Статті (ІВПП)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Психологічні особливості правосвідомості у студентів юридичного та історичного профілів навчання(2025) Коллі-Шамне, А. В.; Дрібас, С. А.; Гончаров, А. В.Стаття присвячена аналізу психологічних аспектів правосвідомості серед студентів, які навчаються за юридичними та історичними спеціальностями. У роботі розглядаються ключові фактори, що впливають на розвиток правосвідомості у юнаків, які готуються стати фахівцями в галузі права та історії. Зроблено акцент на психологічних характеристиках студентів, що визначають їх ставлення до правових норм й історичного минулого, а також визначено як освітній процес впливає на формування їх правосвідомості. Стаття містить аналіз наукової літератури з психології, права та історії, а також результати емпіричних досліджень, проведених серед студентів вищих навчальних закладів. У роботі підкреслено, що основними критеріями розвитку правової свідомості студентів історико-юридичного профілю є правові знання, рівень правової освіченості, ставлення до правових норм, стійкість правових переконань, ціннісні орієнтації, сформованість правових установок та виявлена у поведінці відповідність чи невідповідність правовим нормам. Відмічено, що в якості критеріїв оцінки ступеня сформованості правової свідомості студентів історико-юридичного профілю можна визначати рівні розвитку кожної з її компонентів: предметний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-оцінювальний та особистісно-змістовний. Результати дослідження підкреслюють важливість інтеграції психологічних знань у процес навчання майбутніх спеціалістів у галузі історії та юриспруденції. Стаття буде корисною для викладання юридичних та історичних дисциплін, студентів цих спеціальностей, а також усіх, хто цікавиться питанням психологічних особливостей формування правосвідомості.Документ Відкритий доступ Методологічні основи дослідження джерел права соціального захисту(Ужгородський національний університет, 2022) Гончаров, Андрій Вікторович; Гончаров, Микола ВікторовичУ статті розглянуто плюралізм методологічних підходів вивчення соціального захисту населення в Україні в умовах соціальних перетворень системного характеру. Вивчення методології проблеми соціального захисту, насамперед зумовлюється постійною потребою глибшого з’ясування змісту цього правового поняття та перспектив його подальшого розвитку. Постійний пошук нових дослідницьких прийомів і методів забезпечує накопичення наукових знань, поглиблення уявлень про природу соціального захисту. Встановлено ґрунтовність і комплексність дослідження соціального захисту населення, у тому числі в частині поглибленого вивчення його юридичної природи та розробки пропозицій подальшого розвитку, значною мірою залежить від методології наукового пошуку. Вихідним пунктом дослідження є судження, що наукові знання набуваються тільки за умови, вивчення об’єкта (у даному разі соціального захисту) проводиться відповідно до вимог теорії пізнання. Головним елементом цієї теорії є методологія, яка визначає змістовність та істинність одержаних результатів і висновків наукового дослідження. Систематизовано методологічні основи досліджень соціального захисту і виявлено тенденцію антропологізації наукового знання у сфері вивчення соціального захисту населення, що проявляється в активізації використання антропологічного підходу та зумовлюється поступовим утвердженням ідеї людини як найвищої соціальної цінності. У результаті дослідження та висновки щодо соціального захисту повинні ґрунтуватися на конкретному матеріалі, що є об’єктивним. Об’єктивність у пізнанні означеного питання передбачає взаємозв’язок із розвитком системи державно-правових явищ, поєднання наукового та ціннісного підходів, надання пріоритету демократичним цінностям, які уособлюють сучасний рівень розвитку світової цивілізації. Сучасній юридичній науці притаманна наявність не окремо взятого підходу до осмислення соціального захисту, а їх система. Адже лише плюралізм методологічних підходів надає змогу всебічно вивчити соціальний захист населення в Україні. Методологія дослідження соціального захисту є складовою методології юридичної науки та включає знання про підходи, принципи, методи та прийоми, які потрібно використовувати під час пізнання соціального захисту.Документ Відкритий доступ Аналіз судової практики в аспекті визначення спадкоємця(Запорізький національний університет, 2023) Голубенко, І. І.; Стадник, В. Я.; Степанченко, А. Д.Вивчення судової практики щодо визначення спадкоємця є резонансною проблемою в сучасному юридичному контексті. У цій статті аналізується зазначена тема на основі вивчення судових рішень та актуальних положень цивільного та сімейного законодавства. Проблема визначення спадкоємця має велике соціальне значення через зростання складних сімейних ситуацій, розпадів родин, а також збільшення кількості спадкових справ. Поставлена проблема полягає в тому, як суди визначають правильного спадкоємця в умовах різноманітних сімейних відносин та існуючих правових норм. Для вирішення проблеми поставленого питання використовуються методи аналізу судової практики, а також інтерпретація чинного законодавства. Важливо враховувати індивідуальні обставини кожної справи та розвивати юридичну практику для встановлення чітких критеріїв визначення спадкоємця. Питання визначення спадкоємця є однією з ключових проблем сучасного судового процесу в Україні. В контексті спадкового права, аналіз судової практики стає надзвичайно важливим завданням, оскільки від цього залежить розподіл спадщини, визнання прав спадкоємців, та забезпечення законності та справедливості в цій сфері. Проблема визначення спадкоємця в Україні складається з низки складних питань, включаючи питання спадкування за законом при відсутності заповіту, спори щодо дійсності та змісту заповіту, а також визнання прав спадкоємців у випадках, коли сімейна структура є складною, з урахуванням різноманітних сучасних реалій. На основі проведеного аналізу судової практики та порівняння з чинним законодавством можна виділити кілька ключових результатів. Суди найчастіше керуються родинними зв’язками та наявністю заповіту при визначенні спадкоємця. Проте, існують ситуації, коли необхідно застосовувати інші критерії. Висновок статті вказує на необхідність подальшого вивчення та удосконалення законодавства щодо визначення спадкоємця, а також розвитку судової практики в цьому напрямку. Правильне визначення спадкоємця є ключовим для забезпечення справедливості та захисту прав сімей, тому важливо постійно вдосконалювати процедури та норми, які регулюють цю сферу права.Документ Відкритий доступ Economic and Legal Basis of Implementation of Compliance in Business Processes of Enterprises(AJEE, 2024) Amelicheva, Liliia; Savchenko, Maryna; Shaulska, Larysa; Yehorova, Valentyna; Holubenko, IrynaBackground: In today's economic world, an effective compliance doctrine is a mandatory component of the management portfolio of any reputable business structure. Currently, compliance strategy is being implemented in all countries of the globalised world, but in different ways: in some countries, actively and comprehensively, and in others, passively and fragmentedly. This study, using analytical and statistical methodological approaches, explains why compliance is implemented differently in businesses around the world. The authors evaluate the effectiveness of the leading types of compliance (anticorruption, criminal law, environmental, financial, and labour) in the economies of OECD countries and other countries. The authors also substantiate that to strengthen the political will of governments, especially those of developing countries, to extend compliance into the national business environment, it is necessary to develop a national strategic document on the phased implementation of the compliance system in business processes of enterprises, as well as to develop an international document of general application (in the form of a UN Convention) to promote more active implementation of all types of compliance by governments around the world. Methods: The methodological apparatus of legal and economic sciences was used to study the compliance doctrine. The methodological apparatus of the study included mathematical calculation methods and graphical methods for assessing the degree of compliance implementation in countries of the world, probabilistic methods for providing recommendations for management actions and testing for clustering countries of the world. The study also uses special legal methods: formal legal methods for classifying the main features of the compliance phenomenon, comparative legal methods for comparing compliance regulation in different countries, and logical legal methods for improving legal regulation of compliance as a means of the economic well-being of enterprises. Results and Conclusions: The article reveals the content of business process compliance; assesses the effectiveness of this instrument in the economies of OECD member states, the EU and other countries in priority areas; develops proposals for regulation, including legislative regulation and implementation of compliance at the international, national and enterprise levels in the context of digitalisation and sustainable development.Документ Відкритий доступ Дослідження дії законодавства про соціальний захист населення протягом 30-х – 80-х років XX ст.(Запорізький національний університет, 2023) Гончаров, Андрій ВікторовичУ статті розглянуто деякі аспекти дії законодавства про соціальний захист населення протягом 30-х – 80-х років XX ст. Особлива увага приділяється основним тенденціям діяльності держави в цій галузі. Акцентовано увагу на необхідності дослідження історичного досвіду законодавства про соціальний захист населення з метою його подальшого використання та удосконалення сучасного законодавства в даній сфері. Виявлено, що у довоєнні роки основним завданням соціального забезпечення проголошувалася робота з працевлаштування й навчання інвалідів; забезпечення сімей червоноармійців та інвалідів війни пенсіями; організації кас взаємодопомоги в колгоспах; надання допомоги сліпим і глухим тощо. У сфері добробуту народу головна увага зосереджувалася насамперед на підвищенні заробітної плати низькооплачуваним категоріям робітників. Під час Другої світової війни на вимогу уряду запроваджено програму залучення пенсіонерів до громадської праці. Розмір пенсій було збільшено працюючим пенсіонерам, а також скасовано обмеження на виплату пенсій і заробітної плати працюючим пенсіонерам. Відзначено, що соціальний захист пов’язаний з соціальною політикою держави, яка реалізується в інтересах основних соціальних груп населення. Тому під соціальною політикою розуміється цілеспрямована діяльність чітко визначених суб’єктів, перш за все держави, спрямована на впорядкування соціальних відносин, соціальних потреб та інтересів різних груп населення, пов’язаних із забезпеченням їх добробуту та особистим розвитком. Вивчення деяких аспектів розвитку законодавства у сфері соціального захисту населення України має важливе значення для успішного вирішення нагальних проблем, пов’язаних з удосконаленням чинного законодавства, правотворчої та правозастосовної діяльності.Документ Відкритий доступ Розвиток законодавства у сфері соціального захисту населення радянської України протягом 1920-х – 1930-х років(ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», 2023) Гончаров, Андрій ВікторовичУ статті розглянуто розвиток законодавства у сфері соціального захисту населення радянської України протягом 1920-х – 1930-х років. Особлива увага приділяється розвитку інституту соціального захисту працездатного і непрацездатного населення (людей похилого віку, безробітних, осіб з втратою працездатності у зв’язку з каліцтвом тощо). Акцентовано увагу на необхідності дослідження історичного досвіду законодавства про соціальний захист населення з метою його подальшого використання та удосконалення сучасного законодавства в даній сфері. Соціальне забезпечення людей похилого віку будувалося не на основі врахування досягнутого віку, а на підставі втрати працездатності і настання інвалідності. Незважаючи на те, що багато країн Європи вже на початку XX ст. почали запроваджувати соціальне страхування за старістю. Виявлено, що побудова системи соціального захисту населення радянської України відбувалася в умовах подолання наслідків краху Російської імперії, жовтневого перевороту, грабіжницької політики військового комунізму, знешкодження паростків української державності і пов’язаних з усім цим глибокої кризи та руйнації економіки, механізму та апарату держави, системи законодавства тощо. Відзначено, що соціальний захист пов’язаний з соціальною політикою держави, яка реалізується в інтересах основних соціальних груп населення. Тому під соціальною політикою розуміється цілеспрямована діяльність чітко визначених суб’єктів, перш за все держави, спрямована на впорядкування соціальних відносин, соціальних потреб та інтересів різних груп населення, пов’язаних із забезпеченням їх добробуту та особистим розвитком. Вивчення деяких аспектів розвитку законодавства у сфері соціального захисту населення України має важливе значення для успішного вирішення нагальних проблем, пов’язаних з удосконаленням чинного законодавства, правотворчої та правозастосовної діяльності.Документ Відкритий доступ Проблеми реалізації розгляду цивільних справ в режимі відеоконференції в умовах воєнного стану(Запорізький національний університет, 2023-04) Владикін, Олександр Насирбегович; Пороховата, Єлизавета; Закревська, АнастасіяСистема цивільного правосуддя з плином часу зазнає змін, відображенням яких є поява у Цивільному процесуальному кодексі нових положень. Однією з новел даного нормативно-правового акту є передбачена можливість здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції. Дана технологія передбачає можливість для учасників цивільного процесу брати участь у розгляді цивільної справи поза межами суду, із використанням технологій відеоконференцзв’язку, застосуванням інших технологій та засобів дистанційного судочинства (наприклад, електронної пошти учасника для подання електронних документів до суду). Водночас наявність у Цивільному процесуальному кодексі даного нововведення створює не лише сприятливі умови для реалізації учасниками своїх процесуальних прав у ході надзвичайних обставин, що унеможливлюють їх безпосередню присутність у суді, але й провокує появу проблем, пов’язаних із використанням режиму відеоконференцзв’язку. Відтак метою даної статті є систематизувати актуальні проблеми щодо реалізації розгляду цивільних справ у режимі відеоконференції в умовах воєнного стану, а також запропонувати внесення відповідних змін до деяких нормативно-правових актів, а саме – Цивільного процесуального кодексу та «Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» задля усунення окреслених проблемних аспектів. Задля повної реалізації поставленої мети даного дослідження було проаналізовано правовий режим та рівень забезпечення розгляду цивільних справ в режимі відеоконференції в умовах воєнного стану (здійснено розгляд нормативно-правової бази, покликаної забезпечувати таку можливість учасників процесу, а також практики Верховного Суду), систематизовано погляди сучасних науковців щодо проблемних аспектів реалізації розгляду справи за допомогою засобів відеоконференцзв’язку та виокремлено позитивний досвід у зазначеній сфері передових країн-членів Європейського Союзу – Іспанії, Італії та Чехії.Документ Відкритий доступ Цивільно-процесуальні особливості вибору способу захисту прав(Запорізький національний університет, 2023-02) Шумак, Ігор Олексійович; Владикін, Олександр НасирбеговичУ статті розглядаються питання, пов’язані з вибором способу захисту прав у цивільних справах та процесуальні наслідки такого вибору. Досліджується вплив способу захисту прав на результат вирішення судом судової справи, а також розглядаються основні правові та процесуальні аспекти такого вибору. Проаналізовано дослідження сучасних науковців в сфері процесуального права, що займаються проблемою вибору способу захисту цивільних прав під час розгляду цивільних справ та вирішення спорів. Звертається увага на те, що вибір способу захисту прав залежить від багатьох факторів, таких як характер правової проблеми, доступність різних способів захисту, тривалість процесу. Крім того, враховано правові позиції Верховного Суду, що стосуються обрання ефективного та належного способу захисту прав та інтересів сторін цивільного процесу, а особливо у випадках, коли спосіб захисту права прямо не передбачено матеріальним чи процесуальним законодавством України. Розглянуто питання про важливість правильного вибору способу захисту прав для успішного розв’язання цивільного спору. Продовжено дискусію з приводу розмежування повноважень та обов’язку суду, як органу правосуддя, забезпечувати мету і завдання цивільного судочинства та дотримуватись принципів змагальності та диспозитивності. Автори статті наголошують на тому, що сторонам необхідно бути уважними при виборі способу захисту прав та враховувати всі аспекти ситуації, щоб забезпечити досягнення мети цивільного судочинства. Сформовано пропозиції, щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства в аспекті дій суду під час розгляду цивільної справи в якій стороною обрано спосіб захисту права, що на думку суду є не ефективним або неналежним, з огляду на сформовану судову практику щодо відмови в позові у зазначеному випадку, запропоновано відповідні механізми впровадження таких пропозицій.Документ Відкритий доступ Роль цифрових технологій у здійсненні цивільного судочинства в умовах воєнного стану(Видавнича група «Наукові перспективи», 2023-05) Владикін, Олександр Насирбегович; Білоусова, Катерина Володимирівна; Кісіль, Анастасія ВіталіївнаПроцес глобалізації з початку ХХІ століття активно інтегрується у суспільство та є основою для розвитку у ньому різних інститутів, в тому числі правових. Окрім цього, зовнішні умови, наприклад впровадження воєнного стану на території України фактично примушують суспільство видозмінювати усталені механізми, з урахуванням умов сьогодення. Виходячи з цього, в статті було досліджено проблемні аспекти, які стосуються забезпечення громадян їх правом на доступ до правосуддя, зважаючи на особливості, що спричинені збройною агресією російської федерації. Таким чином, важливим є розгляд хронологічного розвитку цивільного судочинства в Україні з початком воєнного стану на основі засад діджиталізації. Зазначений підхід дозволяє продемонструвати ефективні способи реалізації права кожного громадянина на справедливий судовий захист, пов’язані з використання цифрових технологій. Окрему увагу в дослідженні було приділено практиці Верховним Суду, зокрема щодо питань діяльності судів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або знищені. На основі цього було вивчено особливості організаційної роботи суддів, з урахуванням зміни підсудності суду. Але, якщо зі зміною підсудності суду також було переведено суддю – то така справа може продовжуватись з місця, де вона була завершена. В роботі було встановлено найбільш ефективний цифровий інструментарій, на основі якого можлива реалізація цивільного судочинства під час воєнних дій. Запропоновано часткове використати досвіду, набутого в ході протидії поширення пандемії COVID-19 на території України. Окрему увагу в дослідженні було приділено особливостям відновлення втраченої судової справи під час воєнних дій або тимчасової окупації місцевості.Документ Відкритий доступ Правові аспекти визнання фізичної особи зниклою безвісти за особливих обставин в умовах правового режиму воєнного стану в Україні(2023) Голубенко, Ірина ІгорівнаСтаття присвячена висвітленню питань пов’язаних з визнанням фізичних осіб зниклих безвісти за особливих обставин та визнанням фізичної особи безвісно відсутньою в умовах ведення воєнних дій на території України. Проведено аналіз положень статей Женевських Конвенцій та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій які містять положення стосовно обмеження жорстокого поводження під час збройних конфліктів та положення, спрямовані на те, щоб запобігти зникненню людей і встановити їх долю, у випадку їх зникнення. Проведено аналіз Типового закону про зниклих безвісти розробленого Міжнародним комітетом Червоного Хреста, який став базою ухвалення Закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», до якого 14 квітня 2022 року Верховна Рада України ухвалила законодавчі зміни, в зв’язку з якими закон тепер стосується цілковито розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та їх правового статусу. Зміни сприяли нормативному впорядкуванню обставин застосування правового механізму набуття правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, обліку, розшуку та соціального захисту таких осіб і членів їхніх сімей. На підставі дослідження діючого законодавства України, а саме: Закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»; Цивільного Кодексу України; Постанов Кабінету Міністрів України проаналізовано наступні категорії статусу фізичної особи: зниклі безвісти; зниклі безвісти за особливих обставин; визнання особи безвісно відсутньою; безвісно відсутній військовослужбовець. Проаналізовано права та порядок набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин та порядок, юридичний склад визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Досліджено утворення єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, інституту Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та утворення та діяльність пошукових груп з пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.Документ Відкритий доступ Щодо авторського права на тексти створені з допомогою штучного інтелекту(СГ НТМ «Новий курс», 2023) Голубенко, Ірина ІгорівнаСтаття присвячена дослідженню питання виникнення та можливості визнання авторського права на тексти створені за допомогою штучного інтелекту. Проаналізовано поняття авторства на твір, проаналізовано підходи до визначення авторства творів, створених штучним інтелектом.Документ Відкритий доступ Правові аспекти відшкодування шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації(Видавнича група «Наукові перспективи», 2023) Голубенко, Ірина Ігорівна; Шпак, Кристіна ОлегівнаПочаток збройної агресії РосійськоїФедерації на сході України у лютому 2014 року, а згодом повномасштабне вторгнення ворога з 24 лютого 2022 року на всю територію нашої держави завдало і продовжує завдавати значної майнової та моральної шкоди цивільному населенню, а також серйозні соціальні, екологічні та економічні збитки. Щодня з’являються нові докази масштабних пошкоджень цивільних об’єктів та інфраструктури. Відтак громадяни України потерпають від фізичних страждань та несуть значних майнових збитків від знищення та пошкодження їх майна. У свою чергу юридичні особи ще ймають негативні наслідки через упущену вигоду, у зв’язку з неможливістю отримання прибутків. Дослідженням встановлено, що на практиці громадяни звертаються за відшкодуванням завданої шкоди як в національні суди на підставі норм діючого законодавства, такі в міжнародні судові інстанції. Але наразі так і не визначено дієвого механізму відшкодування шкоди, що завдана збройною агресією.На теперішній час розроблена низка нормативних актів, які передбачають окремі питання відшкодування шкоди, завданої воєнними діями країни-агресора, зокрема відшкодування за зруйноване житло, фіксацію завданої шкоди тощо. Таким чином, стаття присвячена питанню захисту порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб та визначенню дієвого механізму відшкодування шкоди та збитків, завданих збройною агресією російської федерації проти України. Авторами проведено аналіз норм національного законодавства та його правозастосування щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої збройною агресією РФ фізичним та юридичним особа в Україні. Встановлено, що порядок відшкодування майнової шкоди містить певні етапи, зокрема і з застосуванням специфічних елементів нормативних механізмів національного та міжнародного права. Також визначено, що в воєнних умовах відшкодування майнової шкоди можливе лише у судовому порядку з визначенням в кожному конкретному випадку судової юрисдикції.Документ Відкритий доступ Особливості отримання спадщини в умовах воєнного стану(Запорізький національний університет, 2023) Голубенко, Ірина Ігорівна; Грачова, Олександра Юріївна; Маслова, Маргарита ОлександрівнаСтаття присвячена дослідженню особливостей порядку отримання спадщини в умовах воєнного стану в Україні. Розглянуто загальнотеоретичне поняття спадщини. Спираючись на основні нормативно-правові акти України, що регулюють діяльність спадкового права, зазначено про основні його елементи: суб’єкт, об’єкт, зміст спадкових правовідносин. Встановлено, що питання отримання спадщини в умовах воєнного стану в Україні є актуальним та поширеним. Під час написання даної статті, здійснюється аналіз терміну «спадщина», досліджується порядок отримання спадщини. Зокрема, автори статті наголошують на правові аспекти набуття статусу спадкоємця. Зазначено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 на території України було введено воєнний стан, який триває дотепер. Даний правовий режим вплинув на всі сфери суспільного життя, зокрема на спадкові правовідносини. Тому, особливий акцент присвячується праву на спадщину в умовах воєнного стану, що спричинений повномасштабним вторгненням російськоі федерації. З’ясовано, що законодавець України сприяв швидкому адаптуванню нормативних актів до нових реалій, шляхом прийняття актуальних нововведень а саме: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164; Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164; Наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5; Інформаційний лист Нотаріальної палати України від 29.08.2022 року. У статті міститься аналіз нормативно правових актів: Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164; Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164, які регулюють порядок зміни строку для прийняття спадщини шляхом його продовження. Звернено увагу щодо дії у часі норми постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» стосовно продовження строку для прийняття спадщини. Наголошено, що на порядку денному опинилось питання щодо прийняття відповідного роз’яснення, що характеризує строки вищенаведеного зобов’язання. Розглянута процедура отримання спадщини в умовах воєнного стану будь-яким нотаріусом України та у відмінному місці від відкриття спадщини. Проте, акцентовано, що видати свідоцтво про право на спадщину може нотаріус лише за місцем відкриття спадщини. Авторами статті досліджено питання щодо внесення відомостей про отримання спадщини у разі відсутності доступу до Спадкового реєструДокумент Відкритий доступ Правові питання реалізації права на доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану(2023) Голубенко, Ірина Ігорівна; Саградян, Алварт ГригорівнаСтаття присвячена дослідженню реалізації права на доступ до публічної інформації в умовах введення воєнного стану в Україні. Розглянуто поняття публічної інформації, суб’єктів що можуть бути запитувачами інформації. Спираючись на основні нормативно правові акти України, розглянуто питання обмеження права на доступ до публічної інформації. Проведено аналіз статей 64, 34 Конституції України, частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які закріплюють перелік прав і свобод людини, що можуть бути обмежені в умовах воєнного стану з метою захисту національної безпеки та територіальної цілісності України, до яких відноситься і право на доступ до інформації, зокрема публічної. Це положення відображено і проаналізовано відповідно до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації». Досліджено основні шляхи реалізації права на доступ до публічної інформації. Розглянуто додаткові заходи які можуть вживатися на період дії воєнного стану міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними та комунальні підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263. Досліджено судову практику у справах про оскарження дій суб’єктів владних повноважень щодо відмови у задоволенні запитів на публічну інформацію. Зроблено висновки, що в умовах повномасштабного вторгнення, яке спричинене агресією російської федерації, поширення інформації стосовно діяльності органів державної влади, системи правосуддя та їх працівників, становить певну небезпеку та загрозу їх життю, національній безпеці, а тому відповідно до закону має бути певним чином обмежено.Документ Відкритий доступ Аналіз правової природи майнових прав промислової власності(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Дмитренко, Вікторія ВікторівнаУ статті здійснено аналіз правової природи майнових прав промислової власності на прикладі практики використання договірних конструкцій щодо відчуження майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності та інших понять, що регулюють правовідносини щодо об’єктів промислової власності. З’ясовано наявність змішування понять, а саме підміни поняття «передання майнових прав інтелектуальної власності» на «передача права власності», що не відповідає правовій природі права інтелектуальної власності. Це зумовлено труднощами в розумінні специфіки майнових прав інтелектуальної власності, перенесенням на них категорії власності. В судовій практиці також трапляється використання поняття «договір купівлі-продажу» щодо об’єктів права інтелектуальної власності замість поняття «договір про передання майнових прав інтелектуальної власності», а також поширення права власності на майнові права інтелектуальної власності. У зв’язку з цим, запропоновано внести зміни до Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів» щодо назв договірних конструкцій, зокрема заміни поняття «договір про передачу права власності» на «договір про передання майнових прав інтелектуальної власності», а також уніфікувати ці поняття в Спеціальній інформаційній системі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Крім того, наразі часто суб’єктів майнових прав інтелектуальної власності невірно іменують власниками таких результатів, хоча при набутті майнових прав інтелектуальної власності не набувається право на речову форму цих результатів. Також запропоновано використовувати замість терміну «право інтелектуальної власності» термін «інтелектуальне право», що сприятиме кращому розумінню правової природи інтелектуальної власності та не породжуватиме хибні уявлення про поширення речового права на майнові права інтелектуальної власності, а також привести законодавство, бази даних у сфері інтелектуальної власності у відповідність до специфіки правової природи інтелектуальної власності.Документ Відкритий доступ Щодо первинних суб'єктів права інтелектуальної власності(Видавничий дім "Гельветика", 2022-12) Дмитренко, Вікторія ВікторівнаДокумент Відкритий доступ Комплексна охорона об’єктів права інтелектуальної власності(ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», 2022) Дмитренко, Вікторія ВікторівнаДокумент Відкритий доступ Тенденції розвитку юридичного дизайну в Україні та світі(2022) Пряміцин, Вячеслав Юрійович; Чесницький, ДанилоДокумент Відкритий доступ Місце договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт серед договорів у сфері інтелектуальної власності(ВНПЗ "Дніпровський гуманітарний університет", 2021) Дмитренко, Вікторія ВікторівнаДокумент Відкритий доступ Щодо можливості віднесення майнових прав інтелектуальної власності до спільної сумісної власності подружжя(ВНПЗ "Дніпровський гуманітарний університет", 2022) Дмитренко, Вікторія Вікторівна