Gender difference in language use and language attitudes in online Facebook posts of Ukrainian migrants in Germany

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorKuznietsova, Anastasiia
dc.date.accessioned2023-05-16T13:52:13Z
dc.date.available2023-05-16T13:52:13Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractThis article studies the gender difference of language use and language attitudes of Ukrainian communities in Germany in online social media. Since 2014, the conflict in the East of Ukraine has led to a remarkably intense flow of Ukrainian migrants to Western Europe giving rise to longstanding issues of identity formation, language use and attitudes both within Ukraine and inside Ukrainian diaspora communities. This article will examine Ukrainian diaspora in Germany on the subject of language ideologies, language use and attitudes by analyzing its linguistic online activity. To do so, our analysis will draw on a range of interdisciplinary methodologies, including studies of linguistic identity positioning, gender in migration, imagined migrant communities, and studies of discursive constructions of nationhood, which explore language indexing in relation to national identity. Social media data were collected from Facebook groups in Germany basing on follower numbers, the variety of language use, frequency of posts, and the variety of their social, cultural or political focusIt is noted that language use by members of the three studied Facebook groups in no way represents the positioning of all Ukrainian immigrants in that country. In addition, the lack of access to the migrants’ offline multimodal and dialogic language interactions posed limitations on this study. It was concluded that as opposed to men, Ukrainian migrant women may likely to develop less-Ukrainian oriented identities with less attention paid to the Ukrainian language. Therefore, while national mythologies view women as responsible for upholding Ukrainian language and traditions, women themselves, as opposed to Ukrainian men, tend to use internationally established languages as a marker for their social advancement. Thus, in the future perspective, language use and attitudes, as well as immigrants’ identity research would benefit from additional studies that examine more diverse groups of immigrants and by adding additional methods.uk
dc.description.abstractotherУ статті досліджуються гендерні відмінності у використанні мови та мовних ставленнях українських громад Німеччини в онлайнових соціальних мережах. Починаючи з 2014 року, конфлікт на Сході України призвів до надзвичайно інтенсивного потоку українських мігрантів до Західної Європи, що породжує давні проблеми формування ідентичності, використання мови та ставлення до неї як в Україні, так і в межах українських діаспорних спільнот. У цій статті досліджено українську діаспору в Німеччині на предмет мовної ідеології, використання та ставлення до мови шляхом аналізу її мовної онлайнактивності. Наш аналіз базується на низці міждисциплінарних методологій, включаючи дослідження позиціонування лінгвістичної ідентичності, гендеру в міграції, уявних мігрантських спільнот та дослідження дискурсивних конструкцій національності, які досліджують мовну індексацію стосовно національної ідентичності. Дані соціальних мереж були зібрані з груп Facebook у Німеччині на основі кількості підписників, різноманітності використання мови, частоти публікацій та різноманітності їх соціальної, культурної чи політичної спрямованості. Зазначено, що використання мови членами трьох досліджуваних груп Facebook жодним чином не відображає положення всіх українських іммігрантів у цій країні. Крім того, відсутність доступу до офлайнових мультимодальних і діалогічних мовних взаємодій мігрантів створила обмеження для цього дослідження. Зроблено висновок, що, на відміну від чоловіків, українські жінки-мігрантки, швидше за все, розвиватимуть менш українську орієнтацію ідентичності з меншою увагою до української мови. Тому, якщо національні міфології розглядають жінок як відповідальних за підтримку української мови та традицій, самі жінки, на відміну від українських чоловіків, як правило, використовують міжнародно визнані мови як маркер свого соціального просування. Тому в перспективі в майбутньому використання мови, а також дослідження ідентичності іммігрантів отримають користь від додаткових досліджень, які вивчають більш різноманітні групи іммігрантів.uk
dc.format.pagerangePp. 30-39uk
dc.identifier.citationKuznietsova, A. Gender difference in language use and language attitudes in online Facebook posts of Ukrainian migrants in Germany / Anastasiia Kuznietsova // Advanced Linguistics. – 2021. – № 8. – Pр. 30-39.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2617-5339.2021.8.243868
dc.identifier.orcid0000-0002-7256-8215uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/55752
dc.language.isoenuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.relation.ispartofAdvanced Linguistics 8 / 2021uk
dc.subjectgenderuk
dc.subjectlanguage useuk
dc.subjectlanguage attitudeuk
dc.subjectlinguistic identityuk
dc.subjectdiasporauk
dc.subjectгендерuk
dc.subjectвикористання мовиuk
dc.subjectставлення до мовuk
dc.subjectмовна ідентичністьuk
dc.subjectдіаспораuk
dc.titleGender difference in language use and language attitudes in online Facebook posts of Ukrainian migrants in Germanyuk
dc.title.alternativeГендерна відмінність у використанні мови та ставленні до мов у Facebook онлайн-публікаціях українських мігрантів Німеччиниuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
AL_2021_8_P30-39.pdf
Розмір:
1.3 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити

Зібрання

Advanced Linguistics, № 8