Механізм забезпечення експортоорієнтованого розвитку машинобудівних підприємств
| dc.contributor.advisor | Дунська, Алла Рашидівна | |
| dc.contributor.author | Бондар, Валерія Юріївна | |
| dc.date.accessioned | 2023-12-01T15:00:06Z | |
| dc.date.available | 2023-12-01T15:00:06Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Бондар В.Ю. Механізм забезпечення експортоорієнтованого розвитку машинобудівних підприємств. – Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних положень та розвитку концептуального підходу, розробленню практичних рекомендацій щодо формування механізму експортоорієнтованого розвитку підприємств машинобудівної галузі. У першому розділі розглянуто аналіз основних теоретичних напрямків наукових досліджень, присвячених специфіці експортної діяльності промислових підприємств. Досліджено наукові погляди на розуміння терміну «розвиток» у вітчизняних та зарубіжних джерелах та виділено два основні його напрямки - внутрішньорієнтований та зовнішньорієнтований, що спираються на існуючу зовнішню політику країни та можливості промисловості. Визначено розвиток як сукупність змін, які відбуваються в системі (країни, підприємства та ін.) під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів та мають інноваційну природу. Аналіз науково-методичних положень дозволив узагальнити поняття «експортоорієнтований розвиток» та тлумачити його на різних рівнях управління економічними системами. Виявлено, що основною детермінантою експортоорієнтованого розвитку науковцями вбачається експортний потенціал країни, регіону чи підприємств зокрема. Проведено дослідження сутності поняття механізм управління з позицій розмежування змістовних особливостей термінів «механізм розвитку» та «механізм управління», на підставі чого з’ясовано, що механізм розвитку характеризується як комплекс заходів впливу, а також кількісну та якісну систему оцінки різних сторін його функціонування, для досягнення цілей та реалізацію завдань ефективної діяльності промислових підприємств Аналіз теоретико-методичних положень щодо управління експортною діяльністю промислових підприємств надав можливість розробити концептуальний підхід до формування механізму забезпечення експортоорієнтованого розвитку на основі вектору розвитку експортного потенціалу та вектору розвитку експортної ативності, що спираються на фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства та виділити три основні компоненти даного механізму, доповнивши традиційні складові, до яких відносяться економічна та організаційна, інноваційною складовою як вагомого елементу забезпечення розвитку експортної діяльності підприємства з позицій підвищення додаткової вартості експортоорієнтованої продукції. Це зумовлює актуальність та своєчасність проведення дослідження щодо забезпечення експортоорієнтованого розвитку підприємств машинобудівної промисловості. У другому розділі визначено основні тенденції розвитку машинобудівних підприємств України у контексті забезпечення експортоорієнтованого розвитку, а саме: 1) машинобудівна галузь як частина переробної промисловості країни характеризується нерівномірністю структури доходів, в т.ч. від експортної діяльності, що зумовлено великим асортиментом пропонованої продукції та її різною капітало- та трудомісткістю; 2) досліджена динаміка структурних зрушень галузі з 2011 року демонструє зменшення частки українського машинобудування на світовому ринку в зв’язку з розривом традиційних торгових відносин, що ще більше позначилось на розвитку галузі в період з 2020 року через кризу COVID-19 та повномасштабні військові дії на території України (з 0,18% частки світового експорту машинобудування в 2011 році до 0,04% у 2022 році); 3) особливістю розвитку експорту машинобудівної галузі України була висока залежність від ринків збуту Росії та Білорусі, а також значну залежність від постачальників з цих країн, що в свою чергу значною мірою вплинуло на структурні зрушення в організації експорту машинобудівної продукції після 24 лютого 2022 року; 4) найбільш рентабельною групою товарів у досліджуваній галузі є виробництво електричних машин та ядерних реакторів, котлів та машин в зв’язку з їх витратністю у виготовленні та високою доданою вартістю; 5) спостерігається поступова зміна основних країн-імпортерів машинобудівної продукції з розширенням ринків Європи та завоюванням ринків Азії. Структурне дослідження машинобудівної промисловості дало можливість ідентифікувати основні фактори, що стимулюють експортну діяльність підприємств галузі, а саме: потреба у розширенні ринків збуту існуючої продукції; можливість отримання додаткового прибутку за рахунок різниці між національною та міжнародною цінами продукції; можливість отримання науково-технічної, організаційної та іншої інформації про сучасний стан та тенденції розвитку відповідної галузі виробництва, а також про рівень міжнародних технічних та екологічних вимог до виробленої продукції; можливість отримання інформації про сучасну організацію виробництва, менеджменту та збуту виробленої продукції; можливість технічного переозброєння виробництва і т.д. Поглиблений аналіз відібраних машинобудівних підприємств надав можливість розподілити їх на три групи за профілем діяльності та дослідити за різними групами показників, що надало можливість здійснити кількісний вимір різних за природою походження показників, які характеризують існуючий стан діяльності підприємства, а саме: показники персоналу, аналіз інноваційної діяльності, структуру собівартості, аналіз фінансової складової та показники ефективності експорту. У результаті дослідження було виявлено, що до загальних проблем, притаманним більшості досліджуваних підприємств можна віднести проблеми ліквідності, нераціональна структура активів підприємства, перевищення операційних витрат понад необхідні показники, неефективне використання наявних ресурсів та ін. Застосування методів економетричного моделювання дозволило визначити ключові фактори впливу на експортну діяльність досліджуваних підприємств. Оскільки проведені розрахунки показали значну нерівномірність впливу досліджуваних факторів на різні групи підприємств, для кожного з них було здійснено вибір напрямку розвитку експорту згідно концептуальної моделі побудови механізму експортоорієнтованого розвитку підприємства. Разом з тим, проведено аналіз технічної ефективності діяльності підприємств з виділенням еталонних значень галузі. У третьому розділі дисертації проведено оцінку запропонованих моделей поведінки машинобудівних підприємств в процесі експортної діяльності. Аналіз факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на експортну діяльність підприємств та особливостей розвитку світового ринку, на якому діють дані підприємства дозволив виділити основні принципи побудови механізму забезпечення експортоорієнтованого розвитку та розробити інструменти забезпечення даного розвитку на різних рівнях його впровадження. У дисертаційній роботі запропоновано до найбільш значимих інструментів на макрорівні віднести функціонування Експортного кредитного агентства, державну фінансову підтримку експорту та інформаційну підтримку експортерів. На мезорівні до запропонованих інструментів віднесено створення особливих економічних зон і технопарків на базі провідних експортерів, а також формування експортоорієнтованих кластерів машинобудування з інноваційних ухилом, а на мікрорівні - створення експортоорієнтованих виробництв всередині підприємств на інноваційних засадах з використанням сучасних методів цифровізації виробництва та управління, а також застосування сучасних механізмів міжнародного лізингу для імпорту високотехнологічного обладнання. У процесі дослідження запропонованих інструментів виділено основні переваги та недоліки кожного з них. В роботі детально розглянуто процес формування системи кластерів машинобудівних підприємств, що базується на інноваційній складовій. За даними проведеного аналізу існуючих форм кластерних структур у машинобудівній промисловості було розвинуто схему функціонування експортоорієнтованого кластеру на засадах інноваційного розвитку з конкретними практичними рекомендаціями щодо залучення науково-освітніх установ та різноманітних підприємств- сателітів для кожної групи підприємств відповідно до потреб їх розвитку та спираючись на попередньо обрані вектори. Результати прогнозування показників експорту за моделлю Хольта-Уінтерса та врахування кореляційних зв’язків між факторами зовнішнього та внутрішнього середовища і експортною діяльністю досліджуваних підприємств показали нерівномірність та неоднорідність експортної активності. Розроблено регресійні моделі, орієнтовані на два вектори діяльності відповідно до концептуальної моделі механізму забезпечення експортоорієнтованого розвитку, що є інструментом для прогнозування можливостей розвитку. Здійснена оцінка показала значну ефективність запропонованих заходів та мікро- та мезорівнях функціонування запропонованого механізму за умов підвищення інноваційної складової експортної діяльності вже починаючи з першого року впровадження запропонованих заходів. | uk |
| dc.description.abstractother | Bondar V. Mechanism for ensuring export-oriented development of machinebuilding enterprises. - Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 073 "Management". - National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2023. The dissertation is devoted to the deepening of theoretical and methodological provisions and the development of a conceptual approach, to the development of practical recommendations for the formation of a mechanism for the export-oriented development of enterprises in the machine-building industry. The first chapter deals with the analysis of the main theoretical directions of scientific research devoted to the specifics of the export activity of industrial enterprises. Scientific views on the understanding of the term "development" in domestic and foreign sources have been studied and its two main directions have been identified - internally oriented and externally oriented, based on the country's existing foreign policy and industry capabilities. Development is defined as a set of changes that occur in the system (countries, enterprises, etc.) under the influence of external and internal factors and have an innovative nature. The analysis of scientific and methodological provisions made it possible to generalize the concept of "export-oriented development" and interpret it at different levels of management of economic systems. It was revealed that the main determinant of export-oriented development is considered by scientists to be the export potential of the country, region or enterprises in particular. A study of the essence of the concept of a management mechanism was carried out from the standpoint of distinguishing the meaningful features of the terms "development mechanism" and "management mechanism", on the basis of which it was found that the development mechanism is characterized as a set of influence measures, as well as a quantitative and qualitative assessment system of various aspects of its functioning, to achieve the goals and implement the tasks of effective activity of industrial enterprises The analysis of the theoretical and methodological provisions regarding the management of export activities of industrial enterprises made it possible to develop a conceptual approach to the formation of a mechanism for ensuring export-oriented development based on the vector of the development of export potential and the vector of the development of export activity, which are based on the factors influencing the external and internal environment of the enterprise, and to identify three main components of this mechanism, supplementing the traditional components, which include economic and organizational, with an innovative component as a significant element of ensuring the development of the enterprise's export activity from the standpoint of increasing the added value of export-oriented products. This determines the relevance and timeliness of conducting research on ensuring export-oriented development of machine-building industry enterprises. In the second chapter, the main trends in the development of machine-building enterprises of Ukraine in the context of ensuring export-oriented development are defined, namely: 1) the machine-building industry as a part of the country's processing industry is characterized by an uneven income structure, including from export activity, which is due to the large range of offered products and their different capital and labor intensity; 2) the studied dynamics of structural changes in the industry since 2011 demonstrate a decrease in the share of Ukrainian engineering in the world market due to the breakdown of traditional trade relations, which further affected the development of the industry in the period from 2020 due to the COVID-19 crisis and full-scale military actions on the territory of Ukraine (from 0.18% of the world export of mechanical engineering in 2011 to 0.04% in 2022); 3) a feature of the development of the export of the machine-building industry of Ukraine was a high dependence on the sales markets of Russia and Belarus, as well as a significant dependence on suppliers from these countries, which in turn significantly affected the structural changes in the organization of the export of machine-building products after February 24, 2022; 4) the most profitable group of goods in the studied industry is the production of electric machines and nuclear reactors, boilers and machines due to their cost-effectiveness in manufacturing and high added value; 5) there is a gradual change in the main countries-importers of machine-building products with the expansion of European markets and the conquest of Asian markets. The structural study of the machine-building industry made it possible to identify the main factors that stimulate the export activity of enterprises in the industry, namely: the need to expand the sales markets of existing products; the possibility of obtaining additional profit due to the difference between national and international product prices; the possibility of obtaining scientific, technical, organizational and other information about the current state and development trends of the relevant industry, as well as about the level of international technical and environmental requirements for manufactured products; the possibility of obtaining information about the modern organization of production, management and sales of manufactured products; the possibility of technical rearmament of production, etc. An in-depth analysis of the selected machine-building enterprises made it possible to divide them into three groups according to the activity profile and to study them according to different groups of indicators, which made it possible to carry out a quantitative measurement of indicators of different nature of origin that characterize the current state of the enterprise, namely: personnel indicators, analysis of innovative activity , cost structure, analysis of the financial component and indicators of export performance. As a result of the study, it was found that liquidity problems, an irrational structure of the company's assets, excess of operating expenses beyond the necessary indicators, inefficient use of available resources, etc., are common problems inherent in most of the studied enterprises. The application of econometric modeling methods made it possible to determine the key factors influencing the export activity of the studied enterprises. Since the calculations showed a significant unevenness of the influence of the studied factors on different groups of enterprises, for each of them the direction of export development was selected according to the conceptual model of building a mechanism for export-oriented development of the enterprise. At the same time, an analysis of the technical efficiency of enterprises was carried out, with reference values of the industry being highlighted. In the third chapter of the dissertation, an assessment of the proposed models of behavior of machine-building enterprises in the process of export activity was carried out. The analysis of the factors affecting the external and internal environment on the export activity of enterprises and the features of the development of the world market in which these enterprises operate allowed us to identify the main principles of building a mechanism for ensuring export-oriented development and to develop tools for ensuring this development at various levels of its implementation. In the dissertation work, it is suggested that the functioning of the Export Credit Agency, state financial support for exports, and informational support for exporters are among the most significant tools at the macro level. At the meso level, the proposed tools include the creation of special economic zones and technoparks based on leading exporters, as well as the formation of export-oriented machine-building clusters with an innovative bias, and at the micro level - the creation of export-oriented production within enterprises on an innovative basis using modern methods of digitalization of production and management, as well as application of modern mechanisms of international leasing for the import of high-tech equipment. In the process of researching the proposed tools, the main advantages and disadvantages of each of them are highlighted. The paper examines in detail the process of forming a system of clusters of machine-building enterprises, which is based on an innovative component. Based on the analysis of the existing forms of cluster structures in the machine-building industry, an export-oriented cluster functioning scheme was developed on the basis of innovative development with specific practical recommendations for the involvement of scientific and educational institutions and various satellite enterprises for each group of enterprises in accordance with their development needs and based on pre-selected vectors. The results of forecasting export indicators according to the Holt-Winters model and taking into account correlations between the factors of the external and internal environment and the export activity of the studied enterprises showed the unevenness and heterogeneity of export activity. Regression models focused on two vectors of activity have been developed in accordance with the conceptual model of the mechanism for ensuring export-oriented development, which is a tool for forecasting development opportunities. The carried out evaluation showed the significant effectiveness of the proposed measures and the micro- and meso-levels of functioning of the proposed mechanism under the conditions of increasing the innovative component of export activity starting from the first year of implementation of the proposed measures. | uk |
| dc.format.extent | 265 с. | uk |
| dc.identifier.citation | Бондар, В. Ю. Механізм забезпечення експортоорієнтованого розвитку машинобудівних підприємств : дис. … д-ра філософії : 073 Менеджмент / Бондар Валерія Юріївна. – Київ, 2023. – 265 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/62675 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject | розвиток | uk |
| dc.subject | механізм управління | uk |
| dc.subject | експортоорієнтований розвиток | uk |
| dc.subject | механізм розвитку | uk |
| dc.subject | підприємства машинобудівної галузі | uk |
| dc.subject | вектор розвитку | uk |
| dc.subject | промислові підприємства | uk |
| dc.subject | експортна діяльність | uk |
| dc.subject | development | uk |
| dc.subject | management mechanism | uk |
| dc.subject | export-oriented development | uk |
| dc.subject | development mechanism | uk |
| dc.subject | machine-building industry enterprises | uk |
| dc.subject | development vector | uk |
| dc.subject | industrial enterprises | uk |
| dc.subject | export activity | uk |
| dc.subject.udc | 005.583.3:339.564-043.86:[658.11:621](043.3) | uk |
| dc.title | Механізм забезпечення експортоорієнтованого розвитку машинобудівних підприємств | uk |
| dc.type | Thesis Doctoral | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Bondar_dys.pdf
- Розмір:
- 4.18 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.1 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: