Сталінські «Лекала» львівської післявоєнної моди

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorГенега, Р.
dc.date.accessioned2024-11-27T13:04:17Z
dc.date.available2024-11-27T13:04:17Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractМета роботи: на основі доступної історіографії, періодики та архівних джерел простудіювати післявоєнний стан львівської моди, рівень забез- печення містян одягом та взуттям в умовах дефіциту, визначити місце моди в міському повсякденні Львова на тлі зародження в місті субкультури «стиляг». Методологія. Під час роботи над статтею використано причи- ново-наслідковий метод, який дає змогу проаналізувати соціальну атмосфе- ру міста після другого приходу більшовиків та його вплив на моду львів’ян. Воєнне лихоліття і як наслідок зміна національного характеру населення, сформували у Львові цілком новий суспільний конгломерат із дещо відмін- ними модними запитами. Цей метод дав змогу, почасти, реконструювати тогочасні модні вподобання львів’ян і зробити відповідні узагальнення. По- рівняльний та системний методи дають змогу зіставити та структурува- ти зміни, які імплементували більшовики, краще відтворити образ «львів- ського модника» часів пізнього сталінізму. Завдяки евристичному методу вдалось атрибутувати відомості про становлення львівської субкультури та реконструювати образ львівського стиляги. Наукова новизна. Вперше окремі акценти зроблено на формуванні радянської модельної школи міста, на роботах тогочасних львівських модельєрів, на становленні львівського Будинку мод. Відзначено важливу роль модельних цехів Універмагу та ком- бінату «Міськпромторгу» в забезпеченні містян новими моделями одягу. Підкреслено особливості та обставини формування у Львові нового, дещо спрощеного, соціально невибагливого типу мешканців, зі своїми правилами і традиціями в підборі та компонуванні одягу, який відрізнявся від колишніх галицьких модних уподобань, носії котрих відтепер перебували у меншості. Висновки. До модних уподобань львів’ян у другій половині 1940-х рр. належав «мілітарний стиль», у поєднанні з хутровими елементами, натомість у пер- шій половині 1950-х рр. домінував стиль «зут», що поєднував довгі мішку- ваті піджаки та широкі штани, «труакари» й одяг спортивного стилю. Значно впливав на львівську моду синтез капрону, вироби з якого з’явились у місті на початку 1950-х рр. під торговою маркою «Капрон». Невдовзі капрон став атрибутом жіночого гардеробу львів’янок, як і взуття типу «лодочки», «румунки» та «спортивки». Серед чоловічого взуття популярні були витяжні й прикрійні чоботи, черевики «дербі» та калоші. Наприкінці 1940-х — на початку 1950-х рр. у Львові поширилася притаманна для всього СРСР субкультура «стиляг». Представників цієї субкультури почали нази- вати стилягами лише в середині 1950-х рр., до того львів’яни їх називали «франтами», «піжонами», «фраярами» та «фіфами». Переважно це були молоді люди, вихідці з партійних та чиновницьких еліт, чий зовнішній ви- гляд виходив за межі радянської моралі, не відповідав усталеним нормам поведінки та засуджувався з боку влади.
dc.description.abstractothereveryday life of Lviv against the background of the formation of the Teds’ subculture in the city based on available historiography, periodicals, and archival sources, and to study the post-war state of Lviv fashion, the level of providing citizens with clothes and shoes in conditions of shortage. Methodology. The cause-and-effect method was used during the research, allowing analysis of the social atmosphere of the city after the Bolsheviks’ return and its influence on Lviv residents’ fashion. The hardships of war and consequent changes in the national character formed a new social conglomerate in Lviv with different fashion preferences. This method partially reconstructed contemporary fashion preferences of Lviv residents and facilitated relevant generalizations. Comparative and systematic methods were employed to compare and structure the changes implemented by the Bolsheviks, enhancing the portrayal of the «Lviv fashionista» during late Stalinist times. Information on the formation of Lviv’s subculture was attributed and the image of the stylish Lviv resident reconstructed using heuristic methods. Scientific novelty. For the first time, special emphasis is placed on the formation of the Soviet model school in the city, on the works of Lviv fashion designers, and on the establishment of the Lviv House of Fashion. The study highlights the significant role of model shops in department stores and the «Miskpromtorh» plant in providing citizens with new clothing models. The author focuses on the peculiarities and circumstances surrounding the development of a new, somewhat simplified bourgeois type in Lviv, with its own rules and traditions for selecting and arranging clothing. This type differed from the previous Galician fashion preferences, which were now less prevalent among the population. Conclusions. The clothing preferences of Lviv residents evolved from a «military style» in the 1940’s, characterized by extensive use of fur, to a relatively free «zoot» style in the 1950’s. This style featured long, baggy jackets, wide trousers, «troikas», and sportswear. Lviv fashion was significantly influenced by the introduction of kapron synthesis in the early 1950’s, marketed under the trademark «Kapron». Despite its high lipophilicity, tendency to yellow quickly, and loss of elasticity, nylon stockings gained increasing popularity and soon became a staple in women’s wardrobes. Popular shoe styles included pull-on and side-to-side boots for men, «Derby» shoes, «Parko» shoes, «Ago» shoes, and galoshes. Women favored «boat» shoes, «Romanian shoes», and «sports shoes», while children wore «husarikis» and «pinettes». Women’s haircuts such as «corolla», «waves», «big curls», and «permanent» were popular in Lviv during the early 1940’s. By the 1950’s, a stylish subculture emerged in Lviv, reflective of trends across the USSR. The term «Teds» (Styliahy) became established in Lviv by the mid-1950’s; prior to this, fashion enthusiasts were known as «frants», «pizhons», «frayras», and «fifas». These terms referred mainly to young people from party and economic elites who stood out in appearance and behavior. The image of a Ted (styliaga), a «frant», or a «pizhon» diverged from Soviet norms of morality and behavior, leading to condemnation by the authorities.
dc.format.pagerangeС. 304-332
dc.identifier.citationГенега, Р. Сталінські «Лекала» львівської післявоєнної моди / Р. Генега // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2024. – Вип. 58. – С. 304-332.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2307-5244.58.2024.309256
dc.identifier.orcid0000-0002-0346-405X
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/70859
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.relation.ispartofСторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 58
dc.titleСталінські «Лекала» львівської післявоєнної моди
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
304-332.pdf
Розмір:
6.79 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 58