Удосконалення технологічної схеми отримання високооктанового бензину на основі алкілбензольної фракції поліетиленових відходів
| dc.contributor.advisor | Бойченко, Сергій Валерійович | |
| dc.contributor.author | Куберський, Ігор Олегович | |
| dc.date.accessioned | 2026-07-16T09:26:04Z | |
| dc.date.available | 2026-07-16T09:26:04Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Куберський І.О. Удосконалення технологічної схеми отримання високооктанового компоненту бензинів на основі алкілбензольної фракції поліетиленових відходів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 161 – Хімічні технології та інженерія (16 – Хімічна та біоінженерія). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2026. У цій науковій праці здійснено аналіз та напрацьовані технічні рішення у проблемній сфері виробництва високооктанових бензинів у контексті комплексної ситуації щодо наявної вітчизняної сировини для виробництва бензинів і високооктанових компонентів для них і необхідності утилізації пластикових відходів серед промислових і побутових відходів. Пластикові відходи (пластик (пластичні маси), мікропластик, поліетилен) тут розглядаються як вторинна сировина для отримання компонентів подальшого виробництва високооктанових бензинів. Встановлено, що за даними статистики у світі на тепер переробляється лише 9% з відходів пластикових матеріалів (ВПМ), у тому числі мікропластик, поліетилен, що викидаються. Спалюється близько 12%. В Україні Лише 3% вторсировини сьогодні переробляють. Щороку у світі виробляється близько 350 млн т пластику, з них близько 200 млн т майже відразу стають відходами. В Україні наявна величезна кількість неутилізованих енергоємних промислових і побутових відходів (різноманітні ВПМ (пластик, різні пластичні маси, мікропластик, поліетилен), зношені шини, інші гумові матеріали (гума) тощо, а також відходи харчової промисловості). Наприклад, за даними Державної служби статистики України, кожен українець виробляє в середньому 300 кг твердих побутових відходів (ТПВ) на рік, 95% з яких знаходиться на сміттєзвалищах. За даними Шостого національного повідомлення України з питань зміни клімату до структури ТПВ входять 9–15% ВПМ. Тобто щорічно кожен українець виробляє близько 45 кг ВПМ. За попередніми підрахунками наявні обсяги ВПМ в Україні 1,3 млн тонн щорічно. Щороку також виходить з використання 150 тис. тонн гумових покришок. З них в кращому випадку 8% скеровуються на перероблення. Вони також є унікальною енергосировиною серед різноманіття промислових і побутових відходів. Тобто в Україні наявна реальна можливість використовувати їх як сировину для виробництва композиційних моторних палив, як наслідок підвищувати енергетичну та екологічну безпеку в країні. Сумарно це може позитивно вплинути на розвиток альтенативної енергетики та потенційно додатково забезпечити економіку країни близько 1 млн тонн композиційних моторних палив. Виконано критичний огляд сучасного стану досягнень у технологіях виробництва бензинів і перероблення ВПМ. Засвідчено, що розвиток паливної галузі взагалі та паливного матеріалознавства, зокрема, тісно пов’язаний із проблемою покращення якості бензинів. Виявлено, що цю завжди актуальну проблему, що постає перманентно перед галуззю, прийнято вирішувати за двома напрямами: розроблення якісно нових палив і ефективне використання традиційних бензинів додаванням: - спеціальних за складом і будовою речовин і сполук – так званих хімічних додатків (присадок) (до 0,5% мас.) та добавок (до 2% мас. і більше), що мають чітко визначені функціональні властивості та покращують експлуатаційні показники палив; - нових, синтетичного або біосинтетичного походження, хімічних сполук – потенційних компонентів (більше 2% мас.) для створення найсучаснішого типу палив – композиційних (реформульованих), що одержують компаундуванням (змішуванням) традиційних бензинів і нових паливних компонентів, а також відповідних додатків і (або) добавок, або цілий їх пакет. Обґрунтовано, що одним з нагальних науково-практичних завдань на сьогодні є необхідність пошуку нових композицій екологічно безпечних високооктанових бензинів, що будуть мати покращені експлуатаційні та екологічні характеристики без шкоди для експлуатації техніки та охорони довкілля (мінімізуючи вплив на навколишнє середовище). Значний обсяг аналітичних і експериментальних досліджень пов’язаний, у першу чергу, з впливом якості перспективного реформульованого палива на хіммотологічну надійність техніки (безпеку її експлуатації). Важливо, що, з одного боку, сировина для виробництва високооктанових бензинів може бути вітчизняною, що дасть змогу збільшити контроль держави над виробництвом та ціноутворенням. З іншого боку, це створить внутрішню альтернативу викопному паливу, що на сьогодні імпортується, позитивно вплине на тенденції розвитку альтернативної енергетики та відновлення ресурсів держави. Дослідженню питань перероблення вторинної сировини (ВПМ, зношених шин тощо) та отримання компонентів моторних палив присвятили себе такі українські вчені як Гринишин О.Б., Григоров А.Б., Ранський А.П., Пиш’єв С.В., Сафранов Т.А. та інші. На підставі результатів вивчення сучасних літературних джерел і тенденцій розвитку у сфері виробництва бензинів, а також враховуючи національні особливості та стан економіки України нами сформулювано гіпотезу даного дослідження: піролітичною конверсією пластикових (поліетиленових) і текстильних відходів отримувати синтетичні високооктанові компоненти (альтернатива алкілату) без вмісту високотоксичного і канцерогенного тетраетилсвинцю (ТЕС) – Pb(CH3CH2)4 для продукування екологічно чистих високооктанових бензинів. Доведено актуальність дослідження якісного та кількісного складу піролізних рідин (піроконденсату, піролізату), отриманих переробленням пластикових (поліетиленових) і текстильних відходів. Встановлено причинно-наслідковий зв’язок екологічних та антидетонаційних властивостей компонентів бензинів, що полягає у залежності від компонентного складу бензину та пояснюється оптимальним і збалансованим співвідношенням ароматичних вуглеводнів та додатків (добавок, компонентів) для забезпечення експлуатаційної придатності палива з однієї сторони, так і впливу на навколишнє середовище з іншої сторони. Забезпечення задовільних екологічних і експлуатаційних властивостей бензинів та компонентів є досить складним завданням, адже поліпшення одних властивостей призводить до погіршення інших. Тому виконання досліджень в межах цієї наукової праці є додатковим кроком в удосконаленні технологічних основ виробництва високооктанових бензинів з використанням альтернативних технологій, відповідно є важливим науково-прикладним завданням. Встановлено, що використання легкої бензинової фракції (ЛБФ) перероблення нафти з низьким вмістом ароматичних сполук та низьким октановим числом (ОЧ) дозволяє використовувати високооктанові компоненти, отримані піролізом, та октанопідвищуючі додатки з метою створення синергетичного ефекту та продукування бензину з потрібними експлуатаційними та фізико-хімічними властивостями. Використання фракцій вуглеводнів, отриманих з вторинної сировини, дає змогу використовувати відходи як сировинну базу та розвивати перероблювальну галузь для отримання вторинних ресурсів. Так, алкілбензольну фракцію (С7–С10) можна використовувати як замінник алкілату під час виготовлення АБ через її придатне значення ОЧ. Результати досліджень дозволили дійти висновку, що найбільш ефективними компонентами для продукування високооктанових бензинів є ЛБФ, ізооктан, алкілбензольна фракція С7–С10. Вміст третбутилбензолу та ароматичних вуглеводнів потрібно обмежувати через вплив (у сторону підвищення) на температуру кінця кипіння фракційного складу. Встановлено оптимальну композицією, що задовільняє вимоги, гармонізовані до сучасних вимог світових стандартів до авіаційних бензинів ASTMD 6227 «Standard Specification for Unleaded Aviation Gasoline Containinga Non-hydrocarbon Component», та складається з 30% ЛБФ, 40% ізомеризату (продукт ізомеризації фракції С5–С6 з ОЧ = 85 од.), 30% алкілбензольної фракції С7–С10 бензинової фракції з полімерних відходів для високооктанового авіаційного бензину Grade UL 87. Розроблено принципову технологічну схему та технологічну карту виробництва високооктанового авіаційного бензину з вітчизняної сировини. Оцінено енергетичний потенціал перероблення ВПМ, що засвідчив – Україна очікувано може замінити 18,1% постачань бензину. Побудована діаграма енерго-економічної доцільності перероблення ВПМ у компоненти моторних палив на прикладі бензину. Отримана діаграма наочно свідчить про адекватну практичну цінність запропонованої технологічної схеми з прийнятними показниками економічної ефективності. Експлуатація запропонованої технологічної схеми на основі отриманої алкілбензольної фракції з поліетиленових відходів надасть очікуваного прибутку від продажу 1 т бензину 1150 грн, а рентабельність такого виробництва складе 3,2%. Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному: 1. Отримало подальший розвиток вчення про циркулярний підхід до отримання нових синтетичних компонентів з поліетиленових відходів як альтернативних ненафтового походження додатків для продукування екологічно чистих (сталих) високооктанових бензинів. 2. Встановлено, що у складі піроконденсату з відходів текстильної промисловості близько 63% – представники ароматичних вуглеводнів, насичені вуглеводні аліфатичного ряду (алканові) ~ 5%, представники ненасичених вуглеводнів ~ 14%. Решта компонентів ~ 18% не представляють енергетичної цінності у контексті завдання, що вирішується. У складі піроконденсату з поліетиленових відходів 14−18% (16%) − представники ароматичних вуглеводнів, представники алканових ~ 32−33%, представники ненасичених − 20−30% (25%), представники спиртів − більше 2%, близько 24% − високомолеколярні сполуки. 3. Доведено, що екстракція з піроконденсату такої специфічної групи як алкілбензольна фракція є ідентифікатором в традиційних нафтових дистилятах, з яких не видалено ароматичні речовини. Елююючи між C9 і C10 ця група дуже помітна на хроматограмі бензину, починаючись з н-пропілбензолу, за яким слідує 3-етилтолуол, що частково змішується з 4-етилтолуолом, а потім 1,3,5-триметилбензол і 2-етилтолуолом. За властивостями ця група подібна традиційному високооктановому компоненту – алкілату (суміш ізоалканів С6–С9, отримана за допомогою алкілювання алканів алкенами). 4. Встановлено вплив будови молекули вуглеводню, зокрема, метильної групи –СН3, на їх детонаційну стійкість. Хімізм такого явища пояснюється тим, що метильні групи діють як «пастки» для вільних радикалів, що уповільнюють передчасне окиснення. Практичне значення полягає у комплексному синергетичному ефекті, що реалізовується одночасно в економічному, екологічному (мінімізації екологічного впливу на довкілля) та енергетичному аспектах. Упровадження результатів дослідження – пряма реалізація моделі рециклінгу (циркулярної економіки, екологістики). 1. Алкілбензоли володіють надзвичайно високою детонаційною стійкістю. Метильна група може існувати як вільний радикал -CH3. Він надзвичайно реакційноздатний і має короткий час життя (мілісекунди). Саме такі радикали утворюються під час піролізу (нагріванні без повітря) деревини, нафти, вторинних відходів, запускаючи ланцюгові реакції утворення складніших сполук. Метильна група змінює механізм окиснення палива так як розгалужені молекули з метильними групами мають сильніші зв’язки у певних вузлах та створюють менше «пероксидних» радикалів, що зазвичай провокують вибухове згорання. У камері згорання двигуна це означає, що паливо не детонує (не вибухає) від стиснення, а повноцінно згорає. Це створює необхідні та достатні умови для упровадження у практику більш дешевих піролізних технологій отримання компонентів для виробництва високооктанових бензинів з пластикових (поліетиленових) матеріалів. 2. Використання ВПМ як сировини дозволяє отримати дорогий антидетонатор зі значно нижчою собівартістю, ніж при синтезі з первинної нафти. Поліетилен складає до 30–40% усіх побутових відходів. Замість захоронення на сміттєзвалищах, де він розкладається сотні років через погані властивості біорозкладання, пластик стає цінним сировинним ресурсом, раціонально застосовуючи екологістичний підхід на базі принципу життєвого циклу продукту. Очікувана економічна доцільність та ефективність впровадження запропонованої технологічної схеми на основі отриманої алкілбензольної фракції з поліетиленових відходів буде складати у вираженні прибутку від продажу 1 т бензину – 1150 грн, а рентабельність такого виробництва складе 3,2%. Очікувана собівартість реформульованого високооктанового бензину складе 35,9 грн/л. А очікувана ціна реалізації – 53,85 грн/л. Це є прийнятним і достатньо конкурентоздатним на ринку моторних палив в Україні на сьогодні. 3. Виробництво дешевого високооктанового компонента на основі алкілбензольної фракції бензинової фракції піролітичного перероблення ВПМ створює обґрунтовані умови для вирішення проблеми «пластикового забруднення» та зниження вуглецевого сліду. Хімічна конверсія пластику в моторне паливо генерує менше викидів, аніж видобуток нафти та її повний цикл перероблення, що важливо для виконання кліматичних норм. 4. Отримані алкілбензоли не містять сірки та сполук металів. Це дозволяє виробникам бензину відмовитися від шкідливих присадок, знижуючи токсичність вихлопних газів і нагар у двигунах. А також замінити високооктановий компонент – алкілат, виробництво якого відсутнє в Україні, а його започаткування достатньо вартісне. 5. Удосконалена технологія дозволяє отримувати компоненти для бензинів з місцевих (вітчизняних) ресурсів (сміття), зменшуючи залежність від імпорту сирої нафти та товарних нафтопродуктів. Це зміцнює енергетичну безпеку держави. Дисертація складається зі 159 сторінок, 3 додатків. Основна частина дисертації містить 21 рисунок та 25 таблиць. | |
| dc.description.abstractother | Kuberskyi I.O. Improvement of the technological scheme for producing a highoctane gasoline component based on the alkylbenzene fraction derived from polyethylene waste. – Qualification scientific work as a manuscript. The dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in Specialty 161 – Chemical Technologies and Engineering (Field 16 – Chemical and Bioengineering). – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2026. This research presents an analysis and develops technical solutions in the field of high-octane gasoline production, considering the complex situation regarding available domestic feedstock and the necessity of plastic waste utilization. Plastic waste (including plastics, microplastics, and polyethylene) is considered as a secondary raw material for producing components for high-octane gasoline. It has been established that only about 9% of global plastic waste is currently recycled, while approximately 12% is incinerated. In Ukraine, this figure is about 3%. Annually, around 350 million tons of plastic are produced worldwide, with approximately 200 million tons quickly becoming waste. In Ukraine, significant volumes of energy-rich waste remain unutilized, including plastic waste, used tires, rubber materials, and food industry waste. On average, each Ukrainian generates about 300 kg of municipal solid waste per year, of which 95% is landfilled. Plastic waste accounts for approximately 9–15% of this volume, corresponding to about 45 kg per person annually, or around 1,3 million tons nationwide. Additionally, about 150 thousand tons of tires become waste annually, with only up to 8% recycled. These waste streams represent valuable energy resources and can potentially provide up to 1 million tons of composite motor fuels annually. A critical review of the current state of advancements in gasoline production technologies and the processing of polymer waste has been carried out. It has been established that the development of the fuel industry in general, and fuel materials science in particular, is closely associated with the persistent challenge of improving gasoline quality. It has been determined that this continuously relevant problem, which systematically arises within the industry, is traditionally addressed through two main approaches: the development of fundamentally new fuels and the efficient utilization of conventional gasolines through the incorporation of: - specially designed substances and compounds with defined composition and structure so-called additives (up to 0.5 wt.%) and blending components (2 wt.% and more), which possess clearly specified functional properties and enhance the operational performance characteristics of fuels; - new compounds of synthetic or biosynthetic origin-potential fuel components (more than 2 wt.%) intended for the production of advanced fuels, namely composite (reformulated) fuels, obtained by compounding (blending) conventional gasolines with new fuel components, as well as appropriate additives and/or blending agents, or their packages. The study substantiates the necessity of developing environmentally friendly high-octane gasoline compositions with improved performance and ecological characteristics. Particular attention is paid to the influence of fuel composition on chemmotological reliability of engines. The use of domestic raw materials enables increased state control over fuel production and pricing, while reducing dependence on imported fossil fuels. The issues of secondary raw material processing (including polymer waste, waste tires, etc.) and the production of motor fuel components have been extensively studied by Ukrainian scientists, including Hrynyshyn O.B., Hryhorov A.B., Ranskyi A.P., Pyshiev S.V., Safranov T.A., and others. Based on literature analysis and industry trends, the research hypothesis proposes that pyrolytic conversion of plastic (polyethylene) and textile waste can produce synthetic high-octane components (as an alternative to alkylate) without toxic tetraethyl lead (Pb(CH3CH2)4), for the production of environmentally friendly gasoline. Pyrolysis is considered as a thermal decomposition process in the absence of oxygen at temperatures ranging from 450–550°C (low-temperature) to above 750°C (high-temperature). This relatively low-cost process enables the production of highcalorific components suitable for alternative fuels. The study confirms the importance of analyzing the composition of pyrolysis liquids obtained from plastic and textile waste. A relationship between environmental and anti-knock properties of gasoline components has been established, determined by the balance between aromatic hydrocarbons and additives. Ensuring satisfactory environmental and performance properties of gasolines and their components is a rather complex task, as improvements in certain properties inevitably lead to the deterioration of others. Therefore, the research conducted within this study represents an additional step toward improving the technological foundations of high-octane gasoline production using alternative technologies and, accordingly, constitutes an important scientific and applied objective. It has been shown that light gasoline fractions with low aromatic content can be effectively combined with high-octane pyrolysis-derived components to achieve synergistic effects. The alkylbenzene fraction (C7–C10) is proposed as a substitute for alkylate due to its favorable octane number. The research results have led to the conclusion that the most effective components for the production of high-octane gasolines are light gasoline fractions (LGF), isooctane, and the alkylbenzene fraction C7–C10. The content of tretbutylbenzene and aromatic hydrocarbons should be limited due to their effect on increasing the final boiling point of the distillation range. The optimal fuel composition meeting ASTM D 6227 requirements for unleaded aviation gasoline (Grade UL87) has been determined: 30% light gasoline fraction, 40% isomerizate, and 30% alkylbenzene fraction derived from polymer waste. A technological scheme and process flow diagram for producing high-octane aviation gasoline from domestic feedstock have been developed. Energy and economic assessment indicates that Ukraine could replace up to 18,1% of gasoline supply through waste processing. The projected profit is approximately UAH 1150 per ton of gasoline, with a profitability of 3,2%. Scientific novelty: 1. The concept of a circular approach to the production of new synthetic components from polyethylene waste has been further developed, considering them as alternative non-petroleum-derived additives for the production of environmentally friendly (sustainable) high-octane gasolines. 2. It has been established that the composition of pyrocondensate obtained from textile industry waste contains approximately 63% aromatic hydrocarbons, about 5% saturated aliphatic hydrocarbons (alkanes), and about 14% unsaturated hydrocarbons. The remaining ~18% of components do not possess energy value within the scope of the problem addressed. In the composition of pyrocondensate derived from polyethylene waste, aromatic hydrocarbons account for 14–18% (≈16%), alkanes for approximately 32–33%, unsaturated hydrocarbons for 20–30% (≈25%), alcohols for more than 2%, and about 24% are high-molecular-weight compounds. 3. It has been demonstrated that the extraction of such a specific group as the alkylbenzene fraction from pyrocondensate serves as an indicator in conventional petroleum distillates from which aromatic compounds have not been removed. Eluting between C9 and C10, this group is clearly distinguishable on gasoline chromatograms, beginning with n-propylbenzene, followed by 3-ethyltoluene (partially overlapping with 4-ethyltoluene), and subsequently 1,3,5-trimethylbenzene and 2-ethyltoluene. In terms of properties, this group is similar to the conventional high-octane component-alkylate (a mixture of isoalkanes C6–C9 obtained via alkylation of alkanes with alkenes). 4. The influence of the molecular structure of hydrocarbons, in particular the methyl group (–CH₃), on their detonation resistance has been established. The mechanism of this phenomenon is explained by the fact that methyl groups act as “traps” for free radicals, thereby slowing down premature oxidation processes. Practical significance. The practical significance lies in a comprehensive synergistic effect realized simultaneously in economic, environmental (through minimization of environmental impact), and energy aspects. The implementation of the research results represents a direct realization of the circular economy model (ecologistics). 1. Alkylbenzenes exhibit exceptionally high detonation resistance. The methyl group can exist as a free radical -CH3, which is highly reactive and has a very short lifetime (milliseconds). Such radicals are formed during pyrolysis (thermal decomposition in the absence of oxygen) of wood, petroleum, and secondary waste, initiating chain reactions leading to the formation of more complex compounds. The presence of methyl groups alters the oxidation mechanism of fuels, as branched molecules containing methyl groups have stronger bonds at specific positions and generate fewer peroxide radicals, which typically trigger explosive combustion. In the combustion chamber of an engine, this means that the fuel does not detonate (does not undergo uncontrolled explosion) under compression but burns in a controlled manner. This creates the necessary and sufficient conditions for the practical implementation of more cost-effective pyrolysis technologies for producing components for high-octane gasoline from plastic (polyethylene) materials. 2. The use of polymer waste as a feedstock enables the production of high-value anti-knock components at significantly lower cost compared to synthesis from primary petroleum feedstock. Polyethylene accounts for up to 30–40% of municipal solid waste. Instead of landfilling, where it decomposes over hundreds of years, plastic becomes a valuable raw material, effectively applying an ecologistics approach based on the product life cycle principle. The expected economic feasibility and efficiency of implementing the proposed technological scheme based on the alkylbenzene fraction derived from polyethylene waste are estimated as follows: the projected profit from the sale of 1 ton of gasoline is approximately UAH 1150, with a profitability of 3,2%. The expected production cost of reformulated high-octane gasoline is about 35,9 UAH/L, while the projected market price is 53,85 UAH/L. These indicators are acceptable and sufficiently competitive in the current motor fuel market of Ukraine. 3. The production of a low-cost high-octane component based on the alkylbenzene fraction obtained from pyrolytic processing of polymer waste creates substantiated conditions for addressing the problem of plastic pollution and reducing the carbon footprint. The chemical conversion of plastic into motor fuels generates fewer emissions compared to crude oil extraction and its full refining cycle, which is important for meeting climate targets. 4. The obtained alkylbenzenes do not contain sulfur or metal compounds. This allows fuel producers to eliminate harmful additives, thereby reducing exhaust toxicity and engine deposits. In addition, they can replace the high-octane component alkylate, the production of which is currently absent in Ukraine and whose establishment requires significant capital investment. 5. The improved technology enables the production of gasoline components from local (domestic) resources (waste), thereby reducing dependence on imports of crude oil and refined petroleum products. This contributes to strengthening the country’s energy security. The dissertation consists of 159 pages, including 21 figures, 25 tables, and 3 appendices. | |
| dc.format.extent | 159 с. | |
| dc.identifier.citation | Куберський, І. О. Удосконалення технологічної схеми отримання високооктанового бензину на основі алкілбензольної фракції поліетиленових відходів : дис. … д-ра філософії : 161 – Хімічні технології та інженерія / Куберський Ігор Олегович. – Київ, 2026. – 159 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/82253 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | промислові відходи | |
| dc.subject | пластик (мікропластик) | |
| dc.subject | поліетилен | |
| dc.subject | гума | |
| dc.subject | піроліз | |
| dc.subject | утилізація (рециклінг) | |
| dc.subject | екологічний вплив (безпека) | |
| dc.subject | виробництво | |
| dc.subject | технологія | |
| dc.subject | піроконденсат (піролізат) | |
| dc.subject | бензин | |
| dc.subject | хроматографічний аналіз | |
| dc.subject | хімічний додаток | |
| dc.subject | бензинова фракція | |
| dc.subject | альтернативна енергетика | |
| dc.subject | industrial waste | |
| dc.subject | plastic (microplastic) | |
| dc.subject | polyethylene | |
| dc.subject | rubber | |
| dc.subject | pyrolysis | |
| dc.subject | utilization (recycling) | |
| dc.subject | environmental impact | |
| dc.subject | production | |
| dc.subject | technology | |
| dc.subject | pyrocondensate (pyrolysate) | |
| dc.subject | gasoline | |
| dc.subject | chromatographic analysis | |
| dc.subject | chemical additive | |
| dc.subject | gasoline fraction | |
| dc.subject | alternative energy | |
| dc.subject.udc | 662.75:628.475.043](045) | |
| dc.title | Удосконалення технологічної схеми отримання високооктанового бензину на основі алкілбензольної фракції поліетиленових відходів | |
| dc.title.alternative | Improvement of the technological scheme for producing a highoctane gasoline component based on the alkylbenzene fraction derived from polyethylene waste | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Kuberskyi_dys.pdf
- Розмір:
- 2.29 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: