Розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта
| dc.contributor.advisor | Куріло, Сергій Миколайович | |
| dc.contributor.author | Припутень, Анжела Миколаївна | |
| dc.date.accessioned | 2024-09-02T09:07:05Z | |
| dc.date.available | 2024-09-02T09:07:05Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Припутень А.М. Розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Фізична терапія, ерготерапія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київ, 2024. З розвитком науково-технічного прогресу відзначається тенденція до зростання кількості осіб працездатного віку з цервікалгією. Больові відчуття в шийному відділі хребта посідають друге місце після поперекового відділу хребта. За статистичними даними, від 22% до 70% населення в певний проміжок часу їх життя відчували біль у шиї. Синдром цервікалгії характеризується цілим комплексом симптомів, які включають біль різного походження в області шиї та комірцевої зони, обмеження рухливості, зниження сили постуральних м’язів, загальну скутість та корінцеві симптоми. Біль у шиї буває гострим і інтенсивним, ниючим і тупим, з іррадіацією в руку або голову, а також в область грудної клітки. Симптоми можуть виникати в будь-якій комбінації та можуть змінюватись з часом. Посилення болю може спостерігатись при розгинанні шийного відділу хребта, що пояснюється сильним стисненням нервових корінців. Запалення хребетного диску та фасеткового суглобу навколо нього також може викликати біль. Незважаючи на те, що синдром цервікалгії може вражати весь шийний відділ хребта, найбільш поширені симптоматичні ділянки знаходяться в нижніх шийних хребцях на рівні C6 і C7. Пошук нових сучасних методів і засобів для відновлення функціональних показників шийного відділу хребта та покращення якості життя осіб працездатного віку з цервікалгією проводиться за різними напрямками. Для зменшення больових відчуттів використовується апаратна фізіотерапія у вигляді медикаментозного електрофорезу, магнітолазерної терапії, ударно-хвильової терапії; з ціллю покращення рухливості шийного відділу хребта – кінезіотерапія; для зменшення спазмованості м’язів – постізометрична релаксація. Проте, результати фізичної терапії осіб з цервікалгією у широкій клінічній практиці не завжди задовольняють потреби хворих, досить часто спостерігаються рецидиви. Більшість засобів направлені на покращення структури та функції шийного відділу хребта. Порушення на рівні діяльності та участі хворих в активному повсякденному та професійному житті при даному синдромі не завжди враховують, що суперечить Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ), яку Міністерство охорони здоровя України впроваджує разом з Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків (МКФ-ДП) в Україні для розвитку реабілітаційної медицини. У зв’язку з тим, що число осіб з цервікалгією невпинно зростає, розробка та оцінка ефективності авторської програми фізичної терапії для даної групи пацієнтів залишається важливим завданням. Актуальність теми, її соціальноекономічне значення та недостатня розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Мета дослідження: науково обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта, спрямовану на відновлення функціонального стану опорно-рухового апарату, функціональних можливостей, фізичної активності та якості життя пацієнтів. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, аналіз медичної документації, клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороб, опитування, спостереження, огляд, пальпація, візуально-аналогова шкала болю (VAS), опитувальник Мак Гілла (MPQ), гоніометрія, індекс Р.М. Баєвського, мануально-м’язове тестування), опитувальник (MOS SF 36), Канадський опитувальник виконання діяльності (Canadian occupational performance measue), опитувальник Бека, методи математичної статистики. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що: - вперше розроблена авторська програма фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта на гострому, підгострому та довготривалому періодах, підібрані засоби втручання з урахуванням ступеня функціональних порушень хворого; - вперше доведено відповідність складових запропонованої програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта, що ґрунтуються на базових принципах МКФ; - вперше науково обґрунтовано та розроблено технологію реабілітаційного втручання, з використанням фізичної терапії відповідно до доменів МКФ та з урахуванням чинників, що впливають на якість життя осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта; - вперше застосовували індивідуальних підхід, щодо вибору застосування авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта з урахування гострого, підгострого та довготривалого періодів з акцентом на постізометричну релаксацію, кінезіотейпування, міофасціальний реліз та фізичні вправи; - проаналізовані анатомічні та функціональні особливості шийного відділу хребта у осіб працездатного віку з цервікалгією, що відкрило можливості для розробки авторської програми фізичної терапії; - уточнено та конкретизовано категорійний профіль за МКФ для осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта, узагальнений діагностичний інструмент відповідно до доменів МКФ (структури, функції, діяльності та участі); - клінічно доведено позитивний вплив кінезіологічного тейпування у поєднанні зі спеціальними вправами на осіб працездатного віку з цервікалгією на гострому періоді; - клінічно обґрунтована роль психоемоційного стану, мотивації, інтересів та потреб у відновленні якості життя осіб працездатного віку з цервікалгією. У першому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати огляду та аналізу вітчизняної та закордонної спеціальної літератури з питань фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта. Встановлено, що даний синдром дуже поширений та набуває епідеміологічного характеру серед пацієнтів з патологією, яка викликає функціональні порушення в шийному відділі хребта, больові відчуття, м’язові спазми, обмеження в професійній та повсякденній активності. Більшість авторів у своїх програмах наводять традиційні підходи із застосуванням фізичних вправ, почергової комбінації застосування холодових та теплових компресів, фізіотерапії, носіння комірця Шанца, сухого та підводного витягнення, лікувального масажу та голковколювання, однак вони не враховують наявні порушення на фізичному, психоемоційному, соціальному рівнях відповідно до доменів МКФ та з урахуванням чинників, що впливають на якість життя осіб працездатного віку з цервікалгією. Наукових праць з обґрунтованим застосування виявлених порушень на рівні структури, функції, діяльності, участі та факторів середовища у осіб працездатного віку з цервікалгією та теоретичним обґрунтуванням застосуванням методів та засобів в досліджених джерелах не виявлено. У другому розділі описано методи та організацію дослідження, яке проводилось на базі Центру Здоров’я «Аюрведа 192» м. Києва. В дослідженні взяли участь 76 пацієнтів з синдромом цервікалгії, який їм був поставлений лікарем невропатологом. Осіб з даною патологією після обстеження та виявлення порушень на рівні МКФ було розподілено методом випадкової вибірки на дві групи: основну (n=38) та контрольну (n=38). Обстеження пацієнтів відбувалось в три етапи: перший – перед програмою фізичної терапії; другий – на 3 день гострого періоду, третій – на 21 день після закінчення програми. З метою виявлення функціональних обмежень в шийному відділі хребта застосовувалась гоніометрія, для оцінки смазмованості м’язів – пальпація, слабкості м’язів – мануально-м’язове тестування, оцінки больових відчуттів – візуально-аналогова шкала болю (VAS), опитувальник Мак Гілла (MPQ), опитувальник для визначення показників оцінки якості життя MOS SF-36, Канадський опитувальник (Canadian occupational performance measue). У третьому розділі наведена характеристика функціонального стану опорно-рухового апарату, фізичного стану та якості життя осіб працездатного віку з цервікалгіями на етапі обстеження перед програмою фізичної терапії. Встановлено, що серед хворих найбільше: офісних працівників – 32 особи, водіїв – 11 осіб, будівельників – 6 осіб, студентів – 6 осіб, медичних працівників – 7 осіб, перукарів – 4 особи, безробітних – 10 осіб. Більшість респондентів зауважили, що даний синдром у них діагностувався вперше – 46 осіб, другий раз за рік – 24 осіб та рецидив більше 3 разів на рік був у 6 осіб. Серед можливих факторів, які могли спровокувати загострення, 24 респонденти назвали тривале перебування в сидячому положенні, 18 – стрес, 16 – переохолодження, інші гіподинамію, важку роботу або не знали, що могло спровокувати даний синдром. Перед дослідженням у пацієнтів обох груп були виражені больові відчуття у 63,1% на рівні 4-6 балів та 36,8% мали 7-9 балів за VAS. Пацієнти з синдромом цервікалгії мали значно знижені показники фізичного, психологічного здоров’я за опитувальником MOS SF 36. Четвертий розділ присвячений технології побудови авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта. Наведені дидактичні принципи фізичної терапії, особливості постановки SMARTцілей на основі реабілітаційного діагнозу та прогнозу, алгоритм проведення авторської програми на гострому, підгострому та довготривалому періодах з урахуванням пацієнто-центрованого підходу. Було розроблено два алгоритми, які направлені на покращення якості постановки реабілітаційного діагнозу хворих та послідовності проведення авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з церікалгією шийного відділу хребта. У п’ятому розділі представлені результати обстежень функціональних показників шийного відділу хребта пацієнтів (флексії, екстензії, латерофлексії в правий та лівий бік), больових відчуттів в стані спокою, при активних рухах та під час пальпації, стан тонусу м’язів, оцінки якості життя за MOS SF 36, показників діяльності за канадським опитувальником (Canadian occupational performance measue), які проводились, як перед авторською програмою, так і на 21 добу після. Отримані дані усіх обстежень в основній групі (ОГ) були значно кращі, в порівнянні з контрольною групою (КГ), що свідчить про ефективність даної програми. Больові відчуття під час пальпації в ОГ знизилися на 13 % порівняно з КГ та в кінці програми були на рівні слабких в обох групах. Больові відчуття на початку значно обмежували рухливість в шийному відділі хребта, тому після впровадженої програми та зниження болю, м’язового спазму, рухливість під час флексії була покращена в ОГ на 7,5% у порівнянні з КГ, екстензії на 5% та відповідала нормі. У шостому розділі проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними науково-методичної літератури. Практична значущість роботи полягає в тому, що впровадження розробленого алгоритму заходів фізичної терапії для пацієнтів з цервікалгіями сприяло підвищенню ефективності амбулаторної реабілітації та їх якості життя. Результати дослідження впроваджені у роботу Центру Здоров’я «Аюрведа 192» м. Києва, ТОВ Медичний центр «Фітнес клініка аурум», а також у навчальний процес студентів кафедри біобезпеки і здоров’я людини Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» при викладанні дисциплін «Фізична терапія, ерготерапія при захворюваннях та травмах нервової системи» та «Клінічна кінезіотерапія та гідрокінезіотерапія», що підтверджується відповідними актами впровадження. Робота містить 19 рисунків, 18 таблиць, 137 літературних джерел та 6 додатків. | |
| dc.description.abstractother | Pryputen A.M. Development and evaluation of the effectiveness of a physical therapy program for people of working age with neck pain (Cervicalgia). Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the faculty 227 Physical Therapy, Physical rehabilitation - National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2024. With the development of scientific methods and technological progress, the number of people of working age with a diagnosis of cervical syndrome is tending to increase. Cervical pain is the second most common cause of pain after disorders of the lumbar spine. 22% to 70% of the population experience neck pain at some point in their lives, according to statistics. Cervical syndrome is characterized by a whole range of symptoms, including pain of various origins in the neck and cervical region, restricted mobility reduced strength of the postural muscles, radicular symptoms and general stiffness of the neck. The neck pain can be acute and intense or painfully dull and radiate into the arm, head or chest. The symptoms can occur in any combination and can change over time. The pain can increase with extension of the cervical spine due to severe compression of the nerve roots. Inflammation of the disc and the surrounding facet joint can also cause further pain. Although cervical syndrome can affect the entire cervical spine, the symptoms are most common in the lower cervical spine at C6 and C7. The search for new modern methods and applications to restore the functionality of the cervical spine and improve the quality of life of people of working age with cervical spine disorders is going in various directions. One direction is device-based physiotherapy in the form of electrophoresis, a physiotherapeutic procedure consisting of the application of permanent electrical impulses to the body. Or magnetic laser therapy and shock wave therapy, which are used to relieve pain. Kinesiotherapy improves the mobility of the cervical spine and post-isometric relaxation reduces muscle spasms. However, the results of physical therapy for people with neck pain in general clinical practice do not always meet the needs of patients, and relapses are quite common. Most treatments are aimed at improving the structure and function of the cervical spine, the impairment of the patient's activity level and participation in active daily and professional life is not always considered in this syndrome. This is in contradiction to the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF), which the Ukrainian Ministry of Health, together with the World Health Organization (WHO), is introducing as the International Classification of Functioning, Disability and Health of Children and Adolescents (ICF-DA) in Ukraine for the development of rehabilitation medicine. This is the author's motivation to develop a new physiotherapy program for this group of patients and later to test its effectiveness. The relevance of the topic, its socioeconomic importance and insufficient developments to date led to the choice of this dissertation topic. The author's new approach is to develop a physiotherapy program for people of working age with cervical spine syndrome that aims to restore the functional status of the musculoskeletal system, functional capacity, physical activity and quality of life. This approach will be applied in clinical trials and then evaluated for effectiveness. Research methods: The analysis of scientific and methodological literature, the analysis of medical records, clinical research methods (content analysis of medical records, interviews, observation, examination, palpation, visual analogue pain scale (VAS), McGill questionnaire (MPQ), goniometry, R.M. Bayevsky index, manual muscle testing), questionnaire (MOS SF 36) for the Canadian Measure of Occupational Performance, Beck questionnaire, methods of mathematical statistics. The scientific novelty of the dissertation is that it: - for the first time, uses a physical treatment program developed by the author for people of working age with cervical spine syndrome which takes into account the acute, sub-acute and long-term periods of this condition, where the means of intervention were selected taking into account the degree of functional impairment of the patient; - for the first time, a physical therapy for people of working age with cervical spine syndrome was based on the basic principles of the ICF; - for the first time, the technology of rehabilitation intervention using physiotherapy was developed in accordance with the domains of the ICF and taking into account the factors influencing the quality of life of people of working age with cervical spine syndrome; - for the first time, an individualized approach to the selection of physiotherapy program for these patients was developed, taking into account acute, sub-acute and long-term phases with a focus on post-isometric relaxation, kinesiotaping, myofascial release and exercise; - the analysis of the anatomical and functional characteristics of the cervical spine in this patient group was taken into account for the first time in the development of the author's physiotherapy program; - the categorical profile according to the ICF for people of working age with cervical spine syndrome was clarified and specified, and diagnostic instruments were generalized according to the ICF domains (structure, function, activity and participation); - a positive effect of kinesiological taping in combination with special exercises was clinically proven in the examined patient collective in the acute phase; - the clinically proven role of the patient's psycho-emotional state, motivation, interests and needs in restoring quality of life was also taken into account. In accordance with the research objectives of the dissertation, the first chapter presents the results of the review and analysis of the national and international specialist literature on physical therapy for people of working age with cervical spine complaints are presented. It was found out that this syndrome is very common and is becoming an epidemic among patients with pathology, causing cervical spine dysfunction, pain, muscle spasms and limitations in occupational and daily activities. Most authors cite traditional approaches in their programs with the use of physical exercises, alternating combinations of cold and hot compresses, physiotherapy, the wearing of a Schantz cuff, dry and underwater traction, therapeutic massage and acupuncture, but they do not take into account the existing disorders on the physical, psycho-emotional and social levels in accordance with the ICF domains and taking into account the factors that influence the quality of life of people of working age with cervical spine syndrome. In the sources reviewed, no scientific papers were found with a sound application of the identified disorders at the level of structure, function, activity, participation and environmental factors in people of working age with cervical spine syndrome and a theoretical justification for the use of methods and resources in this cases. The second section describes the methods and organization of the study, which was conducted at the Ayurveda 192 Health Centre in Kyiv. The study involved 76 patients diagnosed by a neurologist with cervical spine syndrome. After examination and identification of disorders at the MCF level, the patients with this pathology were randomly divided into two groups. The main group (MG, n=38) and the control group (CG, n=38). The patients were examined in three phases: the first before the physiotherapy program, the second on the third day of the acute phase and the third on the 21st day after completion of the program. To determine functional limitations of the cervical spine, goniometry, palpation to assess muscle lubrication, manual muscle testing to assess muscle weakness and pain using the visual analogue pain scale (VAS) were used, the McGill Questionnaire (MPQ), the MOS SF-36 questionnaire and the Canadian Measure of Occupational Performance. The third section describes the characteristics of the functional state of the musculoskeletal system, the physical condition and the quality of life of the two patient collectives at the time of the examination prior to the physiotherapy program. The patient collective consisted of the following occupational groups: Office workers (32 people), drivers (11 people), construction workers (6 people), students (6 people), medical employees (7 people), hairdressers (4 people) and unemployed (10 people). The majority of respondents stated that they had been diagnosed with the syndrome for the first time. There were relapses in 46 people, another group had relapses for the second time within a year (24 people) and 6 people had relapses more than three times a year. As possible triggers for the exacerbation of the syndrome, 24 respondents mentioned prolonged sitting, 18 - mentioned stress, 16 - mentioned hypothermia or other physical inactivity, heavy labour as triggers or they did not know what could have triggered the syndrome. Before the study, 63.1% of patients in both groups had severe pain in the range of 4-6 points, and 36.8% had VAS scores of 7-9. Patients with cervical spine syndrome had significantly lower physical and mental health scores according to the MOS SF 36 questionnaire. The fourth section deals with the technologies for creating a new physiotherapy program for patients with cervical spine syndrome. The didactic principles of physiotherapy, the characteristics of setting SMART goals based on the rehabilitation diagnosis and prognosis, the algorithm of the program for acute, subacute and long-term periods, taking into account the patient-centered approach. Two algorithms were developed to improve the quality of patients' rehabilitation diagnosis and the author's physiotherapy program. The fifth section presents the results of the analyses of the functional parameters of the cervical spine (flexion, extension, lateroflexion to the right and left), pain at rest, during active movements and during palpation, muscle tone, quality of life assessment according to MOS SF 36 and performance indicators according to the Canadian Measure of Occupational Performance, which were conducted both before and 21 days after the author's program. The results obtained in all examinations in the main group (MG) were significantly better compared to the control group (CG), demonstrating the effectiveness of this program. Pain on palpation decreased by 13% in the MG compared to the CG and was only slightly pronounced in both groups at the end of the program. At the beginning, the pain considerably restricted the mobility of the cervical spine. After the program was completed and the pain and muscle spasms decreased, mobility improved by 7.5 % in flexion in the MG compared to the CG and by 5 % in extension, thus corresponding to the norm. Chapter 6 analyses the results obtained and compares them with the findings and results of other studies and the scientific and methodological literature. The practical significance of the work is that the implementation of the developed algorithm of physical therapy measures for patients with cervical spine syndrome has contributed to an increase in the effectiveness of outpatient rehabilitation and their quality of life. The research results were newly implemented in the further work of the Ayurveda 192 Health Centre in Kyiv and will be applied there in the future. In addition, the results were incorporated into the corresponding implementation regulations of the medical centre "Fitness Clinic Aurum" LLC (Kiev), as well as into the training process of students of the Department of Biosafety and Human Health of the National Technical University of Ukraine "Igor Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" in the teaching of the disciplines "Physical therapy, rehabilitation therapy for diseases and injuries of the nervous system" and "Clinical Kinesiotherapy and Hydrokinesiotherapy". The paper contains 19 figures, 18 tables, 137 references and 6 appendices. | |
| dc.format.extent | 160 с. | |
| dc.identifier.citation | Припутень, А. М. Розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта : дис. … д-ра філософії : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Припутень Анжела Миколаївна. – Київ, 2024. – 160 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/68628 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | цервікалгія | |
| dc.subject | остеохондроз | |
| dc.subject | біль | |
| dc.subject | фізична терапія | |
| dc.subject | реабілітація | |
| dc.subject | технологія | |
| dc.subject | алгоритм | |
| dc.subject | мультидисциплінарна реабілітаційна команда | |
| dc.subject | фізичні вправи | |
| dc.subject | лікувальний масаж | |
| dc.subject | фізичне здоров’я | |
| dc.subject | психічне здоров’я | |
| dc.subject | якість життя | |
| dc.subject | здоровий спосіб життя | |
| dc.subject | профілактика | |
| dc.subject | cervicalgia | |
| dc.subject | osteochondrosis | |
| dc.subject | pain | |
| dc.subject | physical therapy | |
| dc.subject | rehabilitation | |
| dc.subject | technology | |
| dc.subject | algorithm | |
| dc.subject | multidisciplinary rehabilitation team | |
| dc.subject | physical exercise | |
| dc.subject | therapeutic massage | |
| dc.subject | physical health | |
| dc.subject | mental health | |
| dc.subject | quality of life | |
| dc.subject | healthy lifestyle | |
| dc.subject | prevention | |
| dc.subject.udc | 615.8:617.5 3:616.8-009.7](043.3) | |
| dc.title | Розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: