Вивчення закономірностей термічного розкладання лушпиння соняшника за умов швидкісного нагріву

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2024

Науковий керівник

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

КПІ ім. Ігоря Сікорського

Анотація

Паливні відходи олійноекстракційних заводів – лушпиння соняшника (ЛС) – використовують для заміни органічного палива. Вивчення закономірностей термічного розкладання ЛС за умов швидкісного нагріву, який відбувається у котельних апаратах, є метою роботи. Для дослідження було обрано ЛС – відходи виробництва Пологівського олійноекстракційного заводу. Для реєстрації газоподібних летких було застосовано експериментальний метод дослідження термічної переробки палива в умовах швидкісного нагріву із застосуванням масспектрометру. ЛС містить близько 30–48% целюлози, 34–38% геміцелюлози та 17–26% лігніну. Залежно від структури відрізняється елементний склад палива, кількісний та якісний склад летких та теплота згоряння. Теплота згорання Qн р ЛС може коливатися в межах 15–21 МДж/кг. Крім того різні молекулярні структури компонентів ЛС призводять до різних механізмів розкладання під час піролізу. При термічному розкладанні ЛС при швидкісному нагріві за температур 500–1000 °С утворюються леткі та твердий коксовий залишок (до 20–30% вихідної маси). Динамічні криві виходу відхідних газів мають дві принципово відмінні ділянки – перша з них відповідає виділенню і вигоранню летких, друга – вигорянню коксового залишку. Отримано емпіричну залежність тривалості (τ) вигоряння ЛС для зазначених умов від температури Т: т = 3,55·105/Т1,53±2, с. Отримані результати дозволяють розрахувати об’єм топкової камери і час перебування частинок ЛС в зоні високих температур 850–900 оС, необхідний для запобігання втратам теплоти з механічним недопалом.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Вивчення закономірностей термічного розкладання лушпиння соняшника за умов швидкісного нагріву / О. І. Топал, Л. С. Гапонич, І. Л. Голенко, С. Г. Кобзар // Енергетика: економіка, технології, екологія : науковий журнал. – 2024. – № 3. – С. 170-182. – Бібліогр.: 43 назв.