Розвиток людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки
| dc.contributor.advisor | Бояринова, Катерина Олександрівна | |
| dc.contributor.author | Мельничук, Вікторія Едуардівна | |
| dc.date.accessioned | 2023-11-27T08:19:23Z | |
| dc.date.available | 2023-11-27T08:19:23Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Мельничук В. Е. Розвиток людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, її зв’язок з науковими темами, висвітлено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено особистий внесок здобувача та апробацію результатів. Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретичних положень, розробленню науково-методичних та практичних рекомендацій щодо розвитку людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки як продуктивного ресурсу з іманентними властивостями забезпечення їх економічного зростання та підвищення функціональності в цифровому економічному середовищі. У першому розділі розглянуто сутнісно-змістовну еволюцію та генезу теорії людського капіталу, закономірності його розвитку від парадигми індустріалізації до цифровізації, сформовано концептуальні положення розвитку людського капіталу промислових підприємств в умовах цифровізації економіки. З’ясовано, що людський капітал став вважатись джерелом прогресу і продуктивності, рушієм розвитку підприємств у процесах діджиталізації. Уточнено трактування людського капіталу як продуктивного і швидкоадаптивного до соціальних, економічних змін та цифрових трансформацій ресурсу економічної системи з іманентними властивостями, сформованого завдяки накопиченню досвіду, знань, компетентностей і здатностей, виражених у доданій вартості. Доповнено складові людського капіталу цифровою комунікацією, інформаційною грамотністю та безпекою в Інтернет-просторі та його характеристики з позиції працівників (здатність освоєння нових професій, праця у віддаленому режимі) та власників (забезпечення навчання і перекваліфікації персоналу, роботизація і налагодження виробничих процесів у віддаленому режимі). Обґрунтовано та сформовано композицію закономірностей розвитку людського капіталу від індустріалізації, інформатизації до формування цифрового суспільства та віртуального середовища, які визначено як роль людського капіталу в економіці, зміни характеру праці, технологій, віртуалізація економічних процесів. З’ясовано, що Індустрія 5.0 визначає продуктивність людського капіталу через використання саме цифрових технологій. Визначено переваги та ризики, що супроводжують періодизацію трансформації закономірностей. Запропоновано концептуальні положення розвитку людського капіталу промислових підприємств на засадах синхронізації його цифрових трансформацій з виробничо-економічними системами. У положеннях консолідовано: мету як розвиток людського капіталу промислових підприємств невідривно від процесів цифровізації економіки; цілі, теоретичний базис, концепти (збалансованості розвитку цифрових компетентностей працівників та власників, використання унікальних іманентних властивостей людського капіталу в процесах цифровізації, узгодженість інвестицій у розвиток людського капіталу та цифровізації техніко-технологічної бази, синхронізації розвитку цифрових компететностей людського капіталу з стратегіями цифровізації підприємств); принципи (прогресивності, комплексності, адаптивності, проактивності, перспективності, економічності), методичний інструментарій, шляхи практичної імплементації та їх результати. До унікальних іманентних властивостей людського капіталу віднесено ефекти, спричинені цифровими компетентностями – колективною цифровою компетентністю (базові компетентності), цифровою функціональностю (функціональні), цифровою унікальностю (операційні), впливом власника. У другому розділі проаналізовано стан та передумови розвитку людського капіталу підприємств машинобудування в цифровому економічному середовищі, засвідчено середній рівень цифровізації економіки згідно з міжнародними показниками та низьким рівнем забезпеченості підприємств інформаційнокомунікаційними технологіями і фахівцями з цифровими навичками. Визначено вартість людського капіталу підприємств машинобудування на основі запропонованого методу з використанням моделі АК (Р. Лукаса) на мікроекономічному рівні. Виявлено його економічну значущість шляхом визначення кореляційного зв’язку з продуктивністю праці, валовим прибутком та доходом від використання, що засвідчили недооціненість людського капіталу та неефективність його використання. Удосконалено методичні положення причинно-наслідкового аналізу умов та результатів використання людського капіталу підприємствами машинобудування під впливом цифровізації, які полягають у відборі економічних показників за параметрами умов та результатів, у застосуванні методу таксономічного аналізу для визначення індексів причин і наслідків, їх порівняння з метою встановлення типу економічної поведінки підприємств машинобудування і обрання економічних дій з покращення цифрового розвитку людського капіталу та цифрових компетентностей. Показниками умов забезпечення результативності людського капіталу обрано частку оплати праці в чистому доході, середньомісячну оплату праці, фондоозброєність, інвестиції на одну особу, рівень плинності кадрів, результативності використання людського капіталу – продуктивність праці, валовий прибуток на одну особу, додану вартість людського капіталу, співвідношення темпу зростання валового прибутку та темпу зростання собівартості, співвідношення темпу зростання продуктивності праці та темпу зростання фонду оплати праці. Виявлено, що ряд підприємств машинобудування зорієнтовані на економічний результат згідно з нижчим індексом умов забезпечення результативності від індексу результативності використання людського капіталу. У третьому розділі дисертаційної роботи удосконалено механізм проактивного розвитку людського капіталу підприємств машинобудування на засадах цифровізації, який враховує чинники впливу цифровізації економіки організаційного та економічного спрямування, базується на принципах розвитку, інтегрує заходи з розвитку людського капіталу та його економічне забезпечення з реалізацією комплексу стратегій цифровізації виробничо-економічної системи. Запропоновано заходи з розвитку людського капіталу розробленого механізму: формування цифрових компетентностей працівників і власників; залучення фахівців і аутстафінг для передавання досвіду роботи з цифровими технологіями; створення і використання корпоративного університету як інструменту цифрової освіти із залученням цифрових платформ та симуляторів; оновлення матеріальних і нематеріальних активів згідно з цілями цифровізації; розвиток і адаптація людського капіталу відповідно до стратегій цифровізації виробничо-економічної системи; застосування комплексу цифрових компетентностей з відповідним ефектом у реалізації стратегій цифровізації. Сформовано навчальні імперативи корпоративного університету, що базуються на цифрових інструментах, програмному забезпеченні та VR/AR симуляторах. Аргументовано інструментарій реалізації механізму у формі технологій Індустрії 4.0 та 5.0, методів проактивного розвитку, рамок цифрових компетентностей, дорожніх карт упровадження стратегій з інтеграцією розвитку людського капіталу. Визначено комплекс стратегій цифровізації підприємств машинобудування, що включає стратегії цифрового аутсорсингу, цифровізації бізнес-процесів, продукту та підприємства. Обґрунтовано методичний підхід до верифікації цифрових компетентностей людського капіталу відповідно до стратегій цифровізації підприємств машинобудування, який передбачає формування набору компетентностей шляхом визначення їх збалансованого складу за ефектами від базових, функціональних, операційних цифрових компетентностей та компетентностей власника на основі застосування методу аналізу ієрархій Т. Сааті та розрахунку індексу цифрової компетентності. Верифіковано цифрові компетентності людського капіталу та сформовано рамки цифрових компетентностей для працівників і власників, що забезпечить упровадження і реалізацію стратегій цифровізації бізнес-процесів, продукту, підприємства і цифрового аутсорсингу. Запропоновано та апробовано метод обрання провідного важеля економічного забезпечення розвитку людського капіталу шляхом прогностичного моделювання економічних ефектів для підприємств машинобудування. Визначено серед аргументованих економічних важелів (коригування заробітної плати згідно з цифровими компетентностями, забезпечення фондоозброєності шляхом цифровізації, інвестування у цифровий розвиток людського капіталу) ключові у забезпеченні розвитку людського капіталу, які впливають на зміну його вартості, що, як наслідок, має позитивний ефект у зростанні чистого доходу підприємства. З’ясовано, що фондоозброєність не завжди є ефективним важелем, підприємства машинобудування потребують коригування заробітної плати згідно з цифровими компетентностями та залучення інвестицій для цифрового розвитку людського капіталу. Практичне значення результатів дослідження полягає у прикладному застосуванні на підприємствах машинобудування розроблених науковометодичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку людського капіталу в умовах цифровізації економіки, які використані в діяльності ПрАТ «Вентиляційні системи», АТ «Елміз» та навчальному процесі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». | uk |
| dc.description.abstractother | Melnychuk V. E.- Development of human capital of machine-building enterprises in the conditions of digitalization of economics. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy in specialty 051 "Economics". - National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"; National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2023. The introduction reveals the relevance of the dissertation work, its connection with scientific topics, formulates the goal, task, subject, object and methods of research, exposes the scientific novelty and practical significance of the obtained results, contains the personal contribution of the applicant and approval of the dissertation results. The dissertation is devoted to the deepening of theoretical, development of scientific and methodological provisions, practical recommendations for solving the scientific and practical task of developing the human capital of machine-building enterprises in the conditions of the economy as a leading productive resource with immanent properties of ensuring their economic growth and increasing functionality in a digital economic environment. The first chapter examines the substantive evolution and genesis of the theory of human capital and the patterns of its development from the paradigm of industrialization to digitalization. Conceptual provisions for the development of human capital of industrial enterprises in the conditions of digitalization of the economy are formed. It was found that with the development of theoretical provisions, human capital came to be considered a source of progress and productivity, a driving force for the development of enterprises in the processes of digitalization. The interpretation of human capital as a productive and rapidly adaptive to social, economic changes and digital transformations resource of the economic system with immanent properties, formed thanks to the accumulation of experience, knowledge, competencies and abilities, expressed in added value, has been clarified. The components of human capital have been supplemented with digital communication, information literacy and security in the Internet space, and its characteristics from the position of employees (ability to master new professions, work in remote mode) and owners (providing training and retraining of personnel, robotics and adjustment of production processes in remote mode). The composition of the development patterns of human capital from industrialization, informatization to the formation of a digital society and virtual environment, which are defined as the role of human capital in the economy, changes in the nature of work, technologies, virtualization of economic processes, is substantiated and formed. It was found that Industry 5.0 determines the productivity of human capital through the use of digital technologies. The advantages and risks accompanying the periodization of the transformation of regularities are determined. Conceptual provisions for the development of human capital of industrial enterprises based on the synchronization of digital transformations with production and economic systems are proposed. The provisions consolidate: the goal as the development of human capital of industrial enterprises is inseparable from the processes of digitalization of the economy, goals, theoretical basis, concepts (balanced development of digital competences of employees and owners, use of unique immanent properties of human capital in the processes of digitalization, consistency of investments in the development of human capital and digitalization technical and technological base, synchronization of the development of digital competencies of human capital with digitalization strategies of enterprises), principles (progressivity, complexity, adaptability, proactivity, perspective, economy), methodical tools, ways of practical implementation and their results. Among the unique immanent properties of human capital are the effects caused by digital competencies - collective digital competence (basic competencies), digital functionality (functional), digital uniqueness (operational), and owner influence. In the second chapter, the state and prerequisites for the development of human capital of engineering enterprises in a digital economic environment are analyzed. The average level of digitization of the economy according to international indicators and the low level of provision of enterprises with information and communication technologies and specialists with digital skills are proven. The value of human capital of machine-building enterprises was determined based on the proposed method using the AK model (R. Lucas) at the microeconomic level. Its economic significance was revealed by determining the correlation with labour productivity, gross profit and income from use, which proved the underestimation of human capital and the inefficiency of its use. The methodological provisions of the cause-and-effect analysis of the conditions and results of the use of human capital by machine-building enterprises under the influence of digitalization have been improved, which consists of the selection of economic indicators according to the parameters of conditions and results, the application of the taxonomic analysis method to determine the indices of causes and effects, their comparison to establish the type of economic behavior machine-building enterprises and determining economic actions to improve the digital development of human capital and digital competences. The indicators of the conditions for ensuring the effectiveness of human capital were chosen as the share of wages in net income, average monthly wages, assets, investments per person, the level of staff turnover. The indicators of the effectiveness of the use of human capital are labour productivity, gross profit per person, the added value of human capital, the rate ratio gross profit growth and cost growth rate, ratio of labour productivity growth rate and wage growth rate. It was revealed that the machine-building enterprises belong to the economic result-oriented ones according to the lower index of the conditions for ensuring effectiveness than the index of the effectiveness of the use of human capital. In the third chapter of the dissertation, the mechanism for the proactive development of human capital of machine-building enterprises based on digitalization is improved. It takes into account the factors influencing the digitalization of the economy of organizational and economic direction, is based on the principles of development, integrating measures for the development of human capital and its economic support with the implementation of a complex of industrial digitalization strategies economic system. Measures for the development of human capital of the proposed mechanism are the formation of digital competencies of employees and owners, the involvement of specialists and outstaffing personnel for the transfer of experience in working with digital technologies; creation and use of a corporate university as a digital education tool using digital platforms and digital simulators; updating tangible and intangible assets for digitalization; the development and adaptation of human capital by the strategies of digitalization of the production and economic system, the application of a set of digital competencies with the corresponding effect in the implementation of digitalization strategies. Formed educational imperatives of a corporate university based on digital tools, software and VR/AR simulators. The toolkit for the implementation of the mechanism in the form of Industry 4.0 and 5.0 technologies, proactive development methods, digital competence frameworks, roadmaps for the implementation of strategies with the integration of human capital development is argued. A set of strategies for the digitization of machine-building enterprises has been defined, which includes strategies for digital outsourcing, and digitalization of business processes, products and enterprises. A methodical approach to the verification of digital competencies of human capital according to the digitalization strategies of machine-building enterprises is substantiated. It involves the formation of a set of competencies by determining their balanced composition according to the significance of the effects of basic, functional, operational digital competencies and the competencies of the owner based on the application of the method of analysis of hierarchies by T. Saati and calculation of the index of digital digital competences. The digital competencies of human capital have been verified and the framework of digital competencies for employees and owners has been formed, which will ensure the implementation and implementation of strategies for digitalization of business processes, enterprise products and digital outsourcing. The method of choosing the leading lever of economic support for the development of human capital by prognostic modeling of economic effects for machine-building enterprises is proposed and tested. Among the well-argued economic levers (adjustment of wages according to digital competencies, ensuring fund armament through digitalization, investing in the digital development of human capital) are identified as key in ensuring the development of human capital, which affects the change in its value, which, as a result, has a positive effect on the growth of net enterprise income. It has been found that capitalization is not always an effective lever, machine-building enterprises need to adjust wages according to digital competencies and attract investments for the digital development of human capital. The practical significance of the research results is in the practical application of the developed scientific and methodological provisions and practical recommendations for the development of human capital in the conditions of digitalization of the economics at machine-building enterprises, which are used at PJSC "Ventilation Systems", JSC "Elmiz" and educational process of the National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute". | uk |
| dc.format.extent | 274 с. | uk |
| dc.identifier.citation | Мельничук, В. Е. Розвиток людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки : дис. … д-ра філософії : 051 Економіка / Мельничук Вікторія Едуардівна. – Київ, 2023. – 274 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/62453 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject | розвиток | uk |
| dc.subject | людський капітал | uk |
| dc.subject | цифровізація | uk |
| dc.subject | цифрова трансформація | uk |
| dc.subject | цифровізація економіки | uk |
| dc.subject | підприємства машинобудування | uk |
| dc.subject | development | uk |
| dc.subject | human capital | uk |
| dc.subject | digitalization | uk |
| dc.subject | digital transformation | uk |
| dc.subject | digitalization of the economy | uk |
| dc.subject | machine-building enterprises | uk |
| dc.subject.udc | 331.101.5:004]:[658:621]](043.3) | uk |
| dc.title | Розвиток людського капіталу підприємств машинобудування в умовах цифровізації економіки | uk |
| dc.type | Thesis Doctoral | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Melnychuk_dys.pdf
- Розмір:
- 6.33 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.1 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: