Есперанто як Lingua Franca для бездержавних етносів (перша половина xx століття до 1939 року)

Вісько, Г. Г.; Федорченко-Кутуєв, П. В.

Есперанто як Lingua Franca для бездержавних етносів (перша половина xx століття до 1939 року)

Файли

6-16.pdf (386.43 KB)

Дата

2024

Автори

Вісько, Г. Г.

Федорченко-Кутуєв, П. В.

Видавець

КПІ ім. Ігоря Сікорського

Анотація

У статті йдеться про випадки залучення планової мови есперанто до спроб розв’язання мовних конфліктів та заходів щодо захисту мов бездержавних етносів Європи під час їхніх націотворчих процесів у першій половині 20 століття, точніше, до 1939 року. Хронологічні межі охоплюють два періоди есперанто-руху, за Федеріко Ґоббо: частково період піонерів есперанто та міжвоєнний період. Ці періоди майже співпадають хронологічно з двома хвилями бретонського мовно-літературного руху, у межах якого відомі епізоди використання есперанто бретонськими інтелектуалами для ознайомлення з перекладеними художніми текстами бретонської літератури, результатами дослідницьких пошуків та для артикулювання політичних ідей, що оберталися навколо державотворчих сподівань. Схоже явище можна спостерігати й серед інших етносів, наприклад, українців та каталонців, що також стисло обговорено в розвідці. Мовні конфлікти та залучення есперанто до їхнього розв’язання пропонується розглянути з боку потрактування мови П’єром Бурдьє – мови як державного інструмента домінування та символічного насилля. У такий спосіб есперанто, що не асоціювалася з жодною державою чи (домінуючою) етнічною групою, і не несла символічне змістове навантаження домінування та престижу, а, навпаки, мала сприйматися нейтрально, розглядалася у якості медіуму спілкування бездержавних етносів, мови яких опинялися під загрозою через жорстку мовну політику національних держав, що модернізувалися та централізувалися, та імперій. Крім того, вивчення есперанто могло стати й економічно доцільним, завдяки простоті та швидкості засвоєння планової мови. В есперанто-русі відкрився й інший бік: інтелектуальні та політичні представники бездержавних етносів використовували есперанто-простір як платформу для оприявнення політичних прагнень та привертання уваги до своїх національних мов і культур.

Ключові слова

планові мови, мовна політика, мовний конфлікт, бретонська мова, модерн, модернізація, держава, що сприяє розвитку, соціальні рухи, соціолінгвістика, соціологія мови, періодичні видання, planned languages, language policy, language conflict, Breton language, modernity, modernization, sociolinguistics, sociology of language, the state, developmental state, social movement, periodicals

Бібліографічний опис

Вісько, Г. Г. Есперанто як Lingua Franca для бездержавних етносів (перша половина xx століття до 1939 року) / Вісько Г. Г., Федорченко-Кутуєв П. В. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2024. – № 3 (63). – С. 6-16. – Бібліогр.: 32 назв.