Структурний стан та механічні властивості високоентропійних сплавів і боридів на основі 3d-перехідних металів з додаванням Al, Mo, W
| dc.contributor.advisor | Карпець, Мирослав Васильович | |
| dc.contributor.author | Науменко, Максим Павлович | |
| dc.date.accessioned | 2025-06-16T12:12:50Z | |
| dc.date.available | 2025-06-16T12:12:50Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Науменко М.П. Структурний стан та механічні властивості високоентропійних сплавів і боридів на основі 3d-перехідних металів з додаванням Al, Mo, W – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 132 – Матеріалознавство. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ – 2025. Дисертаційна робота присвячена дослідженю структурного та фазового стану, механічних властивостей сплавів FeCoNiAlVMo, FeCoNiCrMoW, FeCoNiCrMnW, FeCoNiAlCrMnх(х=0,5;1), FeCoNiAlVMoB, FeCoNiCrMoWB, FeCoNiCrMnWB у вихідному стані та після окиснення, а також середньоентропійних диборидів на основі порошків HfB2, TiB2, ZrB2, NbB2,TaB2. Дисертаційна робота складається з чотирьох розділів, у яких викладено та обґрунтовано основні результати проведеного дослідження. У вступі дисертації представлено загальну характеристику дослідження: обґрунтовано його актуальність та визначено зв’язок із науковими напрямами. Сформульовано мету й основні завдання, окреслено об’єкт і предмет дослідження. Описано наукову новизну отриманих результатів, їхню практичну значущість, а також особистий внесок автора. Подано відомості про апробацію результатів, опубліковані наукові праці, а також структуру та загальний обсяг дисертації. У першому розділі проведено аналіз літературних джерел, присвячених основним характеристикам і властивостям багатокомпонентних систем із складом наближеним до еквімолярного, відомих як високоентропійні сплави (ВЕС). Описано основні методи їхнього синтезу та емпіричні параметри, що використовуються для прогнозування й утворення таких сплавів. ВЕСи являють собою системи, що містять 5 і більше компонентів із вмістом кожного близьким до еквімолярного. Проте, перші дослідження таких систем виявили їх відносно просту кристалічну структуру – переважно ОЦК або ГЦК. Це відрізняє їх від традиційних сплавів, де основу становить один чи два компоненти, а інші додаються як легуючі елементи у невеликих кількостях. Така унікальна композиція ВЕСів забезпечує специфічні властивості цих матеріалів. Формування особливого складу можливе лише за певних умов і комбінацій компонентів. Розглянуто структурні особливості ВЕС і проведено їх порівняння з кристалічними та аморфними металічними сплавами. Дослідження показують, що досягнення "ідеального" твердого розчину є майже неможливим, оскільки отримані структури часто демонструють неоднорідності, іноді навіть на макрорівні. Водночас у ближньому впорядкуванні формуються специфічні конфігурації, які не відповідають ідеальному твердому розчину, хоча це питання залишається недостатньо вивченим. У розділі також розглянуто основні критерії, що визначають формування структури ВЕСів – твердофазного розчину. На основі одержаних даних сформульовано мету та завдання даного дослідження. У другому розділі наведено інформацію про вихідні матеріали, методику отримання сплавів та методи дослідження, застосовані у дисертаційній роботі. Усі сплави, розглянуті в дослідженні, були виготовлені методом аргоннодугової плавки в печі МІФІ-9-3 у середовищі аргону. Вихідними матеріалами слугували метали високої чистоти (≈99,9%). Процес охолодження розплаву після плавлення відбувався зі швидкістю приблизно 80–300 К/с. Контроль хімічного складу здійснювали шляхом аналізу втрати маси під час плавки та рентгенофлуоресцентного аналізу за допомогою приладу «EXPERT 3L». Рентгеноструктурні дослідження проводили з використанням рентгенівських дифрактометрів ДРОН УМ-1 та Ultima IV у монохроматичному Cu-Kα випромінюванні (λ = 0,15418 нм) із фокусуванням за методом Брегга-Брентано. В якості монохроматора застосовували графітовий монокристал, встановлений на дифрагованому пучку. Обробку отриманих даних виконували за допомогою програми PowderCell 2.4 для повнопрофільного аналізу рентгенівських спектрів, враховуючи текстурні особливості фаз сплавів відповідно до моделі March-Dollase. Фізико-механічні характеристики матеріалу визначали методом мікроіндентування за допомогою установки «Мікрон-гамма» при навантаженні до 2,0 Н алмазною пірамідкою Берковича (кут заточки – 65º). Процес навантаження та розвантаження тривав 30 секунд у автоматичному режимі з фіксацією діаграми навантаження, витримки та розвантаження в координатах F-h. Вимірювання індентованої мікротвердості (HIT), приведеного модуля Юнга (Er), коефіцієнтів пружності (εes) і повзучості (σes) виконували по стандарту ISO 14577-1:2002(Е). Мікроструктурні дослідження здійснювали методами растрової електронної мікроскопії із використанням Superprobe-733, РЕМ-106І та TESCAN VEGA 3. У третьому розділі представлено результати дослідження сплавів високоентропійних матеріалів після аргонно-дугового переплаву. Проведений аналіз валентної електронної концентрації (VEC) для різних складів ВЕС, який дозволяє передбачити їхню кристалічну структуру. Загалом, для VEC > 7,5 ел/ат характерним є формування гранецентрованої кубічної (ГЦК) структури, що забезпечує високу пластичність та стабільність твердої фази. Класичним прикладом є еквіатомний сплав Кантора FeCoNiMnCr (VEC = 8 ел/ат), в якому формується однофазний твердий розчин з ГЦК-структурою. У сплавах зі значеннями VEC у діапазоні 6,8–7,5 ел/ат можлива поява суміші фаз (ГЦК + ОЦК), що спостерігається, наприклад, у FeCoNiCrMoWB (VEC = 6,9). За VEC < 6,8 переважає об’ємноцентрована кубічна (ОЦК) фаза, що характерно для сплаву FeCoNiAlMnCrB (VEC = 6,7 ел/ат). Легування сплаву Кантора алюмінієм зменшує VEC до 7,2 ел/ат і у сплаві FeCoNiAlMnCr фіксується однофазний твердий розчин з ОЦК структурою, упорядкованою за типом B2. Легування W однофазного ГЦК сплаву Кантора FeCoNiCrMn, приводить до зміни фазового складу із формуванням суміші твердих розчинів на основі ГЦК та ОЦК граток, а також виділення інтерметаліду типу μ-фази (Fe7W6). Додавання бору сприяє відхиленню від правила визначення складу за VEC і відбувається утворення трьох боридних фаз – FeW2B2 та WB з тетрагональною і орторомбічною структурами та (Cr,Fe)23B6 з кубічною граткою і структурою типу Cr23С6. При додатковому введенні у сплав бору відбувається значне подрібнення дендритів, що свідчить про його модифікуючу дію. При охолодженні сплаву FeCoNiCrMnWB первинно кристалізується більш високотемпературна фаза з високим вмістом вольфраму – в даному випадку це борид WB (світлі дендрити), у вигляді облямівки формується FeW2B2 і останнім у міждендритному просторі кристалізується борид (Cr,Fe)23B6. При заміні марганцю на молібден, у сплаві FeCoNiCrMoW спостерігається значне збільшення долі ОЦК з 16 до 45 % ваг, а μ-фази з 23 до 40 % ваг. При подальшому введенні до сплаву бору, у порівнянні із FeCoNiCrMn, спостерігається збільшення кількості боридних фаз з трьох до п'яти, які мають різний тип кристалічної структури – (MoW)B, MeB2, Fe2B, Ni3B та Ni21Mo2B6. З метою порівняння впливу ентропійного фактора на одержання боридів іншими методами, проведено дослідження структури та фазового складу високоентропійних боридів, отриманих за температури 2000 оС методом гарячого пресування (ГП) вихідних порошків диборидів. Однофазні дибориди (TiB2, ZrB2, HfB2, NbB2, TaB2) використовували для отримання різних твердих розчинів. Консолідацію середньоентропійних твердих розчинів (Ti, Zr, Hf)B2, (Zr, Hf, Nb)B2, (Zr, Hf, Ta)B2 , (Zr, Hf, Nb, Ta)B2 проводили гарячим пресуванням (ГП) в атмосфері CO/CO2. Відповідно до даних дифрактометрії, отримані матеріали (Zr,Hf,Ta)B2 та (Zr,Hf,Nb)B2 є багатофазними. Додаткова фаза має близький період ґратки до чистого HfB2 (a= 0.3141 нм ; c=0.3470 нм). Виміряний період ґратки твердого розчину у даних системах мав відмінне значення від теоретичного значення. В даному випадку основними параметрами, які впливають на формування твердого розчину є енергія формування та швидкість кристалізації різних фаз. Для ZrB2 та HfB2 енергія формування має подібне значення ~ 320 кДж/моль, а енергія формування для NbB2 чи ТаB2 складає 260 кДж/моль, і 210 кДж/моль, відповідно. Така суттєва різниця в енергіях формування зумовлює різну швидкість утворення твердого розчину під час гарячого пресування та кристалізації і перешкоджає реалізації однофазного твердого розчину. В той же час, у сплаві (Zr, Hf, Nb, Ta)B2, де кількість металевих компонентів збільшено до 4, зареєстровано практично однофазний твердий розчин зі структурою типу MeB2. Таким чином, збільшення конфігураційної ентропії сплаву сприяє формуванню однофазного твердого розчину на основі диборидів металів. У четвертому розділі наведено результати дослідження фазового та структурного стану високоентропійних матеріалів після окиснення. Під час тривалого високотемпературного окиснення при 900°С протягом 50 годин на поверхні сплавів AlCrMn0,5FeCoNi та AlCrMnFeCoNi формуються суцільні багатофазні оксидні плівки, які містять оксиди Mn3O4, FeMnO3, шпінель NiMn2O4 та Al2O3. При цьому в матриці сплавів відбувається cпінодальний розпад впорядкованої ОЦК (B2) структури на суміш двох твердих розчинів, що мають ОЦК і ГЦК кристалічні структури та μ-фазу з тетрагональною граткою. У сплаві AlCrMnFeCoNi домінуючою фазою є ОЦК (51 % ваг), а у сплаві AlCrMn0,5FeCoNi – ГЦК твердий розчин (44 % ваг.). Вміст μ-фази залежить від концентрації марганцю і становить 29 % ваг в еквіатомному сплаві та 18 % ваг у сплаві AlCrMn0,5FeCoNi. Під час окиснення сплаву Кантора FeCoNiMnCr при 1000°С протягом 1 години на його поверхні спостерігається формування тонкої плівки із двох оксидів за участю марганцю Mn3O4 та MnFeO3. При введенні до сплаву Кантора вольфраму (FeCoNiMnCrW), на його поверхні після окиснення в аналогічних умовах, спостерігається нерівномірне формування оксидного шару, оскільки до складу сплаву входять елементи з більш високою стійкістю, такі як Ni, Со та Cr, а також елементи з низькою стійкістю – такі як, Mn та W. Окиснення вольфраму відбувається з утворенням оксиду WO3, який при високих температурах (понад 1000°С) має здатність до випаровування. Під час окиснення на поверхні сплаву FeCoNiMnCrWB формується пориста окалина, в структурі якої спостерігаються утворення кількох типів оксидів – світлих дрібно зернистих голкоподібних та дещо оплавлених зерен різного розміру. Оплавлені зерна кристалів оксиду свідчить про часткове спікання окалини. Утворення високоентропійного оксиду із структурою Mn(MеО4) свідчить про те, що до його складу входить більшість компонентів сплаву, при цьому відбувається значне збільшення всіх трьох параметрів гратки у порівнянні із оксидом Mn(WO4), формування якого встановлено в окалині сплаву без бору FeCoNiMnCrW. Це може бути пов'язано як зі збільшенням в ньому кількості вольфраму, так і можливого втілення атомів бору в гратку де вони займають міжвузельні позиції. Під час окиснення сплаву FeCoNiCrMoW при 1000°С протягом 1 години відбувається формування суцільної, рихлої багатофазної окалини, яка частково осипається з поверхні зразка і в якій місцями спостерігається утворення тріщин та пор. Х-променевим аналізом встановлено, що окалина містить 4 типи оксидів – ізоструктурні CoWO4 та CoMoO4, які мають моноклінну кристалічну структуру, а також Cr2WO6 з тетрагональною і CrWO4 з ромбічною граткою. На поверхні сплаву FeCoNiCrMoWB під час окиснення при 1000°С протягом 3 годин формується товста пориста окалина (до 1400 мкм), яка частково осипається з поверхні зразка. Вона має складну багатофазну будову – в її структурі спостерігаються великі видовжені округлі кристали (за формою близькі до цилідричної), з яких відбувається ріст дрібних голчастих оксидів. Між великими кристалами місцями помітно оплавлені ділянки окалини, що може бути пов’язано з утворенням оксиду МоО3, який має низьку температуру плавлення (795°С). Проте на дифракційній картині окалини сплаву FeCoNiCrMoWB чітко спостерігаються дифракційні піки, які відповідають оксиду NiMoO₄ та оксиборату типу (Co₁.₅Me₀.₅)(BO₃)O, а присутності МоО3 не виявлено. Утворення молібдату NiMoO₄ позитивно впливає на зниження швидкості окиснення, оскільки він володіє захисними властивостями. При окисненні сплавів FeCoNiAlVMo та FeCoNiAlVMoB спостерігається різниця у формуванні фазового складу, що пояснюється як різницею у тривалості процесу, так і у фазовому складі сплавів. Так, на поверхні сплаву FeCoNiAlVMo формується окалина на основі молібдату NiMoO4 та оксиду V3O5, а на сплаві FeCoNiAlVMoB окрім NiMoO4 та V3O5 спостерігається присутність низькоплавкого оксиду V2O5, який приводить до його окиснення. | |
| dc.description.abstractother | Naumenko M.P. Structural State and Mechanical Properties of High-Entropy Alloys and Borides Based on 3d-Transition Metals with the Addition of Al, Mo, W – Qualification Research Paper (Manuscript). Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in Specialty 132 – Materials Science. – National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv – 2025. The dissertation is dedicated to the study of the structural and phase state, as well as the mechanical properties of FeCoNiAlVMo, FeCoNiCrMoW, FeCoNiCrMnW, FeCoNiAlCrMnₓ (x=0.5;1), FeCoNiAlVMoB, FeCoNiCrMoWB, and FeCoNiCrMnWB alloys in their initial state and after oxidation, as well as medium-entropy diborides based on HfB₂, TiB₂, ZrB₂, NbB₂, and TaB₂ powders. The dissertation consists of four chapters, which present and substantiate the main results of the conducted research. The introduction provides a general overview of the study, substantiating its relevance and defining its connection with scientific directions. The research goal and main objectives are formulated, and the object and subject of the study are outlined. The scientific novelty of the obtained results, their practical significance, and the author's personal contribution are described. Information about the approval of the results, published scientific papers, as well as the structure and overall volume of the dissertation is provided. The first chapter presents a literature review on the main characteristics and properties of multicomponent systems with an approximately equimolar composition, known as high-entropy alloys (HEAs). The main methods of their synthesis and empirical parameters used for predicting and forming such alloys are described. HEAs are systems containing five or more components, each with an approximately equimolar content. However, the first studies of such systems revealed their relatively simple crystal structures - mainly BCC or FCC. This distinguishes them from traditional alloys, where the base consists of one or two elements, while others are added as alloying elements in small quantities. This unique composition of HEAs provides them with specific material properties. The formation of a particular composition is possible only under certain conditions and combinations of components. The structural features of HEAs are considered, and their comparison with crystalline and amorphous metallic alloys is conducted. Studies show that achieving an "ideal" solid solution is nearly impossible, as the obtained structures often exhibit inhomogeneities, sometimes even at the macroscopic level. At the same time, specific configurations form in the short-range order that do not correspond to an ideal solid solution, although this issue remains insufficiently studied. This chapter also reviews the main criteria that determine the formation of HEA structures—solid solution formation. Based on the obtained data, the goal and objectives of this study are formulated. In the second chapter, information is provided about the initial materials, the methodology for obtaining the alloys, and the research methods applied in the dissertation. All the alloys examined in this study were produced by argon-arc melting in a MIFI-9-3 furnace under an argon atmosphere. The initial materials used were high-purity metals (≈99.9%). The cooling rate of the melt after melting ranged from approximately 80 to 300 K/s. The chemical composition was controlled by analyzing mass loss during melting and by X-ray fluorescence analysis using the "EXPERT 3L" device. X-ray structural studies were conducted using DRON UM-1 and Ultima IV X-ray diffractometers with monochromatic Cu-Kα radiation (λ = 0.15418 nm) in BraggBrentano focusing geometry. A graphite single crystal, mounted in the diffracted beam, was used as the monochromator. The obtained data were processed using the PowderCell 2.4 software for full-profile analysis of X-ray spectra, considering the texture features of the alloy phases according to the March-Dollase model. The physical and mechanical properties of the material were determined using the microindentation method with the "Micron-Gamma" system under a load of up to 2.0 N using a Berkovich diamond pyramid (apex angle – 65°). The loading and unloading process lasted 30 seconds in automatic mode, with the load, dwell time, and unloading diagram recorded in F-h coordinates. Measurements of indentation microhardness (HIT), reduced Young’s modulus (Er), elastic (εes), and creep (σes) coefficients were performed according to ISO 14577-1:2002(E). Microstructural studies were conducted using scanning electron microscopy (SEM) with the Superprobe-733, REM-106I, and TESCAN VEGA 3 microscopes. The third chapter presents the results of the investigation of high-entropy alloy materials after argon-arc remelting. The valence electron concentration (VEC) was analyzed for different HEA compositions, allowing for the prediction of their crystalline structure. In general, for VEC > 7.5 e/at, the formation of a face-centered cubic (FCC) structure is characteristic, which ensures high plasticity and stability of the solid phase. A classic example is the equiatomic Cantor alloy FeCoNiMnCr (VEC = 8 e/at), which forms a single-phase solid solution with an FCC structure. In alloys with VEC values in the range of 6.8–7.5 e/at, a phase mixture (FCC + BCC) can appear, as observed in FeCoNiCrMoWB (VEC = 6.9). For VEC < 6.8, a body-centered cubic (BCC) phase predominates, which is characteristic of the FeCoNiAlMnCrB alloy (VEC = 6.7 e/at). Alloying the Cantor alloy with aluminum reduces the VEC to 7.2 e/at, and in the FeCoNiAlMnCr alloy, a single-phase solid solution with a BCC structure, ordered according to the B2 type, is observed. Alloying the single-phase FCC Cantor alloy FeCoNiCrMn with W leads to a change in phase composition with the formation of a mixture of solid solutions based on FCC and BCC lattices, as well as the precipitation of an intermetallic μ-phase of the Fe7W6 type. The addition of boron causes deviation from the VEC-based composition rule and results in the formation of three boride phases - FeW2B2 and WB with tetragonal and orthorhombic structures, respectively, and (Cr,Fe)23B6 with a cubic lattice and a Cr23C6-type structure. The additional introduction of boron into the alloy leads to significant dendrite refinement, indicating the modifying effect of boron. During the cooling of the FeCoNiCrMnWB alloy, the higher-temperature phase with a high tungsten content crystallizes first—specifically, the WB boride (bright dendrites). The FeW2B2 phase forms as an outline, while the (Cr,Fe)23B6 boride crystallizes last in the interdendritic space.When manganese is replaced with molybdenum in the FeCoNiCrMoW alloy, a significant increase in the BCC phase fraction from 16 to 45 wt% and the μ-phase fraction from 23 to 40 wt% is observed. The additional introduction of boron into the alloy increases the number of boride phases from three to five, exhibiting different types of crystalline structures - (MoW)B, MeB₂, Fe2B, Ni3B, and Ni21Mo2B6. To compare the influence of entropy factors on boride formation by other methods, the structure and phase composition of high-entropy borides synthesized at 2000 °C via hot pressing (HP) were studied. Single-phase diborides (TiB2, ZrB2, HfB2, NbB2, TaB2) were used to obtain various solid solutions. The consolidation of medium-entropy ceramics (TiZrHf)B2, (ZrHfNb)B2, (ZrHfTa)B2, and (ZrHfNbTa)B2 was carried out by hot pressing in a CO/CO2 atmosphere. According to X-ray diffraction data, the synthesized materials (ZrHfTa)B2 and (ZrHfNb)B2 are multiphase. An additional phase exhibits a lattice period close to pure HfB2 (a = 0.3141 nm; c = 0.3470 nm). The measured lattice period of the solid solution in these systems differed from the theoretical value. In this case, the main factors influencing the formation of a solid solution are the formation energy and the crystallization rate of different phases. For ZrB2 and HfB2, the formation energy is similar (~320 kJ/mol), while for NbB2 and TaB2, it is 260 kJ/mol and 210 kJ/mol, respectively. This significant difference in formation energies results in varying solid solution formation rates during hot pressing and crystallization, hindering the realization of a single-phase solid solution. However, in the (ZrHfNbTa)B2 alloy, where the number of metallic components is increased to four, a nearly single-phase solid solution with a MeB2-type structure is observed. Thus, increasing the configurational entropy of the alloy promotes the formation of a single-phase solid solution based on diborides of the mentioned metals. Chapter four presents the results of the study of the phase and structural state of high-entropy materials after oxidation. During prolonged high-temperature oxidation at 900°C for 50 hours, continuous multiphase oxide films form on the surfaces of AlCrMn0.5FeCoNi and AlCrMnFeCoNi alloys. These films contain Mn3O4, FeMnO3, NiMn2O4 spinel, and Al2O3 oxides. Meanwhile, in the alloy matrix, spinodal decomposition of the ordered BCC (B2) structure occurs, leading to the formation of a mixture of two solid solutions with BCC and FCC crystal structures and a tetragonal σphase. In the AlCrMnFeCoNi alloy, the dominant phase is BCC (51 wt.%), while in AlCrMn0.5FeCoNi, the FCC solid solution (44 wt.%) prevails. The σ-phase content depends on the manganese concentration, constituting 29 wt.% in the equiatomic alloy and 18 wt.% in AlCrMn0.5FeCoNi. During oxidation of the Cantor alloy FeCoNiMnCr at 1000 °C for 1 hour, a thin oxide film forms on its surface, consisting of two oxides containing manganese: Mn3O4 and MnFeO3. When tungsten is added to the Cantor alloy (FeCoNiMnCrW), oxidation under similar conditions results in the uneven formation of an oxide layer. This is due to the presence of elements with high oxidation resistance, such as Ni, Co, and Cr, as well as elements with lower stability, such as Mn and W. Tungsten oxidation leads to the formation of WO3, which has a tendency to evaporate at temperatures above 1000 °C. During oxidation of the FeCoNiMnCrWB alloy, a porous scale forms on its surface, consisting of multiple oxide types. The structure exhibits fine-grained, needlelike, and partially melted oxide grains of various sizes. The presence of molten oxide crystals indicates partial sintering of the scale. The formation of a high-entropy oxide with an MnMeO4 structure suggests that most of the alloy components are incorporated into it, leading to a significant increase in all three lattice parameters compared to MnWO4 oxide, which was detected in the scale of the boron-free FeCoNiMnCrW alloy. This could be due to an increased tungsten concentration or the possible incorporation of boron atoms into interstitial positions in the lattice. During oxidation of the FeCoNiCrMoW alloy at 1000 °C for 1 hour, a continuous, loose multiphase scale forms, partially flaking off the sample surface, with cracks and pores observed in some areas. X-ray analysis reveals that the scale contains four types of oxides: isostructural CoWO4 and CoMoO4 (with monoclinic crystal structures), Cr2WO6 (tetragonal), and CrWO4 (orthorhombic). On the surface of FeCoNiCrMoWB alloy oxidized at 1000 °C for 3 hours, a thick porous scale (up to 1400 μm) forms, which partially flakes off the sample surface. It has a complex multiphase structure, with large elongated round crystals (cylindrical in shape) from which small needle-like oxides grow. Between the large crystals, some areas of melted scale are visible, possibly due to the formation of MoO3 oxide, which has a low melting point (795 °C). However, X-ray diffraction of the FeCoNiCrMoWB scale clearly shows diffraction peaks corresponding to NiMoO₄ oxide and an oxiborate of the (Co₁.₅Me₀.₅)(BO₃)O type, while no MoO3 was detected. The formation of NiMoO₄ molybdate positively affects oxidation resistance due to its protective properties. When oxidizing FeCoNiAlVMo and FeCoNiAlVMoB alloys, differences in the phase composition are observed due to both oxidation duration and the initial phase composition of the alloys. The oxide scale on FeCoNiAlVMo is primarily based on NiMoO4 molybdate and V3O5 oxide, while in FeCoNiAlVMoB, in addition to NiMoO4 and V3O5, the presence of low-melting V2O5 oxide is observed, leading to oxidation. | |
| dc.format.extent | 155 с. | |
| dc.identifier.citation | Науменко, М. П. Структурний стан та механічні властивості високоентропійних сплавів і боридів на основі 3d-перехідних металів з додаванням Al, Mo, W : дис. … д-ра філософії : 132 Матеріалознавство / Науменко Максим Павлович. – Київ, 2025. – 155 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/74267 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | високоентропійні сплави | |
| dc.subject | аргонно-дугова плавка | |
| dc.subject | структура | |
| dc.subject | мікроструктура | |
| dc.subject | твердість | |
| dc.subject | мікротвердість | |
| dc.subject | механічні властивості | |
| dc.subject | термічна обробка | |
| dc.subject | твердий розчин | |
| dc.subject | окиснення | |
| dc.subject | Х-променевий фазовий аналіз | |
| dc.subject | high-entropy alloys | |
| dc.subject | argon arc welding | |
| dc.subject | structure | |
| dc.subject | microstructure | |
| dc.subject | hardness | |
| dc.subject | microhardness | |
| dc.subject | mechanical properties | |
| dc.subject | heat treatment | |
| dc.subject | solid solution | |
| dc.subject | oxidation | |
| dc.subject | X-ray phase analysis | |
| dc.subject.udc | 669.01:620.178.1:539.26 | |
| dc.title | Структурний стан та механічні властивості високоентропійних сплавів і боридів на основі 3d-перехідних металів з додаванням Al, Mo, W | |
| dc.title.alternative | Structural State and Mechanical Properties of High-Entropy Alloys and Borides Based on 3d-Transition Metals with the Addition of Al, Mo, W | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Naumenko_dys.pdf
- Розмір:
- 10.79 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: