Неоіндустріальна стратегія розвитку переробної промисловості України
| dc.contributor.advisor | Іляш, Ольга Ігорівна | |
| dc.contributor.author | Саченко, Андрій Олегович | |
| dc.date.accessioned | 2025-06-16T08:15:48Z | |
| dc.date.available | 2025-06-16T08:15:48Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Саченко А. О. Неоіндустріальна стратегія розвитку переробної промисловості України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – економіка. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. В умовах повномасштабної війни вітчизняні промислові підприємства зазнали значних прямих збитків унаслідок руйнувань приміщень, виробничогосподарської, логістично-збутової інфраструктури, фінансування витрат з релокації бізнесу, погіршення фінансово-економічних результатів через зростання витратомісткості виробництва, неритмічності бізнес-процесів тощо. Ці та інші чинники істотно послабили фінансовий, кадровий, інноваційно-технологічний потенціали переробної промисловості. З іншого боку, етап повоєнного відновлення відкриває для економіки України нові перспективи щодо її відбудови на нових високотехнологічних засадах. Це визначає необхідність визначення вже зараз стратегії, передумов, шляхів і засобів впровадження ідей неоіндустріалізації вітчизняної переробної промисловості. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад, розвиток науково-методичних підходів та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування і реалізації неоіндустріальної стратегії розвитку переробної промисловості України. Об’єктом дослідження є процеси розвитку переробної промисловості України. Предметом дослідження є теоретичні засади, науковометодичні підходи та практичні рекомендації щодо формування і реалізації неоіндустріальної стратегії розвитку переробної промисловості України. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовано актуальність та своєчасність виконаного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт та предмет дослідження зі зазначенням методів його проведення, сформульовано наукову новизну отриманих в дисертації результатів, описано їхню апробацію й практичне застосування. У першому розділі дисертації «Теоретико-методичні основи формування неоіндустріальної стратегії розвитку промисловості» узагальнено положення еволюції економічного розвитку, виявлено особливості і переваги неоіндустріалізації, сформовано концептуальний базис стратегування державної політики розвитку галузей промисловості на неоіндустріальних засадах, розроблено методичні засади аналізування неоіндустріалізації у переробній промисловості. Розвинуто науково-методичний підхід до розробки концептуальних положень стратегування державної політики промислового розвитку, який, на відміну від існуючих, базується на моделі неоіндустріалізації, що принципово змінює послідовність планування, коли спершу визначається потенціал неоіндустріалізації – повноцінний спектр факторів і умов інституціонального та організаційно-економічного середовища технологічної модернізації переробної промисловості, а надалі саме на їх формування спрямовуються стратегічні цілі, завдання і заходи державної неоіндустріальної політики. Методико-прикладна значимість підходу полягає, з одного боку, в поєднанні інструментів стратегічного планування державного регулювання розвитку переробної промисловості, а з іншого боку, в орієнтації на нагальні зміни з подолання технологічних розривів, відмову від сировинної орієнтації виробництва, масштабування високотехнологічних секторів промисловості, формування конкурентних переваг у стратегічних галузях промисловості, розвиток підприємств – технологічних лідерів. За результатами узагальнення теоретико-методичних засад та еволюції економічного розвитку встановлено, що хронологічно послідовними типами зростання є індустріалізація, деіндустріалізація, реіндустріалізація й неоіндустріалізація. На сьогодні неоіндустріалізація вважається найбільш прогресивним типом розвитку та стосується розвитку нових стратегічнопрогресивних галузей на основі нових технологій, нових енергетичних ресурсів та високотехнологічних виробництв. Провідними технологіями, характерними для неоіндустріалізації, є нано- та біотехнології, тривимірний друк, інтернет речей, віртуальна реальність та ін. Для неї характерне розширене відтворення та використання нових матеріалів, інноватизація продукції та процесів її виробництва, а пріоритетом є реалізація нової промислової політики модернізації виробничого сектора на засадах підривних технологій та збільшення частки високотехнологічних галузей у структурі ВВП країни. Удосконалено теоретичний підхід до формування методичного підходу до аналізу перебігу процесів неоіндустріалізації у переробній промисловості національної економіки через: (1) визначення складових – характеристик аналізування та індикаторів оцінювання у їх межах та перевірення їх внеску у загальний тренд; (2) виявлення специфічних аспектів дослідження в частині його мети і завдань, обрання оптимальних методичних підходів та методів економічного аналізу, формування складу індикаторів, врахування інноваційнотехнологічного чинника, прикладного аспекту аналітичної роботи. Застосування підходу дозволило обґрунтувати методологічну концепцію і послідовність етапів діагностики й перевірки якості перебігу процесів неоіндустріалізації переробної промисловості. Набули подальшого розвитку наукові підходи до ідентифікації системних основоположних чинників неоіндустріалізаційного шляху розвитку переробної промисловості, які визначені в підсумку протиставлення ознак, провідних технологій та характеру і пріоритетів державної промислової політики за індустріалізації, деіндустріалізації, реіндустріалізації та неоіндустріалізації. Такий підхід, на відміну від існуючих, надав можливість визначати і формувати систему чинників у відповідності до забезпечення розвитку переваг неоіндустріалізації і таким чином сприяв обґрунтуванню та реалізації комплексу заходів і інструментів інтенсифікації її перебігу. У другому розділі дисертації «Аналітика розвитку переробної промисловості України та державної політики його стратегування» наведено результати аналізу соціально-економічних індикаторів розвитку та ідентифікації екологічних викликів функціонування переробної промисловості України. На його основі розроблено стратегічну карту інтегрування виробничо-збутового ланцюга товарів критичного імпорту переробної промисловості України у глобальні ланцюги доданої вартості. За результатами аналізування соціально-економічних індикаторів розвитку переробної промисловості України встановлено, що сучасні тренди характеризують його скоріше не як неоіндустріалізацію, а як деіндустріалізацію. Така ситуація підкреслює нагальну потребу структурних перетворень, спрямованих на збільшення обсягів в структурі виробництва промислової продукції, виготовленої із застосуванням прогресивних технологічних інновацій, а також продукції нових високотехнологічних виробництв шостого та сьомого технологічних укладів. Вирішення цих питань має вирішальне значення для відродження економіки України, зміцнення її технологічної конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку. Чинником, який критично послаблює потенціал неоіндустріалізації переробної промисловості України, стала повномасштабна війна та такі її наслідки, як руйнування промислових об’єктів та енергетичної інфраструктури; зменшення виробничих потужностей; падіння попиту на внутрішньому ринку; формування дефіциту робочої сили через мобілізацію та виїзд населення за кордон; порушення ланцюгів поставок; збільшення логістичних витрат на експортні процеси; зростання дефіциту капіталу. З іншого боку, слід розуміти, що неоіндустріалізація стосується не тільки розвитку промислового сектора національного господарства, але й сталого розвитку країни в цілому, що порушує питання економіки, соціальної сфери та екології. Останнє питання є особливо актуальним безпосередньо для переробної промисловості України, яка стикається з низкою екологічних викликів, серед яких значні масштаби водозабору на тлі недостатнього рівня очисних споруд, висока енергоємість, сировинна залежності і ресурсомісткість виробництва, високі викиди забруднюючих речовин в атмосферу, значні відходи та забруднення водних ресурсів, пов’язані з наслідками війни росії проти України. Визначено, що для подолання цих викликів та забезпечення екологічної безпеки в процесі неоіндустріалізації переробної промисловості під час стратегування державної політики в цій сфері слід врахувати такі вектори промислової політики: (1) ресурсоефективність та екологічно чисте виробництво; (2) послаблення залежності від виробництва енергії та подолання високої енергоємності промислового сектору; (3) збереження та модернізація енергетичної інфраструктури; (4) подолання проблеми нарощення відходів та забезпечення неналежного поводження з ними. Розвинуто методико-прикладні положення в сфері державної політики забезпечення безперебійного виробництва та реалізації, зокрема на експорт, високотехнологічної продукції переробної промисловості, для чого розроблено стратегічну карту стратегії інтегрування виробничо-збутового ланцюга товарів критичного імпорту переробної промисловості у глобальні ланцюги доданої вартості. Особливостями карти слугують її провідні елементи (передові прогресивні технології, технічна підтримка на засадах державно-приватного партнерства, раціональне місце розташування виробничих потужностей, партнерство з розбудови дистрибуційної системи просування й збуту продукції на ринки); конкретні способи їх реалізації та попередньо виставлені результати, кінцева мета яких – формування ефективної і надійної мережі постачальників (вхідна екосистема) та дистриб’юторів реалізації вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту (вихідна екосистема). У третьому розділі роботи «Пріоритети та інструментарій реалізації неоіндустріальної стратегії розвитку переробної промисловості України» здійснено прогностичну аналітику стратегування розвитку вітчизняної переробної промисловості, визначено інституційно-економічне підґрунтя, обґрунтовано стратегічні орієнтири, заходи, фінансово-ресурсне забезпечення та сформовано методику моніторингу реалізації неоіндустріальної стратегії розвитку переробної промисловості. Набули подальшого розвитку прикладні рішення з моделювання чинників впливу на реалізацію неоіндустріальної стратегії розвитку переробної промисловості. Для цього розроблено методику прогностичної аналітики стратегування розвитку переробної промисловості України, в основі якої – застосування каузальних методів для виявлення залежності валової доданої вартості галузі від стану та динаміки провідних факторів виробництва, якими є обсяги основних засобів, капітальних інвестицій та витрат на оплату праці. Апробація методики дозволила визначити сценаріїв перебігу ситуації та сформувати більш дієві інструменти державної політики, які дозволять ефективізувати процеси неоіндустріального промислового розвитку. Розроблено засади стратегічного планування державної політики неоіндустріального вектору поступу національної економіки. Для цього з урахуванням специфіки поточного стану, тенденцій і проблематики процесів розвитку та технологізації переробної промисловості України, визначеної за результатами SWOT-аналізу, обґрунтовано елементи неоіндустріальної стратегії її розвитку, а саме її мету, стратегічні та операційні цілі, завдання, індикатори реалізації операційних цілей та заходи. Відмінними аспектами авторського підходу є визначення альтернатив неоіндустріалізації галузі та специфіки їх реалізації, а також підбір системи кількісно-якісних індикаторів, що уможливлює запровадження регіонального моніторингу реалізації стратегії. Удосконалено науково-прикладні пропозиції щодо вдосконалення практичного інструментарію реалізації неоіндустріальної стратегії розвитку переробної промисловості шляхом побудови цілісної системи пов’язаних і узгоджених між собою заходів державного регулювання, спрямованих на досягнення кожної зі стратегічних цілей нової промислової політики, визначення індикаторів аналізу стану перебігу неоіндустріальних трендів та реалізації відповідних завдань, розроблення методико-прикладних положень щодо моніторингу реалізації стратегії неоіндустріалізації галузі. Практична апробація пропозицій сприятиме досягненню мети політики неоіндустріалізації переробної промисловості. | |
| dc.description.abstractother | Sachenko A. O. Neo-industrial strategy for the development of the processing industry of Ukraine. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy in specialty 051 – Economics. – National Technical University of Ukraine «Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv, 2025. In the conditions of a full-scale war, domestic industrial enterprises suffered direct losses as a result of the destruction of premises, production and economic, logistics and sales infrastructure, financing costs for business relocation, financial and economic results worsened as a result of the increase in the cost-intensiveness of production, irregularity of business processes, etc. These and other factors significantly weakened the financial, personnel, innovative and technological potential of the processing industry. However, on the other hand, the stage of postwar recovery opens up new prospects for the economy of Ukraine in the sense of its reconstruction on new high-tech foundations. And this determines the importance of the implementation of strategic planning and prerequisites, and ways and means of implementing the ideas of neo-industrialization of the domestic processing industry. The aim of the dissertation work is to deepen the theoretical foundations, develop scientific and methodological approaches and substantiate practical recommendations for the formation and implementation of a neo-industrial strategy for the development of the processing industry. The object of the research is the processes of development of the processing industry of Ukraine on a neo-industrial basis.The subject of the research is theoretical foundations, scientific and methodological approaches and practical recommendations for the formation and implementation of a neo-industrial strategy for the development of the processing industry. The dissertation consists of an introduction, three chapters, conclusions, a list of used sources and appendices. The introduction substantiates the relevance and timeliness of the performed research, formulates its purpose and tasks, defines the object and subject of the research with an indication of the methods of its implementation, formulates the scientific novelty of the results obtained in the dissertation, describes their approbation and practical application. The first chapter of the dissertation “Theoretical and methodological foundations of the formation of a neo-industrial strategy for the development of industry” summarizes the evolution of economic development, reveals the peculiarities and advantages of neo-industrialization, and forms the conceptual basis for strategizing the state policy of the development of industries on the neo-industrial basis. A methodology for analyzing neo-industrialization in the processing industry was developed. A scientific-methodical approach to the development of conceptual provisions of the state policy of industrial development was developed, which, unlike the existing ones, is based on the model of neo-industrialization, which fundamentally changes the sequence of planning, when the potential of neo-industrialization – the full range of factors and conditions of the institutional and organizational and economic environment of the technological modernization of the processing industry – is determined, and in the future the strategic goals, tasks and measures of the state neoindustrial policy are directed to their formation. The methodological and applied significance of the approach lies in the combination, on the one hand, of the tools of strategic planning of the state regulation of the development of the processing industry, and, on the other hand, in the orientation towards urgent changes to overcome technological gaps, the rejection of the raw material orientation of production, scaling of high-tech sectors of industry, formation of competitive advantages in strategic branches of industry, development of enterprises - technological leaders. As a result of the generalization of theoretical and methodological principles and the evolution of economic development, it was established that the defining stages (types) of growth were industrialization, deindustrialization, reindustrialization, and neoindustrialization. Today, neo-industrialization is considered the most progressive path of development and refers to the development of new strategic and progressive industries based on high-tech production, nano- and biotechnologies, and new energy resources. The leading technologies characteristic of neo-industrialization are nano- and biotechnologies, 3D printing, the internet of things, virtual reality, expanded reproduction and use of new materials, innovation of products and their production processes, and the priorities of economic policy are the implementation of a new industrial policy of modernization of the production sector on the basis of disruptive technologies, an increase in the share of high-tech industries in the structure of the country's GDP. The theoretical approach to the formation of the methodology for the analysis of the course of neo-industrialization processes in the processing industry of the national economy has been improved through: (1) determination of the components - analysis characteristics, evaluation indicators within their limits and verification of the contribution to the general trend; (2) identifying specific aspects of the study (in terms of its purpose and objectives, the selection of optimal methodological approaches and methods of economic analysis, formation of the composition of indicators, taking into account the innovative and technological factor, the applied aspect of analytical work), the application of which made it possible to substantiate the methodological concept and the sequence of stages of diagnosis and quality control of the process of neo-industrialization of the processing industry. Scientific approaches to the identification of systemic fundamental factors of the neo-industrialization path of the development of the processing industry, which were determined as a result of comparing the signs, leading technologies, and the nature and priorities of the state industrial policy for industrialization, deindustrialization, reindustrialization, and neoindustrialization, have gained further development. This approach, in contrast to the existing ones, allows to define and form a system of factors in accordance with ensuring the development of the advantages of neo-industrialization, and thus contributes to the justification and implementation of a set of measures and tools for the intensification of its course. In the second chapter of the dissertation “Analysis of the development of the processing industry of Ukraine and the state policy of its strategy” the results of the analysis of socio-economic indicators of development and the identification of environmental challenges of the functioning of the processing industry of Ukraine are given, a strategic map of the integration of the production and distribution chain of goods of critical import of the processing industry of Ukraine into the global chains of added value has been developed. As a result of the analysis of socio-economic indicators of the development of the processing industry in Ukraine, it was established that the current trends of its progress, rather, characterize it not as neo-industrialization, but as deindustrialization. This situation emphasizes the urgent need for structural transformations aimed at increasing volumes and improving the structure of industrial production with the use of progressive technological innovations, as well as products of new high-tech factories of the VI and VII technological systems. Solving these issues is of crucial importance for the revival of Ukraine's economy, strengthening its technological competitiveness and ensuring sustainable development. At the same time, the factor that critically weakens the potential of neo-industrialization of the processing industry of Ukraine was the full-scale war and its consequences, such as: destruction of industrial facilities and energy infrastructure, narrowing of production capacities; falling demand in the domestic market; labor shortage due to mobilization and emigration of the population abroad; disruption of supply chains; increase in logistics costs for export processes; significant capital deficit. On the other hand, it should be understood that neo-industrialization is not only about the development of the industrial sector of the national economy, but also about the steady progress of the country, and hence – issues of the economy, social sphere and ecology. The latter is especially relevant directly for the processing industry of Ukraine, which is faced with a number of environmental challenges, in particular, the negligible scale of water intake against the background of insufficient level of treatment facilities, high content of energy intensity, as well as raw material dependence and resource intensity of domestic industrial production, emissions of pollutants into the atmosphere, waste generation and water pollution, which are primarily related to the consequences of war against Ukraine. To overcome these challenges and ensure environmental security of the national economy in the process of neo-industrialization of the processing industry, the following vectors of industrial policy should be taken into account when strategizing state policy in this area: (1) resource efficiency and environmentally friendly production; (2) reducing dependence on energy production and overcoming the high energy intensity of the industrial sector; (3) preservation and modernization of energy infrastructure; (4) overcoming the problem of accumulation of waste and ensuring its improper handling. Methodological and applied regulations have been developed in the field of state policy to ensure uninterrupted production and sale of high-tech products of the processing industry, for which a strategic map of the strategy for integrating the production and sales chain of goods of critical import of the processing industry into global chains of added value has been developed; the characteristics of the map are its leading elements (advanced progressive technologies; technical support on the basis of public-private partnership; rational location of production facilities; partnership for the development of a distribution system for the promotion and sale of products to markets), concrete methods of their implementation are previously presented results, the ultimate goal of which is the formation of an effective and reliable network of suppliers (input ecosystem) and distributors for the sale of domestic products on domestic and foreign sales markets (output ecosystem). In the third chapter of the thesis “Priorities and tools for the implementation of the neo-industrial strategy for the development of the processing industry of Ukraine” a predictive analysis of the development strategy of the domestic processing industry was carried out, the strategic orientations and the institutional and economic basis for the implementation of the neo-industrial strategy for the development of the processing industry were substantiated, measures, financial and resource support was determined, and a methodology for monitoring the implementation of the neoindustrial strategy for the development of the processing industry was formed. Applied solutions for modeling influencing factors on the implementation of the neo-industrial strategy for the development of the processing industry have gained further development; for these purposes, a method of prognostic analytics for strategizing the development of the processing industry of Ukraine has been developed, which is based on the application of causal methods to identify the dependence of the gross added value of the industry on the state and dynamics of the leading factors of production – the amount of fixed assets, capital investments and labor costs. The approbation of the author's methodology contributes to the development of scenarios of the course of the situation and the determination of more effective tools of state policy for influencing changes in certain factors that allow the processes of neoindustrial industrial development to become more efficient. The principles of strategic planning of the state policy of the neo-industrial vector of progress of the national economy have been developed, for which, taking into account the specifics of the current state, trends and problems of the development and technological processes on the example of the processing industry of Ukraine, the elements of the neo-industrial strategy of its development – goal, strategic and operational goals, tasks, indicators of implementation of operational goals, strategy measures – have been substantiated; distinctive aspects of the author's approach are the definition of three alternatives of neo-industrialization of the industry and, accordingly, the specifics of their course, the selection of an extensive system of quantitative and qualitative indicators, which enables the introduction of regional monitoring of the implementation of the strategy. The scientific and applied proposals for improving the practical toolkit for the implementation of the neo-industrial strategy for the development of the processing industry by building an integrated system of related and coordinated state regulatory measures (aimed at achieving each of the strategic goals of the new industrial policy) have been improved, determination of indicators for the analysis of the course of neo-industrial trends and the implementation of relevant tasks, methodological and applied provisions of the methodology for monitoring the implementation of the Neo-industrialization Strategy of the industry. The practical approval of such proposals will contribute to the achievement of the goal of the policy of neoindustrialization of the studied branch of the national economy. | |
| dc.format.extent | 244 с. | |
| dc.identifier.citation | Саченко, А. О. Неоіндустріальна стратегія розвитку переробної промисловості України : дис. … д-ра філософії : 051 Економіка / Саченко Андрій Олегович. – Київ, 2025. – 244 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/74256 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | національна економіка | |
| dc.subject | переробна промисловість | |
| dc.subject | неоіндустріалізація | |
| dc.subject | промислова політика | |
| dc.subject | технологічна модернізація | |
| dc.subject | технологічна конкурентоспроможність | |
| dc.subject | високотехнологічні галузі | |
| dc.subject | стратегія | |
| dc.subject | мета і стратегічні цілі | |
| dc.subject | механізми | |
| dc.subject | інструменти | |
| dc.subject | заходи | |
| dc.subject | стратегічні альтернативи | |
| dc.subject | моніторинг | |
| dc.subject | national economy | |
| dc.subject | processing industry | |
| dc.subject | neo-industrialization | |
| dc.subject | industrial policy | |
| dc.subject | technological modernization | |
| dc.subject | technological competitiveness | |
| dc.subject | hightech industries | |
| dc.subject | strategy | |
| dc.subject | goal and strategic goals | |
| dc.subject | mechanisms | |
| dc.subject | tools | |
| dc.subject | measures | |
| dc.subject | strategic alternatives | |
| dc.subject | monitoring | |
| dc.subject.udc | 330.34 (477) | |
| dc.title | Неоіндустріальна стратегія розвитку переробної промисловості України | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: