Магістерські роботи (ФМ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Зміцнення поверхні сплаву АМг6 комбінованою високоенергетичною обробкою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-05) Малахов, Дмитро Сергійович; Волошко, Світлана МихайлівнаОб’єкт дослідження – фізико-хімічні процеси, які відбуваються внаслідок електроіскрового легування титаном, вольфрамом, міддю та ультразвуковою ударною обробкою поверхні алюмінієвого сплаву АМг6. Мета роботи – синтез композиційних покриттів на поверхні сплаву АМг6 електроіскровим легуванням Ti, W та Сu з подальшою ультразвуковою ударною обробкою. Методи дослідження – мікродюрометричний, рентгеноструктурний та мікрорентгеноспектральний аналіз, просвічувальна електронна мікроскопія, а також випробування на корозійну стійкість. Практичне значення – одержані в роботі наукові результати представляють практичний інтерес для машинобудування та авіаційної галузі. Результати досліджень – запропоновано ефективний спосіб зміцнення поверхневого шару алюмінієвого сплаву АМг6 за допомогою комбінованої обробки – ЕІЛ та УЗУО. Електроіскрове легування сприяє зміцненню поверхні за рахунок утворення в приповерхневому шарі товщиною до 25 мкм інтерметалідних фаз – Al3Ti, Al18Ti2Mg3, Al12W, Al5W, Аl2Cu та Al6Mg4Cu. Ультразвукова ударна обробка обумовлює диспергування субзеренної/зеренної структури, підвищує твердість на 70-80 % та сприяє інтенсифікації масопереносу легуючого елементу. Результатом комбінованої обробки є підвищення мікротвердості (до 3,5 разів) та корозійної стійкості поверхневих шарів сплаву АМг6 у порівнянні з вихідним станомДокумент Відкритий доступ Формування композиційних покриттів ультразвуковою ударною обробкою поверхні латуні ЛС59-1 з використанням армуючих часток карбіду кремнію(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Крутяк, Роман Ярославович; Бурмак, Андрій ПетровичРезультати досліджень та їх новизна – досліджено можливість синтезу за допомогою ультразвукової ударної обробки високоміцних композиційних покриттів деформаційного походження із більш високими, порівняно із аналогічними умовами обробки поверхні латуні ЛС59-1 механічними властивостями.Документ Відкритий доступ Формування зміцнених покриттів на сталі ХВГ послідовним електроіскровим легуванням Cr та W(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Цехан, Максим Сергійович; Іващенко, Євген ВадимовичРезультати досліджень та їх новизна: встановлена можливість підвищення мікротвердості поверхневого шару та збільшення зносостійкості сталі ХВГ при електроіскровому легуванні Cr та W, а також при постадійному легуванні цими елементами у різних послідовностях; показано, що ЕІЛ сталі ХВГ в послідовності W - Cr приводить до мікротвердості 12 ГПа та зростанню зносостійкості у 3,7 разів у порівнянні з необробленим зразком, а ЕІЛ при послідовності Cr - W приводить до зміни мікротвердості до 10 ГПа, а зносостійкість зростає у 6,5 разів. Практичне значення: отримані в роботі експериментальні данні та встановлені закономірності формування фазового складу та властивостей зміцнених шарів після електроіскрового легування можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів.Документ Відкритий доступ Формування фазового складу плівкових композицій на основі Fe/Pt з різним розташуванням додаткового шару Au(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Олексієнко, Денис Русланович; Владимирський, Ігор АнатолійовичРезультати досліджень та їх новизна: виявлено, що після осадження плівкових композицій Pt/Fe, Pt/Au/Fe/Pt/Fe, Pt/ Fe/Au/Pt, Pt/Fe/Pt/Au/Fe в їх структурі формується невпорядкована фаза A1-FePt. Встановлено, що після відпалу за температури 400 °С протягом 30 хвилин введення додаткового шару Au призводить до прискорення взаємної дифузії між шарами Fe та Pt у всіх розглянутих плівкових композиціях порівняно із плівкою Pt/Fe. Починаючи з відпалу за температури 450 °С протягом 60 хвилин, усі досліджувані плівки мають двофазну структуру – спостерігається спільне існування фаз A1 і L10, концентраційне співвідношення яких залежить від вихідного положення додаткового шару Au. Сфера застосування: матеріали функціональних елементів спінтроніки та наноелектроніки.Документ Відкритий доступ Формування фазового складу, структури і властивостей нанорозмірних плівок на основі CoSb3(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Левчук, Леонід Сергійович; Макогон, Юрій МиколайовичРезультати досліджень та їх новизна - Виявлено, що після відпалів у вакуумі в інтервалі температури (300–500) оС зміна фазового складу в плівках Со- Sb не відбувається. Нанорозмірні плівки на основі скутерудиту CoSb3 термостабільні до 300 оС. Показано, що при підвищенні температури відпалу у вакуумі відбувається сублімація надлишкової кристалічної сурми, що відображається в зміні фазового складу. Сфера застосування - функціональні елементи для термоелектрики, плівкові холодильники для комп’ютерної техніки та інфрачервоних датчиків (елементи Пельтьє).