issue of citizen participation in decision- making and policymaking. The study includes an analysis of the role of civil society in ensuring citizen participation in decision-making, problem-solving, maintaining social stability, and ensuring human rights. Various aspects of civic participation are considered, including public discussions, petitions, and other forms of public mobilization in deliberative democracy. The authors note that the effective functioning of civil society contributes to building a democratic society in which interaction between different social groups is ensured, which helps to achieve consensus and improve citizens' standard of living. The author offers practical recommendations for improving the interaction between civil society and the rule of law to ensure a more effective deliberative democracy.Документ Відкритий доступ Роль нордизму та його вплив на формування політичної культури Скандинавських країн(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кирпичник, Р.І.У статті досліджено та проаналізовано основні концептуальні засади розвитку політичного нордизму, та його впливу на формування політичної культури Скандинавських країн. Конкретизовано категоріально-понятійний апарат дослідження проблематики формування політичного нордизму, зокрема з’ясовано діалектику розвитку в сучасному політичному процесі та узагальнено існуючі підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до оцінки даного явища та його впливу на сучасні політичні процеси в Скандинавських країнах. Приділяючи всебічну увагу, аналізу явища яке передувало нордизму, а саме терміну скандинавізм, під яким мається на увазі реалізація проектів регіонального співробітництва на цивільному, адміністративному та культурному рівнях у країнах Північної Європи. Аналізуючи даний аспект історії регіональних взаємин між цими країнами, ми виявляємо ті особливі чинники, що відрізняють явище «скандинавізму» та «нордизму» від інших форм регіональної співпраці в Європі у другій половині ХХ століття. Це все прослідковується в міцно сформованій та функціонуючій до цього часу практиці «Північної співпраці» у політичному житті населення Північної Європи. Поряд із цим, розкриття теми «нордизму» сприяє спростуванню думки про те, що північної співпраці до появи Північної Ради не існувало чи вона була вкрай незначною. Одним із головних факторів, становлення та ефективного розвитку політичного нордизму є відсутність певних суттєвих факторів, що чинять сильний опір становленню даного явища, що і робить його цікавим в глобальному контексті. Наш аналіз приводить нас до думки, що всі ці особливості є результатом, що відрізняють Північну модель співпраці від глобальної тенденції взаємозв’язку політичної культури та національної ідентичності. Модель співпраці яку передбачав нордизм, вийшла далеко за рамки простого скандинавізму, по суті це була модернізація та перегляд усіх сформованих раніше постулатів співпраці, що в свою чергу принесло неабиякий прогрес та надбання в розвиток політичної культури Скандинавського регіону. Роздивимося це припущення докладніше і наддамо йому велику обґрунтованість.Документ Відкритий доступ Роль молоді у формуванні молодіжної політики в Україні: виклики та можливості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Єрмоленко, І.В.Стаття присвячена дослідженню ролі молоді у формуванні молодіжної політики в Україні. Обґрунтовується думка про те, що молодь є найпотужнішим ресурсом будь-якої демократичної країни, відповідно повинна бути одним з основних суб’єктів створення дієвої та ефективної молодіжної політики. Саме молоде покоління є тим стратегічним ресурсом країни та її інтелектуальним потенціалом, що буде формувати порядок денний у майбутньому, відповідно забезпечення ефективної молодіжної політики слугує індикатором успішного державотворення. Враховуючи потенціал молодого покоління, його особливості як суспільної групи та ролі яку воно несе необхідно враховувати той факт, що молодь одночасно є об’єктом молодіжної політики, на яку спрямована управлінська діяльність і суб’єктом, коли їх потенціал та креативність направлені на участь у житті суспільства, формуванні та корегуванні відповідної політики за допомогою певних інструментів. Саме останнє слугує додатковим ресурсом та новим поштовхом у цих процесах. Детально описано, що саме молодіжна політика є комплексним підходом, що має на меті активну участь самої молоді у вирішенні проблем, що них безпосередньо стосуються. Автор наголошує на тому, що результативність дій можлива лише за якісного забезпечення участі молодого покоління у процесах, що стосуються них безпосередньо. Орієнтир у такому випадку повинен бути спрямований на створення комфортного середовища для життєдіяльності й розвитку молодого покоління, насамперед, у власній громаді, що може бути забезпечено через розвиток молодіжної інфраструктури й найголовніше, активне залучення молоді до процесу ухвалення та реалізації рішень, а також контролю за їх втіленням і оцінки отриманих результатів.Документ Відкритий доступ Геостратегія України щодо Російської Федерації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Гольцов, А.Г.У статті досліджено основні засади формування української геостратегії, проаналізовано динаміку розвитку геостратегії незалежної України щодо Російської Федерації (РФ), визначено провідні напрями сучасної української геостратегії та її перспективні вектори. Геостратегія, у широкому сенсі, формулює та обґрунтовує головні цілі, норми та принципи зовнішньої політики держави, а також визначає основні засоби та прийоми реалізації її інтересів на міжнародній арені. У практичному сенсі, геостратегія виконує функції визначення найбільш ефективних засобів для захисту безпеки держави, а також розробки практичних рекомендацій щодо реалізації її національних інтересів. Пропонуються такі типи геостратегії за їхнім призначенням: впливу (чи контролю), конфронтації та співпраці. Геостратегія незалежної України в 90-х роках ХХ ст. була «багатовекторною». Головними в геостратегії України були визначені «західний» та «східний» вектори співпраці. «Чорноморський» вектор був би перспективним для України в разі розвитку інтеграційних процесів у басейні Чорного моря. У період президентства Віктора Ющенка головним вектором геостратегії України став «західний», спрямований на співпрацю з країнами Заходу і на вступ до ЄС і НАТО. В часи президента Віктора Януковича геостратегія України знову стала «двовекторною», поєднуючи «західний» та «східний» вектори співпраці. Після російської агресії проти України в 2014 р. провідним геостратегічним вектором співпраці залишився «західний», а щодо РФ геостратегія України перетворилася на конфронтаційну «стримувальну». Під час нинішньої повномасштабної війни Україна повинна втілювати проти Росії наступальну геостратегію для відновлення своєї територіальної цілісності. У повоєнний період для України найбільш доцільною буде геостратегія «стримування» щодо РФ за допомогою держав Заходу.Документ Відкритий доступ Місцеві та регіональні вибори 2022 року в Словаччині: вплив на міжпартійний баланс і структурування політичного простору(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Войтович, В.А.У статті проаналізовано місцеві та регіональні вибори в Словаччині у контексті виявлення й систематизації змін і тенденцій політико-партійного балансу та структурування політичного простору в цій державі. Визначено роль партійних блоків/коаліцій, а також специфіку партійного представництва у радах/представницьких органах самоврядних країв Словаччини. Досліджено комбінації партійних блоків/коаліцій політичних партій, що брали участь в місцевих та регіональних виборах 2022 року в Словаччині. Встановлено, що електоральний вибір населення Словаччини залишається доволі персоналізованим, оскільки чітко зберігається тенденція до персоніфікації образів політичних партій. Прослідковано зв’язок електоральної підтримки окремих політичних партій в аналізованій виборчій кампанії відповідно до їхніх парламентських чи позапарламентських позицій. Охарактеризовано результати основних учасників виборчих перегонів у регіональному зрізі, а також роль локальних чи загалом субнаціональних партійних проєктів. Простежено структурування партійного простору Словаччини на основі регіональних відмінностей різних країв Словаччини (особливо по лінії «захід–схід»). Додатково визначено параметри ідеологічного позиціонування політичних партій та особливості представництва окремих етнічних груп на місцях. Було встановлено, що долаючи поріг включення та представництва, ромські партії стали політичним інститутом, що представляє інтереси своєї етнічної групи на рівні з «угорськими» партіями, які вже тривалий час репрезентують інтереси угорської меншини в Словаччині. Окрему увагу приділено розподілу учасників місцевих і регіональних виборів на «проукраїнських» і «проросійських», зокрема у відповідності до новітнього спектра партійно-політичного структурування.Документ Відкритий доступ Гендерна рівність у політичній сфері як одна із складових реалізації цілей сталого розвитку ООН(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Бучин, М.А.; Данчук, Г.Д.У статті досліджено актуальну проблематику – гендерну рівність загалом, та у сфері політики, зокрема, як складову Цілей сталого розвитку ООН. У рамках функціонального та неоінституційного підходів досягнуто мети роботи – здійснено комплексний аналіз принципу гендерної рівності у політиці крізь призму Цілей сталого розвитку ООН. Використовуючи загальнонаукові, логічні та емпіричні методи дослідження, розв’язано такі завдання: проаналізовано Цілі сталого розвитку ООН та їхній вплив на рівень демократії; досліджено взаємозв’язок між гендерною рівністю та Цілями сталого розвитку ООН; розкрито особливості та механізми гарантування гендерної рівності у політичній сфері та їхній вплив на реалізацію Цілей сталого розвитку ООН; з’ясовано у рамках Цілей сталого розвитку ООН стан і перспективи дотримання гендерної рівності. Стаття характеризується науковою новизною, оскільки в ній вперше було комплексно досліджено гендерну рівність у структурі Цілей сталого розвитку ООН, особливості та проблеми її реалізації у світі. Результати статті мають практичне значення та можуть використовуватись у навчанні для викладання таких дисциплін, як міжнародні відносин, політологія, глобалізація, соціологія, правознавство, міжнародне право тощо. Крім того, результати дослідження можуть стати корисними для вдосконалення гендерного законодавства та ініціатив, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку ООН в Україні, зокрема цілей, пов’язаних із гендерною рівністю.