Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 58
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Українсько-турецька співпраця в гуманітарній сфері у 1991–2021 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сорокін, С. В.; Пророченко, Н. О.Досліджуються динаміка й напрями українсько-турецької співпраці в гуманітарній сфері у 1991–2021 рр.: освіті й науці, культурі, туризмі, в соціальних проєктах. Висвітлюється роль кримськотатарської спільноти України, української та кримськотатарської громад Туреччини у розвитку українсько-турецької співпраці. Окреслено перспективи поліпшення стану українсько-турецьких контактів в гуманітарній сфері.Документ Відкритий доступ The soviet narrative of the «enemy church» in the context of cultivating the myth about the Ukrainian greek catholic church in the ukrainian diaspora(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Pshenychnyi, T.У статті представлено масштаби діяльності радянських спецслужб та підконтрольних їм структур, що діяли під патронатом Російської православної церкви, за межами Радянського Союзу. Після ліквідації Української греко-католицької церкви на Львівському псевдособорі 1946 р. та встановленням тотального державного контролю над церковною сферою західних областей Української РСР, УГКЦ мала змогу легально існувати та розвиватись у тих країнах світу, в яких були потужні осередки української діаспори з Галичини. Проте навіть існування цієї церкви за межами СРСР вважалося в радянських політичних колах небезпечним. З греко-католицькою церквою пов’язували функціонування українського націоналістичного руху, яке підтримувала діаспора. Тому, щоб домогтися розриву відносин української діаспори з Українською греко-католицькою церквою, а відтак обмежити її зв’язок з українськими націоналістами, радянські спецслужби за допомогою Російської православної церкви 1946 р. розпочали масштабну кампанію з дискредитації УГКЦ в середовищі української діаспори. Також у статті продемонстровано участь у цьому процесі Ради в справах Російської православної церкви та підконтрольних їй, як і самій Російській православній церкві, організацій за межами СРСР. Звісно, наведений матеріал віддзеркалює лише однин із багатьох сегментів масштабної кампанії проти українського народу, його цінностей, традицій, національної церкви.Документ Відкритий доступ Сталінські «Лекала» львівської післявоєнної моди(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Генега, Р.Мета роботи: на основі доступної історіографії, періодики та архівних джерел простудіювати післявоєнний стан львівської моди, рівень забез- печення містян одягом та взуттям в умовах дефіциту, визначити місце моди в міському повсякденні Львова на тлі зародження в місті субкультури «стиляг». Методологія. Під час роботи над статтею використано причи- ново-наслідковий метод, який дає змогу проаналізувати соціальну атмосфе- ру міста після другого приходу більшовиків та його вплив на моду львів’ян. Воєнне лихоліття і як наслідок зміна національного характеру населення, сформували у Львові цілком новий суспільний конгломерат із дещо відмін- ними модними запитами. Цей метод дав змогу, почасти, реконструювати тогочасні модні вподобання львів’ян і зробити відповідні узагальнення. По- рівняльний та системний методи дають змогу зіставити та структурува- ти зміни, які імплементували більшовики, краще відтворити образ «львів- ського модника» часів пізнього сталінізму. Завдяки евристичному методу вдалось атрибутувати відомості про становлення львівської субкультури та реконструювати образ львівського стиляги. Наукова новизна. Вперше окремі акценти зроблено на формуванні радянської модельної школи міста, на роботах тогочасних львівських модельєрів, на становленні львівського Будинку мод. Відзначено важливу роль модельних цехів Універмагу та ком- бінату «Міськпромторгу» в забезпеченні містян новими моделями одягу. Підкреслено особливості та обставини формування у Львові нового, дещо спрощеного, соціально невибагливого типу мешканців, зі своїми правилами і традиціями в підборі та компонуванні одягу, який відрізнявся від колишніх галицьких модних уподобань, носії котрих відтепер перебували у меншості. Висновки. До модних уподобань львів’ян у другій половині 1940-х рр. належав «мілітарний стиль», у поєднанні з хутровими елементами, натомість у пер- шій половині 1950-х рр. домінував стиль «зут», що поєднував довгі мішку- ваті піджаки та широкі штани, «труакари» й одяг спортивного стилю. Значно впливав на львівську моду синтез капрону, вироби з якого з’явились у місті на початку 1950-х рр. під торговою маркою «Капрон». Невдовзі капрон став атрибутом жіночого гардеробу львів’янок, як і взуття типу «лодочки», «румунки» та «спортивки». Серед чоловічого взуття популярні були витяжні й прикрійні чоботи, черевики «дербі» та калоші. Наприкінці 1940-х — на початку 1950-х рр. у Львові поширилася притаманна для всього СРСР субкультура «стиляг». Представників цієї субкультури почали нази- вати стилягами лише в середині 1950-х рр., до того львів’яни їх називали «франтами», «піжонами», «фраярами» та «фіфами». Переважно це були молоді люди, вихідці з партійних та чиновницьких еліт, чий зовнішній ви- гляд виходив за межі радянської моралі, не відповідав усталеним нормам поведінки та засуджувався з боку влади.Документ Відкритий доступ Formation of ukrainian displaced persons (DPs) in post-war Bavaria, 1945–1947(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Kokosh, A.The modern world has encountered a problem of displaced persons and refugees. Due to wars and military conflicts, many people from all over the world are moving to European and American countries in search of places to live. DP status is one of the questions that European politicians try to resolve. However, this problem is not new for Europe. After World War II, European countries had already encountered DPs, organizing aid for them in social, economic, and other fields. The example of Ukrainians in Bavaria represents one of the DP conditions in post-war Europe. The aim of this paper is to analyse the position of Ukrainian DPs in post-war Bavaria from 1945–1947, as well as to characterize the main social conditions DPs faced there. This paper is based on documents that provide information about the main DP camps, aid organizations, and routes taken by Ukrainians to Bavaria. The lack of modern research on DPs after World War II confirms its relevance and emphasizes its novelty. Moreover, this article provides a basis for comparing the problem of Ukrainian DPs then and now in Europe. Therefore, the author aims to demonstrate in this article that Ukrainians were not repatriated because of their social activity. Taking into consideration the Ukrainian position in DP camps regarding education, the healthcare system, and other social fields, the article explains the reality of Ukrainian life in Bavaria. The conclusion of this article demonstrates that despite their DP status, Ukrainians in Bavaria began forming as a national minority after World War II.Документ Відкритий доступ Неоунійна Церква на Волині під час Другої світової війни(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Федчук, О. М.У статті досліджено функціонування неоунійної Церкви на Волині під час Другої світової війни. Визначено стан цього релігійного руху на момент приєднання Західної України до УРСР. Простежено вплив радянської влади на закриття головних осередків неоунії наприкінці 1939 р. З’ясовано умови життя вцілілих неоунійних парафій у роки німецької окупації. Констато- вано, що 1945 р., в рамках узятого в державі курсу на повну ліквідацію унії в Україні було закрито останні неоунійні парафії на Волині.Документ Відкритий доступ Питання української історії та культури в окупаційній пресі Запорізької та Дніпропетровської обл. 1941–1943 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Казаков, Г. І.У статті розкрито висвітлення питань, що стосувались української іс- торії та культури, на сторінках газет періоду нацистської окупації 1941– 1943 рр. Зазначено, що, незважаючи на терор, який скоїли окупаційні війсь- ка, окупаційна адміністрація, хоча й з пропагандистською метою, надала право місцевій пресі публікувати статті відповідного змісту. Акцент по- ставлено на періодиці Запорізької та Дніпропетровської обл., адже вони були русифікованіші в перші десятиліття радянського домінування, як ре- зультат, подібні публікації давали змогу відродити серед місцевого насе- лення українські традиції, історію та культуру.Документ Відкритий доступ Нереалізовані плани потрійної окупації Карпатської України збройними силами Угорщини, Польщі та Румунії у березні 1939 р.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Пагіря, О. М.У статті на основі невідомих дипломатичних документів із польських архівів розкривається малознана сторінка з історії державно-територі- альних змін у Підкарпатській Русі (Карпатській Україні) у середині берез- ня 1939 р., пов’язана з планами Варшави реалізувати сценарій потрійної окупації регіону за участю Угорщини, Румунії та Польщі. З провалом пла- нів Варшави було остаточно поховано надії польської дипломатії створи- ти «Третю Європу», а країною, яка найбільше скористалася з підвищеної напруги між Угорщиною та Румунією, стала Німеччина.Документ Відкритий доступ Український голодомор у чехословацьких історичних джерелах та чеській і словацькій історіографії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Шмігель, М.; Корновенко, С. В.Автори статті проаналізували чеські та словацькі історичні джерела з проблематики Голодомору в Радянській Україні 1932–1933 рр. Досліджено чеську та словацьку історіографію з цього питання. З’ясовано, що в колиш- ньому чехословацькому, а після 1990 р. — ні в чеському, ані в словацькому історичному просторі місцеві історики не використали потенціал нако- пиченого матеріалу міжвоєнного періоду (архівного, преси, радіоматеріа- лу, подорожніх нотаток тощо). Щодо проблематики радянського голоду, зокрема Голодомору в Україні 1932–1933 рр., не було опубліковано жодної спеціальної монографії. Проблема представляється лише в окремих розділах загальних праць, присвячених історії сталінізму чи радянської історії зага- лом. Також бракує перекладної літератури, зокрема українських авторів. Така ситуація зумовлена тим, що в другій половині XX ст. в Чехословаччині не існувала, a після 1990 р. в Чехії та Словаччині не виникла наукова школа україністики. Наразі вона тільки формується.Документ Відкритий доступ Залучення студентів вищих технічних закладів освіти до суцільної колективізації в УСРР (кінець 1920-х - початок 1930-х рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ігнатова, Л. Р.У статті на основі проаналізованих архівних джерел та матеріалів пе- ріодики визначено основні завдання ідеологічної роботи, які ставилися пе- ред студентами в період суцільної колективізації. Зазначається, що сту- денти мали вести культурно-просвітницьку та ідеологічну роботу серед селян. Ідеться також про те, що під час перебування на селі студенти ви- кривали класових ворогів. Шефам-студентам також доводилося надава- ти технічну допомогу, ремонтуючи сільськогосподарські знаряддя, оскільки вони перебували в неналежному стані. Навчання студентів на тракторних курсах, то налагодити цей процес не вдалося внаслідок їх незадовільної ор- ганізації та матеріально-технічних проблем.Документ Відкритий доступ Харківський часопис «Нова Громада» в умовах розгортання українських національно-визвольних змагань на Слобожанщині в листопаді - грудні 1917 р.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Довбищенко, М. В.В статті досліджено редакційну політику харківського часопису «Нова Громада» в умовах розгортання Визвольних змагань українського народу в листопаді — грудні 1917 р. Розглянуто специфіку тогочасного україн- ського політичного руху на Слобожанщині та проблему формування єди- ного інформаційного простору, який би забезпечував поступ державотворчих сил у регіоні. Визначено політичне «Credo» членів редакційної колегії газети, які представляли українські соціалістичні партії Харків- щини. Основну увагу приділено тематиці статей «Нової громади». Зо- крема, набула широкого висвітлення тема культурно-національного від- родження на Слобожанщині й повʼязана з цим проблема просвітянського руху та українізація освіти, обговорювалися перспективи економічного поступу й розвитку банківської справи, тощо. Водночас активно обгово- рювалися проблеми загроз нещодавно проголошеній Українській Народ- ній Республіці та взаємодія з соціалістичними партіями Росії, передусім з більшовиками. Було зроблено висновок, що редакційна колегія часопису «Нова Громада» формувала інформаційну політику, яка сприяла культур- но-національному руху на Слобожанщині, заохочувала розвиток кооперації та згуртовувала навколо себе прихильників Центральної Ради. Водночас редколегія й автори публікацій були носіями соціалістичних ідей з прита- манними їм утопіями. Передусім це стосувалося тез щодо усуспільнення промислових підприємств та необхідності в конфіскаційній грошовій ре- формі. Великою помилкою був також класовий підхід до усвідомлення по- тенційних загроз Україні, нерозуміння сутності російського більшовизму та недооцінка його небезпек.Документ Відкритий доступ Діяльність товариства опіки над дітьми в’язнів у Варшаві у 1905–1916 рр. (за матеріалами річних звітів)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Журба, М. А.; Приходько, М. М.У статті розглядається важливий історичний етап, пов’язаний із функ- ціонуванням благочинної організації Конгресової Польщі — Товариства опіки над дітьми в’язнів у Варшаві в перші десятиліття ХХ ст. Висвітлюються ключові аспекти й етапи діяльності об’єднання з фокусуванням на значу- щих подіях, що вплинули на темпи його розвитку. Особлива увага приділя- ється програмам з реалізації векторів підтримки підопічних, включаючи соціальну, освітню та психологічну сфери. Розглядаються ініціативи, спрямовані на поліпшення якості життя дітей і забезпечення їхнього повноцінного розвитку. У дослідженні також поставлено завдання визначити виклики та досягнення організації протя- гом указаного періоду, проаналізувати внутрішню адміністративну роботу, включаючи ефективність управлінських і стратегічних рішень у розвитку організації. Фінансова діяльність організації є ще однією важливою скла- довою аналізу, оскільки визначала рівень її стабільності та здатності за- безпечити необхідні ресурси для виконання завдань. Додатково дослідження висвітлює напрямки залучення дітей до прак- тичної роботи, враховуючи їхні індивідуальні особливості й потреби. Та- кож розглядаються різні форми співпраці товариства з іншими доброчин- ними організаціями, урядовими структурами та приватними особами для ефективної реалізації спільних проектів і досягнення цілей. Загалом, дослідження цієї доброчинної організації відкриває багатоас- пектність та важливість її в соціально-гуманітарному контексті першої половини ХХ ст.Документ Відкритий доступ Громадсько-освітня діяльність Григорія Шерстюка (1882–1911)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Якобчук, Н. О.Статтю присвячено дослідженню громадсько-освітньої діяльності Гри- горія Пилиповича Шерстюка — українського педагога, мовознавця редак- тора, видавця. Проаналізовано тематику, зміст його публікацій у журналі «Світло», підручника для дітей молодшого шкільного віку, рецензій дитячої літератури. З’ясовано значення згаданих праць для поглиблення джерельної бази студій з історії, педагогіки, біографістики, книговидавництва початку ХХ ст. Визначено внесок Г. Шерстюка у створення української національ- ної школи на початку ХХ ст.Документ Відкритий доступ Внесок генерал-майора Леопольда Рика та його родини у формування музейних колекцій Львова першої половини ХХ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Прокіп, А. В.; Михальський, Ю. В.; Кендус, О. З.У статті досліджено участь генерал-майора Леопольда Рика (1843– 1927) у розвитку музеїв Львова. Зроблено загальний аналіз пам’яток з при- ватної колекції, які були передані до музейних збірок Історичного музею міста Львова та Національного музею ім. короля Яна ІІІ у Львові, а згодом стали складовою частиною колекції Львівського історичного музею. Встановлено основні віхи життєвого шляху Л. Рика — галичанина, львів’янина, кадрового військового армії Австро-Угорщини, колекціонера і поціновувача старовини. Пам’ятки, що належали Л. Рику, сьогодні фор- мують культурно-історичне надбання музеїв м. Львова, є важливим гене- ратором інформації про епохи, які вони ілюструють.Документ Відкритий доступ Українське духовенство на переломі: Василь Словачевський та Федір Яворський (кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Арістов, В. Ю.; Дегтяренко, М. О.; Яковлєва, І. В.Статтю присвячено порівняльному дослідженню біографій двох свя- щенників з Київщини: Василя Словачевського і Федора Яворського, місько- го і сільського. Вони були майже однолітками: народилися 1880 р. і 1878 р. відповідно. Обидва пішли з життя в 1938 р. під час Великого терору. З ви- користанням довідкових та періодичних єпархіяльних видань, опублікованих матеріалів із архівів радянських спецслужб, а також сімейного архіву Алли Словачевської простежено їхні життєві траєкторії. Показано, що було спільним і притаманним для їхнього кола, що відрізняло становище кож- ного з них, а що було визначено суспільно-політичними трансформаціями. Ключові слова: православна церква в Україні, парафіяльні школи, «Жива Церква», репресії в радянській Україні, рід Словачевських, сім’я Яворських, Малинська школа для глухонімих дітей, Великий терор.Документ Відкритий доступ Діяльність губернських фінансових інституцій на Лівобережжі України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Понирко, М. П.Досліджується запровадження комплексних реформ управління держав- ними фінансами на рівні регіональних місцевих фінансових інституцій. Для цього проаналізовано діяльність губернських казенних палат та податної інспекції на Лівобережжі України. Висвітлено реформування повноважень казенних палат та податної інспекції. Перетворення у структурах казен- них палат та податкової інспекції надали можливість перейти до фізич- ного контролю за перебігом податкових справ.Документ Відкритий доступ Становлення медичної освіти у військових поселеннях кавалерії на території України у першій половині ХІХ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Цубенко, В. Л.У статті проаналізовано історію виникнення та організації фельдшер- ських шкіл для підготовки медичних працівників у військових поселеннях кавалерії протягом 1817–1857 рр. Всебічно розглянуто специфіку навчаль- но-методичної організації навчання та з’ясовано особливості матеріаль- но-технічної бази фельдшерських шкіл. Встановлено, що військово-поселен- ське керівництво постійно прагнуло тісно пов’язати підготовку фельдше- рів із потребами охорони здоров’я. Доведено, що викладачі фельдшерської школи були високоосвіченими інтелігентними особами й приділяли увагу науковій і суспільно-політичній роботі серед учнів.Документ Відкритий доступ Словесно-музична структура моноголосної літургії Йоана Златоустого з Перемишльського рукопису XVII ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Поцелуйко, А. Б.У статті окреслено специфіку музичного викладу моноголосної Літургії Йоана Златоустого з Перемишльського рукопису XVII ст. Проаналізовано словесно-музичну структуру твору, зв’язок музичних форм зі словами-сим- волами. Показано, що предметом нашого дослідження є унікальна пам’ят- ка культури, єдина в своєму роді. Решта відомих українських моноголосних творів літургійного жанру є лише окремими частинами євхаристійного бо- гослужіння візантійського обряду.Документ Відкритий доступ Драгунські формування в збройних силах Гетьманщини середини – другої половини XVII ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сокирко, О. Г.Статтю присвячено появі, становленню та розвитку драгунських фор- мувань в армії Гетьманщини. З’ясовано витоки та історичний контекст появи кінної піхоти, її організацію, тактику й участь у війнах. Формуван- ня драгунських підрозділів розпочалося в ході спроб гетьманів створити постійну армію в добу Козацької революції середини XVII ст. Організація, озброєння й тактика драгунів орієнтувалися на західноєвропейські взірці, з якими козацькі старшини були знайомі з часів Речі Посполитої, в армії ко- трої аналогічні формування виникли раніше. Через складність фінансування й підготовки цих відділів вони не дуже поширилися, залишившися в складі прибічної гетьманської гвардії.Документ Відкритий доступ Якiв І (1603–1625) та образ королівської влади в Album Amicorum Мішеля ван Меєра(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Левченко, І. К.«Альбоми друзів» (Лат. — album amicorum, нім. — Stammbucher), значна частина яких датована XVI ст., створювали переважно студенти, які мандрували країнами Європи під час навчання. В цій статті проаналізова- но акварелі з «альбому друзів» Мішеля ван Меєра, подано загальну характе- ристику джерела та вказано специфіку джерельної критики. З огляду на функції альбому на доджерельному етапі, він є цікавим синтезом візуальної й текстуальної культур ранньомодерної Європи. Дві акварелі зображають Якова І у тогочасному соціумі: в одному він взаємодіє з англійським парла- ментом, в іншому перебуває серед англійців, що спостерігають за боєм пів- нів. Важливим є й зображення Якова І під час традиційної церемонії Ордену підв’язки. Культ святого Георгія став універсальною гарантією лояльності різних соціальних і (або) конфесійних груп суспільства.