Диференційна діагностика професійної та патологічної гіпермобільності суглобів кисті
| dc.contributor.advisor | Антонова-Рафі, Юлія Валеріївна | |
| dc.contributor.author | Воронюк, Єлизавета Анатоліївна | |
| dc.date.accessioned | 2025-08-28T14:09:35Z | |
| dc.date.available | 2025-08-28T14:09:35Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Воронюк Є. А. Диференційна діагностика професійної та патологічної гіпермобільності суглобів кисті. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація» (22 – Охорона здоров’я). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню підходів до диференційної діагностики професійно-набутої та патологічної гіпермобільності суглобів кисті, а також визначенню особливостей формування сили захвату у представників різних професійних груп із різним типом гіпермобільності. Проблематика дослідження зумовлена високим рівнем діагностичних помилок при оцінці гіпермобільності у клінічній практиці, що призводить до неадекватного вибору засобів фізичної терапії, зниження ефективності реабілітаційних програм і підвищення ризику травматизації у пацієнтів. Гіпермобільність суглобів є варіативним явищем, яке може мати як адаптивний (професійний), так і патологічний (синдромний) характер. Визначення типу гіпермобільності має критичне значення для коректного планування персоніфікованого втручання. Професійно обумовлена гіпермобільність часто зустрічається серед артистів цирку, гімнастів, артистів балету тоді як патологічна гіпермобільність є проявом захворювань сполучної тканини, зокрема гіпермобільного варіанту синдрому Елерса–Данлоса. На сьогодні не існує чітких, стандартизованих критеріїв розмежування між цими двома типами гіпермобільності, а також практично не досліджено вплив гіпермобільності на функціональні параметри кисті та силу захвата у різних професійних групах. Це зумовлює необхідність проведення цілеспрямованих досліджень і впровадження нових моделей діагностики й реабілітації. Мета дослідження: розробити, науково обґрунтувати та довести ефективність застосування персоналізованих підходів до диференційної діагностики професійної та патологічної гіпермобільності, з урахуванням функціонального статусу, біомеханічних характеристик і потреб фізичної терапії. Методи дослідження. У роботі застосовано комплексний методологічний підхід, що включав: аналіз наукової та науково-методичної літератури, клінікоінструментальні методи дослідження (оцінка гіпермобільності за шкалою Байтона, тестування сили хвата за допомогою динамометра EH108), функціональні тести стабільності кисті, суб’єктивні опитувальники стану пацієнтів, методи математичної статистики, зокрема дисперсійний та кореляційний аналіз, тест Тьюкі, t-тест, розрахунок ефекту Коена. Наукова новизна отриманих результатів: - уперше обґрунтовано критерії диференційної діагностики професійної та патологічної гіпермобільності суглобів кисті, що враховують функціональні показники, анамнестичні дані, тип професійної активності та дані клінічного обстеження; - вперше виявлено закономірності формування сили захвата у представників із різним статусом гіпермобільності, що дало змогу визначити обмежувальні чинники ефективності фізичної терапії у цих пацієнтів; - уперше запропоновано стратифікацію осіб із гіпермобільністю за рівнем функціонального ризику, що дозволяє планувати індивідуалізовані протоколи втручання з урахуванням адаптивного потенціалу м’язово-зв’язкового апарату; - розроблено персоналізовану програму реабілітації, яка включає вправи для розвитку сили хвата, стабілізації кисті та контролю амплітуди рухів у гіпермобільних осіб, адаптовану до особливостей професійної діяльності; - уперше доведено ефективність реабілітаційного втручання у пацієнтів із різними формами гіпермобільності кисті на основі порівняльного аналізу динаміки сили хвата та суб’єктивного самопочуття; - розширено уявлення про біомеханіку кисті у осіб з гіпермобільністю та про механізми зниження м’язової витривалості та суглобової стабільності при надмірній рухливості. Практичне значення дослідження полягає у розробці нових діагностичних критеріїв та реабілітаційних підходів для осіб із гіпермобільністю суглобів. Запропоновані рекомендації щодо корекції сили захвату спрямовані на оптимізацію фізичних навантажень та розробку індивідуальних програм реабілітації, що можуть бути впроваджені у клінічну практику. Реалізація отриманих результатів сприятиме підвищенню ефективності лікування та профілактики ускладнень, пов’язаних із порушенням стабільності суглобів, а також поліпшенню функціонального стану та якості життя пацієнтів. Крім того, ці результати можуть стати основою для подальших експериментальних та клінічних досліджень, спрямованих на розробку персоналізованих програм фізичної терапії, що враховують специфіку професійних навантажень та індивідуальні особливості організму. Результати проведених досліджень було впроваджено у реабілітаційну практику центру ортопедичної реабілітації «Майстерня Руху», а також в освітній процес кафедри біобезпеки та здоров’я людини КПІ ім. Ігоря Сікорського при викладанні навчальних дисциплін «Розробка індивідуальних реабілітаційних програм при порушеннях опорнорухового апарату» та «Кінезіологічна діагностика та кінезіологічне тестування у фізичній терапії, ерготерапії». Практична цінність дослідження полягає у створенні ефективного алгоритму диференційної діагностики гіпермобільності кисті, що може бути використаний у фізичній терапії, спортивній медицині та ерготерапії. Запропоновані підходи дозволяють обґрунтовано диференціювати між адаптивною (професійною) та патологічною (синдромною) гіпермобільністю, що критично важливо для призначення коректного втручання. Розроблена реабілітаційна програма є готовим інструментом для впровадження у практику клінік фізичної терапії, центрів реабілітації та профілактичної медицини. Вона дозволяє знизити ризик травматизації, покращити стабільність кисті та підвищити якість життя пацієнтів з гіпермобільністю. Застосування спектрально-динамічного аналізу електретного поля дає змогу неінвазивно та об’єктивно оцінити функціональний стан організму, що може бути підґрунтям для адаптації фізичних реабілітаційних програм у спортсменів та клінічних пацієнтів [83]. Результати можуть бути використані при розробці клінічних протоколів, модулів підвищення кваліфікації та в освітньому процесі при підготовці фахівців галузі охорони здоров’я. Отримані результати розширюють наукові уявлення про біомеханічні особливості гіпермобільності суглобів, їхній вплив на функціональні можливості кисті та пальців та визначають шляхи удосконалення реабілітаційних підходів у фізичній терапії. Отримані результати дослідження значно збагачують сучасні теоретичні підходи до розуміння впливу гіпермобільності суглобів на розвиток сили захвату. Теоретично, робота сприяє удосконаленню моделей біомеханіки кисті та пальців, уточнюючи механізми адаптації опорно-рухової системи при наявності гіпермобільності. Отримані дані дозволяють розширити наукові уявлення про взаємозв’язок між патологічними та професійно набутими характеристиками рухового апарату, що становить базу для подальших фундаментальних досліджень у галузі фізичної терапії та ерготерапії. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації — 120 сторінок, включаючи 18 таблиць та 8 ілюстрацій. Список літератури охоплює 143 джерела. У першому розділі представлено огляд літератури щодо етіології, класифікації та діагностики гіпермобільності, з урахуванням її проявів у клінічній, спортивній і реабілітаційній практиці. Проаналізовано сучасні критерії відмежування патологічної та професійної гіпермобільності, а також підходи до оцінки функціонального стану кисті. Другий розділ містить опис методології дослідження, характеристику вибірки, методи клінічної, інструментальної та статистичної оцінки. Обґрунтовано вибір стратифікованої моделі, принципи оцінки сили хвата та використання шкали Байтона в контексті фізичної терапії. У третьому розділі викладено динаміку змін сили хвата в учасників дослідження після впровадження індивідуалізованої реабілітаційної програми. Представлено результати статистичного аналізу, порівняння ефективності між групами та оцінено вплив гіпермобільності на функціональні показники. Четвертий розділ присвячено клінічній інтерпретації результатів, зіставленню з науковими даними, а також формуванню практичних висновків щодо оптимізації реабілітаційних стратегій для осіб із різними типами гіпермобільності. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових праць, зокрема у журналах, що входять до баз Scopus та фахових видань України, у тому числі: 2 статті у наукових фахових виданнях України; 3 статті у журналах, що індексуються в Scopus та Web of Science; 6 публікацій у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій. | |
| dc.description.abstractother | Yelyzaveta Voroniuk. Differential diagnosis of professional and pathological hypermobility of hand joints. — Qualification scientific work in the form of a manuscript. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 227 “Therapy and Rehabilitation” (22 – Healthcare). — National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2025. The dissertation is devoted to the scientific substantiation of approaches to the differential diagnosis of professional and pathological hypermobility of the hand joints, as well as to identifying the specific features of grip strength development in individuals from various professional groups with different types of hypermobility. The relevance of the study is determined by a high rate of diagnostic errors in clinical practice, leading to inappropriate physical therapy interventions, reduced effectiveness of rehabilitation programs, and increased injury risk. Joint hypermobility is a variable phenomenon that may be either adaptive (professional) or pathological (syndromic). Accurate identification of the type of hypermobility is critically important for the personalized planning of therapeutic interventions. Professionally acquired hypermobility is often observed in circus performers, gymnasts, and ballet dancers, whereas pathological hypermobility is typically associated with connective tissue disorders, particularly the hypermobile type of Ehlers–Danlos syndrome. To date, no standardized clinical criteria exist to differentiate between these two types of hypermobility. Furthermore, the effect of hypermobility on functional hand parameters and grip strength across professional groups has not been adequately studied. This highlights the necessity for targeted investigations and the implementation of modern diagnostic and rehabilitation models. The aim of the study: to develop, scientifically substantiate, and evaluate the effectiveness of personalized approaches for the differential diagnosis of professional and pathological hypermobility, considering functional status, biomechanical characteristics, and physical therapy needs. Research methods. A comprehensive methodological approach was used, including: analysis of scientific and methodological literature; clinical and instrumental research methods (Beighton score, grip strength assessment using the EH108 dynamometer); functional hand stability tests; patient-reported outcome measures; and statistical analysis techniques such as ANOVA, correlation analysis, Tukey’s test, t-test, and Cohen’s d effect size. Scientific novelty of the research: - for the first time, scientifically justified criteria for the differential diagnosis of professional and pathological hypermobility of hand joints were established, taking into account functional parameters, case history, professional activity, and clinical findings; - grip strength development patterns in individuals with different hypermobility types were identified for the first time, enabling the detection of limiting factors in physical therapy outcomes; - a novel stratification model for individuals with hypermobility was proposed based on functional risk, allowing for the development of individualized intervention protocols tailored to the musculoskeletal system’s adaptive capacity; - a personalized rehabilitation program was created, including exercises for improving grip strength, joint stability, and control of range of motion, adapted to professional activity; - the effectiveness of rehabilitation interventions in patients with various forms of hand hypermobility was confirmed through comparative analysis of grip strength dynamics and subjective well-being; - scientific understanding of hand biomechanics in hypermobile individuals was expanded, including mechanisms contributing to decreased muscular endurance and joint stability under conditions of excessive mobility. The practical value of this research lies in the development of a diagnostic algorithm for hand joint hypermobility applicable in physical therapy, sports medicine, and occupational therapy. The proposed methods allow for accurate differentiation between adaptive (professional) and pathological hypermobility, facilitating appropriate rehabilitation decisions. The rehabilitation program developed in the study is ready for implementation in clinical physical therapy and rehabilitation settings. It reduces injury risk, enhances joint stability, and improves the quality of life for hypermobile individuals. The results may be integrated into clinical protocols, training modules, and academic curricula for healthcare professionals. The findings of this research were implemented in the orthopedic rehabilitation center “Maysternya Ruhu” and incorporated into the educational process of the Department of Biosafety and Human Health at Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. The content was included in training courses such as “Design of Individual Rehabilitation Programs for Musculoskeletal Disorders” and “Kinesiological Diagnostics and Testing in Physical and Occupational Therapy.” The study results broaden current theoretical concepts of joint hypermobility’s biomechanical aspects, its influence on hand and finger function, and optimization pathways in physical therapy. The findings enhance the understanding of how pathological and professionally acquired hypermobility characteristics interact within the motor system, forming a scientific basis for future research in physical therapy and occupational rehabilitation. The dissertation includes an introduction, four chapters, conclusions, a list of references, and appendices. The total length of the dissertation is 120 pages, including 18 tables and 8 illustrations. The list of references comprises 143 sources. Chapter one provides a literature review on the etiology, classification, and diagnosis of joint hypermobility, with emphasis on its manifestations in clinical, sports, and rehabilitation contexts. Chapter 2 outlines the methodology, participant characteristics, and applied clinical, instrumental, and statistical techniques, including the rationale for using a stratified sample and Beighton scale. Chapter 3 presents the grip strength dynamics observed after individualized rehabilitation, supported by statistical analysis and comparisons between professional groups. Chapter 4 focuses on clinical interpretation, correlation with existing literature, and practical conclusions for optimizing therapy strategies. The main findings of the dissertation are presented in 5 scientific papers, including: 2 articleі in professional Ukrainian journals, 3 articles in journals indexed in Scopus and Web of Science, 6 publications in the proceedings of international scientific conferences. | |
| dc.format.extent | 150 с. | |
| dc.identifier.citation | Воронюк, Є. А. Диференційна діагностика професійної та патологічної гіпермобільності суглобів кисті : дис. … д-ра філософії : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Воронюк Єлизавета Анатоліївна. – Київ, 2025. – 150 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/75722 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | гіпермобільність | |
| dc.subject | розвиток сили хвата | |
| dc.subject | фізична терапія | |
| dc.subject | диференційна діагностика | |
| dc.subject | якість життя | |
| dc.subject | реабілітація | |
| dc.subject | вплив реабілітаціі | |
| dc.subject | постава | |
| dc.subject | м’язовий корсет | |
| dc.subject | суглобовий хрящ | |
| dc.subject | ревматоїдний артрит | |
| dc.subject | гоніометричний профайл | |
| dc.subject | ерготерапія | |
| dc.subject | оцінка функціонального стану | |
| dc.subject | м’язово-зв’язковий контроль | |
| dc.subject | hypermobility | |
| dc.subject | grip strength development | |
| dc.subject | physical therapy | |
| dc.subject | differential diagnosis | |
| dc.subject | quality of life | |
| dc.subject | rehabilitation | |
| dc.subject | impact of therapy | |
| dc.subject | posture | |
| dc.subject | muscular corset | |
| dc.subject | articular cartilage | |
| dc.subject | rheumatoid arthritis | |
| dc.subject | goniometric profile | |
| dc.subject | occupational therapy | |
| dc.subject | functional status assessment | |
| dc.subject | myoligamentous control | |
| dc.subject.udc | 616.727.9-008.61-07(043.3) | |
| dc.title | Диференційна діагностика професійної та патологічної гіпермобільності суглобів кисті | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: