Оцінювання та контроль ефективності використання електричної енергії на підприємстві
Вантажиться...
Дата
2018
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність теми. Необхідність практичного розв'язання питань енергозбереження та енергоефективності в Україні ні в кого не викликає сумнівів, принаймні протягом останніх 10 років, також це усвідомлюється на всіх рівнях державного управління.
За останні десятиліття в Україні були створені різні нормативно-правові й методичні документи у сфері енергозбереження. Про це, зокрема, свідчать такі факти як прийняття в законодавчих актів в сфері енергозбереження та енергоефективності, створення державних органів у цій сфері, розроблення державних програм з енергозбереження та енергоефективності, програми підтримки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, формування Державного фонду енергозбереження та запровадження державних пільгових кредитних програм для споживачів для підвищення їх рівня енергоефективності.
Однак суттєвих практичних результатів енергозбереження в Україні на даний час не отримано. По-перше, це пов’язано з недостатнім рівнем економічної зацікавленості споживачів паливно-енергетичних ресурсів у завпровадженні енергозберігаючого устаткування, заходів і технологій, а також недостатня зацікавленість, як держави, так і інших потенційних інвесторів у вкладенні коштів у енергозбереження (хоча в економічно розвинених країнах світу це вважається прибутковим бізнесом). По-друге, це як наслідок першого, недостатне фінансування або практична відсутність коштів, необхідних для впровадження енергозберігаючого устаткування, заходів і технологій, що було і є одним з найбільш серйозних перешкод для досягнення в Україні помітних результатів у цій сфері. З одного боку, на підприємствах, в установах і організаціях, де безпосередньо є необхідність і реальні можливості енергозбереження, як правило, «не знаходиться» власних коштів на такі цілі. З іншого боку, фінансування енергозбереження з боку державного бюджету, як і залучення для цих цілей позикових коштів, також є вкрай недостатнім для досягнення значних результатів.
Суттєво ускладнює ситуацію недосконалість українського законодавства, яке, зокрема, не дозволяє залучати для цілей енергозбереження кошти, отримані в результаті економії витрат на паливно-енергетичні ресурси, досягнутої за рахунок уже впроваджених енергозберігаючих заходів.
Питання енергозбереження є актуальним на сьогоднішній день і залишатиметься таким у майбутньому. Потрібно покращувати існуючі методики, а також шукати нові способи його вирішення не лише на загальнодержавному рівні, але й на рівні кожного окремого виробництва, кожної окремого технологічного процесу. Енергозбереження має стати важливим для керівників усіх галузей промисловості, оскільки воно дозволить заощаджувати величезні кошти, що витрачаються на марні витрати енергії на виробництві.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконані в роботі дослідження відповідають напряму «Енергетика та енергоефективність» Закону України № 2519-VІ від 09.09.2010 р. «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки», стратегічним пріоритетним напрямам інноваційної діяльності в Україні на 2003-2013 роки «Новітні ресурсозберігаючі технології» Закону України № 433-IV від 16.01.2003 р. «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Комплексній програмі НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» «Енергетика сталого розвитку» і направленості тематики НДР кафедри електропостачання НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського».
Метою магістерської дисертації є удосконалення методики побудови систем оперативного контролю енергоефективності на підприємстві, що дозволяла створювати такі системи з мінімальними витратами часу і контролювати ефективність енергоспоживання технологічних об’єктів з оптимальною періодичністю.
Для досягнення зазначеної мети дослідження були вирішені наступні завдання:
проаналізовано методи планування та контролю обсягів енергоспоживання на підприємствах;
розроблено алгоритм скорочення часу, необхідного для побудови систем оперативного контролю і планування енергоспоживання;
запропоновано методику визначення оптимального періоду контролю ефективності енергоспоживання для технологічних об’єктів;
проаналізувано методику відбору експертним шляхом основних факторів, які необхідно враховувати при встановленні планових змінних в системах оперативного контролю і планування енергоспоживання;
обрано прийнятний метод побудови багатофакторних математичних моделей, необхідних для встановлення «стандартів» енергоспоживання в системах оперативного контролю.
Об’єктом дослідження є процес аналізу, планування та оперативного контролю обсягів споживання електричної енергії на підприємстві.
Предметом дослідження є методи та алгоритми аналізу, планування та оперативного контролю обсягів енергоспоживання на підприємстві.
Методи дослідження. В роботі використовувались теоретичні методи та експериментальні дослідження, такі як: статистичні методи моделювання; методи фінансової оцінки проектів; методи планування процесів; методи аналізу математичних моделей.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: у розробленні алгоритму скорочення часу, потрібного для збирання даних, необхідних для побудови систем оперативного контролю і планування енергоспоживання технологічних об’єктів. Запропонований алгоритм скорочення тривалості побудови таких систем для технологічних об’єктів базується на попередньому встановленні «стандартів» енергоспоживання для мінімальної періодичності контролю, яка дорівнює одній годині, що дає можливість вже через одну або кілька діб після початку збирання вихідних даних здійснювати контроль ефективність використання палива або енергії на об’єкті, що розглядається. Окрім того, було запропоновано методику визначення оптимального періоду контролю енергоефективності, найдоцільнішого з технологічної та економічної точки зору інтервалу часу між двома найближчими перевірками виконання встановленого «стандарту», що визначається за допомогою економічно-фінансового аналізу визначення вартості ймовірних втрат електричної енергії і фінансових витрат на проведення контролю.
Практичне значення роботи. Отримані в дисертаційній роботі результати та розроблені пропозиції можуть бути практично використовуватися з метою удосконалення та подальшого розвитку систем оперативного контролю та планування енергоспоживання технологічних об’єктів в Україні.
Апробація результатів роботи. Результати магістерської дисертації були обговоренніі на практичних заняттях з курсу: «Науково-дослідна робота за темою магістерської дисертації» та одна публікація тез доповіді на Х Міжнародній науково-технічній конференції «ЕНЕРГЕТИКА. ЕКОЛОГІЯ. ЛЮДИНА» від 27.04.2018 р., Інститут енергозбереження та енергоменеджменту, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Публікації. За результатами досліджень було опубліковано одну тезу доповіді на Х Міжнародної науково-технічної конференції «ЕНЕРГЕТИКА. ЕКОЛОГІЯ. ЛЮДИНА».
Для виконання розрахунків у розділі 3 магістерської дисертації використовувалось наступне програмне забезпечення: STATISTICA; MS Excel.
Опис
Ключові слова
енергоспоживання виробничо-господарських об’єктів, енергозбереження, енергетична ефективність, контроль ефективності енерговикористання, система оперативного контролю і планування, оптимальний період контролю процесу енергоспоживання, energy consumption of industrial and economic objects, energy saving, energy efficiency, energy efficiency control, operational control and planning system, optimal period of energy consumption control
Бібліографічний опис
Бірюков, Д. А. Оцінювання та контроль ефективності використання електричної енергії на підприємстві : магістерська дис. : 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка / Бірюков Дмитро Андрійович. – Київ, 2018. – 122 с.