Сучасні засоби та методи улаштування системи блискавкозахисту в електричних мережах
dc.contributor.advisor | Побігайло, Віталій Анатолійович | |
dc.contributor.author | Трегубов, Артем Сергійович | |
dc.date.accessioned | 2021-04-27T09:04:01Z | |
dc.date.available | 2021-04-27T09:04:01Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.description.abstract | Актуальність теми. Блискавкозахист будівель і споруд, розподільчих станцій та підстанції – це комплекс технічних рішень і спеціальних пристосувань для забезпечення безпеки будівлі, а також майна і людей тих, що знаходяться в них та гарантії стабільного електропостачання. На земній кулі щорічно відбувається до 16-и мільйонів гроз, тобто близько 44 тисяч за день. Прямий удар блискавки дуже небезпечний для здоров'я людей, нерідкі випадки смертельного результату. Для будівель і споруд загрозами внаслідок безпосереднього контакту каналу блискавки з об'єктами, що вражаються, являються можливість займання або руйнування, а також ушкодження чутливого устаткування внаслідок супутнього блискавці імпульсного електромагнітного поля. Як відомо блискавка – це найпотужніший грозовий розряд струму, який виникає між землею і хмарами. Відповідно, блискавка може трощити все що попадеться їй на шляху. Щоб уникнути цього й був застосований блискавкозахист. Проста на перший погляд конструкція здатна надати ефективний захист будь-якої житлової, комерційної або промислової споруди чи системи електропостачання. При цьому блискавкозахист є гарантією безпеки як майна, так і життя людей. Блискавкозахист у свою чергу усуває удар від блискавок і захищає не тільки будівлі, але і електричну мережу вцілому, радіозв’язок, комутаційне обладнання, антени телебачення, димові труби, вишки, технологічне обладнання та ін., а необхідність установки захисту обумовлена тим, що напруга при одному грозовому розряді може досягати до 50 мільйонів В з силою струму при цьому близько 300000 А. Удар при цьому супроводжується сильною звуковою, тепловою та світловою енергією, що не найсприятливішим чином може вплинути на цілісність споруди. Наслідки, в тих випадках, коли у будівлі немає надійної системи блискавкозахисту – забрані життя, зруйновані будівлі, пожежі, вихід з ладу електропроводки, устаткування і приладів. Як приклад, на рис. 2 наведено карту середньої тривалості гроз за рік у годинах для теріторії України. Проте багато хто, знаючи це, не квапиться встановлювати системи блискавкозахисту будівель і споруд. [1]. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконані в роботі дослідження відповідають навчальній програмі КПІ ім. Ігоря Сікорського «Станції та підстанції частина 1» та «Електричні апарати», «Системи електропостачання». Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є підвищення надійності електричної мережі шляхом застосування методів та засобів захисту від перенавантаження. Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні задачі: 1. Дослідження існуючих систем блискавкозахисту в Україні. 2. Провести аналіз стану грозової діяльності на території України. 3. Провести порівняльний аналіз існуючих засобів та методів побудови СБЗ (систем блискавкозахисту). 4. Запропонувати шляхи підвищення ефективності СБЗ в промислових електричних мережах та мережах адміністративних будівель. Розробити аналiз cтартап проекту для визначення принципової можливоcтi його ринкового впровадження та можливиx напрямкiв реалiзацiї цього впровадження. Об’єкт дослідження: режими роботи електричних мереж. Предмет дослідження: методи та засоби організації улаштування системи блискавкозахисту. Методи досліджень: для аналізу та розв’язання поставлених задач використані статистичні методи обробки даних, узагальнювальні методи теорії моделювання, чисельні методи тощо. Наукова новизна отриманих результатів. 1. Вперше формалізована огляд існуючих систем блискавкозахисту в Україні. 2. Запропоновано принципово нову систему блискавкозахисту, а саме систему активного блискавкозахисту систем електропостачання. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці перспективних систем блискавкозахисту в Україні. | uk |
dc.description.abstracten | Distribution electric networks were functionally designed to transport and distribute electricity generated centrally at large power plants. Studies show that 80-90% of damage in overhead power lines in 6-35 kV distribution networks is unstable and self-healing in a short period of time. However, when using traditional circuits and switching devices, each of these damages leads to the shutdown of all or a significant part of the distribution network required. as a rule, departure of operative personnel for specification of a type of damage, performance of numerous manual switchings. localization of the damaged area and provision of backup power for undamaged areas. All this takes time and reduces the reliability of electricity supply, leads to a shortage of electricity by consumers. connected to both damaged and undamaged areas [1]. A means of eliminating the shortcomings is a recloser - an electrical device that works as a stand-alone device and is used to automatically turn off and restart the line in a predetermined sequence of cycles of switching on and off again, followed by returning the automatic restart function (APV) to its original state. Maintaining the on position or locking in the off position [1]. Vacuum reclosers are able to perform quick switches in the distribution network, automatic disconnection of the damaged area, automatic reconnection of the line, automatic power recovery in undamaged areas of the network, automatic collection of information about the parameters of the distribution network [1]. Network sectioning by reclosers allows automatic localization of the part of the power grid with the damaged area, without depriving consumers of power, which are connected to the undamaged part of the partitioned network. This reduces both the amount of underutilization of electricity, and, consequently, losses from emergency shutdowns, and the time of fault finding, as significantly reduces the length of the localized emergency shutdown section of the line to be inspected to find the location of damage [1]. | uk |
dc.format.page | 97 с. | uk |
dc.identifier.citation | Трегубов, А. С. Сучасні засоби та методи улаштування системи блискавкозахисту в електричних мережах : магістерська дис. : 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка / Трегубов Артем Сергійович. – Київ, 2020. – 97 с. | uk |
dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/40794 | |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
dc.publisher.place | Київ | uk |
dc.subject | блискавкозахист | uk |
dc.subject | активний блискавкозахист | uk |
dc.subject | іонізація повітряного проміжку | uk |
dc.subject.udc | 621.316.1 | uk |
dc.title | Сучасні засоби та методи улаштування системи блискавкозахисту в електричних мережах | uk |
dc.type | Master Thesis | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Trehubov_magistr.pdf
- Розмір:
- 2.48 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.01 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: