Есперанто як Lingua Franca для бездержавних етносів (перша половина xx століття до 1939 року)

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorВісько, Г. Г.
dc.contributor.authorФедорченко-Кутуєв, П. В.
dc.date.accessioned2024-11-21T09:45:32Z
dc.date.available2024-11-21T09:45:32Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractУ статті йдеться про випадки залучення планової мови есперанто до спроб розв’язання мовних конфліктів та заходів щодо захисту мов бездержавних етносів Європи під час їхніх націотворчих процесів у першій половині 20 століття, точніше, до 1939 року. Хронологічні межі охоплюють два періоди есперанто-руху, за Федеріко Ґоббо: частково період піонерів есперанто та міжвоєнний період. Ці періоди майже співпадають хронологічно з двома хвилями бретонського мовно-літературного руху, у межах якого відомі епізоди використання есперанто бретонськими інтелектуалами для ознайомлення з перекладеними художніми текстами бретонської літератури, результатами дослідницьких пошуків та для артикулювання політичних ідей, що оберталися навколо державотворчих сподівань. Схоже явище можна спостерігати й серед інших етносів, наприклад, українців та каталонців, що також стисло обговорено в розвідці. Мовні конфлікти та залучення есперанто до їхнього розв’язання пропонується розглянути з боку потрактування мови П’єром Бурдьє – мови як державного інструмента домінування та символічного насилля. У такий спосіб есперанто, що не асоціювалася з жодною державою чи (домінуючою) етнічною групою, і не несла символічне змістове навантаження домінування та престижу, а, навпаки, мала сприйматися нейтрально, розглядалася у якості медіуму спілкування бездержавних етносів, мови яких опинялися під загрозою через жорстку мовну політику національних держав, що модернізувалися та централізувалися, та імперій. Крім того, вивчення есперанто могло стати й економічно доцільним, завдяки простоті та швидкості засвоєння планової мови. В есперанто-русі відкрився й інший бік: інтелектуальні та політичні представники бездержавних етносів використовували есперанто-простір як платформу для оприявнення політичних прагнень та привертання уваги до своїх національних мов і культур.
dc.description.abstractotherThe article deals with cases involving the planned language Esperanto in attempts to resolve language conflicts and in measures to protect the languages of stateless ethnic groups in Europe during their nation-building processes in the first half of the 20th century, more precisely, until 1939. Chronological boundaries cover two periods of the Esperanto movement, according to Federico Gobbo: partly the Esperanto pioneers’ period and the interwar period. These periods almost coincide with the two waves of the Breton language and literature movement, within which there are known episodes of the Esperanto use by Breton intellectuals with the purpose to present translated texts of Breton literature, the results of scientific research to the international readers and to articulate political ideas revolving the state building aspirations. A similar phenomenon can be observed among other ethnic groups, for example, Ukrainians and Catalans, which is also briefly discussed in the article. Language conflicts and the involvement of Esperanto in their resolution are proposed to be considered from the view of Pierre Bourdieu's interpretation of language – language as a state instrument of domination and symbolic power. In this way, Esperanto, which was associated with neither a state nor a (dominant) ethnic group and did not carry the symbolic meaning of dominance and prestige, but, on the contrary, had to be perceived neutrally, was considered as a communication medium of stateless ethnic groups, whose languages were under threat due to the harsh language policy of modernizing/centralizing nation states and empires. In addition, learning Esperanto could have become economically viable, thanks to its simplicity and speed of learning the planned language. The Esperanto movement opened up another side: intellectual and political representatives of stateless ethnic groups used the Esperanto space as a platform to express their political aspirations and draw attention to their national languages and cultures.
dc.format.pagerangeС. 6-16
dc.identifier.citationВісько, Г. Г. Есперанто як Lingua Franca для бездержавних етносів (перша половина xx століття до 1939 року) / Вісько Г. Г., Федорченко-Кутуєв П. В. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2024. – № 3 (63). – С. 6-16. – Бібліогр.: 32 назв.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.3(63).313481
dc.identifier.orcid0000-0002-6774-005X
dc.identifier.orcid0000-0002-6997-6306
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/70728
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2024, № 3 (63)
dc.subjectпланові мови
dc.subjectмовна політика
dc.subjectмовний конфлікт
dc.subjectбретонська мова
dc.subjectмодерн
dc.subjectмодернізація
dc.subjectдержава
dc.subjectщо сприяє розвитку
dc.subjectсоціальні рухи
dc.subjectсоціолінгвістика
dc.subjectсоціологія мови
dc.subjectперіодичні видання
dc.subjectplanned languages
dc.subjectlanguage policy
dc.subjectlanguage conflict
dc.subjectBreton language
dc.subjectmodernity
dc.subjectmodernization
dc.subjectsociolinguistics
dc.subjectsociology of language
dc.subjectthe state
dc.subjectdevelopmental state
dc.subjectsocial movement
dc.subjectperiodicals
dc.subject.udc316.7+81`27
dc.titleЕсперанто як Lingua Franca для бездержавних етносів (перша половина xx століття до 1939 року)
dc.title.alternativeEsperanto as lingua franca for the stateless ethnic groups in the first half of the 20th century till 1939
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
6-16.pdf
Розмір:
386.43 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 3 (63)