Сталінські «Лекала» львівської післявоєнної моди
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Мета роботи: на основі доступної історіографії, періодики та архівних
джерел простудіювати післявоєнний стан львівської моди, рівень забез-
печення містян одягом та взуттям в умовах дефіциту, визначити місце
моди в міському повсякденні Львова на тлі зародження в місті субкультури
«стиляг». Методологія. Під час роботи над статтею використано причи-
ново-наслідковий метод, який дає змогу проаналізувати соціальну атмосфе-
ру міста після другого приходу більшовиків та його вплив на моду львів’ян.
Воєнне лихоліття і як наслідок зміна національного характеру населення,
сформували у Львові цілком новий суспільний конгломерат із дещо відмін-
ними модними запитами. Цей метод дав змогу, почасти, реконструювати
тогочасні модні вподобання львів’ян і зробити відповідні узагальнення. По-
рівняльний та системний методи дають змогу зіставити та структурува-
ти зміни, які імплементували більшовики, краще відтворити образ «львів-
ського модника» часів пізнього сталінізму. Завдяки евристичному методу
вдалось атрибутувати відомості про становлення львівської субкультури
та реконструювати образ львівського стиляги. Наукова новизна. Вперше
окремі акценти зроблено на формуванні радянської модельної школи міста,
на роботах тогочасних львівських модельєрів, на становленні львівського
Будинку мод. Відзначено важливу роль модельних цехів Універмагу та ком-
бінату «Міськпромторгу» в забезпеченні містян новими моделями одягу.
Підкреслено особливості та обставини формування у Львові нового, дещо
спрощеного, соціально невибагливого типу мешканців, зі своїми правилами
і традиціями в підборі та компонуванні одягу, який відрізнявся від колишніх
галицьких модних уподобань, носії котрих відтепер перебували у меншості.
Висновки. До модних уподобань львів’ян у другій половині 1940-х рр. належав
«мілітарний стиль», у поєднанні з хутровими елементами, натомість у пер-
шій половині 1950-х рр. домінував стиль «зут», що поєднував довгі мішку-
ваті піджаки та широкі штани, «труакари» й одяг спортивного стилю. Значно впливав на львівську моду синтез капрону, вироби з якого з’явились
у місті на початку 1950-х рр. під торговою маркою «Капрон». Невдовзі
капрон став атрибутом жіночого гардеробу львів’янок, як і взуття типу
«лодочки», «румунки» та «спортивки». Серед чоловічого взуття популярні
були витяжні й прикрійні чоботи, черевики «дербі» та калоші. Наприкінці
1940-х — на початку 1950-х рр. у Львові поширилася притаманна для всього
СРСР субкультура «стиляг». Представників цієї субкультури почали нази-
вати стилягами лише в середині 1950-х рр., до того львів’яни їх називали
«франтами», «піжонами», «фраярами» та «фіфами». Переважно це були
молоді люди, вихідці з партійних та чиновницьких еліт, чий зовнішній ви-
гляд виходив за межі радянської моралі, не відповідав усталеним нормам
поведінки та засуджувався з боку влади.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Генега, Р. Сталінські «Лекала» львівської післявоєнної моди / Р. Генега // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2024. – Вип. 58. – С. 304-332.