Соціальнокомунікаційний підхід до редагування галузевої преси
| dc.contributor.advisor | Тріщук, Ольга Володимирівна | |
| dc.contributor.author | Вареник, Валентина Миколаївна | |
| dc.date.accessioned | 2024-06-21T12:59:13Z | |
| dc.date.available | 2024-06-21T12:59:13Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Вареник В. М. Соціальнокомунікаційний підхід до редагування галузевої преси. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика» (06 – «Журналістика»). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. У запропонованому дисертаційному дослідженні процес підготовки галузевої періодики розглянуто як сукупність взаємопов’язаних соціальних послідовних дій задля продукування, уведення в інформаційно-комунікаційний обіг періодичних друкованих й електронних видавничих продуктів, покликаних задовольняти професійні читацькі потреби та сприяти консолідації фахових спільнот. Такі видання, впливаючи на професійну комунікацію в Україні, здебільшого стають незалежними медіаканалами, які функціюють в інтересах усього ринку та суспільства загалом. У галузевих медіа фахівці читають інформацію про нові товари й послуги, ознайомлюються зі здобутками успішних компаній і анонсами професійних заходів (виставок, конференцій, семінарів). Вони корисні для практиків, котрим нині доводиться працювати в інформаційному просторі, де представлено велику кількість суперечливої, неперевіреної та до того ж постійно змінюваної інформації. В умовах гібридних загроз верифіковані, валідні джерела інформації, до яких належить і галузева періодика, здатні впливати на громадську думку, формувати бачення проблем і створювати ефективні платформи для фахової комунікації. Українські видавці галузевої періодики стикнулися з багатьма економічними, політичними, соціальними, технологічними викликами, зокрема нагальними потребами працювати віддалено, шукати нові ринки збуту, скасовувати випуск друкованих примірників, адаптувати тематику, дизайн до нових умов. Кризові явища, пандемія COVID-19 і воєнний стан похитнули видавничі позиції на ринку. Хоча багато редакцій припинили чи призупинили роботу, їхні колеги залишалися на ринку працювати задля своєї авдиторії, шукали шляхи отримання доходів, інструменти поширення контенту й способи просування власних медіа серед фахівців. У фіксації, осмисленні цих змін і постає комплексна наукова проблема дослідження. Об’єкт дослідження – галузеві друковані й електронні періодичні видання України як суб’єкти системи соціальних комунікацій. Предмет дослідження – функційно-тематична специфіка й прикладні аспекти редагування сучасних українських галузевих видань у контексті залучення професійної авдиторії. Мета роботи – з’ясувати прийоми та підходи до редагування галузевої періодики, яка є соціальнокомунікаційним явищем, та її вплив на професійну комунікацію в Україні. Соціальнокомунікаційний метод став основним для опрацювання комунікаційних стратегій видань редакцій галузевої преси, оцінки їхнього впливу на фахову спільноту. Використання порівняльно-історичного методу дало змогу виокремити основні етапи становлення та розвитку галузевої преси як засобу комунікації українськомовної фахової спільноти у зіставленні з хронологією розвитку галузевої преси в європейських країнах і США. Системний підхід допоміг у вивченні засад функціювання видавничого ринку, відтворенні зв’язків між електронними й паперовими інформаційними продуктами редакцій галузевої преси, визначенні позиції та впливу кожного проаналізованого видання, для означення перспектив просування з використанням різноманітних рекламних майданчиків і промоційних прийомів. Метод дедукції використано для характеристики сучасного асортименту видань галузевої преси, адже спочатку здійснено загальний огляд вибірки, а потім окремо встановлено особливості й риси аналізованих примірників. Онлайн-анкетування застосовано для з’ясування інформаційних потреб і соціодемографічних характеристик авдиторії галузевих медіа на прикладі журналу «Print Plus», вебсайтів «КАДРОВИК.UA» та «Соціальна мережа поліграфістів». Методом кейс-стаді вдалося виявити приклади успішної та невдалої комунікації видань у контексті обраного фахового середовища, механізми монетизації окремих медіа. Методом редакторського аналізу опрацьовано редакційні й рекламні формати в галузевих виданнях. Інтентаналіз придатний для окреслення прихованих та явних намірів авторів рекламного контенту галузевих електронних видань. Простежено історичний поступ української галузевої періодики від часів появи перших друкованих газет і журналів на території України й до нинішніх часів, коли друкована періодика співіснує з галузевими електронними виданнями, а також конкурує з іншими інформаційними продуктами, що задовольняють професійні запити. Виокремлено найбільш поширені й тематично багатоманітні кластери галузевих періодик у контексті професійних спільнот, для яких вони функціюють. За результатами дослідження встановлено, що збільшення кількості галузевих періодик відбувалося в сприятливі для професійних спільнот часи, а пригальмовувалося в період економічних криз і політичних обмежень, що торкались українських фахівців в умовах імперської влади. У контексті дослідження окреслено наявні підходи до вивчення галузевої преси як складника системи медіа й джерела для встановлення історичних, термінологічних і проблемних аспектів. Українські науковці не лише досліджували історіографію галузевої преси, а й використовували різні типи спеціалізованих журналів і газет як фактологічну основу для встановлення специфіки юриспруденції, військової справи, економіки, сільського господарства, педагогіки, медицини й професійних сфер у різні історичні часи. Вони також окреслювали ефективність галузевої преси для об’єднання географічно, економічно роз’єднаних українських фахівців, її роль у розв’язанні проблемних питань, упровадженні інновацій і для розвитку підприємництва. З відновленням незалежності України постав новий ринок друкованих медіа, що став розвиватися відповідно до запитів фахової авдиторії. Видавці галузевої преси застосовують нові видавничі технології та освоюють нові комунікаційні майданчики, що впливає на вибір методів, підходів до дослідження галузевих журналів, газет, вебсайтів, програм, каталогів й інших видань. Саме тому, попри тривалу історію функціювання галузевої преси як інструмента фахової комунікації, дослідження її поняттєвого апарату перебуває на початковому етапі й характеризується різноманітністю термінів, характеристик цього типу видань як в українських, так і в іноземних наукових розвідках. Однак у розумінні функцій, характеристик, читацької адреси є деяка одностайність, що надалі має сприяти стандартизації стосовно дефінієндумів на позначення видань редакцій галузевих періодик, розмежуванню понять наукової, галузевої, ділової, спеціалізованої та корпоративної преси. Встановлено роль і місце галузевої преси в системі соціальних комунікацій на підставі наявних наукових концепцій. Основним чинником появи й розвитку інструментів комунікації для працівників стала спеціалізація виробництва, що стимулює виникнення регулярних вузькоспрямованих інформаційних запитів. Відповідно, галузеві медіа покликані не лише інформувати про події, рекламувати товари чи послуги, а й формувати навколо себе простір, де відбувається взаємодія між фахівцями й іншими суспільними інститутами, створювати інформаційний фон для працівника, окреслювати стандарти, виклики, загрози. У характеристиці галузевих періодичних видань як каналів фахової комунікації виокремлено етичні засади функціювання, зокрема наголошено на важливості дотримання журналістських стандартів, транслюванні позитивних образів лідерів галузі. Журнали також популяризують наукові здобутки, окреслюють проблемні аспекти, як продемонстровано на прикладі фінансової, будівельної, аграрної галузей. Це визначає функційну ефективність друкованих видань для їхньої авдиторії, як визначено на основі опитування авдиторії журналу «Print Plus» стосовно функцій і рекламного вмісту. У другому розділі встановлено аспекти, що спроможні розвинути комунікаційний потенціал галузевої преси. Передовсім розглянуто концепцію галузевого видання як задокументований план його організації з урахуванням тематичних і графічних характеристик, можливостей залученого до виробництва персоналу й конкурентного середовища. Визначено цінність маркетингової комунікації галузевих медіа задля виявлення й задоволення читацьких запитів, з’ясовано вплив антикризових та інноваційних комунікацій на їх функціювання. Встановлено, що найефективнішими інструментами промоції галузевих медіа є кросмедійна реклама у межах одного видавництва, очні й дистанційні заходи, пробний доступ до медіа. Антикризові комунікації визначають план дій галузевих медіа в разі виникнення непередбачуваних подій, що здатні унеможливити повноцінну роботу, а інноваційні комунікації – способи удосконалення роботи редакції, якщо неможливо діяти за визначеним планом. Ті сучасні галузеві періодики, які можуть використовувати більше інструментів взаємодії з фаховою спільнотою та відкриті до ширших можливостей монетизації, успішніше адаптувалися до кризових умов. Формуючи власну стратегію монетизації, видавці й редакції галузевих медіа обирають зпоміж варіантів передплати й реклами, а також застосовують такі додаткові інструменти, як продаж товарів, надання інформаційних і консалтингових послуг, організація подій і залучення коштів благодійників. У третьому розділі висвітлено комунікаційні особливості галузевих медіа, засади редагування контенту з урахуванням проблематики фахового середовища, запитів авдиторії на ту чи іншу професійну інформацію. Виокремлено прийоми й засоби увиразнення змісту, сформулювано принципи компонування елементів друкованих й електронних видань. Національні галузеві друковані журнали та газети втрачають позиції основного інструмента поширення інформації серед професійної спільноти внаслідок впливу багатьох негативних обставин ринку української періодики загалом, проте залишаються ефективними комунікаційними й рекламними майданчиками в багатьох сферах. Щоб поліпшити досвід взаємодії читача з журналом чи газетою, редакції варто зважати на такі елементи друкованих й електронних видань як структура, рубрикація, жанрове різноманіття, мова тексту, його візуальний, інтерактивний супровід. Рекламодавці, партнери, читачі також долучаються до творення журналу чи газети, адже через видання вони спроможні транслювати власну позицію та опосередковано формувати громадську думку, тому редакціям варто уважно обирати рекламні формати співпраці, прагнути залишатися неупередженими та захищати інтереси своєї спільноти. В умовах пандемії, воєнного стану наростили свій комунікаційний потенціал галузеві електронні медіа, зокрема галузеві вебсайти, адже вони в деяких галузях стали ключовими каналами фахової комунікації. Завдяки оперативності, увазі до інформаційної безпеки своїх користувачів, технологічному, комунікаційному й рекламному потенціалу галузеві вони здобули прихильність серед професійних користувачів. Редакціям галузевих вебсайтів важливо оперативно надавати професійну інформацію на декількох комунікаційних рівнях, презентуючи новини, аналітику, блоги, коментарі експертів, і забезпечуючи платформу для розміщення рекламних повідомлень, укомплектованих у рекламні оголошення, тексти й спецпроєкти. Редакції медіа користуються нагодою генерувати мультимедійний, інтерактивний контент з використанням новітніх засобів залучення читача, відповідно, мусять забезпечити його різноманіття та цікавість для авдиторії. Окрім друкованих та електронних періодик, в асортименті видавців галузевої преси наявні продовжувані й неперіодичні видання. Плакати, книги, каталоги, торгові майданчики, програмні продукти, втілюють побічні комунікаційні цілі редакційного колективу. Редакціям слід працювати над корпоративними медіа з урахуванням побажань, бачення партнерів, які є замовниками цих видань. Редакції слід застосовувати нові форми фахової комунікації під час пошуку нових інструментів монетизації, для залучення нової авдиторії та адаптації до кризових умов. Редакціям галузевих медіа необхідно не лише створювати сторінки, спільноти в соціальних мережах і месенджерах, а й регулярно наповнювати ці сторінки, тобто транслювати оригінальний контент, налагоджувати зв’язок із підписниками, публікувати рекламні й редакційні повідомлення. Проте, усвідомлюючи потребу у власних комунікаційних платформах, редакції можуть і розвивати соціальні мережі суто як доповнення, додатковий майданчик, а не як повноцінну заміну медіа. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше запропоновано авторську історіографію галузевої періодики в контексті української журналістики; доведено, що галузева періодика функціює як окреме гіпертекстове середовище для фахової комунікації; встановлено роль концепції видання, засобів просування та моделі монетизації в діяльності видавництв галузевої преси. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що дослідження взаємодії галузевої періодики й фахових спільнот актуальні для працівників періодики, спрямованої на вузькоспеціалізовану авдиторію. | |
| dc.description.abstractother | Varenyk V. M. Socio-communicative approach to trade press editing. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Thesis for a scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 061 «Journalism» (06 – Journalism). – National Technical University of Ukraine «Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute». – National Technical University of Ukraine «Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv, 2024. In the proposed thesis, the process of preparing trade periodicals is considered to be a set of interconnected social sequential actions for the production and introduction into the informational and communicative circulation of printed and electronic periodicals, which are designed to satisfy the needs of professional readers and contribute to the consolidation of professional communities. It is characterized by how trade periodicals influence professional communication in Ukraine. It was found that Ukrainian trade periodicals mostly act as independent subjects of mass communication that function in the market and society's interests. In the trade media, readers find published information about new goods and services, acquire expertise around successful companies, and see the official announcements of exhibitions, conferences, and seminars. Trade magazines, newspapers, and websites are useful for practitioners who work in a constantly changing information space full of contradictory, unverified information. In such conditions, verified, valid information channels, including trade press, are accomplished at influencing public opinion, shaping the vision of problems and creating effective platforms for professional communication. Ukrainian trade publishers faced many economic, political, social, and technological challenges. Crisis phenomena, the COVID-19 pandemic, and martial law have shaken their positions. They were forced to adapt their magazines’ content and design in response to the revenue cuts, the problems of remote work, changing the situation on the media market, and a decrease in paper business. Although many editorial staffs stopped or suspended their work, a significant part of the media publishers remained in the market to work for their audiences, searching for ways to generate income, tools for content distribution, and ways to promote their own media among professionals. A complex scientific research problem arises in the fixation and understanding of these changes. The object of the research is to examine Ukrainian trade printed and electronic periodicals as entities of the social communications system. The subject of the research is the functional and thematic specificity and applied aspects of editing in modern Ukrainian trade media for attracting a professional audience. The purpose of the work is to find out the methods and approaches to editing industry periodicals, which is a social communication phenomenon, and its impact on professional communication in Ukraine. The social communication method has become the main consideration for editorial communication strategies in the trade media and the estimation of their impact on the professional community. The use of the comparative-historical method made it possible to distinguish the major stages of trade media formation and development compared with the chronology of the development of the trade press in European countries and the USA. The systematic approach helped in studying the basics of the functioning of the publishing market, reproducing the connections between electronic and paper information products of the editorial offices of the trade press, determining the position and influence of each analyzed publication, to determine the prospects of promotion using various advertising platforms and promotional techniques. The deduction method was used to characterize the modern assortment of information products of the trade press. Information needs and sociodemographic characteristics of the audience of trade periodicals are studied through an online questionnaire using the example of the magazine Print Plus, websites KADROVYK.UA and Social network of printers. Using the case study, it was possible to establish examples of successful and unsuccessful communication and monetization mechanisms of trade media in the context of the chosen professional environment. Advertising formats in industry periodicals were worked out using the method of editorial analysis. Intent analysis is suitable for outlining the hidden and explicit author intentions in the content. Marketing analysis is carried out to determine the prospects of promotion using various advertising platforms and marketing techniques. The first chapter investigates the historical progress of Ukrainian trade periodicals from the time of the appearance of the first printed newspapers and magazines on the territory of Ukraine to the present time. Nowadays, printed magazines and newspapers coexist with trade electronic publications and compete with other information products that satisfy professional requests. It was singled out as one of the most widespread and thematically diverse clusters of trade periodicals in the context of the professional communities for which they function. According to the results of the conducted research, it was established that the expansion of the number of trade periodicals occurred at favorable times for professional communities. It slowed down in times of economic crises and political restrictions for Ukrainian specialists under imperial rule. In the context of the research, it is outlined that there are available approaches to the study of the trade press as a component of the media system and a source for establishing historical, terminological, and problematic aspects. Ukrainian scientists not only studied the historiography of the trade press but also used various types of specialized trade magazines and newspapers as a factual basis for establishing the specifics of jurisprudence, military affairs, economics, agriculture, pedagogy, medicine, and professional spheres in different historical times. In particular, they outlined the trade press effectiveness of uniting geographically and economically separated Ukrainian specialists, solving problematic issues, implementing innovations, and developing entrepreneurship. With the restoration of Ukraine's independence, a new market of trade publications appeared, which began to develop in accordance with the requests of a professional audience. Trade publishers use new forms and master new communication platforms, which affects the choice of methods and approaches to the research of trade magazines, newspapers, websites, programs, catalogs, and other publications. This process is characterized by a significant variety of forms, methods, and approaches to the study of trade magazines, newspapers, websites, programs, catalogs, and other publications because, in the process of the operation of the trade press, trade media are continuously acquiring new forms and mastering new communication platforms. Thus, the trade media conceptual apparatus is in the initial stage, although this type of media has a long history. Ukrainian and foreign researchers describe trade publications in a variety of terms but equally comprehend their functions, characteristics, and readership. In the future, such unanimity should contribute to the standardization of definitions for trade media and the demarcation of the concepts of scholarly, trade, business, and specialized press. It is established that the status of the trade press is based on existing scientific concepts. The specialization of production was the main factor in the emergence and development of the trade press as a communication tool for the implementation of information requests. Accordingly, trade periodicals and the latest trade electronic publications are designed not only to inform about events and advertise goods or services, but also to form a system of communication between specialists and other public institutions around them, to create an informational background for the employee, and to outline standards, challenges, and threats. The ethical principles of the functioning of trade media are singled out in the characteristics of trade periodicals as channels of professional communication. In particular, it is emphasized that positive images of industry leaders are broadcast through trade periodicals. These publications also popularize scientific achievements and outline problematic aspects, as demonstrated in the examples of financial, building, and agricultural magazines. This determines the functional effectiveness of print magazines for their audience, as determined based on the Print Plus magazine audience survey regarding features and advertising content of publications. In the second chapter, the aspects capable of developing the communication potential of the trade press are established. First, the concept of a trade publication is considered a documented plan of the organization of the publication, taking into account its thematic and graphic characteristics, the capabilities of the personnel involved in production, and the competitive environment. The value of promotional communication in the media is determined in terms of whether such communication is suitable for identifying and satisfying reader requests. Crisis and innovative communications are accomplished at improving media functioning. It has been established that cross-media advertising, face-to-face and remote events, and trial access to the media are the most effective tools for the promotion of trade media. Crisis communications involve a plan of action for editorial stuff in case of unforeseen events that make full-fledged work impossible, and innovative communications propose ways to improve their work in case of the impossibility of acting according to the defined plan. Those modern trade publishers that are able to use more tools of interaction with the professional community and are open to more monetization opportunities have more successfully adapted to crisis conditions. Forming their own revenue strategies, they choose from subscription and advertising options and also use such additional tools as selling goods, providing information and consulting services, organizing events and attracting support from donors. In the third section, it is highlighted the communication features of trade media and the principles of content editing. It is taken into account the professional environment issues and audience requests for certain professional information. Techniques and means of content expression are singled out, principles of composition of elements of printed and electronic publications are formulated. Domestic trade printed magazines and newspapers are losing their positions as the main tool for disseminating information among the professional community due to the influence of many negative circumstances on the Ukrainian periodical market in general, but they also remain effective communication and advertising platforms in many areas. The structure, the headings, the genre diversity, the language of the text, and its visual and interactive content are important elements of printed and electronic publications, so editors should take notice of them. It is necessary for editors to improve the experience of the reader's interaction with a magazine or newspaper. Advertisers, partners, and readers of the publication also influence the formation of the communication strategy because, through the formation of the positions of specialists, they indirectly influence public opinion on a wide variety of issues. Therefore, editors should carefully choose what to advertise, strive to remain impartial and protect the interests of their community. In the conditions of the pandemic and martial law, electronic publications, in particular trade websites, significantly increased their own communication potential, and in some industries, they became the main channel of professional communication. They have gained favor among professional users due to their own efficiency, attention to the information security of their users, and technological, communication, and advertising potential. Trade websites quickly provide professional information and also provide a platform for collaboratively solving challenges with their audience, which is realized on many communicative levels. Modern editors propose an assortment of advertising opportunities, dependent on technological innovations. In particular, modern advertising involves the availability of audio and video production for trade media editorial offices, as well as through advertising texts and special projects. In addition to printed and electronic media, the assortment of trade publishers also includes other information products, including posters, books, catalogs, marketplaces, and software products that implement the secondary communication goals of the publishing organization. They also create corporate publications in order to implement the communicative goals of the partners in the collaboration. These types of publications satisfy the demand for new forms of professional communication, attract a new audience, and contribute to the adaptation of publishers to crisis conditions. Editors need to create pages on social media and in instant messengers. They also broadcast content, connect with subscribers, publish advertisements, and send messages there. Editors can fill pages on social media as supplements, realizing the value of their own communication platforms. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time the author's historiography of a trade press in the context of Ukrainian modern journalism is proposed, it is proved that the trade media forms a separate hypertext environment for professional communication around itself; the specifics of editing trade publications were analyzed in accordance with the communication goals of the editorial office; it is proved that trade periodicals function as a separate hypertext environment for professional communication; the dependence of the strategy of the publishing houses of the trade press on the concept of the publication, communication strategy and monetization model was established. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the specifics of the impact of trade periodicals on the specialized level of communication are outlined in the work for the first time. The editing of trade publishing products was reviewed as a result of highly specialized professional requests. It is proven that the trade periodical functions as a separate hypertext environment for professional communication. It is established that the activity of the publishing houses of the trade press depends on the concept of publication, its promotion and monetization model. The practical significance of the obtained results lies in the fact that research on the interaction of trade periodicals and professional communities is primarily relevant for employees of periodicals aimed at a highly specialized audience, in particular a professional one. | |
| dc.format.extent | 224 с. | |
| dc.identifier.citation | Вареник, В. М. Соціальнокомунікаційний підхід до редагування галузевої преси : дис. … д-ра філософії : 061 журналістика / Вареник Валентина Миколаївна. – Київ, 2024. – 224 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/67342 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | галузева преса | |
| dc.subject | спеціалізовані періодичні видання | |
| dc.subject | історія преси | |
| dc.subject | редакторське опрацювання | |
| dc.subject | просування | |
| dc.subject | професійні комунікації | |
| dc.subject | друковані та електронні медіа | |
| dc.subject | trade press | |
| dc.subject | specialized periodicals | |
| dc.subject | history of press | |
| dc.subject | editorial work | |
| dc.subject | promotion | |
| dc.subject | professional communications | |
| dc.subject | print and digital media | |
| dc.subject.udc | 070.486:316.77](043.3) | |
| dc.title | Соціальнокомунікаційний підхід до редагування галузевої преси | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: