Колектив Київського інституту шляхетних дівчат в організації повсякдення вихованок (ХІХ – перші десятиліття ХХ ст.)
| dc.contributor.advisor | Кізлова, Антоніна Анатоліївна | |
| dc.contributor.author | Жовта, Ілона Іванівна | |
| dc.date.accessioned | 2024-01-16T13:55:23Z | |
| dc.date.available | 2024-01-16T13:55:23Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Жовта І. І. Колектив Київського інституту шляхетних дівчат в організації повсякдення вихованок (ХІХ – перші десятиліття ХХ ст.) ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія ‒ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Міністерства освіти і науки України. ‒ Київ, 2023. Дослідження ролі колективу в повсякденні вихованок Київського інституту шляхетних дівчат важливе для розуміння особливостей умов перебування в закритому закладі освіти й роботи різних категорій дорослих над тим, щоб забезпечити вихованок необхідним, а також – розвіювання міфу про досконалість такої системи навчання, розуміння контексту епохи, побуту привілейованих верств, їхнього життя у губерніях Південно-Західного краю Російської імперії. Тому тема актуальна. Мета дослідження: охарактеризувати роль колективу в організації повсякдення вихованок Київського інституту шляхетних дівчат у ХІХ – перших десятиліттях ХХ ст. У дисертації висвітлено історіографію, джерельну базу та теоретикометодологічні засади дослідження. Найґрунтовніші праці були створені в ХІХ ст. й висвітлюють функціонування школи-пансіону як закладу освіти, частково розкривають основні моменти в діяльності його колективу. Сучасні дослідження доповнюють інформацію про деякі аспекти з життя, навчання вихованок або відомих осіб, дотичних до Інституту, частково – про виховання, повсякдення в інститутах шляхетних дівчат і життя дворян Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст., що дало можливість охарактеризувати діяльність колективу у буднях вихованок. Джерельна база складається з документальних джерел, які містять інформацію про господарську і навчальну частини діяльності Інституту й джерел особового походження: спогадів і творів вихованок або їх рідних про специфіку інститутського ладу, ставлення панянок до колективу, приватних листів і спогадів, що висвітлюють значущі моменти в діяльності закладу, дають оцінки подіям з інститутського побуту. Значущі для дослідження зображальні джерела, які показують образ інститутки, основні приміщення і знакові предмети інтер’єру, які презентували заклад перед суспільством. Джерельна база дає змогу розкрити основні аспекти ролі колективу в житті дівчат і взаємини з вихованками, між собою й поза Інститутом. Використано принципи історизму та об’єктивності, що дало можливість неупереджено розкрити роль колективу у повсякденні вихованок від заснування до припинення діяльності закладу. Використання історії повсякдення і мікроісторії дало змогу детально охарактеризувати буденне життя в Інституті. Загальнонаукові (аналіз, синтез, логіка, індукція) й історичні (історико-генетичний, історико-порівняльний, реконструкція) методи, критичний метод щодо джерел дали змогу цілісно відтворити роль колективу у повсякденні, взаємодії і відносини в Інституті, висуваючи припущення і порівнюючи з іншими закладами. Застосування концепції П. Бурдьє про «інституційне насилля» показало, як виховували дівчат і на яких засадах. Розробки М. Фуко щодо нагляду і покарання дали змогу простежити схожість практик в Інституті з іншими інституціями закритого типу. Концепція Дж. Шаверіан про «синдром школи-пансіону» дала змогу розглянути «тугу за домом» як психоемоційний стан, поширений у школах-пансіонах. Визначальну роль у повсякденні вихованок Київського інституту шляхетних дівчат відігравав його колектив. Завдяки діяльності Київських, Подільських та Волинських генерал-губернаторів, що згодом увійшли до інститутської ради, було створено заклад, знайдено місце для будівництва, облаштовано простір для тимчасового розміщення вихованок. Головний корпус, збудований 1843 р., був однією визначних пам’яток архітектури м. Києва та закарбувався у пам’яті вихованок. Розміщення дівчат і постійний нагляд працівників за їх переміщенням у головному корпусі позбавляли їх індивідуального простору, що було характерно для шкілпансіонів Російської імперії. Те, як колектив облаштував інститутську територію, зокрема сад і галереї в ньому, зробили ці місця важливими в повсякденні дівчат, особливо влітку. Окрім саду, колектив облаштовував і храми, православний і католицький, де вихованки виконували релігійні обряди, і в яких не було комфортно перебувати через їх планування. Утримання інститутської будівлі і території потребувало чималих зусиль колективу, зокрема члена ради з господарської частини та його помічників. Погіршувала роботу працівників постійна нестача коштів. Економія, до якої доводилося вдаватись колективу закладу, погіршувала комфортність проживання там вихованок, зокрема впливала на стан меблів, які були задовільні й незручні через зношеність, і на санітарний стан, що був незадовільний через понаднормовий набір вихованок, вентиляцію, опалення і планування закладу й споруд навколо нього. Виявляли недоліки санітарні комісії. Після їх рішень проводили перепланування і косметичні ремонти. Однак остаточно колектив проблеми не усував. Керівниці й класні дами наглядали за зовнішнім виглядом і речами вихованок. Наставниці змушували дівчат старанно слідкувати за гігієною. Переважно вихованки користувалися власними засобами гігієни через низьку якість інститутських, що допускав колектив Інституту. Слідування дрескоду й дотримання охайності були основними вимогами до вихованок, за порушення наставниці карали. Одяг був уніфікований на рівні Відомства закладів імператриці Марії, схожий на дворянське вбрання й не змінювався від початку до кінця діяльності інститутів шляхетних дівчат Російської імперії, але відрізнявся подекуди кольором, кроєм і довжиною. Відмінності також були у демісезонному і випускному вбранні київських інституток, хоча деякі речі були стандартизовані. Через потребу заощаджувати колектив закуповував низькоякісні й незручні тканини, які не були комфортні й часто псувалися. Речі створювали швачки в інститутській майстерні, часто перешиваючи зі старих. Взуття працівники замовляли у київських майстрів. Під час укладання договорів на постачання товарів колектив закладу взаємодіяв з представниками міста. Харчуванням інституток опікувалися працівники господарського сектору. Переважно вихованки недоїдали, хоча продуктовий кошик був збалансований, і енергетична цінність страв мала, за нашими підрахунками, становити 2000 ккал, достатніх для розвитку молодого організму. Однак їжа була несмачною через недбалість працівників, які не стежили за якістю трапези й санітарним станом кухні. Тож вихованки зловживали солодким, привезеним з дому і купленим на території закладу. Працівники не контролювали у раціоні дівчат кількість солодощів. Урізноманітнювали харчування вихованок їжа, отримана з дому або куплена, яка заборонялася на рівні відомства, але де-факто її дозволяло керівництво Інституту, та страви з кулінарних занять. На початку ХХ ст. член ради з господарської частини змінив і покращив меню, але суто на свій розсуд і наскільки надовго, невідомо. Медичний догляд колективу Київського інституту за дівчатами був однією з важливих частин повсякдення вихованок, бо вони часто хворіли. Завдяки турботі колективу (директорки, інститутського лікаря, наглядачки, медсестер), дівчата отримували належний огляд і піклування під час недуг. Посилена увага керівниць закладу була спрямована на догляд за доньками поважних осіб. За час хвороб у медперсоналу, зокрема медсестер, могли встановлюватися неформальні (дружні) відносини з вихованками. В Інституті медичні працівники впроваджували лікувальну гімнастику, ревакцинацію, посилене харчування і вживання дієтичних добавок, залучали спеціалізованих медиків. Також ефективно боролися з інфекціями під час ендемій і епідемій, пандемії холери. Захворювання переважно потрапляли до закладу через служок. Сприяли подоланню хвороб замкнутість інститутського середовища та дії колективу з ізоляції хворих, залучення фахових медиків, відправка дівчат додому. У закладі за сприяння керівниці діяло додаткове інфекційне відділення. Поза увагою колективу був психоемоційний стан дівчат. Виховання у Київському інституті шляхетних дівчат покладалося на наставниць, директорок і класних дам, які виховували дівчат відповідно до усталеного бачення ролі дворянки у суспільстві, приділяючи увагу розвитку музичних здібностей, читанню, плеканню релігійних чеснот, дотриманню християнських обрядів, нагляду за відносинами між протилежними статями і дисциплінуванню вихованок зокрема шляхом покарань. Кара була привселюдна й переважно відтерміновувала чи обмежувала поїздки додому. Найважчими покараннями були ізоляція в карцері й вигнання з Інституту. Тілесних покарань у формі побиття наставниці не застосовували, але могли обмежувати дівчат у харчуванні. Навчанням в Інституті опікувався інспектор класів. Завдяки його діяльності з формування інститутської бібліотеки і підбору професійних кадрів, вихованки були обізнані з творчістю видатних світових письменників і мали змогу навчатися у відомих професорів. Навчителі взаємодіяли з вихованками під час уроків і в позаурочний час. Ставлення вихованок до педагогів залежало від особистих рис характеру наставника та від уміння донести матеріал. Відповідно, інститутки шанували хороших лекторів і добрих навчителів, з якими продовжували комунікацію і в позаурочний час. Інколи відносини між учителями й вихованками переростали у неформальні стосунки, які часом закінчувалися одруженням. За дотриманням режиму в закладі і повсякденними практиками вихованок наглядали класні дами і пепіньєрки. Ставлення вихованок до наставниць було неоднозначним. До класних дам – неприхильним через постійну муштру, подібну в інституціях закритого типу, і встановлення неписаних правил. Пепіньєрок шанували. Наставниці заохочували читання і обожнювання серед вихованок, що характеризувало повсякденне життя інституток. Суворо класні дами наглядали за поведінкою дівчат під час приїзду гостей і танцювальних урочистостей. Наглядав за дівчатами під час прогулянок швейцар, який також приносив пошту, що поєднувало вихованок із зовнішнім світом. Недостатньо інформації про життя Інституту в роки Першої світової війни. Відомо про прийом там поранених бійців, можливу евакуацію і функціонування закладу 1919 р. у м. Києві, що потребує подальшого дослідження. Взаємодіяли працівники в межах закладу, коли йдеться про комунікацію в робочих справах. Зустрічаємо неформальні відносини у межах колективу і конфліктні ситуації. Взаємодія працівників з представниками міста/імперії відбувалася під час вирішення господарських питань через укладання договорів, залучення додатково до роботи спеціалістів (архітекторів, лікарів) і приїзду гостей до закладу. Окрему увагу колективу було спрямовано на контакти з батьками у вирішенні питань, пов’язаних із вступом дівчат до закладу, під час недуг вихованок і щодо їхньої поведінки. Новизною дослідження є всебічна характеристика діяльності колективу в основних сферах буденного життя вихованок Київського інституту шляхетних дівчат у ХІХ – перших десятиліттях ХХ ст., що вперше узагальнено в історіографії. Показано, як працівники доглядали за простором, зокрема яким був санітарний стан, яким одягом і взуттям забезпечували дівчат, яким було їхнє харчування, як дбали про здоров’я панянок. Вперше проаналізовано роль колективу в навчанні й вихованні, у святкових і щоденних практиках. Також висвітлено досвід роботи окремих працівників, про яких дуже мало написано, але їх важливість є очевидною у функціонуванні закладу. Доповнено напрацювання попередніх дослідників, що стосуються історії закладу. Матеріали можна використовувати для дослідження життя дворян на теренах України у ХІХ – перших десятиліттях ХХ ст., історії освіти цього періоду, життя тогочасних відомих осіб, створення біографічних портретів деяких викладачів і доповнення історії медицини і хвороб. Окрім цього, напрацювання можна використовувати при викладанні курсу «Історія української культури» для здобувачів вищої освіти, у створенні тематичних експозицій у музеях і екскурсій про побут вихованців шкіл. | uk |
| dc.description.abstractother | Zhovta I. Collective of Kyiv Institute of Noble Girls in organization of everyday life of inmates (19th – the first decades of 20th centuries). Qualifying scientific work on the rights of a manuscript. Thesis for a scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 032 “History and archaeology” (03 – Humanities). ‒ National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv, 2023. A study of the role of a collective in the daily life of pupils of Kyiv Institute of Noble Girls is important for understanding the specifics of conditions of being in a closed educational institution and the work of different categories of adults to provide pupils with necessary things, as well as dispelling a myth about a perfection of such an education system, understanding a context of an era, a life of privileged layers, their life in the provinces of the South-Western region of the Russian Empire. Therefore, a topic is relevant. The purpose of the study: to characterize the role of the collective in the organization of the daily life of the pupils of Kyiv Institute of Noble Girls in the 19th and first decades of the 20th century. Papers contain the historiography, source base, theoretical and methodological foundations of the research. Fundamental works were created in the 19th century and highlight the functioning of the boarding school as an educational institution, partially revealing the main points in the activities of its staff. Modern studies supplement information about some aspects of the life and education of pupils or famous persons related to the Institute, partly about an upbringing, daily life in institutes of noble girls and life of nobles of the Russian Empire in 19th – at the beginning of 20th century, which made it possible to characterize activities of the collective in routine days of the pupils. A source base consists of documentary sources that contain information about economic and educational parts of the Institute’s activities and sources of personal origin: memories and works of female students or their relatives about specifics of the institute system, an attitude of young women to the collective, private letters and memories that highlight significant moments in the activity of the institution, give evaluations of events from the life of the institute. Significant for the research are pictorial sources that show an image of the institute, main premises and iconic interior items that presented the institution to society. The source base makes it possible to reveal the main aspects of the collective’s role in the lives of the girls and their relationship with pupils, among themselves and outside the Institute. The principles of historicism and objectivity were used, which made it possible to unbiasedly reveal the role of the collective in the daily lives of pupils from the foundation to the termination of the institution’s activities. The use of everyday history and microhistory made it possible to characterize everyday life in the Institute in detail. General scientific (analysis, synthesis, logic, induction) and historical (historical-genetic, historicalcomparative, reconstruction) methods, a critical method regarding sources made it possible to holistically reproduce the role of the collective in everyday life, interactions, and relations at the Institute, putting forward assumptions and comparing with other institutions. The application of P. Bourdieu's concept of “institutional violence” showed how girls were raised and on what basis. M. Foucault's developments regarding supervision and punishment made it possible to trace a similarity of practices in the Institute with other closed institutions. J. Schaverian’s concept of the “boarding school syndrome” made it possible to consider “homesickness” as a general psycho-emotional condition in boarding schools. The collective played a decisive role in the everyday life of the pupils of Kyiv Institute of Noble Girls. Regarding the activities of Kyiv, Podil and Volyn generalgovernors, who later joined the institute council, the institution was established, a place for construction was found, and space was arranged for temporary accommodation of pupils. The main building, built in 1843, was one of the landmarks of Kyiv architecture and was etched in the memory of the pupils. Accommodation of the girls and constant supervision of workers over their movements in the main building deprived them of individual space, which was characteristic of the boarding schools of the Russian Empire. The way that the collective arranged the institute territory, in particular a garden and galleries, made these places important in the everyday life of the girls, especially in summer. In addition to the garden, the collective also arranged churches, Orthodox and Catholic, where the pupils performed religious rites, and in which it was not comfortable to be in because of their layout. Maintenance of the institute building and territory required considerable efforts of the staff, in particular a member of the council from an economic part and his assistants. The constant lack of funds worsened the work of workers. An economy that the staff of the institution had to resort to, worsened the comfort of the pupils living there, in particular, it affected the condition of the furniture, which was satisfactory and uncomfortable of their outworn, and sanitary condition, which was unsatisfactory due to exceeding of pupils, ventilation, heating, and the layout of the institution and buildings around it. Sanitary commissions identified shortcomings. After their decisions, re-planning and cosmetic repairs were carried out. However, the collective did not solve problems in the end. The headmistress and class ladies supervised the appearance and belongings of the pupils. The teachers forced the girls to carefully monitor their hygiene. Predominantly, female pupils used their own hygiene products due to the low quality of the institute's hygiene products, which was allowed by the staff of the Institute. Observance of a dress code and observance of cleanliness were the main requirements for pupils, for violation of which the staff punished. Clothes were standardized at the level of the Department of Institutions of Empress Maria, similar to noble clothing and did not change from the beginning to the end of the activities of the institutes of noble girls of the Russian Empire, but differed in some places in color, cut and length. There were also differences in the demiseason and prom dress of Kyiv Institute girls, although some things were standardized. Due to the necessity of saving money, the collective purchased low-quality and awkward fabrics that were not comfortable and often spoiled. Things were created by seamstresses in the institute workshop, often re-stitching from old ones. Employees ordered shoes from Kyiv craftsmen. While signing the contracts for a supply of goods, the staff of the institution collaborated with representatives of the city. Employees of the economic sector took care of the food supply for educatees. Predominantly, the girls were malnourished, although the food basket was balanced, and the energy value of the dishes should, according to our calculations, be 2000 kcal, sufficient for the development of a young organism. However, the food was tasteless due to the negligence of the workers, who did not monitor the quality of the meal and the sanitary condition of the kitchen. So, the pupils abused sweets brought from home and bought on the territory of the institution. Workers did not control the number of sweets in the girls' diet. Food from home or bought, which was prohibited at a level of the department, but de facto allowed by the Institute's management, and dishes from culinary classes diversified the nutrition of the pupils. At the beginning of the 20th century, the council member from an economic part changed and improved a menu, but purely at his discretion and for how long, it is unknown. The medical care of the staff of Kyiv Institute for the Girls was one of the important parts of the daily life of the pupils because they were often sick. Regarding the care of the collective (director, institute doctor, supervisor, nurses), the girls received proper examination and care during illnesses. Increased attention of the headmistresses of the institution was directed to the care of daughters of dignitaries. During illnesses, medical personnel, in particular nurses, could establish informal (friendly) relations with pupils. At the Institute, medical workers introduced therapeutic gymnastics, revaccination, enhanced nutrition and the use of dietary supplements, and involved specialized doctors. They also effectively fought infections during endemics and epidemics, the cholera pandemic. Diseases mostly entered the institution through servants. Isolation of the institute environment and actions of the collective to isolate the sick girls, the involvement of specialist doctors, and the sending of girls to home contributed to the overcoming of diseases. An additional infectious department operated in the institution with created of the assistance of the headmistress. The psycho-emotional state of the girls was beyond the attention of the collective. The upbringing of noble girls in Kyiv Institute relied on mentors, headmistresses and class ladies, who raised girls in accordance with an established vision of the role of a noblewoman in society, paying attention to the development of musical abilities, reading, cultivating religious virtues, observing Christian rites, supervising relations between the opposite sexes and disciplining pupils, in particular by means of punishments. The penalty was outgoing and mostly postponed or limited trips home. The most severe punishments were solitary confinement and expulsion from the Institute. The teachers did not use corporal punishment in the form of beatings, but they could limit the girls' food intake. Education at the Institute was supervised by a class inspector. Regarding his work on the formation of the institute's library and a selection of professional personnel, the pupils were familiar with the works of outstanding world writers and had an opportunity to study with famous professors. Teachers interacted with pupils during lessons and outside of class. The attitude of pupils towards teachers depended on the personal traits of the mentor's character and on their ability to convey material. Accordingly, the girls of the institute respected good lecturers and good teachers, with whom they continued communication outside of class. Sometimes a relationship between teachers and students turned into an informal relationship, which sometimes ended in marriage. Class ladies and nurseries supervised the observance of the regime in the institution and the daily practices of the pupils. The attitude of the pupils towards the mentors was ambiguous. Class ladies are unfavorable because of the constant drill, like that in closed institutions, and the establishment of unwritten rules. Nurseries were respected. The teachers encouraged reading and adoration among the pupils, which characterized the everyday life of the institute girls. Class ladies supervised the girls’ behavior during the arrival of guests and dance celebrations. The girls were supervised during walks by a porter who also brought mail, which connected the maidens with the outside world. There is not enough information about the life of the Institute during the First World War. It is known about the reception of wounded soldiers there, a possible evacuation and the functioning of the institution in 1919 in the city of Kyiv, which requires further research. Employees interact within the institution when it comes to communication in work matters. We encounter informal relations within the staff and conflict situations. An interaction of employees with representatives of the city/empire took place during the resolution of economic issues through the signing of contracts, the involvement of additional specialists (architects, doctors) and the arrival of guests to the institution. Special attention of the collective was directed to contacts with parents in solving issues related to the admission of girls to the institution, during illnesses of pupils and regarding their behavior. The novelty of the study is a comprehensive description of the collective's activities in the main spheres of everyday life of pupils of Kyiv Institute of Noble Girls in the 19th – first decades of 20th centuries, which is summarized for the first time in historiography. It is shown how the workers took care of space, in particular, what was the sanitary condition, what clothes and shoes were provided to the girls, what was their food, and how they took care of the health of the young ladies. For the first time, the role of the collective in education and upbringing, in festive and daily practices was analyzed. The work experience of individual employees, about whom very little has been written, but whose importance is obvious in the functioning of the institution, is also highlighted. The work of previous researchers related to the history of the institution has been supplemented. The materials can be used to research the life of nobles in Ukraine in the 19th and first decades of the 20th centuries, the history of education of this period, the lives of famous people of that time, the creation of biographical portraits of some teachers, and an addition of a history of medicine and diseases. In addition, the findings can be used in teaching the course “History of Ukrainian Culture” for students of higher education, in the creation of thematic exhibitions in museums and excursions about the daily life of school pupils. | uk |
| dc.format.extent | 189 с. | uk |
| dc.identifier.citation | Жовта, І. І. Колектив Київського інституту шляхетних дівчат в організації повсякдення вихованок (ХІХ – перші десятиліття ХХ ст.) : дис. … д-ра філософії : 032 Історія та археологія / Жовта Ілона Іванівна. – Київ, 2023. – 189 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/63855 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject | Київський інститут шляхетних дівчат | uk |
| dc.subject | колектив | uk |
| dc.subject | історія повсякдення | uk |
| dc.subject | мікроісторія | uk |
| dc.subject | Київ ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. | uk |
| dc.subject | освіта | uk |
| dc.subject | заклад освіти | uk |
| dc.subject | вчитель | uk |
| dc.subject | вихованка | uk |
| dc.subject | наставниця | uk |
| dc.subject | професорсько-викладацький склад | uk |
| dc.subject | навчально-виховний процес | uk |
| dc.subject | умови проживання | uk |
| dc.subject | історія України ХІХ – початку ХХ ст. | uk |
| dc.subject | Наддніпрянська Україна | uk |
| dc.subject | Kyiv Institute of Noble Girls | uk |
| dc.subject | collective | uk |
| dc.subject | history of everyday life | uk |
| dc.subject | microhistory | uk |
| dc.subject | Kyiv of the 19th – the first decades of 20th century | uk |
| dc.subject | education | uk |
| dc.subject | educational institution | uk |
| dc.subject | teacher | uk |
| dc.subject | pupil | uk |
| dc.subject | female mentor | uk |
| dc.subject | teaching staff | uk |
| dc.subject | educational process | uk |
| dc.subject | living conditions | uk |
| dc.subject | history of Ukraine 19th – early 20th centuries | uk |
| dc.subject | Transdnieper Ukraine | uk |
| dc.subject.udc | 37.018.54-055.2](477-25)"18/19"(091)(043.3) | uk |
| dc.title | Колектив Київського інституту шляхетних дівчат в організації повсякдення вихованок (ХІХ – перші десятиліття ХХ ст.) | uk |
| dc.type | Thesis Doctoral | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Zhovta_dys.pdf
- Розмір:
- 4.78 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.01 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: