Технологія виробництва чавунних виливків з градієнтною структурою та властивостями
| dc.contributor.advisor | Лук’яненко, Іван Віталійович | |
| dc.contributor.author | Устименко, Аліна Іванівна | |
| dc.date.accessioned | 2025-05-02T13:43:54Z | |
| dc.date.available | 2025-05-02T13:43:54Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Устименко А.І.. Технологія виробництва чавунних виливків з градієнтною структурою та властивостями. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 13 Механічна інженерія за спеціальністю 136 Металургія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Дисертація присвячена дослідженню та розробленню технології виробництва жаростійких чавунних виливків з градієнтною структурою та властивостями для роботи в умовах інтенсивного впливу циклічних термомеханічних навантажень. Розроблено комплекс технологічних прийомів формування градієнту структури та властивостей за рахунок зміни морфології включень графіту у виливках з жаростійких чавунів. Актуальність дослідження полягає у покращенні експлуатаційних властивостей оснащення склотарної промисловості, а саме – формокомплекту, який піддається інтенсивному впливу термічних навантажень. Відповідно, дана практична цінність є вихідним пунктом для досліджень та утилітарного відображення розробленого комплексу технологічних прийомів. Дисертаційна робота складається з чотирьох розділів, у яких викладено та обґрунтовано основні результати дисертаційної роботи. У вступі наведено актуальність дисертаційного дослідження, сформульовано мету та задачі, вказано наукову новизну та практичну цінність. У першому розділі висвітлено світові екологічні проблеми, що стосуються деструктивного впливу пластикових пакувальних матеріалів на навколишнє середовище та сучасні тенденції їх заміни на альтернативні матеріали природного походження, такі як скло. Наведено характерні проблеми світових виробників скляної порожнистої тари (склотари) та тенденції розвитку галузі вцілому. Розкрито проблеми виробників оснащення, а саме деталей формокомплекту (форми) для виготовлення порожнистих виробів зі скла. На основі проведеного літературного огляду наведено особливості процесу виробництва склотари, що формують основні вимоги до експлуатаційних властивостей формокомплектів. Проаналізовано поширені матеріали світових виробників формокомплекту, відображено рівень конкурентності вітчизняного виробництва. Розглянуто сучасні методи покращення експлуатаційних властивостей матеріалів, що дозволило оцінити особливості та ефективність технологічних прийомів для подальшого застосування під час виготовлення виливків з жаростійких чавунів. На основі розглянутого та проаналізованого матеріалу – сформульовано мету та задачі дослідження. У другому розділі описано вихідні матеріали та технологічний процес виплавляння жаростійких чавунів, матеріали для їх позапічного оброблення та особливості проведення. Представлено технологічні варіанти виготовлення виливків, методи дослідження фазових перетворень, мікроструктури, механічних властивостей, жаростійкості та температуропровідності чавунів. У третьому розділі описано проведені дослідження з визначення хімічного складу жаростійких кремнистих чавунів 310СМ та 350СМХАН на основі аналізу впливу хімічних елементів на формування властивостей жаростійкості матеріалів. За результатами аналізу визначено вміст основних елементів, а саме % мас.: С = 3,0-3,2; Si = 3,1-3,5 – для чавуну 310СМ; С= 3,0-3,6; Si = 1,8-2,6 – для чавуну 350СМХАН. Основними легувальними елементами для обох сплавів обрано: Si, Mo, Cr, Al, Ni. Визначено температури початку фазових перетворень в дослідних чавунах 310СМ та 350СМХАН методом диференційно-термічного аналізу. Отримані результати порівнювали з характеристиками гомогенних зразків чавуну зі складової формокомплекту для виготовлення склотари. Для порівняння використали складову формокомплекту – форму (далі – вихідний зразок), яка відбракована через локальне потрапляння скла у вентиляційні канали під час налаштування технологічного процесу. За результатами візуального контролю формувальна поверхня вихідного зразка не мала критичних дефектів. Встановлено, що температури початку фазових перетворень дослідних чавунів 310СМ і 350СМХАН перевищують значення температури початку фазових перетворень чавуну вихідного зразка на 31,9 ºС та 17,7 ºС відповідно. Встановлено показники жаростійкості (окалиностійкості, ростостійкості та термостійкості) чавунів 310СМ та 350СМХАН за температури 1000+-20 °С, які порівнювали з аналогічними показниками чавуну вихідного зразка. У результаті встановлено, що після 50 год витримування за температури 1000+-20 °С зміна питомої маси чавунів 310СМ та 350СМХАН менша порівняно з показниками вихідного зразка. Визначено, що у відсотках, значення окалиностійкості чавунів 310СМ та 350СМХАН кращі за окалиностійкість вихідного зразка на 4% та 2 % відповідно. У результаті дослідження ростостійкості встановлено, що ріст зразків чавунів 310СМ та 350СМХАН зі збільшенням кількості циклів нагріванняохолодження (інтервал термоциклування 25+-3 °С-1000+-20 °С) збільшується лінійно. Після 60ти циклів випробовувань на ростостійкість визначено, що зміна геометричних розмірів зразків чавуну 310СМ тотожна значенням вихідного зразка. Зміна розмірів зразків з чавуну 350СМХАН вдвічі менша порівняно зі змінами в чавуні вихідного зразка. Показники термостійкості зразків із чавунів 310СМ та 350СМХАН після 60ти циклів нагріванняохолодження знаходяться на рівні показників чавуну вихідного зразка. У четвертому розділі представлено результати застосування технологічних варіантів для виготовлення виливків із чавунів 310СМ та 350СМХАН з градієнтною структурою за перерізом. Експериментально проведені дослідження знайшли своє відображення у результатах металографічних досліджень, показниках мікротвердості, твердості та температуропровідності, які підтверджують наявність градієнтної структури та властивостей за перерізом виливків. Перший технологічний варіант виготовлення виливків з чавунів 310СМ та 350СМХАН полягає в поверхневому обробленні розплаву в ливарній формі силікобарієвим інокулятором марки SB5 фракціями 0,315 мм, 0,4 мм та 0,63 мм. За результатами металографічного дослідження перерізу виливків визначено, що форма включень графіту пластинчата, а розподіл включень – рівномірний. Встановлено, що за перерізом зразків із чавуну 310СМ середні розміри графітових включень змінюються від 290 мкм до 700 мкм, із чавуну 350СМХАН – в 1,5 рази менші порівняно з 310СМ (залежно від зони). Визначено наявність феритноперлітної металевої матриці. Мікротвердість феритної складової змінюється від 180 HV до 120 HV, а перлітної – від 347 HV до 230 HV. Для зразків 350СМХАН властива перлітноферитна металева матриця з незначною кількістю фериту у вигляді оторочок навколо графітових включень. Мікротвердість домінуючого перліту знаходиться в діапазоні від 365 HV до 300 HV. Другий технологічний варіант виготовлення виливків полягає в поверхневому обробленні розплавів 310СМ та 350СМХАН силікобарієвим інокулятором марки SB5 фракцією 0,315 мм у поєднанні із застосуванням холодильників товщинами 10 мм, 20 мм та 30 мм в нижній порожнині ливарної форми. Технологічний варіант дозволив отримати пластинчату форму включень графіту зі зміною їх розподілу від дрібнорозгалуженого до рівномірного. Встановлено, що у виливках з чавунів 310СМ та 350СМХАН середні розміри графітових включень зменшилися приблизно в 2,5 рази, порівняно з показниками першого технологічного варіанту. У результаті металографічного дослідження мікроструктури зразків, встановлено, що у виливках з чавуну 310СМ наявна феритноперлітна матриця. Мікротвердість феритної складової змінюється від 218 HV до 162 HV, а перлітної складової – від 350 HV до 253 HV. Для зразків з чавуну 350СМХАН властива перлітноферитна металева матриця з незначним вмістом фериту, мікротвердість домінуючого перліту змінюється від 337 HV до 260 HV за перерізом усіх зразків. З метою отримання феритної металевої матриці використано третій технологічний варіант, який полягає у ковшовому обробленні чавунів 310СМ та 350СМХАН силікобарієвим інокулятором марки SB5 та заливанні розплаву на холодильники товщинами 10 мм, 20 мм та 30 мм. Встановлено, що даний варіант дозволив отримати за перерізом виливків обох сплавів градієнт включень графіту пластинчастої форми за розподілом – від дрібнорозгалужених міждендритних до розеткових, які переходять до рівномірних пластинчатих включень графіту. Визначено, що у виливках присутнє зменшення розмірів графітових включень залежно від досліджуваної зони, порівняно з першим та другим технологічними варіантами: для виливків з чавуну 310СМ розміри змінюються від 84 мкм до 357 мкм, а для 350СМХАН – від 65 мкм до 227 мкм. Встановлено, що зразкам із чавуну 310СМ властива повністю феритна металева матриця, значення мікротвердості якої за перерізом змінюються від 184 HV до 126 HV. При цьому, для зразків з чавуну 350СМХАН характерна перлітна металева матриця з карбідними фазами. Мікротвердість перліту змінюється від 380 HV до 296 HV за перерізом усіх зразків. З метою отримання градієнтної морфології структурних складових застосовано четвертий технологічний варіант, який полягає у комбінованому (поступовому) обробленні чавунів 310СМ та 350СМХАН: ковшове оброблення розплаву силікобарієвим інокулятором марки SB5 та внутрішньоформове модифікування в реакційній камері магнієвмісним модифікатором марки VL63(M) і лиття розплаву на холодильники товщинами 10 мм, 20 мм та 30 мм. Технологічний варіант забезпечив отримання у всіх виливках з чавуну 350СМХАН розподіл включень пластинчастого графіту від дрібнорозгалуженого міждендритного до розеткового та перехід до рівномірного. Вказаний розподіл включень графіту аналогічний розподілу в зразках, отриманих за третім технологічним варіантом. Однак, дисперсність графітових включень підвищилася в 1,5 рази порівняно з третім технологічним варіантом. Для виливків з чавуну 310СМ, які було виготовлено із застосуванням холодильників товщинами 10 мм та 20 мм, характерна така ж морфологія графітових включень як у виливках із 350СМХАН. Встановлено, що особлива градієнтна зміна морфології графітових включень властива за перерізом виливка з чавуну 310СМ, який виготовлено із застосуванням холодильника 30 мм. Досліджено, що на поверхні контакту з холодильником у виливку присутній шар завтовшки 6 мм з включеннями графіту кулястої форми, діаметром від 2 мкм до 17 мкм та ступенем сфероїдизування в межах від 70 % до 80 %. Встановлено, що з віддаленням від поверхні контакту із холодильником, морфологія включень графіту змінюється від кулястої до вермикулярної форми. Товщина шару включень вермикулярного графіту становить близько 15 мм. Після чого, в глибших шарах відбувається перехід до включень графіту пластинчастої форми розміром до 245 мкм. За результатами досліджень виливків із чавуну 310СМ, визначено, що їм властива феритна металева матриця, а виливкам з чавуну 350СМХАН – перлітно-феритна. Значення мікротвердості фериту в обох чавунах змінюються від 210 HV до 145 HV. Мікротвердість перліту у виливках з чавуну 350СМХАН змінюється за перерізом від 340 HV до 225 HV. Проведено дослідження температуропровідності виливків з чавунів 310СМ та 350СМХАН, які отримані за третім і четвертим технологічними варіантами виготовлення та із застосуванням холодильника товщиною 30 мм. Встановлено, що показники коефіцієнтів температуропровідності зразків із чавуну 310СМ у середньому на 26 % вищі, порівняно з показниками чавуну 350СМХАН та чавуну вихідного зразка. Встановлено, що найперспективнішим технологічним варіантом є застосування комбінованого (поступового) оброблення чавуну 310СМ: ковшове оброблення розплаву інокулятором марки SB5 та внутрішньоформове модифікування в реакційній камері ливникової системи модифікатором марки VL63(M) із заливанням на холодильник товщиною 30 мм. Даний варіант дозволив отримати у виливках градієнтну структуру за морфологією графіту: зміна від шару включень графіту кулястої форми до шару з включеннями вермикулярного графіту та перехід до включень пластинчатої форми. За перерізом виливків з градієнтною структурою властива зміна механічних (мікротвердості та твердості) і теплофізичних властивостей, зокрема температуропровідності. Виливки з градієнтною структурою та властивостями можуть бути використані для виготовлення деталей з більшою довговічністю в умовах впливу циклічних термомеханічних навантажень. Застосовувати комбіноване оброблення для виготовлення чавунних виливків необхідно з урахуванням вимог до конкретного виробу. | |
| dc.description.abstractother | Ustymenko A.I.. Technology of production of cast iron castings with gradient structure and properties. – Qualification scientific work on the rights of manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field 13 Mechanical Engineering, specializing in 136 Metallurgy. – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2025. The dissertation is dedicated to the development and research of a technology for producing heatresistant cast iron castings with a gradient structure and properties, designed to withstand intense cyclic thermomechanical loads. Various technological methods have been developed to achieve a gradient change in structure and properties by altering the morphology of graphite inclusions in castings made from heatresistant cast irons. This study is relevant for improving the operational properties of equipment used in the glass packaging industry, particularly the molding set, which is exposed to high thermal stress. Therefore, the practical value of this research serves as the foundation for the study and practical application of the developed set of technological methods. The content of the work consists of four chapters in which the main results of the dissertation are presented and substantiated. The introduction describes the relevance of the dissertation research, sets the goal and objectives, and formulates the scientific novelty and practical value. The first section highlights global environmental issues related to the destructive impact of plastic packaging materials on the environment and current trends in replacing them with alternative materials of natural origin, such as glass. Specific problems of global glass packaging manufacturers and trends in the industry as a whole are described. The problems of manufacturers of equipment, namely moulding sets (glass moulds), for its production are revealed. Based on the literature review, the features of the glass packaging production process that constitute the basic requirements for the operational properties of molds are presented. The common materials used by mold manufacturers worldwide are analyzed, and the competitiveness of domestic production is assessed. Modern methods for enhancing the performance properties of materials are discussed, which enable the evaluation of the characteristics and effectiveness of technological methods for future use in producing castings from heatresistant cast irons. Consequently, the study formulates the aim and objectives. The second section describes the starting materials and technological process of smelting heatresistant cast irons, materials for outoffurnace treatment of cast irons, and the specifics of its implementation. Technological variants of castings production, methods for studying phase transformations and heat resistance of materials, microstructure, mechanical properties, and thermal conductivity of cast irons are presented. Chapter 3 describes the studies conducted to select the chemical composition of heatresistant siliceous cast irons 310SM and 350SMHAN based on the analysis of the influence of chemical elements on the formation of heat resistance properties of materials. According to the results of the analysis, the main elements were determined as follows: % wt: C = 3,03,2; Si = 3,13,5 for 310SM cast iron; C = 3,03,6; Si = 1,82,6 for 350SMHAN cast iron. Si, Mo, Cr, Al, Ni were selected as the main alloying elements. The temperatures of the onset of phase transformations in the experimental cast irons 310SM and 350SMHAN were determined by differential thermal analysis. The results obtained were compared with the characteristics of homogeneous samples of cast iron from a mould set for the manufacture of glass containers. For comparison, the mould (next – the original sample) was used, which, according to visual inspection, had no critical defects and was rejected due to local glass ingress into the ventilation ducts during the process setup. It was found that the temperature of the onset of phase transformation of the experimental cast irons 310SM and 350SMKhan exceeded the temperature of the onset of phase transformation of the cast iron sample from the original sample by 31,9 °C and 17,7 °C, respectively. The heat resistance of 310SM and 350SMHAN cast irons at a temperature of 1000+-20 °С, specifically scale resistance, growth resistance, and heat resistance, was determined by comparing them with the cast iron of the spent glass mold. It was found that after 50 hours of holding, the change in the specific gravity of 310SM and 350SMHAN cast irons is smaller compared to the indicators of the original sample. In percentage terms, the scale resistance of 310SM and 350SMHAN cast irons is 4 % and 2 % better than the scale resistance of the original sample. According to the results of the growth resistance study, it was demonstrated that the growth of 310SM and 350SMHAN cast iron samples increases linearly with an increase in the number of heatingcooling cycles (25+-3 °С↔1000+-20 °С). Accordingly, after 60 cycles of growth resistance tests, it was determined that the changes in the geometric dimensions of 310SM cast iron are relatively the same as in the original sample, and for 350SMHAN cast iron they are half as much. In terms of heat resistance, after 60 heatingcooling cycles, 310SM and 350SMHAN cast irons are at the level of the original sample. Chapter 4 presents the results of applying technological options for the manufacture of castings with gradient changes in structural components along their crosssection from 310SM and 350SMHAN cast irons. Experimentally conducted studies were reflected in the results of metallographic studies, determining mechanical and thermal properties, which confirm the presence of a gradient structure along the cross section of the castings. The first technological option for manufacturing casting from 310SM and 350SMHAN cast is to surface treat the melt in the casting mould with a siliconbarium inoculant of SB5 grade with fractions of 0,315 mm, 0,4 mm, and 0,63 mm. The results of a metallographic study of the castings' crosssection showed that the shape of the graphite inclusions is lamellar and the distribution of inclusions is uniform. The average size of graphite inclusions for the 310SM alloy varies from 290 m to 700 m in crosssection, while for the 350SMHAN alloy, the size of graphite inclusions is approximately 1,5 times smaller than for 310SM, depending on the zone. For cast iron 310SM, a ferritepearlite matrix is present in the crosssection of all samples. The microhardness of the ferrite component ranges from 180 HV to 120 HV, and the pearlite component ranges from 347 HV to 230 HV. The 350SMHAN samples have a pearliteferrite metal matrix with a small ferrite content in the form of rims around graphite inclusions. The microhardness of the dominant pearlite is in the range of 365 HV to 300 HV in the crosssection of all samples. The second technological variant of casting production involves surface treatment of 310SM and 350SMHAN melt with SB5 silicobarium inoculant with a fraction of 0.315 mm in combination with the use of 10 mm, 20 mm and 30 mm thick chillers in the lower cavity of the casting mould. The technological variant produced a lamellar shape of graphite inclusions with a change in their distribution from finely branched to uniform. It was found that the size of graphite inclusions in castings from 310SM and 350SMHAN cast irons decreased by about 2,5 times compared to the previous surface treatment, from 80 m to 475 m. The metallographic study of castings produced according to this variant revealed that 310SM castings are characterized by a ferritepearlite matrix, with the microhardness of the ferrite component varying from 218 HV to 162 HV, and the pearlite component from 350 HV to 253 HV. The 350SMHAN samples are characterized by a pearliteferrite metal matrix with a low ferrite content, the microhardness of the dominant pearlite ranging from 337 HV to 260 HV in the crosssection of all samples. To obtain a ferrite metal matrix, a technological variant was used, which involves ladle treatment of 310SM and 350SMHAN cast irons with an SB5 inoculant and pouring the melt onto chillers with thicknesses of 10 mm, 20 mm, and 30 mm. It has been established that this option allows for a gradient change in the crosssection of lamellar graphite in both alloys. This change involves transitioning from finely interdendritic to rosette and then to uniform lamellar graphite distribution. It has been determined that the castings of this variant are characterized by a decrease in the size of graphite inclusions depending on the studied zone compared to the previous technological variants. Specifically, for castings made from 310SM cast iron, the size of graphite inclusions varies from 84 m to 357 m, and for 350SMHAN, it ranges from 65 m to 227 m. It has been established that for 310SM cast iron castings, there is complete ferritization of the metal matrix, with microhardness values ranging from 184 HV to 126 HV in the zonal section. Meanwhile, samples from 350SMHAN cast iron exhibit a pearlite metal matrix with carbide phases. The microhardness of pearlite varies zonally from 380 HV to 296 HV in the crosssection of all samples. To achieve a gradient morphology of structural components, the combined processing of 310SM and 350SMHAN cast irons was conducted. This involved ladle treatment of the melt with SB5 inoculant and inmold modification in the reaction chamber with VL63(M) modifier, followed by melt casting on 10 mm, 20 mm, and 30 mm thick chillers. This technological variant ensures that all 350SMHAN castings have a lamellar graphite distribution ranging from finely branched interdendritic to rosette and uniform distribution, which is similar to the previous variant. The dispersion of graphite inclusions increased by up to 1,5 times compared to ladle treatment alone. For 310SM cast iron castings produced using 10 mm and 20 mm thick chillers, the distribution of changes in the morphology of graphite inclusions is similar to that of 350SMHAN. The results of the study revealed that a specific gradient change in graphite inclusions along the crosssection is present in a casting made of 310SM cast iron, which was produced using a 30 mm chiller. Studies of the casting show that the surface in contact with the chiller contains a layer of spheroidal graphite inclusions with a diameter of 2 m to 17 m, and the degree of spheroidization ranges from 70 % to 80 %. The thickness of the cast iron layer with spheroidal graphite inclusions is about 6 mm. It has been determined that spheroidal graphite is replaced by vermicular graphite, with a thickness of about 15 mm. After that, there is a transition to lamellar graphite with inclusion sizes up to 245 m. According to the results of studies on 310SM alloy castings, it was determined that they are characterized by a ferrite metal matrix, while 350SMHAN castings are characterized by the formation of both ferrite and pearlite components. The microhardness of the ferrite component in castings from both cast irons showed high values at 210 HV, which decrease along the crosssection of the casting to 145 HV. The microhardness of the pearlite component of the matrix of castings from 350SMHAN cast iron varies along the crosssection of the castings from 340 HV to 225 HV. After studying the thermal conductivity of castings produced by ladle treatment of 310SM and 350SMHAN cast irons with SB5 inoculant, using melt casting on a 30 mm thick chiller and combined treatment, which involves ladle treatment with SB5 inoculant and in mold modification in the reaction chamber with the VL63(M) modifier on a 30 mm thick chiller casting, it was observed that a gradient change in structural components occurred not only in terms of changes in the morphology of the structure but also in terms of thermal conductivity. The study revealed that the thermal conductivity coefficients of 310SM cast iron samples are up to 26 % higher than those of 350SMHAN cast iron and original sample cast iron. It has been determined that the most promising technological option is the use of combined processing of 310SM cast iron. This process involves ladle treatment of the melt with the SB5 inoculant and inmold modification in the reaction chamber of the casting system with the VL63(M) modifier. The castings are poured on a 30 mm thick chiller, which ensures the production of castings with a gradient in the morphology of structural components along their crosssection. This gradient ranges from a layer of cast iron with spheroidal graphite to a layer with lamellar graphite through an intermediate layer of cast iron with a vermicular graphite form. This process results in a change in both mechanical and thermal properties along the crosssection of the castings. Castings with a gradient structure and properties can be used to manufacture parts with increased durability under cyclic thermal and mechanical loads. The technological option for manufacturing castings by combined processing should be selected based on the requirements for a particular product. | |
| dc.format.extent | 184 с. | |
| dc.identifier.citation | Устименко, А. І. Технологія виробництва чавунних виливків з градієнтною структурою та властивостями : дис. … д-ра філософії : 136 Металургія / Устименко Аліна Іванівна. – Київ, 2025. – 184 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/73651 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | екологія | |
| dc.subject | структура | |
| dc.subject | розчинність | |
| dc.subject | мікротвердість | |
| dc.subject | кулястий графіт | |
| dc.subject | формувальні матеріали | |
| dc.subject | оксиди заліза | |
| dc.subject | фазовий аналіз | |
| dc.subject | високоміцний чавун | |
| dc.subject | модифікування | |
| dc.subject | кристалізація | |
| dc.subject | стан поверхні | |
| dc.subject | ливарна форма | |
| dc.subject | температуропровідність | |
| dc.subject | виливок | |
| dc.subject | ecology | |
| dc.subject | structure | |
| dc.subject | solubility | |
| dc.subject | microhardness | |
| dc.subject | spheroidal graphite | |
| dc.subject | moulding materials | |
| dc.subject | iron oxides | |
| dc.subject | phase analysis | |
| dc.subject | highstrength cast iron | |
| dc.subject | modification | |
| dc.subject | crystallisation | |
| dc.subject | surface condition | |
| dc.subject | mould | |
| dc.subject | thermal conductivity | |
| dc.subject | casting | |
| dc.subject.udc | 621.74.046 | |
| dc.title | Технологія виробництва чавунних виливків з градієнтною структурою та властивостями | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Ustymenko_dys.pdf
- Розмір:
- 12.83 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: