Міграція як інструмент гібридної війни
dc.contributor.author | Бучин, М. А. | |
dc.contributor.author | Мархайчук, Н. О. | |
dc.date.accessioned | 2023-02-28T09:40:58Z | |
dc.date.available | 2023-02-28T09:40:58Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.description.abstracten | The article is devoted to research of features of the use of migration as an important instrument for the prosecution of hybrid war. Using a complex of general scientific, logical, and empirical scientific methods, two main strategies of using migration policy in the context of conducting hybrid aggression are singled out: positive and negative. A positive strategy involves the use of migrants by the aggressor state to strengthen its own positions and spread its own influence over the victim state. In such cases, the aggressor state, as a rule, directs migration flows to its own territory, using the arriving migrants as an instrument to strengthen its potential. In the case of using a negative strategy, the goal is to weaken the victim state by directing migration flows to its territory. For this, migrants from underdeveloped countries are most often used, who a priori can be a potential destabilizing factor in the territory of the country that has become the object of hybrid aggression. It is emphasized that in order to achieve its own goals through the effective use of migration processes, the aggressor state needs to control three main parameters of international migration: the number of migrants and the composition of migration flows; the direction of movement of migrants; and the behavior of migrants in a new place of residence. In the first case, important parameters describing migrants may be their level of qualification, the ethnic and religious composition of the migrating population, their age and gender characteristics, etc. In the second case, we are talking about emigration or immigration, which will ultimately affect the population of a certain country or territory. The third case involves monitoring the level of stability of a certain country or region and, consequently, forcing the victim state to take certain actions. It is emphasized that the exercise of control over the parameters mentioned above and their choice depend on the chosen strategy of using migration as an instrument during the implementation of hybrid aggression. | uk |
dc.description.abstractuk | Стаття присвячена дослідженню особливостей використання міграції як важливого інструменту ведення гібридної війни. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, виокремлено дві основні стратегії використання міграційної політики у контексті проведення гібридної агресії: позитивну та негативну. Позитивна стратегія передбачає використання державою-агресором мігрантів для зміцнення власних позицій та поширення власного впливу на державу-жертву. У такому випадку держава-агресор, як правило, спрямовує міграційні потоки на власну територію, використовуючи прибулих мігрантів як інструмент зміцнення свого потенціалу. У випадку використання негативної стратегії ставиться мета – послабити державу-жертву шляхом спрямування на її територію міграційних потоків. Для цього найчастіше використовуються мігранти із малорозвинених країн, які апріорі можуть бути потенційним дестабілізуючим фактором на території країни, яка стала об’єктом гібридної агресії. Наголошено на тому, що для досягнення власних цілей через ефективне використання міграційних процесів державі-агресору необхідно контролювати три основні параметри міжнародної міграції: кількість мігрантів та склад міграційних потоків; напрямок руху мігрантів; поведінку мігрантів у новому місці проживання. У першому випадку важливими параметрами, які характеризують мігрантів, може бути рівень їхньої кваліфікації, етнічний та релігійний склад мігруючого населення, їхні вікові та статеві характеристики тощо. У другому випадку йдеться про еміграцію чи імміграцію, які в кінцевому випадку впливатимуть на кількість населення певної країни чи території. Третій випадок передбачає здійснення контролю над рівнем стабільності певної країни чи регіону, а, відтак, здійснення примусу держави-жертви до певних дій. Підкреслено, що здійснення контролю над згаданими вище параметрами та їхній вибір залежать від обраної стратегії використання міграції як інструменту під час здійснення гібридної агресії. | uk |
dc.format.pagerange | С. 42-47 | uk |
dc.identifier.citation | Бучин, М. А. Міграція як інструмент гібридної війни / Бучин М. А., Мархайчук Н. О. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2022. – № 3 (55). – С. 42-47. – Бібліогр.: 13 назв. | uk |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.3(55).269540 | |
dc.identifier.orcid | 0000-0001-9087-5123 | uk |
dc.identifier.orcid | 0000-0001-9596-9778 | uk |
dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/53162 | |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
dc.publisher.place | Київ | uk |
dc.source | Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2022, № 3 (55) | uk |
dc.subject | міграція | uk |
dc.subject | гібридна війна | uk |
dc.subject | міграційна політика | uk |
dc.subject | гібридна агресія | uk |
dc.subject | мігранти | uk |
dc.subject | migration | uk |
dc.subject | hybrid war | uk |
dc.subject | migration policy | uk |
dc.subject | hybrid aggression | uk |
dc.subject | migrants | uk |
dc.subject.udc | 324:342.722 | uk |
dc.title | Міграція як інструмент гібридної війни | uk |
dc.title.alternative | Migration as an instrument of the hybrid war | uk |
dc.type | Article | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- VPSP2022-3_42-47.pdf
- Розмір:
- 291.07 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.1 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: