Дисертації (КАМГС3)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Лінгвопрагматичні параметри мовленнєвого жанру «монографія» в англійській мові (на матеріалі текстів з інформаційних технологій)(2018) Козубська, Ірина Геннадіївна; Іщенко, Ніна ГригорівнаУ дисертації здійснено інтегрований аналіз лінгвопрагматичних параметрів мовленнєвого жанру «монографія» на матеріалі англійськомовних текстів з інформаційних технологій. З лінгвістичного погляду дослідження цього жанру є надзвичайно актуальним, оскільки в наш час монографії займають провідне місце серед інших мовленнєвих жанрів, слугуючи засобом презентації та обміну фундаментальних спеціальних наукових знань різних галузей науки і техніки. Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше розглянуто семантичні та стилістичні властивості мовних та мовленнєвих одиниць у текстах жанру «монографія»; здійснено систематизацію мовних одиниць монографій за тематикою, словотвірною структурою, стилістичною та функціональною маркованістю; виявлено семантико-прагматичну спрямованість аналізованих засобів мови в монографічних текстах; виділено комунікативні стратегії і тактики в межах прагматики досліджуваних текстів; описано прагматичний потенціал англійськомовних монографій з інформаційних технологій. На засадах проаналізованих та узагальнених теоретичних праць науковців у галузі лінгвістики встановлено, що специфіка наукових текстів монографій зумовлена, перш за все, їх функціонально-прагматичним призначенням. З одного боку, вони служать засобом зберігання та передавання у вербальній формі наукових знань про найновіші здобутки досліджень, результату пізнавального досвіду (як практичного, так і теоретичного), фіксують картину світу з позицій науки сфери інформаційних технологій через опис основних категорій, концептів та понять цієї науки, розкривають існуючі між ними різні типи зв’язків і взаємовідношень, сприяють збагаченню і розвитку наукових знань цієї галузі. З іншого боку, вони мають переконати читача в достовірності здобутих і викладених автором наукових знань, у ґрунтовності тлумачення автором сутності наукових понять, в об’єктивності його власної позиції та в істинності встановлюваних ним закономірностей. Зважаючи на це, були виділені найсуттєвіші властивості монографії: дискурсивність, дискретність, усталеність, діалогічність, точність, логічність, абстрактність і узагальненість. У науковій праці розглянуто семантичні і стилістичні властивості термінологічних мовних одиниць в англійськомовних наукових монографіях з інформаційних технологій. Вони визначаються з огляду на: а) семантичні відношення між ними; б) їхню тематику; в) словотвірну структуру; г) стилістичне забарвлення та функціональні особливості. З’ясовано, що семантичні відношення в текстах монографій актуалізовано синонімічними, меронімічними та гіпонімічними рядами, антонімічними опозиціями, а також полісемічними та омонімічними відношеннями мовних одиниць терміносистеми англійської мови сфери інформаційних технологій. Здійснено класифікацію мовних одиниць за тематикою, що свідчить про системну організацію термінології в англійськомовних наукових монографіях. Різноплановість мовних одиниць, що функціонують у текстах монографій, дала змогу в різних кількісних співвідношеннях виділити вісім тематичних груп: «Мережі», «Програмне забезпечення», «Програмування», «Апаратні засоби», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Телекомунікація та мобільний зв’язок», «Види комп’ютерів», «Послуги за участі інформаційних технологій». Найчисельнішими виявилися такі групи: «Мережі», «Програмне забезпечення» та «Програмування», в їхніх межах виділено тематичні підгрупи. Найменш чисельними є тематичні групи на позначення видів комп’ютерів та послуг, що здійснюються за участі інформаційних технологій. Як засвідчив аналіз, відношення всередині тематичних груп можуть бути взаємодоповнювальними, уточнювальними, а зв’язки між групами можуть здійснюватися або шляхом зіткнення всього кола значень однієї групи з колом значень інших груп, або за допомогою різноманітних семантичних зв’язків одного члена групи зі словами, що не входять до цієї групи. Утворення термінологічних одиниць сфери інформаційних технологій, які репрезентуються у текстах монографій здійснюється традиційними словотворчими способами англійської мови: афіксацією, словоскладанням та скороченням. Відповідно до цього виокремлено кореневі, афіксальні, складні слова, усічення, абревіатури та телескопізми, а також дво-, три- та чотирикомпонентні терміни-словосполучення. Афіксальні терміни представлені мовними одиницями, що утворені за допомогою приєднання до їхньої твірної основи префіксів та суфіксів. Серед афіксальних термінів переважають суфіксальні лексеми. Найпродуктивнішими є три групи суфіксів, які утворюють переважну більшість термінів сфери інформаційних технологій в аналізованих монографіях: -ion/-tion/-sion; -er/or; -ing. Найпродуктивнішими префіксальними засобами творення лексики англійськомовних монографій є префікси tele-, multi-, cyber-. За структурною типологією англійськомовні складні слова сфери інформаційних технологій розподілені на: лексеми, що складаються з простих основ; композити, в яких хоча б один компонент є афіксальним дериватом; лексичні одиниці, в яких один із компонентів є скороченням; складні слова, в яких один із компонентів є композитом. Скорочені слова представлені усіченнями, абревіатурами та телескопізмами. Високопродуктивними серед них виявилися абревіатури, що пояснюємо специфікою підмови інформаційних технологій, потребою компресії та економії мовних зусиль при передаванні та сприйнятті великої кількості інформації в комунікативному просторі. Серед термінів-словосполучень найчисельнішими є двокомпонентні лексичні одиниці, створені за такими моделями: N+N, Adj.+N, Part.I+N, Part.II+N, N+PartI, Abb.+N, N+Abb., Num.+N. Трикомпонентні та чотирикомпонентні мовні одиниці складають порівняно меншу кількість в аналізованих монографіях. Дослідження лінгвопрагматичних параметрів мовленнєвого жанру «монографія» здійснено шляхом розгляду прагматики, що орієнтована на прагматику текстів монографій з інформаційних технологій та прагматику їхніх мовних засобів. Виявлено, що прагматику текстів англійськомовних монографій з інформаційних технологій визначають такі її складові: наявність адресанта і адресата; прагматична настанова тексту (інтенція); прагматичний зміст; прагматичний ефект. Ці складники діють не ізольовано, а доповнюють один одного, формуючи ланцюг взаємозв’язаних компонентів. У межах прагматики текстів англійськомовних монографій з інформаційних технологій виділено три основні комунікативні стратегії: інформаційноаргументативна стратегія, стратегія адресованості, стратегія толерантності. Кожна з них реалізується у відповідних комунікативних тактиках. Інформаційноаргументативна стратегія реалізована у таких тактиках, як «передавання інформації», «апеляція до фонових знань», «розширення інформації», «конкретизація інформації», «узагальнення», «доповнення», «наведення прикладу», «пояснення». Стратегія адресованості реалізується у «контактоустановлювальній» тактиці та тактиці «привертання уваги читача». Стратегія толерантності реалізується у таких тактиках, як «діалогізація міркування», «погодження з думками інших авторів та визнання їхніх досягнень», «вираження вдячності». Представлена типологія комунікативних стратегій і тактик англійськомовних монографій з інформаційних технологій свідчить про те, що в досліджуваних творах вони націлені насамперед на презентацію і передавання спеціальних наукових знань адресатові (читачеві). Доказом цього є постійно застосовувана авторами монографій інформаційно-аргументативна стратегія, реалізована у великій кількості комунікативних тактик. Прагматика мови наукових монографій визначається їхніми першочерговими властивостями, до яких належать цілеспрямованість і прагматична настанова, адже при їх створенні на перший план висувається завдання переконати читача в достовірності авторських суджень і висновків, змінити його погляди на предмет дослідження, формувати у нього ставлення, оцінки, думки, адекватні поглядам відправника тексту. Такий прагматичний намір адресанта здійснюється за допомогою прагматичних мовних засобів. В англійськомовних монографіях з інформаційних технологій прагматичні елементи є складниками семантичної структури слів, словосполучень і речень. Серед лексичних одиниць виділено: слова з інтенсіональними (їх найбільше), емотивними та імплікаціональними прагматичними компонентами. У прагматику словосполучення входять номінативний, емотивний, оцінний і прагматичний компоненти. Аналіз прагматичного потенціалу речень засвідчив, що для англійськомовних наукових монографій з інформаційних технологій характерним і найчастіше вживаним є такий прагматичний тип речення, як репрезентатив та констатив, трапляються поодинокі речення-квеситиви або питальні речення. У залежності від виконуваних функцій прагматично марковані мовні одиниці, вживані в текстах англійськомовних монографій з інформаційних технологій, поділяються на номінативні, інформувальні, оцінні, експресивні, дефінітивні, уточнювальні, пояснювальні, спонукальні. Перспективи дослідження полягають у глибшому дослідженні прагматичного потенціалу жанрів інших технічних наук, прагматичних можливостей мовних одиниць та їх взаємозв’язків з іншими компонентами семантичної структури слова. Перспективним напрямком подальших студій може стати дослідження лінгвопрагматичних та лінгвокогнітивних параметрів інших жанрів англійськомовних наукових творів, висвітлення синергії вербальних і невербальних одиниць у складі текстів науково-технічного та науковопопулярного характеру.Документ Відкритий доступ Методика навчання англомовного професійно орієнтованого монологічного мовлення майбутніх фахівців у сфері медіації та врегулювання конфліктів(2020) Тулякова, Катерина Робертівна