Інвективний дискурс: стратегія дискредитації та мовленнєві тактики її реалізації (на матеріалі статей українських ЗМІ «Українська правда» та «Український тиждень» (2013 – 2024 рр.))

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorСкорофатова, А. О.
dc.date.accessioned2024-06-18T11:19:43Z
dc.date.available2024-06-18T11:19:43Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractСтаттю присвячено аналізу масмедійного дискурсу щодо його інвективності, зокрема досліджено використання стратегії дискредитації та мовленнєві тактики її реалізації. Означено поняття мовної агресії, мовного насилля, інвективності та інвективи (у широкому та вузькому значенні); класифіковано інвективи у масмедійному просторі (інтелект-інвективи, соціоморальні інвектики, політ-інвективи, націонал-інвективи, професіонал-інвективи, зоо-інвективи, секс-інвективи, жаргон(арго)-інвективи, евфемізм-інвективи, каламбур-інвективи, інвективи-порівняння з історичними одіозними особистостями та літературними персонажами, інвективи-лихослів’я та ін.); проаналізовано використання однієї з основних комунікативних стратегій інвективного дискурсу – стратегію дискредитації на прикладі статей українських ЗМІ «Українська правда» та «Український тиждень» (2013 – 2024 рр.); систематизовано мовленнєві тактики нанесення образи, кепкування та приниження як реалізації стратегії дискредитації (пряма образа (експліцитна та імпліцитна), непряма образа (метафора, алюзія, прихована антитеза, написання власних назв з малої літери), розвінчування амбіцій (використання лексичних одиниць з позитивною конотацією у невідповідному контексті, алюзія, антитеза, взяття у лапки), навішування ярликів (перехід власних імен політиків у загальні, детермінологізація, псевдотермін, метонімія, паронімічна атракція, використання «домашнього» імені, прізвиська, приєднання до імені прізвиська, інвективне спотворення імені або прізвища тощо); розроблено схему аналізу інвективного тексту. Аналіз мовленнєвої стратегії дискредитації переконав у тому, що дієвим засобом морального знищення є інвектива когнітивного й семантичного плану, що сприяє бажаному сприйняттю політичних реалій, але це може бути достатньою підставою для юридичної кваліфікації розглянутих мовленнєвих дій як таких, що принижують честь і гідність особи.
dc.description.abstractotherThe article is devoted to the analysis of mass media discourse regarding its invectiveness, in particular, the use of discrediting strategy and speech tactics of its implementation are investigated. The concepts of linguistic aggression, linguistic violence, invectiveness and invective (in broad and narrow senses) are defined; invectives in the mass media space classified, such as intellectual invectives, sociomoral invectives, political invectives, national invectives, professional invectives, zoo invectives, sex invectives, jargon (slang) invectives, euphemisms invectives, puns invectives, invectives which are a comparison with historical odious personalities and literary characters, abusive invectives, etc.); the use of one of the main communicative strategies of invective discourse – the strategy of discreditation – is analyzed using the examples of the articles of Ukrainian media “Ukrainska Pravda” and “Ukrainskyi Tyzhden” (2013-2024); the speech tactics of insulting, mocking, and humiliation as the implementation of the strategy of discrediting are systematized, namely: direct insult (explicit and implicit), indirect insult (metaphor, allusion, hidden antithesis, uncapitalizing), debunking ambitions (using lexical units with a positive connotation in inappropriate context, allusion, antithesis, quoting), labeling (transition of proper names of politicians into common ones, determinologization, pseudo-terms, metonymy, paronymic attraction, use of a “home” name, nickname, joining a nickname to a name, invective distortion of a name or surname, etc. ); an invective text analysis scheme is developed. The analysis of the speech strategy of discreditation convinces that an invective of a cognitive and semantic level is an effective mean of moral destruction which contributes to the desired perception of political realities, but such speech acts can be qualified juridically as a disparagement of another person’s honor or dignity.
dc.format.pagerangeС. 29-35
dc.identifier.citationСкорофатова, А. О. Інвективний дискурс: стратегія дискредитації та мовленнєві тактики її реалізації (на матеріалі статей українських ЗМІ «Українська правда» та «Український тиждень» (2013–2024 рр.)) / Скорофатова А. О. // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. - Видавничий дім «Гельветика», 2024. - Том 35 (74). - № 2, Частина 2. - С. 29-35.
dc.identifier.orcid0000-0002-4036-2407
dc.identifier.urihttps://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2024/2_2024/part_2/7.pdf
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/67236
dc.language.isouk
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»
dc.relation.ispartofВчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, Том 35 (74), № 2, Частина 2
dc.subject.udc811.161.2'373.47:070
dc.titleІнвективний дискурс: стратегія дискредитації та мовленнєві тактики її реалізації (на матеріалі статей українських ЗМІ «Українська правда» та «Український тиждень» (2013 – 2024 рр.))
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Skorofatova_Invective_discourse_article.pdf
Розмір:
1.13 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Статті (КАМГС3)